Проспект Героїв Харкова — найдовша вулиця в Харкові, довжиною понад 18 км. Бере початок з центру міста від майдану Конституції та закінчується після перетину з окружною автодорогою (біля Дробицького яру). Уздовж Проспекту Героїв Харкова розташовано житлові масиви , Нові будинки, ХТЗ, Рогань та Обрій. Безліч великих підприємств міста побудовано вздовж проспекту, який за радянської доби часто називався «алея гігантів».
Проспект Героїв Харкова | |
---|---|
Початок проспекту від площі Конституції | |
Район | Київський, Слобідський, Салтівський, Індустріальний, Немишлянський, Основ'янський |
Колишні назви | |
Московська вулиця, Старомосковська вулиця, Корсиковська вулиця, вулиця 1-о Травня, проспект Сталіна, Чугуївський тракт, , Московський проспект | |
Загальні відомості | |
Протяжність | 18 км |
Транспорт | |
Найближчі станції метро | Майдан Конституції, Захисників України, Турбоатом, Палац Спорту, Армійська, Імені О. С. Масельського, Тракторний завод, Індустріальна |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | r1295889 |
Мапа | |
Проспект Героїв Харкова у Вікісховищі |
Назва
Своєю назвою проспект зобов'язаний героям, захисникам Харківщини під час повномасштабної російсько-української війни.
Колишня назва проспекту зобов'язана старій дорозі на Москву, вздовж якої він і забудовувався. З плином часу проспект подовжувався, займаючи територію спочатку старої Московської дороги (XVII — сер. XIX ст.), а потім Чугуївської дороги, яка пізніше стала Чугуївським шосе (сер. XIX ст. — сер. XX ст., у 1936 р. пролягала від кагатів Харнарпіта — сьогодні це в районі вул. Харківських дивізій, ці склади займають торгові організації, починаючи від супермаркету «Клас» на Московському проспекті — до плиткового комбінату).
Протягом свого існування нинішній проспект складався з кількох вулиць, котрі змінювали свої назви. До 1919 року складався з трьох частин: Московська вулиця (від Миколаївської площі до моста через річку Харків), Старо-Московська вулиця (від Харківського мосту до Кінної площі, згодом мала назву вул. Броненосця «Потьомкіна») та Корсиківська вулиця (від Кінної площі до річки Немишлі поблизу чавунно-ливарного заводу Вестберг — за сучасними назвами це від майдану Захисників України до проспекту Льва Ландау). 20 грудня 1919 року Московська вулиця була перейменована у вулицю 1-го Травня. 20 вересня 1936 року вул. 1-го Травня, Броненосця «Потьомкіна», Корсиковська та Чугуївське шосе були об'єднані в проспект Сталіна. Рішенням Міськуправи від 7 вересня 1942 року в час німецької окупації проспект знову розбитий на вул. Московська, Старо-Московська і Корсиківський. Після звільнення повернуто ім'я Сталіна. З 5 листопада 1961-го по 11 травня 2022 року проспект мав назву — Московський проспект. З 2022 року має свою сучасну назву — Проспект Героїв Харкова.
Адміністративно-територіальний поділ
Проспект Героїв Харкова перетинає майже все місто із заходу на схід, проходячи через 6 міських районів. Непарний бік проспекту від площі Конституції до Харківського моста належить Київському району. До Салтівського району відноситься сквер БК ХЕМЗ і сама будівля будинку культури, розташована по парній стороні, і всі будівлі по непарній стороні від Харківського мосту до вулиці Енергетичної (район станції метро «Турбоатом» та заводу Турбоатом). До Основ'янського району відноситься парний бік проспекту від площі Конституції до площі Захисників України. Від площі Захисників України до вулиці Енергетичної будови парної сторони належать до Слобідського району. Територію Немишлянського району проспект перетинає починаючи з вулиці Енергетичної та закінчуючи вулицею Північною (район станції метро «Ім. Масельського» та заводу ХТЗ). Від вулиці Північної та до виїзду з міста проспект проходить по території Індустріального району.
Історія
Вулиця спочатку являла собою дорогу на Москву, що виникла одразу ж при будівництві Харківської фортеці. Дорога починалася від Московської проїзної вежі та йшла до дерев'яного мосту через річку Харків. Наприкінці XVII століття за рікою перебувала застава від чуми. Забудова початку сучасної вулиці, розташованої на Подолі на захід від річки, йшла протягом XVII — XVIII ст. У 1830—1840-ві роки XVIII ст. почалося заселення східного берега річки — Захаркова. Московська вулиця проходила в низинній частині міста біля річки. На вулиці при в'їзді в місто були зведені великі кам'яні тріумфальні ворота.
У 1837 році почалися масштабні роботи з реконструкції Московської вулиці — від Миколаївської площі (нинішній майдан Конституції) до моста замостили вулицю кругляком, по обом бокам вулиці вперше в місті проклали кам'яні тротуари. Також були прокладені водостоки та вкопані дві підземні дерев'яні труби для відводу дощових вод. У 1840 році зробили освітлення вулиці з використанням 38 масляних ліхтарів, розміщених на високих дерев'яних стовпах. Ліхтарі спочатку запалювали лише з вересня по травень в найтемніші безмісячні або похмурі ночі з таким розрахунком, щоб їх запалювати лише половину ночей на місяць.
У 1845 році в будівлі біля Харківського мосту на східному березі річки була відкрита Перша харківська чоловіча гімназія (будинок № 26). У 1851 році почав роботу механічний завод Едельберга (будинок № 24). 1861 року в районі Кінної площі відкрився чавуноливарний завод Вестберг. У 1871 році було зроблено газове освітлення всієї Московської вулиці, а також ділянки Старомосковської вулиці до Михайлівської площі. У 1877 році в будівлі на Вознесенській площі розпочалося навчання в реальному училищі.
У 1879 році на розі Московської вулиці київський революціонер-терорист Григорій Гольденберг застрелив харківського генерал-губернатора князя Дмитра Кропоткіна. Гольденберг скочив на підніжку карети князя, вистрілив у вікно, в упор, зіскочив та зник. Цей замах зробив вирішальний вплив на рішення Народної волі про вбивство царя Олександра II 1 березня 1881.
1882 року було засновано завод сільськогосподарських машин та знарядь. У 1883 році пустили лінію конки, що проходила від будівлі біржі на Миколаївській площі до Кінної вулиці (нині вулиця Богдана Хмельницького). Наприкінці XIX ст. була повністю осушена ділянка Московської вулиці перед Харківським мостом, куди стікали дощові води з більшої частини нагорного центру, шляхом створення системи підземних керамічних труб.
Першим кінотеатром, що з'явився на Московській вулиці став «Аполло», відкритий 20 жовтня 1907 року за адресою вул. Московська, 8. Його власником був продюсер та прокатник Дмитро Іванович Харитонов. З невеликою перервою в тому ж році відкрився кінотеатр «Модерн» (вул. Московська, 6), а потім та «Весь світ» (вул. Московська, 15). В дореволюційний період також були відкриті «Ілюзія» (вул. Московська, 4), «Метеор» (вул. Московська, 8), «Мішель» (вул. Московська, 6) та «Помпей» (вул. Московська, 32).
Фотографія початку XX ст. | Фотографія початку XXI ст. |
На початку XX століття в районі Кінної площі було побудовано ряд кам'яних споруд. Навпроти площі були споруджені казарми для Тамбовського полку. У 1903 році споруджено харківський . Народний дім мав два зали і бібліотеку. У 1910 році побудовано невеликий стадіон, на якому в 1911 році пройшла перша в місті міжнародна футбольна зустріч з англійським клубом, на якій перемогу здобула збірна Харкова. У 1915 році було засновано Харківський електромеханічний завод, побудований на базі евакуйованого з Риги у зв'язку з Першою світовою війною заводу Всесвітньої електричної компанії (ВЕК).
23 березня 1919 конка була повністю закрита. 23 жовтня 1923 року закінчено переобладнання та проведена електрифікація колишній лінії конки по вулицях 1 травня та Старомосковській до Кінної площі. Кінцеву станцію на лінії перенесли з площі далі в східному напрямку до будівлі колишнього Народного дому. Відкрито маршрут № 6А «площа Рози Люксембург — Червонозаводський робочий театр». У 1926 році трамвайний маршрут № 6 «площа Рози Люксембург — Іванівка» об'єднано з маршрутом № 6А. Новий маршрут отримав № 6. У 1927—1928 роках було здійснено перешивання лінії на Московському проспекті з вузькою (1000 мм) на широку колію (1524 мм). 10 листопада 1927 року побудовано ще одну невелику ділянку трамвая від залізничної лінії в районі заводу «Серп та молот» до заводу «ХЕМЗ». Після будівництва Корсиковського шляхопроводу у 1928 році побудовану ділянку з'єднали з основною трамвайною мережею і в липні нею були пущені змінені маршрути № 4 «Новоселівка — вулиця Заїківська, вулиця Корсиковська — Заводи» та № 6 «Холодна гора — Центр — Заводи».
У листопаді 1922 року «Товариство М. Гельферіх-Саде» було перетворено в державний завод сільськогосподарського машинобудування «Серп та молот». 13 листопада 1923 року було створено Харківський велосипедний завод імені Петровського. У квітні 1929 року, в районі нинішнього перетину з проспектом 50-річчя СРСР, почалося будівництво турбогенераторного заводу імені Кірова, що завершилося в 1934 році. 1930 року біля залізничної станції Лосєве, що знаходилася у той час за межами міста Харкова, почалося будівництво Харківського тракторного заводу, яке було завершено 26 вересня 1931 року. У 1933 році було засновано завод . У 1935 році біля тракторного заводу було побудовано Харківський ордена Жовтневої Революції верстатобудівний завод імені Косіора, який почав виробництво 1 січня 1936.
У лютому 1930 року розпочалося будівництво лінії трамвая по проспекту в напрямку Харківського тракторного заводу, що закінчилося 30 липня 1931 року відкриттям лінії по проспекту Сталіна від ХЕМЗа до перетину із залізничною лінією біля споруджуваного тракторного заводу (район нинішнього Лосєвського шляхопроводу та станції метро «Ім. Масельського»). При цьому був відкритий маршрут № 18 «Заводи — ХТЗ». 1 жовтня 1931 року лінія була продовжена до кінцевої «ХТЗ». У 1934 році трамвайні маршрути № 4 та 6 були продовжені від ХЕМЗ до Турбінного заводу, де в районі нинішнього перетину з проспектом Льва Ландау було побудовано оборотний трикутник. У 1940 році в районі Селекційної станції було побудовано додаткове розворотне коло з кінцевою «Нові будинки», куди були продовжені маршрути № 4, 6 і 16.
Під час Другої світової війни промислові підприємства, розташовані на проспекті, були евакуйовані. Після закінчення війни почалося відновлення старих заводів та будівництво нових, відновлення мостів та інфраструктури міського електротранспорту. 30 серпня 1943 року було відновлено Харківський міст, 19 серпня 1944 року відбудовано Корсиковський шляхопровід. У 1946 році повністю відновлено турбінний завод, побудовано завод важкого машинобудування «Електроважмаш» та введений в стрій плитковий завод. У листопаді 1947 році почав роботу підшипниковий завод.
14 серпня 1948 по проспекту Сталіна від Вірменського провулка через Харківський міст до вулиці Євгенії Бош (нинішня Богдана Хмельницького) було побудовано тролейбусну лінію, по якій пустили маршрут № 3 "Вокзал — Театр " Перемога "". У грудні 1949 було побудовано ділянку від перехрестя з вулицею Броненосця «Потьомкін» до Велозаводу. У 1950 році лінію було продовжено до перехрестя з вулицею Енергетичної, куди були продовжені маршрути № 3 «Вокзал — ХТГЗ» і 4 «Міськпарк — ХТГЗ». 22 серпня 1953 року було відкрито ділянку трамвайної лінії від тракторного заводу до плиткового. По ній пущені змінені маршрути № 9 «Вокзал — Плитковий завод» та № 20 «Міськпарк — Плитковий завод». У 1954 році завершено будівництво нового бетонного мосту через річку Харків. У 1959 році тролейбусна лінія на проспекті продовжена від «ХГТЗ» далеко на схід до вулиці Плиткової.
У 1968 році на проспекті було відкрито на той час найбільший у місті універмаг «Харків», розташований в районі площі Захисників України.
23 серпня 1975 року при відкритті першої пускової ділянки Холодногірсько-Заводської лінії Харківського метрополітену на проспекті відкрилася перша станція метро — «Московський проспект». Станція розташовується в районі заводу «Турбоатом» і перетину з проспектом 50-річчя СРСР. 23 серпня 1978 року при відкритті другої пускової ділянки Холодногірсько-Заводської лінії на проспекті відкрилися ще 5 станцій: «Комсомольська» (нині «Палац Спорту» при перетині з проспектом Петра Григоренка), «Армійська» (перетин з вулицею Ощепкова), «Індустріальна» (нині «Імені Масельського», розташована біля Лосєвського шляхопроводу), «Тракторний завод» (перетин з проспектом Архітектора Альошина) та «Індустріальна» (перетин з ).
1 січня 1981 року було закрито рух трамваїв по Московському проспекту від кінцевої «Нові будинки» до проспекту Тракторобудівників. 1 червня 1988 року для розширення проїжджої частини за рішенням міськвиконкому № 111 від 12 квітня 1988 цю ділянку було демонтовано.
6 грудня 1995 року при пуску першої черги Олексіївської лінії метро було відкрито станцію «Площа Повстання», що розташована при перетині Московського проспекту та площі Повстання, вулиць Броненосця Потьомкіна та . 8 травня 1996 року почалася експлуатація тролейбусної лінії від вулиці Плиткової до мікрорайону Горизонт. Нею пущений маршрут № 46 «Вулиця 12 квітня — Мікрорайон „Горизонт“».
З 15 липня 1999 року було припинено рух трамваїв на ділянці від до кінцевої «Нові будинки» і було розпочато демонтаж колій.
23 червня 2004 року Харківська міськрада затвердила генеральний план міста Харкова до 2026 року. Згідно з цим документом на Московському проспекті планувалося побудувати дворівневі розв'язки на перетинах з вулицею Академіка Павлова, , проспектом Архітектора Альошина та . Також планувалося побудувати додатковий виїзд з мікрорайону Обрій і в районі ХТЗ та Рогані забудувати частину санітарної лісосмуги, розташованої на південь від проспекту, висотними житловими будинками.
Будівлі
XVIII ст. — перша половина XX ст.
Будинки, які мають історичне або архітектурне значення, побудовані впродовж XVIII — першої половини XX ст:
- Будинок № 1 (№ 12 по майдану Конституції). Будівля розташована на розі майдану Конституції та проспекту Героїв Харкова. На цьому місці існував одноповерховий дерев'яний будинок XVIII століття — «братський двір», що належав Успенському собору. Будівлю було розламано в 1837 році і на її місці було побудовано балаган з лавками, який простояв до знесення в 1844 році за наказом губернатора Муханова. На його місці було вирішено побудувати новий кам'яний будинок. Спочатку планувалося побудувати двоповерховий будинок з розміщенням на першому поверсі магазинів, а на другому квартир для соборного причта. Надалі ж було вирішено побудувати більш місткий чотириповерховий будинок з підвалом. Будівництво почалося в 1845 і закінчилося в 1849 році. У 1900 році будівлю було реконструйовано.
- Будинок № 7. Пам'ятка архітектури Харкова (далі п/а). Арх. Тервен Л. К. Побудований 1907 року. Спочатку використовувався як житловий будинок. На даний момент в ньому розташований Державний обласний архів.
- Будинок № 9/1. П/а. Двоповерховий житловий будинок, побудований в 1809 році. Зовнішній вигляд будівлі змінився порівняно з початковим.
- Будинок № 17. П/а. Арх. невідомий. Житловий будинок. Початок XX століття.
- Будинок № 24. П/а. Арх. Ашитков М. І. Будівля Першої чоловічої гімназії, побудована на колишній Старомосковській вулиці на східному березі річки Харків. У більшості джерел вказується, що її було зведено у 1845 році , за іншими ж — набагато раніше в 1814 році. Раніше на цьому місці наприкінці XVIII — початку XIX ст. був кам'яний поштовий двір. Двоповерховий будинок гімназії витриманий в стилі російського ампіру, піддавався декільком реконструкціям з метою збільшення місткості, внаслідок чого розширювався в бік річки, вздовж проспекту та вглиб двору. Вулиця, що проходить по набережній, отримала назву Гімназичної (нині Гімназійна набережна). На даний момент в будівлі знаходиться Харківський індустріально-педагогічний технікум.
- Будинок № 33. П/а. Арх. Загоскін І. І.. Житловий будинок. Побудований у 1913 році.
- Будинок № 36. П/а. Арх. Тон А. А.. Житловий будинок, побудований у 1838 році.
- Будинок № 37. П/а. Арх. Стрижевський Г. Я. Ремісниче училище. Побудовано у 1894 році. На даний момент в ньому знаходиться 6-а стоматологічна поліклініка Московського району.
- Будинок № 41. П/а. Арх. Загоскін І. І. Житловий будинок. Побудований у 1913 році
- Будинок № 44. П/а. Житловий будинок, побудований у 1838 архітектором А. А. Тоном. При реконструкції, проведеній у 1911 році архітектором Дашкевичем М. І., фасад було прикрашено скульптурними медальйонами, розташованими між вікнами другого поверху. Будинок виконаний в стилі російського класицизму.
- Будинок № 45. П/а. Перше реальне училище побудовано у 1877 році архітектором Толкуновим на Вознесенській площі (нині майдан Фейєрбаха). Через деякий час після спорудження будівлі з боку двору була прибудована домова церква. Триповерховий будинок витриманий в стилі класицизму з використанням середньовічних романо-готичних форм. Вікна будівлі обрамлені тонкими колонами з кубічними капітелями, над ламаним карнизом розташований парапет зі стовпами. Викладання в училищі велося в підготовчому класі та шести основних. Крім того, був ще й додатковий сьомий клас, призначений для підготовки до вступу у вищі навчальні заклади. На цей момент в будівлі знаходиться .
- Будинок № 46. П/а. Житловий будинок кінця XIX ст.
- Будинок № 52. П/а. Житловий будинок початку XX ст.
- Будинок № 58. П/а. Житловий будинок кінця XIX ст.
- Будинок № 60. П/а. Житловий будинок (будувався як прибутковий будинок. Побудований у 1907 році.
- Будинок № 72. П/а. Арх. Ломаєв І. А., Загоскін І. І. Житловий будинок. Побудований у 1912 році.
- Будинок № 94. П/а. Спочатку на цьому місці у 1902 році було споруджено на благодійні кошти . Народний дім в Харкові було споруджено третім в країні після будівництва подібних будівель в Нижньому Новгороді та Санкт-Петербурзі. Будинок мав два зали, в яких проходили концерти та читалися лекції, бібліотеку-читальню, вечірні школи та драматичний гурток. У народному домі бував Костянтин Сергійович Станіславський. Також кілька разів виступав оперний співак Федір Іванович Шаляпін. У 1931 році після сильної пожежі будівлю було знесено. У 1938 році на цьому місці було побудовано новий кам'яний будинок. Спочатку в будівлі знаходився оперний Червонозаводський театр. У 1963 році було проведено реконструкцію будівлі. Після реконструкції будівля стала палацом культури Харківського електромеханічного заводу (БК ХЕМЗ). У палаці культури є зал на 1800 осіб і кінозал на 500 глядачів.
- Будинок № 124. П/а. Житловий будинок у робітничому кварталі «Червоний луч». Побудований у 1929 році.
- Будинок № 131. П/а. Військова казарма побудована у 1900 році для Тамбовського 122-го піхотного полку. Будівництво казарми обійшлося місту в суму близько 90 тисяч рублів. У радянський час . Знесено влітку 2011 року.
- Будинки № 141 і 143. П/а. Арх. Троценко В. К. у колективі авторів. Котеджі робітничого селища. Всього було побудовано 35 подібних будинків. У стилі будівель архітектори спробували відбити традиції українського народного зодчества, застосували нескладну різьбу на дерев'яних огорожах ґанків та невеликих балконів. Надалі ці два будинки було вирішено не зносити, а залишити як пам'ятки архітектури 20-х років XX століття.
- Будинок № 142. П/а. Арх. Сердюк Є. Н., Харманський З. Ю. Комплекс двоповерхових будівель «Селекційна станція» побудований у 1913 році. Будівлі виконані в стилі . На даний момент в будівлях знаходиться .
- Будинок № 145. П/а. Арх. Каляновський В. І. Жіноча лікарня «Жіноча допомога» побудована у 1901 році. На даний момент в будівлі знаходиться міський пологовий будинок № 2 ім. Гельфериха, а також кафедра акушерства та гінекології Харківського інституту удосконалення лікарів.
- Будинок № 191. П/а. Житловий будинок. Побудований у 1927 році в стилі конструктивізму.
- Будинки № 195 та № 197. П/а. У будинку № 195 розташовувалася Миколаївська лікарня, побудована в 1895—1900 роках. У той час вона розташовувалася на околиці міста. Спочатку, лікарня була розрахована на 100 ліжок. Будинок № 197 побудований як «Зразкова робоча поліклініка» або «Палац санітарної освіти» в 1925—1927 роках (арх. В.А. Естрович, О.В. Лінецький, виконавець проекту О.І. Неровецький). Триповерхова будівля витримана в стилі, близькому до класицизму. Потужний ризаліт має п'ять аркових прорізів на першому поверсі та чотири колони на верхніх двох. Над трикутним фронтоном, прикрашеним ліпленням, розташований купол. На даний момент обидва будинки продовжують виконувати функції лікувальних корпусів Харківської міської клінічної багатопрофільної лікарні № 17 (№ 195) та 2-ї міської клінічної лікарні (№ 197).
- Будинок № 275. П/а. Головна контора ХТЗ. Побудована у 1931 році. У 1950 році проведено реконструкцію.
Друга половина XX ст.
Під час Другої світової війни початок проспекту, розташований в історичному центрі міста, сильно постраждав. На місці зруйнованих та пошкоджених будівель центру міста в 50-ті роки були побудовані будинки № 2, 3, 5, 10, 12 і 27. Комплекси житлових будинків № 40—42 та № 96—96а, зведені на західному березі річки Харків, будувалися одночасно з перебудовою центру із застосуванням тих же стильових прийомів:
- Будинок № 2/2. Житловий будинок побудований впродовж 1954—1967 років. Великий семиповерховий будинок з вбудованими магазинами на першому поверсі займає цілий квартал між Майданом Конституції, Московським проспектом, провулком Короленка та .
- Будинок № 3. Житловий будинок побудовано у 1952 році, архітектори — Д. Г. Торубаров та В. С. Донський. Восьмиповерховий будинок має двоповерховий рустований цоколь. Верхній поверх виконаний у вигляді мансарди. При оформленні використовувалися українські національні мотиви.
- Будинок № 5. Житловий будинок, побудований у 1954 році, архітектор Є. О. Любомілова. Виконаний в подібному до будинку № 3 стилі, але більш спрощений і без мансарди. Балкони, що починаються з третього поверху, прикрашені ліпними українськими орнаментами.
- Будинки № 10 та 12. Архітектори: буд. № 10 — В. Векслер, № 10 — В. М. Кваша. Південна чотириповерхова частина будинку (№ 12) була побудована у 1953 році, північна п'ятиповерхова (№ 10) побудована у 1954 році. Будинок споруджено в спрощеному стилі класицизму. Будівля будувалася для харківського відділення Всесоюзного державного проектного інституту Атомтеплоелектропроект.
- Будинок № 27. Житловий будинок побудовано у 1956 році для робітників Харківського заводу транспортного машинобудування імені В. О. Малишева. Архітектори — П. І. Русінов, Я. І. Лівшиць. П'ятиповерховий будинок має рустований високий перший поверх. Середня частина семиповерхова з арочним проїздом у двір. Починаючи з другого поверху будівлю облицьовано керамічною плиткою під тесаний камінь. Два верхніх поверхи середньої частини та еркери крил прикрашені пілястрами. Будівлю побудовано на площі перед Харківським мостом на розі з . За попереднім планом архітекторів на іншій стороні площі, забудованої дво- триповерховими будинками, для симетрії мали побудувати такі ж за стилістикою та обсягом будівлі, але дані плани не були здійснені.
- Будинок № 40/42. Житловий п'ятиповерховий будинок побудований у 1953 році. Розташований в місці примикання до проспекту вулиці Богдана Хмельницького. Фасади прикрашені декоративним ліпленням із стилістикою українського народного орнаменту. Високий кам'яний парапет виконаний в стилі бароко.
- Будинок № 75 — Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (колишній Будинок політичної освіти). Побудований у 1979 році. Частково зруйнований під час російського обстрілу 18 березня 2022 р.
- Будинки № 96 і 96а. П/а, колектив авторів. Комплекс житлових будинків. Будинок семиповерховий і має баштоподібну надбудову на розі. Сходові клітини розташовані в арочних нішах. Висота пілястр убуває з кожним поверхом. У будинку високий та ошатний парапет з ліпними прикрасами. Будинок № 96а дев'яти-одинадцятиповерховий з арочним проїздом у двір. Двоярусні пілястри прикрашені ліпними гербами та капітелями.
Храми
За часів Російської імперії в місцях перетину зі Старомосковською вулицею стояли великі кам'яні храми. При міських навчальних закладах споруджувалися будинкові церкви. При реальному училищі з двору було прибудовано домову церкву. Перша чоловіча гімназія також мала свій домовий храм, облаштований у 1845 році. У казармі Тамбовського полку було побудовано військову домову церкву в 1901 році. На території Миколаївської лікарні впродовж 1895—1907 років за проектом Немкіна було побудовано Миколаївську церкву. Після приходу до влади більшовиків окремі храми були зруйновані, а будинкові церкви, вбудовані в будівлі, були переобладнані.
Вознесенський храм. Розташовувався на Вознесенській площі. Перша згадка про дерев'яний Вознесенський храм відноситься до 1687 року. Другий дерев'яний храм на цьому місці було освячено в 1733 році. Між 1780—1785 роками він згорів. У 1794-му на замін згорілого було побудовано великий трьохпрестольний дерев'яний храм з кам'яним фундаментом. У 1862 році храм разом з іконостасом було продано для розбирання та подальшої установки в селі Валківського повіту. У 1863-му закладено новий кам'яний трьохпрестольний храм. Будівництво завершилося 1876 року. Лівий престол освячений на честь святого євангеліста Іоанна Богослова, головний престол — на честь Вознесіння Господнього, Правий престол — на честь святого великомученика Пантелеймона. Храм мав п'ять куполів та високу дзвіницю.
Михайлівський храм. Розташовувався на . Дерев'яний Михайлівський храм було побудовано в 1711 році. 10 вересня 1783 року було закладено новий кам'яний храм. Будівництво завершилося через чотири роки і 6 вересня 1787 року церкву було освячено. Зі старого храму в новий було перенесено іконостас. Старий храм не зносили і поки не було побудовано нову дзвіницю, користувалися дзвіницею дерев'яної церкви. Пізніше було вирішено розширити храм і впродовж 1794—1795 років йшло будівництво притвору із західного боку і кам'яної дзвіниці. У 1797 році церковний двір обнесли дерев'яним парканом. Лівий престол трьохпрестольного храму освячений на честь святого великомученика Георгія Побідоносця, головний престол — на честь святого Архистратига Михаїла, правий престол — на честь святих рівноапостольних Костянтина та Ольги.
Храм Святого Духа. Кам'яний трипрестольний храм на Кінській площі побудовано в 1854 році. Лівий престол освячений на честь святого Василія Великого, головний престол — на честь зішестя Святого Духа, правий престол — на честь святих Андріана та Наталії.
Пам'ятники
У сквері майдану Героїв Небесної Сотні розташована могильна плита начальника харківської Червоної гвардії в 1917—1918 роках, члена Військової ради Донецько-Криворізької республіки, більшовика Миколи Олександровича Руднєва. У 2017 році, було виявлено, що могили на цьому місці немає.
У грудні 1959 року на цій площі біля проспекту Героїв Харкова навпроти будівлі Технічного університету сільського господарства було встановлено пам'ятник. Бронзова статуя встановлена на постаменті з чорного полірованого граніту. На постаменті напис українською мовою: «Героєві Громадянської Війни Миколі Руднєву — трудящі Харківщини». У квітні 2015 року пам'ятник знесено.
У 1956 році на площі перед головною конторою Харківського тракторного заводу, на самому початку було відкрито пам'ятник радянському державному та партійному діячеві Григорію Костянтиновичу Орджонікідзе (1886—1937 рр). Бронзова статуя встановлена на постаменті з сірого граніту.
У квітні 2015 року пам'ятник знесено.
До 300-річчя з дня заснування Харкова на основних дорогах при виїзді до міста споруджувалися пілони. На Московському проспекті теж були побудовані два пілони — по одному з кожного боку дороги.
Впродовж 1990—2000-х років на 9 гектарах в урочищі, розташованому в місці перетину проспекту Героїв Харкова з окружною автодорогою, будується Меморіал жертв геноциду «Дробицький Яр». Він розташований на місці масових розстрілів цивільного населення, здійснених нацистськими військами в 1941—1942 роках. За даними Державного архіву Харківської області, було розстріляно близько 16—20 тисяч осіб. Були побудовані такі об'єкти, як знак менора, автодорога до меморіального комплексу, алея, пам'ятник-монумент та Траурний зал з Чашею скорботи.
На перехресті проспекту та вулиці 12 квітня на місці бараків, в яких розташовувалося єврейське гетто, 30 квітня 1992 року була споруджена стіна плачу. 2 травня 2000 року її було реконструйовано. Там же 9 вересня 1995 року було встановлено пам'ятний знак «Рятівникам — праведникам світу».
Шляхопроводи
Харківський міст — побудований з бетону через річку Харків у 1954 році. Відкриття мосту приурочено з нагоди 300-річчя Переяславської ради, що знайшло відображення в оформленні мосту. Його прикрашено скульптурами на гранітних постаментах, розташованих на західному березі. Одна з скульптурних груп символізує єдність українського та російського народів. Поруччя та стовпи для освітлення (чотири стовпи з кожного боку) відлили з чавуну. Міст розташований низько над водою, має дві додаткові опори на річці. Мостом здійснюється двосторонній рух автотранспорту. Посередині мосту прокладена трамвайна лінія.
Корсиковський шляхопровід був побудований через Балашовську лінію залізниці спочатку у 1928 році. Після боїв німецько-радянської війни його довелося будувати заново. Новий міст споруджено у 1944 році. Шляхопроводом здійснюється двосторонній рух автотранспорту з трамвайною лінією посередині.
Салтівський шляхопровід — дворівнева розв'язка з проспектом Льва Ландау споруджена в районі станції метро «Турбоатом». Проспект Льва Ландау проходить по мосту над проспектом Героїв Харкова.
Лосєвський шляхопровід — побудований у 1955 році районі заводу «Південкабель» та станції метро «Імені Масельського» проходить над залізницею та має вигляд з'їзду з проспекту Тракторобудівників на проспект Героїв Харкова в бік центру міста.
Шляхопровід через залізничну лінію в районі плиткового заводу. Шляхопроводом здійснюється двосторонній рух автотранспорту.
Дворівнева розв'язка з Харківською окружною дорогою. Окружна дорога проходить по чотирьохсмуговому мосту над проспектом. У цьому місці проспект закінчується.
Транспорт
Проспект Героїв Харкова — одна з найважливіших транспортних магістралей міста. Проспектом проходить безліч маршрутів міського громадського транспорту. Уздовж проспекту Героїв Харкова з північної сторони проходить залізнична лінія, що побудована для обслуговування великих промислових підприємств, розташованих уздовж проспекту. З проспекту здійснюється виїзд з міста на Харківську окружну дорогу та автошлях міжнародного значення М03E40 у напрямку Донбасу та Ростова-на-Дону.
Паралельно проспекту Героїв Харкова проходить Холодногірсько-Заводська лінія Харківського метрополітену, зі станціями:
- «Турбоатом»;
- «Палац Спорту»;
- «Армійська»;
- «Імені Масельського»;
- «Тракторний завод»;
- «Індустріальна».
На початку проспекту біля майдану Конституції розташований пересадковий вузол між Холодногірсько-Заводською та Салтовською лініями метрополітену, що складається зі станцій «Майдан Конституції» та «Історичний музей». В районі майдану Захисників України на Олексіївської лінії розташована однойменна станція метро «Захисників України».
Наземний міський транспорт:
- трамвайні маршрути № 5, 6, 8, 23, 26, 27;
- тролейбусні маршрути № 3, 7, 13, 20, 31, 36, 45, 46;
- автобусні маршрути № 9, 11т, 14т, 15Е, 15т, 102е, 121е, 137е, 147е, 205е, 211т, 214т, 216т, 227т, 131п, 234е, 242е, 249е, 251е, 251т, 259е, 259т, 261е, 261т, 262е, 262т, 267т, 276т, 284т.
Приміський транспорт розташовується навколо пересадкових вузлів, утворених на двох останніх станціях метро Холодногірсько-Заводської лінії:
- «Тракторний завод», залізнична станція Лосєве І та зупинка приміських автобусів, яка обслуговує найближче передмістя (Вільхівка, Верхня Роганка, Затишне, Кулиничі, Логачівка, Хроли тощо);
- «Індустріальна», залізнична станція Лосєве ІІ та автостанція № 6 «Заводська», що обслуговує Старосалтівський та Чугуївський напрямки.
Промисловість та наука
Великі промислові підприємства
Уздовж проспекту Героїв Харкова розташовано багато великих харківських підприємств та організацій. За це в радянський час він часто називався «алея гігантів».
Харківський велосипедний завод («ХВЗ», пр. Героїв Харкова, 118). З моменту заснування в 1923 році й до початку Другої світової війни випустив більше 1 млн велосипедів. У 1941 року було евакуйовано до Бухари. У післявоєнні роки відновлено і в 1980-і роки виробничі потужності доведено до 1 млн велосипедів на рік. Випускав велосипеди різних марок, в тому числі «Україна», «Супутник» та «Турист». У 1990-ті роки різко скоротилося виробництво.
Харківський електромеханічний завод («ХЕМЗ», пр. Героїв Харкова, 199). Був заснований у 1915 році на базі евакуйованого з Риги у зв'язку з війною заводу Всесвітньої електричної компанії. Завод спеціалізується на виробництві великих електричних машин, електродвигунів до 100 кВт, тиристорних електроприводів, різноманітного низьковольтного та високовольтного устаткування.
Турбоатом (пр. Героїв Харкова, 199). Розпочато спорудження заводу у 1934 році. У 1935 році випущено першу парову турбіну. Після відновлення в 1940-ві роки, завод продовжив випуск турбін великої потужності. З 1953 року освоєно випуск турбін для гідроелектростанцій. Надалі почалися поставки турбін для атомних електростанцій.
Електроважмаш (пр. Героїв Харкова, 299). Завод заснований у 1946 році. До 1980-х років став одним з найбільших в радянській електротехнічної промисловості, був найважливішим в СРСР виробником потужних турбогенераторів для теплових та атомних електростанцій, гідрогенераторів вертикального, горизонтального та капсульного виконання для звичайних та гідроакумулюючих гідроелектростанцій, великих електричних машин та тепловозного електроустаткування.
Будинок преси (пр. Героїв Харкова, 247). Поліграфічний комбінат «Соціалістична Харківщина» будувався протягом 1968—1975 років. Два корпуси відведено під друкарні. В чотирнадцятиповерховому головному корпусі розташовувалися редакції обласних газет та Харківська обласна організація Спілки журналістів.
(пр. Героїв Харкова, 251). Утворений у 1947 році. Спеціалізація підприємства — металоконструкції для промислового будівництва.
(пр. Героїв Харкова, 257). Заснований у 1933 році, випускав сантехніку та опалювально-вентиляційне обладнання. З 1960 року розпочато випуск кондиціонерів великої продуктивності. Центральними кондиціонерами виробництва харківського заводу були обладнані всі метрополітени країни, Кремлівський Палац з'їздів та Великий театр. Після розвалу СРСР завод збанкрутував.
Харківський тракторний завод («ХТЗ», пр. Героїв Харкова, 275). Будівництво почалося у 1930 році. У 1937 році були випущені перші гусеничні трактори. Під час війни було евакуйовано до міста Рубцовськ, де на його базі створений . У післявоєнні роки завод швидко відновили і вже у 1948 році він досяг довоєнного рівня виробництва. 16 червня 1982 заводом був випущений двомільйонний трактор.
Харківський верстатобудівний завод (пр. Героїв Харкова, 277). Побудований у 1936 році, спочатку виробляв як кругло, так і радіально-свердлильні верстати. Після Другої світової війни було відновлено і спеціалізовано на виробництві різних модифікацій круглошліфувальних верстатів. Одне з провідних верстатобудівних підприємств СРСР.
Харківський плитковий завод (пр. Героїв Харкова, 297). Будівництво заводу розпочато у 1936 році, а закінчено лише в 1946. У 1973 році завод випустив свій 100-мільйонний квадратний метр плитки. Завод випускає облицювальні, фасадні, метлаські плитки. У вересні 2007 року підприємство першим серед плиткових заводів країн СНД почало виробляти керамічні плитки одинарного випалу ().
Історичні:
Завод Гельферіх-Саде, в радянський період — Моторобудівний завод «Серп та Молот» (пр. Героїв Харкова, 183). Заснований у 1882 році для виробництва сільськогосподарських машин. У 1918 році завод націоналізовано, а в листопаді 1922 року «Товариство М. Гельферіх-Саде» було перейменовано в «Серп та молот». У 1941 році було евакуйовано на Урал. У післявоєнний час завод відновлено та спеціалізовано на випуску тракторних та комбайнових двигунів, що дозволило повністю припинити їх випуск на ХТЗ та Волгоградському тракторному заводі. 3 жовтня 2005 суд визнав завод банкрутом. На колишній території заводу планується розмістити торговельно-офісні, житлові, виробничі, складські та розважальні об'єкти. Частина заводських будівель буде знесена, а частина піддана реконструкції.
Науково-дослідні інститути та конструкторські бюро
На проспекті Героїв Харкова розташований цілий ряд науково-дослідних інститутів: Інститут рослинництва ім. Юр'єва Української академії наук України (пр. Героїв Харкова, 142), Український державний інститут з проєктування заводів важкого машинобудування (пр. Героїв Харкова, 151), НДІ статистики Державного комітету статистики України (пр. Героїв Харкова, 204/2), Науково-дослідний інститут-полігон мобільної техніки (пр. Героїв Харкова, 275) та Науково-виробниче об'єднання НДІ «Кондиціонер» (пр. Героїв Харкова, 257). Також на проспекті знаходяться Особливе конструкторське бюро комплектних пристроїв (пр. Героїв Харкова, 138А) та Дослідно-конструкторське бюро шліфувальних верстатів (пр. Героїв Харкова, 277).
Соціальна сфера
Охорона здоров'я
На проспекті розташовані такі державні лікувальні установи:
- 6-та стоматологічна поліклініка Салтівського району (будинок № 37). Будівлю побудовано в 1894 році, спочатку в ній розміщувалося ремісниче училище.
- 2-й пологовий будинок (будинок № 145), побудований в 1901 році.
- 12-та міська дитяча поліклініка (будинок № 153). Поліклініка має фізіотерапевтичне та чотири педіатричних відділення.
- 20-та міська поліклініка (будинок № 179).
- Обласний клінічний центр урології та нефрології ім. В. І. Шаповала (будинок № 195). При центрі існують кафедри Харківського державного медичного університету.
- 2-га міська клінічна лікарня (будинок № 197). Лікарня має такі відділення: гастроентерологічне, патологоанатомічне, проктологічне, реанімаційне, рентгенологічне, фізіотерапевтичне, два хірургічних, ендокринологічне та травматологічне. Побудована в 1927 році як «Зразкова робоча поліклініка».
- Міський клінічний протитуберкульозний диспансер № 1 (будинок № 197).
Лікувальні установи великих підприємств:
- 17-та Харківська міська клінічна багатопрофільна лікарня (будинок № 195). Лікарня складається з семи корпусів. В яких розташовані 17 відділень. Заснована 1900 року. До революції носила назву Миколаївської лікарні.
- Медико-санітарна частина «ХТЗ» (будинок № 275). Існуючі відділення: жіноча консультація, зубопротезне, неврологічне, стоматологічне та терапевтичне.
- Медико-санітарний підрозділ «Електроважмаш» (будинок № 299).
Також на проспекті є санітарно-епідеміологічна станція Немишлянського району (будинок № 140) і три колишні державні аптеки, побудовані при СРСР.
Приватних лікувальних установ на проспекті майже немає.
Освіта
Дошкільна освіта представлена чотирма дитячими садочками (пр. Героїв Харкова 212/1, № 208/2, № 296а та № 298а). Середню освіта забезпечують загальноосвітня школа № 72 (пр. Героїв Харкова, 246) та спеціалізована школа № 155 (пр. Героїв Харкова, 318А). Також діють Харківський професійний ліцей будівництва та комунального господарства (пр. Героїв Харкова, 19), Харківський індустріально-педагогічний технікум (пр. Героїв Харкова, 24) та Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка (нині Державний біотехнологічний університет) (пр. Героїв Харкова, 45), Харківський фінансово-економічний інститут (пр. Героїв Харкова, 138а) та Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові (пр. Героїв Харкова, 75).
Рекреація
Спорт
Спортивні комплекси представлені Державним експериментальним навчально-спортивним центром України з легкої атлетики в місті Харкові (пр. Героїв Харкова, 246А) та обласним спортивним комплексом «ХТЗ» (пр. Героїв Харкова, 244/1. Також тут розташовано ряд спортивних товариств та організацій: Харківська обласна федерація кікбоксингу (пр. Героїв Харкова, 44), фізкультурно-спортивне товариство «Спартак» (пр. Героїв Харкова, 94) та Школа вищої спортивної майстерності Державного експериментального навчально-спортивного центру України з легкої атлетики в місті Харкові (пр. Героїв Харкова, 246А).
Парки та сквери
На західному березі річки Харків розташований невеликий сквер Гімназійної набережної. На майдані Героїв Небесної Сотні також розташований невеликий сквер. На майдані Захисників України розташовано сквер БК ХЕМЗ.
У районі перетину з вулицями Морозова та розташовано парк Машинобудівників. Парк площею 100 га створювався протягом 1934—1937 років. Уздовж алей парку висаджена липа кримська. У парку росте безліч різних видів рослин.
У районі ХТЗ між проспектом та розташований парк культури та відпочинку імені Маяковського площею 80 гектар. Він був організований в 1930-х роках в засадженій деревами санітарно-захисній зоні між промисловими підприємствами, розташованими на північ від проспекту.
Торгівля
На перших поверхах багатьох будівель розташовані офіси та магазини. У радянський період найбільший магазин на проспекті було відкрито в 1968 році універмаг «Харків» (пр. Героїв Харкова, 137). Тоді це був найбільший універмаг Харкова та один з найбільших в Україні. Триповерхову будівлю споруджено за переробленим типовим проектом та було обладнано ескалаторами та системою кондиціонування повітря. Загальна торгова площа універсаму становила 5600 м². Фасад універмагу кардинально реконструйовано навесні 2012 року, відновлено підземні пішохідні переходи від будівлі універмагу в бік станції метро та скверу.
У 1965 році було відкрито великий спеціалізований магазин «Будинок меблів» (пр. Героїв Харкова, 196А).
У 1990-х — 2000-х роках на проспекті почалося будівництво супермаркетів та торгових центрів, зокрема «МКС», «Восторг», «Таргет», «Клас», «Мегамакс» та ін. В районі майдану Захисників України розташовано один з найстаріших ринків міста — . Також виникли невеликі ринки біля виходів зі станцій метро.
Проспект Героїв Харкова в мистецтві
Володимир Павлович Бєляєв у своєму романі «Стара фортеця», написаному в 1959, згадував Московську вулицю (ділянка проспекту від нинішньої площі Конституції до Харківського моста), помилково називаючи її Старо-Московською:
Московський проспект згадується в романі Олеся Гончара «Людина та зброя» (1960), удостоєному премії ім. Т. Г. Шевченка (1962).
Примітки
- Дмитриева Е.Н., Дьякова Е.В., Харченко Н.М; под общ. ред. Куделко С.М. (2011). Харьков: справочник по названиям: 7000 улиц, площадей, скверов, районов... Харьков: «Издательство САГА». с. 200—201. ISBN .
{{}}
: Перевірте значення|isbn=
: недійсний символ () - Клейн Б. Г., Лаврентьев И. Н., Лейбфрейд А. Ю. и др. Харьков: Архитектура, памятники, новостройки: Путеводитель. — Харьков : Прапор, 1987. — 151 с.;
- . Архів оригіналу за 30 грудня 2011. Процитовано 16 серпня 2014.
- https://www.city.kharkov.ua/uk/news/u-kharkovi-pereymenuvali-tri-vulitsi-y-rayon-50722.html
- . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 16 серпня 2014.
- . Архів оригіналу за 18 грудня 2005. Процитовано 18 грудня 2005.
- Миславский В. Н. Харьков и кино. Фильмо-биографический справочник. — Харьков : Торсинг, 2004. — 288 с. — .
- . Архів оригіналу за 4 травня 2008. Процитовано 16 серпня 2014.
- . Архів оригіналу за 24 квітня 2009. Процитовано 16 серпня 2014.
- . Архів оригіналу за 13 жовтня 2011. Процитовано 16 серпня 2014.
- . Архів оригіналу за 13 жовтня 2011. Процитовано 16 серпня 2014.
- Решение XXII сессии XXIV созыва Харьковского горсовета от 23.06.2004 р. № 24-22[недоступне посилання з квітня 2019] (укр.)
- . Архів оригіналу за 12 січня 2015. Процитовано 16 серпня 2014.
- . Архів оригіналу за 31 грудня 2009. Процитовано 16 серпня 2014.
- Гусев А. Н. Харьков. Его прошлое и настоящее. — Харьков: типография Адольфа Дарре, 1902.
- Две харьковские казармы — одна судьба [ 19 серпня 2014 у Wayback Machine.] // Медиа-компания «Время»
- Михайленко, Галина. Діяльність О. І. Неровецького в галузі промислового та цивільного будівництва в Україні в 1922-1936 роках (PDF).
- Харківські рятувальники понад сім годин діставали людину з-під уламків будівлі (фото). Харків Тimes (укр.). 19 березня 2022. Процитовано 5 січня 2024.
- Могила більшовика Руднєва у Харкові виявилася фейком. Укрінформ. 5 грудня 2017. оригіналу за 11 жовтня 2019. Процитовано 3 червня 2021.
- В Харькове ночью снесли памятник Рудневу. «Сьогодні». 11 квітня 2015. оригіналу за 11 жовтня 2019. Процитовано 3 червня 2021. (рос.)
- . Архів оригіналу за 11 жовтня 2019. Процитовано 11 жовтня 2019.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Информация о чествовании памяти погибших в Дробицком Яру в декабре 1941 — январе 1942 годов на сайте Харьковской обладминистрации [ 12 червня 2008 у Wayback Machine.] (укр.)
- . Архів оригіналу за 11 грудня 2007. Процитовано 16 серпня 2014. (рос.)
- . Архів оригіналу за 17 жовтня 2011. Процитовано 16 серпня 2014. (рос.)
- Андреева Г. К., Голиков В. П., Гринев Е. А. и др. Харьков. Книга для туристов. — Харьков : Прапор, 1984. — С. 79—81.
- Андреева Г. К., Голиков В. П., Гринев Е. А. и др. Харьков. Книга для туристов. — Харьков : Прапор, 1984. — С. 68—69.
- . Архів оригіналу за 2 грудня 2007. Процитовано 16 серпня 2014.
- На месте завода «Серп и Молот» построят многофункциональный комплекс[недоступне посилання з квітня 2019]
- Беляев К. А., Краснящих А. П. Харьков в зеркале мировой литературы. — Харьков : Фолио, 2007. — 399 с. — .
Джерела
- Дяченко І. Вулиці та площі Харкова. Нарис. — вид-4. — Харків : Прапор, 1977. — 272 с.
- Багалій Д., Міллер Д. Історія міста Харкова за 250 років існування (з 1655). — Харків, 1905. — Т. I.
- Багалій Д., Міллер Д. Історія міста Харкова за 250 років існування (з 1655). — Харків, 1912. — Т. II.
- Лейбфрейд О. Ю., Полякова Ю. Харків. Від фортеці до столиці: Нотатки про старе місто. — Харків : Фоліо, 2004. — 335 с. — .
- Голіков А. П. Харків. Коротка довідкова книга. — Харків : Прапор, 1976. — 296 с.
- Андрєєва Г. К., Голіков В. П., Гриньов Є. О. та ін. Харків. Книга для туристів. — Харків : Прапор, 1984. — 259 с.
- Клейн Б. Г., Лаврентьєв І. Н., Лейбфрейд А. Ю. та ін. Харків: Архітектура, пам'ятники, новобудови: Путівник. — Харків : Прапор, 1987. — 106-119 с.
- Харків. Золоті сторінки. — Харків : Золоті сторінки, 2005.
- Ярмиш А. Н., Посохов С. І., Епштейн А. І. та ін. Історія міста Харкова у XX ст. — Харків : Фоліо; Золоті сторінки, 2004. — 686 с. — («Фоліо»), («Золоті сторінки»).
- Бондаренко Б. А. Кам'яний літопис. Історія містобудування та архітектура Харкова. — 2-е вид. — Харків : Прапор, 1978. — 72 с.
- Ю. Кроль, Б. Зайцев, С. Куделко та ін. Московський район, р. Харків. Історія та сучасність. — Харків : Прапор, 1994. — 192 с. — .
- Н. І. Полянська, В. О. Ярошик. Історія Харківської епархії. До 200-річчя Заснування: Бібліографічній покажчик. — Харків : Бізнес-Інформ, 1999. — 332 с. — .
- Редін Є. К. Матеріали до вивчення церковних старожитностей України: Церкви міста Харкова. — Харків : друкарня «Друковане справа», 1905.
- Гусєв А. Н. Харків. Його минуле та сьогодення. — Харків : друкарня Адольфа Дарре, 1902.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Prospekt Geroyiv Harkova najdovsha vulicya v Harkovi dovzhinoyu ponad 18 km Bere pochatok z centru mista vid majdanu Konstituciyi ta zakinchuyetsya pislya peretinu z okruzhnoyu avtodorogoyu bilya Drobickogo yaru Uzdovzh Prospektu Geroyiv Harkova roztashovano zhitlovi masivi Novi budinki HTZ Rogan ta Obrij Bezlich velikih pidpriyemstv mista pobudovano vzdovzh prospektu yakij za radyanskoyi dobi chasto nazivavsya aleya gigantiv Prospekt Geroyiv HarkovaPochatok prospektu vid ploshi KonstituciyiPochatok prospektu vid ploshi KonstituciyiRajon Kiyivskij Slobidskij Saltivskij Industrialnij Nemishlyanskij Osnov yanskijKolishni nazviMoskovska vulicya Staromoskovska vulicya Korsikovska vulicya vulicya 1 o Travnya prospekt Stalina Chuguyivskij trakt Moskovskij prospektZagalni vidomostiProtyazhnist 18 kmTransportNajblizhchi stanciyi metro Majdan Konstituciyi Zahisnikiv Ukrayini Turboatom Palac Sportu Armijska Imeni O S Maselskogo Traktornij zavod IndustrialnaZovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMap r1295889Mapa Prospekt Geroyiv Harkova u VikishovishiNazvaSvoyeyu nazvoyu prospekt zobov yazanij geroyam zahisnikam Harkivshini pid chas povnomasshtabnoyi rosijsko ukrayinskoyi vijni Kolishnya nazva prospektu zobov yazana starij dorozi na Moskvu vzdovzh yakoyi vin i zabudovuvavsya Z plinom chasu prospekt podovzhuvavsya zajmayuchi teritoriyu spochatku staroyi Moskovskoyi dorogi XVII ser XIX st a potim Chuguyivskoyi dorogi yaka piznishe stala Chuguyivskim shose ser XIX st ser XX st u 1936 r prolyagala vid kagativ Harnarpita sogodni ce v rajoni vul Harkivskih divizij ci skladi zajmayut torgovi organizaciyi pochinayuchi vid supermarketu Klas na Moskovskomu prospekti do plitkovogo kombinatu Protyagom svogo isnuvannya ninishnij prospekt skladavsya z kilkoh vulic kotri zminyuvali svoyi nazvi Do 1919 roku skladavsya z troh chastin Moskovska vulicya vid Mikolayivskoyi ploshi do mosta cherez richku Harkiv Staro Moskovska vulicya vid Harkivskogo mostu do Kinnoyi ploshi zgodom mala nazvu vul Bronenoscya Potomkina ta Korsikivska vulicya vid Kinnoyi ploshi do richki Nemishli poblizu chavunno livarnogo zavodu Vestberg za suchasnimi nazvami ce vid majdanu Zahisnikiv Ukrayini do prospektu Lva Landau 20 grudnya 1919 roku Moskovska vulicya bula perejmenovana u vulicyu 1 go Travnya 20 veresnya 1936 roku vul 1 go Travnya Bronenoscya Potomkina Korsikovska ta Chuguyivske shose buli ob yednani v prospekt Stalina Rishennyam Miskupravi vid 7 veresnya 1942 roku v chas nimeckoyi okupaciyi prospekt znovu rozbitij na vul Moskovska Staro Moskovska i Korsikivskij Pislya zvilnennya povernuto im ya Stalina Z 5 listopada 1961 go po 11 travnya 2022 roku prospekt mav nazvu Moskovskij prospekt Z 2022 roku maye svoyu suchasnu nazvu Prospekt Geroyiv Harkova Administrativno teritorialnij podilProspekt Geroyiv Harkova peretinaye majzhe vse misto iz zahodu na shid prohodyachi cherez 6 miskih rajoniv Neparnij bik prospektu vid ploshi Konstituciyi do Harkivskogo mosta nalezhit Kiyivskomu rajonu Do Saltivskogo rajonu vidnositsya skver BK HEMZ i sama budivlya budinku kulturi roztashovana po parnij storoni i vsi budivli po neparnij storoni vid Harkivskogo mostu do vulici Energetichnoyi rajon stanciyi metro Turboatom ta zavodu Turboatom Do Osnov yanskogo rajonu vidnositsya parnij bik prospektu vid ploshi Konstituciyi do ploshi Zahisnikiv Ukrayini Vid ploshi Zahisnikiv Ukrayini do vulici Energetichnoyi budovi parnoyi storoni nalezhat do Slobidskogo rajonu Teritoriyu Nemishlyanskogo rajonu prospekt peretinaye pochinayuchi z vulici Energetichnoyi ta zakinchuyuchi vuliceyu Pivnichnoyu rajon stanciyi metro Im Maselskogo ta zavodu HTZ Vid vulici Pivnichnoyi ta do viyizdu z mista prospekt prohodit po teritoriyi Industrialnogo rajonu IstoriyaVulicya spochatku yavlyala soboyu dorogu na Moskvu sho vinikla odrazu zh pri budivnictvi Harkivskoyi forteci Doroga pochinalasya vid Moskovskoyi proyiznoyi vezhi ta jshla do derev yanogo mostu cherez richku Harkiv Naprikinci XVII stolittya za rikoyu perebuvala zastava vid chumi Zabudova pochatku suchasnoyi vulici roztashovanoyi na Podoli na zahid vid richki jshla protyagom XVII XVIII st U 1830 1840 vi roki XVIII st pochalosya zaselennya shidnogo berega richki Zaharkova Moskovska vulicya prohodila v nizinnij chastini mista bilya richki Na vulici pri v yizdi v misto buli zvedeni veliki kam yani triumfalni vorota Vid z Moskovskoyi vulici na Uspenskij sobor Foto 1860 h rokiv U 1837 roci pochalisya masshtabni roboti z rekonstrukciyi Moskovskoyi vulici vid Mikolayivskoyi ploshi ninishnij majdan Konstituciyi do mosta zamostili vulicyu kruglyakom po obom bokam vulici vpershe v misti proklali kam yani trotuari Takozh buli prokladeni vodostoki ta vkopani dvi pidzemni derev yani trubi dlya vidvodu doshovih vod U 1840 roci zrobili osvitlennya vulici z vikoristannyam 38 maslyanih lihtariv rozmishenih na visokih derev yanih stovpah Lihtari spochatku zapalyuvali lishe z veresnya po traven v najtemnishi bezmisyachni abo pohmuri nochi z takim rozrahunkom shob yih zapalyuvati lishe polovinu nochej na misyac U 1845 roci v budivli bilya Harkivskogo mostu na shidnomu berezi richki bula vidkrita Persha harkivska cholovicha gimnaziya budinok 26 U 1851 roci pochav robotu mehanichnij zavod Edelberga budinok 24 1861 roku v rajoni Kinnoyi ploshi vidkrivsya chavunolivarnij zavod Vestberg U 1871 roci bulo zrobleno gazove osvitlennya vsiyeyi Moskovskoyi vulici a takozh dilyanki Staromoskovskoyi vulici do Mihajlivskoyi ploshi U 1877 roci v budivli na Voznesenskij ploshi rozpochalosya navchannya v realnomu uchilishi U 1879 roci na rozi Moskovskoyi vulici kiyivskij revolyucioner terorist Grigorij Goldenberg zastreliv harkivskogo general gubernatora knyazya Dmitra Kropotkina Goldenberg skochiv na pidnizhku kareti knyazya vistriliv u vikno v upor ziskochiv ta znik Cej zamah zrobiv virishalnij vpliv na rishennya Narodnoyi voli pro vbivstvo carya Oleksandra II 1 bereznya 1881 1882 roku bulo zasnovano zavod silskogospodarskih mashin ta znaryad U 1883 roci pustili liniyu konki sho prohodila vid budivli birzhi na Mikolayivskij ploshi do Kinnoyi vulici nini vulicya Bogdana Hmelnickogo Naprikinci XIX st bula povnistyu osushena dilyanka Moskovskoyi vulici pered Harkivskim mostom kudi stikali doshovi vodi z bilshoyi chastini nagornogo centru shlyahom stvorennya sistemi pidzemnih keramichnih trub Pershim kinoteatrom sho z yavivsya na Moskovskij vulici stav Apollo vidkritij 20 zhovtnya 1907 roku za adresoyu vul Moskovska 8 Jogo vlasnikom buv prodyuser ta prokatnik Dmitro Ivanovich Haritonov Z nevelikoyu perervoyu v tomu zh roci vidkrivsya kinoteatr Modern vul Moskovska 6 a potim ta Ves svit vul Moskovska 15 V dorevolyucijnij period takozh buli vidkriti Ilyuziya vul Moskovska 4 Meteor vul Moskovska 8 Mishel vul Moskovska 6 ta Pompej vul Moskovska 32 Pochatok Prospektu Geroyiv Harkova vid majdanu Konstituciyi Fotografiya pochatku XX st Fotografiya pochatku XXI st Na pochatku XX stolittya v rajoni Kinnoyi ploshi bulo pobudovano ryad kam yanih sporud Navproti ploshi buli sporudzheni kazarmi dlya Tambovskogo polku U 1903 roci sporudzheno harkivskij Narodnij dim mav dva zali i biblioteku U 1910 roci pobudovano nevelikij stadion na yakomu v 1911 roci projshla persha v misti mizhnarodna futbolna zustrich z anglijskim klubom na yakij peremogu zdobula zbirna Harkova U 1915 roci bulo zasnovano Harkivskij elektromehanichnij zavod pobudovanij na bazi evakujovanogo z Rigi u zv yazku z Pershoyu svitovoyu vijnoyu zavodu Vsesvitnoyi elektrichnoyi kompaniyi VEK 23 bereznya 1919 konka bula povnistyu zakrita 23 zhovtnya 1923 roku zakincheno pereobladnannya ta provedena elektrifikaciya kolishnij liniyi konki po vulicyah 1 travnya ta Staromoskovskij do Kinnoyi ploshi Kincevu stanciyu na liniyi perenesli z ploshi dali v shidnomu napryamku do budivli kolishnogo Narodnogo domu Vidkrito marshrut 6A plosha Rozi Lyuksemburg Chervonozavodskij robochij teatr U 1926 roci tramvajnij marshrut 6 plosha Rozi Lyuksemburg Ivanivka ob yednano z marshrutom 6A Novij marshrut otrimav 6 U 1927 1928 rokah bulo zdijsneno pereshivannya liniyi na Moskovskomu prospekti z vuzkoyu 1000 mm na shiroku koliyu 1524 mm 10 listopada 1927 roku pobudovano she odnu neveliku dilyanku tramvaya vid zaliznichnoyi liniyi v rajoni zavodu Serp ta molot do zavodu HEMZ Pislya budivnictva Korsikovskogo shlyahoprovodu u 1928 roci pobudovanu dilyanku z yednali z osnovnoyu tramvajnoyu merezheyu i v lipni neyu buli pusheni zmineni marshruti 4 Novoselivka vulicya Zayikivska vulicya Korsikovska Zavodi ta 6 Holodna gora Centr Zavodi U listopadi 1922 roku Tovaristvo M Gelferih Sade bulo peretvoreno v derzhavnij zavod silskogospodarskogo mashinobuduvannya Serp ta molot 13 listopada 1923 roku bulo stvoreno Harkivskij velosipednij zavod imeni Petrovskogo U kvitni 1929 roku v rajoni ninishnogo peretinu z prospektom 50 richchya SRSR pochalosya budivnictvo turbogeneratornogo zavodu imeni Kirova sho zavershilosya v 1934 roci 1930 roku bilya zaliznichnoyi stanciyi Losyeve sho znahodilasya u toj chas za mezhami mista Harkova pochalosya budivnictvo Harkivskogo traktornogo zavodu yake bulo zaversheno 26 veresnya 1931 roku U 1933 roci bulo zasnovano zavod U 1935 roci bilya traktornogo zavodu bulo pobudovano Harkivskij ordena Zhovtnevoyi Revolyuciyi verstatobudivnij zavod imeni Kosiora yakij pochav virobnictvo 1 sichnya 1936 U lyutomu 1930 roku rozpochalosya budivnictvo liniyi tramvaya po prospektu v napryamku Harkivskogo traktornogo zavodu sho zakinchilosya 30 lipnya 1931 roku vidkrittyam liniyi po prospektu Stalina vid HEMZa do peretinu iz zaliznichnoyu liniyeyu bilya sporudzhuvanogo traktornogo zavodu rajon ninishnogo Losyevskogo shlyahoprovodu ta stanciyi metro Im Maselskogo Pri comu buv vidkritij marshrut 18 Zavodi HTZ 1 zhovtnya 1931 roku liniya bula prodovzhena do kincevoyi HTZ U 1934 roci tramvajni marshruti 4 ta 6 buli prodovzheni vid HEMZ do Turbinnogo zavodu de v rajoni ninishnogo peretinu z prospektom Lva Landau bulo pobudovano oborotnij trikutnik U 1940 roci v rajoni Selekcijnoyi stanciyi bulo pobudovano dodatkove rozvorotne kolo z kincevoyu Novi budinki kudi buli prodovzheni marshruti 4 6 i 16 Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni promislovi pidpriyemstva roztashovani na prospekti buli evakujovani Pislya zakinchennya vijni pochalosya vidnovlennya starih zavodiv ta budivnictvo novih vidnovlennya mostiv ta infrastrukturi miskogo elektrotransportu 30 serpnya 1943 roku bulo vidnovleno Harkivskij mist 19 serpnya 1944 roku vidbudovano Korsikovskij shlyahoprovid U 1946 roci povnistyu vidnovleno turbinnij zavod pobudovano zavod vazhkogo mashinobuduvannya Elektrovazhmash ta vvedenij v strij plitkovij zavod U listopadi 1947 roci pochav robotu pidshipnikovij zavod 14 serpnya 1948 po prospektu Stalina vid Virmenskogo provulka cherez Harkivskij mist do vulici Yevgeniyi Bosh ninishnya Bogdana Hmelnickogo bulo pobudovano trolejbusnu liniyu po yakij pustili marshrut 3 Vokzal Teatr Peremoga U grudni 1949 bulo pobudovano dilyanku vid perehrestya z vuliceyu Bronenoscya Potomkin do Velozavodu U 1950 roci liniyu bulo prodovzheno do perehrestya z vuliceyu Energetichnoyi kudi buli prodovzheni marshruti 3 Vokzal HTGZ i 4 Miskpark HTGZ 22 serpnya 1953 roku bulo vidkrito dilyanku tramvajnoyi liniyi vid traktornogo zavodu do plitkovogo Po nij pusheni zmineni marshruti 9 Vokzal Plitkovij zavod ta 20 Miskpark Plitkovij zavod U 1954 roci zaversheno budivnictvo novogo betonnogo mostu cherez richku Harkiv U 1959 roci trolejbusna liniya na prospekti prodovzhena vid HGTZ daleko na shid do vulici Plitkovoyi U 1968 roci na prospekti bulo vidkrito na toj chas najbilshij u misti univermag Harkiv roztashovanij v rajoni ploshi Zahisnikiv Ukrayini 23 serpnya 1975 roku pri vidkritti pershoyi puskovoyi dilyanki Holodnogirsko Zavodskoyi liniyi Harkivskogo metropolitenu na prospekti vidkrilasya persha stanciya metro Moskovskij prospekt Stanciya roztashovuyetsya v rajoni zavodu Turboatom i peretinu z prospektom 50 richchya SRSR 23 serpnya 1978 roku pri vidkritti drugoyi puskovoyi dilyanki Holodnogirsko Zavodskoyi liniyi na prospekti vidkrilisya she 5 stancij Komsomolska nini Palac Sportu pri peretini z prospektom Petra Grigorenka Armijska peretin z vuliceyu Oshepkova Industrialna nini Imeni Maselskogo roztashovana bilya Losyevskogo shlyahoprovodu Traktornij zavod peretin z prospektom Arhitektora Aloshina ta Industrialna peretin z 1 sichnya 1981 roku bulo zakrito ruh tramvayiv po Moskovskomu prospektu vid kincevoyi Novi budinki do prospektu Traktorobudivnikiv 1 chervnya 1988 roku dlya rozshirennya proyizhdzhoyi chastini za rishennyam miskvikonkomu 111 vid 12 kvitnya 1988 cyu dilyanku bulo demontovano 6 grudnya 1995 roku pri pusku pershoyi chergi Oleksiyivskoyi liniyi metro bulo vidkrito stanciyu Plosha Povstannya sho roztashovana pri peretini Moskovskogo prospektu ta ploshi Povstannya vulic Bronenoscya Potomkina ta 8 travnya 1996 roku pochalasya ekspluataciya trolejbusnoyi liniyi vid vulici Plitkovoyi do mikrorajonu Gorizont Neyu pushenij marshrut 46 Vulicya 12 kvitnya Mikrorajon Gorizont Z 15 lipnya 1999 roku bulo pripineno ruh tramvayiv na dilyanci vid do kincevoyi Novi budinki i bulo rozpochato demontazh kolij 23 chervnya 2004 roku Harkivska miskrada zatverdila generalnij plan mista Harkova do 2026 roku Zgidno z cim dokumentom na Moskovskomu prospekti planuvalosya pobuduvati dvorivnevi rozv yazki na peretinah z vuliceyu Akademika Pavlova prospektom Arhitektora Aloshina ta Takozh planuvalosya pobuduvati dodatkovij viyizd z mikrorajonu Obrij i v rajoni HTZ ta Rogani zabuduvati chastinu sanitarnoyi lisosmugi roztashovanoyi na pivden vid prospektu visotnimi zhitlovimi budinkami BudivliXVIII st persha polovina XX st Budinok 96 Odin zi zberezhenih kotedzhiv Budinki yaki mayut istorichne abo arhitekturne znachennya pobudovani vprodovzh XVIII pershoyi polovini XX st Budinok 1 12 po majdanu Konstituciyi Budivlya roztashovana na rozi majdanu Konstituciyi ta prospektu Geroyiv Harkova Na comu misci isnuvav odnopoverhovij derev yanij budinok XVIII stolittya bratskij dvir sho nalezhav Uspenskomu soboru Budivlyu bulo rozlamano v 1837 roci i na yiyi misci bulo pobudovano balagan z lavkami yakij prostoyav do znesennya v 1844 roci za nakazom gubernatora Muhanova Na jogo misci bulo virisheno pobuduvati novij kam yanij budinok Spochatku planuvalosya pobuduvati dvopoverhovij budinok z rozmishennyam na pershomu poversi magaziniv a na drugomu kvartir dlya sobornogo prichta Nadali zh bulo virisheno pobuduvati bilsh mistkij chotiripoverhovij budinok z pidvalom Budivnictvo pochalosya v 1845 i zakinchilosya v 1849 roci U 1900 roci budivlyu bulo rekonstrujovano Budinok 7 Pam yatka arhitekturi Harkova dali p a Arh Terven L K Pobudovanij 1907 roku Spochatku vikoristovuvavsya yak zhitlovij budinok Na danij moment v nomu roztashovanij Derzhavnij oblasnij arhiv Budinok 9 1 P a Dvopoverhovij zhitlovij budinok pobudovanij v 1809 roci Zovnishnij viglyad budivli zminivsya porivnyano z pochatkovim Budinok 17 P a Arh nevidomij Zhitlovij budinok Pochatok XX stolittya Budinok 24 P a Arh Ashitkov M I Budivlya Pershoyi cholovichoyi gimnaziyi pobudovana na kolishnij Staromoskovskij vulici na shidnomu berezi richki Harkiv U bilshosti dzherel vkazuyetsya sho yiyi bulo zvedeno u 1845 roci za inshimi zh nabagato ranishe v 1814 roci Ranishe na comu misci naprikinci XVIII pochatku XIX st buv kam yanij poshtovij dvir Dvopoverhovij budinok gimnaziyi vitrimanij v stili rosijskogo ampiru piddavavsya dekilkom rekonstrukciyam z metoyu zbilshennya mistkosti vnaslidok chogo rozshiryuvavsya v bik richki vzdovzh prospektu ta vglib dvoru Vulicya sho prohodit po naberezhnij otrimala nazvu Gimnazichnoyi nini Gimnazijna naberezhna Na danij moment v budivli znahoditsya Harkivskij industrialno pedagogichnij tehnikum Budinok 33 P a Arh Zagoskin I I Zhitlovij budinok Pobudovanij u 1913 roci Budinok 36 P a Arh Ton A A Zhitlovij budinok pobudovanij u 1838 roci Budinok 37 P a Arh Strizhevskij G Ya Remisniche uchilishe Pobudovano u 1894 roci Na danij moment v nomu znahoditsya 6 a stomatologichna poliklinika Moskovskogo rajonu Budinok 41 P a Arh Zagoskin I I Zhitlovij budinok Pobudovanij u 1913 roci Budinok 44 P a Zhitlovij budinok pobudovanij u 1838 arhitektorom A A Tonom Pri rekonstrukciyi provedenij u 1911 roci arhitektorom Dashkevichem M I fasad bulo prikrasheno skulpturnimi medaljonami roztashovanimi mizh viknami drugogo poverhu Budinok vikonanij v stili rosijskogo klasicizmu Budinok 45 P a Pershe realne uchilishe pobudovano u 1877 roci arhitektorom Tolkunovim na Voznesenskij ploshi nini majdan Fejyerbaha Cherez deyakij chas pislya sporudzhennya budivli z boku dvoru bula pribudovana domova cerkva Tripoverhovij budinok vitrimanij v stili klasicizmu z vikoristannyam serednovichnih romano gotichnih form Vikna budivli obramleni tonkimi kolonami z kubichnimi kapitelyami nad lamanim karnizom roztashovanij parapet zi stovpami Vikladannya v uchilishi velosya v pidgotovchomu klasi ta shesti osnovnih Krim togo buv she j dodatkovij somij klas priznachenij dlya pidgotovki do vstupu u vishi navchalni zakladi Na cej moment v budivli znahoditsya Budinok 46 P a Zhitlovij budinok kincya XIX st Budinok 52 P a Zhitlovij budinok pochatku XX st Budinok 58 P a Zhitlovij budinok kincya XIX st Budinok 60 P a Zhitlovij budinok buduvavsya yak pributkovij budinok Pobudovanij u 1907 roci Budinok 72 P a Arh Lomayev I A Zagoskin I I Zhitlovij budinok Pobudovanij u 1912 roci Palac kulturi HEMZ Budinok 94 P a Spochatku na comu misci u 1902 roci bulo sporudzheno na blagodijni koshti Narodnij dim v Harkovi bulo sporudzheno tretim v krayini pislya budivnictva podibnih budivel v Nizhnomu Novgorodi ta Sankt Peterburzi Budinok mav dva zali v yakih prohodili koncerti ta chitalisya lekciyi biblioteku chitalnyu vechirni shkoli ta dramatichnij gurtok U narodnomu domi buvav Kostyantin Sergijovich Stanislavskij Takozh kilka raziv vistupav opernij spivak Fedir Ivanovich Shalyapin U 1931 roci pislya silnoyi pozhezhi budivlyu bulo zneseno U 1938 roci na comu misci bulo pobudovano novij kam yanij budinok Spochatku v budivli znahodivsya opernij Chervonozavodskij teatr U 1963 roci bulo provedeno rekonstrukciyu budivli Pislya rekonstrukciyi budivlya stala palacom kulturi Harkivskogo elektromehanichnogo zavodu BK HEMZ U palaci kulturi ye zal na 1800 osib i kinozal na 500 glyadachiv Budinok 124 P a Zhitlovij budinok u robitnichomu kvartali Chervonij luch Pobudovanij u 1929 roci Budinok 131 P a Vijskova kazarma pobudovana u 1900 roci dlya Tambovskogo 122 go pihotnogo polku Budivnictvo kazarmi obijshlosya mistu v sumu blizko 90 tisyach rubliv U radyanskij chas Zneseno vlitku 2011 roku Budinki 141 i 143 P a Arh Trocenko V K u kolektivi avtoriv Kotedzhi robitnichogo selisha Vsogo bulo pobudovano 35 podibnih budinkiv U stili budivel arhitektori sprobuvali vidbiti tradiciyi ukrayinskogo narodnogo zodchestva zastosuvali neskladnu rizbu na derev yanih ogorozhah gankiv ta nevelikih balkoniv Nadali ci dva budinki bulo virisheno ne znositi a zalishiti yak pam yatki arhitekturi 20 h rokiv XX stolittya Budinok 142 P a Arh Serdyuk Ye N Harmanskij Z Yu Kompleks dvopoverhovih budivel Selekcijna stanciya pobudovanij u 1913 roci Budivli vikonani v stili Na danij moment v budivlyah znahoditsya Budinok 145 P a Arh Kalyanovskij V I Zhinocha likarnya Zhinocha dopomoga pobudovana u 1901 roci Na danij moment v budivli znahoditsya miskij pologovij budinok 2 im Gelferiha a takozh kafedra akusherstva ta ginekologiyi Harkivskogo institutu udoskonalennya likariv Budinok 191 P a Zhitlovij budinok Pobudovanij u 1927 roci v stili konstruktivizmu Budinki 195 ta 197 P a U budinku 195 roztashovuvalasya Mikolayivska likarnya pobudovana v 1895 1900 rokah U toj chas vona roztashovuvalasya na okolici mista Spochatku likarnya bula rozrahovana na 100 lizhok Budinok 197 pobudovanij yak Zrazkova robocha poliklinika abo Palac sanitarnoyi osviti v 1925 1927 rokah arh V A Estrovich O V Lineckij vikonavec proektu O I Neroveckij Tripoverhova budivlya vitrimana v stili blizkomu do klasicizmu Potuzhnij rizalit maye p yat arkovih proriziv na pershomu poversi ta chotiri koloni na verhnih dvoh Nad trikutnim frontonom prikrashenim liplennyam roztashovanij kupol Na danij moment obidva budinki prodovzhuyut vikonuvati funkciyi likuvalnih korpusiv Harkivskoyi miskoyi klinichnoyi bagatoprofilnoyi likarni 17 195 ta 2 yi miskoyi klinichnoyi likarni 197 Budinok 275 P a Golovna kontora HTZ Pobudovana u 1931 roci U 1950 roci provedeno rekonstrukciyu Druga polovina XX st Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni pochatok prospektu roztashovanij v istorichnomu centri mista silno postrazhdav Na misci zrujnovanih ta poshkodzhenih budivel centru mista v 50 ti roki buli pobudovani budinki 2 3 5 10 12 i 27 Kompleksi zhitlovih budinkiv 40 42 ta 96 96a zvedeni na zahidnomu berezi richki Harkiv buduvalisya odnochasno z perebudovoyu centru iz zastosuvannyam tih zhe stilovih prijomiv Budinok 2 2 Zhitlovij budinok pobudovanij vprodovzh 1954 1967 rokiv Velikij semipoverhovij budinok z vbudovanimi magazinami na pershomu poversi zajmaye cilij kvartal mizh Majdanom Konstituciyi Moskovskim prospektom provulkom Korolenka ta Budinok 3 Zhitlovij budinok pobudovano u 1952 roci arhitektori D G Torubarov ta V S Donskij Vosmipoverhovij budinok maye dvopoverhovij rustovanij cokol Verhnij poverh vikonanij u viglyadi mansardi Pri oformlenni vikoristovuvalisya ukrayinski nacionalni motivi Budinok 5 Zhitlovij budinok pobudovanij u 1954 roci arhitektor Ye O Lyubomilova Vikonanij v podibnomu do budinku 3 stili ale bilsh sproshenij i bez mansardi Balkoni sho pochinayutsya z tretogo poverhu prikrasheni lipnimi ukrayinskimi ornamentami Budinki 10 ta 12 Arhitektori bud 10 V Veksler 10 V M Kvasha Pivdenna chotiripoverhova chastina budinku 12 bula pobudovana u 1953 roci pivnichna p yatipoverhova 10 pobudovana u 1954 roci Budinok sporudzheno v sproshenomu stili klasicizmu Budivlya buduvalasya dlya harkivskogo viddilennya Vsesoyuznogo derzhavnogo proektnogo institutu Atomteploelektroproekt Budinok 27 Zhitlovij budinok pobudovano u 1956 roci dlya robitnikiv Harkivskogo zavodu transportnogo mashinobuduvannya imeni V O Malisheva Arhitektori P I Rusinov Ya I Livshic P yatipoverhovij budinok maye rustovanij visokij pershij poverh Serednya chastina semipoverhova z arochnim proyizdom u dvir Pochinayuchi z drugogo poverhu budivlyu oblicovano keramichnoyu plitkoyu pid tesanij kamin Dva verhnih poverhi serednoyi chastini ta erkeri kril prikrasheni pilyastrami Budivlyu pobudovano na ploshi pered Harkivskim mostom na rozi z Za poperednim planom arhitektoriv na inshij storoni ploshi zabudovanoyi dvo tripoverhovimi budinkami dlya simetriyi mali pobuduvati taki zh za stilistikoyu ta obsyagom budivli ale dani plani ne buli zdijsneni Budinok 40 42 Zhitlovij p yatipoverhovij budinok pobudovanij u 1953 roci Roztashovanij v misci primikannya do prospektu vulici Bogdana Hmelnickogo Fasadi prikrasheni dekorativnim liplennyam iz stilistikoyu ukrayinskogo narodnogo ornamentu Visokij kam yanij parapet vikonanij v stili baroko Budinok 75 Harkivskij regionalnij institut derzhavnogo upravlinnya Nacionalnoyi akademiyi derzhavnogo upravlinnya pri Prezidentovi Ukrayini kolishnij Budinok politichnoyi osviti Pobudovanij u 1979 roci Chastkovo zrujnovanij pid chas rosijskogo obstrilu 18 bereznya 2022 r Budinok 96 A Budinki 96 i 96a P a kolektiv avtoriv Kompleks zhitlovih budinkiv Budinok semipoverhovij i maye bashtopodibnu nadbudovu na rozi Shodovi klitini roztashovani v arochnih nishah Visota pilyastr ubuvaye z kozhnim poverhom U budinku visokij ta oshatnij parapet z lipnimi prikrasami Budinok 96a dev yati odinadcyatipoverhovij z arochnim proyizdom u dvir Dvoyarusni pilyastri prikrasheni lipnimi gerbami ta kapitelyami Hrami Za chasiv Rosijskoyi imperiyi v miscyah peretinu zi Staromoskovskoyu vuliceyu stoyali veliki kam yani hrami Pri miskih navchalnih zakladah sporudzhuvalisya budinkovi cerkvi Pri realnomu uchilishi z dvoru bulo pribudovano domovu cerkvu Persha cholovicha gimnaziya takozh mala svij domovij hram oblashtovanij u 1845 roci U kazarmi Tambovskogo polku bulo pobudovano vijskovu domovu cerkvu v 1901 roci Na teritoriyi Mikolayivskoyi likarni vprodovzh 1895 1907 rokiv za proektom Nemkina bulo pobudovano Mikolayivsku cerkvu Pislya prihodu do vladi bilshovikiv okremi hrami buli zrujnovani a budinkovi cerkvi vbudovani v budivli buli pereobladnani Voznesenskij hram Roztashovuvavsya na Voznesenskij ploshi Persha zgadka pro derev yanij Voznesenskij hram vidnositsya do 1687 roku Drugij derev yanij hram na comu misci bulo osvyacheno v 1733 roci Mizh 1780 1785 rokami vin zgoriv U 1794 mu na zamin zgorilogo bulo pobudovano velikij trohprestolnij derev yanij hram z kam yanim fundamentom U 1862 roci hram razom z ikonostasom bulo prodano dlya rozbirannya ta podalshoyi ustanovki v seli Valkivskogo povitu U 1863 mu zakladeno novij kam yanij trohprestolnij hram Budivnictvo zavershilosya 1876 roku Livij prestol osvyachenij na chest svyatogo yevangelista Ioanna Bogoslova golovnij prestol na chest Voznesinnya Gospodnogo Pravij prestol na chest svyatogo velikomuchenika Pantelejmona Hram mav p yat kupoliv ta visoku dzvinicyu Mihajlivskij hram Roztashovuvavsya na Derev yanij Mihajlivskij hram bulo pobudovano v 1711 roci 10 veresnya 1783 roku bulo zakladeno novij kam yanij hram Budivnictvo zavershilosya cherez chotiri roki i 6 veresnya 1787 roku cerkvu bulo osvyacheno Zi starogo hramu v novij bulo pereneseno ikonostas Starij hram ne znosili i poki ne bulo pobudovano novu dzvinicyu koristuvalisya dzviniceyu derev yanoyi cerkvi Piznishe bulo virisheno rozshiriti hram i vprodovzh 1794 1795 rokiv jshlo budivnictvo pritvoru iz zahidnogo boku i kam yanoyi dzvinici U 1797 roci cerkovnij dvir obnesli derev yanim parkanom Livij prestol trohprestolnogo hramu osvyachenij na chest svyatogo velikomuchenika Georgiya Pobidonoscya golovnij prestol na chest svyatogo Arhistratiga Mihayila pravij prestol na chest svyatih rivnoapostolnih Kostyantina ta Olgi Hram Svyatogo Duha Kam yanij triprestolnij hram na Kinskij ploshi pobudovano v 1854 roci Livij prestol osvyachenij na chest svyatogo Vasiliya Velikogo golovnij prestol na chest zishestya Svyatogo Duha pravij prestol na chest svyatih Andriana ta Nataliyi Pam yatnikiPam yatnik u formi zirki na chest voyiniv Chervonoyi armiyi roztashovanij na peretini prospektu Geroyiv Harkova ta vulici Harkivskih divizij 1973 U skveri majdanu Geroyiv Nebesnoyi Sotni roztashovana mogilna plita nachalnika harkivskoyi Chervonoyi gvardiyi v 1917 1918 rokah chlena Vijskovoyi radi Donecko Krivorizkoyi respubliki bilshovika Mikoli Oleksandrovicha Rudnyeva U 2017 roci bulo viyavleno sho mogili na comu misci nemaye U grudni 1959 roku na cij ploshi bilya prospektu Geroyiv Harkova navproti budivli Tehnichnogo universitetu silskogo gospodarstva bulo vstanovleno pam yatnik Bronzova statuya vstanovlena na postamenti z chornogo polirovanogo granitu Na postamenti napis ukrayinskoyu movoyu Geroyevi Gromadyanskoyi Vijni Mikoli Rudnyevu trudyashi Harkivshini U kvitni 2015 roku pam yatnik zneseno S Ordzhonikidze pered HTZ U 1956 roci na ploshi pered golovnoyu kontoroyu Harkivskogo traktornogo zavodu na samomu pochatku bulo vidkrito pam yatnik radyanskomu derzhavnomu ta partijnomu diyachevi Grigoriyu Kostyantinovichu Ordzhonikidze 1886 1937 rr Bronzova statuya vstanovlena na postamenti z sirogo granitu U kvitni 2015 roku pam yatnik zneseno Do 300 richchya z dnya zasnuvannya Harkova na osnovnih dorogah pri viyizdi do mista sporudzhuvalisya piloni Na Moskovskomu prospekti tezh buli pobudovani dva piloni po odnomu z kozhnogo boku dorogi Vprodovzh 1990 2000 h rokiv na 9 gektarah v urochishi roztashovanomu v misci peretinu prospektu Geroyiv Harkova z okruzhnoyu avtodorogoyu buduyetsya Memorial zhertv genocidu Drobickij Yar Vin roztashovanij na misci masovih rozstriliv civilnogo naselennya zdijsnenih nacistskimi vijskami v 1941 1942 rokah Za danimi Derzhavnogo arhivu Harkivskoyi oblasti bulo rozstrilyano blizko 16 20 tisyach osib Buli pobudovani taki ob yekti yak znak menora avtodoroga do memorialnogo kompleksu aleya pam yatnik monument ta Traurnij zal z Chasheyu skorboti Na perehresti prospektu ta vulici 12 kvitnya na misci barakiv v yakih roztashovuvalosya yevrejske getto 30 kvitnya 1992 roku bula sporudzhena stina plachu 2 travnya 2000 roku yiyi bulo rekonstrujovano Tam zhe 9 veresnya 1995 roku bulo vstanovleno pam yatnij znak Ryativnikam pravednikam svitu ShlyahoprovodiHarkivskij mist pobudovanij z betonu cherez richku Harkiv u 1954 roci Vidkrittya mostu priurocheno z nagodi 300 richchya Pereyaslavskoyi radi sho znajshlo vidobrazhennya v oformlenni mostu Jogo prikrasheno skulpturami na granitnih postamentah roztashovanih na zahidnomu berezi Odna z skulpturnih grup simvolizuye yednist ukrayinskogo ta rosijskogo narodiv Poruchchya ta stovpi dlya osvitlennya chotiri stovpi z kozhnogo boku vidlili z chavunu Mist roztashovanij nizko nad vodoyu maye dvi dodatkovi opori na richci Mostom zdijsnyuyetsya dvostoronnij ruh avtotransportu Poseredini mostu prokladena tramvajna liniya Korsikovskij shlyahoprovid buv pobudovanij cherez Balashovsku liniyu zaliznici spochatku u 1928 roci Pislya boyiv nimecko radyanskoyi vijni jogo dovelosya buduvati zanovo Novij mist sporudzheno u 1944 roci Shlyahoprovodom zdijsnyuyetsya dvostoronnij ruh avtotransportu z tramvajnoyu liniyeyu poseredini Saltivskij shlyahoprovid dvorivneva rozv yazka z prospektom Lva Landau sporudzhena v rajoni stanciyi metro Turboatom Prospekt Lva Landau prohodit po mostu nad prospektom Geroyiv Harkova Losyevskij shlyahoprovid pobudovanij u 1955 roci rajoni zavodu Pivdenkabel ta stanciyi metro Imeni Maselskogo prohodit nad zalizniceyu ta maye viglyad z yizdu z prospektu Traktorobudivnikiv na prospekt Geroyiv Harkova v bik centru mista Shlyahoprovid cherez zaliznichnu liniyu v rajoni plitkovogo zavodu Shlyahoprovodom zdijsnyuyetsya dvostoronnij ruh avtotransportu Dvorivneva rozv yazka z Harkivskoyu okruzhnoyu dorogoyu Okruzhna doroga prohodit po chotirohsmugovomu mostu nad prospektom U comu misci prospekt zakinchuyetsya TransportProspekt Geroyiv Harkova odna z najvazhlivishih transportnih magistralej mista Prospektom prohodit bezlich marshrutiv miskogo gromadskogo transportu Uzdovzh prospektu Geroyiv Harkova z pivnichnoyi storoni prohodit zaliznichna liniya sho pobudovana dlya obslugovuvannya velikih promislovih pidpriyemstv roztashovanih uzdovzh prospektu Z prospektu zdijsnyuyetsya viyizd z mista na Harkivsku okruzhnu dorogu ta avtoshlyah mizhnarodnogo znachennya M03E40 u napryamku Donbasu ta Rostova na Donu Paralelno prospektu Geroyiv Harkova prohodit Holodnogirsko Zavodska liniya Harkivskogo metropolitenu zi stanciyami Turboatom Palac Sportu Armijska Imeni Maselskogo Traktornij zavod Industrialna Na pochatku prospektu bilya majdanu Konstituciyi roztashovanij peresadkovij vuzol mizh Holodnogirsko Zavodskoyu ta Saltovskoyu liniyami metropolitenu sho skladayetsya zi stancij Majdan Konstituciyi ta Istorichnij muzej V rajoni majdanu Zahisnikiv Ukrayini na Oleksiyivskoyi liniyi roztashovana odnojmenna stanciya metro Zahisnikiv Ukrayini Nazemnij miskij transport tramvajni marshruti 5 6 8 23 26 27 trolejbusni marshruti 3 7 13 20 31 36 45 46 avtobusni marshruti 9 11t 14t 15E 15t 102e 121e 137e 147e 205e 211t 214t 216t 227t 131p 234e 242e 249e 251e 251t 259e 259t 261e 261t 262e 262t 267t 276t 284t Primiskij transport roztashovuyetsya navkolo peresadkovih vuzliv utvorenih na dvoh ostannih stanciyah metro Holodnogirsko Zavodskoyi liniyi Traktornij zavod zaliznichna stanciya Losyeve I ta zupinka primiskih avtobusiv yaka obslugovuye najblizhche peredmistya Vilhivka Verhnya Roganka Zatishne Kulinichi Logachivka Hroli tosho Industrialna zaliznichna stanciya Losyeve II ta avtostanciya 6 Zavodska sho obslugovuye Starosaltivskij ta Chuguyivskij napryamki Promislovist ta naukaVeliki promislovi pidpriyemstva Prohidna zavodu HEMZ Uzdovzh prospektu Geroyiv Harkova roztashovano bagato velikih harkivskih pidpriyemstv ta organizacij Za ce v radyanskij chas vin chasto nazivavsya aleya gigantiv Harkivskij velosipednij zavod HVZ pr Geroyiv Harkova 118 Z momentu zasnuvannya v 1923 roci j do pochatku Drugoyi svitovoyi vijni vipustiv bilshe 1 mln velosipediv U 1941 roku bulo evakujovano do Buhari U pislyavoyenni roki vidnovleno i v 1980 i roki virobnichi potuzhnosti dovedeno do 1 mln velosipediv na rik Vipuskav velosipedi riznih marok v tomu chisli Ukrayina Suputnik ta Turist U 1990 ti roki rizko skorotilosya virobnictvo Harkivskij elektromehanichnij zavod HEMZ pr Geroyiv Harkova 199 Buv zasnovanij u 1915 roci na bazi evakujovanogo z Rigi u zv yazku z vijnoyu zavodu Vsesvitnoyi elektrichnoyi kompaniyi Zavod specializuyetsya na virobnictvi velikih elektrichnih mashin elektrodviguniv do 100 kVt tiristornih elektroprivodiv riznomanitnogo nizkovoltnogo ta visokovoltnogo ustatkuvannya Turboatom pr Geroyiv Harkova 199 Rozpochato sporudzhennya zavodu u 1934 roci U 1935 roci vipusheno pershu parovu turbinu Pislya vidnovlennya v 1940 vi roki zavod prodovzhiv vipusk turbin velikoyi potuzhnosti Z 1953 roku osvoyeno vipusk turbin dlya gidroelektrostancij Nadali pochalisya postavki turbin dlya atomnih elektrostancij Elektrovazhmash pr Geroyiv Harkova 299 Zavod zasnovanij u 1946 roci Do 1980 h rokiv stav odnim z najbilshih v radyanskij elektrotehnichnoyi promislovosti buv najvazhlivishim v SRSR virobnikom potuzhnih turbogeneratoriv dlya teplovih ta atomnih elektrostancij gidrogeneratoriv vertikalnogo gorizontalnogo ta kapsulnogo vikonannya dlya zvichajnih ta gidroakumulyuyuchih gidroelektrostancij velikih elektrichnih mashin ta teplovoznogo elektroustatkuvannya Budinok presi pr Geroyiv Harkova 247 Poligrafichnij kombinat Socialistichna Harkivshina buduvavsya protyagom 1968 1975 rokiv Dva korpusi vidvedeno pid drukarni V chotirnadcyatipoverhovomu golovnomu korpusi roztashovuvalisya redakciyi oblasnih gazet ta Harkivska oblasna organizaciya Spilki zhurnalistiv pr Geroyiv Harkova 251 Utvorenij u 1947 roci Specializaciya pidpriyemstva metalokonstrukciyi dlya promislovogo budivnictva pr Geroyiv Harkova 257 Zasnovanij u 1933 roci vipuskav santehniku ta opalyuvalno ventilyacijne obladnannya Z 1960 roku rozpochato vipusk kondicioneriv velikoyi produktivnosti Centralnimi kondicionerami virobnictva harkivskogo zavodu buli obladnani vsi metropoliteni krayini Kremlivskij Palac z yizdiv ta Velikij teatr Pislya rozvalu SRSR zavod zbankrutuvav Harkivskij traktornij zavod HTZ pr Geroyiv Harkova 275 Budivnictvo pochalosya u 1930 roci U 1937 roci buli vipusheni pershi gusenichni traktori Pid chas vijni bulo evakujovano do mista Rubcovsk de na jogo bazi stvorenij U pislyavoyenni roki zavod shvidko vidnovili i vzhe u 1948 roci vin dosyag dovoyennogo rivnya virobnictva 16 chervnya 1982 zavodom buv vipushenij dvomiljonnij traktor Harkivskij verstatobudivnij zavod pr Geroyiv Harkova 277 Pobudovanij u 1936 roci spochatku viroblyav yak kruglo tak i radialno sverdlilni verstati Pislya Drugoyi svitovoyi vijni bulo vidnovleno i specializovano na virobnictvi riznih modifikacij krugloshlifuvalnih verstativ Odne z providnih verstatobudivnih pidpriyemstv SRSR Harkivskij plitkovij zavod pr Geroyiv Harkova 297 Budivnictvo zavodu rozpochato u 1936 roci a zakincheno lishe v 1946 U 1973 roci zavod vipustiv svij 100 miljonnij kvadratnij metr plitki Zavod vipuskaye oblicyuvalni fasadni metlaski plitki U veresni 2007 roku pidpriyemstvo pershim sered plitkovih zavodiv krayin SND pochalo viroblyati keramichni plitki odinarnogo vipalu Istorichni Zavod Gelferih Sade v radyanskij period Motorobudivnij zavod Serp ta Molot pr Geroyiv Harkova 183 Zasnovanij u 1882 roci dlya virobnictva silskogospodarskih mashin U 1918 roci zavod nacionalizovano a v listopadi 1922 roku Tovaristvo M Gelferih Sade bulo perejmenovano v Serp ta molot U 1941 roci bulo evakujovano na Ural U pislyavoyennij chas zavod vidnovleno ta specializovano na vipusku traktornih ta kombajnovih dviguniv sho dozvolilo povnistyu pripiniti yih vipusk na HTZ ta Volgogradskomu traktornomu zavodi 3 zhovtnya 2005 sud viznav zavod bankrutom Na kolishnij teritoriyi zavodu planuyetsya rozmistiti torgovelno ofisni zhitlovi virobnichi skladski ta rozvazhalni ob yekti Chastina zavodskih budivel bude znesena a chastina piddana rekonstrukciyi Naukovo doslidni instituti ta konstruktorski byuro Na prospekti Geroyiv Harkova roztashovanij cilij ryad naukovo doslidnih institutiv Institut roslinnictva im Yur yeva Ukrayinskoyi akademiyi nauk Ukrayini pr Geroyiv Harkova 142 Ukrayinskij derzhavnij institut z proyektuvannya zavodiv vazhkogo mashinobuduvannya pr Geroyiv Harkova 151 NDI statistiki Derzhavnogo komitetu statistiki Ukrayini pr Geroyiv Harkova 204 2 Naukovo doslidnij institut poligon mobilnoyi tehniki pr Geroyiv Harkova 275 ta Naukovo virobniche ob yednannya NDI Kondicioner pr Geroyiv Harkova 257 Takozh na prospekti znahodyatsya Osoblive konstruktorske byuro komplektnih pristroyiv pr Geroyiv Harkova 138A ta Doslidno konstruktorske byuro shlifuvalnih verstativ pr Geroyiv Harkova 277 Socialna sferaOhorona zdorov ya Na prospekti roztashovani taki derzhavni likuvalni ustanovi 6 ta stomatologichna poliklinika Saltivskogo rajonu budinok 37 Budivlyu pobudovano v 1894 roci spochatku v nij rozmishuvalosya remisniche uchilishe 2 j pologovij budinok 2 j pologovij budinok budinok 145 pobudovanij v 1901 roci 12 ta miska dityacha poliklinika budinok 153 Poliklinika maye fizioterapevtichne ta chotiri pediatrichnih viddilennya 20 ta miska poliklinika budinok 179 Oblasnij klinichnij centr urologiyi ta nefrologiyi im V I Shapovala budinok 195 Pri centri isnuyut kafedri Harkivskogo derzhavnogo medichnogo universitetu 2 ga miska klinichna likarnya budinok 197 Likarnya maye taki viddilennya gastroenterologichne patologoanatomichne proktologichne reanimacijne rentgenologichne fizioterapevtichne dva hirurgichnih endokrinologichne ta travmatologichne Pobudovana v 1927 roci yak Zrazkova robocha poliklinika Miskij klinichnij protituberkuloznij dispanser 1 budinok 197 Likuvalni ustanovi velikih pidpriyemstv 17 ta Harkivska miska klinichna bagatoprofilna likarnya budinok 195 Likarnya skladayetsya z semi korpusiv V yakih roztashovani 17 viddilen Zasnovana 1900 roku Do revolyuciyi nosila nazvu Mikolayivskoyi likarni Mediko sanitarna chastina HTZ budinok 275 Isnuyuchi viddilennya zhinocha konsultaciya zuboprotezne nevrologichne stomatologichne ta terapevtichne Mediko sanitarnij pidrozdil Elektrovazhmash budinok 299 Takozh na prospekti ye sanitarno epidemiologichna stanciya Nemishlyanskogo rajonu budinok 140 i tri kolishni derzhavni apteki pobudovani pri SRSR Privatnih likuvalnih ustanov na prospekti majzhe nemaye Osvita Doshkilna osvita predstavlena chotirma dityachimi sadochkami pr Geroyiv Harkova 212 1 208 2 296a ta 298a Serednyu osvita zabezpechuyut zagalnoosvitnya shkola 72 pr Geroyiv Harkova 246 ta specializovana shkola 155 pr Geroyiv Harkova 318A Takozh diyut Harkivskij profesijnij licej budivnictva ta komunalnogo gospodarstva pr Geroyiv Harkova 19 Harkivskij industrialno pedagogichnij tehnikum pr Geroyiv Harkova 24 ta Harkivskij nacionalnij tehnichnij universitet silskogo gospodarstva imeni Petra Vasilenka nini Derzhavnij biotehnologichnij universitet pr Geroyiv Harkova 45 Harkivskij finansovo ekonomichnij institut pr Geroyiv Harkova 138a ta Harkivskij regionalnij institut derzhavnogo upravlinnya Nacionalnoyi akademiyi derzhavnogo upravlinnya pri Prezidentovi pr Geroyiv Harkova 75 Rekreaciya Sport Stadion Serp ta Molot Sportivni kompleksi predstavleni Derzhavnim eksperimentalnim navchalno sportivnim centrom Ukrayini z legkoyi atletiki v misti Harkovi pr Geroyiv Harkova 246A ta oblasnim sportivnim kompleksom HTZ pr Geroyiv Harkova 244 1 Takozh tut roztashovano ryad sportivnih tovaristv ta organizacij Harkivska oblasna federaciya kikboksingu pr Geroyiv Harkova 44 fizkulturno sportivne tovaristvo Spartak pr Geroyiv Harkova 94 ta Shkola vishoyi sportivnoyi majsternosti Derzhavnogo eksperimentalnogo navchalno sportivnogo centru Ukrayini z legkoyi atletiki v misti Harkovi pr Geroyiv Harkova 246A Parki ta skveri Na zahidnomu berezi richki Harkiv roztashovanij nevelikij skver Gimnazijnoyi naberezhnoyi Na majdani Geroyiv Nebesnoyi Sotni takozh roztashovanij nevelikij skver Na majdani Zahisnikiv Ukrayini roztashovano skver BK HEMZ U rajoni peretinu z vulicyami Morozova ta roztashovano park Mashinobudivnikiv Park plosheyu 100 ga stvoryuvavsya protyagom 1934 1937 rokiv Uzdovzh alej parku visadzhena lipa krimska U parku roste bezlich riznih vidiv roslin U rajoni HTZ mizh prospektom ta roztashovanij park kulturi ta vidpochinku imeni Mayakovskogo plosheyu 80 gektar Vin buv organizovanij v 1930 h rokah v zasadzhenij derevami sanitarno zahisnij zoni mizh promislovimi pidpriyemstvami roztashovanimi na pivnich vid prospektu Torgivlya Na pershih poverhah bagatoh budivel roztashovani ofisi ta magazini U radyanskij period najbilshij magazin na prospekti bulo vidkrito v 1968 roci univermag Harkiv pr Geroyiv Harkova 137 Todi ce buv najbilshij univermag Harkova ta odin z najbilshih v Ukrayini Tripoverhovu budivlyu sporudzheno za pereroblenim tipovim proektom ta bulo obladnano eskalatorami ta sistemoyu kondicionuvannya povitrya Zagalna torgova plosha universamu stanovila 5600 m Fasad univermagu kardinalno rekonstrujovano navesni 2012 roku vidnovleno pidzemni pishohidni perehodi vid budivli univermagu v bik stanciyi metro ta skveru U 1965 roci bulo vidkrito velikij specializovanij magazin Budinok mebliv pr Geroyiv Harkova 196A U 1990 h 2000 h rokah na prospekti pochalosya budivnictvo supermarketiv ta torgovih centriv zokrema MKS Vostorg Target Klas Megamaks ta in V rajoni majdanu Zahisnikiv Ukrayini roztashovano odin z najstarishih rinkiv mista Takozh vinikli neveliki rinki bilya vihodiv zi stancij metro Prospekt Geroyiv Harkova v mistectviVolodimir Pavlovich Byelyayev u svoyemu romani Stara fortecya napisanomu v 1959 zgaduvav Moskovsku vulicyu dilyanka prospektu vid ninishnoyi ploshi Konstituciyi do Harkivskogo mosta pomilkovo nazivayuchi yiyi Staro Moskovskoyu Moskovskij prospekt zgaduyetsya v romani Olesya Gonchara Lyudina ta zbroya 1960 udostoyenomu premiyi im T G Shevchenka 1962 PrimitkiDmitrieva E N Dyakova E V Harchenko N M pod obsh red Kudelko S M 2011 Harkov spravochnik po nazvaniyam 7000 ulic ploshadej skverov rajonov Harkov Izdatelstvo SAGA s 200 201 ISBN ISBN 978 617 575 024 7 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Perevirte znachennya isbn nedijsnij simvol dovidka Klejn B G Lavrentev I N Lejbfrejd A Yu i dr Harkov Arhitektura pamyatniki novostrojki Putevoditel Harkov Prapor 1987 151 s Arhiv originalu za 30 grudnya 2011 Procitovano 16 serpnya 2014 https www city kharkov ua uk news u kharkovi pereymenuvali tri vulitsi y rayon 50722 html Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 16 serpnya 2014 Arhiv originalu za 18 grudnya 2005 Procitovano 18 grudnya 2005 Mislavskij V N Harkov i kino Filmo biograficheskij spravochnik Harkov Torsing 2004 288 s ISBN 966 670 326 2 Arhiv originalu za 4 travnya 2008 Procitovano 16 serpnya 2014 Arhiv originalu za 24 kvitnya 2009 Procitovano 16 serpnya 2014 Arhiv originalu za 13 zhovtnya 2011 Procitovano 16 serpnya 2014 Arhiv originalu za 13 zhovtnya 2011 Procitovano 16 serpnya 2014 Reshenie XXII sessii XXIV sozyva Harkovskogo gorsoveta ot 23 06 2004 r 24 22 nedostupne posilannya z kvitnya 2019 ukr Arhiv originalu za 12 sichnya 2015 Procitovano 16 serpnya 2014 Arhiv originalu za 31 grudnya 2009 Procitovano 16 serpnya 2014 Gusev A N Harkov Ego proshloe i nastoyashee Harkov tipografiya Adolfa Darre 1902 Dve harkovskie kazarmy odna sudba 19 serpnya 2014 u Wayback Machine Media kompaniya Vremya Mihajlenko Galina Diyalnist O I Neroveckogo v galuzi promislovogo ta civilnogo budivnictva v Ukrayini v 1922 1936 rokah PDF Harkivski ryatuvalniki ponad sim godin distavali lyudinu z pid ulamkiv budivli foto Harkiv Times ukr 19 bereznya 2022 Procitovano 5 sichnya 2024 Mogila bilshovika Rudnyeva u Harkovi viyavilasya fejkom Ukrinform 5 grudnya 2017 originalu za 11 zhovtnya 2019 Procitovano 3 chervnya 2021 V Harkove nochyu snesli pamyatnik Rudnevu Sogodni 11 kvitnya 2015 originalu za 11 zhovtnya 2019 Procitovano 3 chervnya 2021 ros Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2019 Procitovano 11 zhovtnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Informaciya o chestvovanii pamyati pogibshih v Drobickom Yaru v dekabre 1941 yanvare 1942 godov na sajte Harkovskoj obladministracii 12 chervnya 2008 u Wayback Machine ukr Arhiv originalu za 11 grudnya 2007 Procitovano 16 serpnya 2014 ros Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2011 Procitovano 16 serpnya 2014 ros Andreeva G K Golikov V P Grinev E A i dr Harkov Kniga dlya turistov Harkov Prapor 1984 S 79 81 Andreeva G K Golikov V P Grinev E A i dr Harkov Kniga dlya turistov Harkov Prapor 1984 S 68 69 Arhiv originalu za 2 grudnya 2007 Procitovano 16 serpnya 2014 Na meste zavoda Serp i Molot postroyat mnogofunkcionalnyj kompleks nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Belyaev K A Krasnyashih A P Harkov v zerkale mirovoj literatury Harkov Folio 2007 399 s ISBN 978 966 03 3779 4 DzherelaDyachenko I Vulici ta ploshi Harkova Naris vid 4 Harkiv Prapor 1977 272 s Bagalij D Miller D Istoriya mista Harkova za 250 rokiv isnuvannya z 1655 Harkiv 1905 T I Bagalij D Miller D Istoriya mista Harkova za 250 rokiv isnuvannya z 1655 Harkiv 1912 T II Lejbfrejd O Yu Polyakova Yu Harkiv Vid forteci do stolici Notatki pro stare misto Harkiv Folio 2004 335 s ISBN 966 03 0276 2 Golikov A P Harkiv Korotka dovidkova kniga Harkiv Prapor 1976 296 s Andryeyeva G K Golikov V P Grinov Ye O ta in Harkiv Kniga dlya turistiv Harkiv Prapor 1984 259 s Klejn B G Lavrentyev I N Lejbfrejd A Yu ta in Harkiv Arhitektura pam yatniki novobudovi Putivnik Harkiv Prapor 1987 106 119 s Harkiv Zoloti storinki Harkiv Zoloti storinki 2005 Yarmish A N Posohov S I Epshtejn A I ta in Istoriya mista Harkova u XX st Harkiv Folio Zoloti storinki 2004 686 s ISBN 966 03 2650 5 Folio ISBN 966 8494 45 8 Zoloti storinki Bondarenko B A Kam yanij litopis Istoriya mistobuduvannya ta arhitektura Harkova 2 e vid Harkiv Prapor 1978 72 s Yu Krol B Zajcev S Kudelko ta in Moskovskij rajon r Harkiv Istoriya ta suchasnist Harkiv Prapor 1994 192 s ISBN 5 7766 0163 0 N I Polyanska V O Yaroshik Istoriya Harkivskoyi eparhiyi Do 200 richchya Zasnuvannya Bibliografichnij pokazhchik Harkiv Biznes Inform 1999 332 s ISBN 966 7080 76 5 Redin Ye K Materiali do vivchennya cerkovnih starozhitnostej Ukrayini Cerkvi mista Harkova Harkiv drukarnya Drukovane sprava 1905 Gusyev A N Harkiv Jogo minule ta sogodennya Harkiv drukarnya Adolfa Darre 1902