Південні залізниці — засновані в українських губерніях у 1907 році внаслідок об'єднання Курсько-Харківсько-Севастопольської та казенної Харківсько-Миколаївської залізниць. Залізничне управління було розташоване в місті Харків (Привокзальний майдан).
Штаб-квартира | Харків, Слобожанщина |
---|---|
Роки функціонування | 1907—1934 |
Країна | Українські губернії → УНР → Українська РСР |
Південні залізниці у Вікісховищі |
Передісторія
Початок так званої «Південної лінії» поклала казенна Московсько-Курська залізниця (1864—1868). Її подовженням стала приватна Курсько-Харківсько-Азовська залізниця, яка з'єднала Слобожанщину з Приазов'ям (Надазов'ям, Приозів'ям).
1874 року концесія на будівництво від станції Лозова до Севастополя передана Петру Губоніну.
Будівництво Лозово-Севастопольської залізниці завершено у 1875 році, яка дійшла до станції Севастополь. Тоді ж була викуплена державною скарбницею.
У січні 1896 року об'єднана з Курсько-Харківсько-Азовською та часткою Костянтинівської в Курсько-Харківсько-Севастопольську залізницю.
Історія
У 1907 році Курсько-Харківсько-Севастопольська залізниця об'єднана з Харківсько-Миколаївською залізницею у казенні Південні залізниці.
У 1909 році побудована та відкрита дільниця Гребениківка — Низи.
1 січня 1931 року, відповідно до Наказу НКШС від 22.12.1930 року № 1957, до Південних залізниць приєднані Донецькі залізниці (Північно-Донецька).
З 1 лютого 1934 року, згідно з Наказом НКШС від 17.12.1933 року № 499Ц Південні залізниці поділені на дві окремі — Південну та Донецьку залізниці.
- Вокзал станції Лозова
-
- Вокзал станції Кременчук
-
- Вокзал станції Крюків-на-Дніпрі
Вузлові станції
Гілки залізниці
- Синельникове I — Катеринослав (54 версти)
- Новоолексіївка — Генічеськ (14 верст)
- Сарабуз — Євпаторія
Схема об'єднання залізниць
Південні залізниці:
- Курськ — Севастополь, з гілками Бєлгород — Куп'янськ, Джанкой — Феодосія та Джанкой — Керч, Сарабуз — Євпаторія;
- Харків — Знам'янка — Миколаїв — Херсон, з гілками Люботин — Ворожба, Кременчук — Ромни, Користівка — П'ятихатки;
- Полтава — Лозова — Микитівка з гілками Краматорска — Попасна, Констянтинівка — Ясинувата.
Південні залізниці (1930) ‒ (1934) | Південні (1917) | Південні (1907) | Курсько-Харківсько-Севастопольська (1896) | Курсько-Харківсько-Азовська (1870) | (1869) |
Лозово-Севастопольська (1872) | |||||
(1881) | |||||
(1892) | |||||
Харківсько-Миколаївська (1878) | Харківсько-Миколаївська (1872) | (1869) | |||
(1878) | |||||
Бєлгород-Сумська (1904) | |||||
Токмацька (1914) | |||||
Північно-Донецька (Донецькі залізниці) (1908) |
Галерея
- Перший потяг на станції Харків-Пасажирський
- Вокзал станції Слов'янськ
- Станція Дружківка
- Ямський вокзал Курська на початку XX століття
Примітки
- Афонина, 1996, с. 108.
- Афонина, 1996, с. 110.
Див. також
Посилання
- SOUTHERN RAILWAYS
- (Архів газети «Південна магістраль») (рос.)
- Южные железные дороги // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Джерела
- РГИА, ф. 446, оп. 26, д. 16. Доповідь № 51. 23 грудня 1869 «Про відкриття руху по залізницях: від Козлова до Тамбова і від Харкова до Таганрога».
- Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
- Краткие сведения о развитии отечественных железных дорог с 1838 по 1990 г / Сост. Афонина Г. М.. — М., 1996. — 223 с. (рос.)
- Історія залізничного транспорту Росії. Том 1. С.-Петербург. 1994.
- Раков В. А. Локомотиви вітчизняних залізниць. 1845—1955 рр. М.: «Транспорт». 1995 Стор. 19-23.
- Тищенко В. Н. Паровози залізниць Росії. 1837—1890. Том 1. М.: «О. Сергєєв/Локотранс». 2008.
Це незавершена стаття про залізниці. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pivdenni zaliznici zasnovani v ukrayinskih guberniyah u 1907 roci vnaslidok ob yednannya Kursko Harkivsko Sevastopolskoyi ta kazennoyi Harkivsko Mikolayivskoyi zaliznic Zaliznichne upravlinnya bulo roztashovane v misti Harkiv Privokzalnij majdan Kazenni Pivdenni zalizniciShtab kvartiraHarkiv SlobozhanshinaRoki funkcionuvannya1907 1934KrayinaUkrayinski guberniyi UNR Ukrayinska RSR Pivdenni zaliznici u VikishovishiPeredistoriyaPochatok tak zvanoyi Pivdennoyi liniyi poklala kazenna Moskovsko Kurska zaliznicya 1864 1868 Yiyi podovzhennyam stala privatna Kursko Harkivsko Azovska zaliznicya yaka z yednala Slobozhanshinu z Priazov yam Nadazov yam Prioziv yam 1874 roku koncesiya na budivnictvo vid stanciyi Lozova do Sevastopolya peredana Petru Guboninu Budivnictvo Lozovo Sevastopolskoyi zaliznici zaversheno u 1875 roci yaka dijshla do stanciyi Sevastopol Todi zh bula vikuplena derzhavnoyu skarbniceyu U sichni 1896 roku ob yednana z Kursko Harkivsko Azovskoyu ta chastkoyu Kostyantinivskoyi v Kursko Harkivsko Sevastopolsku zaliznicyu IstoriyaU 1907 roci Kursko Harkivsko Sevastopolska zaliznicya ob yednana z Harkivsko Mikolayivskoyu zalizniceyu u kazenni Pivdenni zaliznici U 1909 roci pobudovana ta vidkrita dilnicya Grebenikivka Nizi 1 sichnya 1931 roku vidpovidno do Nakazu NKShS vid 22 12 1930 roku 1957 do Pivdennih zaliznic priyednani Donecki zaliznici Pivnichno Donecka Z 1 lyutogo 1934 roku zgidno z Nakazom NKShS vid 17 12 1933 roku 499C Pivdenni zaliznici podileni na dvi okremi Pivdennu ta Donecku zaliznici Vokzal stanciyi Lozova Kryukivskij mist u Kremenchuku naprikinci XIX stolittya Vokzal stanciyi Kremenchuk Kremenchuk Tehnichne zaliznichne uchilishe Vidavnictvo knizhkovogo magazinu Amchislavskogo i Blyuma Vokzal stanciyi Kryukiv na DnipriVuzlovi stanciyiHarkiv Pasazhirskij Oleksandrivsk I Lozova Sinelnikove I Pavlograd I Fedorivka Novooleksiyivka Dzhankoj SarabuzGilki zalizniciSinelnikove I Katerinoslav 54 versti Novooleksiyivka Genichesk 14 verst Sarabuz YevpatoriyaShema ob yednannya zaliznicPivdenni zaliznici Kursk Sevastopol z gilkami Byelgorod Kup yansk Dzhankoj Feodosiya ta Dzhankoj Kerch Sarabuz Yevpatoriya Harkiv Znam yanka Mikolayiv Herson z gilkami Lyubotin Vorozhba Kremenchuk Romni Koristivka P yatihatki Poltava Lozova Mikitivka z gilkami Kramatorska Popasna Konstyantinivka Yasinuvata Pivdenni zaliznici 1930 1934 Pivdenni 1917 Pivdenni 1907 Kursko Harkivsko Sevastopolska 1896 Kursko Harkivsko Azovska 1870 1869 Lozovo Sevastopolska 1872 1881 1892 Harkivsko Mikolayivska 1878 Harkivsko Mikolayivska 1872 1869 1878 Byelgorod Sumska 1904 Tokmacka 1914 Pivnichno Donecka Donecki zaliznici 1908 GalereyaStarovinni svitlini stancij Pivdennoyi zaliznici Pershij potyag na stanciyi Harkiv Pasazhirskij Vokzal stanciyi Slov yansk Stanciya Druzhkivka Yamskij vokzal Kurska na pochatku XX stolittyaPrimitkiAfonina 1996 s 108 Afonina 1996 s 110 Div takozhHarkivsko Mikolayivska zaliznicya Pivdenna zaliznicya Pivnichno Donecka zaliznicya Kursko Harkivsko Sevastopolska zaliznicya Levchenko Mikola IvanovichPosilannyaSOUTHERN RAILWAYS Arhiv gazeti Pivdenna magistral ros Yuzhnye zheleznye dorogi Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref DzherelaRGIA f 446 op 26 d 16 Dopovid 51 23 grudnya 1869 Pro vidkrittya ruhu po zaliznicyah vid Kozlova do Tambova i vid Harkova do Taganroga Arhangelskij A S Arhangelskij V A Zheleznodorozhnye stancii SSSR Spravochnik V dvuh knigah M Transport 1981 ros Kratkie svedeniya o razvitii otechestvennyh zheleznyh dorog s 1838 po 1990 g Sost Afonina G M M 1996 223 s ros Istoriya zaliznichnogo transportu Rosiyi Tom 1 S Peterburg 1994 Rakov V A Lokomotivi vitchiznyanih zaliznic 1845 1955 rr M Transport 1995 Stor 19 23 Tishenko V N Parovozi zaliznic Rosiyi 1837 1890 Tom 1 M O Sergyeyev Lokotrans 2008 Ce nezavershena stattya pro zaliznici Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi