Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Кузнецов Олександр Харитонович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 1838 Харків |
| Помер | 13 липня 1910 Харків |
| Поховання | Харків |
| Країна |  Російська імперія |
| Діяльність | лікар |
| Alma mater | Імператорський Харківський університет |
| Галузь | терапія, дерматологія, медична етику і гігієну |
| Заклад | Імператорський Харківський університет |
| Посада | професор по кафедрі патології та терапії |
| Вчене звання | доктор медицини |
| Науковий ступінь | доктор медичних наук |
| Аспіранти, докторанти | Аркавін Яків Сергійович |
| Членство | Харківське медичне товариство |
| Відомий завдяки: | працям з медичної етики |
Олекса́ндр Харито́нович Кузнецо́в (Кузнєцов) (* 26 липня 1838, Харків — † 13 (26) липня 1910, Харків, Російська імперія) — український лікар-клініцист часів Російської імперії, декан медичного факультету та почесний професор Імператорського Харківського університету.
Життєпис
Народився в купецькій родині у 1838 році в місті Харків. У 1-й Харківській гімназії отримав середню освіту, поступив на медицину до Харківського університету. У 1860 році закінчив університет та працював при Харківській семінарії спочатку лікарем, а потім викладачем медицини, далі при Харківському духовному училищі й Харківському училищі дівчат духовного звання обіймав посаду лікаря.
У 1868 році захистив докторську дисертацію за темою «Материалы для истории развития кожи».
На посаді приват-доцента викладав в Харківському університеті на кафедрі шкірних хвороб. У 1871 році став штатним доцентом кафедри шкірних хвороб, а у 1876 році - екстраординарним професором по кафедрі спеціальної патології і терапії і далі, протягом 6 років, був завідувачем терапевтичного відділення госпітальної клініки з виконанням обов’язків клінічного викладача з предмету госпітальної терапевтичної клініки.
у 1888 році отримав звання ординарного професора. З 1884 до 1891 та з 1903 до 1910 роки був завідувачем кафедри госпітальної терапії. У 1892 році за тридцятирічну службу Олександру Харитоновичу призначена повна пенсія з виключенням із числа штатних професорів, але він продовжував працювати в університеті. У 1894 році затверджений у званні заслуженого професора.
У 1898 та 1899 роках брав участь у наукових з’їздах: всеросійський бальнеологічний у Санкт-Петербурзі та XIII міжнародний у Парижі.
З 1907 до 1910 року був деканом медичного факультету Харківського університету.
Окрім наукової, викладацької та лікувальної роботи в Олександрівській лікарні, професор О.X. Кузнецов брав участь у роботі багатьох комісій: з боротьби з епідемією дифтерії у 1881 році, зі складання правил для факультетської клініки і для клінічних відділень військового шпиталю, з розробки нового положення про госпітальні клініки університету; був головою комісії з вивчення причин епідемії черевного тифу; обирався членом організаційного комітету з відкриття жіночого медичного інституту, протягом багатьох був членом Харківського медичного товариства (1891-1905 роки — голова). На цій посаді він багато уваги приділяв протиепідемічній роботі серед населення міста, відстоюючи профілактичний напрямок вітчизняної терапії. Працював лікарем-директором на слов’янських мінеральних водах.
Помер Олександр Харитонович від профузної носової кровотечі у 1910 році. Похований на Усекновенському кладовищі.
Наукова діяльність
Займався питаннями клінічної підготовки студентів і широко практикував вечірні клінічні обходи для отримання наукового обґрунтування дій медичних працівників та заложення основ клінічної медицини.
Праці в основному присвячені вивченню захворювань шкіри («Применение карболовой кислоты при лечении хронических сыпей», 1870; «О подкожном впрыскивании карболовой кислоты», 1876) та інфекційних хвороб («Заметки об оспопрививании»,1876; «О чуме и Ветлянской эпидемии», 1890; «Инфлюэнца» (спільно з доктором Германом, 1890). Багато публікацій в «Военно-Медицинском Журнале", "Современной Медицине", в журналі Харківської Медичної Спільноти.
В 1869 році захистив докторську дисертацію «Матеріали для історії розвитку кору», Харків. Того ж року допущений до викладання в Харківському університеті у звання приват-доцента по кафедрі шкірних хворобах.
Рік практикувався за кордоном, з 1876 року по 1882 працював в госпітальній терапевтичній клініці Харківського університету, екстраординарний професор по кафедрі патології та терапії.
Вів педагогічну і лікувальну роботу в Олександрівській лікарні. Склав Статут для факультетської клініки, розробив нові положення про шпитальні клініки університету. Приділяв виняткову увагу розвитку гігієнічного напрямку вітчизняної терапії, проблемам суспільного життя університету, клінічній підготовці студентів.
1879 року брав участь у боротьбі з ветлянською чумою, їздив у Ветлянку з професором В. П. Криловим, про що написав працю «Про чуму і ветлянську епідемію».
1888 року отримав звання ординарного професора.
У 1892 році вийшов у відставку, з 1894 — почесний професор Харківського університету. Завідував кафедрою шпитальної терапії Харківського університету у (1884—1891) і (1903—1906) роках.
З 1907 року працював деканом медичного факультету Харківського університету
Багато його статей друкувалося, зокрема, в «Сучасній медицині» та «Воєнно-медичному журналі», журналі Харківського медичного товариства.
Громадська діяльність
Входив до складу університетських комісій по вивченню стану окремих питань по опрацюванню пропозицій з їх вирішення: у комісії з вивчення дифтерії, комісії з розробки нових правил завідування університетськими клініками, щодо проекту про клінічні відділення Харківського університету у військовому госпіталі.
Керував комісією по розробленні «Нових положень про госпітальні клініки при міській Олександрівській лікарні». Готував VI з'їзд лікарів в Харкові — разом з професорами В. Ф. Грубе та В. Г. Лашкевичем.
1893 року виступав на з доповіддю «Про способи резекції печінки».
У 1896 році брав участь у з'їзді сифілідологів у Петербурзі.
В 1898 році брав участь у роботі Всеросійського бальнеологічного з'їзду та XIII Міжнародного з'їзду у Парижі.
Професор говорив про Кузнецова, що він як педагог викладав молодим та дорослим лікарям найскладнішу науку — лікарську етику.
Брав активну участь у роботі Харківського медичного товариства (ХМТ), 15 років керував їм (з 1891 по 1905 рр.) , 1889 року зачитав ознайомчу доповідь про інфлуенцу, того ж року піднімав питання про загрозу епідемії черевного тифу в Харкові.
Член Організаційного комітету з створення Жіночого медичного інституту ХМТ. На посаді Голови ХМТ багато уваги приділяв протиепідемічній роботі серед населення міста, розвивав профілактичний напрямок російської терапії.
В часі революційних подій 1905 року Харківське медичне товариство поділилося на ліве та праве крило, що згодом й стало причиною кризи, через яку Кузнецов подав у відставку з посади голови, відійшов від керівництва і професор В. П. Крилов, на їх місце були обрані та О. П. Браунштейн.
Після цього продовжував працювати в медичному товаристві. Після виходу у відставку в університеті займав посаду лікаря-директора на Слов'янських мінеральних водах.
Ще за життя заповів свою бібліотеку Харківському медичному товариству — 2000 томів. Помер 13 липня 1910 року від профузної носової кровотечі. Був похований на Іоанно-Усекновенському кладовищі в Харкові.
Примітки
- . gx.net.ua (рос.). Архів оригіналу за 26 жовтня 2021. Процитовано 26 жовтня 2021.
- . esu.com.ua. Архів оригіналу за 26 жовтня 2021. Процитовано 26 жовтня 2021.
- (рос.). 1897. Архів оригіналу за 26 жовтня 2021. Процитовано 26 жовтня 2021.
- . rosgenea.ru. Архів оригіналу за 26 жовтня 2021. Процитовано 26 жовтня 2021.
Джерела
- Кузнецов Олександр Харитонович (рос.) [ 2 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- Малая Л. Т. Олександр Харитонович Кузнецов / Л. Т. Малая // Керівники вищої медичної школи: Харківський національний медичний університет / за заг. ред.: В. М. Лісового, В. А. Капустника, Ж. М. Перцевої ; укладачі: Ж. М. Перцева, І. В. Киричок, О. В. Семененко ; Харківський національний медичний університет. – Харків : ХНМУ, 2020. – С. 53-54.
- Перцева Ж. М. Кузнецов Олександр Харитонович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [онлайн] / гол. редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=1413 [ 26 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
- «Роль медичної професури Харківського університету у створенні та діяльності Харківського медичного товариства», Перцева Ж. Н.
Посилання
Кузнецов Олександр Харитонович [ 2 серпня 2021 у Wayback Machine.]
Кузнецов Александр Харитонович [ 2 лютого 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
portret Batko Posada Diti Druzhina Mati Kuznecov Oleksandr HaritonovichNarodivsya1838 1838 HarkivPomer13 lipnya 1910 1910 07 13 HarkivPohovannyaHarkivKrayinaRosijska imperiyaDiyalnistlikarAlma materImperatorskij Harkivskij universitetGaluzterapiya dermatologiya medichna etiku i gigiyenuZakladImperatorskij Harkivskij universitetPosadaprofesor po kafedri patologiyi ta terapiyiVchene zvannyadoktor mediciniNaukovij stupindoktor medichnih naukAspiranti doktorantiArkavin Yakiv SergijovichChlenstvoHarkivske medichne tovaristvoVidomij zavdyaki pracyam z medichnoyi etikiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kuznecov Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Kuznecov Oleksandr Oleksa ndr Harito novich Kuzneco v Kuznyecov 26 lipnya 1838 Harkiv 13 26 lipnya 1910 Harkiv Rosijska imperiya ukrayinskij likar klinicist chasiv Rosijskoyi imperiyi dekan medichnogo fakultetu ta pochesnij profesor Imperatorskogo Harkivskogo universitetu ZhittyepisNarodivsya v kupeckij rodini u 1838 roci v misti Harkiv U 1 j Harkivskij gimnaziyi otrimav serednyu osvitu postupiv na medicinu do Harkivskogo universitetu U 1860 roci zakinchiv universitet ta pracyuvav pri Harkivskij seminariyi spochatku likarem a potim vikladachem medicini dali pri Harkivskomu duhovnomu uchilishi j Harkivskomu uchilishi divchat duhovnogo zvannya obijmav posadu likarya U 1868 roci zahistiv doktorsku disertaciyu za temoyu Materialy dlya istorii razvitiya kozhi Na posadi privat docenta vikladav v Harkivskomu universiteti na kafedri shkirnih hvorob U 1871 roci stav shtatnim docentom kafedri shkirnih hvorob a u 1876 roci ekstraordinarnim profesorom po kafedri specialnoyi patologiyi i terapiyi i dali protyagom 6 rokiv buv zaviduvachem terapevtichnogo viddilennya gospitalnoyi kliniki z vikonannyam obov yazkiv klinichnogo vikladacha z predmetu gospitalnoyi terapevtichnoyi kliniki u 1888 roci otrimav zvannya ordinarnogo profesora Z 1884 do 1891 ta z 1903 do 1910 roki buv zaviduvachem kafedri gospitalnoyi terapiyi U 1892 roci za tridcyatirichnu sluzhbu Oleksandru Haritonovichu priznachena povna pensiya z viklyuchennyam iz chisla shtatnih profesoriv ale vin prodovzhuvav pracyuvati v universiteti U 1894 roci zatverdzhenij u zvanni zasluzhenogo profesora U 1898 ta 1899 rokah brav uchast u naukovih z yizdah vserosijskij balneologichnij u Sankt Peterburzi ta XIII mizhnarodnij u Parizhi Z 1907 do 1910 roku buv dekanom medichnogo fakultetu Harkivskogo universitetu Okrim naukovoyi vikladackoyi ta likuvalnoyi roboti v Oleksandrivskij likarni profesor O X Kuznecov brav uchast u roboti bagatoh komisij z borotbi z epidemiyeyu difteriyi u 1881 roci zi skladannya pravil dlya fakultetskoyi kliniki i dlya klinichnih viddilen vijskovogo shpitalyu z rozrobki novogo polozhennya pro gospitalni kliniki universitetu buv golovoyu komisiyi z vivchennya prichin epidemiyi cherevnogo tifu obiravsya chlenom organizacijnogo komitetu z vidkrittya zhinochogo medichnogo institutu protyagom bagatoh buv chlenom Harkivskogo medichnogo tovaristva 1891 1905 roki golova Na cij posadi vin bagato uvagi pridilyav protiepidemichnij roboti sered naselennya mista vidstoyuyuchi profilaktichnij napryamok vitchiznyanoyi terapiyi Pracyuvav likarem direktorom na slov yanskih mineralnih vodah Pomer Oleksandr Haritonovich vid profuznoyi nosovoyi krovotechi u 1910 roci Pohovanij na Useknovenskomu kladovishi Naukova diyalnistZajmavsya pitannyami klinichnoyi pidgotovki studentiv i shiroko praktikuvav vechirni klinichni obhodi dlya otrimannya naukovogo obgruntuvannya dij medichnih pracivnikiv ta zalozhennya osnov klinichnoyi medicini Praci v osnovnomu prisvyacheni vivchennyu zahvoryuvan shkiri Primenenie karbolovoj kisloty pri lechenii hronicheskih sypej 1870 O podkozhnom vpryskivanii karbolovoj kisloty 1876 ta infekcijnih hvorob Zametki ob ospoprivivanii 1876 O chume i Vetlyanskoj epidemii 1890 Inflyuenca spilno z doktorom Germanom 1890 Bagato publikacij v Voenno Medicinskom Zhurnale Sovremennoj Medicine v zhurnali Harkivskoyi Medichnoyi Spilnoti V 1869 roci zahistiv doktorsku disertaciyu Materiali dlya istoriyi rozvitku koru Harkiv Togo zh roku dopushenij do vikladannya v Harkivskomu universiteti u zvannya privat docenta po kafedri shkirnih hvorobah Rik praktikuvavsya za kordonom z 1876 roku po 1882 pracyuvav v gospitalnij terapevtichnij klinici Harkivskogo universitetu ekstraordinarnij profesor po kafedri patologiyi ta terapiyi Viv pedagogichnu i likuvalnu robotu v Oleksandrivskij likarni Sklav Statut dlya fakultetskoyi kliniki rozrobiv novi polozhennya pro shpitalni kliniki universitetu Pridilyav vinyatkovu uvagu rozvitku gigiyenichnogo napryamku vitchiznyanoyi terapiyi problemam suspilnogo zhittya universitetu klinichnij pidgotovci studentiv 1879 roku brav uchast u borotbi z vetlyanskoyu chumoyu yizdiv u Vetlyanku z profesorom V P Krilovim pro sho napisav pracyu Pro chumu i vetlyansku epidemiyu 1888 roku otrimav zvannya ordinarnogo profesora U 1892 roci vijshov u vidstavku z 1894 pochesnij profesor Harkivskogo universitetu Zaviduvav kafedroyu shpitalnoyi terapiyi Harkivskogo universitetu u 1884 1891 i 1903 1906 rokah Z 1907 roku pracyuvav dekanom medichnogo fakultetu Harkivskogo universitetu Bagato jogo statej drukuvalosya zokrema v Suchasnij medicini ta Voyenno medichnomu zhurnali zhurnali Harkivskogo medichnogo tovaristva Gromadska diyalnistVhodiv do skladu universitetskih komisij po vivchennyu stanu okremih pitan po opracyuvannyu propozicij z yih virishennya u komisiyi z vivchennya difteriyi komisiyi z rozrobki novih pravil zaviduvannya universitetskimi klinikami shodo proektu pro klinichni viddilennya Harkivskogo universitetu u vijskovomu gospitali Keruvav komisiyeyu po rozroblenni Novih polozhen pro gospitalni kliniki pri miskij Oleksandrivskij likarni Gotuvav VI z yizd likariv v Harkovi razom z profesorami V F Grube ta V G Lashkevichem 1893 roku vistupav na z dopoviddyu Pro sposobi rezekciyi pechinki U 1896 roci brav uchast u z yizdi sifilidologiv u Peterburzi V 1898 roci brav uchast u roboti Vserosijskogo balneologichnogo z yizdu ta XIII Mizhnarodnogo z yizdu u Parizhi Profesor govoriv pro Kuznecova sho vin yak pedagog vikladav molodim ta doroslim likaryam najskladnishu nauku likarsku etiku Brav aktivnu uchast u roboti Harkivskogo medichnogo tovaristva HMT 15 rokiv keruvav yim z 1891 po 1905 rr 1889 roku zachitav oznajomchu dopovid pro influencu togo zh roku pidnimav pitannya pro zagrozu epidemiyi cherevnogo tifu v Harkovi Chlen Organizacijnogo komitetu z stvorennya Zhinochogo medichnogo institutu HMT Na posadi Golovi HMT bagato uvagi pridilyav protiepidemichnij roboti sered naselennya mista rozvivav profilaktichnij napryamok rosijskoyi terapiyi V chasi revolyucijnih podij 1905 roku Harkivske medichne tovaristvo podililosya na live ta prave krilo sho zgodom j stalo prichinoyu krizi cherez yaku Kuznecov podav u vidstavku z posadi golovi vidijshov vid kerivnictva i profesor V P Krilov na yih misce buli obrani ta O P Braunshtejn Pislya cogo prodovzhuvav pracyuvati v medichnomu tovaristvi Pislya vihodu u vidstavku v universiteti zajmav posadu likarya direktora na Slov yanskih mineralnih vodah She za zhittya zapoviv svoyu biblioteku Harkivskomu medichnomu tovaristvu 2000 tomiv Pomer 13 lipnya 1910 roku vid profuznoyi nosovoyi krovotechi Buv pohovanij na Ioanno Useknovenskomu kladovishi v Harkovi Primitki gx net ua ros Arhiv originalu za 26 zhovtnya 2021 Procitovano 26 zhovtnya 2021 esu com ua Arhiv originalu za 26 zhovtnya 2021 Procitovano 26 zhovtnya 2021 ros 1897 Arhiv originalu za 26 zhovtnya 2021 Procitovano 26 zhovtnya 2021 rosgenea ru Arhiv originalu za 26 zhovtnya 2021 Procitovano 26 zhovtnya 2021 DzherelaKuznecov Oleksandr Haritonovich ros 2 lyutogo 2014 u Wayback Machine Malaya L T Oleksandr Haritonovich Kuznecov L T Malaya Kerivniki vishoyi medichnoyi shkoli Harkivskij nacionalnij medichnij universitet za zag red V M Lisovogo V A Kapustnika Zh M Percevoyi ukladachi Zh M Perceva I V Kirichok O V Semenenko Harkivskij nacionalnij medichnij universitet Harkiv HNMU 2020 S 53 54 Perceva Zh M Kuznecov Oleksandr Haritonovich Enciklopediya Suchasnoyi Ukrayini elektronna versiya onlajn gol redkol I M Dzyuba A I Zhukovskij M G Zheleznyak ta in NAN Ukrayini NTSh Kiyiv Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2014 URL https esu com ua search articles php id 1413 26 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Rol medichnoyi profesuri Harkivskogo universitetu u stvorenni ta diyalnosti Harkivskogo medichnogo tovaristva Perceva Zh N PosilannyaKuznecov Oleksandr Haritonovich 2 serpnya 2021 u Wayback Machine Kuznecov Aleksandr Haritonovich 2 lyutogo 2014 u Wayback Machine