Провулок Кравцова провулок у Шевченківському районі Харкова Довжина 280 метрів Починається від вулиці Римарської іде на

Провулок Кравцова — провулок у Шевченківському районі Харкова. Довжина 280 метрів. Починається від вулиці Римарської, іде на захід, спускаючись похилим рельєфом до Клочківської вулиці. Від провулку Кравцова відгалужується провулок Людмили Гурченко.

Провулок Кравцова Харків
Початок провулку Кравцова Початок провулку Кравцова
Місцевість	Центр
Район	Шевченківський район
Назва на честь	П. І. Кравцова
Колишні назви
Мордвинівський провулок
Загальні відомості
Протяжність	280 м
Координати початку	49°59′45″ пн. ш. 36°13′52″ сх. д. / 49.995861° пн. ш. 36.231222° сх. д. / 49.995861; 36.231222
Координати кінця	49°59′45″ пн. ш. 36°13′38″ сх. д. / 49.996056° пн. ш. 36.227389° сх. д. / 49.996056; 36.227389
поштові індекси	61057
Транспорт
Найближчі станції метро	Історичний музей, 300 м
Рух	двосторонній
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі	від № 2 до № 19
Архітектурні пам'ятки	№ 2, 13
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	r2450176
Мапа

Провулок Кравцова у Вікісховищі

Історія

2 червня 1709 року московський цар Петро І, проїжджаючи з Азова до Полтави, відвідав Харків. Він наказав розширити Харківську фортецю на північ, а також спорудити додаткові укріплення з північної сторони від фортеці. Дерев'яно-земляні вали пролягли практично між річками Харків і Лопань. Імовірно, вони проходили в районі сучасного Театрального майдану й провулку Кравцова. Після перемоги царя Петра в Полтавській битві Харків утратив оборонне значення, тому укріплення поступово занепадали й руйнувалися. Остаточно вони були зруйновані на початку XIX сторіччя.

Виникнення й розвиток провулку Кравцова пов'язані з історією вулиці Римарської. Провулок виник, імовірно, в середині XVIII століття й спочатку звався Мордвинівським, по прізвищу купця Мордвинова, чий будинок стояв на розі провулка й вулиці Римарської. У 1928 році провулок був перейменований на честь Петра Івановича Кравцова (1856—1928), який жив у цьому провулку. П. І. Кравцов народився в Харкові, закінчив 3-ю харківську гімназію й медичний факультет Харківського университету. Працював на кафедрі внутрішніх хвороб. Безоплатно викладав вокальне мистецтво в недільній школі Алчевської. Був гласним міської думи.

Будівлі

Харківський планетарій ім. Ю. О. Гагарина

Будинок № 2 — Пам'ятка архітектури Харкова, охоронний № 491. Житловий будинок, сер. XIX століття, архітектор невідомий.
Будинок № 7 — На четвертому поверсі цього будинку в роки німецької окупації Харкова жила радянська акторка та співачка українського походження Людмила Гурченко.
Будинок № 8 — У новозбудованій частині будинку розміщується готель «Асотел». На фасаді встановлена меморіальна дошка Григорію Поженяну, радянському поету й кіносценаристу, який мешкав у цьому провулку в 1922—1939 роках.
Будинок № 11 — У цьому будинку в 1870—1880 роках проживав П. М. Горлов, на честь якого назване місто Горлівка на Донбасі. Російський гірничий інженер, у ті роки він був гласним харківської міської думи, брав участь у проєктуванні Харківської біржі й Міського будинку (нині Харківська міська рада).

У 1900—1920 роках тут мешкав Петро Іванович Кравцов — лікар, музикант, гласний міської думи.

Будинок № 13 — Пам'ятка архітектури Харкова, охоронний № 585. Особняк Томицьких, 1913—1915 роки, архітектор С. П. Тимошенко. Будинок розташований у глибині двору.

Після 1905 року за адресою Мордвинівський провулок, 13 деякий час була розташована приватна майстерня авіаконструктора, винахідника, льотчика Степана Гризодубова.

Будинок № 15 — В 1910 році дворове місце, на якому нині розташований Планетарій, придбало товариство 3-ї Харківської єврейської молельни «Ашкеназім». Основний вкладник харківський купець 1-ї гільдії Бейнус Фішелевич Бассин замовив проєкт синагоги і житлового будинку архітектору Ю. С. Цауне. В 1915 році будівництво було завершене. З Мордвинівської синагоги здійснювалося управління єврейською громадою Харкова. В 1936 році синагогу закрили і розмістили в ній клуб. Будівля сильно постраждала під час Другої світової війни. В 1957 році вона була перебудована під планетарій, який працює й досі.
Будинок № 19 — Будівля концерну «Райський куточок», 1990-ті роки. Архітектори А. Другак, О. Яковенко, М. Рабинович. Комплекс включає адміністративні й офісні приміщення. З парного боку провулку Кравцова, на розі з Клочківською вулицею, розташований книжковий ринок, де з 1995 року відбувається виставка-ярмарок «Світ книги».

Примітки

Андрій Парамонов (27 березня 2019). . Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 13 грудня 2021.
Е. А. Плотичер. . Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 10 грудня 2021.
Иван Пономаренко (16 грудня 2015). . Архів оригіналу за 2 березня 2021. Процитовано 9 грудня 2021.
Памятная доска Поженяну Г. М., г. Харьков
Харківський планетарій ім. Ю. О. Гагаріна
. 14 липня 2019. Архів оригіналу за 9 грудня 2021. Процитовано 9 грудня 2021.
Харьковский книжный рынок «Райский уголок»

Джерела

Єдиний адресний реєстр міста Харкова
Переулок Кравцова
Е. А. Плотичер. . Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 10 грудня 2021.
. Архів оригіналу за 21 серпня 2019. Процитовано 9 грудня 2021.

[1] Андрій Парамонов (27 березня 2019). . Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 13 грудня 2021.

[2] Е. А. Плотичер. . Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 10 грудня 2021.

[3] Иван Пономаренко (16 грудня 2015). . Архів оригіналу за 2 березня 2021. Процитовано 9 грудня 2021.

[4] Памятная доска Поженяну Г. М., г. Харьков

[5] Харківський планетарій ім. Ю. О. Гагаріна

[6] . 14 липня 2019. Архів оригіналу за 9 грудня 2021. Процитовано 9 грудня 2021.

[7] Харьковский книжный рынок «Райский уголок»