Гельферих (Helfferich) Максиміліан Християнович (1828, Рейтлінген, Королівство Вюртемберг — 11.08.1901, Харків), підприємець, громадський діяч. На батьківщині отримав середню освіту.
Гельферих Максиміліан Християнович | |
---|---|
Народився | 18 червня 1828 або 1828 d, Лаухгайм |
Помер | 11 серпня 1901 Харків, Російська імперія |
Діяльність | підприємець |
|
У 1851 р. переселився до Росії, але зберіг вюртембергське підданство. Тимчасовий харківський купець 2-ї гільдії.
Підприємницьку кар'єру почав з завідування складом с.-г. машин одеської фірми «Белліно-Фендер» в Харкові.
Підтримував близькі стосунки з родиною Саде — французькими емігрантами, які з 1830-х роках здійснювали в місті торгівлю «модними» та галантерейними товарами, в 1868 р. одружився з молодшою представницею цієї родини — Жозефіною (1844—1894), згодом навіть в офіційних документах часто фігурував під подвійним прізвищем Гельферих-Саде.
У 1869 відкрив приватне підприємство з торгівлі сільськогосподарською технікою, основну ставку робив на збут імпортної продукції. У 1874 спільно з купчихою Марією Гіндермейер-Саде організував фірму , що спеціалізувалася на торгівлі сільськогосподарської техніки, залишався на чолі компанії аж до своєї смерті.
Максиміліан Гельферих відігравав значну роль у діловому та громадському житті Харкова.
У 1887–91 роках як представник Харківської біржі брав участь в роботі Височайше заснованої комісії з перегляду митних тарифів.
Один з лідерів німецької (лютеранської) громади Харкова; з дня заснування (1884 р.) член, а потім голова ради Товариства для надання допомоги та підшукання праці нужденним німцям.
Був близький до Харківського купецького товариства, регулярно присутній на спільних зборах купецтва.
Брав активну участь у благодійній діяльності: перший і найбільший приватний жертводавець Харківського комерційного училища імператора Олександра ІІІ (виділив 12 тис. руб. на заснування 3-х стипендій свого імені); заснував іменну стипендію в Харківському технологічному інституті (нині — НТУ «ХПІ»); входив до складу місцевого управління Російського товариства Червоного Хреста; пожертвував 100 тис. руб. на створення лікарні «Жіноча допомога» (1901), яка мала увічнити пам'ять його покійної дружини (зараз — харківський пологовий будинок № 2); 16 громадських, церковних і благодійних установ Харкова отримали кошти за його заповітом, в тому числі 20 тис. руб. передані Харківському товариству поширення в народі грамотності на створення школи ім. Ж. Ф. Гельферих - Саде. Дітей не мав. Його брати Альберт (? –23.11.1899, Харків) і Герман (?–поч. 1900-х, Харків) також займалися підприємництвом.
Джерела
- Перетокін А.Г. Роль підприємця і мецената М.Х.Гельферіха у розвитку освіти Харківської губернії // Соціально-гуманітарні дослідження та інноваційна освітня діяльність. Матеріали Міжнародної наукової конференції. 24-25 травня 2019 р., м. Дніпро. / Наук. ред. О.Ю.Висоцький. – Дніпро: СПД «Охотнік», 2019. – С. 445.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gelferih Helfferich Maksimilian Hristiyanovich 1828 Rejtlingen Korolivstvo Vyurtemberg 11 08 1901 Harkiv pidpriyemec gromadskij diyach Na batkivshini otrimav serednyu osvitu Gelferih Maksimilian HristiyanovichNarodivsya18 chervnya 1828 1828 06 18 abo 1828 d LauhgajmPomer11 serpnya 1901 1901 08 11 Harkiv Rosijska imperiyaDiyalnistpidpriyemec Mediafajli u Vikishovishi U 1851 r pereselivsya do Rosiyi ale zberig vyurtembergske piddanstvo Timchasovij harkivskij kupec 2 yi gildiyi Pidpriyemnicku kar yeru pochav z zaviduvannya skladom s g mashin odeskoyi firmi Bellino Fender v Harkovi Pidtrimuvav blizki stosunki z rodinoyu Sade francuzkimi emigrantami yaki z 1830 h rokah zdijsnyuvali v misti torgivlyu modnimi ta galanterejnimi tovarami v 1868 r odruzhivsya z molodshoyu predstavniceyu ciyeyi rodini Zhozefinoyu 1844 1894 zgodom navit v oficijnih dokumentah chasto figuruvav pid podvijnim prizvishem Gelferih Sade U 1869 vidkriv privatne pidpriyemstvo z torgivli silskogospodarskoyu tehnikoyu osnovnu stavku robiv na zbut importnoyi produkciyi U 1874 spilno z kupchihoyu Mariyeyu Gindermejer Sade organizuvav firmu sho specializuvalasya na torgivli silskogospodarskoyi tehniki zalishavsya na choli kompaniyi azh do svoyeyi smerti Maksimilian Gelferih vidigravav znachnu rol u dilovomu ta gromadskomu zhitti Harkova U 1887 91 rokah yak predstavnik Harkivskoyi birzhi brav uchast v roboti Visochajshe zasnovanoyi komisiyi z pereglyadu mitnih tarifiv Odin z lideriv nimeckoyi lyuteranskoyi gromadi Harkova z dnya zasnuvannya 1884 r chlen a potim golova radi Tovaristva dlya nadannya dopomogi ta pidshukannya praci nuzhdennim nimcyam Buv blizkij do Harkivskogo kupeckogo tovaristva regulyarno prisutnij na spilnih zborah kupectva Brav aktivnu uchast u blagodijnij diyalnosti pershij i najbilshij privatnij zhertvodavec Harkivskogo komercijnogo uchilisha imperatora Oleksandra III vidiliv 12 tis rub na zasnuvannya 3 h stipendij svogo imeni zasnuvav imennu stipendiyu v Harkivskomu tehnologichnomu instituti nini NTU HPI vhodiv do skladu miscevogo upravlinnya Rosijskogo tovaristva Chervonogo Hresta pozhertvuvav 100 tis rub na stvorennya likarni Zhinocha dopomoga 1901 yaka mala uvichniti pam yat jogo pokijnoyi druzhini zaraz harkivskij pologovij budinok 2 16 gromadskih cerkovnih i blagodijnih ustanov Harkova otrimali koshti za jogo zapovitom v tomu chisli 20 tis rub peredani Harkivskomu tovaristvu poshirennya v narodi gramotnosti na stvorennya shkoli im Zh F Gelferih Sade Ditej ne mav Jogo brati Albert 23 11 1899 Harkiv i German poch 1900 h Harkiv takozh zajmalisya pidpriyemnictvom DzherelaPeretokin A G Rol pidpriyemcya i mecenata M H Gelferiha u rozvitku osviti Harkivskoyi guberniyi Socialno gumanitarni doslidzhennya ta innovacijna osvitnya diyalnist Materiali Mizhnarodnoyi naukovoyi konferenciyi 24 25 travnya 2019 r m Dnipro Nauk red O Yu Visockij Dnipro SPD Ohotnik 2019 S 445