Ха́рків-Пасажи́рський — пасажирська позакласна залізнична станція, головна залізнична станція Південної залізниці. Розташована у Холодногірському районі міста Харкова біля Привокзального майдану. До будівлі вокзалу веде один з виходів станції метро «Вокзальна».
Харків-Пасажирський Харківська дирекція залізнична станція, надземна станція | |
---|---|
Залізничний вокзал | |
Розташування | |
Розташування | Україна |
Адреса | Харків, Привокзальний майдан, 1 |
Координати | 49°59′22″ пн. ш. 36°12′15″ сх. д. / 49.9895600000277724° пн. ш. 36.20430000002777859° сх. д.Координати: 49°59′22″ пн. ш. 36°12′15″ сх. д. / 49.9895600000277724° пн. ш. 36.20430000002777859° сх. д. |
Структура | |
Платформ | 9 |
Тип платформ | 1 бічна (висока), 6 острівних (низькі), 2 бічні (низькі) |
Колій | 18 |
Час роботи | цілодобово |
Послуги | |
Транспортні | |
Супутні | «Вокзальна» |
Історія | |
Інженер | С. Філіна; трест «Південтрансбуд» (керівник Михайло Бондаренко) |
Відкрито | 1869 (155 років) (архітектор Андрій Тон) |
Перебудовано | 1896—1901 (архітектори Сергій Загоскін, Юлій, Цауне із Д. Шпілером), 1952 |
Електрифіковано | 1959—1961 |
Колишні назви | Південний вокзал |
Будівля | |
Архітектор | Георгій Волошинов, Б. С. Мезенцев, Євген Лимар |
Стиль | ампір, класицизм |
Інша інформація | |
Власник | Укрзалізниця |
Оператор | Укрзалізниця |
Вебсайт | Офіційний вебсайт регіональної філії «Південна залізниця» |
Код ЄМР (АСУЗТ) | 440054 |
Код Експрес-3 | 2204001 |
Тарифна зона | 0 |
Пасажиропотік | 15 000 на добу |
Тарифні відстані до транзитних пунктів | |
Київ-Пасажирський | 488 км |
Дніпро-Головний | 296 км |
Запоріжжя I | 357 км |
Львів | 1118 км |
Одеса-Головна | 761 км |
Мапа | |
Харків-Пасажирський на Вікісховищі |
Дільниця Харків — Бєлгород | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
Дільниця Харків — Зелений Колодязь | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
* розв'язку парк "Н" спрощено |
Дільниця Харків — Люботин | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
* розв'язку парк "Н" спрощено |
Дільниця Харків — Мерефа | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
До лютого 2022 року, до російського вторгнення в Україну, на станції діяв прикордонно-митний пункт контролю залізничного перетину через державний кордон з Росією — пункт контролю «Харків-Пасажирський».
Історія
12 лютого 1866 року на прохання графа Олександра Сіверса (губернатора Харкова) про необхідність будівництва залізниці від Москви до Харкова передано на височайший розгляд імператора Олександра II.
21 жовтня 1866 року — у Харкові офіційно було визначене місце для будівництва майбутньої залізниці.
1 березня 1868 року комерції радник Самуїл Поляков отримав від уряду концесію на будівництво Курсько-Харківсько-Азовської залізниці.
5 травня 1868 року розпочато спорудження Курсько-Харківсько-Азовської залізниці.
24 серпня 1868 року була підписана концесія між російським урядом з одного боку, гофмейстером Абаза і бароном Унгер фон Штернбергом з іншого, щодо будівництва залізничної лінії від Харкова до Кременчука.
18 вересня 1868 року — закладено перший камінь у будівлю вокзалу на станції Харків (Харків-Пасажирський).
Перший пасажирський поїзд на станцію Харків-Пасажирський з Бєлгорода прибув о 11:30 22 травня 1869 року.
7 листопада 1869 року затверджено Статут суспільства Курсько-Харківсько-Азовської залізниці.
23 грудня 1869 року відкрито рух на другій лінії Курсько-Харківсько-Азовської залізниці від Харкова до Ростова (завдовжки 538 верст).
5 січня 1870 року відкритий рух поїздів на ділянці Харків — Слов'янськ — Таганрог.
26 листопада 1871 року затверджено Статут товариства Харківсько-Миколаївської залізниці.
12 червня 1877 року на станції Харків-Пасажирський відбулося освячення першого санітарного поїзда.
29 березня 1881 року Харківсько-Миколаївська залізниця перейшла у казенне управління зі скасуванням приватного товариства.
1891 року Управління Харківсько-Миколаївської залізниці переведено з Кременчука до Харкова.
1 лютого 1891 року Курсько-Харківсько-Азовська залізниця прийнята у провадження скарбниці.
29 квітня 1895 року Особлива рада за дорученням Міністра шляхів сполучення висловилася за перебудову станції Харків-Пасажирський.
17 грудня 1895 року, з відкриттям руху поїздів на ділянці Харків — Куп'янськ-Вузловий, відкрито пряме залізничне сполучення на лінії Харків — Балашов (Південно-Східна залізниця). Місто Харків отримало залізничне сполучення до Волги.
20 квітня 1896 року вокзал станції Харків-Пасажирський вперше був електрифікований. Електричні ліхтарі «потужністю» 1000—1200 свічок були встановлені всередині вокзалу, на платформі і на шляху від Усівського до Лисогірського мостів.
10 серпня 1900 року на Харківському вокзалі вперше відкриті камери схову ручного багажу.
10 червня 1901 року відбулося освячення нового вокзалу станції Харків-Пасажирський, який побудований за проєктом архітектора Юлія Цауне.
1 січня 1902 року відкритий рух пасажирських поїздів сполученням Харків — Київ.
18 липня 1906 року на Харківському вокзалі вперше з'явилися жінки-носії, які справлялися зі своїми обов'язками не гірше за чоловіків.
1 січня 1907 року Харківсько-Миколаївська та
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ha rkiv Pasazhi rskij pasazhirska pozaklasna zaliznichna stanciya golovna zaliznichna stanciya Pivdennoyi zaliznici Roztashovana u Holodnogirskomu rajoni mista Harkova bilya Privokzalnogo majdanu Do budivli vokzalu vede odin z vihodiv stanciyi metro Vokzalna Harkiv Pasazhirskij Harkivska direkciya zaliznichna stanciya nadzemna stanciyaZaliznichnij vokzalRoztashuvannyaRoztashuvannya UkrayinaAdresa Harkiv Privokzalnij majdan 1Koordinati 49 59 22 pn sh 36 12 15 sh d 49 9895600000277724 pn sh 36 20430000002777859 sh d 49 9895600000277724 36 20430000002777859 Koordinati 49 59 22 pn sh 36 12 15 sh d 49 9895600000277724 pn sh 36 20430000002777859 sh d 49 9895600000277724 36 20430000002777859StrukturaPlatform 9Tip platform 1 bichna visoka 6 ostrivnih nizki 2 bichni nizki Kolij 18Chas roboti cilodobovoPoslugiTransportni Suputni Vokzalna IstoriyaInzhener S Filina trest Pivdentransbud kerivnik Mihajlo Bondarenko Vidkrito 1869 155 rokiv arhitektor Andrij Ton Perebudovano 1896 1901 arhitektori Sergij Zagoskin Yulij Caune iz D Shpilerom 1952Elektrifikovano 1959 1961Kolishni nazvi Pivdennij vokzalBudivlyaArhitektor Georgij Voloshinov B S Mezencev Yevgen LimarStil ampir klasicizmInsha informaciyaVlasnik UkrzaliznicyaOperator UkrzaliznicyaVebsajt Oficijnij vebsajt regionalnoyi filiyi Pivdenna zaliznicya Kod YeMR ASUZT 440054Kod Ekspres 3 2204001Tarifna zona 0Pasazhiropotik 15 000 na dobuTarifni vidstani do tranzitnih punktivKiyiv Pasazhirskij 488 kmDnipro Golovnij 296 kmZaporizhzhya I 357 kmLviv 1118 kmOdesa Golovna 761 kmMapaHarkiv Pasazhirskij na VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Pivdennij vokzal U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Harkiv znachennya porDilnicya Harkiv ByelgorodLegenda Kup yansk 695 4 Byelgorodr Vezelka Gotnya 697 2701 7702 5704 4 BolhovecE105713 0715 5r Lopan721 5 Tolokonne724 2727 5 Naumivka732 9Pivdenno Shidna zaliznicyaPivdenna zaliznicya42 737 km40 4 Kozacha Lopan36 4 Nova Kozacha33 2 Cupivka30 1 Prudyanka25 9 Slatine20 9 Bezrukivka15 6 Novi DergachiT 211713 5 DergachiT 210311 7 Motorna9 2 Lozovenkar Lozovenka7 6 PidmiskaM03 E40 E105r LopanHarkivskij rajonHarkiv5 5 Post Pivnichnij Sort 4 1 Harkiv Sortuvalnij3 2 Post Pivdennij Sort 0780 1 Harkiv Pasazhirskij Mtririvneva rozv yazka Harkiv Levada Shpakivka Osnova Lyubotin Merefa porDilnicya Harkiv Zelenij KolodyazLegenda Lyubotin Merefa Byelgorod 0 Harkiv Pasazhirskij M Osnova r Lopan4 5 6 km Osnova 5 2 Dikanivkar Suhij Zhihor Osnova Harkiv Levada 6 7 8 km Harkiv Levada 7 3 Vereshakivkapr kt Gagarina9 8 Harkiv Slobidskij Mvul PlehanivskaKorsikovskij shlyahoprovid12 5 13 kmpr kt Lva Landau17 18 kmpr kt Traktorobudivnikivvul Losivska Industrialna pr kt Industrialnij19 5 Losyeve M20 9 Losyeve II Mpr kt Geroyiv HarkovaM0324 1 Obrij25 2 P yatihatki27 2 Rogan32 3 Vasisheve Bezlyudivka 37 Zelenij Kolodyaz Grakove rozv yazku park N sproshenoporDilnicya Harkiv LyubotinLegenda Byelgorod 0 Harkiv Pasazhirskij M2 2 Novoselivka park N Harkiv Levada Osnova Merefa Shpakivka vul Kitayenka6 4 Nova Bavariya7 8 HvilinkaHarkivHarkivskij rajonM039 1 Rizhiv9 7 Pisochin Shpakivka 11 5 Raj Olenivka15 7 Korotich20 2 Post 21 kmM23 Shpakivka 22 1 Vodyane Merefa 24 3 Lyubotin26 8 Lyubivka28 4 Karavanna Trostyanec Smorodine Poltava rozv yazku park N sproshenoporDilnicya Harkiv MerefaLegenda Byelgorod 780 1 Harkiv Pasazhirskij Mvul Poltavskij Shlyahvul Velika Goncharivska781 9 Novoselivka park N tririvneva rozv yazka Harkiv Levada Shpakivka Osnova Lyubotin r Udavul Kibalchicha785 7 Lipovij GajHarkivHarkivskij rajon788 9 Karachivka790 0 PokotilivkaM03792 7 Naukovij794 7 Visokij796 1 Zelenij Gaj797 6 Pivdennij798 9 Komarivka Shpakivka 803 0 Artemivkar Merefa804 9 Merefa807 4 Mist Krasnograd Zmiyiv Lozova rozv yazku park N sprosheno Do lyutogo 2022 roku do rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu na stanciyi diyav prikordonno mitnij punkt kontrolyu zaliznichnogo peretinu cherez derzhavnij kordon z Rosiyeyu punkt kontrolyu Harkiv Pasazhirskij Istoriya12 lyutogo 1866 roku na prohannya grafa Oleksandra Siversa gubernatora Harkova pro neobhidnist budivnictva zaliznici vid Moskvi do Harkova peredano na visochajshij rozglyad imperatora Oleksandra II 21 zhovtnya 1866 roku u Harkovi oficijno bulo viznachene misce dlya budivnictva majbutnoyi zaliznici 1 bereznya 1868 roku komerciyi radnik Samuyil Polyakov otrimav vid uryadu koncesiyu na budivnictvo Kursko Harkivsko Azovskoyi zaliznici 5 travnya 1868 roku rozpochato sporudzhennya Kursko Harkivsko Azovskoyi zaliznici 24 serpnya 1868 roku bula pidpisana koncesiya mizh rosijskim uryadom z odnogo boku gofmejsterom Abaza i baronom Unger fon Shternbergom z inshogo shodo budivnictva zaliznichnoyi liniyi vid Harkova do Kremenchuka 18 veresnya 1868 roku zakladeno pershij kamin u budivlyu vokzalu na stanciyi Harkiv Harkiv Pasazhirskij Pershij pasazhirskij poyizd na stanciyu Harkiv Pasazhirskij z Byelgoroda pribuv o 11 30 22 travnya 1869 roku 7 listopada 1869 roku zatverdzheno Statut suspilstva Kursko Harkivsko Azovskoyi zaliznici 23 grudnya 1869 roku vidkrito ruh na drugij liniyi Kursko Harkivsko Azovskoyi zaliznici vid Harkova do Rostova zavdovzhki 538 verst 5 sichnya 1870 roku vidkritij ruh poyizdiv na dilyanci Harkiv Slov yansk Taganrog 26 listopada 1871 roku zatverdzheno Statut tovaristva Harkivsko Mikolayivskoyi zaliznici 12 chervnya 1877 roku na stanciyi Harkiv Pasazhirskij vidbulosya osvyachennya pershogo sanitarnogo poyizda 29 bereznya 1881 roku Harkivsko Mikolayivska zaliznicya perejshla u kazenne upravlinnya zi skasuvannyam privatnogo tovaristva 1891 roku Upravlinnya Harkivsko Mikolayivskoyi zaliznici perevedeno z Kremenchuka do Harkova 1 lyutogo 1891 roku Kursko Harkivsko Azovska zaliznicya prijnyata u provadzhennya skarbnici 29 kvitnya 1895 roku Osobliva rada za doruchennyam Ministra shlyahiv spoluchennya vislovilasya za perebudovu stanciyi Harkiv Pasazhirskij 17 grudnya 1895 roku z vidkrittyam ruhu poyizdiv na dilyanci Harkiv Kup yansk Vuzlovij vidkrito pryame zaliznichne spoluchennya na liniyi Harkiv Balashov Pivdenno Shidna zaliznicya Misto Harkiv otrimalo zaliznichne spoluchennya do Volgi 20 kvitnya 1896 roku vokzal stanciyi Harkiv Pasazhirskij vpershe buv elektrifikovanij Elektrichni lihtari potuzhnistyu 1000 1200 svichok buli vstanovleni vseredini vokzalu na platformi i na shlyahu vid Usivskogo do Lisogirskogo mostiv 10 serpnya 1900 roku na Harkivskomu vokzali vpershe vidkriti kameri shovu ruchnogo bagazhu 10 chervnya 1901 roku vidbulosya osvyachennya novogo vokzalu stanciyi Harkiv Pasazhirskij yakij pobudovanij za proyektom arhitektora Yuliya Caune 1 sichnya 1902 roku vidkritij ruh pasazhirskih poyizdiv spoluchennyam Harkiv Kiyiv 18 lipnya 1906 roku na Harkivskomu vokzali vpershe z yavilisya zhinki nosiyi yaki spravlyalisya zi svoyimi obov yazkami ne girshe za cholovikiv 1 sichnya 1907 roku Harkivsko Mikolayivska ta a