Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Акімов Михайло Павлович 16 травня 1886 — 23 жовтня 1955 — український зоолог, професор, діяч у галузі охорони природи.
| Михайло Павлович Акімов | |
|---|---|
| Народився | 16 травня 1886 Білокуракинський район, Луганська область |
| Помер | 23 жовтня 1955 (69 років) |
| Діяльність | зоолог |
| Alma mater | ХНУ ім. В. Н. Каразіна |
| Галузь | зоологія, охорона природи |
| Заклад | Дніпропетровський університет, Дніпропетровська крайова інспектура з охорони пам'ятників природи, Кримський природний заповідник |
| Науковий керівник | П. П. Сушкін |
| Відомий завдяки: | дослідженням у галузі зоології, природоохоронній діяльності |
Життєпис
Народився М. П. Акімов 16 травня 1886 р. у селі Калинівському Луганської області в сім'ї гірничого інженера. Шкільні роки провів у Катеринославі (Дніпрі). З 1908 по 1914 р. навчався на природничому відділенні фізико-математичного факультету Харківського університету. Під керівництвом професора П. П. Сушкіна спеціалізувався в галузі зоології. Тут же став активним членом однієї з найвпливовіших природоохоронних організацій царської Росії — Харківського товариства любителів природи, де під впливом його голови, професора В. І. Талієва, і зацікавився діяльністю по охороні природи. З 1915 по 1918 рр. займається наукою в Петрограді, Харкові, на кафедрі зоології Київського політехнічного інституту. Працюючи у Києві у співавторстві з академіком Миколою Кащенком описав новий для науки вид кажанів з Центральної Азії, Rhinolophus bocharicus Kastschenko & Akimov, 1917.
У червні 1918 р. повертається до Катеринослава, де працює спочатку асистентом кафедри зоології безхребетних місцевого університету, а з 1926 р. — її професором.
З 1 листопада 1926 р., і до початку 30-х років, за пропозицією професора Л. В. Рейнгарда, він стає керівником Дніпропетровської крайової інспектури з охорони пам'яток природи, а також членом Українського комітету з охорони пам'яток природи. До Дніпропетровської інспектури входили Дніпропетровська, Запорізька, Кременчуцька і Черкаська округи. На території Дніпропетровської інспектури вдалося взяти під охорону Корсунський парк, Устимівський парк, Андрусівську дачу, шість невеликих ділянок цілини, Гадючу балку, урочища Шпельта, Паськове і Хондалеївка (всього на 1929 р. — 39 об'єктів), крім цього, домогтися припинення видобутку борсука, що став рідкісним. Зібравши необхідні матеріали, М. П. Акімов підготував документи на заповідання лісових масивів Придніпров'я — Ірдинського заповідника (1044 га), Фурсіна острова (1800 га), Яцевого яру — , Самарського лісового масиву (2000 га), Дубровського лісу (1000 га), а також державного плавневого заповідника нижче Запоріжжя (5 тис. га), цілини в Любомирівському племрадгоспі (10 десятин). На жаль, ці об'єкти так і не були заповідані.
З-під пера професора М. П. Акімова вийшла одна з найбільш відомих на той час книг по охороні природи — «Охороняймо пам'ятники природи» (матеріали до охорони природи Середньої Наддніпрянщини) (1930 р.), де зібрано дані по рідкісних видах тварин і заповідних об'єктах регіону.
Велику увагу вчений приділяв залученню школярів до природоохоронної діяльності. У тому ж році в московському журналі «Охрана природы» він опублікував статтю «Школьный живой уголок в природе»:
 | «Нам здається, що в багатьох школах, особливо сільських, можна було б значно виправити зазначені недоліки викладання, організувавши при школі невеликий заповідник, перенісши в нього головну роботу з природознавства і перетворити його, таким чином, в лабораторію — в живий куточок у самій природі» (Акимов, 1930) |  |
.
Для юнацтва Акімов проводив природознавчі екскурсії по середньому Дніпру.
З 1933 по 1935 роки Акімов завідував відділом бентосу Дніпропетровського гідробіологічного інституту, потім працював у Кримському заповіднику, де опублікував цікаву роботу про чорного грифа. На початку 1941 р. підняв питання про створення заповідника «Самарський ліс» на Дніпропетровщині. Після війни вчений повернувся з Грузії до Дніпропетровського університету, займався дослідженням штучних лісів України. У 1959 р., вже після його смерті, вийшла книга «Экология животных», яка до цих пір не втратила свого значення.
Помер М. П. Акімов після довгої хвороби, 23 жовтня 1955 р.
Публікації
- Кащенко Н. Ф., Акимов М. П. 1917 (1918). Rhinolohus bocharicus sp. nov. Ежегодник Зоологического музея АН. 22 (1—3): 221—223.
- Акимов М. П. Школьный живой уголок в природе // Охрана природы. — 1930. — № 4. — С. 76-79.
- Акімов М. П. Про охорону природи // Охороняймо пам'ятки природи. — Днепропетровск, 1930. — С. 5-20.
- Акімов М. П. Головні пам'ятки природи Середньої Наддніпрянщини // Там же. — С. 20—41.
- Акимов М. П. Колония черного грифа Aegypius monachus в Крымском государственном заповеднике // Тр. Крым. заповедника. — 1940. — Вып. 2. — С. 217—227.
- Акимов М. П. Экология животных. — К.: КГУ, 1959. — 176 с.
Про нього
- Бельгард А. Л. Памяти Михаила Павловича Акимова // Бюлл. МОИП, отд. биол. — 1968. — № 2. — С. 157—158.
- Бельгард А. Л. Жизнь во имя жизни // Свята справа. — 1997. — № 1. — С. 9-10.
- Булахов В. Л., Пахомов О. Є., Бригадиренко В. В., Гассо В. Я. Методологія та історія розвитку зооекологічних досліджень у Дніпропетровському університеті (до 85-річчя з дня заснування Дніпропетровського національного університету). — Д.: ДНУ, 2003. — 32 с.
- ЦДАВО Украины, ф. 166, оп. 12, спр. 63, л. 1-2, оп. 6, спр. 9414, л. 69.
- ЦДАВО Украины, ф. 2, оп. 7. спр. 72, лл. 120—125.
Примітки
- . Архів оригіналу за 1 жовтня 2013. Процитовано 5 лютого 2013.
- Кащенко Н. Ф., Акимов М. П. 1917 (1918). Rhinolohus bocharicus sp. nov. Ежегодник Зоологического музея АН. 22 (1—3): 221—223.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Akimov Akimov Mihajlo Pavlovich 16 travnya 1886 18860516 23 zhovtnya 1955 ukrayinskij zoolog profesor diyach u galuzi ohoroni prirodi Mihajlo Pavlovich AkimovNarodivsya16 travnya 1886 1886 05 16 Bilokurakinskij rajon Luganska oblastPomer23 zhovtnya 1955 1955 10 23 69 rokiv DiyalnistzoologAlma materHNU im V N KarazinaGaluzzoologiya ohorona prirodiZakladDnipropetrovskij universitet Dnipropetrovska krajova inspektura z ohoroni pam yatnikiv prirodi Krimskij prirodnij zapovidnikNaukovij kerivnikP P SushkinVidomij zavdyaki doslidzhennyam u galuzi zoologiyi prirodoohoronnij diyalnostiZhittyepisNarodivsya M P Akimov 16 travnya 1886 r u seli Kalinivskomu Luganskoyi oblasti v sim yi girnichogo inzhenera Shkilni roki proviv u Katerinoslavi Dnipri Z 1908 po 1914 r navchavsya na prirodnichomu viddilenni fiziko matematichnogo fakultetu Harkivskogo universitetu Pid kerivnictvom profesora P P Sushkina specializuvavsya v galuzi zoologiyi Tut zhe stav aktivnim chlenom odniyeyi z najvplivovishih prirodoohoronnih organizacij carskoyi Rosiyi Harkivskogo tovaristva lyubiteliv prirodi de pid vplivom jogo golovi profesora V I Taliyeva i zacikavivsya diyalnistyu po ohoroni prirodi Z 1915 po 1918 rr zajmayetsya naukoyu v Petrogradi Harkovi na kafedri zoologiyi Kiyivskogo politehnichnogo institutu Pracyuyuchi u Kiyevi u spivavtorstvi z akademikom Mikoloyu Kashenkom opisav novij dlya nauki vid kazhaniv z Centralnoyi Aziyi Rhinolophus bocharicus Kastschenko amp Akimov 1917 U chervni 1918 r povertayetsya do Katerinoslava de pracyuye spochatku asistentom kafedri zoologiyi bezhrebetnih miscevogo universitetu a z 1926 r yiyi profesorom Z 1 listopada 1926 r i do pochatku 30 h rokiv za propoziciyeyu profesora L V Rejngarda vin staye kerivnikom Dnipropetrovskoyi krajovoyi inspekturi z ohoroni pam yatok prirodi a takozh chlenom Ukrayinskogo komitetu z ohoroni pam yatok prirodi Do Dnipropetrovskoyi inspekturi vhodili Dnipropetrovska Zaporizka Kremenchucka i Cherkaska okrugi Na teritoriyi Dnipropetrovskoyi inspekturi vdalosya vzyati pid ohoronu Korsunskij park Ustimivskij park Andrusivsku dachu shist nevelikih dilyanok cilini Gadyuchu balku urochisha Shpelta Paskove i Hondaleyivka vsogo na 1929 r 39 ob yektiv krim cogo domogtisya pripinennya vidobutku borsuka sho stav ridkisnim Zibravshi neobhidni materiali M P Akimov pidgotuvav dokumenti na zapovidannya lisovih masiviv Pridniprov ya Irdinskogo zapovidnika 1044 ga Fursina ostrova 1800 ga Yacevogo yaru Samarskogo lisovogo masivu 2000 ga Dubrovskogo lisu 1000 ga a takozh derzhavnogo plavnevogo zapovidnika nizhche Zaporizhzhya 5 tis ga cilini v Lyubomirivskomu plemradgospi 10 desyatin Na zhal ci ob yekti tak i ne buli zapovidani Z pid pera profesora M P Akimova vijshla odna z najbilsh vidomih na toj chas knig po ohoroni prirodi Ohoronyajmo pam yatniki prirodi materiali do ohoroni prirodi Serednoyi Naddnipryanshini 1930 r de zibrano dani po ridkisnih vidah tvarin i zapovidnih ob yektah regionu Veliku uvagu vchenij pridilyav zaluchennyu shkolyariv do prirodoohoronnoyi diyalnosti U tomu zh roci v moskovskomu zhurnali Ohrana prirody vin opublikuvav stattyu Shkolnyj zhivoj ugolok v prirode Nam zdayetsya sho v bagatoh shkolah osoblivo silskih mozhna bulo b znachno vipraviti zaznacheni nedoliki vikladannya organizuvavshi pri shkoli nevelikij zapovidnik perenisshi v nogo golovnu robotu z prirodoznavstva i peretvoriti jogo takim chinom v laboratoriyu v zhivij kutochok u samij prirodi Akimov 1930 Dlya yunactva Akimov provodiv prirodoznavchi ekskursiyi po serednomu Dnipru Z 1933 po 1935 roki Akimov zaviduvav viddilom bentosu Dnipropetrovskogo gidrobiologichnogo institutu potim pracyuvav u Krimskomu zapovidniku de opublikuvav cikavu robotu pro chornogo grifa Na pochatku 1941 r pidnyav pitannya pro stvorennya zapovidnika Samarskij lis na Dnipropetrovshini Pislya vijni vchenij povernuvsya z Gruziyi do Dnipropetrovskogo universitetu zajmavsya doslidzhennyam shtuchnih lisiv Ukrayini U 1959 r vzhe pislya jogo smerti vijshla kniga Ekologiya zhivotnyh yaka do cih pir ne vtratila svogo znachennya Pomer M P Akimov pislya dovgoyi hvorobi 23 zhovtnya 1955 r PublikaciyiKashenko N F Akimov M P 1917 1918 Rhinolohus bocharicus sp nov Ezhegodnik Zoologicheskogo muzeya AN 22 1 3 221 223 Akimov M P Shkolnyj zhivoj ugolok v prirode Ohrana prirody 1930 4 S 76 79 Akimov M P Pro ohoronu prirodi Ohoronyajmo pam yatki prirodi Dnepropetrovsk 1930 S 5 20 Akimov M P Golovni pam yatki prirodi Serednoyi Naddnipryanshini Tam zhe S 20 41 Akimov M P Koloniya chernogo grifa Aegypius monachus v Krymskom gosudarstvennom zapovednike Tr Krym zapovednika 1940 Vyp 2 S 217 227 Akimov M P Ekologiya zhivotnyh K KGU 1959 176 s Pro nogoBelgard A L Pamyati Mihaila Pavlovicha Akimova Byull MOIP otd biol 1968 2 S 157 158 Belgard A L Zhizn vo imya zhizni Svyata sprava 1997 1 S 9 10 Bulahov V L Pahomov O Ye Brigadirenko V V Gasso V Ya Metodologiya ta istoriya rozvitku zooekologichnih doslidzhen u Dnipropetrovskomu universiteti do 85 richchya z dnya zasnuvannya Dnipropetrovskogo nacionalnogo universitetu D DNU 2003 32 s CDAVO Ukrainy f 166 op 12 spr 63 l 1 2 op 6 spr 9414 l 69 CDAVO Ukrainy f 2 op 7 spr 72 ll 120 125 Primitki Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2013 Procitovano 5 lyutogo 2013 Kashenko N F Akimov M P 1917 1918 Rhinolohus bocharicus sp nov Ezhegodnik Zoologicheskogo muzeya AN 22 1 3 221 223