Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (Жовтень 2011) |
Німецька окупація Харкова — окупація Харкова німецькими військами під час Німецько-радянської війни, що почалась 24 жовтня 1941 р. і тривала з перервами до Дня визволення міста — 23 серпня 1943 р.
Система окупаційної влади в місті
Особливу жорстокість окупантів визначила серед інших факторів система місцевої влади, організована в Харкові. На відміну від інших захоплених українських міст, де владу було передано цивільним органам, у прифронтовому Харкові для керування захопленою територією створювались спеціальні органи військового управління. У руках бойових частин був повний контроль над містом. Організація військового управління здійснювалась на основі загальних принципів і набутого під час війни досвіду. Ще напередодні захоплення міста було видано наказ про створення міської комендатури на чолі з генералом . Велику роль грала так звана , в обов'язки якої входило якнайскоріше замирення населення міста, створення української допоміжної поліції, підтримання порядку в місті, організація розселення офіцерів і солдат, створення і контроль над діяльністю концентраційних таборів.
Масове знищення людей в перші дні окупації
Створення такої складної структури органів управління було направлено, перш за все, на деморалізацію місцевого населення. З цією метою вже з перших днів окупації стали проводити публічні повішання справжніх чи уявних учасників радянського руху супротиву. Військове командування міста збирало населення на центральній площі міста, після чого вішало приречених на страту на балконі будинку обласного комітету партії. Така жахлива картина викликала паніку серед присутніх, люди починали тікати з місця страти, починалась тиснява, кричали жінки й діти. Але на цьому нацисти не зупинилися, вони постійно вдосконалювали методи знищення людей. У січні 1942 р. на вулицях Харкова з'явився спеціальний автомобіль з герметичним кузовом, що призначався для знищення людей — газваген. Цю машину прозвали в народі «душогубкою». У такий автомобіль заганяли до 50 чоловік, які згодом помирали в жахливих муках через отруєння чадним газом.
Умови життя простих харків'ян. Вербування спеціалістів на роботи в Німеччину
Таким чином, більше всього від німецької окупації постраждали прості харків'яни. За даними реєстрації населення міста, проведеної німцями у грудні 1941 р., 77 % населення Харкова найвразливіші його категорії — жінки, діти і старі. Люди, які залишились у місті, жили під постійною загрозою грабежів, знущань, насильства з боку окупаційного режиму. Німецьке командування не вважало їх за людей, населення окупованого міста німці розглядали як невичерпне джерело примусової праці, задоволення потреб Німеччини. Тому з кінця 1941 р. у Харкові розгортається кампанія з вербування спеціалістів на роботи в Німеччину, на стінах будинків розклеюються афіші і плакати з текстами закликів. Газета «Нова Україна», що видавалась у Харкові, була наповнена статтями про «щасливе життя харків'ян у Німеччині». Однак з часом до городян почали доходити чутки про те, що тих, хто поїхав, б'ють, катують, що вони голодують і «мруть наче мухи». Незважаючи на необхідність при вербуванні набирати здорових і сильних робітників, в 1942 р. забирали людей з тяжкими і хронічними захворюваннями. Зрозуміло, що в таких умовах особистість людини зводилась нанівець, він ставав ґвинтиком у чітко налагодженій німецькій віськовій машині.
Діяльність Організації українських націоналістів
Цей розділ потребує доповнення. (червень 2018) |
Група «Схід» ОУН(б) спрямовувалася до Харкова й мала поширювати свою дію також на прилеглі області. Керівником групи був М. Лемик, до її складу входили також О. Мащак, П. Олійник-старший, В. Лобай, М. Кравчук, Зацінський та інші. Загалом у складі похідних груп ОУН (революційної) на Велику Україну було направлено понад 1,5 тисячі осіб. Члени похідних груп уже в липні 1941 дійшли до Вінниці, Бердичева, Житомира, Василькова, згодом прибули до Києва, Чернігова, Харкова, Полтави, Кривого Рогу, Кременчука, Миргорода, Дніпропетровська, Олександрії, Миколаєва, Херсона, Одеси, Новоукраїнки, проникли в Крим. Німці перехопили цю групу ще в Миргороді, і створити розгалужену бандерівську групу не вдалось, хоча з часом окремі емісари ОУНР проникали у Харків і створювали невеликі, добре законспіровані осередки.
Провідником ОУН(м) на східних і центральних українських землях і заступник голови Проводу українських націоналістів був призначений Олег Кандиба (Олег Ольжич). Уже в перші тижні війни референтура східних і центральних українських земель спрямувала на схід кількасот членів ОУН. Група ОУН(м), керівником якої був Б. І. Коник, прибула й до Харкова. У Харкові ОУН(м) вела легальну роботу з розбудови націоналістичної організації і націоналістичного виховання молоді.
В ніч на 17 жовтня 1942 співробітникам СД вдалося викрити у Харкові підпільну друкарню ОУН-Б. В ході штурму будівлі виникла жорстока перестрілка, яка закінчилась арештом 11 бандерівців. Про бойові втрати вбитими та пораненими не сказано нічого. Конфісковано багато пропагандистських матеріалів і 14 ящиків з матрицями.
Голокост у Харкові
Як відомо, з особливою жорстокістю німці ставились до євреїв. У Харкові це вилилось у справжню катастрофу. За даними вже згаданої обов'язкової реєстрації населення, у спеціальні «жовті» списки було занесено 10271 чоловік єврейської національності, серед яких понад 75 % складали жінки, старі і діти. Вже з перших днів окупації євреї зазнавали знущань і переслідувань. Певна частина харківських євреїв у передчутті трагедії намагалась видати себе за росіян чи українців, проте усі ці спроби окупаційна влада нещадно викривала. 14 грудня 1941 р. було видано наказ, згідно з яким усе єврейське населення міста в дводенний строк повинно було переселитись на окраїну міста, в бараки верстатобудівного заводу. Непокора каралась розстрілом. Протягом декількох днів, в лютий мороз, люди йшли назустріч своїй смерті. У розраховані на 70-80 чоловік бараки заганяли до 800 чоловік. У створеному гетто євреїв морили голодом. Помічених у найменшому порушенні режиму розстрілювали негайно. 26 грудня німці оголосили запис для бажаючих поїхати до Полтави, Ромен і Кременчука; при цьому не дозволялось брати з собою особисті речі. Наступного дня до бараків під'їхали закриті автомашини. Люди, зрозумівши провокацію, відмовлялись до них сідати, але солдати силою вивозили їх з табору. Протягом кількох днів частина євреїв на цих автомашинах, частина євреїв пішки пригнали до Дробицького Яру, де всі вони були розстріляні.
Жорстоке поводження з військовополоненими
З не меншою грубістю німецьке командування поводилось і з радянськими військовополоненими, порушуючи при цьому Женевську конвенцію про військовополонених, згідно з якою сторони, які воюють, були зобов'язані дотримуватись гуманного ставлення до людей, які потрапили у полон. Велика трагедія сталася в 1-му армійському сортувальному шпиталі по вул. Трінклера, 5. 13 березня 1943 р., після другого захоплення Харкова солдати дивізії СС «Адольф Гітлер» живцем спалили тут 300 поранених червоноармійців, яких не встигли евакувати в радянський тил. А за декілька наступних днів розстріляли решту поранених, які залишились у шпиталі — всього 400 чоловік. Їх трупи були закопані у дворі шпиталю.
Голод
Умови життя харків'ян в окупованому місті були надзвичайно важкими. Головною проблемою в цей час став страшний голод, що виник з причини повної байдужості міської влади до питань поставок продовольства. Люди їли буквально все: картопляне лушпиння, кормовий буряк, казеїновий клей, домашніх тварин.
Відомий харківський художник Симонов розповідав, що навіть були випадки, коли на базарі продавали людське м'ясо, хоч за такі злочини і карали повішанням. Від голоду і холоду в кінці листопада 1941 р. помер академік архітектури Олексій Бекетов. Люди почали опухати, більшості з них було важко навіть елементарно пересуватися. Стала звичною картина: згорблені фігури харків'ян, запряжені в дитячі сани, на яких вони перевозили померлих рідних людей. У багатьох випадках не вистачало сил поховати небіжчиків або ж це просто було нікому робити.
Навесні 1942 р. у будинках накопичилось багато трупів. За даними міської санстанції, 54 % померлих у лютому 1942 р. за станом на 2 березня не були поховані. Таких випадків було немало і надалі. Відомий приклад, коли померла від виснаження в травні 1942 р. жінка була зареєстрована тільки в листопаді. Масштаби голоду дуже важко усвідомити, тим більше що на сьогодні немає повної статистики.
За даними Харківської міської управи, в 1942 р. від голоду померли 13139 харків'ян, що склало більше половини всіх померлих за цей період.
Базари в окупаційному Харкові
У цих умовах центрами життя населення Харкова стали 14 ринків — Благовіщенський, Кінний, Рибний, Холодногірський, Сумський, Журавлівський, Павлівський та інші. Торгівлі за гроші тут спочатку взагалі не було, повсюдно панував бартер: міняли майже все у найнесподіваніших комбінаціях. Надалі дещо стало можливо купити і за гроші, але ціни на всі товари перевищили усі можливі рамки. Найвищими ціни були у січні-лютому 1942 р. У цей час кілограм житнього хліба коштував 220 руб., пшениці — 250, картоплі — 100, цукру — 833 руб. І це при тому, що середня заробітна плата на той момент становила 500 — 600 руб. на місяць — зрозуміло, що в такій ситуації більшість людей не мали змоги придбати продукти на базарі. Грошей вистачало тільки на придбання макухи або насіння соняшника. Аналіз руху базарних цін дозволяє визначити фактори, що впливали на їх динаміку. Безумовно, головною причиною стрибків цін була ситуація на фронті: найвищими ціни були в січні 1942 р., на початку окупації міста, і в березні 1943 р., коли німці зуміли відбити звільнене Червоною Армією місто. Друга за значущістю причина дорожнечі товарів — панування спекулянтів на базарах, особливо на центральних — Сумському і Рибному. Відповідно, ці базари були найдорожчими. Найдешевшими були Холодногірський і Кінний, що пояснювалось прямими поставками продуктів з села і меншим впливом спекулянтів і посередників.
Динаміка базарних цін на сільськогосподарську продукцію в 1942—1943 рр. | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Назва продукту | Одиниця виміру | 1942 рік | 1943 рік | |||||||
01.01, руб. | 01.01 | 01.02 | 01.05 | 01.08 | 01.10 | 01.01 | 01.02 | 02.06 | ||
У відсотках до 01.01.1942 | ||||||||||
1. Хлібні | ||||||||||
Жито | кг | 133 | 100 | 167 | 83 | 72 | 71 | 68 | 100 | 86 |
Пшениця | кг | 143 | 100 | 175 | 80 | 85 | 77 | 73 | 105 | 108 |
Ячмінь | кг | 125 | 100 | 165 | 86 | 94 | 72 | 60 | 96 | 76 |
Овес | кг | 80 | 100 | 187 | 100 | 100 | 94 | 50 | 100 | 62 |
Кукурудза | кг | 111 | 100 | 200 | 100 | 100 | 72 | 63 | 104 | 86 |
Хліб житній | кг | 130 | 100 | 169 | 85 | 100 | 65 | 69 | 100 | 88 |
Пшоно | кг | 139 | 100 | 240 | 140 | 132 | 101 | 72 | 115 | 68 |
Горох | кг | 125 | 100 | 200 | 120 | 75 | 68 | 88 | - | 88 |
Квасоля | кг | - | - | - | - | - | 100 | 107 | 193 | 167 |
2. Овочі | ||||||||||
Картопля | кг | 40 | 100 | 250 | 110 | 125 | 100 | 87 | 150 | 88 |
Капуста | кг | - | - | - | - | - | 214 | 357 | 643 | - |
Цибуля | кг | 70 | 100 | 143 | 57 | 43 | 50 | 50 | 93 | 150 |
Буряк | кг | 32 | 100 | 250 | 175 | 100 | 62 | 62 | 73 | 62 |
Морква | кг | - | - | - | - | - | 150 | 125 | 175 | 135 |
3. М'ясні продукти | ||||||||||
Яловичина | кг | - | - | - | 130 | 160 | 120 | 220 | 300 | 350 |
Конина | кг | 80 | 100 | 187 | 94 | - | - | - | - | - |
Курятина | кг | - | - | - | - | - | 100 | 113 | 162 | 245 |
4. Молочні продукти й жири | ||||||||||
Молоко | літр | 80 | 100 | 162 | 75 | 50 | 37 | 62 | 81 | 85 |
Вершкове масло | кг | 1700 | 100 | 141 | 50 | 45 | 41 | 47 | 65 | 67 |
Сало | кг | 1400 | 100 | 143 | 50 | 55 | 57 | 61 | 79 | 81 |
Соняшникова олія | литр | 500 | 100 | 160 | 90 | 86 | 90 | 76 | 120 | 92 |
Яйця курячі | десяток | - | - | - | 100 | 115 | 90 | 200 | 240 | 200 |
5. Бакалія продовольча | ||||||||||
Цукор | кг | 556 | 100 | 150 | 75 | 110 | 90 | 99 | 99 | 81 |
Сіль | кг | 40 | 100 | 150 | 90 | 100 | 100 | 300 | 300 | 250 |
Томати | кг | 50 | 100 | 150 | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 |
Міни
Важливо відзначити, що харків'яни не сиділи, склавши руки, очікуючи на голодну смерть. Всі, хто міг, їздили на село, на так звані «міни». Городяни несли за місто усі цінності, що мали, сподіваючись отримати за них продовольство. Наприклад, директор інженерно-економічного інституту Дубинський зумів виміняти за свій піджак більше ніж 2 пуди борошна, а за пальто сина — 2 пуда пшениці і 1,5 кг сала. Золотий годинник можна було обміняти на буханець хліба. Завдяки «мінам» багато харків'ян зберегли свої життя.
Місця масового знищення людей
Війна принесла біль і сльози в кожен дім, у кожну харківську сім'ю. Смерть була обличчям війни. Про це нам і сьогодні нагадують більше десяти місць масового знищення людей. Серед них — Дробицький Яр, Лісопарк, табори військовополонених в Холодногірській в'язниці і районі ХТЗ (знищене єврейське гетто), Салтівське селище (місце розстрілу пацієнтів Сабурової дачі), клінічне містечко обласної лікарні по вул. Трінклера (місце спалення живцем кількох сотень поранених), місця публічних повішань уздовж Сумської вулиці і на , двір готелю «Інтернаціонал» (нині , місце масового розстрілу заручників), «газвагени»-душогубки. Всі вони стали меморіальними пам'ятниками і нагадують живим про злочини окупантів, трагедії війни.
Звільнення Харкова
29 серпня 1943 р. Харків було звільнено від німецьких окупантів. Дата 23 серпня як день звільнення Харкова є помилковою, в цей день маршал Конєв завчасно відзвітував Сталіну про вибиття гітлерівців з міста, проте бої у межах міської забудови тривали ще майже тиждень.
Наслідки окупації
Особистості часів окупації
Див. також
Примітки
- ОУН у Харкові за часів окупації (1941—1943 рр.) / А. Скоробогатов // Укр. іст. журн. — 1999. — N 6. — С. 81-88.
{{}}
: Пропущений або порожній|url=
() - Из сообщения начальника Полиции безопасности и СД о деятельности ОУН (Бандеры) и ОУН (Мельника) по подготовке молодежи для участия в борьбе ОУН за независимость Украины [ 2021-11-15 у Wayback Machine.] // Украинские националистические организации в годы Второй Мировой Войны". т.1. 1939—1943. Москва. РОССПЭН. 2012, стр. 545—547
Посилання
- Фільм «Товарищі під знаком Едельвейса» (Kameraden unterm Edelwei) 1943 року
- Фото окупованого Харкова 1941 р.. Автор Johann Bundschuh (1920—1944), фельдфебель 80-го інженерного батальйону 44-ї стрілецької дивізії 6-ї Армії Вермахту.
Джерела та література
- Балишев М. А. Харківська астрономічна обсерваторія під час німецької окупації (1941—1943) у роки Другої світової війни. Історія науки і біографістика. 2020. № 3.
- Орленко О., Салтан Н., Салтан О. «Вивчаючи політичну карту частин світу, треба ясно уявляти, хто з ким і проти кого». Навчальні програми з географії народних шкіл Харкова часів німецької окупації, 1941—1943 рр. / О. Орленко, Н. Салтан, О. Салтан // Сіверянський літопис. — 2020. — № 3. — С. 115—135. http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/170732/08-Saltan.pdf?sequence=1
- Скоробогатов А. В. Харків у часи німецької окупації (1941—1943). — Харків, 2004.
- Салтан О. М. Функціонування Харківського сільськогосподарського інституту протягом першого року німецько-фашистської окупації / О. М. Салтан // STUDIA SLOBOZHANICA: Матеріали міжнародї науково-методичної конференції «Слобожанський гуманітарій — 2017». — Харків.: ФОП Тарасенко В. П., 2017. — С. 95 — 103.
- Салтан С. О. Навчальний процес у загальноосвітніх школах Харкова в період нацистської окупації, 1941—1943 рр. / С. О. Салтан // Збірник наукових праць молодих вчених історичного факультету ХНПУ ім. Г. С. Сковороди. — Вип. 8. — Харків, 2017. — С. 102—113.
- Салтан О. М. Специфіка організації навчального процесу у народних школах Харкова у період нацистської окупації 1941—1943 рр. / Н. Салтан, О. Салтан // Сіверянський літопис. — 2018. — № 1-2. — С. 301—311. — Режим доступу: http://dspace.nbuv.gov.ua/xmlui/bitstream/handle/123456789/141702/22-Saltan.pdf?sequence=1
- Салтан Н. М., Салтан О. М. Розробка навчальних програм з всесвітньої історії для народних шкіл Харкова у 1941—1942 рр. / Н. Салтан, О. Салтан // Сіверянський літопис. — 2018. — № 5. — С. 189—208.http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/152073/22-Sаltan.pdf?sequence=1
- Салтан Н. М. Внесок Василя Дуброовського та Дмитра Соловея у розбудову громадсько-політичного життя Харкова за часів німецької окупації, 1941—1943 рр. / Н. М. Салтан // Збірник наукових праць «Сіверщина в історії Україні» / Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК. — 2018. — Випуск № 11. — С. 332—337 с.http://nz-hlukhiv.com.ua/wp-content/uploads/sivershuna/sivershuna_2018.pdf
- Салтан, Наталія., Салтан, Олександр «Історія Руси-України має відношення до московської, не більше ніж історія Англії до історії США». Проекти програм з рідної історії, для народних шкіл Харкова на 1942—1943 навчальний рік // Сіверянський літопис. Всеукраїнський науковий журнал. — 2019. — № 2 (146).http://www.siver-litopis.cn.ua/arh/2018/siv_05_18.pdf
Це незавершена стаття про Другу світову війну. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про Харків. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti Zhovten 2011 Nimecka okupaciya Harkova okupaciya Harkova nimeckimi vijskami pid chas Nimecko radyanskoyi vijni sho pochalas 24 zhovtnya 1941 r i trivala z perervami do Dnya vizvolennya mista 23 serpnya 1943 r Sistema okupacijnoyi vladi v mistiOsoblivu zhorstokist okupantiv viznachila sered inshih faktoriv sistema miscevoyi vladi organizovana v Harkovi Na vidminu vid inshih zahoplenih ukrayinskih mist de vladu bulo peredano civilnim organam u prifrontovomu Harkovi dlya keruvannya zahoplenoyu teritoriyeyu stvoryuvalis specialni organi vijskovogo upravlinnya U rukah bojovih chastin buv povnij kontrol nad mistom Organizaciya vijskovogo upravlinnya zdijsnyuvalas na osnovi zagalnih principiv i nabutogo pid chas vijni dosvidu She naperedodni zahoplennya mista bulo vidano nakaz pro stvorennya miskoyi komendaturi na choli z generalom Veliku rol grala tak zvana v obov yazki yakoyi vhodilo yaknajskorishe zamirennya naselennya mista stvorennya ukrayinskoyi dopomizhnoyi policiyi pidtrimannya poryadku v misti organizaciya rozselennya oficeriv i soldat stvorennya i kontrol nad diyalnistyu koncentracijnih taboriv Masove znishennya lyudej v pershi dni okupaciyiStvorennya takoyi skladnoyi strukturi organiv upravlinnya bulo napravleno persh za vse na demoralizaciyu miscevogo naselennya Z ciyeyu metoyu vzhe z pershih dniv okupaciyi stali provoditi publichni povishannya spravzhnih chi uyavnih uchasnikiv radyanskogo ruhu suprotivu Vijskove komanduvannya mista zbiralo naselennya na centralnij ploshi mista pislya chogo vishalo prirechenih na stratu na balkoni budinku oblasnogo komitetu partiyi Taka zhahliva kartina viklikala paniku sered prisutnih lyudi pochinali tikati z miscya strati pochinalas tisnyava krichali zhinki j diti Ale na comu nacisti ne zupinilisya voni postijno vdoskonalyuvali metodi znishennya lyudej U sichni 1942 r na vulicyah Harkova z yavivsya specialnij avtomobil z germetichnim kuzovom sho priznachavsya dlya znishennya lyudej gazvagen Cyu mashinu prozvali v narodi dushogubkoyu U takij avtomobil zaganyali do 50 cholovik yaki zgodom pomirali v zhahlivih mukah cherez otruyennya chadnim gazom Umovi zhittya prostih harkiv yan Verbuvannya specialistiv na roboti v NimechchinuTakim chinom bilshe vsogo vid nimeckoyi okupaciyi postrazhdali prosti harkiv yani Za danimi reyestraciyi naselennya mista provedenoyi nimcyami u grudni 1941 r 77 naselennya Harkova najvrazlivishi jogo kategoriyi zhinki diti i stari Lyudi yaki zalishilis u misti zhili pid postijnoyu zagrozoyu grabezhiv znushan nasilstva z boku okupacijnogo rezhimu Nimecke komanduvannya ne vvazhalo yih za lyudej naselennya okupovanogo mista nimci rozglyadali yak nevicherpne dzherelo primusovoyi praci zadovolennya potreb Nimechchini Tomu z kincya 1941 r u Harkovi rozgortayetsya kampaniya z verbuvannya specialistiv na roboti v Nimechchinu na stinah budinkiv rozkleyuyutsya afishi i plakati z tekstami zaklikiv Gazeta Nova Ukrayina sho vidavalas u Harkovi bula napovnena stattyami pro shaslive zhittya harkiv yan u Nimechchini Odnak z chasom do gorodyan pochali dohoditi chutki pro te sho tih hto poyihav b yut katuyut sho voni goloduyut i mrut nache muhi Nezvazhayuchi na neobhidnist pri verbuvanni nabirati zdorovih i silnih robitnikiv v 1942 r zabirali lyudej z tyazhkimi i hronichnimi zahvoryuvannyami Zrozumilo sho v takih umovah osobistist lyudini zvodilas nanivec vin stavav gvintikom u chitko nalagodzhenij nimeckij viskovij mashini Diyalnist Organizaciyi ukrayinskih nacionalistivDokladnishe Pohidni grupi OUN Cej rozdil potrebuye dopovnennya cherven 2018 Grupa Shid OUN b spryamovuvalasya do Harkova j mala poshiryuvati svoyu diyu takozh na prilegli oblasti Kerivnikom grupi buv M Lemik do yiyi skladu vhodili takozh O Mashak P Olijnik starshij V Lobaj M Kravchuk Zacinskij ta inshi Zagalom u skladi pohidnih grup OUN revolyucijnoyi na Veliku Ukrayinu bulo napravleno ponad 1 5 tisyachi osib Chleni pohidnih grup uzhe v lipni 1941 dijshli do Vinnici Berdicheva Zhitomira Vasilkova zgodom pribuli do Kiyeva Chernigova Harkova Poltavi Krivogo Rogu Kremenchuka Mirgoroda Dnipropetrovska Oleksandriyi Mikolayeva Hersona Odesi Novoukrayinki pronikli v Krim Nimci perehopili cyu grupu she v Mirgorodi i stvoriti rozgaluzhenu banderivsku grupu ne vdalos hocha z chasom okremi emisari OUNR pronikali u Harkiv i stvoryuvali neveliki dobre zakonspirovani oseredki Providnikom OUN m na shidnih i centralnih ukrayinskih zemlyah i zastupnik golovi Provodu ukrayinskih nacionalistiv buv priznachenij Oleg Kandiba Oleg Olzhich Uzhe v pershi tizhni vijni referentura shidnih i centralnih ukrayinskih zemel spryamuvala na shid kilkasot chleniv OUN Grupa OUN m kerivnikom yakoyi buv B I Konik pribula j do Harkova U Harkovi OUN m vela legalnu robotu z rozbudovi nacionalistichnoyi organizaciyi i nacionalistichnogo vihovannya molodi V nich na 17 zhovtnya 1942 spivrobitnikam SD vdalosya vikriti u Harkovi pidpilnu drukarnyu OUN B V hodi shturmu budivli vinikla zhorstoka perestrilka yaka zakinchilas areshtom 11 banderivciv Pro bojovi vtrati vbitimi ta poranenimi ne skazano nichogo Konfiskovano bagato propagandistskih materialiv i 14 yashikiv z matricyami Golokost u HarkoviYak vidomo z osoblivoyu zhorstokistyu nimci stavilis do yevreyiv U Harkovi ce vililos u spravzhnyu katastrofu Za danimi vzhe zgadanoyi obov yazkovoyi reyestraciyi naselennya u specialni zhovti spiski bulo zaneseno 10271 cholovik yevrejskoyi nacionalnosti sered yakih ponad 75 skladali zhinki stari i diti Vzhe z pershih dniv okupaciyi yevreyi zaznavali znushan i peresliduvan Pevna chastina harkivskih yevreyiv u peredchutti tragediyi namagalas vidati sebe za rosiyan chi ukrayinciv prote usi ci sprobi okupacijna vlada neshadno vikrivala 14 grudnya 1941 r bulo vidano nakaz zgidno z yakim use yevrejske naselennya mista v dvodennij strok povinno bulo pereselitis na okrayinu mista v baraki verstatobudivnogo zavodu Nepokora karalas rozstrilom Protyagom dekilkoh dniv v lyutij moroz lyudi jshli nazustrich svoyij smerti U rozrahovani na 70 80 cholovik baraki zaganyali do 800 cholovik U stvorenomu getto yevreyiv morili golodom Pomichenih u najmenshomu porushenni rezhimu rozstrilyuvali negajno 26 grudnya nimci ogolosili zapis dlya bazhayuchih poyihati do Poltavi Romen i Kremenchuka pri comu ne dozvolyalos brati z soboyu osobisti rechi Nastupnogo dnya do barakiv pid yihali zakriti avtomashini Lyudi zrozumivshi provokaciyu vidmovlyalis do nih sidati ale soldati siloyu vivozili yih z taboru Protyagom kilkoh dniv chastina yevreyiv na cih avtomashinah chastina yevreyiv pishki prignali do Drobickogo Yaru de vsi voni buli rozstrilyani Zhorstoke povodzhennya z vijskovopolonenimiZ ne menshoyu grubistyu nimecke komanduvannya povodilos i z radyanskimi vijskovopolonenimi porushuyuchi pri comu Zhenevsku konvenciyu pro vijskovopolonenih zgidno z yakoyu storoni yaki voyuyut buli zobov yazani dotrimuvatis gumannogo stavlennya do lyudej yaki potrapili u polon Velika tragediya stalasya v 1 mu armijskomu sortuvalnomu shpitali po vul Trinklera 5 13 bereznya 1943 r pislya drugogo zahoplennya Harkova soldati diviziyi SS Adolf Gitler zhivcem spalili tut 300 poranenih chervonoarmijciv yakih ne vstigli evakuvati v radyanskij til A za dekilka nastupnih dniv rozstrilyali reshtu poranenih yaki zalishilis u shpitali vsogo 400 cholovik Yih trupi buli zakopani u dvori shpitalyu GolodUmovi zhittya harkiv yan v okupovanomu misti buli nadzvichajno vazhkimi Golovnoyu problemoyu v cej chas stav strashnij golod sho vinik z prichini povnoyi bajduzhosti miskoyi vladi do pitan postavok prodovolstva Lyudi yili bukvalno vse kartoplyane lushpinnya kormovij buryak kazeyinovij klej domashnih tvarin Vidomij harkivskij hudozhnik Simonov rozpovidav sho navit buli vipadki koli na bazari prodavali lyudske m yaso hoch za taki zlochini i karali povishannyam Vid golodu i holodu v kinci listopada 1941 r pomer akademik arhitekturi Oleksij Beketov Lyudi pochali opuhati bilshosti z nih bulo vazhko navit elementarno peresuvatisya Stala zvichnoyu kartina zgorbleni figuri harkiv yan zapryazheni v dityachi sani na yakih voni perevozili pomerlih ridnih lyudej U bagatoh vipadkah ne vistachalo sil pohovati nebizhchikiv abo zh ce prosto bulo nikomu robiti Navesni 1942 r u budinkah nakopichilos bagato trupiv Za danimi miskoyi sanstanciyi 54 pomerlih u lyutomu 1942 r za stanom na 2 bereznya ne buli pohovani Takih vipadkiv bulo nemalo i nadali Vidomij priklad koli pomerla vid visnazhennya v travni 1942 r zhinka bula zareyestrovana tilki v listopadi Masshtabi golodu duzhe vazhko usvidomiti tim bilshe sho na sogodni nemaye povnoyi statistiki Za danimi Harkivskoyi miskoyi upravi v 1942 r vid golodu pomerli 13139 harkiv yan sho sklalo bilshe polovini vsih pomerlih za cej period Bazari v okupacijnomu HarkoviU cih umovah centrami zhittya naselennya Harkova stali 14 rinkiv Blagovishenskij Kinnij Ribnij Holodnogirskij Sumskij Zhuravlivskij Pavlivskij ta inshi Torgivli za groshi tut spochatku vzagali ne bulo povsyudno panuvav barter minyali majzhe vse u najnespodivanishih kombinaciyah Nadali desho stalo mozhlivo kupiti i za groshi ale cini na vsi tovari perevishili usi mozhlivi ramki Najvishimi cini buli u sichni lyutomu 1942 r U cej chas kilogram zhitnogo hliba koshtuvav 220 rub pshenici 250 kartopli 100 cukru 833 rub I ce pri tomu sho serednya zarobitna plata na toj moment stanovila 500 600 rub na misyac zrozumilo sho v takij situaciyi bilshist lyudej ne mali zmogi pridbati produkti na bazari Groshej vistachalo tilki na pridbannya makuhi abo nasinnya sonyashnika Analiz ruhu bazarnih cin dozvolyaye viznachiti faktori sho vplivali na yih dinamiku Bezumovno golovnoyu prichinoyu stribkiv cin bula situaciya na fronti najvishimi cini buli v sichni 1942 r na pochatku okupaciyi mista i v berezni 1943 r koli nimci zumili vidbiti zvilnene Chervonoyu Armiyeyu misto Druga za znachushistyu prichina dorozhnechi tovariv panuvannya spekulyantiv na bazarah osoblivo na centralnih Sumskomu i Ribnomu Vidpovidno ci bazari buli najdorozhchimi Najdeshevshimi buli Holodnogirskij i Kinnij sho poyasnyuvalos pryamimi postavkami produktiv z sela i menshim vplivom spekulyantiv i poserednikiv Dinamika bazarnih cin na silskogospodarsku produkciyu v 1942 1943 rr Nazva produktu Odinicya vimiru 1942 rik 1943 rik 01 01 rub 01 01 01 02 01 05 01 08 01 10 01 01 01 02 02 06 U vidsotkah do 01 01 1942 1 Hlibni Zhito kg 133 100 167 83 72 71 68 100 86 Pshenicya kg 143 100 175 80 85 77 73 105 108 Yachmin kg 125 100 165 86 94 72 60 96 76 Oves kg 80 100 187 100 100 94 50 100 62 Kukurudza kg 111 100 200 100 100 72 63 104 86 Hlib zhitnij kg 130 100 169 85 100 65 69 100 88 Pshono kg 139 100 240 140 132 101 72 115 68 Goroh kg 125 100 200 120 75 68 88 88 Kvasolya kg 100 107 193 167 2 Ovochi Kartoplya kg 40 100 250 110 125 100 87 150 88 Kapusta kg 214 357 643 Cibulya kg 70 100 143 57 43 50 50 93 150 Buryak kg 32 100 250 175 100 62 62 73 62 Morkva kg 150 125 175 135 3 M yasni produkti Yalovichina kg 130 160 120 220 300 350 Konina kg 80 100 187 94 Kuryatina kg 100 113 162 245 4 Molochni produkti j zhiri Moloko litr 80 100 162 75 50 37 62 81 85 Vershkove maslo kg 1700 100 141 50 45 41 47 65 67 Salo kg 1400 100 143 50 55 57 61 79 81 Sonyashnikova oliya litr 500 100 160 90 86 90 76 120 92 Yajcya kuryachi desyatok 100 115 90 200 240 200 5 Bakaliya prodovolcha Cukor kg 556 100 150 75 110 90 99 99 81 Sil kg 40 100 150 90 100 100 300 300 250 Tomati kg 50 100 150 100 100 100 100 100 100MiniVazhlivo vidznachiti sho harkiv yani ne sidili sklavshi ruki ochikuyuchi na golodnu smert Vsi hto mig yizdili na selo na tak zvani mini Gorodyani nesli za misto usi cinnosti sho mali spodivayuchis otrimati za nih prodovolstvo Napriklad direktor inzhenerno ekonomichnogo institutu Dubinskij zumiv viminyati za svij pidzhak bilshe nizh 2 pudi boroshna a za palto sina 2 puda pshenici i 1 5 kg sala Zolotij godinnik mozhna bulo obminyati na buhanec hliba Zavdyaki minam bagato harkiv yan zberegli svoyi zhittya Miscya masovogo znishennya lyudejVijna prinesla bil i slozi v kozhen dim u kozhnu harkivsku sim yu Smert bula oblichchyam vijni Pro ce nam i sogodni nagaduyut bilshe desyati misc masovogo znishennya lyudej Sered nih Drobickij Yar Lisopark tabori vijskovopolonenih v Holodnogirskij v yaznici i rajoni HTZ znishene yevrejske getto Saltivske selishe misce rozstrilu paciyentiv Saburovoyi dachi klinichne mistechko oblasnoyi likarni po vul Trinklera misce spalennya zhivcem kilkoh soten poranenih miscya publichnih povishan uzdovzh Sumskoyi vulici i na dvir gotelyu Internacional nini gotel Harkiv misce masovogo rozstrilu zaruchnikiv gazvageni dushogubki Vsi voni stali memorialnimi pam yatnikami i nagaduyut zhivim pro zlochini okupantiv tragediyi vijni Zvilnennya Harkova29 serpnya 1943 r Harkiv bulo zvilneno vid nimeckih okupantiv Data 23 serpnya yak den zvilnennya Harkova ye pomilkovoyu v cej den marshal Konyev zavchasno vidzvituvav Stalinu pro vibittya gitlerivciv z mista prote boyi u mezhah miskoyi zabudovi trivali she majzhe tizhden Naslidki okupaciyiOsobistosti chasiv okupaciyiDiv takozhNova Ukrayina gazeta Generalna okruga Harkiv Harkivskij proces 1943 PrimitkiOUN u Harkovi za chasiv okupaciyi 1941 1943 rr A Skorobogatov Ukr ist zhurn 1999 N 6 S 81 88 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij url dovidka Iz soobsheniya nachalnika Policii bezopasnosti i SD o deyatelnosti OUN Bandery i OUN Melnika po podgotovke molodezhi dlya uchastiya v borbe OUN za nezavisimost Ukrainy 2021 11 15 u Wayback Machine Ukrainskie nacionalisticheskie organizacii v gody Vtoroj Mirovoj Vojny t 1 1939 1943 Moskva ROSSPEN 2012 str 545 547PosilannyaFilm Tovarishi pid znakom Edelvejsa Kameraden unterm Edelwei 1943 roku Foto okupovanogo Harkova 1941 r Avtor Johann Bundschuh 1920 1944 feldfebel 80 go inzhenernogo bataljonu 44 yi strileckoyi diviziyi 6 yi Armiyi Vermahtu Dzherela ta literaturaBalishev M A Harkivska astronomichna observatoriya pid chas nimeckoyi okupaciyi 1941 1943 u roki Drugoyi svitovoyi vijni Istoriya nauki i biografistika 2020 3 Orlenko O Saltan N Saltan O Vivchayuchi politichnu kartu chastin svitu treba yasno uyavlyati hto z kim i proti kogo Navchalni programi z geografiyi narodnih shkil Harkova chasiv nimeckoyi okupaciyi 1941 1943 rr O Orlenko N Saltan O Saltan Siveryanskij litopis 2020 3 S 115 135 http dspace nbuv gov ua bitstream handle 123456789 170732 08 Saltan pdf sequence 1 Skorobogatov A V Harkiv u chasi nimeckoyi okupaciyi 1941 1943 Harkiv 2004 Saltan O M Funkcionuvannya Harkivskogo silskogospodarskogo institutu protyagom pershogo roku nimecko fashistskoyi okupaciyi O M Saltan STUDIA SLOBOZHANICA Materiali mizhnarodyi naukovo metodichnoyi konferenciyi Slobozhanskij gumanitarij 2017 Harkiv FOP Tarasenko V P 2017 S 95 103 Saltan S O Navchalnij proces u zagalnoosvitnih shkolah Harkova v period nacistskoyi okupaciyi 1941 1943 rr S O Saltan Zbirnik naukovih prac molodih vchenih istorichnogo fakultetu HNPU im G S Skovorodi Vip 8 Harkiv 2017 S 102 113 Saltan O M Specifika organizaciyi navchalnogo procesu u narodnih shkolah Harkova u period nacistskoyi okupaciyi 1941 1943 rr N Saltan O Saltan Siveryanskij litopis 2018 1 2 S 301 311 Rezhim dostupu http dspace nbuv gov ua xmlui bitstream handle 123456789 141702 22 Saltan pdf sequence 1 Saltan N M Saltan O M Rozrobka navchalnih program z vsesvitnoyi istoriyi dlya narodnih shkil Harkova u 1941 1942 rr N Saltan O Saltan Siveryanskij litopis 2018 5 S 189 208 http dspace nbuv gov ua bitstream handle 123456789 152073 22 Saltan pdf sequence 1 Saltan N M Vnesok Vasilya Dubroovskogo ta Dmitra Soloveya u rozbudovu gromadsko politichnogo zhittya Harkova za chasiv nimeckoyi okupaciyi 1941 1943 rr N M Saltan Zbirnik naukovih prac Sivershina v istoriyi Ukrayini Centr pam yatkoznavstva NAN Ukrayini i UTOPIK 2018 Vipusk 11 S 332 337 s http nz hlukhiv com ua wp content uploads sivershuna sivershuna 2018 pdf Saltan Nataliya Saltan Oleksandr Istoriya Rusi Ukrayini maye vidnoshennya do moskovskoyi ne bilshe nizh istoriya Angliyi do istoriyi SShA Proekti program z ridnoyi istoriyi dlya narodnih shkil Harkova na 1942 1943 navchalnij rik Siveryanskij litopis Vseukrayinskij naukovij zhurnal 2019 2 146 http www siver litopis cn ua arh 2018 siv 05 18 pdf Ce nezavershena stattya pro Drugu svitovu vijnu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro Harkiv Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi