У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Проспект Гагаріна Проспект Гагаріна до 1961 Зміївська вулиця одна з

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Проспект Гагаріна.

Проспект Гагаріна (до 1961 Зміївська вулиця) — одна з головних транспортних автомагістралей Харкова, що сполучає центр міста з міжнародним аеропортом «Харків».

Проспект Гагаріна
Проспект Гагаріна. Краєвид від центру Проспект Гагаріна. Краєвид від центру
Район	Слобідський район, Основ'янський район
Колишні назви
Зміївська вулиця (до 1961), Зміївське шосе
Транспорт
Найближчі станції метро	Проспект Гагаріна
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	r1703731
Мапа

Проспект Гагаріна у Вікісховищі

Історія

Вулиця виникла наприкінці XVII століття як дорога на Зміїв, згодом отримала назву — Зміївської. На початку XIX століття вулиця доходила до сучасного Мовчанівського провулку та закінчувалася кам'яним будинком з великим фруктовим садом. У 1850-х роках вона продовжувала забудовуватися на південь та дійшла до вулиці , де на той час закінчувалося місто. У 1876 році була вимощена та стала частиною шосе на Зміїв. У часи Російської імперії забудовувалася повільно.

За радянських часів вулиця стала зосередженням цілого ряду промислових підприємств: завод «Оргтехніка», панчішна та ювелірна фабрики, завод дорожніх машин та ін. На базі колишніх боєнь було створено м'ясокомбінат. У 1928—1930 роках на південній околиці міста, неподалік від Зміївської вулиці, було побудовано аеропорт «Основа».

23 серпня 1943 року німецькі війська відступили з міста на південну околицю і в район аеропорту, при цьому щодня обстрілювали артилерією центр Харкова. У ніч з 27 на 28 серпня 1943 року саме по Зміївської вулиці угруповання генерала Варнера Кемпфа здійснило спробу відбити місто. Їх було зупинено в районі залізничної станції Левада й автовокзалу та відкинули назад. 30 серпня 1943 року було проведений мітинг на честь взяття Харкова радянськими військами за участю Івана Конєва, Георгія Жукова та Микити Хрущова.

У 1961 році вулиця перейменована на честь Юрія Гагаріна — першого у світі космонавта, після його польоту в космос. З цього часу на проспекті розгорнулося інтенсивне житлове будівництво. По обидва боки проспекту були зведені нові житлові мікрорайони. При цьому були знесені старі історичні будівлі, в тому числі корчма кінця XVIII століття на розі Нетіченської вулиці та приватний будинок батьків академіка Миколи Барабашова з побудованою їм на даху 1916 року обсерваторією (вул. Зміївська, 1).

У 2004 році пробивка проспекту Гагаріна між проспектом та вулицею Гамарника (з 2015 року Подільський провулок) була названа вулицею Вернадського.

1 червня 2012 року через проспект урочисто відкритий сучасний надземний пішохідний мост, який обладнаний двома лифтами, туалетом, кондиціонерами, камерами відеонагляду. Надземний пішохідний перехід зведений для безпечного переходу місцян через проспект, у зв'язку з інтенсивним рухом автомобілів.

Транспорт

На початку проспекту розташована однойменна станція метро, яка відкрита у 1975 році. Проспектом прямують тролейбусні маршрути № 3, 5 та 6, що сполучають центр з південними околицями міста.

Пам'ятки

на розі вул. Вернадського та Нетеченської.
Юрій Гагарін в скафандрі, що виходить з магазину на розі Вернадського та Малом'ясницької (до 2011 року), з 2011 року стоїть в «Еко-Маркеті» на другому поверсі (просп. Гагаріна, 20-А).
Залізнична станція Харків-Левада.
Центральний автовокзал (1958)
Міжнародний аеропорт «Харків».
Величезний портрет Гагаріна на стіні 9-поверхового будинку.
5-е міське кладовище.

Географічні факти

Станція метро «Проспект Гагаріна» з 2004 року не має жодного виходу на проспект Гагаріна. Всі її виходи на вулицю академіка Вернадського і один на залізничну станцію Харків-Левада.
Оскільки за часів Радянського Союзу проспект Гагаріна роздвоювався від Мовчанівського провулку (автовокзал): частина йшла праворуч до (книгарня «Дружба» — це просп. Гагаріна, 1), а частина прямо, до Гімназійної набережної.
До кінця XIX століття Зміївську вулицю в районі Левади перетинало старе русло річки Харків — Нетіча.
В районі сучасного Подільського мосту колись знаходився Василівський острів на річці Харків.

Краєвид у бік центру
Початок проспекту біля автовокзалу
Вулиця Вернадського — колишня частина проспекту

Промислові підприємства

Металобаза «Харківметал-1»
Металобаза «Харківметал-2»

Супермаркети

Супермаркет «Портал»
Супермаркет «АТБ»
Супермаркет «Клас»
Ринок «Одеський»
Гіпермаркет «Метро»
Гіпермаркет «Епіцентр»

Заклади охорони здоров'я

Міська лікарня № 13
Дитячий санаторій № 9

Перетини з вулицями

з півночі на південь:

: вул. Малом'ясницька

вул. Георгія Тарасенка: вул. Вернадського: пров. Мовчанівський: вул. Миколи Міхновського: вул. Молочна: вул. Дмитра Коцюбайла: вул. Бутлерівська: взд. 1-й Золотий: взд. 2-й Золотий: вул. Чугуївська: пров. Золотий: вул. Вишнева: пров. Арматурний: вул. Вербова: пров. Мальвовий: вул. Вантажна: вул. Азербайджанська: вул. Каштанова: вул. Макіївська: вул. Зернова: вул. Одеська

просп. Байрона: вул. Заводська: вул. Ньютона: вул. Пильчикова: вул. Вокзальна: вул. Дебальцевська: вул. Шидловська: пров. Балаклійський: вул. Попаснянська: вул. Зеленого Клину: Вул. Південнопроєктна: вул. Сохора

проспект Льва Ландау: Мерефянське шосе: вул. Аеродромна: вул. Антонова: вул. Літакова: вул. Повітряна.

Примітки

Валерий Вохмянин. «28 августа оккупанты пытались вернуть город». Вечерний Харьков № 91 (9328), 23.08.2008, стр. 1, 3
Відкритий сучасний перехід через проспект (фото). Редпост. 1 червня 2012.

Джерела

АТ «СПАЕРО Плюс», Укргеодезкартографія. Харків. План міста. М 1:20000 = видання десяте / ред. Вл. Миколаїв. — Харків : СПАЕРО Плюс, 2009. — 120 с. — не вказані прим.

Посилання

Харків транспортний

[1] Валерий Вохмянин. «28 августа оккупанты пытались вернуть город». Вечерний Харьков № 91 (9328), 23.08.2008, стр. 1, 3

[2] Відкритий сучасний перехід через проспект (фото). Редпост. 1 червня 2012.