Ланьюй (мовою ямі: Ponso no Tao; кит. трад.: 蘭嶼; піньїнь: Lán Yǔ; певедзі: Lân-sū) або також Острів орхідей — вулканічний острів площею в 45 км² біля південних берегів Тайваню і відокремлений від островів Батанес, що в Філіппінах каналом Баші Лусонської протоки. Адміністративно упорядкований як містечко Лань Ю (Lanyu) округу Тайдун, Тайвань.
Ланьюй | |
---|---|
Карта | |
Географія | |
22°03′ пн. ш. 121°32′ сх. д. / 22.050° пн. ш. 121.533° сх. д.Координати: 22°03′ пн. ш. 121°32′ сх. д. / 22.050° пн. ш. 121.533° сх. д. | |
Акваторія | Філіппінське море |
Площа | 45 км² і 48,3892 км² |
Найвища точка | 185 м[1] |
Країна | |
Тайвань | |
(Адм. одиниця) | d |
Населення | 5202 осіб (квітень 2019) |
Ланьюй Ланьюй (Республіка Китай) | |
Ланьюй у Вікісховищі |
Острів є батьківщиною для народу Ямі, етнічна меншина, яка мігрувала на острів з архіпелагу Батанес 800 років тому. Для них острів відомий як Понсо но Тао «Острів людей» або Ірала. Із загальної кількості населення в 4000, близько 2400 належать до племінної спільноти тао, а решта 1600 в основному китайці. У сусідніх Філіппінах острів називається Ботель Табаго.
Історія
Рання історія
Острів вперше було зображено на японських мапах під назвою Табако-шима на початку 17-го століття і як Табако Ксіма на французькій мапі 1654-го року. Китайці, які не мали жодного контакту з місцевим населенням острова називали його Анг-тау-су (кит. трад.: 紅頭嶼; піньїнь: Hóngtóuyǔ; певедзі: Âng-thâu-sū; літ.: 'Червоно-головий острів'), потім він був названий Kōtō-sho (яп. 紅頭嶼) в часи Японського правління. Японський уряд оголосив острів областю етнологічних досліджень поза доступом для громадськості.
Республіка Китай
Це обмеження збереглося і коли Китайська республіка взяла контроль над Тайванем в 1945, але було зняте в 1967. Завдяки цьому обмеженому доступу до острова народ Тао найкраще зберіг свої традиції поміж інших аборигенів Тайваню. З тих пір, на острові побудовані школи, що викладають стандартною китайською і які стали обов'язковими. Збільшився потік туристів на острів.
19 січня 1946, острів було позначено як селище Гонгтую (кит. трад.: 紅頭嶼鄉) у складі округу Тайдун. 24 листопада того ж року він був перейменований в Острів Орхідей (Lanyu), на честь місцевих орхідей Фаленопсис.
Галерея
- Узбережжя Ландао
- Традиційне каное
Примітки
- https://data.gov.tw/dataset/103884
- Атлас світу, 2005.
- Karl Theodor Stöpel (1905). Eine Reise in das Innere der Insel Formosa.
Література
- Атлас світу / голов. ред. ; зав. ред. ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lanyuj movoyu yami Ponso no Tao kit trad 蘭嶼 pinyin Lan Yǔ pevedzi Lan su abo takozh Ostriv orhidej vulkanichnij ostriv plosheyu v 45 km bilya pivdennih beregiv Tajvanyu i vidokremlenij vid ostroviv Batanes sho v Filippinah kanalom Bashi Lusonskoyi protoki Administrativno uporyadkovanij yak mistechko Lan Yu Lanyu okrugu Tajdun Tajvan LanyujKartaGeografiya22 03 pn sh 121 32 sh d 22 050 pn sh 121 533 sh d 22 050 121 533 Koordinati 22 03 pn sh 121 32 sh d 22 050 pn sh 121 533 sh d 22 050 121 533AkvatoriyaFilippinske morePlosha45 km i 48 3892 km Najvisha tochka185 m 1 Krayina TajvanAdm odinicyadNaselennya5202 osib kviten 2019 LanyujLanyuj Respublika Kitaj Lanyuj u Vikishovishi Ostriv ye batkivshinoyu dlya narodu Yami etnichna menshina yaka migruvala na ostriv z arhipelagu Batanes 800 rokiv tomu Dlya nih ostriv vidomij yak Ponso no Tao Ostriv lyudej abo Irala Iz zagalnoyi kilkosti naselennya v 4000 blizko 2400 nalezhat do pleminnoyi spilnoti tao a reshta 1600 v osnovnomu kitajci U susidnih Filippinah ostriv nazivayetsya Botel Tabago IstoriyaStare foto uzberezhzhya ostrova iz publikacij Yaponskogo uryadu 1931 Botel Tobago Insel na nimeckij mapi pochatku 20 go stolittya Rannya istoriya Ostriv vpershe bulo zobrazheno na yaponskih mapah pid nazvoyu Tabako shima na pochatku 17 go stolittya i yak Tabako Ksima na francuzkij mapi 1654 go roku Kitajci yaki ne mali zhodnogo kontaktu z miscevim naselennyam ostrova nazivali jogo Ang tau su kit trad 紅頭嶼 pinyin Hongtouyǔ pevedzi Ang thau su lit Chervono golovij ostriv potim vin buv nazvanij Kōtō sho yap 紅頭嶼 v chasi Yaponskogo pravlinnya Yaponskij uryad ogolosiv ostriv oblastyu etnologichnih doslidzhen poza dostupom dlya gromadskosti Respublika Kitaj Ce obmezhennya zbereglosya i koli Kitajska respublika vzyala kontrol nad Tajvanem v 1945 ale bulo znyate v 1967 Zavdyaki comu obmezhenomu dostupu do ostrova narod Tao najkrashe zberig svoyi tradiciyi pomizh inshih aborigeniv Tajvanyu Z tih pir na ostrovi pobudovani shkoli sho vikladayut standartnoyu kitajskoyu i yaki stali obov yazkovimi Zbilshivsya potik turistiv na ostriv 19 sichnya 1946 ostriv bulo poznacheno yak selishe Gongtuyu kit trad 紅頭嶼鄉 u skladi okrugu Tajdun 24 listopada togo zh roku vin buv perejmenovanij v Ostriv Orhidej Lanyu na chest miscevih orhidej Falenopsis GalereyaUzberezhzhya Landao Tradicijne kanoePrimitkihttps data gov tw dataset 103884 Atlas svitu 2005 Karl Theodor Stopel 1905 Eine Reise in das Innere der Insel Formosa LiteraturaAtlas svitu golov red zav red vidp red K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 9666315467