Дзеркальний струмінь

Дзерка́льний стру́мінь (рос. Зеркальная струя) — альтанка і фонтан у центрі Харкова, один із сучасних символів міста.

Дзеркальний струмінь
Альтанка і фонтан «Дзеркальний струмінь» — один із символів сучасного Харкова Альтанка і фонтан «Дзеркальний струмінь» — один із символів сучасного Харкова
49°59′55″ пн. ш. 36°14′04″ сх. д. / 49.998694° пн. ш. 36.234583° сх. д. / 49.998694; 36.234583
Країна	Україна
Розташування	Сквер Перемоги, Харків
Тип	будівельні конструкції
Автор проєкту	В. І. Корж
Дата заснування	1947
Початок будівництва	1947
Побудовано	1947
Дзеркальний струмінь Дзеркальний струмінь (Україна)
Медіафайли у Вікісховищі

Альтанка-фонтан «Дзеркальний (Скляний) струмінь» розташована на вулиці Сумській у сквері Перемоги, навпроти будівлі Харківського театру опери та балету. Дзеркальний струмінь був споруджений 1947 року за проєктом архітектора В. І. Коржа.

Історія будівництва

Передісторія

Мироносицька церква із дзвіницею (1911) з боку Мироносицької площі. Містилася на місці сучасного «Дзеркального струміня» до 1930

Фонтан-альтанка «Дзеркальний струмінь» розташований у майже правильному квадраті між вулицями Сумською, Жон Мироносиць, Скрипника та Чернишевською.

Місце, на якому споруджено оригінальний пам'ятник-пам'ятку архітектури, має багату історію. Спершу тут містився цвинтар, через це на цьому місці звели дерев'яний храм — Мироносницьку церкву, перша згадка про яку датується 1701 роком.

У 1781—1783 на місці дерев'яної церкви було збудовано кам'яну. 1792 року в зв'язку з розростанням житлових міських кварталів цвинтар на території храму скасували, тут утворилася Мироносицька площа. У 1813—19 роки церкву значно перебудували й розширили, пізніше протягом XIX століття вона ще не раз перебудовувалась і розширялась.

У 1909—1911 до церкви прибудували дзвіницю, що за розміром була другою в місті після дзвіниці Успенського собору.

Мироносицьку церкву було знесено 11 березня 1930 року. Радянська влада планувала на її місці звести будівлю «Театру масового музичного дійства», в якому б суміщались цирк, театр і кінотеатр, але після перенесення столиці УРСР до Києва початкові плани лишились нереалізованими. Відтак, на місці новоутвореної пустки в 1930-ті роки було влаштовано тролейбусний парк просто неба.

За однією з версій, що ґрунтується на спогадах колишніх партійних співробіників Харківського обкому партії, історія спорудження фонтану-альтанки пов'язана з тим, що наприкінці 1940-х до Харкова приїхав тодішній перший секретар ЦК Компартії УРСР Микита Хрущов. Начебто, він визирнув у вікно з кабінету начальника Харківського обкому партії Віктора Чураєва (будівля обкому в ті часи містилася за адресою вул. Мироносицька, 1). Тролейбусний парк, вочевидь, справив на нього не найкраще враження, і майбутній керівник СРСР висловив керівнику харківських комуністів невдоволення побаченим з «обкомівського» вікна. У результаті цієї розмови «на підвищених тонах» стало рішення харківської партійної влади розбити на цьому місці сквер з фонтаном.

Там, де був розташований тролейбусний парк, методом загальногромадського народного будування в 1946—47 роках було закладено сквер «Перемоги» з басейном і фонтаном-альтанкою, що майже відразу отримала народну назву «Дзеркальний струмінь». Загальне планування скверу і фонтану було розроблено архітекторами О. М. Касьяновим, В. І. Коржом і А. С. Маяк.

Поруч з фонтаном-альтанкою було зведено басейн, який спершу обнесли простим цегляним парканом, а в 1970-ті його замінили на гранітний.

1958 року на честь святкування 40-річчя Ленінського комсомолу на території скверу було відкрито алею комсомольців-героїв.

Реконструкція

Улітку 2007 року до 60-ліття "Дзеркального струменю" було здійснено його реконструкцію. 7 серпня запрацював оновлений фонтан, під час реконструкції якого встановили 137 форсунок, 2 установки штучного туману і 135 прожекторів. Чашу фонтану, що вміщує 350 тонн води, облицювали плиткою, стінки — мармуром.

Цікаві факти

• Альтанка «Дзеркальний струмінь» у Харкові є одним із символів міста — таким чином у північно-східних обласних центрах Лівобережної України (Харків, Суми і Полтава) міськими символами є альтанки — відповідно «Дзеркальний струмінь», Сумська Альтанка, Біла альтанка.
• Харківський «Дзеркальний струмінь» повністю повторює проєкт аналогічної споруди в російському курортному місті Кисловодськ на Північному Кавказі.
• Харківська кондитерська фабрика від 1980-х років випускає шоколадні цукерки в подарункових коробках «Дзеркальний струмінь» із зображенням пам'ятника.

Галерея

• Ліпнина голови на ключі
• Дзеркальний струмінь навесні
• Альтанка вночі
• Фонтанний комплекс до будівництва церкви (2007)
• Дзеркальний струмінь після будівництва церкви (2021)

Див. також

• Пам'ятки архітектури Харкова

Виноски

1. Клейн Б. Г., Лаврентьев И. Н., Лейбфрейд А. Ю. и др. Харьков : Архитектура, памятники, новостройки : Путеводитель. — Харьков : Прапор, 1987. — С. 50.
2. Протоиерей Николай Лобарский. Харьковская Крестовоздвиженская (Мироносицкая) церковь 1783-1908 гг. — Харьков : Райдер, 2007. — .
3. Дзеркальний струмінь: символ, що народився випадково // www.mediaport.ua (рос.)
4. Дьяченко Н. Т. Улицы и площади Харькова., Харьков: «Прапор», 1977, стор. 133 (рос.)
5. . Архів оригіналу за 21 листопада 2007. Процитовано 26 жовтня 2009.
6. . Архів оригіналу за 14 квітня 2012. Процитовано 11 квітня 2019.

Джерела і посилання

• Зеркальная струя: символ, родившийся случайно. Медиапорт. 5 августа 2004 г.
• За «Зеркальной струей» в глубине сквера Победы хотят построить православный храм во имя Святых Жен Мироносиц // стаття в газ. «2000» № 32 (424) за 8—14 серпня 2008 року