Ки́ївський райо́н — один із 9 районів міста Харкова, розташований у північно-східній частині міста. До 1957 називався Кагановичським (на честь Лазара Кагановича). Межує з Шевченківським, Салтівським і Основ'янським районами.
Київський район | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Основні дані | ||||
Країна: | Україна | |||
Місто: | Харків | |||
Утворений: | 1932 | |||
Населення: | 182 900 | |||
Площа: | 46,2 км² | |||
Густота населення: | 3 958 осіб/км² | |||
Географічні координати: | 50°02′28″ пн. ш. 36°17′58″ сх. д. / 50.0412700000277724° пн. ш. 36.29951000002777306° сх. д.Координати: 50°02′28″ пн. ш. 36°17′58″ сх. д. / 50.0412700000277724° пн. ш. 36.29951000002777306° сх. д. | |||
Районна влада | ||||
Адреса адміністрації: | 61002, м. Харків, вул. Чернишевська, 55 | |||
Вебсторінка: | kievrik.kharkov.ua | |||
Голова районної ради: | Казанжиєва Неллі Василівна | |||
Мапа | ||||
| ||||
Київський район у Вікісховищі |
Територія району — 4620 га, із них:
- під забудовою — 2315 га,
- промислова зона — 356 га.
Загальні відомості
У районі є 15 парків і скверів, гідропарк, частина лісопарку. Площа зеленої зони становить 504 га. По території району протікає ріка Харків з Журавлівським водоймищем.
До складу району входять:
- Центральна частина;
- 522 мікрорайон Салтівки,
- чотири мікрорайони Північної Салтівки: Північний-2, 3, 4, 5;
- селище П'ятихатки;
- селище Жуковського;
- Верхня та Нижня
- селище Велика Данилівка;
- Журавлівка;
- селище Шевченки;
- селище Комунар;
- Тюрінка.
Історія
Найстаріша частина району, Журавлівка, виникла в середині XVII століття. Вулиця Шевченка існувала вже тоді, хоча називалася Білгородським шляхом. Тоді ж почалося заселення Нагірної, північної частини міста. Забудовувалася вона дуже поволі, і в кінці XVIII століття закінчувалася біля Театрального майдану.
Тривалий час північною межею району була Мироносицька церква і однойменний цвинтар (нині сквер Перемоги). 1840 р. тут зосередилася торгівля хлібом, у зв'язку з чим Мироносицький майдан стали називати Хлібним.
Через декілька років на Сумській з'явилася низка невеликих промислових закладів. Всі вони розташовувалися на відрізку між Театральним та Мироносицьким майданами. Наприкінці XVIII століття в Харкові з'являється перша мануфактура. В Сердюківському провулку (нині вулиця Скрипника) знаходилися кар'єри із добування глини і цегляні заводи, на Громадянській вулиці — невеликі горілчаний, масляно-барвний і броварний заводи.
У 1805 р. іноземні майстри і викладачі Харківського імператорського університету першими починають заселяти Німецьку вулицю (нині вулиця Григорія Сковороди). В 60-тих роках почався розпродаж під будівельні ділянки пустиря, розташованого за Мироносицьким майданом. Упродовж 10 років між Сумською і Пушкінською (Григорія Сковороди) з'явилися житлові квартали. Значне будівництво все ж таки почалося з відкриттям Технологічного інституту (Національний технічний університет «ХПІ») у 1885 р. В ті роки в ньому навчалося 500 студентів — майбутні технічні кадри для Донецько-Криворізького промислового району, а сьогодні — 15 тисяч.
Важливе явище другої половини XIX століття — стрімке зростання промислових підприємств, що випускали найрізноманітнішу продукцію. Стара друкарня 1873 р. сьогодні — Книжкова фабрика ім. М. В. Фрунзе; «Парова фабрика хіміко-фармацевтичних і галенових препаратів» (1907 р.) — Фармацевтична фірма «Здоров'я»; Суконна фабрика «Червона нитка» (1915 р.) — АТ «Харківтекстиль» випускають продукцію і сьогодні.
Розвиток у Харкові промисловості, науки, медицини не позначилося на умовах мешкання городян. Були забудовані банками, прибутковими будинками, багатими особняками нинішні майдан Конституції, вулиці Сумська, Чернишевська, Григорія Сковороди, Мироносицька, Дарвіна тощо.
У Нагірному районі в 1871 р. з'явилися перші газові ліхтарі, які пізніше замінили на електричні. 1882 р. в Харкові пустили першу конку, але тільки в 1910 р. замостили вулицю Пушкінську (Григорія Сковороди) і проклали по ній трамвайну лінію.
Зростання економіки також супроводжувалося збільшенням числа установ охорони здоров'я, освіти і культури. 1870 р. була відкрита жіноча недільна школа відомої української педагогині-просвітительки Христини Алчевської, в якій навчалися 500—700 учениць. Школа мала велику бібліотеку і музей наукових допомог. 1896 р. на Журавлівці була відкрита «Четверта народна безкоштовна бібліотека-читальня Харківського суспільства письменності». Пізніше вона переїхала на Тюрінку, де сьогодні і обслуговує своїх читачів.
У 1887 р. був створений Пастерівський прищепний інститут і бактеріологічна станція Харківського медичного суспільства (НДІ мікробіології і імунології ім. І. І. Мечникова). Це був другим у Російській імперії, після Одеського, інститут мікробіологічного профілю. Будівля інституту зведена за проектом академіка архітектури Олексія Бекетова в 1912 р.
У 1861 р. Харківське медичне суспільство відкрило одну з перших в Росії медичних бібліотек, сьогодні це — Харківська державна наукова медична бібліотека (фонд 1,17 млн екз.). 1886 р. відкрита перша в Росії громадська бібліотека — зараз Державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка, фонди якої мають 6,5 млн екз.
У 20—30 роки XX століття Київський район ввійшов до числа провідних адміністративних, культурних і навчальних центрів. На його території розмістилися будівлі ЦК КП (б) України, Раднарком, іноземні консульства. Відкрилися: клуб зв'язку, Будинок вчителя, Будинок вчених, Будинок архітекторів, творчі союзи письменників, художників, архітекторів, театр російської драми, медичне товариство тощо. Було застовано низку вишів: авіаційний, автодорожній, інженерно-будівельний, інженерів комунального будівництва, сільськогосподарський інститути.
У 1927 р. за ініціативою Антона Макаренка в північній частині району була створена Трудова дитяча комуна. На початку вихованці виготовляли нескладні металеві вироби, виконували столярні і швейні роботи. У 1932 р. на базі комуни був створений перший в СРСР завод електродрилів «ФЕД», а ще через 2 роки налагоджено виробництво першого в СРСР малоформатного плівкового фотоапарата «ФЕД». Пізніше з комуни вийшли два самостійні промислові гіганти, відомі всій країні, — заводи «ФЕД» і «Комунар».
Нині на цей території, поряд із заводами розташовані Верхня та Нижня Шишківка, частина селища Жуковського.
По праву пишається район Харківським державним авіаційним виробничим підприємством. 1926 року ним випущено перші поршневі літаки, в середині 1950-тих освоєно серійне виробництво першого в світі реактивного пасажирського лайнера Ту-104. Сьогодні літаки ХАЗДАВП експлуатуються в 29 країнах світу, а сам він входить у вісімку авіаційних заводів світу, що займаються серійним виробництвом літаків.
У 1930-ті роки також було засновано інститут клінічної і експериментальної ветеринарії (1923 р.), Південдіпрошахт, УкрНДІ вогнетривів, НДІ металів, УХІН і ДІПРОКОКС (1929 р.). Саме тут у Харківському фізико-технічному інституті в 1932 році здійснена перша в Європі штучна реакція розщеплювання атомного ядра.
Промисловість і торгівля
За підсумками 2005 р. в районі зареєстровано 2928 малих підприємств — суб'єктів підприємницької діяльності, в тому числі 2090 із них мали обсяги реалізації. Порівняно з 2004 р. кількість малих підприємств збільшилась на 4,6%, є найбільшою серед інших районів м. Харкова та становить 19,6% від міського показника. Чисельність суб'єктів підприємницької діяльності — фізичних осіб — 12750 осіб (на 9,3% більше, ніж у 2004 р.).
Середньооблікова чисельність працівників, працюючих на підприємствах малого бізнесу, склала 18521 особу (включаючи сумісників). В середньому на одному малому підприємстві працювало 6 осіб. Фонд оплати праці у 2005 р. збільшився у порівнянні з 2004 р. на 25,9% і склав 106,15 млн грн. Середньомісячна заробітна плата найманих працівників у 2005 р. зросла порівняно з 2004 р. на 31,2% і є найбільшою серед районів м. Харкова та області — 478,42 грн. (по області — 427,16 грн., по м. Харкову — 438,76 грн.).
За 2005 р. малими підприємствами району було реалізовано продукції (робіт, послуг) на загальну суму 802,8 млн грн., що становить 109,9% від обсягу реалізації 2004 р. та 18,5% від міського обсягу (2 місце в м. Харкові). Загальна сума операційних витрат з реалізації продукції (робіт, послуг) склала 811,26 млн грн.
На 1.01. 2006 року кількість магазинів в Київському районі — 668 од.:
- продовольчі — 250 од. підприємств громадського харчування — 365 од.
- у комунальній власності (шкільні їдальні) — 23 од.
- у колективній власності — 170 од.
- у приватній власності — 172 од.
об'єктів побуту — 370 од.
- у комунальній власності — 2 од.
- у колективній власності — 180 од.
- у приватній власності — 188 од.
Освіта та наука
На території Київського району міститься 21 вищий навчальний заклад, це найбільша кількість серед районів м. Харкові. Із них 17 — державної форми власності:
- І—ІІ рівня акредитації (технікуми, коледжі) — 6 закладів, у яких навчається 5,1 тис. студентів,
- ІІІ—IV рівня акредитації (інститути, академії, університети) — 15 закладів, у яких навчається 126,5 тис. студентів.
У Київському районі м. Харкова розташовані 30 закладів загальної середньої освіти:
- комунальної власності — 23
- приватної власності — 7
у 23 школах комунальної власності станом на 1.09.2023 р. навчається 14184 учнів, із них:
- ліцеїв — 20
- гімназій — 3
У районі діє 35 закладів дошкільної освіти. Із них:
- до комунальної власності належать 29 закладів,
- до державної власності належить 1 заклад,
- до приватної власності належать 5 закладів дошкільної освіти.
У всіх закладах освітній процес здійснюється державною мовою.
Проводиться цілеспрямована робота щодо підтримки і розвитку мережі позашкільних закладів освіти, створюються умови для їх ефективного функціонування. На теперішній час 5 позашкільних навчальних закладів системи освіти (ДЮСШ-1, 2, ЦДЮТ, ЦТТШ, школа мистецтв) відвідує 34,0% учнів загальноосвітніх навчальних закладів району (371 група та 6123 вихованців).
У районі мешкає 1676 дітей пільгового контингенту за категоріями:
- дітей-сиріт та дітей, що знаходяться під опікою — 124
- дітей-інвалідів — 149
- дітей, батьки яких є інвалідами, — 143
- дітей, батьки яких загинули під час виконання службових обов'язків, - 5, дітей-напівсиріт — 417
- дітей, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, — 224
- дітей з багатодітних сімей — 417
Чисельність працівників науково-технічної діяльності на 1.01.2006 р. — 11389 осіб (половина з яких — дослідники), що становить 41,9% від працівників науки Харківської області.
Загальний обсяг робіт, виконаних науковими організаціями району протягом 2005 р., становить 365,63 млн грн. (1 місце в м. Харкові та області). У тому числі виконано власними силами 85,8% на суму 313,62 млн грн. Частка району в обласному обсязі найбільша — 41%. Науково-технічні роботи були виконані на суму 362,4 млн грн. (128,5% від показника 2004 р.), у тому числі власними силами виконано 85,78% робіт. Серед виконаних науково-технічних робіт найбільшу частину — 57% — склали науково-технічні розробки (207,46 млн грн.).
Кількість інноваційно-активних підприємств у 2005 р. район становила — 13 підприємств. Це становило 21,3% від загальної кількості промислових підприємств району та 13,3% від кількості інноваційно-активних підприємств міста.
У 2005 р. інноваційно-активними підприємствами було реалізовано інноваційної продукції на суму 143,68 млн грн. (67,3% від обсягу реалізації минулого року), що становить 10,2% від загального обсягу промислової продукції в районі. Частина району в міському обсязі випуску інноваційної продукції — 13,3%. Протягом першого кварталу 2006 року на 16 промислових інноваційно-активних підприємствах реалізовано 55,4 млн грн. інноваційної продукції. Це 16,8% від обласного обсягу.
На підприємствах району у 2005 р. було впроваджено 23 нових технологічних процесів (10 з яких є маловідходними і ресурсоощадними) — за цим показником район посідає 2 місце в місті. Також було освоєно 35 найменувань нових видів продукції (із них 6 — нові види техніки), що становить 24,1% від міського показника (145 найменувань) — 1 місце в місті і області. Підприємства району придбали у 2005 р. 12 нових технологій (всього у м. Харкові їх було придбано 20), із них прав на патенти, ліцензій на використання об'єктів промислової власності — 4.
Культура та туризм
На території району знаходяться комунальні установи міської мережі, які фінансуються з районного бюджету:
- Центр культури Київського району (до якого входить будинок культури в м/р В. Данилівка та меморіальний музей авіації сім'ї Гризодубових), який налічує 700 місць;
- ліцей мистецтв № 133, в якому навчається 863 учня;
- дитяча музична школа № 6 ім. М.В Лисенка та дитяча музична школа № 14 — 439 учнів.
- 9 бібліотек централізованої районної бібліотечної системи з книжковим фондом 374,0 тис. екземплярів.
На території району також знаходяться:
- Харківський академічний драматичний театр
- Академічний ляльковий театр ім. В.Афанасьєва
- Міська художня галерея ім. Васильківського
- Обласний центр народної творчості
- Художній та літературний музеї
- Державна наукова бібліотека ім. Короленка
- Обласна дитяча бібліотека
- Харківське відділення національних творчих спілок: письменників, художників, фотомитців, театральних діячів та інших творчих об'єднань.
Клубні установи:
- Палац культури НВП «Об'єднання Комунар»
- Палац студентів Національного політехнічного університету «ХПІ»
- Палац культури Управління внутрішніх справ Харківської області
- Палац культури профтехнавчання
- Будинок вчених
- Будинок вчителя
Охорона здоров'я
Всього в системі управління охорони здоров'я Київського району 7 лікувально-профілактичних установ: лікувально-профілактичні установи (міська клінічна лікарня № 27, міська лікарня № 28, міська поліклініка № 10, міська дитяча поліклініка № 23), які надають першу медико-санітарну допомогу;
- пологовий будинок № 3 з жіночою консультацією, гінекологічним відділенням, пологовим відділенням;
- 2 лікувально-профілактичні установи, надають спеціалізовану медичну допомогу (стоматологічна поліклініка № 1, міський клінічний шкірно—венерологічний диспансер № 5).
Ліжковий фонд району становить 605 ліжок, потужність поліклінік — 2474 відвідувань на зміну.
Із 7 лікувально—профілактичних установ тільки міська поліклініка № 10 і поліклініка № 1 міської дитячої поліклініки № 23 розміщені в нових типових будівлях, всі інші лікувально-профілактичні заклади — у пристосованих будівлях із великим відсотком зносу.
Лікарні міського підпорядкування :
- міська клінічна лікарня № 30 — 210 ліжок
- міська клінічна лікарня № 14 — 270 ліжок
- психоневрологічний диспансер № 3
- диспансерне протитуберкульозне відділення № 5 міського клінічного протитуберкульозного диспансеру № 1 — 120 ліжок
Обласного підпорядкування:
- обласна студентська лікарня — 240 ліжок
- обласний протитуберкульозний диспансер — 200 ліжок
- обласний клінічний онкологічний диспансер — 450 ліжок
- обласний психоневрологічний диспансер
Відомчі заклади:
- Спеціалізована медико-санітарна частина № 13 — 160 ліжок
- Дитяча лікарня Південної залізниці — 150 ліжок
- Поліклініка УВС, СБУ
- Стоматологічна поліклініка № 220
Спорт
У районі працюють Харківське обласне вище училище фізичної культури та спорту, 10 ДЮСШ (у тому числі3 — СДЮШОР).
Житлове господарство
Станом на 1.01. 2006 року експлуатація житлового фонду в районі здійснюється КВЖРЕП-1, КВЖРЕП-2, ЖБК, відомчими житлово-експлуатаційними підприємствами.
КВЖРЕП-1
Загальна площа обслуговування 1285,5 тис. м². Має на балансі 627 житлових будинків, житловою площею — 887,0 тис. м². Чисельність населення — 47,5 тис. чол.
КВЖРЕП-2
Загальна площа обслуговування 1422,1 тис. м². Має на балансі 251 житлових будинків, житловою площею — 855,1 тис. м². Чисельність населення — 66,0 тис. чол.
Рівень оснащення жилого фонду: — водопроводом 98,3 (КВЖРЕП-1), 100,0 (КВЖРЕП-2)
- каналізацією 98,3 (КВЖРЕП-1), 100,0 (КВЖРЕП-2)
- центральним опаленням 97,2 (КВЖРЕП-1), 100,0 (КВЖРЕП-2)
- гарячим водопостачанням 91,0 (КВЖРЕП-1), 91,0 (КВЖРЕП-2)
- газом 96,0 (КВЖРЕП-1), 84,0 (КВЖРЕП-2)
- електроплитами 2,0 (КВЖРЕП-1), 16,0 (КВЖРЕП-2)
- ліфтами 54,0 (КВЖРЕП-1), 85,9 (КВЖРЕП-2)
- сміттєпроводом 35,0 (КВЖРЕП-1), 85,9 (КВЖРЕП-2)
ЖБК
На території району розташовані 39 житлово-будівельних кооперативів:
- на території КВЖРЕП-1 — 9 од., загальною площею — 107,1 тис. м², чисельність населення — 4,4 тис. чол.
- на території КВЖРЕП-2 — 30 од., загальною площею — 232,0 тис. м², чисельність населення — 9,7 тис. чол.
Відомчі ЖЕП
На території району розташовані 56 будов відомчого житла
- на території КВЖРЕП-1 — 45 буд., загальною площею — 46,4 тис. м², чисельність мешканців — 1,6 тис. чол.
- на території КВЖРЕП-2 — 11 буд., загальною площею — 35,7 тис. м², чисельність мешканців — 1,9 тис. чол.
ОСББ
На території КВЖРЕП-1 розташовані 26 будинків об'єднань співвласників багатоповерхових будинків загальною площею — 40,5 тис. м², чисельність мешканців — 1,1 тис. чол.
На території КВЖРЕП-2 міститься 1 будинок об'єднань співвласників багатоповерхових будинків загальною площею — 7,2 тис. м², чисельність мешканців — 0,3 тис. чол.
Середній вік технічного стану житла: КВЖРЕП-1 −71 рік, КВЖРЕП-2 — 53 роки
Електропостачання
Електропостачання району здійснює Центральний район електромереж підприємства «Міські електричні мережі». Обслуговує:
- трансформаторних підстанцій — 297 од.
- розподільчих підстанцій — 22 од.
- повітряних ліній — 157 км
- кабельних ліній — 747 км
- кабельних вводів — 5645 од.
Зовнішнє освітлення
Зовнішнє освітлення в районі обслуговує район № 1 електромереж зовнішнього освітлення підприємства «Міськсвітло»:
- мережі зовнішнього освітлення — 32,6 км,
- кабелів — 104,8 км,
- світлоточок — 10271од.
у тому числі:
- газорозрядних світлоточок — 6155 од.
- опор — 3110 од.
Каналізація та водовідведення
Каналізаційне господарство району обслуговується районною дільницею комплексу «Харківводовідведення» ДКП КГ «Харківкомуночиствод». Довжина мереж каналізації по Київському району становить 170,31 км; експлуатується 7125 каналізаційних колодязів.
Зливова каналізація району експлуатується комплексом з експлуатації об'єктів водозниження та зливової каналізації. Має на своєму балансі:
- зливової каналізації — — 27,6 км,
- внутрішньо-квартальних мереж — 31,7 км.
Газопостачання
Газопостачання споживачам району забезпечує управління газового господарства Київського району. Експлуатуються газові мережі:
- середнього тиску — 267,7 км
- низького тиску — 291 км
Встановлено газового устаткування:
- газових розподільчих пунктів — 34 од.
- шафових розподільчих пунктів — 47 од.
- газових лічильників — 2677 од.
- опалювальних приладів — 12406 од.
- газових приладів — 98703 од.
Водопостачання
Система водопостачання експлуатується районною дільницею КПП «Вода». Обслуговує:
- трубопроводів холодного водопостачання, — 239,9 км,
- в тому числі водопровідні мережі та водоводи — 219,1 км,
- абонентські підключення (водопровідні вводи) — 20,8 км.
- засувки — 3186 од.
- пожежні гідранти — 730 од.
- оглядові колодязі — 2398 од.
- водорозбірні колонки — 310 од.
Теплопостачання
Теплопостачання району здійснює Київська філія КП «Харківські теплові мережі». Обслуговує:
- теплові мережі в двотрубному обчисленні, — 166,86 км.
- в тому числі магістральних теплових мереж — 72,08 км.
- котельні, ТРС — 19 од.
- вбудовані бойлерні — 32 од.
- вузли змішування — 2 од.
- насосні станції — 2 од.
Шляхове господарство
Утримання шляхів району здійснюється КШЕП-2 Київського району. Шляхова мережа Київського району становить 4008,3 тис. м², у тому числі:
- шляхи з твердим покриттям — 1040,4 тис. м²
- шляхи з щебеневим покриттям — 636,8 тис. м²
- ґрунтові шляхи — 2331,1тис. м²
Крім того, КШЕП-2 обслуговують:
- закриту зливову каналізацію — 2540 п.м.
- відкриту зливову каналізацію — 4970 п.м.
- оглядові колодязі — 201 шт.
- дощоприймальні колодязі — 463 шт.
Джерела
- Київський район
- Управління освіти адміністрації Київського району Харківської міської ради [ 7 Вересня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ki yivskij rajo n odin iz 9 rajoniv mista Harkova roztashovanij u pivnichno shidnij chastini mista Do 1957 nazivavsya Kaganovichskim na chest Lazara Kaganovicha Mezhuye z Shevchenkivskim Saltivskim i Osnov yanskim rajonami Kiyivskij rajonOsnovni daniKrayina UkrayinaMisto HarkivUtvorenij 1932Naselennya 182 900Plosha 46 2 km Gustota naselennya 3 958 osib km Geografichni koordinati 50 02 28 pn sh 36 17 58 sh d 50 0412700000277724 pn sh 36 29951000002777306 sh d 50 0412700000277724 36 29951000002777306 Koordinati 50 02 28 pn sh 36 17 58 sh d 50 0412700000277724 pn sh 36 29951000002777306 sh d 50 0412700000277724 36 29951000002777306Rajonna vladaAdresa administraciyi 61002 m Harkiv vul Chernishevska 55Vebstorinka kievrik kharkov uaGolova rajonnoyi radi Kazanzhiyeva Nelli VasilivnaMapa Kiyivskij rajon u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kiyivskij rajon Teritoriya rajonu 4620 ga iz nih pid zabudovoyu 2315 ga promislova zona 356 ga Zagalni vidomostiU rajoni ye 15 parkiv i skveriv gidropark chastina lisoparku Plosha zelenoyi zoni stanovit 504 ga Po teritoriyi rajonu protikaye rika Harkiv z Zhuravlivskim vodojmishem Do skladu rajonu vhodyat Centralna chastina 522 mikrorajon Saltivki chotiri mikrorajoni Pivnichnoyi Saltivki Pivnichnij 2 3 4 5 selishe P yatihatki selishe Zhukovskogo Verhnya ta Nizhnya selishe Velika Danilivka Zhuravlivka selishe Shevchenki selishe Komunar Tyurinka IstoriyaNajstarisha chastina rajonu Zhuravlivka vinikla v seredini XVII stolittya Vulicya Shevchenka isnuvala vzhe todi hocha nazivalasya Bilgorodskim shlyahom Todi zh pochalosya zaselennya Nagirnoyi pivnichnoyi chastini mista Zabudovuvalasya vona duzhe povoli i v kinci XVIII stolittya zakinchuvalasya bilya Teatralnogo majdanu Trivalij chas pivnichnoyu mezheyu rajonu bula Mironosicka cerkva i odnojmennij cvintar nini skver Peremogi 1840 r tut zoseredilasya torgivlya hlibom u zv yazku z chim Mironosickij majdan stali nazivati Hlibnim Cherez dekilka rokiv na Sumskij z yavilasya nizka nevelikih promislovih zakladiv Vsi voni roztashovuvalisya na vidrizku mizh Teatralnim ta Mironosickim majdanami Naprikinci XVIII stolittya v Harkovi z yavlyayetsya persha manufaktura V Serdyukivskomu provulku nini vulicya Skripnika znahodilisya kar yeri iz dobuvannya glini i ceglyani zavodi na Gromadyanskij vulici neveliki gorilchanij maslyano barvnij i brovarnij zavodi U 1805 r inozemni majstri i vikladachi Harkivskogo imperatorskogo universitetu pershimi pochinayut zaselyati Nimecku vulicyu nini vulicya Grigoriya Skovorodi V 60 tih rokah pochavsya rozprodazh pid budivelni dilyanki pustirya roztashovanogo za Mironosickim majdanom Uprodovzh 10 rokiv mizh Sumskoyu i Pushkinskoyu Grigoriya Skovorodi z yavilisya zhitlovi kvartali Znachne budivnictvo vse zh taki pochalosya z vidkrittyam Tehnologichnogo institutu Nacionalnij tehnichnij universitet HPI u 1885 r V ti roki v nomu navchalosya 500 studentiv majbutni tehnichni kadri dlya Donecko Krivorizkogo promislovogo rajonu a sogodni 15 tisyach Vazhlive yavishe drugoyi polovini XIX stolittya strimke zrostannya promislovih pidpriyemstv sho vipuskali najriznomanitnishu produkciyu Stara drukarnya 1873 r sogodni Knizhkova fabrika im M V Frunze Parova fabrika himiko farmacevtichnih i galenovih preparativ 1907 r Farmacevtichna firma Zdorov ya Sukonna fabrika Chervona nitka 1915 r AT Harkivtekstil vipuskayut produkciyu i sogodni Rozvitok u Harkovi promislovosti nauki medicini ne poznachilosya na umovah meshkannya gorodyan Buli zabudovani bankami pributkovimi budinkami bagatimi osobnyakami ninishni majdan Konstituciyi vulici Sumska Chernishevska Grigoriya Skovorodi Mironosicka Darvina tosho U Nagirnomu rajoni v 1871 r z yavilisya pershi gazovi lihtari yaki piznishe zaminili na elektrichni 1882 r v Harkovi pustili pershu konku ale tilki v 1910 r zamostili vulicyu Pushkinsku Grigoriya Skovorodi i proklali po nij tramvajnu liniyu Zrostannya ekonomiki takozh suprovodzhuvalosya zbilshennyam chisla ustanov ohoroni zdorov ya osviti i kulturi 1870 r bula vidkrita zhinocha nedilna shkola vidomoyi ukrayinskoyi pedagogini prosvititelki Hristini Alchevskoyi v yakij navchalisya 500 700 uchenic Shkola mala veliku biblioteku i muzej naukovih dopomog 1896 r na Zhuravlivci bula vidkrita Chetverta narodna bezkoshtovna biblioteka chitalnya Harkivskogo suspilstva pismennosti Piznishe vona pereyihala na Tyurinku de sogodni i obslugovuye svoyih chitachiv U 1887 r buv stvorenij Pasterivskij prishepnij institut i bakteriologichna stanciya Harkivskogo medichnogo suspilstva NDI mikrobiologiyi i imunologiyi im I I Mechnikova Ce buv drugim u Rosijskij imperiyi pislya Odeskogo institut mikrobiologichnogo profilyu Budivlya institutu zvedena za proektom akademika arhitekturi Oleksiya Beketova v 1912 r U 1861 r Harkivske medichne suspilstvo vidkrilo odnu z pershih v Rosiyi medichnih bibliotek sogodni ce Harkivska derzhavna naukova medichna biblioteka fond 1 17 mln ekz 1886 r vidkrita persha v Rosiyi gromadska biblioteka zaraz Derzhavna naukova biblioteka im V G Korolenka fondi yakoyi mayut 6 5 mln ekz U 20 30 roki XX stolittya Kiyivskij rajon vvijshov do chisla providnih administrativnih kulturnih i navchalnih centriv Na jogo teritoriyi rozmistilisya budivli CK KP b Ukrayini Radnarkom inozemni konsulstva Vidkrilisya klub zv yazku Budinok vchitelya Budinok vchenih Budinok arhitektoriv tvorchi soyuzi pismennikiv hudozhnikiv arhitektoriv teatr rosijskoyi drami medichne tovaristvo tosho Bulo zastovano nizku vishiv aviacijnij avtodorozhnij inzhenerno budivelnij inzheneriv komunalnogo budivnictva silskogospodarskij instituti U 1927 r za iniciativoyu Antona Makarenka v pivnichnij chastini rajonu bula stvorena Trudova dityacha komuna Na pochatku vihovanci vigotovlyali neskladni metalevi virobi vikonuvali stolyarni i shvejni roboti U 1932 r na bazi komuni buv stvorenij pershij v SRSR zavod elektrodriliv FED a she cherez 2 roki nalagodzheno virobnictvo pershogo v SRSR maloformatnogo plivkovogo fotoaparata FED Piznishe z komuni vijshli dva samostijni promislovi giganti vidomi vsij krayini zavodi FED i Komunar Nini na cej teritoriyi poryad iz zavodami roztashovani Verhnya ta Nizhnya Shishkivka chastina selisha Zhukovskogo Po pravu pishayetsya rajon Harkivskim derzhavnim aviacijnim virobnichim pidpriyemstvom 1926 roku nim vipusheno pershi porshnevi litaki v seredini 1950 tih osvoyeno serijne virobnictvo pershogo v sviti reaktivnogo pasazhirskogo lajnera Tu 104 Sogodni litaki HAZDAVP ekspluatuyutsya v 29 krayinah svitu a sam vin vhodit u visimku aviacijnih zavodiv svitu sho zajmayutsya serijnim virobnictvom litakiv U 1930 ti roki takozh bulo zasnovano institut klinichnoyi i eksperimentalnoyi veterinariyi 1923 r Pivdendiproshaht UkrNDI vognetriviv NDI metaliv UHIN i DIPROKOKS 1929 r Same tut u Harkivskomu fiziko tehnichnomu instituti v 1932 roci zdijsnena persha v Yevropi shtuchna reakciya rozsheplyuvannya atomnogo yadra Promislovist i torgivlyaZa pidsumkami 2005 r v rajoni zareyestrovano 2928 malih pidpriyemstv sub yektiv pidpriyemnickoyi diyalnosti v tomu chisli 2090 iz nih mali obsyagi realizaciyi Porivnyano z 2004 r kilkist malih pidpriyemstv zbilshilas na 4 6 ye najbilshoyu sered inshih rajoniv m Harkova ta stanovit 19 6 vid miskogo pokaznika Chiselnist sub yektiv pidpriyemnickoyi diyalnosti fizichnih osib 12750 osib na 9 3 bilshe nizh u 2004 r Serednooblikova chiselnist pracivnikiv pracyuyuchih na pidpriyemstvah malogo biznesu sklala 18521 osobu vklyuchayuchi sumisnikiv V serednomu na odnomu malomu pidpriyemstvi pracyuvalo 6 osib Fond oplati praci u 2005 r zbilshivsya u porivnyanni z 2004 r na 25 9 i sklav 106 15 mln grn Serednomisyachna zarobitna plata najmanih pracivnikiv u 2005 r zrosla porivnyano z 2004 r na 31 2 i ye najbilshoyu sered rajoniv m Harkova ta oblasti 478 42 grn po oblasti 427 16 grn po m Harkovu 438 76 grn Za 2005 r malimi pidpriyemstvami rajonu bulo realizovano produkciyi robit poslug na zagalnu sumu 802 8 mln grn sho stanovit 109 9 vid obsyagu realizaciyi 2004 r ta 18 5 vid miskogo obsyagu 2 misce v m Harkovi Zagalna suma operacijnih vitrat z realizaciyi produkciyi robit poslug sklala 811 26 mln grn Na 1 01 2006 roku kilkist magaziniv v Kiyivskomu rajoni 668 od prodovolchi 250 od pidpriyemstv gromadskogo harchuvannya 365 od u komunalnij vlasnosti shkilni yidalni 23 od u kolektivnij vlasnosti 170 od u privatnij vlasnosti 172 od ob yektiv pobutu 370 od u komunalnij vlasnosti 2 od u kolektivnij vlasnosti 180 od u privatnij vlasnosti 188 od Osvita ta naukaNa teritoriyi Kiyivskogo rajonu mistitsya 21 vishij navchalnij zaklad ce najbilsha kilkist sered rajoniv m Harkovi Iz nih 17 derzhavnoyi formi vlasnosti I II rivnya akreditaciyi tehnikumi koledzhi 6 zakladiv u yakih navchayetsya 5 1 tis studentiv III IV rivnya akreditaciyi instituti akademiyi universiteti 15 zakladiv u yakih navchayetsya 126 5 tis studentiv U Kiyivskomu rajoni m Harkova roztashovani 30 zakladiv zagalnoyi serednoyi osviti komunalnoyi vlasnosti 23 privatnoyi vlasnosti 7 u 23 shkolah komunalnoyi vlasnosti stanom na 1 09 2023 r navchayetsya 14184 uchniv iz nih liceyiv 20 gimnazij 3 U rajoni diye 35 zakladiv doshkilnoyi osviti Iz nih do komunalnoyi vlasnosti nalezhat 29 zakladiv do derzhavnoyi vlasnosti nalezhit 1 zaklad do privatnoyi vlasnosti nalezhat 5 zakladiv doshkilnoyi osviti U vsih zakladah osvitnij proces zdijsnyuyetsya derzhavnoyu movoyu Provoditsya cilespryamovana robota shodo pidtrimki i rozvitku merezhi pozashkilnih zakladiv osviti stvoryuyutsya umovi dlya yih efektivnogo funkcionuvannya Na teperishnij chas 5 pozashkilnih navchalnih zakladiv sistemi osviti DYuSSh 1 2 CDYuT CTTSh shkola mistectv vidviduye 34 0 uchniv zagalnoosvitnih navchalnih zakladiv rajonu 371 grupa ta 6123 vihovanciv U rajoni meshkaye 1676 ditej pilgovogo kontingentu za kategoriyami ditej sirit ta ditej sho znahodyatsya pid opikoyu 124 ditej invalidiv 149 ditej batki yakih ye invalidami 143 ditej batki yakih zaginuli pid chas vikonannya sluzhbovih obov yazkiv 5 ditej napivsirit 417 ditej yaki postrazhdali vnaslidok avariyi na ChAES 224 ditej z bagatoditnih simej 417 Chiselnist pracivnikiv naukovo tehnichnoyi diyalnosti na 1 01 2006 r 11389 osib polovina z yakih doslidniki sho stanovit 41 9 vid pracivnikiv nauki Harkivskoyi oblasti Zagalnij obsyag robit vikonanih naukovimi organizaciyami rajonu protyagom 2005 r stanovit 365 63 mln grn 1 misce v m Harkovi ta oblasti U tomu chisli vikonano vlasnimi silami 85 8 na sumu 313 62 mln grn Chastka rajonu v oblasnomu obsyazi najbilsha 41 Naukovo tehnichni roboti buli vikonani na sumu 362 4 mln grn 128 5 vid pokaznika 2004 r u tomu chisli vlasnimi silami vikonano 85 78 robit Sered vikonanih naukovo tehnichnih robit najbilshu chastinu 57 sklali naukovo tehnichni rozrobki 207 46 mln grn Kilkist innovacijno aktivnih pidpriyemstv u 2005 r rajon stanovila 13 pidpriyemstv Ce stanovilo 21 3 vid zagalnoyi kilkosti promislovih pidpriyemstv rajonu ta 13 3 vid kilkosti innovacijno aktivnih pidpriyemstv mista U 2005 r innovacijno aktivnimi pidpriyemstvami bulo realizovano innovacijnoyi produkciyi na sumu 143 68 mln grn 67 3 vid obsyagu realizaciyi minulogo roku sho stanovit 10 2 vid zagalnogo obsyagu promislovoyi produkciyi v rajoni Chastina rajonu v miskomu obsyazi vipusku innovacijnoyi produkciyi 13 3 Protyagom pershogo kvartalu 2006 roku na 16 promislovih innovacijno aktivnih pidpriyemstvah realizovano 55 4 mln grn innovacijnoyi produkciyi Ce 16 8 vid oblasnogo obsyagu Na pidpriyemstvah rajonu u 2005 r bulo vprovadzheno 23 novih tehnologichnih procesiv 10 z yakih ye malovidhodnimi i resursooshadnimi za cim pokaznikom rajon posidaye 2 misce v misti Takozh bulo osvoyeno 35 najmenuvan novih vidiv produkciyi iz nih 6 novi vidi tehniki sho stanovit 24 1 vid miskogo pokaznika 145 najmenuvan 1 misce v misti i oblasti Pidpriyemstva rajonu pridbali u 2005 r 12 novih tehnologij vsogo u m Harkovi yih bulo pridbano 20 iz nih prav na patenti licenzij na vikoristannya ob yektiv promislovoyi vlasnosti 4 Kultura ta turizmNa teritoriyi rajonu znahodyatsya komunalni ustanovi miskoyi merezhi yaki finansuyutsya z rajonnogo byudzhetu Centr kulturi Kiyivskogo rajonu do yakogo vhodit budinok kulturi v m r V Danilivka ta memorialnij muzej aviaciyi sim yi Grizodubovih yakij nalichuye 700 misc licej mistectv 133 v yakomu navchayetsya 863 uchnya dityacha muzichna shkola 6 im M V Lisenka ta dityacha muzichna shkola 14 439 uchniv 9 bibliotek centralizovanoyi rajonnoyi bibliotechnoyi sistemi z knizhkovim fondom 374 0 tis ekzemplyariv Na teritoriyi rajonu takozh znahodyatsya Harkivskij akademichnij dramatichnij teatr Akademichnij lyalkovij teatr im V Afanasyeva Miska hudozhnya galereya im Vasilkivskogo Oblasnij centr narodnoyi tvorchosti Hudozhnij ta literaturnij muzeyi Derzhavna naukova biblioteka im Korolenka Oblasna dityacha biblioteka Harkivske viddilennya nacionalnih tvorchih spilok pismennikiv hudozhnikiv fotomitciv teatralnih diyachiv ta inshih tvorchih ob yednan Klubni ustanovi Palac kulturi NVP Ob yednannya Komunar Palac studentiv Nacionalnogo politehnichnogo universitetu HPI Palac kulturi Upravlinnya vnutrishnih sprav Harkivskoyi oblasti Palac kulturi proftehnavchannya Budinok vchenih Budinok vchitelyaOhorona zdorov yaVsogo v sistemi upravlinnya ohoroni zdorov ya Kiyivskogo rajonu 7 likuvalno profilaktichnih ustanov likuvalno profilaktichni ustanovi miska klinichna likarnya 27 miska likarnya 28 miska poliklinika 10 miska dityacha poliklinika 23 yaki nadayut pershu mediko sanitarnu dopomogu pologovij budinok 3 z zhinochoyu konsultaciyeyu ginekologichnim viddilennyam pologovim viddilennyam 2 likuvalno profilaktichni ustanovi nadayut specializovanu medichnu dopomogu stomatologichna poliklinika 1 miskij klinichnij shkirno venerologichnij dispanser 5 Lizhkovij fond rajonu stanovit 605 lizhok potuzhnist poliklinik 2474 vidviduvan na zminu Iz 7 likuvalno profilaktichnih ustanov tilki miska poliklinika 10 i poliklinika 1 miskoyi dityachoyi polikliniki 23 rozmisheni v novih tipovih budivlyah vsi inshi likuvalno profilaktichni zakladi u pristosovanih budivlyah iz velikim vidsotkom znosu Likarni miskogo pidporyadkuvannya miska klinichna likarnya 30 210 lizhok miska klinichna likarnya 14 270 lizhok psihonevrologichnij dispanser 3 dispanserne protituberkulozne viddilennya 5 miskogo klinichnogo protituberkuloznogo dispanseru 1 120 lizhok Oblasnogo pidporyadkuvannya oblasna studentska likarnya 240 lizhok oblasnij protituberkuloznij dispanser 200 lizhok oblasnij klinichnij onkologichnij dispanser 450 lizhok oblasnij psihonevrologichnij dispanser Vidomchi zakladi Specializovana mediko sanitarna chastina 13 160 lizhok Dityacha likarnya Pivdennoyi zaliznici 150 lizhok Poliklinika UVS SBU Stomatologichna poliklinika 220SportU rajoni pracyuyut Harkivske oblasne vishe uchilishe fizichnoyi kulturi ta sportu 10 DYuSSh u tomu chisli3 SDYuShOR Zhitlove gospodarstvoStanom na 1 01 2006 roku ekspluataciya zhitlovogo fondu v rajoni zdijsnyuyetsya KVZhREP 1 KVZhREP 2 ZhBK vidomchimi zhitlovo ekspluatacijnimi pidpriyemstvami KVZhREP 1 Zagalna plosha obslugovuvannya 1285 5 tis m Maye na balansi 627 zhitlovih budinkiv zhitlovoyu plosheyu 887 0 tis m Chiselnist naselennya 47 5 tis chol KVZhREP 2 Zagalna plosha obslugovuvannya 1422 1 tis m Maye na balansi 251 zhitlovih budinkiv zhitlovoyu plosheyu 855 1 tis m Chiselnist naselennya 66 0 tis chol Riven osnashennya zhilogo fondu vodoprovodom 98 3 KVZhREP 1 100 0 KVZhREP 2 kanalizaciyeyu 98 3 KVZhREP 1 100 0 KVZhREP 2 centralnim opalennyam 97 2 KVZhREP 1 100 0 KVZhREP 2 garyachim vodopostachannyam 91 0 KVZhREP 1 91 0 KVZhREP 2 gazom 96 0 KVZhREP 1 84 0 KVZhREP 2 elektroplitami 2 0 KVZhREP 1 16 0 KVZhREP 2 liftami 54 0 KVZhREP 1 85 9 KVZhREP 2 smittyeprovodom 35 0 KVZhREP 1 85 9 KVZhREP 2 ZhBK Na teritoriyi rajonu roztashovani 39 zhitlovo budivelnih kooperativiv na teritoriyi KVZhREP 1 9 od zagalnoyu plosheyu 107 1 tis m chiselnist naselennya 4 4 tis chol na teritoriyi KVZhREP 2 30 od zagalnoyu plosheyu 232 0 tis m chiselnist naselennya 9 7 tis chol Vidomchi ZhEP Na teritoriyi rajonu roztashovani 56 budov vidomchogo zhitla na teritoriyi KVZhREP 1 45 bud zagalnoyu plosheyu 46 4 tis m chiselnist meshkanciv 1 6 tis chol na teritoriyi KVZhREP 2 11 bud zagalnoyu plosheyu 35 7 tis m chiselnist meshkanciv 1 9 tis chol OSBB Dokladnishe Ob yednannya spivvlasnikiv bagatokvartirnogo budinku Na teritoriyi KVZhREP 1 roztashovani 26 budinkiv ob yednan spivvlasnikiv bagatopoverhovih budinkiv zagalnoyu plosheyu 40 5 tis m chiselnist meshkanciv 1 1 tis chol Na teritoriyi KVZhREP 2 mistitsya 1 budinok ob yednan spivvlasnikiv bagatopoverhovih budinkiv zagalnoyu plosheyu 7 2 tis m chiselnist meshkanciv 0 3 tis chol Serednij vik tehnichnogo stanu zhitla KVZhREP 1 71 rik KVZhREP 2 53 roki Elektropostachannya Elektropostachannya rajonu zdijsnyuye Centralnij rajon elektromerezh pidpriyemstva Miski elektrichni merezhi Obslugovuye transformatornih pidstancij 297 od rozpodilchih pidstancij 22 od povitryanih linij 157 km kabelnih linij 747 km kabelnih vvodiv 5645 od Zovnishnye osvitlennya Zovnishnye osvitlennya v rajoni obslugovuye rajon 1 elektromerezh zovnishnogo osvitlennya pidpriyemstva Misksvitlo merezhi zovnishnogo osvitlennya 32 6 km kabeliv 104 8 km svitlotochok 10271od u tomu chisli gazorozryadnih svitlotochok 6155 od opor 3110 od Kanalizaciya ta vodovidvedennya Kanalizacijne gospodarstvo rajonu obslugovuyetsya rajonnoyu dilniceyu kompleksu Harkivvodovidvedennya DKP KG Harkivkomunochistvod Dovzhina merezh kanalizaciyi po Kiyivskomu rajonu stanovit 170 31 km ekspluatuyetsya 7125 kanalizacijnih kolodyaziv Zlivova kanalizaciya rajonu ekspluatuyetsya kompleksom z ekspluataciyi ob yektiv vodoznizhennya ta zlivovoyi kanalizaciyi Maye na svoyemu balansi zlivovoyi kanalizaciyi 27 6 km vnutrishno kvartalnih merezh 31 7 km Gazopostachannya Gazopostachannya spozhivacham rajonu zabezpechuye upravlinnya gazovogo gospodarstva Kiyivskogo rajonu Ekspluatuyutsya gazovi merezhi serednogo tisku 267 7 km nizkogo tisku 291 km Vstanovleno gazovogo ustatkuvannya gazovih rozpodilchih punktiv 34 od shafovih rozpodilchih punktiv 47 od gazovih lichilnikiv 2677 od opalyuvalnih priladiv 12406 od gazovih priladiv 98703 od Vodopostachannya Sistema vodopostachannya ekspluatuyetsya rajonnoyu dilniceyu KPP Voda Obslugovuye truboprovodiv holodnogo vodopostachannya 239 9 km v tomu chisli vodoprovidni merezhi ta vodovodi 219 1 km abonentski pidklyuchennya vodoprovidni vvodi 20 8 km zasuvki 3186 od pozhezhni gidranti 730 od oglyadovi kolodyazi 2398 od vodorozbirni kolonki 310 od Teplopostachannya Teplopostachannya rajonu zdijsnyuye Kiyivska filiya KP Harkivski teplovi merezhi Obslugovuye teplovi merezhi v dvotrubnomu obchislenni 166 86 km v tomu chisli magistralnih teplovih merezh 72 08 km kotelni TRS 19 od vbudovani bojlerni 32 od vuzli zmishuvannya 2 od nasosni stanciyi 2 od Shlyahove gospodarstvo Utrimannya shlyahiv rajonu zdijsnyuyetsya KShEP 2 Kiyivskogo rajonu Shlyahova merezha Kiyivskogo rajonu stanovit 4008 3 tis m u tomu chisli shlyahi z tverdim pokrittyam 1040 4 tis m shlyahi z shebenevim pokrittyam 636 8 tis m gruntovi shlyahi 2331 1tis m Krim togo KShEP 2 obslugovuyut zakritu zlivovu kanalizaciyu 2540 p m vidkritu zlivovu kanalizaciyu 4970 p m oglyadovi kolodyazi 201 sht doshoprijmalni kolodyazi 463 sht DzherelaKiyivskij rajon Upravlinnya osviti administraciyi Kiyivskogo rajonu Harkivskoyi miskoyi radi 7 Veresnya 2011 u Wayback Machine