Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Олекса́ндр Миха́йлович Касья́нов (*23 лютого 1906, Харків — †23 вересня 1961, Київ) — український архітектор, кандидат архітектури, головний архітектор Харкова (1943—1950), член-кореспондент АБіА УРСР (1958—1961).
| Касьянов Олександр Михайлович | |
|---|---|
| Народження | 23 лютого 1906 |
| Смерть | 23 вересня 1961 (55 років) |
| Поховання | Байкове кладовище |
| Країна (підданство) |  СРСР |
| Навчання | Харківський художній інститут (1930) |
| Діяльність | архітектор, викладач університету |
| Вчене звання | член-кореспондент[1] |
| Членство | Спілка архітекторів України, АА УРСР[1] і Академія будівництва і архітектури Української РСР (1961) |
| Заклад | Діпромісто, Харківський інженерно-будівельний інститут і d |
| Нагороди |  |
Біографія
Народився в родині вчителя.
1923—1924 рр. працював художником та креслярем в «ИЗО» Рабіс.
У 1930 році закінчив Харківський художній інститут.
У 1926—1928 рр. паралельно з навчанням працював креслярем, техніком, старшим техніком спорудження будівлі Держпрому в Харкові.
У 1928—1930 рр. працював архітектором у проєктному бюро Окржитлоспілки в м. Харкові.
У 1928—1930 рр. за проєктом Касьянова побудовано будинок відпочинку поблизу м. Зміїва Харківської області (у співавторстві зі С. М. Кравцем).
1930—1940 рр. — працював архітектором, заступником керівника, керівником архітектурно-планувальної майстерні Діпроміста УРСР. У 1931—1938 з групою архітекторів працював над ескізним і генеральним проєктами планування Харкова.
У 1934 — вступив до Спілки радянських архітекторів УРСР.
У 1940 р. призначений головним архітектором Львова (у період першої радянської окупації 1939—1941 років). Спільно з В. Пеньковським та В. Лейберцом розробив генплан, котрий зокрема передбачав «створення нового центрального майдану на місці нетрів середньовічного гетто», що базувався на тогочасних ідеях реконструкції Москви, Києва, Харкова. Проєкт не реалізовано через окупацію Галичини німцями. Деякі програмні пункти проєкту запозичені наступними радянським генпланами Львова.
У липні-вересні 1941 р. — архітектор з маскування промпідприємств Діпроміста УРСР у Харкові, протягом вересня 1941 — вересня 1943 рр. керував 2-м відділенням військово-польового будівництва.
У 1943—1950 роках був головним архітектором Харкова. Брав участь у створенні генеральних планів Харкова, Львова, Чернігова, Луганська, Кам'янця-Подільського та інших міст України, у проєктуванні окремих ансамблів (наприклад, центральної площі в Новій Каховці) та споруд.
У 1930—1950 роках викладав у Харківському інженерно-будівельному інституті. Серед архітекторських проєктів — будинок Червоної Армії, 1934, Харків, співавтори Каракіс Йосип Юлійович, Покорний Михайло Францович та Меллер Вадим Георгійович.
У 1949 р. став членом-кореспондентом Академії архітектури УРСР.
З 1951 р. — директор Науково-дослідного інституту містобудування Академії архітектури УРСР (м. Київ).
У 1955 р. Касьянова обрали в. о. члена Президії Академії архітектури УРСР, у 1958—1961 рр. — член-кореспондент Академії будівництва і архітектури УРСР.
Будівлі та споруди
- 1946 р. — музична естрада в парку ім. Т. Шевченка у Харкові (у співавторстві), не збереглася.
- 1948 р. — сквер і фонтан «Скляна струя» у сквері Перемоги на вул. Сумській у Харкові (у співавторстві з В. Коржем та А. Маяком).
- житловий будинок на вул. Свободи у Харкові.
- 1950—1951 рр. — участь у будівництві нової будівлі Харківського державного університету.
Брав участь конкурсах на проєкт будівлі ЦК КПУ, Будинку Червоної армії, пам'ятника Т. Шевченку в м. Харкові, Палацу Рад у м. Москві та ін.
Праці
Опублікував понад 40 праць з містобудування («Місто майбутнього». К., 1957; «Радянське містобудівництво на Україні». К., 1955, та ін.).
Примітки
- Українська Вікіпедія — 2004.
- Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів. Архітектурно-історичний нарис. — Київ : Будівельник, 1989. — С. 189.
- Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 579. — ..
Джерела
- Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — 272 с., іл.
- Памяти Александра Михайловича Касьянова // Строительство и архитектура, 1961, № 11.
- Касьянов Олександр Михайлович (1906—1961) [ 27 березня 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kasyanov Oleksa ndr Miha jlovich Kasya nov 23 lyutogo 1906 Harkiv 23 veresnya 1961 Kiyiv ukrayinskij arhitektor kandidat arhitekturi golovnij arhitektor Harkova 1943 1950 chlen korespondent ABiA URSR 1958 1961 Kasyanov Oleksandr MihajlovichNarodzhennya 23 lyutogo 1906 1906 02 23 Harkiv Rosijska imperiyaSmert 23 veresnya 1961 1961 09 23 55 rokiv Harkiv Ukrayinska RSR SRSRPohovannya Bajkove kladovisheKrayina piddanstvo SRSRNavchannya Harkivskij hudozhnij institut 1930 Diyalnist arhitektor vikladach universitetuVchene zvannya chlen korespondent 1 Chlenstvo Spilka arhitektoriv Ukrayini AA URSR 1 i Akademiya budivnictva i arhitekturi Ukrayinskoyi RSR 1961 Zaklad Dipromisto Harkivskij inzhenerno budivelnij institut i dNagorodiBiografiyaNarodivsya v rodini vchitelya 1923 1924 rr pracyuvav hudozhnikom ta kreslyarem v IZO Rabis U 1930 roci zakinchiv Harkivskij hudozhnij institut U 1926 1928 rr paralelno z navchannyam pracyuvav kreslyarem tehnikom starshim tehnikom sporudzhennya budivli Derzhpromu v Harkovi U 1928 1930 rr pracyuvav arhitektorom u proyektnomu byuro Okrzhitlospilki v m Harkovi U 1928 1930 rr za proyektom Kasyanova pobudovano budinok vidpochinku poblizu m Zmiyiva Harkivskoyi oblasti u spivavtorstvi zi S M Kravcem 1930 1940 rr pracyuvav arhitektorom zastupnikom kerivnika kerivnikom arhitekturno planuvalnoyi majsterni Dipromista URSR U 1931 1938 z grupoyu arhitektoriv pracyuvav nad eskiznim i generalnim proyektami planuvannya Harkova U 1934 vstupiv do Spilki radyanskih arhitektoriv URSR U 1940 r priznachenij golovnim arhitektorom Lvova u period pershoyi radyanskoyi okupaciyi 1939 1941 rokiv Spilno z V Penkovskim ta V Lejbercom rozrobiv genplan kotrij zokrema peredbachav stvorennya novogo centralnogo majdanu na misci netriv serednovichnogo getto sho bazuvavsya na togochasnih ideyah rekonstrukciyi Moskvi Kiyeva Harkova Proyekt ne realizovano cherez okupaciyu Galichini nimcyami Deyaki programni punkti proyektu zapozicheni nastupnimi radyanskim genplanami Lvova U lipni veresni 1941 r arhitektor z maskuvannya prompidpriyemstv Dipromista URSR u Harkovi protyagom veresnya 1941 veresnya 1943 rr keruvav 2 m viddilennyam vijskovo polovogo budivnictva U 1943 1950 rokah buv golovnim arhitektorom Harkova Brav uchast u stvorenni generalnih planiv Harkova Lvova Chernigova Luganska Kam yancya Podilskogo ta inshih mist Ukrayini u proyektuvanni okremih ansambliv napriklad centralnoyi ploshi v Novij Kahovci ta sporud Dim chervonoyi Armiyi 1934 Harkiv Viglyad pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Ne zberigsya U 1930 1950 rokah vikladav u Harkivskomu inzhenerno budivelnomu instituti Sered arhitektorskih proyektiv budinok Chervonoyi Armiyi 1934 Harkiv spivavtori Karakis Josip Yulijovich Pokornij Mihajlo Francovich ta Meller Vadim Georgijovich U 1949 r stav chlenom korespondentom Akademiyi arhitekturi URSR Z 1951 r direktor Naukovo doslidnogo institutu mistobuduvannya Akademiyi arhitekturi URSR m Kiyiv U 1955 r Kasyanova obrali v o chlena Prezidiyi Akademiyi arhitekturi URSR u 1958 1961 rr chlen korespondent Akademiyi budivnictva i arhitekturi URSR Budivli ta sporudi1946 r muzichna estrada v parku im T Shevchenka u Harkovi u spivavtorstvi ne zbereglasya 1948 r skver i fontan Sklyana struya u skveri Peremogi na vul Sumskij u Harkovi u spivavtorstvi z V Korzhem ta A Mayakom zhitlovij budinok na vul Svobodi u Harkovi 1950 1951 rr uchast u budivnictvi novoyi budivli Harkivskogo derzhavnogo universitetu Skver fontanu Dzerkalnij strumin Harkiv Brav uchast konkursah na proyekt budivli CK KPU Budinku Chervonoyi armiyi pam yatnika T Shevchenku v m Harkovi Palacu Rad u m Moskvi ta in Viglyad fontanu za altankoyu fontanu Dzerkalnij strumin HarkivPraciOpublikuvav ponad 40 prac z mistobuduvannya Misto majbutnogo K 1957 Radyanske mistobudivnictvo na Ukrayini K 1955 ta in PrimitkiUkrayinska Vikipediya 2004 d Track Q199698 Tregubova T O Mih R M Lviv Arhitekturno istorichnij naris Kiyiv Budivelnik 1989 S 189 Arhitektura Lvova Chas i stili XIII XXI st Lviv Centr Yevropi 2008 S 579 ISBN 978 966 7022 77 8 DzherelaSlovnik hudozhnikiv Ukrayini za red M P Bazhana vidp red ta in K Golovna redakciya Ukrayinskoyi radyanskoyi enciklopediyi 1973 272 s il Pamyati Aleksandra Mihajlovicha Kasyanova Stroitelstvo i arhitektura 1961 11 Kasyanov Oleksandr Mihajlovich 1906 1961 27 bereznya 2020 u Wayback Machine