Харківсько-Миколаївська залізниця — одна із залізниць українських губерній Російської імперії (України), побудована на кошти приватного капіталу в 1868—1871 роках. З 1881 казенна. Загальна протяжність (на 1900) — 1 196 верст. З січня 1907 року — в складі Південних залізниць.
Вокзал в Харкові | |
Статус | З 1907 в складі Південних залізниць |
---|---|
Штаб-квартира | Харків |
Роки функціонування | 1871—1907 |
Країна | Україна (Російська імперія) |
Історія
У 1868 році видана концесія гофмейстеру Абазі та барону Унгерн-Штернбергу на спорудження Харківсько-Кременчуцької залізниці. Капітал товариства склав 14 300 000 карбованців, з яких лише ¼ — негарантовані акції, інші ¾ — гарантовані урядом облігації. Поверстна вартість — 56 378 карбованців з версти.
Статутом 1871 Товариство Харківсько-Кременчуцької залізниці перейменовано в Товариство Харківсько-Миколаївської залізниці, з наданням права побудувати Миколаївську ділянку.
1 червня 1872 року до Харківсько-Миколаївської залізниці була приєднана Єлисаветградська лінія.
Сумську ділянку побудовано в 1876—1877 роках.
Роменську ділянку та під'їзні шляхи побудовано безпосереднім розпорядженням казни, після викупу Харківсько-Миколаївської залізниці у 1881 році.
У 1907 році об'єднана з Курсько-Харківсько-Севастопольською залізницею в Південні залізниці.
Ділянки дороги
- Харківсько-Єлисаветградсьа (головна лінія)
- Миколаївська
- Сумська
- Роменська. Кременчук — Ромни Либаво-Роменської залізниці (200 верст)
Під'їзні шляхи
- Охтирський
- Лебединський
- Гадяцький
- Костянтиноградський (Конградський)
Див. також
Посилання
- (архив газеты "Южная магистраль")
Джерела
- РГИА, ф. 446, оп. 26, д. 18. Доповідь № 69. 19 червня 1871 «Про відкриття 15-о червня руху по II ділянці Харьково-Кременчуцької ж. д. від Харкова до Полтави».
- РГИА, ф. 446, оп. 27, д. 2. Доповідь № 113. 17 липня 1873 «Про затвердження плану напрямки Знаменсько-Миколаївського ділянки Харківсько-Миколаївської ж. д.»
- Історія залізничного транспорту Росії. Том 1, 1994
- Раков В. А. Локомотиви вітчизняних залізниць. 1845—1955 рр. М.: «Транспорт». 1995 С. 19 — 23.
- Тищенко В. Н. Паровози залізниць Росії. 1837—1890. Том 1. М.: «О. Сергєєв/Локотранс». 2008
Це незавершена стаття про залізничний транспорт. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття з історії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Harkivsko Mikolayivska zaliznicya odna iz zaliznic ukrayinskih gubernij Rosijskoyi imperiyi Ukrayini pobudovana na koshti privatnogo kapitalu v 1868 1871 rokah Z 1881 kazenna Zagalna protyazhnist na 1900 1 196 verst Z sichnya 1907 roku v skladi Pivdennih zaliznic Harkivsko Mikolayivska zaliznicyaVokzal v HarkoviStatus Z 1907 v skladi Pivdennih zaliznicShtab kvartira HarkivRoki funkcionuvannya 1871 1907Krayina Ukrayina Rosijska imperiya IstoriyaU 1868 roci vidana koncesiya gofmejsteru Abazi ta baronu Ungern Shternbergu na sporudzhennya Harkivsko Kremenchuckoyi zaliznici Kapital tovaristva sklav 14 300 000 karbovanciv z yakih lishe negarantovani akciyi inshi garantovani uryadom obligaciyi Poverstna vartist 56 378 karbovanciv z versti Statutom 1871 Tovaristvo Harkivsko Kremenchuckoyi zaliznici perejmenovano v Tovaristvo Harkivsko Mikolayivskoyi zaliznici z nadannyam prava pobuduvati Mikolayivsku dilyanku 1 chervnya 1872 roku do Harkivsko Mikolayivskoyi zaliznici bula priyednana Yelisavetgradska liniya Sumsku dilyanku pobudovano v 1876 1877 rokah Romensku dilyanku ta pid yizni shlyahi pobudovano bezposerednim rozporyadzhennyam kazni pislya vikupu Harkivsko Mikolayivskoyi zaliznici u 1881 roci U 1907 roci ob yednana z Kursko Harkivsko Sevastopolskoyu zalizniceyu v Pivdenni zaliznici Dilyanki dorogiVokzal stanciyi Kremenchuk Harkivsko Yelisavetgradsa golovna liniya Mikolayivska Sumska Romenska Kremenchuk Romni Libavo Romenskoyi zaliznici 200 verst Pid yizni shlyahiOhtirskij Lebedinskij Gadyackij Kostyantinogradskij Kongradskij Div takozhPivdenni zaliznici Kursko Harkivsko Azovska zaliznicya Ukrzaliznicya Pivdenna zaliznicyaPosilannya arhiv gazety Yuzhnaya magistral DzherelaRGIA f 446 op 26 d 18 Dopovid 69 19 chervnya 1871 Pro vidkrittya 15 o chervnya ruhu po II dilyanci Harkovo Kremenchuckoyi zh d vid Harkova do Poltavi RGIA f 446 op 27 d 2 Dopovid 113 17 lipnya 1873 Pro zatverdzhennya planu napryamki Znamensko Mikolayivskogo dilyanki Harkivsko Mikolayivskoyi zh d Istoriya zaliznichnogo transportu Rosiyi Tom 1 1994 Rakov V A Lokomotivi vitchiznyanih zaliznic 1845 1955 rr M Transport 1995 S 19 23 Tishenko V N Parovozi zaliznic Rosiyi 1837 1890 Tom 1 M O Sergyeyev Lokotrans 2008 Ce nezavershena stattya pro zaliznichnij transport Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z istoriyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi