У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гуревич матір Лазар Ізраїльович ГуревичНародився18 серпня 1894 1894 08

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гуревич.

|матір=

Лазар Ізраїльович Гуревич
Народився	18 серпня 1894(1894-08-18) м. Комаї, Ковенська губернія, Російська імперія
Помер	26 травня 1966(1966-05-26) (71 рік) м. Харків, УРСР
Країна	Російська імперія → УНР → Гетьманат → УНР → СРСР
Alma mater	Київський університет імені Святого Володщимира, Харківський інститут народної освіти
Галузь	математика, педагогіка, бібліотечна справа
Заклад	Артемівський педагогічний технікум Вечірній робітничий університет (м. Харків) Харківський інженерно-педагогічний інститут Харківський державний університет
Посада	в.о. ректора Харківського державного університету (1937—1938)
Вчене звання	професор

Лазар Ізраїльович Гуревич (нар. 18 серпня 1894, м. Комаї Ковенської губернії (нині — м. Каунас, Литва) — пом. 26 травня 1966, Харків) — виконувач обов'язків ректора Харківського державного університету (1937—1938), директор Центральної наукової бібліотеки ХДУ (1945—1957).

Життєпис

Гуревич в 1916 закінчив математичне відділення Київського університету.

Трудову діяльність почав у Харкові. Працював у початковій школі, у приватних гімназіях. У 1920 р. організував колонію-комуну робітничої молоді, керував першою експериментальною школою фабрично-заводського учнівства на Україні при Другому державному заводі сільськогосподарчого машинобудування (Харків). У цей же час, в 1919—1922, навчався на історико-філологічному факультеті Харківського університету (і вишів, які тимчасово утворилися у проміжок між часом його ліквідації та відновлення: Академії теоретичних знань, Харківського інституту народної освіти).

В 1922 році мобілізований для роботи на Донбасі, де був завідувачем губернським відділом профосвіти робітників та робітничої молоді. У 1924—1925 роках викладав у Артемівському педагогічному технікумі. У грудні 1925 року переведений на роботу до Харкова — у Наркомпрос України. Організував видання часопису «Робітнича освіта», був членом її редколегії. В 1927 році призначений ректором заснованого того ж року (Харків).

У 1927—1934 роках викладав педагогіку на курсах перепідготовки вчителів у Харківському інженерно-педагогічному інституті, де завідував кафедрою педагогіки.

У 1932 році призначений на посаду професора (незважаючи на відсутність наукового ступеня).

У 1934 році перейшов працювати на посаду професора та завідувача кафедрою педагогіки Харківського університету.

У 1936 році захистив кандидатську дискртацію, став кандидатом педагогічних наук. Працював проректором з науки, з навчальної роботи.

У 1937—1938 року виконував обов'язки ректора ХДУ. У роки війни, в період евакуації університету, працював у Чимкентському вчительському інституті, потім — у Об'єднаному Українському державному університеті (м. Кзил-Орда), де завідував кафедрою педагогіки та психології.

Після звільнення Харкова у 1943 р. повернувся з університетом з евакуації.

У 1943—1945 роках завідував кафедрою педагогіки.

У березні 1945 р. Гуревича було призначено на посаду виконуючим обов'язки директора за сумісництвом, а з 1948 року — директором Центральної наукової бібліотеки ХДУ

У 1957 році повернувся на кафедру педагогіки на посаду професора.

Наукова робота

Гуревич є автором більше 100 публікацій, серед яких — роботи у галузі педагогіки, педагогічної освіти, соціології праці та виховання. Деякі публікації були передруковані болгарськими, естонськими, китайськими, німецькими, румунськими та чехословацькими часописами.

Джерела

Глибицька С. Педагог-директор, директор-бібліограф // Бібліотечний форум: історія, теорія і практика. — 2016. — № 2(4). — С. 59—61. з джерела 10 листопада 2020. Процитовано 9 лютого 2020.