Харківський судовий процес над німецькими воєнними злочинцями — судовий процес 15—18 грудня 1943 року в Харкові над 3 нацистськими військовослужбовцями та одним місцевим колаборантом, які брали участь у воєнних злочинах на території Харкова і Харківської області в період їх окупації. Це вже не був перший показовий судовий процес над воєнними злочинцями під час радянсько-німецької війни, але перший у відношенні німецьких військовослужбовців. Раніше, 14—17 липня 1943 року відбувся Краснодарський процес відносно радянських колабораціоністів, які брали участь у воєнних злочинах на території Краснодара і Краснодарського краю.
Слухання в ході харківського процесу розпочалося 15 грудня 1943 року у військовому трибуналі 4-го Українського фронту. Підсудними були:
- капітан Вільгельм Ландхельд,
- унтерштурмфюрер СС Ганс Ріц,
- старший єфрейтор німецької таємної польової поліції Рейнгард Рецлав
- колабораціоніст, водій «душогубки» М. П. Буланов.
Усіх чотирьох обвинувачували в масовому знищенні місцевих жителів. 18 грудня 1943 року всі обвинувачені були визнані винними в скоєнні злочинів, передбачених частиною першою Указу Президії Верховної Ради СРСР від 19 квітня 1943 року, і засуджені до смертної кари через повішення. Наступного дня в присутності понад 40 тис. харків'ян злочинців повісили на Благовіщенському ринку, де раніше окупанти самі проводили масові страти.
Деякі матеріали перших радянських трибуналів над німецькими воєнними злочинцями і їхніми пособниками були представлені на Нюрнберзькому трибуналі як докази. Харківський процес створив юридичний прецедент, закріплений пізніше Нюрнберзьким трибуналом: «Наказ не звільняє від відповідальності за геноцид».
Сучасні історики розглядають процес як типовий радянський показовий процес, де вирок підтримувався «вимогами громадськості», але водночас як такий, що відіграв позитивну роль у створенні прецеденту невідворотності покарання для нацистських злочинців — як тих, хто виносив злочинні накази, так і для виконавців.
Передісторія
Німецька окупація Харкова
Німецька окупація Харкова тривала з 24—25 жовтня 1941 року з перервами до дня остаточного визволення міста — 23 серпня 1943 року. Багатьма дослідниками вказується, що на момент окупації населення Харкова (яке разом із біженцями досягало 1,5 млн) перевищувало населення Києва, тож він був найбільшим за населенням із міст СРСР, окупованих Німеччиною . Особливу жорстокість окупантів у ставленні до військовополонених і мирного населення визначила серед інших чинників система місцевої влади, організована гітлерівцями в Харкові. На відміну від інших захоплених українських міст, зокрема Києва, де влада була передана цивільним органам, у прифронтовому Харкові функціонували спеціальні органи військового управління. Історія нацистського правління в захопленому місті є свідченням неспроможності версії про так званий «чистий» вермахт, солдати якого, за деякими твердженнями, лише брали участь у боях, але нібито не були причетні до злочинів проти мирного населення (на відміну від СС та айнзацкоманд СД) .
Ще напередодні захоплення Харкова командувач 55-го армійського корпусу генерал Ервін Фіров видав наказ про правила поведінки німецьких солдатів щодо цивільного населення, в якому говорилося, що крайня жорсткість у поводженні з місцевим населенням є «необхідною і обов'язковою». Уже в перші дні окупації на балконах будинків і телеграфних стовпах уздовж центральних вулиць міста повісили 116 городян .
Терор і репресії німецької влади проти харків'ян у першу чергу були спрямовані проти певних груп населення (євреїв, членів комуністичної партії, циган, психічно хворих людей, інвалідів та ін.) Багато людей були вбиті в результаті проведення політики взяття заручників як захід залякування дій радянських підпільників . У грудні 1941 року євреїв стали зганяти на околицю міста, в непристосовані для великої кількості людей бараки тракторного і верстатобудівного заводів. У створеному гетто євреїв морили голодом, запідозрених у найменшому порушенні режиму негайно розстрілювали. В кінці грудня населення гетто примусово доставили в Дробицький Яр, де всі вони були розстріляні. У січні 1942 року додатково знищено 12—15 тисяч харківських євреїв. З того ж місяця окупанти стали застосовувати для умертвіння людей спеціальний автомобіль з герметичним кузовом — газваген, прозваний у народі «душогубкою». У таку вантажівку заганяли до 50 осіб, які згодом гинули в муках через отруєння чадним або вихлопним газом. Про масові факти застосування газвагена радянська сторона звинувачення повідомляла в ході Нюрнберзького процесу . До місць масових убивств і поховань у Харкові відносять: Дробицький Яр, Лісопарк, табори військовополонених в Холодногірській в'язниці і районі ХТЗ (знищене єврейське гетто), Салтівське селище (місце розстрілу пацієнтів Сабурової дачі), клінічне містечко обласної лікарні по вул. Трінклера (місце спалення живцем кількасот поранених), двір готелю «Інтернаціонал» (місце масового розстрілу заручників) тощо.
Регламентування відповідальності нацистських воєнних злочинців
Питання про покарання винуватців воєнних злочинів стало розглядатися з початку Другої світової війни, коли стали відомі масштаби цих злочинів. У січні 1942 року 26 держав, які взяли назву «Об'єднані Нації», під час проведення Першої Вашингтонської конференції, підписали декларацію, в якій зобов'язалися спільно боротися за свободу і незалежність всіх націй, за дотримання людських прав і справедливості. Заяви про невідворотність покарання за вчинення воєнних злочинів неодноразово звучали від урядів країн-союзників по антигітлерівській коаліції, містилися в різних заявах, нотах і спільних деклараціях . Особливу роль у післявоєнному устрої відіграла прийнята 30 жовтня 1943 року за результатами Московської конференції в ході наради міністрів закордонних справ країн-союзників по антигітлерівській коаліції Московська декларація. Вона регулювала відносини сторін на кінцевому етапі Другої світової війни та відразу після її закінчення. Згідно з «Декларацією чотирьох держав з питання про загальну безпеку», уряди СРСР, США та Великої Британії дійшли єдиної думки про необхідність беззастережної капітуляції Німеччини і припинення військових дій її країн-сателітів. Важливим підсумком конференції було прийняття рішення про повне роззброєння німецьких військ, а також про суд над німецькими воєнними злочинцями. У «Декларації про відповідальність гітлерівців за здійснювані звірства» вказувалося, що на підставі достовірних джерел стало відомо про «звірства, вбивства і холоднокровні масові страти, які проводяться гітлерівськими збройними силами в багатьох країнах, захоплених ними». В результаті союзники вирішили :
«У момент надання будь-якого перемир'я будь-якому уряду, який може бути створено в Німеччині, ті німецькі офіцери і солдати та члени нацистської партії, які були відповідальні за вищезгадані звірства, вбивства і страти, або добровільно брали в них участь, будуть відіслані в країни, в яких були здійснені їх огидні дії, для того, щоб вони могли бути судимі і покарані відповідно до законів цих звільнених країн і вільних урядів, які будуть там створені.»
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 2 листопада 1942 року утворено Надзвичайну державну комісію (НДК) зі встановлення і розслідування злочинів німецько-фашистських загарбників та їхніх спільників і заподіяної ними шкоди громадянам, колгоспам, громадським організаціям, державним підприємствам і установам СРСР. У республіках і областях були створені відповідні місцеві комісії. Так, уже до початку 1944 року створено 19 таких комісій . На підставі зібраних НДК матеріалів уже в 1943 році були проведені суди над воєнними злочинцями в Краснодарі і Харкові, а в 1945—1946 роках і в інших містах СРСР — Києві, Мінську, Ризі, Ленінграді, Смоленську, Брянську, Великих Луках та ін.
У процесуальному порядку масове знищення громадян окупованих територій нацистськими злочинцями і їхніми пособниками вперше офіційно зафіксовано в матеріалах ряду судових процесів військових трибуналів над нацистськими злочинцями і їхніми пособниками. З метою створення необхідної правової бази був прийнятий Указ Президії Верховної Ради СРСР від 19 квітня 1943 року «Про заходи покарання для німецько-фашистських лиходіїв, винних у вбивствах і катуваннях радянського цивільного населення і полонених червоноармійців, для шпигунів, зрадників Батьківщини з числа радянських громадян і їх пособників». Згідно з цим нормативно-правовим актом встановлювалася відповідальність для таких категорій осіб:
- «Німецьких, італійських, румунських, угорських, фінських фашистських лиходіїв, викритих у вчиненні вбивств і катувань цивільного населення і полонених червоноармійців, а також шпигунів і зрадників батьківщини з числа радянських громадян» (пункт 1);
- «Посібників із місцевого населення, викритих у наданні сприяння лиходіям у скоєнні розправ і насильств над цивільним населенням і полоненими червоноармійцями» (пункт 2).
Спочатку слухання справ щодо зазначених категорій осіб перебувало у компетенції спеціально заснованих у цих цілях військово-польових судів. Однак дещо пізніше право розглядати справи про злочини, передбачені Указом від 19 квітня 1943 року, передано військовим трибуналам. Першим з ряду таких публічних процесів став Краснодарський процес, який відбувся 14—17 липня 1943 року щодо колабораціоністів, які брали участь у воєнних злочинах на території Краснодара і Краснодарського краю, а другим, але першим безпосередньо над німецькими нацистськими злочинцями, став Харківський військовий трибунал.
Підсудні
Підсудними у скоєнні воєнних злочинів, зокрема, знищення радянських громадян, на підставі обвинувального висновку, складеного 11 грудня 1943 року, стали захоплені в полон двоє німецьких військовослужбовців, німецький поліцейський чиновник і радянський колабораціоніст:
- Рецлав Рейнгард, 1907 року народження, уродженець міста Берлін, освіта середня, чиновник німецької таємної польової поліції міста Харкова, старший єфрейтор допоміжної поліції. Бувши чиновником німецької таємної польової поліції в Харкові, вів слідство у справах ряду радянських громадян, вимагаючи у них свідчення шляхом катувань і тортур і фальсифікуючи щодо них помилкові звинувачення. Склав завідомо вигадані висновки, на підставі яких 15 осіб були розстріляні, а 10 вбиті за допомогою «душогубки». Неодноразово особисто брав участь у завантаженні в газваген радянських громадян, убивши таким чином ще до 40 осіб. Супроводжуючи «душогубку» до місця розвантаження на територію Харківського тракторного заводу, брав безпосередню участь у спаленні трупів убитих.
- Ріц Ганс, 1919 року народження, уродженець м. Марієнвердер (зараз у складі Польщі), німець, вища юридична освіта, член націонал-соціалістичної партії з 1937 року, заступник командира роти СС, унтерштурмфюрер СС. Брав участь у тортурах і розстрілах мирних жителів. У червні 1943 року брав участь у масовому розстрілі радянських громадян у районі села Подвірки Харківської області. Брав участь у допитах заарештованих зондеркомандою СД, під час яких особисто бив їх шомполами і гумовими палицями, домагаючись шляхом катувань отримання від них свідомо вигаданих свідчень про здійснювану нібито ними антинімецьку діяльність.
- Лангхельд Вільгельм, 1891 року народження, уродженець м. Франкфурт-на-Майні, німець, член націонал-соціалістичної партії з 1933 року, офіцер військової контррозвідки німецької армії, капітан. Бувши офіцером військової контррозвідки, брав безпосередню участь у розстрілах і катуванні військовополонених та мирного населення. Допитував військовополонених, шляхом катувань та провокацій домагався від них свідомо вигаданих свідчень. Сфальсифікував ряд справ проти радянських громадян, за якими розстріляно до 100 чоловік.
- Буланов Михайло Петрович, 1917 року народження, уродженець станції Джанібек, Казахської РСР, росіянин, безпартійний, шофер Харківського відділення гестапо. Брав участь у знищенні радянських громадян шляхом їх удушення в «душогубці». Вивозив на розстріл мирних радянських громадян. Брав особисту участь у розстрілі групи дітей у кількості 60 чоловік.
Перебіг процесу
Слухання справи розпочалося 15 грудня 1943 року в залі колишнього оперного театру на Римарській, 21. Справа розглядалася Військовим Трибуналом 4-го Українського фронту під головуванням генерал-майора юстиції А. Н. М'ясникова і за участю прокурора полковника юстиції Н. К. Дунаєва. За призначенням суду адвокатами обвинувачених виступили Н. В. Коммод, С. К. Казначеєв і І. П. Бєлов. Процес був відкритий для публіки і преси, серед представників якої перебували численні зарубіжні кореспонденти: Ральф Паркер від британської «The Times» і американської «The New York Times», Харш від радіомовної компанії «Колумбія», Шампенуа (Франція), Стівенс (США). Своїх представників відрядили до Харкова впливові британські газети «Санді експрес» і «Дейлі експрес».
Хід процесу показано в документальному фільмі Іллі Копаліна «Суд іде (Про судовий процес у м. Харкові)» (1943, ЦСК). Фотографував і фільмував військовий кореспондент Андрій Лаптій, за словами якого суд являв собою початок реалізації відплати «народу німецьким фашистам за те, що вони зробили з нашою Батьківщиною». На судових засіданнях були присутні відомі радянські письменники і публіцисти Олексій Толстой («Правда»), Леонід Леонов («Известия»), Ілля Еренбург і Костянтин Симонов («Червона зірка»), Павло Тичина та інші. Як зауважив Еренбург, у ході цього процесу «совість народів засудила не тільки трьох малозначних хижаків, а й усю фашистську Німеччину». За його словами, день початку роботи трибуналу ознаменувався тим, що «ми перестали говорити про майбутній суд над злочинцями, ми почали їх судити» :
18 грудня прокурор Дунаєв у своїй обвинувальній промові представив докази того, що нацистські злочини на окупованих територіях являли собою не випадкові злочинні дії окремих виконавців, а розгорнуту програму знищення населення на окупованих територіях СРСР. Крім безпосередніх «німецьких катів» винними в жахливих злочинах були: «Гітлер, Герінг, Геббельс, Гіммлер і іже з ними — ось хто є головними натхненниками і організаторами масових убивств і злочинів, скоєних німцями на радянській землі, в Харкові, Краснодарі та інших містах».
У ході слухань підсудні повністю визнали вчинення ними злочинів у Харківській області. За словами прокурора, питання відповідальності підсудних за скоєне ними є очевидним, а виправдання обвинувачених тим, що вони виконували накази, є безпідставними. В ході судового процесу встановлено, що разом із засудженими воєнні злочини здійснювали офіцери і солдати дивізій СС «Адольф Гітлер» і «Мертва голова».
Вирок
18 грудня 1943 після обвинувальної промови військового прокурора Н. К. Дунаєва обвинувачені були визнані винними в скоєнні злочинів, передбачених частиною першою Указу Президії Верховної Ради СРСР від 19 квітня 1943 року. Військовий трибунал засудив усіх чотирьох обвинувачених до страти через повішення. Згідно з обвинувальним вироком, «у період тимчасової окупації міста Харкова та Харківської області німецько-фашистськими загарбниками розстріляно і повішено, живцем спалено і задушено за допомогою окису вуглецю понад 30 000 мирних, ні в чому не винних громадян, у тому числі жінок, старих і дітей».
Незважаючи на те, що обвинувачені в силу своїх посад були малозначними фігурами, основні дійові особи, які влаштували терор на Харківщині, в ході судових слухань були названі поіменно, а їхні злочинні накази, що призвели німецько-фашистські звірства, зафіксовані в судових матеріалах.
19 грудня засуджені до страти були публічно повішені на площі Благовіщенського базару (перед центральною будівлею ринку) в присутності понад сорока тисяч городян.
Значення і оцінки
Харківський процес отримав значний резонанс не тільки в СРСР, а й за кордоном. Посол США в СРСР Аверелл Гарріман в донесенні у Держдепартамент відзначав, що судовий процес недвозначно вказує на те, що радянська влада наполегливо прагне притягти до відповідальності керівників Третього рейху і верховне командування «за злочини і звірства, скоєні їх ім'ям і за їхнім наказом». За його інформацією, американські журналісти, що висвітлювали хід процесу, були впевнені у винуватості засуджених, задоволені дотриманням судом і звинуваченням процесуальних норм. Гарріман рекомендував використовувати цей судовий прецедент для проведення широкої роз'яснювальної роботи, спрямованої проти воєнних злочинців .
На думку американського сенатора Клода Пеппера, Харківський процес був свідченням того, що влада СРСР вжила заходів, щоб показати невідворотність покарання для нацистських злочинців: «Три нацисти і один зрадник вже судимі і страчені на місці, де вони здійснювали свої злочини» . Редактор журналу Американської асоціації з питань зовнішньої політики (англ. Foreign Policy Bulletin публіцистка Віра М. Дін (англ. V. M. Dean відзначала, що метою процесу було не тільки покарати кількох злочинців, а й отримати від них факти для звинувачення справжніх натхненників воєнних злочинів — Адольфа Гітлера, Генріха Гіммлера, Альфреда Розенберга та інших . Один із коментаторів американської радіокомпанії «Колумбія» охарактеризував процес як перший справжній суд над воєнними злочинцями в усій історії.
У 2000 році на будівлі колишнього оперного театру (вул. Римарська, 21), в якому проходив судовий процес над гітлерівськими воєнними злочинцями та їхнім пособником, встановили меморіальну дошку.
Примітки
- Скоробогатов, 2004, с. 8.
- Скоробогатов, 2004, с. 9.
- Скоробогатов, 2004, с. 70.
- Скоробогатов, 2004, с. 71—72.
- Книга пам’яті Дробицького яру : Спогади. Нариси. Документи / Авт.-уклад.: Лебедєва В., Сокольський П. — Харків : Прапор, 2004. — 2007 с. — -7.
- Скоробогатов, 2004, с. 76.
- Мемориальные места. holocaustmuseum.kharkov.ua. holocaustmuseum.kharkov.ua. Процитовано 23 лютого 2020.
- Ильич, Лариса. Казнь фашистов: первый в мире суд над фашистскими захватчиками был в Харькове | Вечерний Харьков. vecherniy.kharkov.ua. Процитовано 23 лютого 2020.
- Во время войны термин «Объединённые нации» стал фактически синонимом для Союзников по антигитлеровской коалиции.
- Лебедева, 1975, с. 8.
- Декларация об ответственности гитлеровцев за совершаемые зверства / Московская декларация 1943 года // Внешняя политика Советского Союза в период Отечественной Войны. Документы и материалы. — М. : ОГИЗ. Государственное издательство политической литературы, 1944. — Т. 1. — С. 363—364.
- Лебедева, 1975, с. 26—27.
- Лебедева, 1975, с. 30.
- Звягинцев В. Е. Война на весах Фемиды. Книга 2. — М. : Издательские решения, 2017. — С. 126—128. — .
- Сборник законодательных и нормативных актов о репрессиях и реабилитации жертв политических репрессий. — М. : Республика, 1993. — С. 66—67, 148—149. — .
- Судебный процесс по делу о зверствах немецко-фашистских захватчиков и их пособников на территории гор. Краснодара и Краснодарского края в период их временной оккупации. — М. : ОГИЗ. Госполитиздат, 1943. — 48 с.
- «Обжалованию не подлежит…». ККУНБ им.А.С.Пушкина. pushkin.kubannet.ru. Процитовано 21 лютого 2020.
- Военный Трибунал 4-го Украинского Фронта. Судебный процесс о зверствах немецко-фашистских захватчиков на территории гор. Харькова и Харьковской области в период их временной оккупации. — М. : ОГИЗ. Госполитиздат. — С. 20—23.
- Первый в Истории процесс над нацистскими преступниками. holocaustmuseum.kharkov.ua. Процитовано 22 лютого 2020.
- Операторский фронт. Лекция кинорежиссёра Ильи Копалина во ВГИКе 15 марта 1958 года. Публикация, предисловие и комментарии Светланы Ишевской // Киноведческие записки. — 2004. — № 67 (7 липня).
- Тамбиева, Ольга. Харьков и кино (рос.). www.mediaport.ua. Процитовано 23 лютого 2020.
- Киш, Сергей. 25 лет назад был расстрелян последний харьковский полицай: фото-факты | Вечерний Харьков. vecherniy.kharkov.ua. Процитовано 23 лютого 2020.
- Эренбург И. Г. Война (апрель 1943—март 1944). — М. : Гослитиздат, 1944. — С. 151—152, 162.
- Лебедева, 1975, с. 31.
- Лебедева, 1975, с. 31—32.
- Лебедева, 1975, с. 32.
Література
- Военный Трибунал 4-го Украинского Фронта. Судебный процесс о зверствах немецко-фашистских захватчиков на территории гор. Харькова и Харьковской области в период их временной оккупации. — М. : Госполитиздат, 1943. — 96 с.
- Звягинцев В. Е. Война на весах Фемиды. Книга 2. — М. : Издательские решения, 2017. — .
- Лебедева Н. С. Подготовка Нюрнбергского процесса. — М. : Наука, 1975. — 240 с.
- Скоробогатов А. В. Харків у часи німецької окупації (1941—1943). — Харків : Прапор, 2004. — 368 с. — .
Посилання
- Харківський процес на сайті " Харківський музей Голокосту "
- Судовий процес про звірства німецько-фашистських загарбників на території м. Харкова і Харківської області в період їх тимчасової окупації. Київ-Харків. друкарня ім. Фрунзе, 1944.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Harkivskij sudovij proces nad nimeckimi voyennimi zlochincyami sudovij proces 15 18 grudnya 1943 roku v Harkovi nad 3 nacistskimi vijskovosluzhbovcyami ta odnim miscevim kolaborantom yaki brali uchast u voyennih zlochinah na teritoriyi Harkova i Harkivskoyi oblasti v period yih okupaciyi Ce vzhe ne buv pershij pokazovij sudovij proces nad voyennimi zlochincyami pid chas radyansko nimeckoyi vijni ale pershij u vidnoshenni nimeckih vijskovosluzhbovciv Ranishe 14 17 lipnya 1943 roku vidbuvsya Krasnodarskij proces vidnosno radyanskih kolaboracionistiv yaki brali uchast u voyennih zlochinah na teritoriyi Krasnodara i Krasnodarskogo krayu Sluhannya v hodi harkivskogo procesu rozpochalosya 15 grudnya 1943 roku u vijskovomu tribunali 4 go Ukrayinskogo frontu Pidsudnimi buli kapitan Vilgelm Landheld untershturmfyurer SS Gans Ric starshij yefrejtor nimeckoyi tayemnoyi polovoyi policiyi Rejngard Reclav kolaboracionist vodij dushogubki M P Bulanov Usih chotiroh obvinuvachuvali v masovomu znishenni miscevih zhiteliv 18 grudnya 1943 roku vsi obvinuvacheni buli viznani vinnimi v skoyenni zlochiniv peredbachenih chastinoyu pershoyu Ukazu Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 19 kvitnya 1943 roku i zasudzheni do smertnoyi kari cherez povishennya Nastupnogo dnya v prisutnosti ponad 40 tis harkiv yan zlochinciv povisili na Blagovishenskomu rinku de ranishe okupanti sami provodili masovi strati Deyaki materiali pershih radyanskih tribunaliv nad nimeckimi voyennimi zlochincyami i yihnimi posobnikami buli predstavleni na Nyurnberzkomu tribunali yak dokazi Harkivskij proces stvoriv yuridichnij precedent zakriplenij piznishe Nyurnberzkim tribunalom Nakaz ne zvilnyaye vid vidpovidalnosti za genocid Suchasni istoriki rozglyadayut proces yak tipovij radyanskij pokazovij proces de virok pidtrimuvavsya vimogami gromadskosti ale vodnochas yak takij sho vidigrav pozitivnu rol u stvorenni precedentu nevidvorotnosti pokarannya dlya nacistskih zlochinciv yak tih hto vinosiv zlochinni nakazi tak i dlya vikonavciv PeredistoriyaNimecka okupaciya Harkova Pershij den okupaciyi Harkova povisheni na balkonah vulici Sumskoyi 25 zhovtnya 1941 roku Nimecka okupaciya Harkova trivala z 24 25 zhovtnya 1941 roku z perervami do dnya ostatochnogo vizvolennya mista 23 serpnya 1943 roku Bagatma doslidnikami vkazuyetsya sho na moment okupaciyi naselennya Harkova yake razom iz bizhencyami dosyagalo 1 5 mln perevishuvalo naselennya Kiyeva tozh vin buv najbilshim za naselennyam iz mist SRSR okupovanih Nimechchinoyu Osoblivu zhorstokist okupantiv u stavlenni do vijskovopolonenih i mirnogo naselennya viznachila sered inshih chinnikiv sistema miscevoyi vladi organizovana gitlerivcyami v Harkovi Na vidminu vid inshih zahoplenih ukrayinskih mist zokrema Kiyeva de vlada bula peredana civilnim organam u prifrontovomu Harkovi funkcionuvali specialni organi vijskovogo upravlinnya Istoriya nacistskogo pravlinnya v zahoplenomu misti ye svidchennyam nespromozhnosti versiyi pro tak zvanij chistij vermaht soldati yakogo za deyakimi tverdzhennyami lishe brali uchast u boyah ale nibito ne buli prichetni do zlochiniv proti mirnogo naselennya na vidminu vid SS ta ajnzackomand SD Pam yatnij znak pri v yizdi v memorialnij kompleks Drobickij Yar She naperedodni zahoplennya Harkova komanduvach 55 go armijskogo korpusu general Ervin Firov vidav nakaz pro pravila povedinki nimeckih soldativ shodo civilnogo naselennya v yakomu govorilosya sho krajnya zhorstkist u povodzhenni z miscevim naselennyam ye neobhidnoyu i obov yazkovoyu Uzhe v pershi dni okupaciyi na balkonah budinkiv i telegrafnih stovpah uzdovzh centralnih vulic mista povisili 116 gorodyan Teror i represiyi nimeckoyi vladi proti harkiv yan u pershu chergu buli spryamovani proti pevnih grup naselennya yevreyiv chleniv komunistichnoyi partiyi cigan psihichno hvorih lyudej invalidiv ta in Bagato lyudej buli vbiti v rezultati provedennya politiki vzyattya zaruchnikiv yak zahid zalyakuvannya dij radyanskih pidpilnikiv U grudni 1941 roku yevreyiv stali zganyati na okolicyu mista v nepristosovani dlya velikoyi kilkosti lyudej baraki traktornogo i verstatobudivnogo zavodiv U stvorenomu getto yevreyiv morili golodom zapidozrenih u najmenshomu porushenni rezhimu negajno rozstrilyuvali V kinci grudnya naselennya getto primusovo dostavili v Drobickij Yar de vsi voni buli rozstrilyani U sichni 1942 roku dodatkovo znisheno 12 15 tisyach harkivskih yevreyiv Z togo zh misyacya okupanti stali zastosovuvati dlya umertvinnya lyudej specialnij avtomobil z germetichnim kuzovom gazvagen prozvanij u narodi dushogubkoyu U taku vantazhivku zaganyali do 50 osib yaki zgodom ginuli v mukah cherez otruyennya chadnim abo vihlopnim gazom Pro masovi fakti zastosuvannya gazvagena radyanska storona zvinuvachennya povidomlyala v hodi Nyurnberzkogo procesu Do misc masovih ubivstv i pohovan u Harkovi vidnosyat Drobickij Yar Lisopark tabori vijskovopolonenih v Holodnogirskij v yaznici i rajoni HTZ znishene yevrejske getto Saltivske selishe misce rozstrilu paciyentiv Saburovoyi dachi klinichne mistechko oblasnoyi likarni po vul Trinklera misce spalennya zhivcem kilkasot poranenih dvir gotelyu Internacional misce masovogo rozstrilu zaruchnikiv tosho Reglamentuvannya vidpovidalnosti nacistskih voyennih zlochinciv Pitannya pro pokarannya vinuvatciv voyennih zlochiniv stalo rozglyadatisya z pochatku Drugoyi svitovoyi vijni koli stali vidomi masshtabi cih zlochiniv U sichni 1942 roku 26 derzhav yaki vzyali nazvu Ob yednani Naciyi pid chas provedennya Pershoyi Vashingtonskoyi konferenciyi pidpisali deklaraciyu v yakij zobov yazalisya spilno borotisya za svobodu i nezalezhnist vsih nacij za dotrimannya lyudskih prav i spravedlivosti Zayavi pro nevidvorotnist pokarannya za vchinennya voyennih zlochiniv neodnorazovo zvuchali vid uryadiv krayin soyuznikiv po antigitlerivskij koaliciyi mistilisya v riznih zayavah notah i spilnih deklaraciyah Osoblivu rol u pislyavoyennomu ustroyi vidigrala prijnyata 30 zhovtnya 1943 roku za rezultatami Moskovskoyi konferenciyi v hodi naradi ministriv zakordonnih sprav krayin soyuznikiv po antigitlerivskij koaliciyi Moskovska deklaraciya Vona regulyuvala vidnosini storin na kincevomu etapi Drugoyi svitovoyi vijni ta vidrazu pislya yiyi zakinchennya Zgidno z Deklaraciyeyu chotiroh derzhav z pitannya pro zagalnu bezpeku uryadi SRSR SShA ta Velikoyi Britaniyi dijshli yedinoyi dumki pro neobhidnist bezzasterezhnoyi kapitulyaciyi Nimechchini i pripinennya vijskovih dij yiyi krayin satelitiv Vazhlivim pidsumkom konferenciyi bulo prijnyattya rishennya pro povne rozzbroyennya nimeckih vijsk a takozh pro sud nad nimeckimi voyennimi zlochincyami U Deklaraciyi pro vidpovidalnist gitlerivciv za zdijsnyuvani zvirstva vkazuvalosya sho na pidstavi dostovirnih dzherel stalo vidomo pro zvirstva vbivstva i holodnokrovni masovi strati yaki provodyatsya gitlerivskimi zbrojnimi silami v bagatoh krayinah zahoplenih nimi V rezultati soyuzniki virishili U moment nadannya bud yakogo peremir ya bud yakomu uryadu yakij mozhe buti stvoreno v Nimechchini ti nimecki oficeri i soldati ta chleni nacistskoyi partiyi yaki buli vidpovidalni za vishezgadani zvirstva vbivstva i strati abo dobrovilno brali v nih uchast budut vidislani v krayini v yakih buli zdijsneni yih ogidni diyi dlya togo shob voni mogli buti sudimi i pokarani vidpovidno do zakoniv cih zvilnenih krayin i vilnih uryadiv yaki budut tam stvoreni Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 2 listopada 1942 roku utvoreno Nadzvichajnu derzhavnu komisiyu NDK zi vstanovlennya i rozsliduvannya zlochiniv nimecko fashistskih zagarbnikiv ta yihnih spilnikiv i zapodiyanoyi nimi shkodi gromadyanam kolgospam gromadskim organizaciyam derzhavnim pidpriyemstvam i ustanovam SRSR U respublikah i oblastyah buli stvoreni vidpovidni miscevi komisiyi Tak uzhe do pochatku 1944 roku stvoreno 19 takih komisij Na pidstavi zibranih NDK materialiv uzhe v 1943 roci buli provedeni sudi nad voyennimi zlochincyami v Krasnodari i Harkovi a v 1945 1946 rokah i v inshih mistah SRSR Kiyevi Minsku Rizi Leningradi Smolensku Bryansku Velikih Lukah ta in U procesualnomu poryadku masove znishennya gromadyan okupovanih teritorij nacistskimi zlochincyami i yihnimi posobnikami vpershe oficijno zafiksovano v materialah ryadu sudovih procesiv vijskovih tribunaliv nad nacistskimi zlochincyami i yihnimi posobnikami Z metoyu stvorennya neobhidnoyi pravovoyi bazi buv prijnyatij Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 19 kvitnya 1943 roku Pro zahodi pokarannya dlya nimecko fashistskih lihodiyiv vinnih u vbivstvah i katuvannyah radyanskogo civilnogo naselennya i polonenih chervonoarmijciv dlya shpiguniv zradnikiv Batkivshini z chisla radyanskih gromadyan i yih posobnikiv Zgidno z cim normativno pravovim aktom vstanovlyuvalasya vidpovidalnist dlya takih kategorij osib Nimeckih italijskih rumunskih ugorskih finskih fashistskih lihodiyiv vikritih u vchinenni vbivstv i katuvan civilnogo naselennya i polonenih chervonoarmijciv a takozh shpiguniv i zradnikiv batkivshini z chisla radyanskih gromadyan punkt 1 Posibnikiv iz miscevogo naselennya vikritih u nadanni spriyannya lihodiyam u skoyenni rozprav i nasilstv nad civilnim naselennyam i polonenimi chervonoarmijcyami punkt 2 Spochatku sluhannya sprav shodo zaznachenih kategorij osib perebuvalo u kompetenciyi specialno zasnovanih u cih cilyah vijskovo polovih sudiv Odnak desho piznishe pravo rozglyadati spravi pro zlochini peredbacheni Ukazom vid 19 kvitnya 1943 roku peredano vijskovim tribunalam Pershim z ryadu takih publichnih procesiv stav Krasnodarskij proces yakij vidbuvsya 14 17 lipnya 1943 roku shodo kolaboracionistiv yaki brali uchast u voyennih zlochinah na teritoriyi Krasnodara i Krasnodarskogo krayu a drugim ale pershim bezposeredno nad nimeckimi nacistskimi zlochincyami stav Harkivskij vijskovij tribunal PidsudniPidsudnimi u skoyenni voyennih zlochiniv zokrema znishennya radyanskih gromadyan na pidstavi obvinuvalnogo visnovku skladenogo 11 grudnya 1943 roku stali zahopleni v polon dvoye nimeckih vijskovosluzhbovciv nimeckij policejskij chinovnik i radyanskij kolaboracionist Reclav Rejngard 1907 roku narodzhennya urodzhenec mista Berlin osvita serednya chinovnik nimeckoyi tayemnoyi polovoyi policiyi mista Harkova starshij yefrejtor dopomizhnoyi policiyi Buvshi chinovnikom nimeckoyi tayemnoyi polovoyi policiyi v Harkovi viv slidstvo u spravah ryadu radyanskih gromadyan vimagayuchi u nih svidchennya shlyahom katuvan i tortur i falsifikuyuchi shodo nih pomilkovi zvinuvachennya Sklav zavidomo vigadani visnovki na pidstavi yakih 15 osib buli rozstrilyani a 10 vbiti za dopomogoyu dushogubki Neodnorazovo osobisto brav uchast u zavantazhenni v gazvagen radyanskih gromadyan ubivshi takim chinom she do 40 osib Suprovodzhuyuchi dushogubku do miscya rozvantazhennya na teritoriyu Harkivskogo traktornogo zavodu brav bezposerednyu uchast u spalenni trupiv ubitih Ric Gans 1919 roku narodzhennya urodzhenec m Mariyenverder zaraz u skladi Polshi nimec visha yuridichna osvita chlen nacional socialistichnoyi partiyi z 1937 roku zastupnik komandira roti SS untershturmfyurer SS Brav uchast u torturah i rozstrilah mirnih zhiteliv U chervni 1943 roku brav uchast u masovomu rozstrili radyanskih gromadyan u rajoni sela Podvirki Harkivskoyi oblasti Brav uchast u dopitah zaareshtovanih zonderkomandoyu SD pid chas yakih osobisto biv yih shompolami i gumovimi palicyami domagayuchis shlyahom katuvan otrimannya vid nih svidomo vigadanih svidchen pro zdijsnyuvanu nibito nimi antinimecku diyalnist Langheld Vilgelm 1891 roku narodzhennya urodzhenec m Frankfurt na Majni nimec chlen nacional socialistichnoyi partiyi z 1933 roku oficer vijskovoyi kontrrozvidki nimeckoyi armiyi kapitan Buvshi oficerom vijskovoyi kontrrozvidki brav bezposerednyu uchast u rozstrilah i katuvanni vijskovopolonenih ta mirnogo naselennya Dopituvav vijskovopolonenih shlyahom katuvan ta provokacij domagavsya vid nih svidomo vigadanih svidchen Sfalsifikuvav ryad sprav proti radyanskih gromadyan za yakimi rozstrilyano do 100 cholovik Bulanov Mihajlo Petrovich 1917 roku narodzhennya urodzhenec stanciyi Dzhanibek Kazahskoyi RSR rosiyanin bezpartijnij shofer Harkivskogo viddilennya gestapo Brav uchast u znishenni radyanskih gromadyan shlyahom yih udushennya v dushogubci Vivoziv na rozstril mirnih radyanskih gromadyan Brav osobistu uchast u rozstrili grupi ditej u kilkosti 60 cholovik Perebig procesuSluhannya spravi rozpochalosya 15 grudnya 1943 roku v zali kolishnogo opernogo teatru na Rimarskij 21 Sprava rozglyadalasya Vijskovim Tribunalom 4 go Ukrayinskogo frontu pid golovuvannyam general majora yusticiyi A N M yasnikova i za uchastyu prokurora polkovnika yusticiyi N K Dunayeva Za priznachennyam sudu advokatami obvinuvachenih vistupili N V Kommod S K Kaznacheyev i I P Byelov Proces buv vidkritij dlya publiki i presi sered predstavnikiv yakoyi perebuvali chislenni zarubizhni korespondenti Ralf Parker vid britanskoyi The Times i amerikanskoyi The New York Times Harsh vid radiomovnoyi kompaniyi Kolumbiya Shampenua Franciya Stivens SShA Svoyih predstavnikiv vidryadili do Harkova vplivovi britanski gazeti Sandi ekspres i Dejli ekspres Hid procesu pokazano v dokumentalnomu filmi Illi Kopalina Sud ide Pro sudovij proces u m Harkovi 1943 CSK Fotografuvav i filmuvav vijskovij korespondent Andrij Laptij za slovami yakogo sud yavlyav soboyu pochatok realizaciyi vidplati narodu nimeckim fashistam za te sho voni zrobili z nashoyu Batkivshinoyu Na sudovih zasidannyah buli prisutni vidomi radyanski pismenniki i publicisti Oleksij Tolstoj Pravda Leonid Leonov Izvestiya Illya Erenburg i Kostyantin Simonov Chervona zirka Pavlo Tichina ta inshi Yak zauvazhiv Erenburg u hodi cogo procesu sovist narodiv zasudila ne tilki troh maloznachnih hizhakiv a j usyu fashistsku Nimechchinu Za jogo slovami den pochatku roboti tribunalu oznamenuvavsya tim sho mi perestali govoriti pro majbutnij sud nad zlochincyami mi pochali yih suditi 18 grudnya prokuror Dunayev u svoyij obvinuvalnij promovi predstaviv dokazi togo sho nacistski zlochini na okupovanih teritoriyah yavlyali soboyu ne vipadkovi zlochinni diyi okremih vikonavciv a rozgornutu programu znishennya naselennya na okupovanih teritoriyah SRSR Krim bezposerednih nimeckih kativ vinnimi v zhahlivih zlochinah buli Gitler Gering Gebbels Gimmler i izhe z nimi os hto ye golovnimi nathnennikami i organizatorami masovih ubivstv i zlochiniv skoyenih nimcyami na radyanskij zemli v Harkovi Krasnodari ta inshih mistah U hodi sluhan pidsudni povnistyu viznali vchinennya nimi zlochiniv u Harkivskij oblasti Za slovami prokurora pitannya vidpovidalnosti pidsudnih za skoyene nimi ye ochevidnim a vipravdannya obvinuvachenih tim sho voni vikonuvali nakazi ye bezpidstavnimi V hodi sudovogo procesu vstanovleno sho razom iz zasudzhenimi voyenni zlochini zdijsnyuvali oficeri i soldati divizij SS Adolf Gitler i Mertva golova Virok18 grudnya 1943 pislya obvinuvalnoyi promovi vijskovogo prokurora N K Dunayeva obvinuvacheni buli viznani vinnimi v skoyenni zlochiniv peredbachenih chastinoyu pershoyu Ukazu Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 19 kvitnya 1943 roku Vijskovij tribunal zasudiv usih chotiroh obvinuvachenih do strati cherez povishennya Zgidno z obvinuvalnim virokom u period timchasovoyi okupaciyi mista Harkova ta Harkivskoyi oblasti nimecko fashistskimi zagarbnikami rozstrilyano i povisheno zhivcem spaleno i zadusheno za dopomogoyu okisu vuglecyu ponad 30 000 mirnih ni v chomu ne vinnih gromadyan u tomu chisli zhinok starih i ditej Nezvazhayuchi na te sho obvinuvacheni v silu svoyih posad buli maloznachnimi figurami osnovni dijovi osobi yaki vlashtuvali teror na Harkivshini v hodi sudovih sluhan buli nazvani poimenno a yihni zlochinni nakazi sho prizveli nimecko fashistski zvirstva zafiksovani v sudovih materialah 19 grudnya zasudzheni do strati buli publichno povisheni na ploshi Blagovishenskogo bazaru pered centralnoyu budivleyu rinku v prisutnosti ponad soroka tisyach gorodyan Znachennya i ocinkiHarkivskij proces otrimav znachnij rezonans ne tilki v SRSR a j za kordonom Posol SShA v SRSR Averell Garriman v donesenni u Derzhdepartament vidznachav sho sudovij proces nedvoznachno vkazuye na te sho radyanska vlada napoleglivo pragne prityagti do vidpovidalnosti kerivnikiv Tretogo rejhu i verhovne komanduvannya za zlochini i zvirstva skoyeni yih im yam i za yihnim nakazom Za jogo informaciyeyu amerikanski zhurnalisti sho visvitlyuvali hid procesu buli vpevneni u vinuvatosti zasudzhenih zadovoleni dotrimannyam sudom i zvinuvachennyam procesualnih norm Garriman rekomenduvav vikoristovuvati cej sudovij precedent dlya provedennya shirokoyi roz yasnyuvalnoyi roboti spryamovanoyi proti voyennih zlochinciv Na dumku amerikanskogo senatora Kloda Peppera Harkivskij proces buv svidchennyam togo sho vlada SRSR vzhila zahodiv shob pokazati nevidvorotnist pokarannya dlya nacistskih zlochinciv Tri nacisti i odin zradnik vzhe sudimi i stracheni na misci de voni zdijsnyuvali svoyi zlochini Redaktor zhurnalu Amerikanskoyi asociaciyi z pitan zovnishnoyi politiki angl Foreign Policy Bulletin publicistka Vira M Din angl V M Dean vidznachala sho metoyu procesu bulo ne tilki pokarati kilkoh zlochinciv a j otrimati vid nih fakti dlya zvinuvachennya spravzhnih nathnennikiv voyennih zlochiniv Adolfa Gitlera Genriha Gimmlera Alfreda Rozenberga ta inshih Odin iz komentatoriv amerikanskoyi radiokompaniyi Kolumbiya oharakterizuvav proces yak pershij spravzhnij sud nad voyennimi zlochincyami v usij istoriyi U 2000 roci na budivli kolishnogo opernogo teatru vul Rimarska 21 v yakomu prohodiv sudovij proces nad gitlerivskimi voyennimi zlochincyami ta yihnim posobnikom vstanovili memorialnu doshku PrimitkiSkorobogatov 2004 s 8 Skorobogatov 2004 s 9 Skorobogatov 2004 s 70 Skorobogatov 2004 s 71 72 Kniga pam yati Drobickogo yaru Spogadi Narisi Dokumenti Avt uklad Lebedyeva V Sokolskij P Harkiv Prapor 2004 2007 s ISBN 966 78880 87 7 Skorobogatov 2004 s 76 Memorialnye mesta holocaustmuseum kharkov ua holocaustmuseum kharkov ua Procitovano 23 lyutogo 2020 Ilich Larisa Kazn fashistov pervyj v mire sud nad fashistskimi zahvatchikami byl v Harkove Vechernij Harkov vecherniy kharkov ua Procitovano 23 lyutogo 2020 Vo vremya vojny termin Obedinyonnye nacii stal fakticheski sinonimom dlya Soyuznikov po antigitlerovskoj koalicii Lebedeva 1975 s 8 Deklaraciya ob otvetstvennosti gitlerovcev za sovershaemye zverstva Moskovskaya deklaraciya 1943 goda Vneshnyaya politika Sovetskogo Soyuza v period Otechestvennoj Vojny Dokumenty i materialy M OGIZ Gosudarstvennoe izdatelstvo politicheskoj literatury 1944 T 1 S 363 364 Lebedeva 1975 s 26 27 Lebedeva 1975 s 30 Zvyagincev V E Vojna na vesah Femidy Kniga 2 M Izdatelskie resheniya 2017 S 126 128 ISBN 978 5 44 857062 9 Sbornik zakonodatelnyh i normativnyh aktov o repressiyah i reabilitacii zhertv politicheskih repressij M Respublika 1993 S 66 67 148 149 ISBN 5 250 02393 2 Sudebnyj process po delu o zverstvah nemecko fashistskih zahvatchikov i ih posobnikov na territorii gor Krasnodara i Krasnodarskogo kraya v period ih vremennoj okkupacii M OGIZ Gospolitizdat 1943 48 s Obzhalovaniyu ne podlezhit KKUNB im A S Pushkina pushkin kubannet ru Procitovano 21 lyutogo 2020 Voennyj Tribunal 4 go Ukrainskogo Fronta Sudebnyj process o zverstvah nemecko fashistskih zahvatchikov na territorii gor Harkova i Harkovskoj oblasti v period ih vremennoj okkupacii M OGIZ Gospolitizdat S 20 23 Pervyj v Istorii process nad nacistskimi prestupnikami holocaustmuseum kharkov ua Procitovano 22 lyutogo 2020 Operatorskij front Lekciya kinorezhissyora Ili Kopalina vo VGIKe 15 marta 1958 goda Publikaciya predislovie i kommentarii Svetlany Ishevskoj Kinovedcheskie zapiski 2004 67 7 lipnya Tambieva Olga Harkov i kino ros www mediaport ua Procitovano 23 lyutogo 2020 Kish Sergej 25 let nazad byl rasstrelyan poslednij harkovskij policaj foto fakty Vechernij Harkov vecherniy kharkov ua Procitovano 23 lyutogo 2020 Erenburg I G Vojna aprel 1943 mart 1944 M Goslitizdat 1944 S 151 152 162 Lebedeva 1975 s 31 Lebedeva 1975 s 31 32 Lebedeva 1975 s 32 LiteraturaVoennyj Tribunal 4 go Ukrainskogo Fronta Sudebnyj process o zverstvah nemecko fashistskih zahvatchikov na territorii gor Harkova i Harkovskoj oblasti v period ih vremennoj okkupacii M Gospolitizdat 1943 96 s Zvyagincev V E Vojna na vesah Femidy Kniga 2 M Izdatelskie resheniya 2017 ISBN 978 5 44 857062 9 Lebedeva N S Podgotovka Nyurnbergskogo processa M Nauka 1975 240 s Skorobogatov A V Harkiv u chasi nimeckoyi okupaciyi 1941 1943 Harkiv Prapor 2004 368 s ISBN 966 7880 79 6 PosilannyaHarkivskij proces na sajti Harkivskij muzej Golokostu Sudovij proces pro zvirstva nimecko fashistskih zagarbnikiv na teritoriyi m Harkova i Harkivskoyi oblasti v period yih timchasovoyi okupaciyi Kiyiv Harkiv drukarnya im Frunze 1944