Харківський автовокзал Автостанція 1 центральна автостанція Харкова Розташований в Основ янському районі на проспекті Га

Харківський автовокзал (Автостанція № 1) — центральна автостанція Харкова. Розташований в Основ'янському районі на проспекті Гагаріна, поруч зі станцією метро «Проспект Гагаріна» та залізничною станцією «Харків-Левада».

Харківський автовокзал Автостанція № 1
Розташування
Розташування	Україна
Адреса	61000, м. Харків, проспект Гагаріна, 22
Координати	49°58′44″ пн. ш. 36°14′47″ сх. д. / 49.979000° пн. ш. 36.24639° сх. д. / 49.979000; 36.24639
Послуги
Транспортні
Супутні	Міський транспорт:
Історія
Відкрито	1958 (66 років)
Інша інформація
Власник	ВАТ «Харківське підприємство автобусних станцій»
Вебсайт	www.bus.kharkov.ua
Мапа

Історія

До 1957 року міжміські автобуси вирушали з Харкова з площі Тевелева (нині — майдан Конституції). Однак розташування вокзалу прямо у центрі міста було незручним. Тому 24 березня 1954 року Харківським міськвиконкомом було ухвалено рішення № 318 про виділення ділянки землі на Зміївській вулиці (стара назва проспекту Гагаріна), таким чином включивши будівництво автовокзалу в план реконструкції проспекту.

Автовокзал був відкритий у 1958 році на Зміївській вулиці між майданом Героїв Небесної сотні (колишня — площа Руднєва) і перехрестям з вулицею Молочною (колишня — вул. Кірова). Автором проєкту став архітектор Олексій Крикін. Автовокзал — триповерха будівля, яка побудована з використанням класичних архітектурних форм. Фасад — увігнутий дугоподібний, поділений пілястрами на три прольоти. Віконні прорізи між пілястрами виконані у вигляді арок. За вокзалом знаходяться платформи для посадки.

Станом на 1975 рік кількість маршрутів, що проходили через автовокзал, перевищила проєктовну. Стала очевидною необхідність зведення нової будівлі. Наприкінці 1980-х пропонувалося кілька проєктів автовокзалу, однак жоден з них не був реалізований.

Впродовж 2006—2009 років на автовокзалі була проведена реконструкція — покладена тротуарна плитка, облаштовані навіси, перенесено огорожу, відремонтовано будівлю вокзалу, був відкритий головний вхід до автовокзалу.

Перед проведенням в Харкові матчів Євро-2012 було ухвалено рішення про будівництво нового автовокзалу в районі міжнародного аеропорту, що дозволило б зменшити пасажиропотік на нинішньому вокзалі. Цей проєкт не був реалізований.

Робота автовокзалу

Автовокзал працює цілодобово і обслуговує автобуси міжнародних, міжобласних та внутрішньообласних маршрутів. Щоденно з автовокзалу вирушає понад 160 автобусних рейсів.

Основні напрямки

Міжнародні

Західно-європейські (Рига, Варшава);
Курське (Курськ, Старий Оскол, Орел, Москва);
Воронезьке (Воронеж, Росош,);
Ростовське (Ростов-на-Дону, Таганрог, Волгоград);
Кишинівське (Кишинів);

Міжобласні

Полтавське (Полтава, Лубни, Миргород, Суми, Київ, Канів, Кропивницький, Кременчук, Чернігів);
Дніпровське (Дніпро, Кам'янське, Кривий Ріг, Жовті Води, Марганець, Нікополь, Херсон, Каховка, Нова Каховка, Скадовськ, Миколаїв, Одеса);
Запорізьке (Запоріжжя, Кам'янка-Дніпровська, Кирилівка, Мелітополь, Бердянськ, Генічеськ);
Донецьке (Костянтинівка, Краматорськ, Слов'янськ, Маріуполь);
Луганське (Сєвєродонецьк, Лисичанськ, Рубіжне).

У зв'язку з військовими діями на сході України та анексією Криму Росією тимчасово припинено автобусне сполучення з 27 грудня 2014 року з такими містами, як Донецьк, Чистякове, Луганськ, Довжанськ, Антрацит, Сорокине, Красний Луч, Дебальцеве, Сімферополь, Судак, Ялта тощо.

Внутрішньообласні

Примітки

Юлия Тарасова. Группа «DCH» начала проектирование автовокзала, который планируется возвести перед харьковским аэропортом. Сайт ассоциации «Региональное строительство». Архів оригіналу за 15 серпня 2012. Процитовано 7 серпня 2011.

Посилання

Харківський автовокзал на сайті «Харків транспортний» (рос.)
Історія ВАТ «Харківське підприємство автобусних станцій» на офіційному сайті підприємства

[1] Юлия Тарасова. Группа «DCH» начала проектирование автовокзала, который планируется возвести перед харьковским аэропортом. Сайт ассоциации «Региональное строительство». Архів оригіналу за 15 серпня 2012. Процитовано 7 серпня 2011.