Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (Травень 2023) |
Ця стаття містить вислови, які без огляду на реальну інформацію. (травень 2023) |
Українська інженерно-педагогічна академія — колишній державний вищий навчальний заклад IV рівня акредитації, підпорядкований Міністерству освіти і науки України та розташований у Харкові. До 1990 р. — Український заочний політехнічний інститут, з 1990 по 1994 — Харківський інженерно-педагогічний інститут.
Українська інженерно-педагогічна академія | |
---|---|
УІПА | |
49.988723,36.230084 | |
Тип | навчальний заклад |
Країна | Україна |
Засновано | 1958 |
Ректор | |
Студентів | 4 600 |
Докторів | 30 |
Адреса | 61003, м. Харків, вул. Університетська, 16 |
Сайт | Українська інженерно-педагогічна академія |
UZPI у Вікісховищі |
З лютого 2024 року є частиною ХНУ ім. Каразіна.
В УІПА зосереджена найбільша в Україні кількість спеціалізацій та освітніх програм цієї (якої?) спеціальності на всіх 4 рівнях вищої освіти, включаючи PhD: 37 освітніх програм за 13 спеціалізаціями, в тому числі за всіма 9 спеціалізаціями, встановленими МОНУ для отримання державного замовлення. УІПА має найбільший в Україні контингент здобувачів вищої освіти за цією (якою?) спеціальністю. В 2023/24 н.р. цей контингент складав понад 1400 осіб. А станом на 1 липня 2023 р. контингент здобувачів УІПА становив майже третину всього контингенту здобувачів цієї (якої?) спеціальності в Україні.
Історія
УІПА розміщено у будівлі, спорудженій 1766—1777 як палац генерал-губернатора (пам'ятка архітектури 18 ст.) за проєктом архітектора Франческо Бартоломео Растреллі. У 1805—1958 тут був один із перших університетів країни — Харківський державний університет (нині Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна).
Рішення Ради Міністрів УРСР від 24 січня 1958 р. № 62 про створення в Харкові Українського заочного політехнічного інституту (УЗПІ) було реалізовано наказом Міністерства вищої та середньої освіти УРСР від 21 лютого 1958 р. № 78. Перед новоствореним вишем країни стояло завдання підготовки інженерних кадрів для відбудованої після Німецько-радянської війни промисловості, а також покращення заочної та вечірньої форми навчання для забезпечення господарства висококваліфікованими фахівцями та раціонального використання трудових ресурсів.
На час заснування інститут мав вісім факультетів: енергетичний, електрофізичний, будівельний, інженерно-економічний, гірничий, металургійний, машинобудівний, хіміко-технологічний, на яких проводилося навчання за 52 спеціальностями, у грудні 1958 року було відкрито ще три спеціальності.
Наказом Міністерства вищої та середньої освіти СРСР від 11 лютого 1958 р. № 34-к директором інституту був призначений к.т. н. доц. Воробйов Сергій Олександрович, що займався організацією навчального процесу та розбудовою інституту. На час заснування інститут був розташований в одному приміщенні площею 180 м 2.
У 1961 році було проведено перший набір в аспірантуру (15 аспірантів з відривом та без відриву від виробництва).
З січня 1964 р. по 1978 рік ректором УЗПІ був Андреєв Георгій Якович, який зробив великий внесок у розбудову інституту. Значну увагу він приділяв зміцненню матеріально-технічної бази інституту та підвищенню наукового рівня його кадрового складу. В 1964 році за рахунок реконструкції старих корпусів та будівництва нових робочі площі інституту було збільшено до 5403 м². У ці роки до інституту було запрошено ряд провідних спеціалістів-науковців із Харківських ВНЗ та провідних спеціалістів-практиків із найбільших підприємств: професори Іванов В. В., Нестеров П. П., Федорова З. М., Давидов С. Г., Ковальський Б. С., Коган Б. І., Левін Я. А., Токар І. Я., Колобков Д. О., Осмоловський П. Ф., Чеботарьов М. А., Засорін А. І., Безуглий В. Д. та інші.
Якщо у 1959 році штат викладачів становив 101 особу, з них 1 професор, 37 доценти та кандидати наук (навчалося 7637 студентів), то в 1969 році кількість викладачів нараховувала 371 особу, в тому числі 11 професорів та докторів наук, 183 доцентів та кандидатів наук (навчалося 16087 студентів).
У 1966 році в інституті розпочався перший набір студентів на денне навчання.
У 1976 році була створена спеціалізована Вчена рада із захисту кандидатських, а у 1977—1993 рр. — із захисту докторських дисертацій.
Наказом Міністерства вищої освіти УРСР від 25 серпня 1978 року ректором інституту було призначено Станіслава Федоровича Артюха. Він народився 23.07.1936 року в Червоноармійському районі Запорізької області в родині шкільних педагогів. У 1958 році відмінно закінчив Харківський політехнічний інститут. З 1958 по 1970 роки працював у спеціалізованому конструкторському бюро гідротурбін Харківського турбінного заводу: брав безпосередню участь у проєктуванні систем автоматики та їх регулюванню для ряду ГЕС України та за кордоном (Норвегії, Польщі, Болгарії). У 1967 році захистив кандидатську дисертацію, у 1970 році Станіслав Федорович перейшов на роботу до Українського заочного політехнічного інституту, де пройшов шлях від старшого викладача до ректора УІПА. За час його керівництва значно збільшилася матеріально-методична база академії, поширилися міжнародні зв'язки.
Професор, д.т. н. С. Ф. Артюх створив наукову школу в галузі автоматичного регулювання гідроагрегатів, видав понад 200 наукових праць, 20 з яких друкувалися у закордонних виданнях, він автор 10 винаходів і має 2 патенти. С. Ф. Артюхом написано 2 монографії, 2 підручника та 10 навчальних посібників.
З 1982 року припинено прийом студентів на вечірню форму навчання, а у 1986 відбувся останній їх випуск.
У середині 80-х років інститут став провідним науковим закладом України з інженерно-педагогічної освіти, значно збільшився денний навчальний контингент студентів. У зв'язку з цим у 1990 році УЗПІ був перейменований у Харківський інженерно-педагогічний інститут.
У 1994 році виш пройшов акредитацію, отримав IV рівень і статус Української інженерно-педагогічної академії (далі — УІПА), покликаної вирішувати завдання реформування вітчизняної професійної освіти.
У 1999 році Україна була прийнята до Міжнародного товариства інженерної педагогіки (IGIP). У жовтні цього ж року на міжнародному симпозіумі IGIP було прийнято рішення про створення національної секції IGIP при УІПА.
У 2000 році в УІПА було створено Центр інженерної педагогіки для підвищення кваліфікації викладачів технічних ВНЗ за системою Міжнародного товариства інженерної педагогіки (IGIP).
У 2002 році ректором академії було призначено Олену Едуардівну Коваленко.
Внаслідок окупації російською федерацією частини України 2014 року, було втрачено навчальні потужності відокремленого структурного підрозділу «Стаханівський навчально-науковий інститут гірничих та освітніх технологій» (Стаханів Луганської обл.), здобувачі та працівники інституту були переведені до базового закладу до Харкова (наказ МОНУ від 10.12.2014 року № 1456 «Про організацію освітнього процесу відокремленому структурному підрозділі „Стаханівський навчально-науковий інститут гірничих та освітніх технологій“ Української інженерно-педагогічної академії»).
У 2021 році було проведено реорганізацію Харківського торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету шляхом приєднання до УІПА як структурного підрозділу (наказ МОНУ від 18.06.2021 року № 688 «Про деякі питання діяльності закладу вищої освіти»). Це дало можливість підсилити спеціальності економічного, торговельного та підприємницького профілю.
У 2022 році внаслідок широкомасштабної агресії російської федерації до Харкова було тимчасово (до завершення дії воєнного стану) переміщено із міст Бахмут і Слов'янськ Донецької області територіально відокремлений структурний підрозділ Навчально-науковий професійно-педагогічний інститут, який зараз якісно здійснює освітній процес, використовуючи навчально-матеріальну базу як евакуйовану, так і базову в м. Харків (наказ МОНУ від 20.04.2022 року № 355 «Про тимчасове переміщення Навчально-наукового професійно-педагогічного інституту Української інженерно-педагогічної академії»).
У 2023 році ректором академії було обрано Дениса Володимировича Коваленко.
13 лютого 2024 р. Кабінет Міністрів України ухвалив розпорядження «Про реорганізацію Української інженерно-педагогічної академії» (УІПА), яке передбачає приєднання академії до Харківського національного університету ім. Каразіна.
Ректори
- Воробйов Сергій Олександрович, кандидат технічних наук, доцент, ректор з 1958 р. по 1964 р.
- Андреєв Георгій Якович, доктор технічних наук, професор, ректор з 1964 р. по 1978 р.
- Артюх Станіслав Федорович, доктор технічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, ректор з 1978 р. по 2002 р.
- Коваленко Олена Едуардівна, доктор педагогічних наук, професор, ректорка з 2002 р. по 2023 р.
- Коваленко Денис Володимирович, доктор педагогічних наук, професор, ректор з 2023 р. дотепер.
Членство в міжнародних організаціях
- Член Міжнародного товариства з інженерної педагогіки (англ. Die Internationale Gesselschaft fur Ingenieur Padagogik — IGIP) з 1999. На базі УІПА працює національна секція цього товариства та єдиний в Україні акредитований IGIP Центр інженерної педагогіки.
- З 2017 академія є підписантом Великої хартії університетів (англ. Magna Charta Universitatum).
- З 2023 — єдина з українських організацій та університетів — прийнята в члени Міжнародної федерації товариств інженерної освіти (IFEES).
Корпуси та кампуси
Університетський кампус у Харкові:
- головний корпус — розміщений ректорат академії та адміністрація;
- 1 корпус — розміщені факультет енергетики й автоматизації;
- 2 корпус — розміщені факультет інноваційних технологій; Навчально-науковий інститут педагогіки, психології, менеджменту та освіти дорослих; наукова бібліотека та читальна зала;
- 3 корпус — розміщені приймальна комісія, спортивна та тренажерна зали;
- стадіон;
- 3 гуртожитки.
Структура, спеціальності
В академії навчається близько 4600 студентів; навчання здійснюється на 2 факультетах: енергетики і автоматизації; інноваційних технологій; та двох інститутах: Навчально-науковий інститут педагогіки, психології, менеджменту та освіти дорослих; та Навчально-науковий професійно-педагогічний інститут в містах Бахмут та Слов'янськ (тимчасово переміщені до Харкова). До складу факультетів і інститутів входять 16 кафедр. в академії функціонують Центр педагогічної та управлінської досконалості для професійної (професійно-технічної) освіти в Україні; Навчально-науковий центр інноваційних освітніх технологій та академічної мобільності; Центр удосконалення підготовки іноземних громадян; Центр розвитку кар'єри, креативності та підприємництва.
Загальна кількість науково-педагогічних працівників у академії в Харкові та в Навчально-науковому професійно-педагогічному інституті УІПА (Бахмут, тимчасово переміщений до Харкова) складає 209 осіб, з яких 176 осіб працюють за основним місцем роботи, з яких 135 осіб мають науковий ступінь та/або вчене звання. Частка науково-педагогічних працівників, які мають науковий ступінь та/або вчене звання та працюють в УІПА за основним місцем роботи, становить 78 %. Сертифікат з іноземної мови на рівні B2 або вище мають 30 % викладачів.
Інститути та факультети
Інститути
- Навчально-науковий інститут педагогіки, психології, менеджменту та освіти дорослих;
- Навчально-науковий професійно-педагогічний інститут, розташований у містах Бахмут та Слов'янськ (тимчасово переміщений до Харкова)
факультети
- енергетики і автоматизації;
- інноваційних технологій.
Спеціалізовані Вчені ради для захисту дисертацій
- Спеціалізована вчена рада Д.64.108.01 за спеціальностями 13.00.02 — теорія та методика навчання (технічні дисципліни), 13.00.04 — теорія і методика професійної освіти. Голова ради — доктор педагогічних наук, професор Коваленко О. Е.
- Спеціалізована вчена рада Д 64.108.05 за спеціальностями 08.00.04 «Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)». Голова ради — доктор економічних наук, професор Прохорова В. В.
Збірники наукових праць
- Проблеми інженерно-педагогічної освіти.
- Машинобудування.
- Адаптивне управління: теорія і практика (Серія «Економіка» та Серія «Педагогіка»).
Міжнародна співпраця
Академія підтримує міжнародні зв'язки з 51 партнером, які представляють 25 країн світу. Особливо плідно розвивається співпраця з партнерами з Німеччини, Польщі, Великої Британії, Австрії, Китаю, Чехії, Італії, Словаччини, Литви, Сербії, Болгарії, Румунії, Туреччини, Грузії тощо. Найбільш динамічно і продуктивно розвиваються зв'язки з Університетом Констанцу (Німеччина), Університетом Бедфордширу (Велика Британія), Віденським університетом економіки та бізнесу (Австрія), Технічним університетом Габрово (Болгарія), Римським університетом Тре (Італія). Викладачі та співробітники академії виїжджають до країн-партнерів для участі в міжнародних конференціях, семінарах. Студенти та аспіранти УІПА проходять стажування в закордонних ЗВО.
Успішною є діяльність академії з отримання фінансування міжнародної мобільності з фондів програми Європейського союзу ERASMUS+ ICM. Академія має 9 міжінституційних угод ERASMUS+ KA107 та 6 чинних проєктів із ЗВО Польщі, Болгарії, Словаччини та Румунії.
Академія нарощує освітній, науковий та організаційний потенціал у межах реалізації багатьох міжнародних проєктів, серед яких особливо виділяються проєкт Create Creative Entrepreneurs програми Creative Spark Higher Education Enterprise Programme від British Council та структурний проєкт ERASMUS+ CBHE «Нові механізми управління на основі партнерства та стандартизації підготовки викладачів професійної освіти в Україні (PAGOSTE)».
Викладачі академії публікують статті в зарубіжних наукових виданнях Угорщини, Норвегії, Китаю, Японії, Болгарії. У збірнику наукових праць УІПА «Проблеми інженерно-педагогічної освіти» опубліковано роботи фахівців із Китаю, Литви, Болгарії, Словаччини, Казахстану, Австрії, Сербії. Міжнародні зв'язки УІПА поглиблюються та розширюються за напрямами співробітництва із закордонними партнерами. Академія використовує всі можливості міжнародного співробітництва для розвитку наукових досліджень, широкого впровадження наукових розробок і проєктів, зміцнення навчально-методичної бази.
Відомі вчені академії
- Нестеров А. П. — член-кореспондент АН СРСР.
- Давидов Б. Л. — лауреат Державної премії СРСР.
- Литвин О. М. — лауреат Державної премії України в галузі науки і техники.
- [ru] — вчений у галузі складання і якості в машинобудуванні.
- Малицький І. Ф. — вчений у галузі теплового складання в машинобудуванні, антифашистський діяч. Почесний громадянин міста Харкова 2017.
Почесні доктори
- Мостовий П. І. — міністр, Голова Держкомітету матеріальних ресурсів УРСР;
- Єфремов В. П. — міністр зв'язку УРСР;
- Тополов В. С. — міністр вугільної промисловості УРСР;
- Потапов В. І. — депутат Верховної Ради України;
- Рева Д. О. — народний депутат України.
Відомі випускники
- Дерментлі Федір Семенович (1937—2013) — український промисловець, економіст, генеральний директор ВАТ «Харцизький трубний завод» з 1986 по 2013 рік, кандидат економічних наук, повний кавалер ордена «За заслуги», кавалер ордена князя Ярослава Мудрого 5-го ступеня, .
- Громович Юрій Володимирович (1983—2019) — солдат ЗСУ, учасник російсько-української війни.
- Курашик Віталій Володимирович — Народний депутат України 1 скликання, Голова Ради Міністрів АР Крим, Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Білорусь в Україні.
Нагороди та репутація
- Рейтинг університетів України «Топ-200 Україна» — 117 місце (2023);
- Рейтинг університетів України за наукометричною базою Scopus — 141 місце (2023);
- за кількістю отриманих патентів серед ЗВО України — 37 місце (2018);
- за підсумками Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт — 42 місце (2021).
- Рейтинг офіційного видання МОНМС «Освіта України» 2012 р. — глобальний критерій рейтингу (IPI) у групі педагогічних, гуманітарних, фізичного виховання та спорту ВНЗ — 0,895;
- Рейтинг газети «Сегодня» 2012 р. — 10 місце серед ВНЗ з найкращою підготовкою за інженерно-технічними спеціальностями, IT-спеціальностями, за економічною підготовкою.
- «Webometrics Ranking of World Universities»— серед ВНЗ України 162 місце, у світі 14195 місце (2023 р.)
Див. також
Посилання
- Офіційний сайт [ 8 червня 2013 у Wayback Machine.]
- Дистанційна освіта [ 8 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Розклад занять, навчальні плани [ 1 квітня 2022 у Wayback Machine.]
- Інформаційні ресурси бібліотеки [ 2 квітня 2022 у Wayback Machine.]
- Електронний архів [ 28 травня 2013 у Wayback Machine.]
- УІПА на maps.google.
Джерела
Артюх С. Ф. История УИПА. — Харьков: Прапор, 2007. — 352 с.
Примітки
- В Україні реорганізують три виші. Кабмін ухвалив рішення. РБК-Украина (укр.). Процитовано 25 лютого 2024.
- . Офіційний сайт Харківської міської ради. 21 червня 2017. Архів оригіналу за 27 червня 2017. Процитовано 25 червня 2017.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno Traven 2023 Cya stattya mistit vislovi yaki vihvalyayut yiyi predmet sub yektivnim chinom bez oglyadu na realnu informaciyu Bud laska priberit chi zaminit ci vislovi na nejtralni ta dodajte fakti dlya demonstraciyi vazhlivosti predmeta statti zamist togo abi bezpidstavno nagoloshuvati na jogo vazhlivosti traven 2023 Ukrayinska inzhenerno pedagogichna akademiya kolishnij derzhavnij vishij navchalnij zaklad IV rivnya akreditaciyi pidporyadkovanij Ministerstvu osviti i nauki Ukrayini ta roztashovanij u Harkovi Do 1990 r Ukrayinskij zaochnij politehnichnij institut z 1990 po 1994 Harkivskij inzhenerno pedagogichnij institut Ukrayinska inzhenerno pedagogichna akademiyaUIPA riven akreditaciyi49 988723 36 230084Tipnavchalnij zakladKrayina UkrayinaZasnovano1958RektorStudentiv4 600Doktoriv30Adresa61003 m Harkiv vul Universitetska 16SajtUkrayinska inzhenerno pedagogichna akademiya UZPI u Vikishovishi Z lyutogo 2024 roku ye chastinoyu HNU im Karazina V UIPA zoseredzhena najbilsha v Ukrayini kilkist specializacij ta osvitnih program ciyeyi yakoyi specialnosti na vsih 4 rivnyah vishoyi osviti vklyuchayuchi PhD 37 osvitnih program za 13 specializaciyami v tomu chisli za vsima 9 specializaciyami vstanovlenimi MONU dlya otrimannya derzhavnogo zamovlennya UIPA maye najbilshij v Ukrayini kontingent zdobuvachiv vishoyi osviti za ciyeyu yakoyu specialnistyu V 2023 24 n r cej kontingent skladav ponad 1400 osib A stanom na 1 lipnya 2023 r kontingent zdobuvachiv UIPA stanoviv majzhe tretinu vsogo kontingentu zdobuvachiv ciyeyi yakoyi specialnosti v Ukrayini IstoriyaUIPA rozmisheno u budivli sporudzhenij 1766 1777 yak palac general gubernatora pam yatka arhitekturi 18 st za proyektom arhitektora Franchesko Bartolomeo Rastrelli U 1805 1958 tut buv odin iz pershih universitetiv krayini Harkivskij derzhavnij universitet nini Harkivskij nacionalnij universitet imeni V N Karazina Rishennya Radi Ministriv URSR vid 24 sichnya 1958 r 62 pro stvorennya v Harkovi Ukrayinskogo zaochnogo politehnichnogo institutu UZPI bulo realizovano nakazom Ministerstva vishoyi ta serednoyi osviti URSR vid 21 lyutogo 1958 r 78 Pered novostvorenim vishem krayini stoyalo zavdannya pidgotovki inzhenernih kadriv dlya vidbudovanoyi pislya Nimecko radyanskoyi vijni promislovosti a takozh pokrashennya zaochnoyi ta vechirnoyi formi navchannya dlya zabezpechennya gospodarstva visokokvalifikovanimi fahivcyami ta racionalnogo vikoristannya trudovih resursiv Na chas zasnuvannya institut mav visim fakultetiv energetichnij elektrofizichnij budivelnij inzhenerno ekonomichnij girnichij metalurgijnij mashinobudivnij himiko tehnologichnij na yakih provodilosya navchannya za 52 specialnostyami u grudni 1958 roku bulo vidkrito she tri specialnosti Nakazom Ministerstva vishoyi ta serednoyi osviti SRSR vid 11 lyutogo 1958 r 34 k direktorom institutu buv priznachenij k t n doc Vorobjov Sergij Oleksandrovich sho zajmavsya organizaciyeyu navchalnogo procesu ta rozbudovoyu institutu Na chas zasnuvannya institut buv roztashovanij v odnomu primishenni plosheyu 180 m 2 U 1961 roci bulo provedeno pershij nabir v aspiranturu 15 aspirantiv z vidrivom ta bez vidrivu vid virobnictva Z sichnya 1964 r po 1978 rik rektorom UZPI buv Andreyev Georgij Yakovich yakij zrobiv velikij vnesok u rozbudovu institutu Znachnu uvagu vin pridilyav zmicnennyu materialno tehnichnoyi bazi institutu ta pidvishennyu naukovogo rivnya jogo kadrovogo skladu V 1964 roci za rahunok rekonstrukciyi starih korpusiv ta budivnictva novih robochi ploshi institutu bulo zbilsheno do 5403 m U ci roki do institutu bulo zaprosheno ryad providnih specialistiv naukovciv iz Harkivskih VNZ ta providnih specialistiv praktikiv iz najbilshih pidpriyemstv profesori Ivanov V V Nesterov P P Fedorova Z M Davidov S G Kovalskij B S Kogan B I Levin Ya A Tokar I Ya Kolobkov D O Osmolovskij P F Chebotarov M A Zasorin A I Bezuglij V D ta inshi Yaksho u 1959 roci shtat vikladachiv stanoviv 101 osobu z nih 1 profesor 37 docenti ta kandidati nauk navchalosya 7637 studentiv to v 1969 roci kilkist vikladachiv narahovuvala 371 osobu v tomu chisli 11 profesoriv ta doktoriv nauk 183 docentiv ta kandidativ nauk navchalosya 16087 studentiv U 1966 roci v instituti rozpochavsya pershij nabir studentiv na denne navchannya U 1976 roci bula stvorena specializovana Vchena rada iz zahistu kandidatskih a u 1977 1993 rr iz zahistu doktorskih disertacij Nakazom Ministerstva vishoyi osviti URSR vid 25 serpnya 1978 roku rektorom institutu bulo priznacheno Stanislava Fedorovicha Artyuha Vin narodivsya 23 07 1936 roku v Chervonoarmijskomu rajoni Zaporizkoyi oblasti v rodini shkilnih pedagogiv U 1958 roci vidminno zakinchiv Harkivskij politehnichnij institut Z 1958 po 1970 roki pracyuvav u specializovanomu konstruktorskomu byuro gidroturbin Harkivskogo turbinnogo zavodu brav bezposerednyu uchast u proyektuvanni sistem avtomatiki ta yih regulyuvannyu dlya ryadu GES Ukrayini ta za kordonom Norvegiyi Polshi Bolgariyi U 1967 roci zahistiv kandidatsku disertaciyu u 1970 roci Stanislav Fedorovich perejshov na robotu do Ukrayinskogo zaochnogo politehnichnogo institutu de projshov shlyah vid starshogo vikladacha do rektora UIPA Za chas jogo kerivnictva znachno zbilshilasya materialno metodichna baza akademiyi poshirilisya mizhnarodni zv yazki Profesor d t n S F Artyuh stvoriv naukovu shkolu v galuzi avtomatichnogo regulyuvannya gidroagregativ vidav ponad 200 naukovih prac 20 z yakih drukuvalisya u zakordonnih vidannyah vin avtor 10 vinahodiv i maye 2 patenti S F Artyuhom napisano 2 monografiyi 2 pidruchnika ta 10 navchalnih posibnikiv Z 1982 roku pripineno prijom studentiv na vechirnyu formu navchannya a u 1986 vidbuvsya ostannij yih vipusk U seredini 80 h rokiv institut stav providnim naukovim zakladom Ukrayini z inzhenerno pedagogichnoyi osviti znachno zbilshivsya dennij navchalnij kontingent studentiv U zv yazku z cim u 1990 roci UZPI buv perejmenovanij u Harkivskij inzhenerno pedagogichnij institut U 1994 roci vish projshov akreditaciyu otrimav IV riven i status Ukrayinskoyi inzhenerno pedagogichnoyi akademiyi dali UIPA poklikanoyi virishuvati zavdannya reformuvannya vitchiznyanoyi profesijnoyi osviti U 1999 roci Ukrayina bula prijnyata do Mizhnarodnogo tovaristva inzhenernoyi pedagogiki IGIP U zhovtni cogo zh roku na mizhnarodnomu simpoziumi IGIP bulo prijnyato rishennya pro stvorennya nacionalnoyi sekciyi IGIP pri UIPA U 2000 roci v UIPA bulo stvoreno Centr inzhenernoyi pedagogiki dlya pidvishennya kvalifikaciyi vikladachiv tehnichnih VNZ za sistemoyu Mizhnarodnogo tovaristva inzhenernoyi pedagogiki IGIP U 2002 roci rektorom akademiyi bulo priznacheno Olenu Eduardivnu Kovalenko Vnaslidok okupaciyi rosijskoyu federaciyeyu chastini Ukrayini 2014 roku bulo vtracheno navchalni potuzhnosti vidokremlenogo strukturnogo pidrozdilu Stahanivskij navchalno naukovij institut girnichih ta osvitnih tehnologij Stahaniv Luganskoyi obl zdobuvachi ta pracivniki institutu buli perevedeni do bazovogo zakladu do Harkova nakaz MONU vid 10 12 2014 roku 1456 Pro organizaciyu osvitnogo procesu vidokremlenomu strukturnomu pidrozdili Stahanivskij navchalno naukovij institut girnichih ta osvitnih tehnologij Ukrayinskoyi inzhenerno pedagogichnoyi akademiyi U 2021 roci bulo provedeno reorganizaciyu Harkivskogo torgovelno ekonomichnogo institutu Kiyivskogo nacionalnogo torgovelno ekonomichnogo universitetu shlyahom priyednannya do UIPA yak strukturnogo pidrozdilu nakaz MONU vid 18 06 2021 roku 688 Pro deyaki pitannya diyalnosti zakladu vishoyi osviti Ce dalo mozhlivist pidsiliti specialnosti ekonomichnogo torgovelnogo ta pidpriyemnickogo profilyu U 2022 roci vnaslidok shirokomasshtabnoyi agresiyi rosijskoyi federaciyi do Harkova bulo timchasovo do zavershennya diyi voyennogo stanu peremisheno iz mist Bahmut i Slov yansk Doneckoyi oblasti teritorialno vidokremlenij strukturnij pidrozdil Navchalno naukovij profesijno pedagogichnij institut yakij zaraz yakisno zdijsnyuye osvitnij proces vikoristovuyuchi navchalno materialnu bazu yak evakujovanu tak i bazovu v m Harkiv nakaz MONU vid 20 04 2022 roku 355 Pro timchasove peremishennya Navchalno naukovogo profesijno pedagogichnogo institutu Ukrayinskoyi inzhenerno pedagogichnoyi akademiyi U 2023 roci rektorom akademiyi bulo obrano Denisa Volodimirovicha Kovalenko 13 lyutogo 2024 r Kabinet Ministriv Ukrayini uhvaliv rozporyadzhennya Pro reorganizaciyu Ukrayinskoyi inzhenerno pedagogichnoyi akademiyi UIPA yake peredbachaye priyednannya akademiyi do Harkivskogo nacionalnogo universitetu im Karazina RektoriAndreyev G Ya rektor UZPI z 1964 po 1978 r Vorobjov Sergij Oleksandrovich kandidat tehnichnih nauk docent rektor z 1958 r po 1964 r Andreyev Georgij Yakovich doktor tehnichnih nauk profesor rektor z 1964 r po 1978 r Artyuh Stanislav Fedorovich doktor tehnichnih nauk profesor zasluzhenij diyach nauki i tehniki Ukrayini rektor z 1978 r po 2002 r Kovalenko Olena Eduardivna doktor pedagogichnih nauk profesor rektorka z 2002 r po 2023 r Kovalenko Denis Volodimirovich doktor pedagogichnih nauk profesor rektor z 2023 r doteper Chlenstvo v mizhnarodnih organizaciyahChlen Mizhnarodnogo tovaristva z inzhenernoyi pedagogiki angl Die Internationale Gesselschaft fur Ingenieur Padagogik IGIP z 1999 Na bazi UIPA pracyuye nacionalna sekciya cogo tovaristva ta yedinij v Ukrayini akreditovanij IGIP Centr inzhenernoyi pedagogiki Z 2017 akademiya ye pidpisantom Velikoyi hartiyi universitetiv angl Magna Charta Universitatum Z 2023 yedina z ukrayinskih organizacij ta universitetiv prijnyata v chleni Mizhnarodnoyi federaciyi tovaristv inzhenernoyi osviti IFEES Korpusi ta kampusiUniversitetskij kampus u Harkovi golovnij korpus rozmishenij rektorat akademiyi ta administraciya 1 korpus rozmisheni fakultet energetiki j avtomatizaciyi 2 korpus rozmisheni fakultet innovacijnih tehnologij Navchalno naukovij institut pedagogiki psihologiyi menedzhmentu ta osviti doroslih naukova biblioteka ta chitalna zala 3 korpus rozmisheni prijmalna komisiya sportivna ta trenazherna zali stadion 3 gurtozhitki Struktura specialnostiV akademiyi navchayetsya blizko 4600 studentiv navchannya zdijsnyuyetsya na 2 fakultetah energetiki i avtomatizaciyi innovacijnih tehnologij ta dvoh institutah Navchalno naukovij institut pedagogiki psihologiyi menedzhmentu ta osviti doroslih ta Navchalno naukovij profesijno pedagogichnij institut v mistah Bahmut ta Slov yansk timchasovo peremisheni do Harkova Do skladu fakultetiv i institutiv vhodyat 16 kafedr v akademiyi funkcionuyut Centr pedagogichnoyi ta upravlinskoyi doskonalosti dlya profesijnoyi profesijno tehnichnoyi osviti v Ukrayini Navchalno naukovij centr innovacijnih osvitnih tehnologij ta akademichnoyi mobilnosti Centr udoskonalennya pidgotovki inozemnih gromadyan Centr rozvitku kar yeri kreativnosti ta pidpriyemnictva Zagalna kilkist naukovo pedagogichnih pracivnikiv u akademiyi v Harkovi ta v Navchalno naukovomu profesijno pedagogichnomu instituti UIPA Bahmut timchasovo peremishenij do Harkova skladaye 209 osib z yakih 176 osib pracyuyut za osnovnim miscem roboti z yakih 135 osib mayut naukovij stupin ta abo vchene zvannya Chastka naukovo pedagogichnih pracivnikiv yaki mayut naukovij stupin ta abo vchene zvannya ta pracyuyut v UIPA za osnovnim miscem roboti stanovit 78 Sertifikat z inozemnoyi movi na rivni B2 abo vishe mayut 30 vikladachiv Instituti ta fakultetiInstituti Navchalno naukovij institut pedagogiki psihologiyi menedzhmentu ta osviti doroslih Navchalno naukovij profesijno pedagogichnij institut roztashovanij u mistah Bahmut ta Slov yansk timchasovo peremishenij do Harkova fakulteti energetiki i avtomatizaciyi innovacijnih tehnologij Specializovani Vcheni radi dlya zahistu disertacijSpecializovana vchena rada D 64 108 01 za specialnostyami 13 00 02 teoriya ta metodika navchannya tehnichni disciplini 13 00 04 teoriya i metodika profesijnoyi osviti Golova radi doktor pedagogichnih nauk profesor Kovalenko O E Specializovana vchena rada D 64 108 05 za specialnostyami 08 00 04 Ekonomika ta upravlinnya pidpriyemstvami za vidami ekonomichnoyi diyalnosti Golova radi doktor ekonomichnih nauk profesor Prohorova V V Zbirniki naukovih pracProblemi inzhenerno pedagogichnoyi osviti Mashinobuduvannya Adaptivne upravlinnya teoriya i praktika Seriya Ekonomika ta Seriya Pedagogika Mizhnarodna spivpracyaAkademiya pidtrimuye mizhnarodni zv yazki z 51 partnerom yaki predstavlyayut 25 krayin svitu Osoblivo plidno rozvivayetsya spivpracya z partnerami z Nimechchini Polshi Velikoyi Britaniyi Avstriyi Kitayu Chehiyi Italiyi Slovachchini Litvi Serbiyi Bolgariyi Rumuniyi Turechchini Gruziyi tosho Najbilsh dinamichno i produktivno rozvivayutsya zv yazki z Universitetom Konstancu Nimechchina Universitetom Bedfordshiru Velika Britaniya Videnskim universitetom ekonomiki ta biznesu Avstriya Tehnichnim universitetom Gabrovo Bolgariya Rimskim universitetom Tre Italiya Vikladachi ta spivrobitniki akademiyi viyizhdzhayut do krayin partneriv dlya uchasti v mizhnarodnih konferenciyah seminarah Studenti ta aspiranti UIPA prohodyat stazhuvannya v zakordonnih ZVO Uspishnoyu ye diyalnist akademiyi z otrimannya finansuvannya mizhnarodnoyi mobilnosti z fondiv programi Yevropejskogo soyuzu ERASMUS ICM Akademiya maye 9 mizhinstitucijnih ugod ERASMUS KA107 ta 6 chinnih proyektiv iz ZVO Polshi Bolgariyi Slovachchini ta Rumuniyi Akademiya naroshuye osvitnij naukovij ta organizacijnij potencial u mezhah realizaciyi bagatoh mizhnarodnih proyektiv sered yakih osoblivo vidilyayutsya proyekt Create Creative Entrepreneurs programi Creative Spark Higher Education Enterprise Programme vid British Council ta strukturnij proyekt ERASMUS CBHE Novi mehanizmi upravlinnya na osnovi partnerstva ta standartizaciyi pidgotovki vikladachiv profesijnoyi osviti v Ukrayini PAGOSTE Vikladachi akademiyi publikuyut statti v zarubizhnih naukovih vidannyah Ugorshini Norvegiyi Kitayu Yaponiyi Bolgariyi U zbirniku naukovih prac UIPA Problemi inzhenerno pedagogichnoyi osviti opublikovano roboti fahivciv iz Kitayu Litvi Bolgariyi Slovachchini Kazahstanu Avstriyi Serbiyi Mizhnarodni zv yazki UIPA pogliblyuyutsya ta rozshiryuyutsya za napryamami spivrobitnictva iz zakordonnimi partnerami Akademiya vikoristovuye vsi mozhlivosti mizhnarodnogo spivrobitnictva dlya rozvitku naukovih doslidzhen shirokogo vprovadzhennya naukovih rozrobok i proyektiv zmicnennya navchalno metodichnoyi bazi Vidomi vcheni akademiyiNesterov A P chlen korespondent AN SRSR Davidov B L laureat Derzhavnoyi premiyi SRSR Litvin O M laureat Derzhavnoyi premiyi Ukrayini v galuzi nauki i tehniki ru vchenij u galuzi skladannya i yakosti v mashinobuduvanni Malickij I F vchenij u galuzi teplovogo skladannya v mashinobuduvanni antifashistskij diyach Pochesnij gromadyanin mista Harkova 2017 Pochesni doktoriMostovij P I ministr Golova Derzhkomitetu materialnih resursiv URSR Yefremov V P ministr zv yazku URSR Topolov V S ministr vugilnoyi promislovosti URSR Potapov V I deputat Verhovnoyi Radi Ukrayini Reva D O narodnij deputat Ukrayini Vidomi vipusknikiDermentli Fedir Semenovich 1937 2013 ukrayinskij promislovec ekonomist generalnij direktor VAT Harcizkij trubnij zavod z 1986 po 2013 rik kandidat ekonomichnih nauk povnij kavaler ordena Za zaslugi kavaler ordena knyazya Yaroslava Mudrogo 5 go stupenya Gromovich Yurij Volodimirovich 1983 2019 soldat ZSU uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Kurashik Vitalij Volodimirovich Narodnij deputat Ukrayini 1 sklikannya Golova Radi Ministriv AR Krim Nadzvichajnij i Povnovazhnij Posol Respubliki Bilorus v Ukrayini Nagorodi ta reputaciyaRejting universitetiv Ukrayini Top 200 Ukrayina 117 misce 2023 Rejting universitetiv Ukrayini za naukometrichnoyu bazoyu Scopus 141 misce 2023 za kilkistyu otrimanih patentiv sered ZVO Ukrayini 37 misce 2018 za pidsumkami Vseukrayinskogo konkursu studentskih naukovih robit 42 misce 2021 Rejting oficijnogo vidannya MONMS Osvita Ukrayini 2012 r globalnij kriterij rejtingu IPI u grupi pedagogichnih gumanitarnih fizichnogo vihovannya ta sportu VNZ 0 895 Rejting gazeti Segodnya 2012 r 10 misce sered VNZ z najkrashoyu pidgotovkoyu za inzhenerno tehnichnimi specialnostyami IT specialnostyami za ekonomichnoyu pidgotovkoyu Webometrics Ranking of World Universities sered VNZ Ukrayini 162 misce u sviti 14195 misce 2023 r Div takozhNaukova biblioteka Ukrayinskoyi inzhenerno pedagogichnoyi akademiyiPosilannyaOficijnij sajt 8 chervnya 2013 u Wayback Machine Distancijna osvita 8 serpnya 2016 u Wayback Machine Rozklad zanyat navchalni plani 1 kvitnya 2022 u Wayback Machine Informacijni resursi biblioteki 2 kvitnya 2022 u Wayback Machine Elektronnij arhiv 28 travnya 2013 u Wayback Machine UIPA na maps google DzherelaArtyuh S F Istoriya UIPA Harkov Prapor 2007 352 s PrimitkiV Ukrayini reorganizuyut tri vishi Kabmin uhvaliv rishennya RBK Ukraina ukr Procitovano 25 lyutogo 2024 Oficijnij sajt Harkivskoyi miskoyi radi 21 chervnya 2017 Arhiv originalu za 27 chervnya 2017 Procitovano 25 chervnya 2017