Фізичний факультет — структурний підрозділ Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Створений у 1962 році унаслідок розділення Фізико-математичного факультету. Бере свій початок від кафедри теоретичної та експериментальної фізики відділення фізичних та математичних наук Харківського імператорського університету. Фізичний факультет є одним із найстаріших підрозділів Харківського національного університету. На факультеті ведуться фундаментальні та прикладні дослідження в галузі теоретичної та експериментальної фізики.
Фізичний факультет Харківського національного університету | |
---|---|
| |
Скорочена назва | ФізФак ХНУ |
Основні дані | |
Засновано | 1962 |
Заклад | Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна |
Декан | Вовк Руслан Володимирович |
Кількість кафедр | 9 |
Бакалаври | <число бакалаврів> |
Магістри | <число магістрантів> |
Аспіранти | <число аспірантів> |
Докторанти | <число докторантів> |
Контакти | |
Адреса | 61022, Україна, м. Харків, пл. Свободи, 4, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, фізичний факультет |
Вебсторінка | www-physics.univer.kharkov.ua/ua/ |
Історія
При відкритті Харківського імператорського університету у 1805 році на відділенні фізичних та математичних наук була створена кафедра теоретичної та експериментальної фізики. Першим її завідувачем став Афанасій Стойкович. На кафедрі працювало усього чотири людини: завідувач, його помічник-ад'юнкт, доглядач кабінету й інструментальний майстер.
Із 1814 до 1835 кафедрою завідував професор Василь Сергійович Комлишинський.
У 1839 році завідування об'єднаною кафедрою фізики та фізичної географії прийняв В. І. Лапшин, який вперше здійснив електричне освітлення деяких вулиць Харкова, провів знамениті публічні гальванічні досвіди та працював над проектом міського водогіну. Після того кафедрою завідували Ю. І. Морозов (1864—1867 р.р.), А. П. Шимков (1867—1899 р.р.) і А. К. Погорелко (1900 р.).
З 1880 року на кафедрі працювал Н. Д. Пільчиков, який опублікував близько 50 робіт з різних галузей фізики та став одним із перших дослідників Курської магнітної аномалії.
З 1904 року кафедрою завідував А. П. Грузінцев. Після того, з 1914 по 1921 роки завідувачем кафедри був знаменитий вчений Д. А. Рожанський, що заснував першу наукову школу радіофізиків у Харкові.
У 1914—1919 роках на кафедрі фізики працював .
Після відновлення університету у 1933 році, 1 жовтня 1933 р. відновив роботу фізико-математичний факультет, який включав вже чотири кафедри. Першим деканом став професор А. В. Желеховський, який також очолив кафедру експериментальної фізики. Кафедру теоретичної фізики з 1935 по 1940 р.р. очолював .
У 1935 році на факультет прийшов Лев Ландау, який невдовзі став завідувачем кафедри експериментальної фізики. Зусиллями Лева Давидовича Ландау була створена Харківська школа фізиків-теоретиків.
У 1944 році ця кафедра була розділена на дві: кафедру статистичної фізики та термодинаміки, яку очолив професор Ілля Ліфшиць та кафедру теоретичної ядерної фізики, яку очолив професор Олександр Ілліч Ахієзер.
Кафедру магнітних вимірювань очолював професор Д. С. Штейнберг, однак у 1935 році у зв'язку із смертю Штейнберга, кафедру очолив професор Лев Васильович Шубников, який перетворив її у кафедру твердого тіла. З 1937 року її очолював , який перейменував її у кафедру фізики твердого тіла. Основним спрямуванням кафедри стало вивчення металів та сплавів.
Завідувачем кафедри електромагнітних коливань був професор А. А. Слуцкін. У 1939 році вона була перейменована у кафедру технічної фізики. Після смерті Слуцкіна, з 1950 р. кафедру очолив доцент В. К. Ткач.
Створення УФТІ сприятливо вплинуло на розвиток фізики у Харківському університеті. У період з 1937 по 1941 роки було захищено 3 докторські та 13 кандидатських дисертацій, що перевищувало кількість захищених дисертацій у період 1805—1917 роки. Завдяки активному розвитку науки у 30-ті роки XX сторіччя Харківський університет став одним з найкращих навчально-наукових центрів у галузі фізики.
У роки евакуації університету у місто Кзил-Орда фізика в університеті була представлена тільки однією кафедрою, яку очолював професор Кирило Дмитрович Синельников.
Після війни різко зросли потреби у фізиках, у результаті чого на фізико-математичному факультеті у 1948 році була створена кафедра ядерної фізики.
У зв'язку з перенесенням університету у нову будівлю у 1962 році з'явилась можливість розділити фізико-математичний факультет на три факультети: фізичний, і фізико-технічний. Це стало початком нового періоду у житті фізичного факультету: виникли нові кафедри, наукові спрямування та лабораторії.
Першим деканом фізичного факультету став Володимир Гнатович Хоткевич.
У 1962 році на факультеті нараховувалось вже 6 кафедр.
Структура факультету
Кафедри
У склад факультету входять дев'ять кафедр:
Кафедра теоретичної фізики імені І. М. Лифшиця
Історія кафедри
Ідея створення на фізико-математичному факультеті Харківського університету кафедри теоретичної фізики належить лауреату Нобелівської премії Леву Давидовичу Ландау, який працював на факультеті з 1935 по 1937 роки.
Кафедру статистичної фізики й термодинаміки створив у 1944 році учень Лева Ландау, видатний вчений, академік Ілля Ліфшиць, який очолював її до 1969 року. З 1979 року вона стала називатися кафедрою теоретичної фізики. З 1966 року на кафедрі працював професор Еммануїл Айзикович Канер.
У 1993 році кафедру очолив професор А. М. Єрмолаєв.
Наукові дослідження
На кафедрі займаються дослідженнями в галузі теоретичної фізики, зокрема теорії конденсованого стану речовини, невпорядкованих систем, мезоскопіки, напровідності, магнетизму, квантової теорії поля, гравітації, нелінійної фізики, спінтроніки, низьковимірних магнітних та нормальних наносистем, зокрема вуглецевих та напівпровідникових нанотрубок. Наукова продукція кафедри складає майже 100 робіт щорічно.
Кафедра фізики низьких температур
Кафедра фізики низьких температур відділилась від кафедри експериментальної фізики у 1979 році. Очолив її професор М. О. Оболенський.
Кафедра займається вирішенням головної задачі фізики твердого тіла — створенням фундаментальних наукових основ керування властивостями матеріалів. На кафедрі проводяться дослідження теплових та транспортних процесів у твердих тілах з дефектами у широкому інтервалі температур.
На даний час в.о. завідувача кафедри фізики низьких температур є доктор фізико-математичних наук, професор Руслан Володимирович Вовк.
Кафедра експериментальної фізики
Історія кафедри
При відкритті Харківського імператорського університету у 1805 році на відділенні фізичних та математичних наук була створена кафедра теоретичної та експериментальної фізики. Першим її завідувачем став Афанасій Стойкович. На кафедрі працювало усього чотири людини: завідувач, його помічник-ад'юнкт, доглядач кабінету й інструментальний майстер.
У 1933 році, після відновлення Харківського університету і створення фізико-математичного факультету, завідувачем кафедри експериментальної фізики став перший декан факультету професор А. В. Желіховський.
У 1935 році на кафедру прийшов Лев Давидович Ландау, який незабаром став її завідувачем.
З 1940 року кафедрою завідував професор Олександр Ілліч Ахієзер, а потім, у період 1943—1944 років професор В. Л. Герман.
У 1940 році від кафедри експериментальної фізики відокремилась кафедра загальної фізики.
З 1962 року кафедрою завідує декан фізичного факультету Володимир Хоткевич.
У 1979 році від кафедри експериментальної фізики відокремилась кафедра фізики низьких температур.
Після смерті Володимира Хоткевича, у 1983 році кафедру експериментальної фізики очолив професор В. М. Андронов, а з 2002 року її очолює професор В. П. Лебедєв.
Наукові дослідження
На кафедрі експериментальної фізики, протягом її історії працювала велика кількість видатних вчених, зокрема: лауреат Нобелівської премії Лев Ландау, професор Олександр Ілліч Ахієзер, професор Володимир Гнатович Хоткевич, та інші.
Кафедра загальної фізики
Історія кафедри
Кафедра загальної фізики відокремилась від кафедри експериментальної фізики у 1940 році. Очолив її доцент А. С. Мільнер.
У 1964 році на кафедрі було відкрито спеціалізацію «Фізика магнітних явищ» і кафедра стала випускаючою.
У 1971 році кафедру очолив професор І. В. Смушков. З 1981 року її очолює професор Ю. А. Попков, а з 2001 року А. Г. Андерс.
Наукові дослідження
У період з 1940 по 1971 роки на кафедрі почали розвиватися наукові дослідження в області магнетизму, зокрема, властивостей феритів з кубічною структурою та тонких магнітних плівок.
Після 1964 року на кафедрі почало інтенсивно розвиватися дослідження оксидних магнітних матеріалів, зокрема тих, що мають гексагональну структуру. На основі цих досліджень розроблено матеріали, які використовуються у техніці високих та надвисоких частот і техніці високощільного магнітного запису.
Кафедра астрономії та космічної інформатики
Історія кафедри починається з відкриття в Харківському університеті у 1808 році астрономічного кабінету. У 1824 році вже була створена кафедра астрономії, а у 1883 професором Григорієм Васильовичем Левицьким була заснована постійна Астрономічна обсерваторія. У 2002 році на базі обсерваторії був створений Науково-дослідницький інститут астрономії.
З 1894 по 1915 роки кафедру і обсерваторію очолював онук засновника Пулковської обсерваторії Василя Яковича Струве професор Людвіг Оттович Струве — засновник харківської астрометричної школи.
З 1962 року кафедру очолював академік Микола Павлович Барабашов, з 1978 по 2004 роки — професор Ю. В. Александров та доцент А. М. Грецький (з 2004 по 2012 роки). З 2012 року кафедрою завідує професор Ю. Г. Шкуратов.
Наукові дослідження
На кафедрі, протягом її історії працювала велика кількість видатних астрономів, серед них: Людвіг Оттович Струве, Василь Григорович Фесенков, Микола Павлович Барабашов, Борис Петрович Герасимович, Микола Миколайович Євдокимов, Отто Людвігович Струве, та інші.
Галузь досліджень кафедри — фізика Сонця, планет, Місяця, малих тіл Сонячної системи, астрометрія, зоряна астрономія, гравитаційне лінзування квазарів та інше.
Кафедра фізики кристалів
Кафедра була заснована у 1964 році видатним фізиком Яковом Овсійовичем Гегузіним.
З 1988 року кафедрою керує доцент В. І. Кибець, а з 2007 року — професор Борис Вікторович Гриньов.
Основним напрямком наукових досліджень кафедри є вивчення рушійних сил, механізмів та кінетики масопереносу в реальних кристалах і на їх поверхнях та ефектів, які супроводжують цей процес.
Протягом історії кафедри, науковим колективом захищено 8 докторських та 43 кандидатських дисертації, опубліковано більш ніж 900 статей в наукових журналах України та за кордоном.
Кафедра фізичної оптики
Кафедра заснована у 1962 році з ініціативи академіка Кирила Дмитровича Синельнікова. Першим завідувачем кафедри став професор І. М. Шкляревський.
З 1991 по 2003 роки кафедрою завідував професор В. К. Милославський (1928-2016).
Спеціалізація кафедри — оптика і спектроскопія. У різні часи проводились наукові дослідження за напрямками: люмінесценція кристалофосфорів, металооптика, оптика і магнітооптика напівпровідників, багатошарові інтерференційні покриття, оптика фоточутливих плівок.
Кафедра фізики твердого тіла
Кафедру створив у 1937 році учень академіка Абрама Федоровича Іоффе .
Після Пінеса кафедру очолив професор А. Ф. Сіренко, а після нього, з 1993 року її очолює Золтан Золтанович Зиман.
Наукові дослідження
За часи керування кафедри Пінасом, були виконані дослідження у галузі термодинаміки твердих розчинів, фізики спікання, фізики тонких плівок і поверхневих явищ, які набули світового визнання.
У 70-80-х роках на кафедрі набули подальшого розвитку дослідження з фізики міцності та пластичності, поверхневих і релаксаційних явищ.
З. З. Зиманом утворено новий науковий напрям «Фізичні процеси в біоматеріалах», який активно розвивається, та відкрито нову спеціальність «Фізика твердого тіла». Успішно розвивається і традиційна наукова тематика кафедри – дослідження взаємозв'язку між структурою, дифузійними, механічними та релаксаційними властивостями твердих тіл.
Кафедра вищої математики
Кафедра вищої математики була заснована 1963 року за ініціативи професора Володимира Гнатовича Хоткевича. Кафедра вела усі математичні курси на фізичному, радіофізичному та фізико-технічному факультетах.
Першим завідувачем кафедри став доцент З. С. Агранович. З 1978 року кафедрою завідував доцент В. К. Дубовой, а з 1988 по 2008 роки — доцент Ю. М. Дюкарев.
Науково-дослідницькі лабораторії
Проблемна науково-дослідна лабораторія фізики низьких температур
Проблемна науково-дослідна лабораторія фізики низьких температур (ПНДЛ ФНТ) була створена у 1966 році рішенням ради міністрів УССР.
Лабораторія працює в складі кафедри низьких температур фізичного факультету. Першим науковим керівником лабораторії став професор Володимир Гнатович Хоткевич.
Основним напрямком роботи лабораторії є дослідження теплових та транспортних процесів, а також надпровідності у твердих тілах з дефектами у широкому інтервалі температур та магнітних полів.
Кріогенна лабораторія
Кріогенна лабораторія була заснована наприкінці 1960-х років.
На сьогодні Кріогенна лабораторія забезпечує рідким азотом науковий та навчальний процес фізичного, радіофізичного, біологічного та інших факультетів Харківського університету.
Наукові дослідження
На факультеті навчаються 245 студентів та аспірантів. Серед професорсько-викладацького составу та наукових робітників факультету понад 30 докторів наук, професорів та 42 кандидатів наук, доцентів
Ведеться щільна співпраця з провідними академічними інститутами міста Харків — ННЦ ХФТІ НАН України, ІРЕ ім. О. Я. Усікова НАН України. Також факультет має філіали кафедр у ФТІНТ ім. Б. І. Веркіна НАН України, НТК «Інститут монокристалів» НАН України. Співробітники, аспіранти та студенти фізичного факультету проводять спільні наукові дослідження і проходять стажування у провідних наукових установах України та за її межами, зокрема в університетах Екстера (Велика Британія), Бохума, Дуйсбург-Ессена, Мюнстера (Німеччина), Мініаполіса (США).
На фізичному факультеті розробляються квантова теорія наносистем, створюється теорія нелінійних явищ у твердих тілах, досліджуються порошкові наноматеріали, сучасні проблеми надпровідності, електронні властивості нормальних металів, оптичні ефекти у нанорозмірних металевих плівках, механізми масопереносу у дефектних кристалах, закономірності пластичної та надпластичної деформації і руйнування металів та сплавів, дослідження в галузі фізики біоматеріалів, спрямовані на створення імплантаціонних матеріалів.
На кафедрі астрономії проводяться дослідження властивостей зірок, поверхонь космічних тіл, проблеми астероїдної небезпеки та позаземних ресурсів, здійснюється дистанційне зондування Землі та планет.
Відомі працівники та випускники
- Ландау Лев Давидович — лауреат Нобелівської премії з фізики (1962 року). З 1935 року працював на кафедрі експериментальної фізики. З 1936 року очолював кафедру.
- Ліфшиць Ілля Михайлович — лауреат Ленінської премії, професор. З 1944 року очолював кафедру статистичної фізики та термодинаміки.
- Хоткевич Володимир Гнатович — професор, працював на фізико-математичному факультеті з 1950 року, у 1958—1963 роках очолював кафедру експериментальної фізики. З 1959 по 1963 роки займав посаду декана фізичного факультету.
- Струве Людвіг Оттович — видатний астроном, професор. З 1894 по 1915 роки очолював кафедру астрономії і Астрономічну обсерваторію.
- Струве Отто Людвігович — видатний астроном. Викладав на фізико-математичному факультеті з 1919 року.
- Ахієзер Олександр Ілліч — лауреат Ленінської премії, професор. З 1940 по 1943 роки очолював кафедру експериментальної фізики. З 1944 року очолював кафедру теоретичної ядерної фізики.
- Ахієзер Ілля Олександрович — син Олександра Ахієзера. Викладав на факультеті з 1968 року.
- Фесенков Василь Григорович — професор, працював на кафедрі астрономії у 1915—1920 роках
- Герасимович Борис Петрович — професор, з 1917 року працював на кафедрі астрономії, в 1920—1931 — старший астроном обсерваторії Харківського університету.
- Барабашов Микола Павлович — академік АН УРСР, професор. З 1962 по 1978 роки очолював кафедру астрономії.
- Синельников Кирило Дмитрович — очолював кафедру фізики в роки евакуації університету
- Шубников Лев Васильович — у 1935—1937 роках очолював кафедру твердого тіла.
- Погорєлов Олексій Васильович — у 1936 році став студентом фізико-математичного факультету
- Гриньов Борис Вікторович — академік НАН України, доктор технічних наук, професор. З 2007 року очолює кафедру фізики кристалів.
- Гегузін Яків Овсійович — у 1964—1988 роках очолював кафедру фізики кристалів.
- Каганов Мойсей Ісакович — професор, доктор фізико-математичних наук. У 1960—1970 роках очолював кафедру статистичної фізики та термодинаміки.
Див. також
Література
- Физико-математический факультет Харьковского университета за первые 100 лет его существования (1805–1905) / Под ред. проф. И. П. Осипова, Д. И. Багалея. — Х.: Изд-во ун-та, 1908. — VI, 357, 248, XIV с.: портр.
Примітки
- . Архів оригіналу за 4 липня 2014. Процитовано 31 травня 2014.
- Лев Ландау. Біографія
- . Архів оригіналу за 24 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014.
- Фізичний факультет. physics.karazin.ua. Процитовано 24 вересня 2019.
- . Архів оригіналу за 27 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014.
Посилання
- Фізичний факультет на сайті Харківського національного університету
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fizichnij fakultet strukturnij pidrozdil Harkivskogo nacionalnogo universitetu imeni V N Karazina Stvorenij u 1962 roci unaslidok rozdilennya Fiziko matematichnogo fakultetu Bere svij pochatok vid kafedri teoretichnoyi ta eksperimentalnoyi fiziki viddilennya fizichnih ta matematichnih nauk Harkivskogo imperatorskogo universitetu Fizichnij fakultet ye odnim iz najstarishih pidrozdiliv Harkivskogo nacionalnogo universitetu Na fakulteti vedutsya fundamentalni ta prikladni doslidzhennya v galuzi teoretichnoyi ta eksperimentalnoyi fiziki Fizichnij fakultet Harkivskogo nacionalnogo universitetu Skorochena nazva FizFak HNU Osnovni dani Zasnovano 1962 Zaklad Harkivskij nacionalnij universitet imeni V N Karazina Dekan Vovk Ruslan Volodimirovich Kilkist kafedr 9 Bakalavri lt chislo bakalavriv gt Magistri lt chislo magistrantiv gt Aspiranti lt chislo aspirantiv gt Doktoranti lt chislo doktorantiv gt Kontakti Adresa 61022 Ukrayina m Harkiv pl Svobodi 4 Harkivskij nacionalnij universitet imeni V N Karazina fizichnij fakultet Vebstorinka www physics univer kharkov ua ua IstoriyaPri vidkritti Harkivskogo imperatorskogo universitetu u 1805 roci na viddilenni fizichnih ta matematichnih nauk bula stvorena kafedra teoretichnoyi ta eksperimentalnoyi fiziki Pershim yiyi zaviduvachem stav Afanasij Stojkovich Na kafedri pracyuvalo usogo chotiri lyudini zaviduvach jogo pomichnik ad yunkt doglyadach kabinetu j instrumentalnij majster Iz 1814 do 1835 kafedroyu zaviduvav profesor Vasil Sergijovich Komlishinskij U 1839 roci zaviduvannya ob yednanoyu kafedroyu fiziki ta fizichnoyi geografiyi prijnyav V I Lapshin yakij vpershe zdijsniv elektrichne osvitlennya deyakih vulic Harkova proviv znameniti publichni galvanichni dosvidi ta pracyuvav nad proektom miskogo vodoginu Pislya togo kafedroyu zaviduvali Yu I Morozov 1864 1867 r r A P Shimkov 1867 1899 r r i A K Pogorelko 1900 r Z 1880 roku na kafedri pracyuval N D Pilchikov yakij opublikuvav blizko 50 robit z riznih galuzej fiziki ta stav odnim iz pershih doslidnikiv Kurskoyi magnitnoyi anomaliyi Z 1904 roku kafedroyu zaviduvav A P Gruzincev Pislya togo z 1914 po 1921 roki zaviduvachem kafedri buv znamenitij vchenij D A Rozhanskij sho zasnuvav pershu naukovu shkolu radiofizikiv u Harkovi U 1914 1919 rokah na kafedri fiziki pracyuvav Lev Davidovich Landau Pislya vidnovlennya universitetu u 1933 roci 1 zhovtnya 1933 r vidnoviv robotu fiziko matematichnij fakultet yakij vklyuchav vzhe chotiri kafedri Pershim dekanom stav profesor A V Zhelehovskij yakij takozh ocholiv kafedru eksperimentalnoyi fiziki Kafedru teoretichnoyi fiziki z 1935 po 1940 r r ocholyuvav U 1935 roci na fakultet prijshov Lev Landau yakij nevdovzi stav zaviduvachem kafedri eksperimentalnoyi fiziki Zusillyami Leva Davidovicha Landau bula stvorena Harkivska shkola fizikiv teoretikiv U 1944 roci cya kafedra bula rozdilena na dvi kafedru statistichnoyi fiziki ta termodinamiki yaku ocholiv profesor Illya Lifshic ta kafedru teoretichnoyi yadernoyi fiziki yaku ocholiv profesor Oleksandr Illich Ahiyezer Kafedru magnitnih vimiryuvan ocholyuvav profesor D S Shtejnberg odnak u 1935 roci u zv yazku iz smertyu Shtejnberga kafedru ocholiv profesor Lev Vasilovich Shubnikov yakij peretvoriv yiyi u kafedru tverdogo tila Z 1937 roku yiyi ocholyuvav yakij perejmenuvav yiyi u kafedru fiziki tverdogo tila Osnovnim spryamuvannyam kafedri stalo vivchennya metaliv ta splaviv Illya Mihajlovich Lifshic Zaviduvachem kafedri elektromagnitnih kolivan buv profesor A A Sluckin U 1939 roci vona bula perejmenovana u kafedru tehnichnoyi fiziki Pislya smerti Sluckina z 1950 r kafedru ocholiv docent V K Tkach Stvorennya UFTI spriyatlivo vplinulo na rozvitok fiziki u Harkivskomu universiteti U period z 1937 po 1941 roki bulo zahisheno 3 doktorski ta 13 kandidatskih disertacij sho perevishuvalo kilkist zahishenih disertacij u period 1805 1917 roki Zavdyaki aktivnomu rozvitku nauki u 30 ti roki XX storichchya Harkivskij universitet stav odnim z najkrashih navchalno naukovih centriv u galuzi fiziki Kirilo Dmitrovich Sinelnikov U roki evakuaciyi universitetu u misto Kzil Orda fizika v universiteti bula predstavlena tilki odniyeyu kafedroyu yaku ocholyuvav profesor Kirilo Dmitrovich Sinelnikov Pislya vijni rizko zrosli potrebi u fizikah u rezultati chogo na fiziko matematichnomu fakulteti u 1948 roci bula stvorena kafedra yadernoyi fiziki U zv yazku z perenesennyam universitetu u novu budivlyu u 1962 roci z yavilas mozhlivist rozdiliti fiziko matematichnij fakultet na tri fakulteti fizichnij i fiziko tehnichnij Ce stalo pochatkom novogo periodu u zhitti fizichnogo fakultetu vinikli novi kafedri naukovi spryamuvannya ta laboratoriyi Pershim dekanom fizichnogo fakultetu stav Volodimir Gnatovich Hotkevich U 1962 roci na fakulteti narahovuvalos vzhe 6 kafedr Struktura fakultetuKafedri U sklad fakultetu vhodyat dev yat kafedr Kafedra teoretichnoyi fiziki imeni I M Lifshicya Istoriya kafedri Ideya stvorennya na fiziko matematichnomu fakulteti Harkivskogo universitetu kafedri teoretichnoyi fiziki nalezhit laureatu Nobelivskoyi premiyi Levu Davidovichu Landau yakij pracyuvav na fakulteti z 1935 po 1937 roki Kafedru statistichnoyi fiziki j termodinamiki stvoriv u 1944 roci uchen Leva Landau vidatnij vchenij akademik Illya Lifshic yakij ocholyuvav yiyi do 1969 roku Z 1979 roku vona stala nazivatisya kafedroyu teoretichnoyi fiziki Z 1966 roku na kafedri pracyuvav profesor Emmanuyil Ajzikovich Kaner U 1993 roci kafedru ocholiv profesor A M Yermolayev Naukovi doslidzhennya Na kafedri zajmayutsya doslidzhennyami v galuzi teoretichnoyi fiziki zokrema teoriyi kondensovanogo stanu rechovini nevporyadkovanih sistem mezoskopiki naprovidnosti magnetizmu kvantovoyi teoriyi polya gravitaciyi nelinijnoyi fiziki spintroniki nizkovimirnih magnitnih ta normalnih nanosistem zokrema vuglecevih ta napivprovidnikovih nanotrubok Naukova produkciya kafedri skladaye majzhe 100 robit shorichno Kafedra fiziki nizkih temperatur Kafedra fiziki nizkih temperatur viddililas vid kafedri eksperimentalnoyi fiziki u 1979 roci Ocholiv yiyi profesor M O Obolenskij Kafedra zajmayetsya virishennyam golovnoyi zadachi fiziki tverdogo tila stvorennyam fundamentalnih naukovih osnov keruvannya vlastivostyami materialiv Na kafedri provodyatsya doslidzhennya teplovih ta transportnih procesiv u tverdih tilah z defektami u shirokomu intervali temperatur Na danij chas v o zaviduvacha kafedri fiziki nizkih temperatur ye doktor fiziko matematichnih nauk profesor Ruslan Volodimirovich Vovk Kafedra eksperimentalnoyi fiziki Istoriya kafedri Volodimir Gnatovich Hotkevich Pri vidkritti Harkivskogo imperatorskogo universitetu u 1805 roci na viddilenni fizichnih ta matematichnih nauk bula stvorena kafedra teoretichnoyi ta eksperimentalnoyi fiziki Pershim yiyi zaviduvachem stav Afanasij Stojkovich Na kafedri pracyuvalo usogo chotiri lyudini zaviduvach jogo pomichnik ad yunkt doglyadach kabinetu j instrumentalnij majster U 1933 roci pislya vidnovlennya Harkivskogo universitetu i stvorennya fiziko matematichnogo fakultetu zaviduvachem kafedri eksperimentalnoyi fiziki stav pershij dekan fakultetu profesor A V Zhelihovskij Oleksandr Illich Ahiyezer U 1935 roci na kafedru prijshov Lev Davidovich Landau yakij nezabarom stav yiyi zaviduvachem Z 1940 roku kafedroyu zaviduvav profesor Oleksandr Illich Ahiyezer a potim u period 1943 1944 rokiv profesor V L German U 1940 roci vid kafedri eksperimentalnoyi fiziki vidokremilas kafedra zagalnoyi fiziki Z 1962 roku kafedroyu zaviduye dekan fizichnogo fakultetu Volodimir Hotkevich U 1979 roci vid kafedri eksperimentalnoyi fiziki vidokremilas kafedra fiziki nizkih temperatur Pislya smerti Volodimira Hotkevicha u 1983 roci kafedru eksperimentalnoyi fiziki ocholiv profesor V M Andronov a z 2002 roku yiyi ocholyuye profesor V P Lebedyev Naukovi doslidzhennya Na kafedri eksperimentalnoyi fiziki protyagom yiyi istoriyi pracyuvala velika kilkist vidatnih vchenih zokrema laureat Nobelivskoyi premiyi Lev Landau profesor Oleksandr Illich Ahiyezer profesor Volodimir Gnatovich Hotkevich ta inshi Kafedra zagalnoyi fiziki Istoriya kafedri Kafedra zagalnoyi fiziki vidokremilas vid kafedri eksperimentalnoyi fiziki u 1940 roci Ocholiv yiyi docent A S Milner U 1964 roci na kafedri bulo vidkrito specializaciyu Fizika magnitnih yavish i kafedra stala vipuskayuchoyu U 1971 roci kafedru ocholiv profesor I V Smushkov Z 1981 roku yiyi ocholyuye profesor Yu A Popkov a z 2001 roku A G Anders Naukovi doslidzhennya U period z 1940 po 1971 roki na kafedri pochali rozvivatisya naukovi doslidzhennya v oblasti magnetizmu zokrema vlastivostej feritiv z kubichnoyu strukturoyu ta tonkih magnitnih plivok Pislya 1964 roku na kafedri pochalo intensivno rozvivatisya doslidzhennya oksidnih magnitnih materialiv zokrema tih sho mayut geksagonalnu strukturu Na osnovi cih doslidzhen rozrobleno materiali yaki vikoristovuyutsya u tehnici visokih ta nadvisokih chastot i tehnici visokoshilnogo magnitnogo zapisu Kafedra astronomiyi ta kosmichnoyi informatiki Dokladnishe Kafedra astronomiyi ta kosmichnoyi informatiki HNU Mikola Pavlovich Barabashov Istoriya kafedri pochinayetsya z vidkrittya v Harkivskomu universiteti u 1808 roci astronomichnogo kabinetu U 1824 roci vzhe bula stvorena kafedra astronomiyi a u 1883 profesorom Grigoriyem Vasilovichem Levickim bula zasnovana postijna Astronomichna observatoriya U 2002 roci na bazi observatoriyi buv stvorenij Naukovo doslidnickij institut astronomiyi Z 1894 po 1915 roki kafedru i observatoriyu ocholyuvav onuk zasnovnika Pulkovskoyi observatoriyi Vasilya Yakovicha Struve profesor Lyudvig Ottovich Struve zasnovnik harkivskoyi astrometrichnoyi shkoli Struve Lyudvig Ottovich Z 1962 roku kafedru ocholyuvav akademik Mikola Pavlovich Barabashov z 1978 po 2004 roki profesor Yu V Aleksandrov ta docent A M Greckij z 2004 po 2012 roki Z 2012 roku kafedroyu zaviduye profesor Yu G Shkuratov Naukovi doslidzhennya Na kafedri protyagom yiyi istoriyi pracyuvala velika kilkist vidatnih astronomiv sered nih Lyudvig Ottovich Struve Vasil Grigorovich Fesenkov Mikola Pavlovich Barabashov Boris Petrovich Gerasimovich Mikola Mikolajovich Yevdokimov Otto Lyudvigovich Struve ta inshi Galuz doslidzhen kafedri fizika Soncya planet Misyacya malih til Sonyachnoyi sistemi astrometriya zoryana astronomiya gravitacijne linzuvannya kvazariv ta inshe Kafedra fiziki kristaliv Kafedra bula zasnovana u 1964 roci vidatnim fizikom Yakovom Ovsijovichem Geguzinim Z 1988 roku kafedroyu keruye docent V I Kibec a z 2007 roku profesor Boris Viktorovich Grinov Osnovnim napryamkom naukovih doslidzhen kafedri ye vivchennya rushijnih sil mehanizmiv ta kinetiki masoperenosu v realnih kristalah i na yih poverhnyah ta efektiv yaki suprovodzhuyut cej proces Protyagom istoriyi kafedri naukovim kolektivom zahisheno 8 doktorskih ta 43 kandidatskih disertaciyi opublikovano bilsh nizh 900 statej v naukovih zhurnalah Ukrayini ta za kordonom Kafedra fizichnoyi optiki Kafedra zasnovana u 1962 roci z iniciativi akademika Kirila Dmitrovicha Sinelnikova Pershim zaviduvachem kafedri stav profesor I M Shklyarevskij Z 1991 po 2003 roki kafedroyu zaviduvav profesor V K Miloslavskij 1928 2016 Specializaciya kafedri optika i spektroskopiya U rizni chasi provodilis naukovi doslidzhennya za napryamkami lyuminescenciya kristalofosforiv metalooptika optika i magnitooptika napivprovidnikiv bagatosharovi interferencijni pokrittya optika fotochutlivih plivok Kafedra fiziki tverdogo tila Pines Boris Yakovlevich Kafedru stvoriv u 1937 roci uchen akademika Abrama Fedorovicha Ioffe Pislya Pinesa kafedru ocholiv profesor A F Sirenko a pislya nogo z 1993 roku yiyi ocholyuye Zoltan Zoltanovich Ziman Naukovi doslidzhennya Za chasi keruvannya kafedri Pinasom buli vikonani doslidzhennya u galuzi termodinamiki tverdih rozchiniv fiziki spikannya fiziki tonkih plivok i poverhnevih yavish yaki nabuli svitovogo viznannya U 70 80 h rokah na kafedri nabuli podalshogo rozvitku doslidzhennya z fiziki micnosti ta plastichnosti poverhnevih i relaksacijnih yavish Z Z Zimanom utvoreno novij naukovij napryam Fizichni procesi v biomaterialah yakij aktivno rozvivayetsya ta vidkrito novu specialnist Fizika tverdogo tila Uspishno rozvivayetsya i tradicijna naukova tematika kafedri doslidzhennya vzayemozv yazku mizh strukturoyu difuzijnimi mehanichnimi ta relaksacijnimi vlastivostyami tverdih til Kafedra vishoyi matematiki Kafedra vishoyi matematiki bula zasnovana 1963 roku za iniciativi profesora Volodimira Gnatovicha Hotkevicha Kafedra vela usi matematichni kursi na fizichnomu radiofizichnomu ta fiziko tehnichnomu fakultetah Pershim zaviduvachem kafedri stav docent Z S Agranovich Z 1978 roku kafedroyu zaviduvav docent V K Dubovoj a z 1988 po 2008 roki docent Yu M Dyukarev Naukovo doslidnicki laboratoriyi Problemna naukovo doslidna laboratoriya fiziki nizkih temperatur Problemna naukovo doslidna laboratoriya fiziki nizkih temperatur PNDL FNT bula stvorena u 1966 roci rishennyam radi ministriv USSR Laboratoriya pracyuye v skladi kafedri nizkih temperatur fizichnogo fakultetu Pershim naukovim kerivnikom laboratoriyi stav profesor Volodimir Gnatovich Hotkevich Osnovnim napryamkom roboti laboratoriyi ye doslidzhennya teplovih ta transportnih procesiv a takozh nadprovidnosti u tverdih tilah z defektami u shirokomu intervali temperatur ta magnitnih poliv Kriogenna laboratoriya Kriogenna laboratoriya bula zasnovana naprikinci 1960 h rokiv Na sogodni Kriogenna laboratoriya zabezpechuye ridkim azotom naukovij ta navchalnij proces fizichnogo radiofizichnogo biologichnogo ta inshih fakultetiv Harkivskogo universitetu Naukovi doslidzhennyaNa fakulteti navchayutsya 245 studentiv ta aspirantiv Sered profesorsko vikladackogo sostavu ta naukovih robitnikiv fakultetu ponad 30 doktoriv nauk profesoriv ta 42 kandidativ nauk docentiv Vedetsya shilna spivpracya z providnimi akademichnimi institutami mista Harkiv NNC HFTI NAN Ukrayini IRE im O Ya Usikova NAN Ukrayini Takozh fakultet maye filiali kafedr u FTINT im B I Verkina NAN Ukrayini NTK Institut monokristaliv NAN Ukrayini Spivrobitniki aspiranti ta studenti fizichnogo fakultetu provodyat spilni naukovi doslidzhennya i prohodyat stazhuvannya u providnih naukovih ustanovah Ukrayini ta za yiyi mezhami zokrema v universitetah Ekstera Velika Britaniya Bohuma Dujsburg Essena Myunstera Nimechchina Miniapolisa SShA Na fizichnomu fakulteti rozroblyayutsya kvantova teoriya nanosistem stvoryuyetsya teoriya nelinijnih yavish u tverdih tilah doslidzhuyutsya poroshkovi nanomateriali suchasni problemi nadprovidnosti elektronni vlastivosti normalnih metaliv optichni efekti u nanorozmirnih metalevih plivkah mehanizmi masoperenosu u defektnih kristalah zakonomirnosti plastichnoyi ta nadplastichnoyi deformaciyi i rujnuvannya metaliv ta splaviv doslidzhennya v galuzi fiziki biomaterialiv spryamovani na stvorennya implantacionnih materialiv Na kafedri astronomiyi provodyatsya doslidzhennya vlastivostej zirok poverhon kosmichnih til problemi asteroyidnoyi nebezpeki ta pozazemnih resursiv zdijsnyuyetsya distancijne zonduvannya Zemli ta planet Vidomi pracivniki ta vipusknikiLandau Lev Davidovich laureat Nobelivskoyi premiyi z fiziki 1962 roku Z 1935 roku pracyuvav na kafedri eksperimentalnoyi fiziki Z 1936 roku ocholyuvav kafedru Lifshic Illya Mihajlovich laureat Leninskoyi premiyi profesor Z 1944 roku ocholyuvav kafedru statistichnoyi fiziki ta termodinamiki Hotkevich Volodimir Gnatovich profesor pracyuvav na fiziko matematichnomu fakulteti z 1950 roku u 1958 1963 rokah ocholyuvav kafedru eksperimentalnoyi fiziki Z 1959 po 1963 roki zajmav posadu dekana fizichnogo fakultetu Struve Lyudvig Ottovich vidatnij astronom profesor Z 1894 po 1915 roki ocholyuvav kafedru astronomiyi i Astronomichnu observatoriyu Struve Otto Lyudvigovich vidatnij astronom Vikladav na fiziko matematichnomu fakulteti z 1919 roku Ahiyezer Oleksandr Illich laureat Leninskoyi premiyi profesor Z 1940 po 1943 roki ocholyuvav kafedru eksperimentalnoyi fiziki Z 1944 roku ocholyuvav kafedru teoretichnoyi yadernoyi fiziki Ahiyezer Illya Oleksandrovich sin Oleksandra Ahiyezera Vikladav na fakulteti z 1968 roku Fesenkov Vasil Grigorovich profesor pracyuvav na kafedri astronomiyi u 1915 1920 rokah Gerasimovich Boris Petrovich profesor z 1917 roku pracyuvav na kafedri astronomiyi v 1920 1931 starshij astronom observatoriyi Harkivskogo universitetu Barabashov Mikola Pavlovich akademik AN URSR profesor Z 1962 po 1978 roki ocholyuvav kafedru astronomiyi Sinelnikov Kirilo Dmitrovich ocholyuvav kafedru fiziki v roki evakuaciyi universitetu Shubnikov Lev Vasilovich u 1935 1937 rokah ocholyuvav kafedru tverdogo tila Pogoryelov Oleksij Vasilovich u 1936 roci stav studentom fiziko matematichnogo fakultetu Grinov Boris Viktorovich akademik NAN Ukrayini doktor tehnichnih nauk profesor Z 2007 roku ocholyuye kafedru fiziki kristaliv Geguzin Yakiv Ovsijovich u 1964 1988 rokah ocholyuvav kafedru fiziki kristaliv Kaganov Mojsej Isakovich profesor doktor fiziko matematichnih nauk U 1960 1970 rokah ocholyuvav kafedru statistichnoyi fiziki ta termodinamiki Div takozhHarkivskij nacionalnij universitet Fizika v UkrayiniLiteraturaFiziko matematicheskij fakultet Harkovskogo universiteta za pervye 100 let ego sushestvovaniya 1805 1905 Pod red prof I P Osipova D I Bagaleya H Izd vo un ta 1908 VI 357 248 XIV s portr Primitki Arhiv originalu za 4 lipnya 2014 Procitovano 31 travnya 2014 Lev Landau Biografiya Arhiv originalu za 24 travnya 2014 Procitovano 31 travnya 2014 Fizichnij fakultet physics karazin ua Procitovano 24 veresnya 2019 Arhiv originalu za 27 travnya 2014 Procitovano 31 travnya 2014 PosilannyaFizichnij fakultet na sajti Harkivskogo nacionalnogo universitetu