Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Олександрівська лікарня — міська лікарня в Харкові, побудована у 1869 році. Розташована в центральній частині міста в районі залізничного Південного вокзалу на вулиці Благовіщенська, 25.
| Олександрівська лікарня (Харків) | |
|---|---|
 Олександрівська лікарня (Харків) | |
| Засновано | 30 серпня (11 вересня) 1869 |
| Країна |  Україна |
| Координати | 49°59′18″ пн. ш. 36°12′46″ сх. д. / 49.98860278002777591° пн. ш. 36.21286111002777375° сх. д. |
Заснування лікарні
У середині XIX століття гостро постало питання з лікуванням зростаючої кількості населення міста. Сабурова дача була переповнена, університетські клініки могли прийняти дуже обмежену кількість хворих, лікарня Медичного товариства, що виникла дещо раніше в 1863 році мала тільки амбулаторію, послуги практикуючих лікарів могли собі дозволити тільки заможні жителі. Бідніше населення міста взагалі не могло отримати стаціонарне лікування — лікувалися переважно вдома.
25 травня 1867 року в Парижі відбувся замах на імператора Олександра II. Харків'яни вирішили увічнити пам'ять про спасіння царя будівництвом лікарні, розрахованої на найбідніші верстви населення. Ініціатором будівництва виступив міський голова М. Д. Шатунов. Його ідею підтримав губернатор Петро Павлович Дурново, який зробив великий внесок у розмірі 25 тисяч рублів на будівництво лікарні і запропонував її назвати Олександрівською. Він же став довічним почесним піклувальником лікарні, після закінчення її будівництва. Забезпечені громадяни робили благодійні внески, міська дума також підтримала будівництво, виділивши на неї кошти з бюджету. є
Відкриття лікарні відбулося 30 серпня 1869 року, статут був затверджений через кілька днів 7 вересня. Лікарня розмістилася в новому кам'яному будинку на Благовіщенській вулиці № 25 (нині вулиця Карла Маркса) біля Тюремної площі. На цьому місці до 1840-х років знаходився інститут благородних дівиць, а після його переїзду стара будівля використовувалася як казарми внутрішньої варти.
Історія
Лікарня була розрахована на прийом хворих всіх станів і віросповідань з усіма захворюваннями, за винятком психічних. Головний же контингент — незаможне населення і робітники. Також у ній лікувалися приїжджі — залізниця направляла сюди своїх хворих. Іноді доводилося лікувати і військовослужбовців, незважаючи на те, що в місті був окремий військовий госпіталь — під час російсько-турецької війни 1877—1878 років тут лікувалося близько 500 поранених та хворих, доставлених з фронту. Крім стаціонару, у лікарні також діяла амбулаторія з безкоштовною видачею ліків.
На момент відкриття в 1869 році лікарня мала всього 100 ліжко-місць і відразу ж зіткнулася з перевантаженістю та необхідністю розширення. Вже у 1873 році лікарняні приміщення були розширені, що дозволило додати ще 30 ліжок. У 1878 році чергове розширення на 30 ліжок до 160 ліжок. Після відмови земства в прийомі зайвих хворих на Сабуровій дачі, в якій в основному лікувалися хворі з губернії, Олександрівська лікарня була розширена в 1882 році до 220 ліжок. Епідемія черевного тифу, яка сталася у Харкові в 1889 році, змусила місто відкрити додаткове відділення на 36 ліжок. А в 1891 році було найняте приміщення на 40 ліжок. З епідемією висипного тифу в 1892 році при губернській земській лікарні було відкрито відділення Олександрівської лікарні спочатку на 60, а потім і на 75 ліжок.
До кінця XIX століття основне приміщення лікарні вміщало 240 ліжок. Але через хронічну переповненість, міською думою було прийнято рішення в 1895 році про будівництво Миколаївської лікарні, розташованої в східній частині міста на Корсиковській вулиці. Відкриття цієї лікарні у 1900 році дозволило зняти частину навантаження з Олександрівської.
У 1905 році в лікарні вже було 260 ліжко-місць.
До 1915 році кількість ліжок Олександрівської лікарні перевищила 300..
В післяреволюційний час лікарня була перейменована і стала називатися Перша радянська лікарня імені Леніна. У 1989 році вона була перейменована на Центральну районну клінічну ордена «Знак Пошани» лікарню Ленінського району. 2001 року 27 сесія Харківської міської ради перетворила ТМО Ленінського району на комунальний заклад охорони здоров'я «Міська клінічну лікарню № 1».
У 2016 році корпуси лікарні були викуплені приватною клінікою Імплант, що спеціалізується на штучному заплідненні. Вже декілька років триває реконструкція і перебудова старих будівель.
Фінансування
З моменту заснування лікарні на її утримання збирався обов'язковий щорічний пятидесятикопійковий збір з усіх фабричних і заводських робітників, чорноробів, домашньої прислуги, візників і торговців. При відвідуванні ними лікарні плата з них не стягувалася. Особи, які не належали до робітничого класу могли отримати лікування, оплативши його. Місто постійно виділяло кошти на утримання і розширення лікарні. Також багато жертвували приватні особи.
Збір спочатку оплачувався в самій лікарні, натомість видавався лікарняний квиток, який давав право не безкоштовне надання допомоги в лікарні протягом року. Нерідко збір сплачувався лише перед зверненням до лікарні, купувався один квиток на всю артіль, що призводило до постійного недобору коштів. У подальшому збір був збільшений до 1 рубля в рік і почав оплачуватися в поліцейських відділеннях. Особи, які не оплатили лікарняний збір не могли прописати паспорт.
З 1869 року по 1 січня 1902 року на фінансування лікарні було зібрано лікарняного збору на суму понад 660 тисяч рублів і міське фінансування склало ще близько 700 тисяч. Загальний же обсяг коштів з усіх джерел, отриманих та витрачених лікарнею за цей період склав більше 1 млн 750 тисяч рублів. Також лікарня до початку XX століття мала недоторканний капітал у розмірі 100 тисяч рублів, цілеспрямовано пожертвуваний приватними особами на утримання безкоштовних ліжок та забезпечення хворих.
Після Жовтневого перевороту в Росії 1917 року та встановлення радянської влади лікарня стала повністю фінансуватися за рахунок державних коштів.
Див. також
Джерела
- Багалей Д., Миллер Д. История города Харькова за 250 лет его существования, тт. I—II, — X., типография М. Зильберберг и Сыновья, 1905, 1912;
- Гусев А. Н. Харьков — его прошлое и настоящее. Историко-справочный путеводитель. — Х., типография Адольфа Дарре, 1902.
- Робак Ігор, Демочко Ганна, Ільїн Вадим Перша міська лікарня Харкова: історія у півтора століття // Краєзнавство. — 2016. — № 1/2. — С. 79-91.
- Можейко І. Місце народження Клавдії Шульженко: старі факти та нові дані // Харківщина: головна газета Харківщини. Слобідський край ТОВ"Слобідський край". — Харків. — 2019. — № 103 (22743). — 24 грудня. — С. 11.
- Робак І.Ю., Демочко Г.Л., Ільїн В.Г. Олександрівська — Перша міська клінічна лікарня Харкова: півтора століття історії / І. Ю. Робак, Г. Л. Демочко, В. Г. Ільїн; за заг. ред. д-ра іст. наук, проф. І. Ю. Робака. — Х. : Колегіум, 2016. — 296 с.
Примітки
- (unspecified title) — 1912. — Т. 2. — С. 477.
- Робак, Ігор Юрійович; Демочко, Ганна Леонідівна; Ільїн, Вадим Геннадійович (2016). Олександрівська – Перша міська клінічна лікарня Харкова: півтора століття історії (укр.).
- Харьков. Путеводитель для туристов и экскурсантов. — Х., типография И. М. Аничкина, 1915.
- Провідник по Харкову. — Х., 1927.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksandrivska likarnya miska likarnya v Harkovi pobudovana u 1869 roci Roztashovana v centralnij chastini mista v rajoni zaliznichnogo Pivdennogo vokzalu na vulici Blagovishenska 25 Oleksandrivska likarnya Harkiv Oleksandrivska likarnya Harkiv Zasnovano30 serpnya 11 veresnya 1869Krayina UkrayinaKoordinati49 59 18 pn sh 36 12 46 sh d 49 98860278002777591 pn sh 36 21286111002777375 sh d 49 98860278002777591 36 21286111002777375Zasnuvannya likarniU seredini XIX stolittya gostro postalo pitannya z likuvannyam zrostayuchoyi kilkosti naselennya mista Saburova dacha bula perepovnena universitetski kliniki mogli prijnyati duzhe obmezhenu kilkist hvorih likarnya Medichnogo tovaristva sho vinikla desho ranishe v 1863 roci mala tilki ambulatoriyu poslugi praktikuyuchih likariv mogli sobi dozvoliti tilki zamozhni zhiteli Bidnishe naselennya mista vzagali ne moglo otrimati stacionarne likuvannya likuvalisya perevazhno vdoma 25 travnya 1867 roku v Parizhi vidbuvsya zamah na imperatora Oleksandra II Harkiv yani virishili uvichniti pam yat pro spasinnya carya budivnictvom likarni rozrahovanoyi na najbidnishi verstvi naselennya Iniciatorom budivnictva vistupiv miskij golova M D Shatunov Jogo ideyu pidtrimav gubernator Petro Pavlovich Durnovo yakij zrobiv velikij vnesok u rozmiri 25 tisyach rubliv na budivnictvo likarni i zaproponuvav yiyi nazvati Oleksandrivskoyu Vin zhe stav dovichnim pochesnim pikluvalnikom likarni pislya zakinchennya yiyi budivnictva Zabezpecheni gromadyani robili blagodijni vneski miska duma takozh pidtrimala budivnictvo vidilivshi na neyi koshti z byudzhetu ye Vidkrittya likarni vidbulosya 30 serpnya 1869 roku statut buv zatverdzhenij cherez kilka dniv 7 veresnya Likarnya rozmistilasya v novomu kam yanomu budinku na Blagovishenskij vulici 25 nini vulicya Karla Marksa bilya Tyuremnoyi ploshi Na comu misci do 1840 h rokiv znahodivsya institut blagorodnih divic a pislya jogo pereyizdu stara budivlya vikoristovuvalasya yak kazarmi vnutrishnoyi varti IstoriyaLikarnya bula rozrahovana na prijom hvorih vsih staniv i virospovidan z usima zahvoryuvannyami za vinyatkom psihichnih Golovnij zhe kontingent nezamozhne naselennya i robitniki Takozh u nij likuvalisya priyizhdzhi zaliznicya napravlyala syudi svoyih hvorih Inodi dovodilosya likuvati i vijskovosluzhbovciv nezvazhayuchi na te sho v misti buv okremij vijskovij gospital pid chas rosijsko tureckoyi vijni 1877 1878 rokiv tut likuvalosya blizko 500 poranenih ta hvorih dostavlenih z frontu Krim stacionaru u likarni takozh diyala ambulatoriya z bezkoshtovnoyu vidacheyu likiv Na moment vidkrittya v 1869 roci likarnya mala vsogo 100 lizhko misc i vidrazu zh zitknulasya z perevantazhenistyu ta neobhidnistyu rozshirennya Vzhe u 1873 roci likarnyani primishennya buli rozshireni sho dozvolilo dodati she 30 lizhok U 1878 roci chergove rozshirennya na 30 lizhok do 160 lizhok Pislya vidmovi zemstva v prijomi zajvih hvorih na Saburovij dachi v yakij v osnovnomu likuvalisya hvori z guberniyi Oleksandrivska likarnya bula rozshirena v 1882 roci do 220 lizhok Epidemiya cherevnogo tifu yaka stalasya u Harkovi v 1889 roci zmusila misto vidkriti dodatkove viddilennya na 36 lizhok A v 1891 roci bulo najnyate primishennya na 40 lizhok Z epidemiyeyu visipnogo tifu v 1892 roci pri gubernskij zemskij likarni bulo vidkrito viddilennya Oleksandrivskoyi likarni spochatku na 60 a potim i na 75 lizhok Do kincya XIX stolittya osnovne primishennya likarni vmishalo 240 lizhok Ale cherez hronichnu perepovnenist miskoyu dumoyu bulo prijnyato rishennya v 1895 roci pro budivnictvo Mikolayivskoyi likarni roztashovanoyi v shidnij chastini mista na Korsikovskij vulici Vidkrittya ciyeyi likarni u 1900 roci dozvolilo znyati chastinu navantazhennya z Oleksandrivskoyi U 1905 roci v likarni vzhe bulo 260 lizhko misc Do 1915 roci kilkist lizhok Oleksandrivskoyi likarni perevishila 300 V pislyarevolyucijnij chas likarnya bula perejmenovana i stala nazivatisya Persha radyanska likarnya imeni Lenina U 1989 roci vona bula perejmenovana na Centralnu rajonnu klinichnu ordena Znak Poshani likarnyu Leninskogo rajonu 2001 roku 27 sesiya Harkivskoyi miskoyi radi peretvorila TMO Leninskogo rajonu na komunalnij zaklad ohoroni zdorov ya Miska klinichnu likarnyu 1 U 2016 roci korpusi likarni buli vikupleni privatnoyu klinikoyu Implant sho specializuyetsya na shtuchnomu zaplidnenni Vzhe dekilka rokiv trivaye rekonstrukciya i perebudova starih budivel FinansuvannyaZ momentu zasnuvannya likarni na yiyi utrimannya zbiravsya obov yazkovij shorichnij pyatidesyatikopijkovij zbir z usih fabrichnih i zavodskih robitnikiv chornorobiv domashnoyi prislugi viznikiv i torgovciv Pri vidviduvanni nimi likarni plata z nih ne styaguvalasya Osobi yaki ne nalezhali do robitnichogo klasu mogli otrimati likuvannya oplativshi jogo Misto postijno vidilyalo koshti na utrimannya i rozshirennya likarni Takozh bagato zhertvuvali privatni osobi Zbir spochatku oplachuvavsya v samij likarni natomist vidavavsya likarnyanij kvitok yakij davav pravo ne bezkoshtovne nadannya dopomogi v likarni protyagom roku Neridko zbir splachuvavsya lishe pered zvernennyam do likarni kupuvavsya odin kvitok na vsyu artil sho prizvodilo do postijnogo nedoboru koshtiv U podalshomu zbir buv zbilshenij do 1 rublya v rik i pochav oplachuvatisya v policejskih viddilennyah Osobi yaki ne oplatili likarnyanij zbir ne mogli propisati pasport Z 1869 roku po 1 sichnya 1902 roku na finansuvannya likarni bulo zibrano likarnyanogo zboru na sumu ponad 660 tisyach rubliv i miske finansuvannya sklalo she blizko 700 tisyach Zagalnij zhe obsyag koshtiv z usih dzherel otrimanih ta vitrachenih likarneyu za cej period sklav bilshe 1 mln 750 tisyach rubliv Takozh likarnya do pochatku XX stolittya mala nedotorkannij kapital u rozmiri 100 tisyach rubliv cilespryamovano pozhertvuvanij privatnimi osobami na utrimannya bezkoshtovnih lizhok ta zabezpechennya hvorih Pislya Zhovtnevogo perevorotu v Rosiyi 1917 roku ta vstanovlennya radyanskoyi vladi likarnya stala povnistyu finansuvatisya za rahunok derzhavnih koshtiv Div takozhShulzhenko Klavdiya IvanivnaDzherelaBagalej D Miller D Istoriya goroda Harkova za 250 let ego sushestvovaniya tt I II X tipografiya M Zilberberg i Synovya 1905 1912 Gusev A N Harkov ego proshloe i nastoyashee Istoriko spravochnyj putevoditel H tipografiya Adolfa Darre 1902 Robak Igor Demochko Ganna Ilyin Vadim Persha miska likarnya Harkova istoriya u pivtora stolittya Krayeznavstvo 2016 1 2 S 79 91 Mozhejko I Misce narodzhennya Klavdiyi Shulzhenko stari fakti ta novi dani Harkivshina golovna gazeta Harkivshini Slobidskij kraj TOV Slobidskij kraj Harkiv 2019 103 22743 24 grudnya S 11 Robak I Yu Demochko G L Ilyin V G Oleksandrivska Persha miska klinichna likarnya Harkova pivtora stolittya istoriyi I Yu Robak G L Demochko V G Ilyin za zag red d ra ist nauk prof I Yu Robaka H Kolegium 2016 296 s ISBN 978 966 8604 66 9Primitki unspecified title 1912 T 2 S 477 d Track Q23759055 Robak Igor Yurijovich Demochko Ganna Leonidivna Ilyin Vadim Gennadijovich 2016 Oleksandrivska Persha miska klinichna likarnya Harkova pivtora stolittya istoriyi ukr Harkov Putevoditel dlya turistov i ekskursantov H tipografiya I M Anichkina 1915 Providnik po Harkovu H 1927