Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кащенко Микола Феофанович Кащенко нар 25 квітня 7 травня 1855 18550507

Кащенко Микола Феофанович

Кащенко Микола Феофанович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кащенко.

Микола Феофанович Кащенко (нар. 25 квітня (7 травня) 1855(18550507), Веселе — 29 березня 1935, Київ) — український зоолог, ембріолог і ботанік, один з організаторів і перших 12 академіків Української академії наук (нині НАН України) (1918), професор (1888), доктор медицини (1884), (1891).

Микола Феофанович Кащенко
image
Народився 25 квітня (7 травня) 1855(1855-05-07)
Веселе, Олександрівський повіт, Катеринославська губернія
Помер 29 березня 1935(1935-03-29) (79 років)
Київ
Поховання Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник
Місце проживання Київ
Країна image Російська імперія →
image УНР,
image Українська Держава →
image УРСР
Національність українець
Діяльність зоолог, теріолог, герпетолог
Alma mater Харківський університет
Галузь зоологія, ембріологія, медицина, ботаніка, селекція рослин, теріологія, іхтіологія, герпетологія
Заклад Харківський університет,
Томський університет,
Київський політехнічний інститут,
Акліматизаційний сад ВУАН,
Зоологічний музей ВУАН
Вчене звання академік ВУАН, професор
Науковий ступінь доктор медицини,
Науковий керівник Стрільцов Зосим Іванович
Членство НАН України
Брати, сестри Кащенко Адріан Феофанович
Діти Кащенко Марія Миколаївна
Нагороди
image image image
Систематик живої природи
image
Дослідник, який окреслив низку зоологічних таксонів. Назви цих таксонів для вказівки авторства супроводжують позначенням «Kastschenko».

альтернативні написання «Kaschenko», «Kastchenko»

Засновник акліматизаційних садів у Томську (1913) та Києві (1919, Акліматизаційний сад ВУАН).

Очільник перших зоологічних досліджень в УАН, голова (Комітету вивчення фауни УАН) (1919), організатор і перший директор Зоологічного музею ВУАН (1919—1926).

Описав 6 нових для науки видів ссавців і 3 нових для науки види риб, які залишаються визнаними.

Життєпис

Цей розділ містить текст, що не відповідає . Будь ласка, допоможіть удосконалити цей розділ, погодивши стиль викладу зі . Можливо, містить зауваження щодо потрібних змін.
Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, джерела з переліку посилань на джерела-виноски у самому тексті статті.

Микола Кащенко народився 25 квітня (7 травня) 1855 року в поміщицькому селищі Веселе Олександрівського повіту Катеринославської губернії, яке належало його батькам (зараз село Веселівське Запорізької області). Обоє батьків були українського походження, дошлюбне прізвище матері Рудь, займалися сільським господарством (поміщики). В родині було 9 дітей (5 хлопців і 4 дівчат), Микола Феофанович був восьмим.

Молодший брат — письменник Кащенко Адріан Феофанович.

У 1875 році закінчив зі срібною медаллю Катеринославську чоловічу гімназію (зараз м. Дніпро).

Після закінчення гімназії, вступив на медичний факультет Московського університету, де навчався протягом 1875—1876 років, але не закінчив його через скрутне фінансове становище батьків і перевівся на медичний факультет Харківського університету, який закінчив у 1880 році й був «удостоен степени лекаря и звания уездного врача». Будучи ще студентом четвертого курсу, у липні-серпні 1878 року він на практиці удосконалює свої медичні знання під час російсько-турецької війни на посаді помічника ординатора у Кавказькому Військовому тимчасовому Джажурському госпіталі № 2. Учень професорів А. П. Богданова та З. І. Стрельцова, талановитий юнак вже зі студентської лави займається науковими дослідженнями. У рік закінчення вишу виходить його перша наукова друкована праця. За пропозицією управляючого Харківським навчальним округом за № 3650 від 12 червня 1881 року молодий вчений наполегливо працює в ембріологічному кабінеті університету. І вже майже через рік, 8 квітня, його залишають як професорського стипендіата. Професор З. І. Стрельцов влаштовує його домашнім лікарем у приватний пансіон мадам Бауман. Але незабаром лікар Кащенко виступає проти господарки цього навчального закладу, яка наживалася за рахунок своїх учнів, обмежуючи їх у харчуванні та ліках. Молодому лікареві довелося шукати іншого заробітку. У цей час він працює над докторською дисертацією при кафедрі порівняльної анатомії, вивчає будову людської нематоди, відкриває і описує нову частину в її будові. Тема його дисертації — «Епітелій людського хоріону та роль його у гістогенезі посліду». Прилюдний захист дисертації відбувається 30 квітня 1884 року, і він отримує диплом № 506 на звання доктора медицини. Радою вишу також затверджується це звання. В архіві зберігається власноручний автограф Кащенка «Curriculum vitae», де він зазначає: «Одержав ранг доктора медицини та стан приват-доцента порівняльної анатомії, яку й читав два роки». Це здійснилося за рішенням помічника управляючого Харківським навчальним округом, як занотовано в його особистому формулярному списку від 16 червня за № 5810, знайденому у Держархіві Києва. Ще з 1881 року Микола Кащенко працює і асистентом ембріологічного кабінету, а також помічником директора у земській повивальній школі: читає курси анатомії, гістології, ембріології, веде акушерську практику, завдяки чому має можливість брати людські атрофічні зародки і вивчати їх для підготовки своєї докторської роботи. Тоді ж він видає наукову працю — результати своїх досліджень.

З 1886 року Кащенко, перебуваючи у закордонному відрядженні в Німеччині та Італії, слухав лекції, працює у лабораторіях ембріолога Вільгельма Гіса, анатома Вільгельма Вальдеєра, біологів Ернста Геккеля, . Тоді ж він удосконалює деякі методи Гіса. Через два роки повертається в Україну і продовжує читати лекції на двох факультетах — медичному та фізико-математичному. Пропозицією помічника міністра народної освіти від 17 листопада 1888 року за № 16869 Кащенко призначається екстраординарним професором імператорського Томського університету по кафедрі зоології, порівняльної анатомії та фізіології.

image
Портрет Миколи Кащенка близько 1905 року

Кащенко приїздить з дружиною Ольгою Миколаївною до Томська і стає до роботи на кафедрі зоології та порівняльної анатомії, яка мала лише одного професора (у той час як на медичному факультеті їх було вже вісім). Кащенко поринає у проблеми вивчення і Сибіру, і це стає перебігом його долі. Тут він засновує акліматизаційний сад, виїздить в експедиції до Алтаю на , друкує десятки наукових праць. Рада Московського університету в 1901 році надає йому ступінь доктора зоології за великий обсяг його наукових зоологічних розробок. Не забуває він і медиків і створює для них гарний підручник із зоології. Кащенку довелося виконувати обов'язки ректора вишу і декана медичного факультету та голови клінічної господарської ради (кілька місяців у 1906 та 1912 роках), саме перед переїздом до Києва.

У Томську Кащенко також викладає зоологію в акушерсько-фельдшерській школі (1910—1911), в 1913 році бере участь у ХІІІ з'їзді російських природознавців та лікарів. Крім того, він працює над книгою «Смерть и долголетие с биологической точки зрения», яку видає у 1914 році (перевидавалася у 1938 році). Це був підсумок його власних роздумів, суперечок та висновків з практики, а також аналіз праць Іллі Мечникова. Цікаві висновки робить Кащенко-дослідник про те, що у русі, рухливості живих організмів закладено подовження життя. Згуслі речовини стримують рушійні процеси в людському організмі, а їх накопичення спричиняє передчасну смерть. Це так співзвучно з теорією «зашлакування» Г. С. Шаталової.

З 1912 року Кащенко переїздить з Томська до Києва з великою родиною і стає киянином. За станом здоров'я клімат Сибіру був для нього згубним, а тут він на другий рік піднімається з візка і починає сам ходити. Він працює у Київському політехнічному інституті, виступає з публічними лекціями у Київському товаристві сприяння початковій освіті з проблеми «Смерть та довголіття. Сучасна розробка питання про смерть».

У Києві вчений спілкується з В. О. Караваєвим, вони разом створюють у місті зоологічний музей; Кащенко стає його директором і до 1927 року перебуває на цій посаді. Займаючись акліматизацією рослин у своїх чотирьох Київських розплідниках, які мали площу близько 12 га, Кащенко, як правило, вирощував і лікарські рослини. Він стає знаним фахівцем у цій сфері лікарської діяльності, вивчає вплив деяких народних засобів на організм при різних хворобах, а також методи застосування та дозування різних лікарських трав.

Кащенко працює на стику двох наук — медицини та біології. У С.-Петербурзькій «Врачебной газете» він друкує статтю «О необходимости более тщательного изучения народных лекарственных растений» і сподівається у майбутньому організувати в Києві інститут або центр вивчення рослин, які можуть служити медицині. У 1915 р. він пропонує осередком у цій справі зробити сад КПІ. Тоді ж вперше на урядовому рівні на потреби саду було надано 4,5 тис. карбованців, і за ці кошти звели огорожу, упорядкували штат, викопали басейн.

Вчений відкрив у Києві тримісячні курси з вивчення лікарських рослин. Власноручно він розробляє тематичний план лекцій і пише їх тексти, але департамент землеробства відхиляє його проект. Та за допомогою ботаніка В. В. Пашкевича Кащенко все ж домігся відкриття безкоштовних курсів у приміщенні КПІ. Сюди запрошувалися студенти, гімназисти, вчителі, робітники, співробітники аклімат-саду, члени його родини. Зокрема, йому дуже допомагала дочка Марія (1893 р. народження), яка у 1916 р. закінчила медичне відділення Київських вищих жіночих курсів, а потім як лікар-хірург працювала у Криму в м. Джанкой. Доброю помічницею батьку виявилася і Маргарита (1890 р. народження).

6 липня 1918 року був запрошений взяти участь у роботі Комісії з утворення Української академії наук і приймав активну участь в організаційному процесі. В день створення Академії, 14 листопада 1918 року, за Наказом гетьмана Павла Скоропадського, призначений академіком Української академії наук, в числі перших 12 дійсних членів.

«В кінці 1918 року був закликаний в склад перших членів Української Академії наук», — запише Кащенко українською мовою у «Автобіографії». За архівними документами, саме Академія наук підтримала Кащенка, коли рішенням Організаційної Ради КПІ та наказом № 8 по вишу від 4 травня 1921 року вченого було звільнено з посади професора по кафедрі зоології. Фактично він залишився на грані животіння з дружиною, дочками Маргаритою, Марією, Галі, Ксенією та сином Вадимом. Але невтомна людина-дослідник, він самовіддано починає все з початку, знаходить у Києві на Лук'янівці заболочену ділянку і закладає новий акліматизаційний сад. Придбавши раніше ділянку землі біля залізничної станції Клавдієве, разом з іншими ентузіастами-подвижниками закладає там плантацію лікарських рослин. Та нікому було працювати, настали страшні часи радянського голодомору.

Кащенко написав об'яви, що лікує хворих травами, бо знавцем цієї справи був блискучим. За допомогою рідних розклеїли їх по Києву, і до оселі академіка потягнулися хворі і немічні, але заробити на лікування не вдавалося: лікар Кащенко пояснював дію трав, встановлював діагноз і дарував лікарські рослини людям… немічні платити були неспроможні. Але знайшлися недоброзичливці, які доповіли президентові Академії Наук В. І. Вернадському, що академік Кащенко займається знахарством. Академіка викликає до себе президент і вимагає пояснень. Микола Феофанович тоді спересердя пише доповідну записку про користь лікування лікарськими рослинами як перспективної галузі медицини майбутнього.

Є дані, що академік Кащенко співпрацював з лабораторією фізіології професора В. Ю. Чаговця, читав студентам-медикам курс лікарських рослин, незважаючи на партійні заборони, а також проводив екскурсії до саду. Заповітом Кащенка-лікаря була його мрія, щоб медицина майбутнього не просто лікувала запущені хвороби, а запобігала їм, попереджала, нищила хворобу на самому її початку.

image
Могила Миколи Кащенка і його дружини

Академік Микола Феофанович Кащенко помер у Києві 29 березня 1935 року від крововиливу у мозок. Похований на Лук'янівському цвинтарі (ділянка № 21, ряд 13, місце 12).

Дослідження

В дослідженнях Миколи Кащенка чітко вирізняються три періоди: харківський (1880—1888), томський (1889—1912) та київський (1912—1935).

Кащенко навчався в Харківському університеті на медика, після чого працював у цьому закладі під керівництвом З. С. Стрільцова, займаючись ембріологією, досліджуючи як тварин, так і людину. Тільки в цей період дослідник активно публікувався німецькою мовою в німецьких журналах.

Переїхавши до Томську та очоливши кафедру зоології Кащенко різко змінив напрямок науквої діяльності на класичний зоологічний. Брав участь у наукових експедиціях до Алтаю та південним Сибіром. Опрацьовував зоологічні колекції, як зібрані особисто, так і з експедицій інших дослідників. Вивчав переважно ссавців, рептилій, амфібій та риб. Описав значну кількість нових видів, підвидів, родів і підродів, з яких принаймні 9 видів, 4 підвиди, 2 роди і 1 підрід залишаються визнаними (див. нижче).

У Києві Кащенко майже не займався зоологічними дослідженнями, хоча займався їх організацією та керував роботою інших зоологів в Українській академії наук. Натомість основним напрямком наукової роботи дослідника в цей період був його Акліматизаційний сад, а публікації мали переважно ботанічне спрямування.

Нові для науки таксони

Микола Кащенко запропонував виділення декількох нових для науки видів і підвидів ссавців, з яких 4 види описані з Алтаю та прилеглої частини Сибіру, а також 2 види з Тибету, є визнаними станом на 2024:

Визнаними є також принаймні чотири підвиди ссавців:

Також в поточній (2024) систематиці визнаються принаймні один підрід і два роди ссавців, виділених Миколою Кащенком (початково як підроди):

  • Kastschenko, 1901 [1902?] — підрід роду Alticola (полівки, гризуни)
  • [en] Kastschenko, 1901 [1902?] (полівки)
  • [en] Kastschenko, 1907 [1905?] (землерийки)

Крім того, дослідник запропонував кілька нових для науки видів і підвидів риб з Алтаю, з яких принаймні 3 є повністю або частково визнаними видами станом на 2024:

  • [en] Kaschenko, 1899, бабець алтайський
  • [en] Kaschenko, 1899, гольян алтайський
  • Kaschenko, 1899, харіус Нікольського

При цьому в теріологічній та іхтіологічній літературі склалися різні традиції транскрипції прізвища дослідника при супроводженні назв описаних ним видів, навіть описаних в одній й тій самій праці, відповідно «Kastschenko» та «Kaschenko» (сам дослідник використовував перший варіант). Також зустрічається проміжне написання «Kastchenko».

Вшанування

На честь дослідника названо вид бабака Marmota kastschenkoi Stroganov & Yudin, 1956, оскільки в своїй праці він згадував кілька черепів цього виду, вважаючи що вони належать до описаного ним бабака сірого.

Деякі опубліковані праці

  • Kastschenko N. 1880. Ueber die Genese und Architectur der Batrachierknochen. . 19 (1): 1-52.
  • Кащенко Н. 1883. Об атрофических человеческих зародышах: Из эмбриологического кабинета Харьковского университета. Харьков: Типография Харьковского университета. 63 с.
  • Кащенко Н. 1884. Эпителий человеческого хориона и его роль в гистогенезе последа. Харьков: Типография Харьковского университета. 35 с.
  • Kastschenko N. 1887. Das Schicksal der embryonalen Schlundspalten bei Säugethieren: Zur Entwicklungsgeschichte des mittleren und äusseren Ohres, der Thyreoidea und der Thymus. Carotidenanlage. . 30 (1): 1-26.
  • Kastschenko N. 1887. Das Schlundspaltengebiet des Hühnchens. : Anatomische Abtheilung. 4: 258—300.
  • Kastschenko N. 1888. Zur Entwicklungsgeschichte des Selachierembryos. . 3: 445—467.
  • Кащенко Н. Ф. 1891. Краткое руководство по зоологии, преимущественно для студентов медицины. Томск. 465 с.
  • Кащенко Н. Ф. 1892. Отчет об исследовании глистной эпизоотии рыб в Барабинских озерах. Известия Императорского Томского университета. 4: 184—213.
  • Кащенко Н. Ф. 1896. Сибирский четырехпалый тритон (Salamandrella keyserlingii Dyb). Известия Императорского Томского университета. 10: 1–13.
  • Кащенко Н. Ф. 1896. Что такое мезенхима? (К учению о зародышевых пластах). Известия Императорского Томского университета. 10: 1–24.
  • Кащенко Н. Ф. 1898. Очерк животного населения Сибири и Томской губернии в частности. Томск. 46 с.
  • Кащенко Н. Ф. 1899. Результаты Алтайской зоологической экспедиции 1898 года. Позвоночные. Известия Императорского Томского университета. 16: 1-158.
  • Кащенко Н. Ф. 1899. К вопросу об одновременном существовании человека и мамонта. Труды X археологического съезда в Риге, 1–20 авг. 1896 г., в 3 т. 1: 64–70.
  • Кащенко Н. Ф. 1900. Определитель млекопитающих животных Томского края. С приложением краткого описания способов их первоначальной обработки. Известия Императорского Томского университета. 18: 1-24, табл. 1-47.
  • Кащенко Н. Ф. 1901. О песчаном барсуке (Meles arenarius Satunin) и о сибирских расах барсука. Ежегодник Зоологического Музея Императорской академии наук. 6: 609—614.
  • Кащенко Н. Ф. 1901. Скелет мамонта со следами употребления некоторых частей тела этого животного в пищу современным ему человеком. Записки Императорской академии наук. VIII серия. 11 (7): 1-60.
  • Кащенко Н. Ф. 1902. Stenocranius и Platveranius, два новые подрода сибирских полевок. Ежегодник Зоологического Музея Императорской академии наук. 6: 165—206.
  • Кащенко Н. Ф. 1902. Заметка об Arctomys bungei n. sp. и о других сибирских сурках. Ежегодник Зоологического Музея Императорской академии наук. 6: 615—620.
  • Кащенко Н. Ф. 1902. Обзор гадов Томского края. Известия Императорского Томского университета. 22: 1-24.
  • Кащенко Н. Ф. 1902. Млекопитающие, собрания Алтайской экспедицией П. Г. Игнатова в 1901 г. Ежегодник Зоологического Музея Императорской академии наук. 7: 289—304.
  • Кащенко Н. Ф. 1902. О взаимных отношениях между гадюками: обыкновенной (Pelias lienis L.) и ренаровой (Pelias renardi Christoph). Известия Восточно-Сибирского отделения Императорского Русского географического общества. 33 (1): 75–86.
  • Кащенко Н. Ф. 1905. Обзор млекопитающих Западной Сибири и Туркестана. Вып. 1. Chiroptera, рукокрылые. Insectivora, насекомоядные. Томск. Известия Императорского Томского университета. 27: 1-102.
  • Кащенко Н. Ф. 1905 (1907?). Chodsigoa subgen. nov. (gen. Soriculus, fam. Soricidae). Ежегодник Зоологического Музея Императорской академии наук. 10: 251-254.
  • Кащенко Н. Ф. 1907. К вопросу об Equus przewalskii Poljakow. Ежегодник Зоологического Музея Императорской академии наук. 12: 177—194.
  • Кащенко Н. Ф. 1909. Гады, собранные среднеазиатскими экспедициями проф. В. В. Сапожникова в 1902–6 и 1908 г. Ежегодник Зоологического Музея Императорской академии наук. 14: 119—130.
  • Кащенко Н. Ф. 1909. Список летучих мышей, собранных В. Л. Бианки в С.-Петербургской и Тверской губерниях. Ежегодник Зоологического Музея Императорской академии наук. 14: 6-7.
  • Кащенко Н. Ф. 1909. Ядовитые змеи Западной Сибири и Туркестана. . 3: 38.
  • Кащенко Н. Ф. 1910. О коллекции млекопитающих из Забайкалья. Ежегодник Зоологического Музея Императорской академии наук. 15: 267—298.
  • Кащенко Н. Ф. 1910. Научные основания и практическое значение гибридизации. Естествознание и география. 1: 1–22.
  • Кащенко Н. Ф. 1910. Надо подружиться с природой. Томск. 21 с.
  • Кащенко Н. Ф. 1913. Крысы и заместители их в Западной Сибири и Туркестане. Ежегодник Зоологического Музея Императорской академии наук. 17: 370—390.
  • Кащенко Н. Ф. 1913. Новые исследования по маммалогии Забайкалья. Ежегодник Зоологического Музея Императорской академии наук. 17: 390—420.
  • Кащенко Н. Ф. 1914. Первые шаги моего акклиматизационного питомника в г. Киеве. Ростов-на-Дону. 534 с.
  • Кащенко Н. Ф. 1914. Смерть и долголетие с биологической точки зрения. Москва: Наука. 54 с.
  • Кащенко Н. Ф., Акимов М. П. 1917. Rhinolohus bocharicus sp. nov. Ежегодник Зоологического музея Академии наук. 22 (1—3): 221—223.
  • Кащенко М. 1926. На допомогу Київському акліматизаційному садові. Київ: УАН. 36 с.
  • Кащенко М. Т. 1927. Спроби акліматизації персиків у Київському акліматизаційному саді при Українській АН. Записки Фізично-математичного відділу Всеукраїнської академії наук. 2 (2): 61–71.
  • Кащенко М. 1928. Перетворення живої природи (популярне викладення основ акліматизації). Київ: Друкарня КПІ. 46 с.
  • Кащенко М. Ф. 1929. Заходи Київського Акліматизаційного саду щодо підняття добробуту українського народу. Заходи (Видання Київського акліматсаду ВУАН). 3: 2-7.

Див. також

Примітки

  1. Кащенко Н. Ф. Краткая автобиография (1913, з доповненнями у 1927). Надруковано в: Императорский Томский университет в воспоминаниях современников. Томск: Издательство Томского университета, 2014. 508 с. (сс. 341—358)
  2. Історія Академії наук України. 1918—1923: Документи і матеріали / АН України, Інститут української археографії, Центральна наукова бібліотека ім. В. І. Вернадського, Інститут архівознавства, Інститут рукопису; упоряд. В. Г. Шмельов; відп. ред. П. С. Сохань. Київ: Наукова думка, 1993. 571 c.
  3. Mammal species of the world — Marmota baibacina
  4. Mammal species of the world — Alticola strelzowi
  5. ASM Mammal Diversity Database — Myotis sibiricus
  6. Mammal species of the world — Sorex thibetanus
  7. Mammal species of the world — Chodsigoa salenskii
  8. Mammal species of the world — Rhinolophus bocharicus
  9. Mammal species of the world — Lepus timidus lugubris
  10. Mammal species of the world — Marmota camtschatica bungei
  11. Mammal species of the world — Meles leucurus sibiricus
  12. Mammal species of the world — Mustela eversmanii michnoi
  13. Mammal species of the world — Platycranius
  14. ASM Mammal Diversity Database — Stenocranius gregalis
  15. Mammal species of the world — Stenocranius
  16. Mammal species of the world — Chodsigoa
  17. Froese R., Pauly D. (eds.) (2024). Cottus altaicus на FishBase. Версія за квітень 2024 року.
  18. Froese R., Pauly D. (eds.) (2024). Phoxinus ujmonensis на FishBase. Версія за квітень 2024 року.
  19. Dyldin, Y. V.; L. Hanel; V. I. Romanov; J. Plesník (2017). A review of the genus Thymallus (Pisces: Salmoniformes: Salmonidae: Thymallinae) with taxonomic notes. Bulletin Lampetra. VIII: 103—126.
  20. Weiss, S. J., D. V. Gonçalves, G. Secci-Petretto, G. K. Englmaier, A. Gomes-Dos-Santos, G. P. J. Denys, H. Persat, A. Antonov, C. Hahn, E. B. Taylor and E. Froufe (2021) Global systematic diversity, range distributions, conservation and taxonomic assessments of graylings (Teleostei: Salmonidae; Thymallus spp.). Organisms Diversity & Evolution: [1-18]. (published online 25 Nov. 2020)
  21. Mammal species of the world — Microtus fortis
  22. Mammal species of the world — Apodemus peninsulae
  23. Mammal species of the world — Chodsigoa hypsibia
  24. Mammal species of the world — Talpa altaica
  25. Mammal species of the world — Vulpes corsac corsac
  26. Mammal species of the world — Lasiopodomys brandtii
  27. Mammal species of the world — Meles leucurus sibiricus
  28. Mammal species of the world — Meles leucurus sibiricus
  29. Mammal species of the world — Mustela eversmanii michnoi
  30. Брандлер О. В. 2003. К видовой самостоятельности лесостепного сурка Marmota kastschenkoi (Rodentia, Marmotinae). Зоологический журнал. 82 (12): 1498—1505.

Джерела та література

  • О. Б. Готра. Кащенко Микола Феофанович [ 17 Серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 160. — .
  • Н. В. Чувікіна, В. В. Кваша. Кащенко Микола Феофанович [ 18 Серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — .
  • Жадько В. О. Український некрополь. — К.,2005. — С.194.
  • Лаптев И. П. Кащенко как зоолог и исследователь фауны Сибири. В кн.: Ученые записки Томского государственного университета им. В. В. Куйбышева, № 15. — Томск, 1950;
  • Гришко Н. Н. Творец новых форм растений Н. Ф. Кащенко. «Известия Академии наук СССР», 1951, № 4—6;
  • Квитницкий-Рыжов Ю. Н. Эмбриологические исследования Н. Ф. Кащенко (К столетию со дня рождения). «Архив анатомии, гистологии и эмбриологии», 1955, т. 32, № 4;
  • Иоганзен Б. Г. К столетию со дня рождения Н. Ф. Кащенко. «Труды Томского государственного университета им. В. В. Куйбышева». — Томск, 1956, т. 142;
  • Конотопець Н. І. Микола Кащенко. — К., 1980; Н. Ф. Кащенко. В кн.: Профессора Томского университета. — Томск, 1996;
  • Клименко С. В. Микола Феофанович Кащенко. «Український ботанічний журнал», 1997, № 3;
  • Руда С. П. Академік М. Ф. Кащенко. В кн.: Члени-засновники Національної Академії наук України. — К., 1998.
  • Микола Кащенко: мріяв, щоб медицина не просто лікувала хвороби, а попереджала їх / Наталія Корнієнко, Дніпровські вогні, 29 квітня 2020 р. С. 2.
  • Кащенко Н. Ф. Краткая автобиография (1913, з доповненнями у 1927). Надруковано в: Императорский Томский университет в воспоминаниях современников. Томск: Издательство Томского университета, 2014. 508 с. (сс. 341—358)
  • Засновники і президенти Національної академії наук України: біобібліографічні матеріали. Київ: НБУВ, 2021. 946 с.
  • Цитування праць Миколи Кащенка у Google Scholar латинкою.
  • Цитування праць Миколи Кащенка у Google Scholar кирилицею.
  • Профіль Миколи Кащенка у Scopus.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kashenko Mikola Feofanovich Kashenko nar 25 kvitnya 7 travnya 1855 18550507 Vesele 29 bereznya 1935 Kiyiv ukrayinskij zoolog embriolog i botanik odin z organizatoriv i pershih 12 akademikiv Ukrayinskoyi akademiyi nauk nini NAN Ukrayini 1918 profesor 1888 doktor medicini 1884 1891 Mikola Feofanovich KashenkoNarodivsya 25 kvitnya 7 travnya 1855 1855 05 07 Vesele Oleksandrivskij povit Katerinoslavska guberniyaPomer 29 bereznya 1935 1935 03 29 79 rokiv KiyivPohovannya Derzhavnij istoriko memorialnij Luk yanivskij zapovidnikMisce prozhivannya KiyivKrayina Rosijska imperiya UNR Ukrayinska Derzhava URSRNacionalnist ukrayinecDiyalnist zoolog teriolog gerpetologAlma mater Harkivskij universitetGaluz zoologiya embriologiya medicina botanika selekciya roslin teriologiya ihtiologiya gerpetologiyaZaklad Harkivskij universitet Tomskij universitet Kiyivskij politehnichnij institut Aklimatizacijnij sad VUAN Zoologichnij muzej VUANVchene zvannya akademik VUAN profesorNaukovij stupin doktor medicini Naukovij kerivnik Strilcov Zosim IvanovichChlenstvo NAN UkrayiniBrati sestri Kashenko Adrian FeofanovichDiti Kashenko Mariya MikolayivnaNagorodiSistematik zhivoyi prirodiDoslidnik yakij okresliv nizku zoologichnih taksoniv Nazvi cih taksoniv dlya vkazivki avtorstva suprovodzhuyut poznachennyam Kastschenko alternativni napisannya Kaschenko Kastchenko Zasnovnik aklimatizacijnih sadiv u Tomsku 1913 ta Kiyevi 1919 Aklimatizacijnij sad VUAN Ochilnik pershih zoologichnih doslidzhen v UAN golova Komitetu vivchennya fauni UAN 1919 organizator i pershij direktor Zoologichnogo muzeyu VUAN 1919 1926 Opisav 6 novih dlya nauki vidiv ssavciv i 3 novih dlya nauki vidi rib yaki zalishayutsya viznanimi ZhittyepisCej rozdil mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cej rozdil pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti Mikola Kashenko narodivsya 25 kvitnya 7 travnya 1855 roku v pomishickomu selishi Vesele Oleksandrivskogo povitu Katerinoslavskoyi guberniyi yake nalezhalo jogo batkam zaraz selo Veselivske Zaporizkoyi oblasti Oboye batkiv buli ukrayinskogo pohodzhennya doshlyubne prizvishe materi Rud zajmalisya silskim gospodarstvom pomishiki V rodini bulo 9 ditej 5 hlopciv i 4 divchat Mikola Feofanovich buv vosmim Molodshij brat pismennik Kashenko Adrian Feofanovich U 1875 roci zakinchiv zi sribnoyu medallyu Katerinoslavsku cholovichu gimnaziyu zaraz m Dnipro Pislya zakinchennya gimnaziyi vstupiv na medichnij fakultet Moskovskogo universitetu de navchavsya protyagom 1875 1876 rokiv ale ne zakinchiv jogo cherez skrutne finansove stanovishe batkiv i perevivsya na medichnij fakultet Harkivskogo universitetu yakij zakinchiv u 1880 roci j buv udostoen stepeni lekarya i zvaniya uezdnogo vracha Buduchi she studentom chetvertogo kursu u lipni serpni 1878 roku vin na praktici udoskonalyuye svoyi medichni znannya pid chas rosijsko tureckoyi vijni na posadi pomichnika ordinatora u Kavkazkomu Vijskovomu timchasovomu Dzhazhurskomu gospitali 2 Uchen profesoriv A P Bogdanova ta Z I Strelcova talanovitij yunak vzhe zi studentskoyi lavi zajmayetsya naukovimi doslidzhennyami U rik zakinchennya vishu vihodit jogo persha naukova drukovana pracya Za propoziciyeyu upravlyayuchogo Harkivskim navchalnim okrugom za 3650 vid 12 chervnya 1881 roku molodij vchenij napoleglivo pracyuye v embriologichnomu kabineti universitetu I vzhe majzhe cherez rik 8 kvitnya jogo zalishayut yak profesorskogo stipendiata Profesor Z I Strelcov vlashtovuye jogo domashnim likarem u privatnij pansion madam Bauman Ale nezabarom likar Kashenko vistupaye proti gospodarki cogo navchalnogo zakladu yaka nazhivalasya za rahunok svoyih uchniv obmezhuyuchi yih u harchuvanni ta likah Molodomu likarevi dovelosya shukati inshogo zarobitku U cej chas vin pracyuye nad doktorskoyu disertaciyeyu pri kafedri porivnyalnoyi anatomiyi vivchaye budovu lyudskoyi nematodi vidkrivaye i opisuye novu chastinu v yiyi budovi Tema jogo disertaciyi Epitelij lyudskogo horionu ta rol jogo u gistogenezi poslidu Prilyudnij zahist disertaciyi vidbuvayetsya 30 kvitnya 1884 roku i vin otrimuye diplom 506 na zvannya doktora medicini Radoyu vishu takozh zatverdzhuyetsya ce zvannya V arhivi zberigayetsya vlasnoruchnij avtograf Kashenka Curriculum vitae de vin zaznachaye Oderzhav rang doktora medicini ta stan privat docenta porivnyalnoyi anatomiyi yaku j chitav dva roki Ce zdijsnilosya za rishennyam pomichnika upravlyayuchogo Harkivskim navchalnim okrugom yak zanotovano v jogo osobistomu formulyarnomu spisku vid 16 chervnya za 5810 znajdenomu u Derzharhivi Kiyeva She z 1881 roku Mikola Kashenko pracyuye i asistentom embriologichnogo kabinetu a takozh pomichnikom direktora u zemskij povivalnij shkoli chitaye kursi anatomiyi gistologiyi embriologiyi vede akushersku praktiku zavdyaki chomu maye mozhlivist brati lyudski atrofichni zarodki i vivchati yih dlya pidgotovki svoyeyi doktorskoyi roboti Todi zh vin vidaye naukovu pracyu rezultati svoyih doslidzhen Z 1886 roku Kashenko perebuvayuchi u zakordonnomu vidryadzhenni v Nimechchini ta Italiyi sluhav lekciyi pracyuye u laboratoriyah embriologa Vilgelma Gisa anatoma Vilgelma Valdeyera biologiv Ernsta Gekkelya Todi zh vin udoskonalyuye deyaki metodi Gisa Cherez dva roki povertayetsya v Ukrayinu i prodovzhuye chitati lekciyi na dvoh fakultetah medichnomu ta fiziko matematichnomu Propoziciyeyu pomichnika ministra narodnoyi osviti vid 17 listopada 1888 roku za 16869 Kashenko priznachayetsya ekstraordinarnim profesorom imperatorskogo Tomskogo universitetu po kafedri zoologiyi porivnyalnoyi anatomiyi ta fiziologiyi Portret Mikoli Kashenka blizko 1905 roku Kashenko priyizdit z druzhinoyu Olgoyu Mikolayivnoyu do Tomska i staye do roboti na kafedri zoologiyi ta porivnyalnoyi anatomiyi yaka mala lishe odnogo profesora u toj chas yak na medichnomu fakulteti yih bulo vzhe visim Kashenko porinaye u problemi vivchennya i Sibiru i ce staye perebigom jogo doli Tut vin zasnovuye aklimatizacijnij sad viyizdit v ekspediciyi do Altayu na drukuye desyatki naukovih prac Rada Moskovskogo universitetu v 1901 roci nadaye jomu stupin doktora zoologiyi za velikij obsyag jogo naukovih zoologichnih rozrobok Ne zabuvaye vin i medikiv i stvoryuye dlya nih garnij pidruchnik iz zoologiyi Kashenku dovelosya vikonuvati obov yazki rektora vishu i dekana medichnogo fakultetu ta golovi klinichnoyi gospodarskoyi radi kilka misyaciv u 1906 ta 1912 rokah same pered pereyizdom do Kiyeva U Tomsku Kashenko takozh vikladaye zoologiyu v akushersko feldsherskij shkoli 1910 1911 v 1913 roci bere uchast u HIII z yizdi rosijskih prirodoznavciv ta likariv Krim togo vin pracyuye nad knigoyu Smert i dolgoletie s biologicheskoj tochki zreniya yaku vidaye u 1914 roci perevidavalasya u 1938 roci Ce buv pidsumok jogo vlasnih rozdumiv superechok ta visnovkiv z praktiki a takozh analiz prac Illi Mechnikova Cikavi visnovki robit Kashenko doslidnik pro te sho u rusi ruhlivosti zhivih organizmiv zakladeno podovzhennya zhittya Zgusli rechovini strimuyut rushijni procesi v lyudskomu organizmi a yih nakopichennya sprichinyaye peredchasnu smert Ce tak spivzvuchno z teoriyeyu zashlakuvannya G S Shatalovoyi Z 1912 roku Kashenko pereyizdit z Tomska do Kiyeva z velikoyu rodinoyu i staye kiyaninom Za stanom zdorov ya klimat Sibiru buv dlya nogo zgubnim a tut vin na drugij rik pidnimayetsya z vizka i pochinaye sam hoditi Vin pracyuye u Kiyivskomu politehnichnomu instituti vistupaye z publichnimi lekciyami u Kiyivskomu tovaristvi spriyannya pochatkovij osviti z problemi Smert ta dovgolittya Suchasna rozrobka pitannya pro smert U Kiyevi vchenij spilkuyetsya z V O Karavayevim voni razom stvoryuyut u misti zoologichnij muzej Kashenko staye jogo direktorom i do 1927 roku perebuvaye na cij posadi Zajmayuchis aklimatizaciyeyu roslin u svoyih chotiroh Kiyivskih rozplidnikah yaki mali ploshu blizko 12 ga Kashenko yak pravilo viroshuvav i likarski roslini Vin staye znanim fahivcem u cij sferi likarskoyi diyalnosti vivchaye vpliv deyakih narodnih zasobiv na organizm pri riznih hvorobah a takozh metodi zastosuvannya ta dozuvannya riznih likarskih trav Kashenko pracyuye na stiku dvoh nauk medicini ta biologiyi U S Peterburzkij Vrachebnoj gazete vin drukuye stattyu O neobhodimosti bolee tshatelnogo izucheniya narodnyh lekarstvennyh rastenij i spodivayetsya u majbutnomu organizuvati v Kiyevi institut abo centr vivchennya roslin yaki mozhut sluzhiti medicini U 1915 r vin proponuye oseredkom u cij spravi zrobiti sad KPI Todi zh vpershe na uryadovomu rivni na potrebi sadu bulo nadano 4 5 tis karbovanciv i za ci koshti zveli ogorozhu uporyadkuvali shtat vikopali basejn Vchenij vidkriv u Kiyevi trimisyachni kursi z vivchennya likarskih roslin Vlasnoruchno vin rozroblyaye tematichnij plan lekcij i pishe yih teksti ale departament zemlerobstva vidhilyaye jogo proekt Ta za dopomogoyu botanika V V Pashkevicha Kashenko vse zh domigsya vidkrittya bezkoshtovnih kursiv u primishenni KPI Syudi zaproshuvalisya studenti gimnazisti vchiteli robitniki spivrobitniki aklimat sadu chleni jogo rodini Zokrema jomu duzhe dopomagala dochka Mariya 1893 r narodzhennya yaka u 1916 r zakinchila medichne viddilennya Kiyivskih vishih zhinochih kursiv a potim yak likar hirurg pracyuvala u Krimu v m Dzhankoj Dobroyu pomichniceyu batku viyavilasya i Margarita 1890 r narodzhennya 6 lipnya 1918 roku buv zaproshenij vzyati uchast u roboti Komisiyi z utvorennya Ukrayinskoyi akademiyi nauk i prijmav aktivnu uchast v organizacijnomu procesi V den stvorennya Akademiyi 14 listopada 1918 roku za Nakazom getmana Pavla Skoropadskogo priznachenij akademikom Ukrayinskoyi akademiyi nauk v chisli pershih 12 dijsnih chleniv V kinci 1918 roku buv zaklikanij v sklad pershih chleniv Ukrayinskoyi Akademiyi nauk zapishe Kashenko ukrayinskoyu movoyu u Avtobiografiyi Za arhivnimi dokumentami same Akademiya nauk pidtrimala Kashenka koli rishennyam Organizacijnoyi Radi KPI ta nakazom 8 po vishu vid 4 travnya 1921 roku vchenogo bulo zvilneno z posadi profesora po kafedri zoologiyi Faktichno vin zalishivsya na grani zhivotinnya z druzhinoyu dochkami Margaritoyu Mariyeyu Gali Kseniyeyu ta sinom Vadimom Ale nevtomna lyudina doslidnik vin samoviddano pochinaye vse z pochatku znahodit u Kiyevi na Luk yanivci zabolochenu dilyanku i zakladaye novij aklimatizacijnij sad Pridbavshi ranishe dilyanku zemli bilya zaliznichnoyi stanciyi Klavdiyeve razom z inshimi entuziastami podvizhnikami zakladaye tam plantaciyu likarskih roslin Ta nikomu bulo pracyuvati nastali strashni chasi radyanskogo golodomoru Kashenko napisav ob yavi sho likuye hvorih travami bo znavcem ciyeyi spravi buv bliskuchim Za dopomogoyu ridnih rozkleyili yih po Kiyevu i do oseli akademika potyagnulisya hvori i nemichni ale zarobiti na likuvannya ne vdavalosya likar Kashenko poyasnyuvav diyu trav vstanovlyuvav diagnoz i daruvav likarski roslini lyudyam nemichni platiti buli nespromozhni Ale znajshlisya nedobrozichlivci yaki dopovili prezidentovi Akademiyi Nauk V I Vernadskomu sho akademik Kashenko zajmayetsya znaharstvom Akademika viklikaye do sebe prezident i vimagaye poyasnen Mikola Feofanovich todi spereserdya pishe dopovidnu zapisku pro korist likuvannya likarskimi roslinami yak perspektivnoyi galuzi medicini majbutnogo Ye dani sho akademik Kashenko spivpracyuvav z laboratoriyeyu fiziologiyi profesora V Yu Chagovcya chitav studentam medikam kurs likarskih roslin nezvazhayuchi na partijni zaboroni a takozh provodiv ekskursiyi do sadu Zapovitom Kashenka likarya bula jogo mriya shob medicina majbutnogo ne prosto likuvala zapusheni hvorobi a zapobigala yim poperedzhala nishila hvorobu na samomu yiyi pochatku Mogila Mikoli Kashenka i jogo druzhini Akademik Mikola Feofanovich Kashenko pomer u Kiyevi 29 bereznya 1935 roku vid krovovilivu u mozok Pohovanij na Luk yanivskomu cvintari dilyanka 21 ryad 13 misce 12 DoslidzhennyaV doslidzhennyah Mikoli Kashenka chitko viriznyayutsya tri periodi harkivskij 1880 1888 tomskij 1889 1912 ta kiyivskij 1912 1935 Kashenko navchavsya v Harkivskomu universiteti na medika pislya chogo pracyuvav u comu zakladi pid kerivnictvom Z S Strilcova zajmayuchis embriologiyeyu doslidzhuyuchi yak tvarin tak i lyudinu Tilki v cej period doslidnik aktivno publikuvavsya nimeckoyu movoyu v nimeckih zhurnalah Pereyihavshi do Tomsku ta ocholivshi kafedru zoologiyi Kashenko rizko zminiv napryamok naukvoyi diyalnosti na klasichnij zoologichnij Brav uchast u naukovih ekspediciyah do Altayu ta pivdennim Sibirom Opracovuvav zoologichni kolekciyi yak zibrani osobisto tak i z ekspedicij inshih doslidnikiv Vivchav perevazhno ssavciv reptilij amfibij ta rib Opisav znachnu kilkist novih vidiv pidvidiv rodiv i pidrodiv z yakih prinajmni 9 vidiv 4 pidvidi 2 rodi i 1 pidrid zalishayutsya viznanimi div nizhche U Kiyevi Kashenko majzhe ne zajmavsya zoologichnimi doslidzhennyami hocha zajmavsya yih organizaciyeyu ta keruvav robotoyu inshih zoologiv v Ukrayinskij akademiyi nauk Natomist osnovnim napryamkom naukovoyi roboti doslidnika v cej period buv jogo Aklimatizacijnij sad a publikaciyi mali perevazhno botanichne spryamuvannya Novi dlya nauki taksoniMikola Kashenko zaproponuvav vidilennya dekilkoh novih dlya nauki vidiv i pidvidiv ssavciv z yakih 4 vidi opisani z Altayu ta prilegloyi chastini Sibiru a takozh 2 vidi z Tibetu ye viznanimi stanom na 2024 Marmota baibacina Kastschenko 1899 babak sirij grizun en Kastschenko 1899 polivka Strilcova grizun Myotis sibiricus Kastschenko 1905 nichnicya sibirska kazhan Sorex thibetanus Kastschenko 1905 midicya tibetska zemlerijka en Kastschenko 1907 1905 midicya Zalenskogo zemlerijka Rhinolophus bocharicus Kastschenko amp Akimov 1917 pidkovik buharskij kazhan Viznanimi ye takozh prinajmni chotiri pidvidi ssavciv Lepus timidus lugubris Kastschenko 1899 altajskij pidvid zajcya bilogo Marmota camtschatica bungei Kastschenko 1901 bajkalskij pidvid babaka kamchatskogo Meles leucurus sibiricus Kastschenko 1900 sibirskij pidvid borsuka azijskogo Mustela eversmanii michnoi Kastschenko 1910 bajkalskij pidvid thora stepovogo nazvanij na chest Petra Mihna Takozh v potochnij 2024 sistematici viznayutsya prinajmni odin pidrid i dva rodi ssavciv vidilenih Mikoloyu Kashenkom pochatkovo yak pidrodi Kastschenko 1901 1902 pidrid rodu Alticola polivki grizuni en Kastschenko 1901 1902 polivki en Kastschenko 1907 1905 zemlerijki Krim togo doslidnik zaproponuvav kilka novih dlya nauki vidiv i pidvidiv rib z Altayu z yakih prinajmni 3 ye povnistyu abo chastkovo viznanimi vidami stanom na 2024 en Kaschenko 1899 babec altajskij en Kaschenko 1899 golyan altajskij Kaschenko 1899 harius Nikolskogo Pri comu v teriologichnij ta ihtiologichnij literaturi sklalisya rizni tradiciyi transkripciyi prizvisha doslidnika pri suprovodzhenni nazv opisanih nim vidiv navit opisanih v odnij j tij samij praci vidpovidno Kastschenko ta Kaschenko sam doslidnik vikoristovuvav pershij variant Takozh zustrichayetsya promizhne napisannya Kastchenko Deyaki nazvi sho ne vikoristovuyutsya u potochnij sistematici Ssavci Microtus michnoi Kastschenko 1910 sinonim Microtus fortis Buchner 1889 Mus tscherga Kastschenko 1899 starshij sinonim Apodemus peninsulae Thomas 1906 sho ne vikoristovuyetsya Soriculus Chodsigoa beresowskii Kastschenko 1907 sinonim en de Winton 1899 Talpa suschkini Kastschenko 1905 sinonim Talpa altaica Nikolsky 1883 Vulpes nigra Kastschenko 1912 sinonim Vulpes corsac Linnaeus 1768 Microtus brandti aga Kastschenko 1912 sinonim en Radde 1861 Meles leucurus altaicus Kastschenko 1902 sinonim Meles leucurus sibiricus Kastschenko 1900 Meles leucurus raddei Kastschenko 1902 sinonim Meles leucurus sibiricus Kastschenko 1900 Mustela eversmanii sibiricus Kastschenko 1912 sinonim Mustela eversmanii michnoi Kastschenko 1910 Amfibiyi Rana arvalis altaica Kastschenko 1899 sinonim Rana arvalis Nilsson 1842 Rana bachtyana Kastschenko 1909 sinonim Rana asiatica Bedriaga 1898 Rana florinskii Kastschenko amp Sipacev 1913 sinonim Pelophylax ridibundus Pallas 1771 Rana muta johanseni Kastschenko 1902 sinonim Rana amurensis Boulenger 1886 Ribi Thymallus sellatus Kaschenko 1899 sinonim Thymallus arcticus Pallas 1776 Thymallus nikolskyi ongudajensis Kaschenko 1899 sinonim Thymallus arcticus Pallas 1776 VshanuvannyaNa chest doslidnika nazvano vid babaka Marmota kastschenkoi Stroganov amp Yudin 1956 oskilki v svoyij praci vin zgaduvav kilka cherepiv cogo vidu vvazhayuchi sho voni nalezhat do opisanogo nim babaka sirogo Deyaki opublikovani praciKastschenko N 1880 Ueber die Genese und Architectur der Batrachierknochen 19 1 1 52 Kashenko N 1883 Ob atroficheskih chelovecheskih zarodyshah Iz embriologicheskogo kabineta Harkovskogo universiteta Harkov Tipografiya Harkovskogo universiteta 63 s Kashenko N 1884 Epitelij chelovecheskogo horiona i ego rol v gistogeneze posleda Harkov Tipografiya Harkovskogo universiteta 35 s Kastschenko N 1887 Das Schicksal der embryonalen Schlundspalten bei Saugethieren Zur Entwicklungsgeschichte des mittleren und ausseren Ohres der Thyreoidea und der Thymus Carotidenanlage 30 1 1 26 Kastschenko N 1887 Das Schlundspaltengebiet des Huhnchens Anatomische Abtheilung 4 258 300 Kastschenko N 1888 Zur Entwicklungsgeschichte des Selachierembryos 3 445 467 Kashenko N F 1891 Kratkoe rukovodstvo po zoologii preimushestvenno dlya studentov mediciny Tomsk 465 s Kashenko N F 1892 Otchet ob issledovanii glistnoj epizootii ryb v Barabinskih ozerah Izvestiya Imperatorskogo Tomskogo universiteta 4 184 213 Kashenko N F 1896 Sibirskij chetyrehpalyj triton Salamandrella keyserlingii Dyb Izvestiya Imperatorskogo Tomskogo universiteta 10 1 13 Kashenko N F 1896 Chto takoe mezenhima K ucheniyu o zarodyshevyh plastah Izvestiya Imperatorskogo Tomskogo universiteta 10 1 24 Kashenko N F 1898 Ocherk zhivotnogo naseleniya Sibiri i Tomskoj gubernii v chastnosti Tomsk 46 s Kashenko N F 1899 Rezultaty Altajskoj zoologicheskoj ekspedicii 1898 goda Pozvonochnye Izvestiya Imperatorskogo Tomskogo universiteta 16 1 158 Kashenko N F 1899 K voprosu ob odnovremennom sushestvovanii cheloveka i mamonta Trudy X arheologicheskogo sezda v Rige 1 20 avg 1896 g v 3 t 1 64 70 Kashenko N F 1900 Opredelitel mlekopitayushih zhivotnyh Tomskogo kraya S prilozheniem kratkogo opisaniya sposobov ih pervonachalnoj obrabotki Izvestiya Imperatorskogo Tomskogo universiteta 18 1 24 tabl 1 47 Kashenko N F 1901 O peschanom barsuke Meles arenarius Satunin i o sibirskih rasah barsuka Ezhegodnik Zoologicheskogo Muzeya Imperatorskoj akademii nauk 6 609 614 Kashenko N F 1901 Skelet mamonta so sledami upotrebleniya nekotoryh chastej tela etogo zhivotnogo v pishu sovremennym emu chelovekom Zapiski Imperatorskoj akademii nauk VIII seriya 11 7 1 60 Kashenko N F 1902 Stenocranius i Platveranius dva novye podroda sibirskih polevok Ezhegodnik Zoologicheskogo Muzeya Imperatorskoj akademii nauk 6 165 206 Kashenko N F 1902 Zametka ob Arctomys bungei n sp i o drugih sibirskih surkah Ezhegodnik Zoologicheskogo Muzeya Imperatorskoj akademii nauk 6 615 620 Kashenko N F 1902 Obzor gadov Tomskogo kraya Izvestiya Imperatorskogo Tomskogo universiteta 22 1 24 Kashenko N F 1902 Mlekopitayushie sobraniya Altajskoj ekspediciej P G Ignatova v 1901 g Ezhegodnik Zoologicheskogo Muzeya Imperatorskoj akademii nauk 7 289 304 Kashenko N F 1902 O vzaimnyh otnosheniyah mezhdu gadyukami obyknovennoj Pelias lienis L i renarovoj Pelias renardi Christoph Izvestiya Vostochno Sibirskogo otdeleniya Imperatorskogo Russkogo geograficheskogo obshestva 33 1 75 86 Kashenko N F 1905 Obzor mlekopitayushih Zapadnoj Sibiri i Turkestana Vyp 1 Chiroptera rukokrylye Insectivora nasekomoyadnye Tomsk Izvestiya Imperatorskogo Tomskogo universiteta 27 1 102 Kashenko N F 1905 1907 Chodsigoa subgen nov gen Soriculus fam Soricidae Ezhegodnik Zoologicheskogo Muzeya Imperatorskoj akademii nauk 10 251 254 Kashenko N F 1907 K voprosu ob Equus przewalskii Poljakow Ezhegodnik Zoologicheskogo Muzeya Imperatorskoj akademii nauk 12 177 194 Kashenko N F 1909 Gady sobrannye sredneaziatskimi ekspediciyami prof V V Sapozhnikova v 1902 6 i 1908 g Ezhegodnik Zoologicheskogo Muzeya Imperatorskoj akademii nauk 14 119 130 Kashenko N F 1909 Spisok letuchih myshej sobrannyh V L Bianki v S Peterburgskoj i Tverskoj guberniyah Ezhegodnik Zoologicheskogo Muzeya Imperatorskoj akademii nauk 14 6 7 Kashenko N F 1909 Yadovitye zmei Zapadnoj Sibiri i Turkestana 3 38 Kashenko N F 1910 O kollekcii mlekopitayushih iz Zabajkalya Ezhegodnik Zoologicheskogo Muzeya Imperatorskoj akademii nauk 15 267 298 Kashenko N F 1910 Nauchnye osnovaniya i prakticheskoe znachenie gibridizacii Estestvoznanie i geografiya 1 1 22 Kashenko N F 1910 Nado podruzhitsya s prirodoj Tomsk 21 s Kashenko N F 1913 Krysy i zamestiteli ih v Zapadnoj Sibiri i Turkestane Ezhegodnik Zoologicheskogo Muzeya Imperatorskoj akademii nauk 17 370 390 Kashenko N F 1913 Novye issledovaniya po mammalogii Zabajkalya Ezhegodnik Zoologicheskogo Muzeya Imperatorskoj akademii nauk 17 390 420 Kashenko N F 1914 Pervye shagi moego akklimatizacionnogo pitomnika v g Kieve Rostov na Donu 534 s Kashenko N F 1914 Smert i dolgoletie s biologicheskoj tochki zreniya Moskva Nauka 54 s Kashenko N F Akimov M P 1917 Rhinolohus bocharicus sp nov Ezhegodnik Zoologicheskogo muzeya Akademii nauk 22 1 3 221 223 Kashenko M 1926 Na dopomogu Kiyivskomu aklimatizacijnomu sadovi Kiyiv UAN 36 s Kashenko M T 1927 Sprobi aklimatizaciyi persikiv u Kiyivskomu aklimatizacijnomu sadi pri Ukrayinskij AN Zapiski Fizichno matematichnogo viddilu Vseukrayinskoyi akademiyi nauk 2 2 61 71 Kashenko M 1928 Peretvorennya zhivoyi prirodi populyarne vikladennya osnov aklimatizaciyi Kiyiv Drukarnya KPI 46 s Kashenko M F 1929 Zahodi Kiyivskogo Aklimatizacijnogo sadu shodo pidnyattya dobrobutu ukrayinskogo narodu Zahodi Vidannya Kiyivskogo aklimatsadu VUAN 3 2 7 Div takozhKomitet vivchennya fauni UAN Zoologichnij muzej imeni M M SherbakaPrimitkiKashenko N F Kratkaya avtobiografiya 1913 z dopovnennyami u 1927 Nadrukovano v Imperatorskij Tomskij universitet v vospominaniyah sovremennikov Tomsk Izdatelstvo Tomskogo universiteta 2014 508 s ss 341 358 Istoriya Akademiyi nauk Ukrayini 1918 1923 Dokumenti i materiali AN Ukrayini Institut ukrayinskoyi arheografiyi Centralna naukova biblioteka im V I Vernadskogo Institut arhivoznavstva Institut rukopisu uporyad V G Shmelov vidp red P S Sohan Kiyiv Naukova dumka 1993 571 c Mammal species of the world Marmota baibacina Mammal species of the world Alticola strelzowi ASM Mammal Diversity Database Myotis sibiricus Mammal species of the world Sorex thibetanus Mammal species of the world Chodsigoa salenskii Mammal species of the world Rhinolophus bocharicus Mammal species of the world Lepus timidus lugubris Mammal species of the world Marmota camtschatica bungei Mammal species of the world Meles leucurus sibiricus Mammal species of the world Mustela eversmanii michnoi Mammal species of the world Platycranius ASM Mammal Diversity Database Stenocranius gregalis Mammal species of the world Stenocranius Mammal species of the world Chodsigoa Froese R Pauly D eds 2024 Cottus altaicus na FishBase Versiya za kviten 2024 roku Froese R Pauly D eds 2024 Phoxinus ujmonensis na FishBase Versiya za kviten 2024 roku Dyldin Y V L Hanel V I Romanov J Plesnik 2017 A review of the genus Thymallus Pisces Salmoniformes Salmonidae Thymallinae with taxonomic notes Bulletin Lampetra VIII 103 126 Weiss S J D V Goncalves G Secci Petretto G K Englmaier A Gomes Dos Santos G P J Denys H Persat A Antonov C Hahn E B Taylor and E Froufe 2021 Global systematic diversity range distributions conservation and taxonomic assessments of graylings Teleostei Salmonidae Thymallus spp Organisms Diversity amp Evolution 1 18 published online 25 Nov 2020 Mammal species of the world Microtus fortis Mammal species of the world Apodemus peninsulae Mammal species of the world Chodsigoa hypsibia Mammal species of the world Talpa altaica Mammal species of the world Vulpes corsac corsac Mammal species of the world Lasiopodomys brandtii Mammal species of the world Meles leucurus sibiricus Mammal species of the world Meles leucurus sibiricus Mammal species of the world Mustela eversmanii michnoi Brandler O V 2003 K vidovoj samostoyatelnosti lesostepnogo surka Marmota kastschenkoi Rodentia Marmotinae Zoologicheskij zhurnal 82 12 1498 1505 Dzherela ta literaturaO B Gotra Kashenko Mikola Feofanovich 17 Serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 160 ISBN 978 966 00 0692 8 N V Chuvikina V V Kvasha Kashenko Mikola Feofanovich 18 Serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Zhadko V O Ukrayinskij nekropol K 2005 S 194 Laptev I P Kashenko kak zoolog i issledovatel fauny Sibiri V kn Uchenye zapiski Tomskogo gosudarstvennogo universiteta im V V Kujbysheva 15 Tomsk 1950 Grishko N N Tvorec novyh form rastenij N F Kashenko Izvestiya Akademii nauk SSSR 1951 4 6 Kvitnickij Ryzhov Yu N Embriologicheskie issledovaniya N F Kashenko K stoletiyu so dnya rozhdeniya Arhiv anatomii gistologii i embriologii 1955 t 32 4 Ioganzen B G K stoletiyu so dnya rozhdeniya N F Kashenko Trudy Tomskogo gosudarstvennogo universiteta im V V Kujbysheva Tomsk 1956 t 142 Konotopec N I Mikola Kashenko K 1980 N F Kashenko V kn Professora Tomskogo universiteta Tomsk 1996 Klimenko S V Mikola Feofanovich Kashenko Ukrayinskij botanichnij zhurnal 1997 3 Ruda S P Akademik M F Kashenko V kn Chleni zasnovniki Nacionalnoyi Akademiyi nauk Ukrayini K 1998 Mikola Kashenko mriyav shob medicina ne prosto likuvala hvorobi a poperedzhala yih Nataliya Korniyenko Dniprovski vogni 29 kvitnya 2020 r S 2 Kashenko N F Kratkaya avtobiografiya 1913 z dopovnennyami u 1927 Nadrukovano v Imperatorskij Tomskij universitet v vospominaniyah sovremennikov Tomsk Izdatelstvo Tomskogo universiteta 2014 508 s ss 341 358 Zasnovniki i prezidenti Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini biobibliografichni materiali Kiyiv NBUV 2021 946 s Cituvannya prac Mikoli Kashenka u Google Scholar latinkoyu Cituvannya prac Mikoli Kashenka u Google Scholar kiriliceyu Profil Mikoli Kashenka u Scopus

Дата публікації:
Топ