Пшоно

Пшоно́ — насіння проса, очищене від зовнішньої оболонки, луски.

Пшоно

Зріле колосся Проса звичайного

Цей доступний і традиційний продукт — джерело великої кількості вітамінів і мікроелементів. Пшоно є постачальником рослинних білків і вуглеводів. Багатий вміст клітковини забезпечує роботу шлунково-кишкового тракту, знижує рівень холестерину в крові.

Використовується для приготування супів, каш, фаршів, запіканок. Дуже смачні виходять страви з пшона, приготовлені з гарбузом, печінкою або яйцями.

Загальні відомості

Споживання пшона практикувалося ще від початку існування древніх цивілізацій світу. Зазвичай пшоно ― це малозернові однорічні злаки, що люблять теплий клімат і відносяться до родини трав. Вони дуже добре переносять екстремальні погодні умови, такі як посуха, і є більш поживними злаками, якщо порівнювати із рисом і пшеницею. Пшоно має незначний вміст фітінової кислоти і є багатим на харчові волокна, залізо, кальцій, і вітаміни B. Крім того, і зменшують поглинання глюкози.

	Неочищене зерно	Просо
Води	10,66	10,97
Азотних речовин	9,29	10,82
Жирів	3,50	5,46
Цукру	1,33	1,19
Декстрину	3,51	7,16
Крохмалю	61,09	59,40
Клітковини	7,29	2,64

Історія

Мишій італійський є першим відомим одомашненим просом. Китайські легенди приписують одомашнення пшона до часів Шень-нуна, легендарного Імператора Китаю. Також пшоно або просо згадується у деяких найдавніших текстах Яджур-вед, що свідчить про те, що споживання пшона було дуже поширеним за часів раніше ніж 4500 р. до н. е.

Виробництво

Світове виробництва пшона, 2000

Світове виробництва пшона, 2005

Просо або пшоно є одною із двох основних сільськогосподарських культур у напівпосушливих, виснажених, менш родючих регіонів Африки і Азії. Пшоно пристосоване не лише рости в цих посушливих і несприятливих умовах, але є найнадійнішою культурою в таких регіонах ніж інші зернові. Це, зокрема, зробило просо особливо популярним, в країнах довкола пустелі Сахара у західній Африці.

Пшоно, однак, полюбляє умови високої плодючості і вологи. Врожайність пшона на гектарі землі може бути в два або чотири рази вищою при поливі і додаванні добрив. Існувала співпраця із бідними країнами задля підвищення врожаю пшона.

Індія є найбільшим в світі виробником пшона. В 1970-х, весь зібраний врожай пшона в Індії вживався у їжу. До 2000-х, річний врожай пшона в Індії збільшився, але споживання на душу населення зменшилося на 50 % — 75 % в різних регіонах країни. Станом на 2005, більша частина пшона, що вироблялася в Індії використовувалася для інших застосувань: для корму домашньої худоби і виробництва алкоголю. Індійські виробники обговорювали можливі шляхи збільшення споживання пшона як їжі серед населення, аби збільшити виробництво; однак, серед місцевих жителів стали популярними інші злаки, яким вони частіше віддають перевагу.

У 2010, річний врожай пшона в світі становив 0.83 тон на гектар. Найврожайніші ферми з вирощування пшона в світі були у Франції, із середнім по країні показником врожайності в 3.3 тони на гектар в 2010.

Десятка країн найбільших
виробників пшона — 2013

Країна	Виробництво, млн т	Виноски
Індія	10,910
Нігерія	5,000	F
Нігер	2,955	*
КНР	1,620	F
Малі	1,152
Буркіна-Фасо	1,109	*
Судан	1,090
Ефіопія	0,807
Чад	0,582	*
Сенегал	0,572
В світі	29,870	A
Немає виноски = офіційна цифра, * = Неофіційна цифра, F = FAO оцінка, A = Може містити офіційні, неофіційні або оцінені дані

За даними Державної служби статистики України в 2016 виробництво проса становило 278 тис. т. Найпридатнішими зонами для вирощування проса є Степова і Лісостепова зона, а також Полісся. Найбільші площі вирощування проса, за даними Державної служби статистики України, в 2011 році були зосередженні на Дніпропетровській –19,8 тис. га, Запорізькій –17,3 тис. га, Миколаївській — 16,1 тис. га, Харківській–14,5 тис. га, Херсонській — 14,4 тис. га областях.

Алкогольні напої

Тонгба, зроблений із пшона алкогольний настій, який поширений у далекосхідних гірських регіонах Непалу і Сіккім, Індія

У деяких культурах світу пшоно є традиційно вживаним зерном для пивоваріння пива з проса, наприклад у народу Тао, що живе на острові Лань, а також народу Амі або Атаял в Тайвані. Деякі народи в східній Африці варять напій із пшона сорго, що називається ajono, що є традиційним напоєм народу ^[en]. Ферментоване просто готується у великому горщику в гарячій воді, потім розливають і п'ють потягуючи через довгі соломинки.

Пшоно також є базовим інгредієнтом для приготування дистильованого напою раксі в Непалі і місцевого алкогольного напою народів Шерпа, Таманґ, ^[en] і ^[en], який називається тонгба, в східному Непалі. У Балканських країнах, особливо в Румунії і Болгарії, пшоно використовують для приготування ферментованого напою — браги.

Примітки

1. Yang, Lihui та ін. (2005). Handbook of Chinese Mythology. New York: Oxford University Press. с. 198. ISBN .
2. (PDF). с. 6. Архів оригіналу (PDF) за 10 травня 2017. Процитовано 5 травня 2017.
3. Baltensperger, David D. (2002). (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 серпня 2017. Процитовано 6 травня 2017.
4. ICRISAT. . The World Bank. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 6 травня 2017.
5. Basavaraj (December 2010). (PDF). SAT eJournal. 8. Архів оригіналу (PDF) за 21 березня 2012. Процитовано 6 травня 2017.
6. Jayaraman, Gayatri (4 січня 2012). . Live Mint. Архів оригіналу за 3 вересня 2012. Процитовано 6 травня 2017.
7. FAOSTAT: Production, Crops, Millet, 2010 data. Food and Agriculture Organization. 2011. Архів оригіналу за 23 червня 2012. Процитовано 6 травня 2017.
8. . 2017. Архів оригіналу за 25 травня 2017. Процитовано 6 травня 2017.

Джерела

•  Millet . // Encyclopædia Britannica (11th ed.). Т. V. 18. 1911. (англ.)
• Millets. . Архів оригіналу за 17 січня 2009. Процитовано 28 січня 2018.

Посилання

• Пшоно // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XII : Літери По — Риз. — С. 1543. — 1000 екз.
• Лікувальні властивості пшона [ 9 травня 2015 у Wayback Machine.] матеріал інформаційного агентства УНІАН