Координати: 49°24′52″ пн. ш. 31°15′55″ сх. д. / 49.414583° пн. ш. 31.26528° сх. д.
Ко́рсунь-Шевче́нківський парк — парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення у місті Корсуні-Шевченківському Черкаської області.
Охоронний режим встановлено як об'єктові природно-заповідного фонду Постановою Ради Міністрів УРСР від 29.01.1960 р. № 105, сучасний статус — з 1972. Площа 97 га. З 1994 парк входить до складу Корсунь-Шевченківського державного історико-культурного заповідника.
Історія
Парк закладений 1782 р. для власника Корсунського староства князя Станіслава Понятовського архітектором Жаном-Анрі Мюнцем у стилі англійських пейзажних парків. У 1783 закладено парк з оранжереями, виноградниками, плантацією шовковиці. У 1785–1789 споруджено палац. У 1799 Корсунський палац і парк викупив цар Павло І і подарував князю П. В. Лопухіну. Парк поповнили рідкісними породами дерев, прикрасили мармуровими статуями, містками. Він не має чітко окресленої осьової композиції, характерної для російської школи садово-паркового мистецтва. Композицію сформовано шляхом використання первісного ландшафту: могутніх груп обкатаного каміння, бурхливої та спокійної води, перекатів, гранітних скель. Пізніші власники парку, рід Лопухіних, доповнили та розвинули садово-парковий ансамбль та перебудували палац та паркові споруди.
Характеристика парку
Парк не має чітко окресленої осьової композиції. Займає територію понад 100 га, має численні алеї і доріжки. Парк розташований на трьох островах та правому березі річки Росі. Мости з'єднують острови між собою та з берегами річки. Береги скелясті, річку перетинають пороги. Парк створювали на основі широколистяного пралісу, тому в насадженнях переважають місцеві породи: дуб черешчатий, липа дрібнолиста, клен гостролистий тощо. Екзотичні рослини: гінкго дволопатеве, гіркокаштан звичайний, ялини звичайні і колюча, сосна Веймутова, сосна кримська, ялиця, коркове дерево амурське, софора японська тощо. У парку ростуть вікові дерева: сосна звичайна (вік понад 200 років), дуби, в'язи, липи, яким понад 100 років. Насадження парку налічують 57 видів і культиварів деревних рослин.
У парку росте Каштан Т. Г. Шевченка.
Галерея
Див. також
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Корсунь-Шевченківський парк |
Примітки
- Природно-заповідний фонд Черкаської області / Укл. Коноваленко О. С., Карастан І. М. − Черкаси: Вертикаль, 2006. − 196 с.
- . Архів оригіналу за 11 травня 2008. Процитовано 1 жовтня 2010.
- Заповідна Черкащина / Під заг. ред. Чорного М.Г. — Черкаси : Брама-Україна, 2012. — С. 130-131. — .
Джерела
- «Корсунський часопис», № 7-8 за 1998, № 9-10 за 1999, № 15 за 2006.
- Родічкін І., Родічкін О. Старовинні маєтки України. К., 2005.
Посилання
- Корсунь-Шевченківський на www.ukrainaincognita.com («Україна Інкогніта») [ 12 квітня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koordinati 49 24 52 pn sh 31 15 55 sh d 49 414583 pn sh 31 26528 sh d 49 414583 31 26528 Ko rsun Shevche nkivskij park park pam yatka sadovo parkovogo mistectva zagalnoderzhavnogo znachennya u misti Korsuni Shevchenkivskomu Cherkaskoyi oblasti U Korsun Shevchenkivskomu parku veresen 2016 roku Ohoronnij rezhim vstanovleno yak ob yektovi prirodno zapovidnogo fondu Postanovoyu Radi Ministriv URSR vid 29 01 1960 r 105 suchasnij status z 1972 Plosha 97 ga Z 1994 park vhodit do skladu Korsun Shevchenkivskogo derzhavnogo istoriko kulturnogo zapovidnika IstoriyaPark zakladenij 1782 r dlya vlasnika Korsunskogo starostva knyazya Stanislava Ponyatovskogo arhitektorom Zhanom Anri Myuncem u stili anglijskih pejzazhnih parkiv U 1783 zakladeno park z oranzhereyami vinogradnikami plantaciyeyu shovkovici U 1785 1789 sporudzheno palac U 1799 Korsunskij palac i park vikupiv car Pavlo I i podaruvav knyazyu P V Lopuhinu Park popovnili ridkisnimi porodami derev prikrasili marmurovimi statuyami mistkami Vin ne maye chitko okreslenoyi osovoyi kompoziciyi harakternoyi dlya rosijskoyi shkoli sadovo parkovogo mistectva Kompoziciyu sformovano shlyahom vikoristannya pervisnogo landshaftu mogutnih grup obkatanogo kaminnya burhlivoyi ta spokijnoyi vodi perekativ granitnih skel Piznishi vlasniki parku rid Lopuhinih dopovnili ta rozvinuli sadovo parkovij ansambl ta perebuduvali palac ta parkovi sporudi Harakteristika parkuRichka Ros u Korsun Shevchenkivskomu parku Park ne maye chitko okreslenoyi osovoyi kompoziciyi Zajmaye teritoriyu ponad 100 ga maye chislenni aleyi i dorizhki Park roztashovanij na troh ostrovah ta pravomu berezi richki Rosi Mosti z yednuyut ostrovi mizh soboyu ta z beregami richki Beregi skelyasti richku peretinayut porogi Park stvoryuvali na osnovi shirokolistyanogo pralisu tomu v nasadzhennyah perevazhayut miscevi porodi dub chereshchatij lipa dribnolista klen gostrolistij tosho Ekzotichni roslini ginkgo dvolopateve girkokashtan zvichajnij yalini zvichajni i kolyucha sosna Vejmutova sosna krimska yalicya korkove derevo amurske sofora yaponska tosho U parku rostut vikovi dereva sosna zvichajna vik ponad 200 rokiv dubi v yazi lipi yakim ponad 100 rokiv Nasadzhennya parku nalichuyut 57 vidiv i kultivariv derevnih roslin U parku roste Kashtan T G Shevchenka GalereyaDiv takozhSadiba Lopuhinih Korsun Shevchenkivskij derzhavnij istoriko kulturnij zapovidnik Lopuhini Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Korsun Shevchenkivskij parkPrimitkiPrirodno zapovidnij fond Cherkaskoyi oblasti Ukl Konovalenko O S Karastan I M Cherkasi Vertikal 2006 196 s Arhiv originalu za 11 travnya 2008 Procitovano 1 zhovtnya 2010 Zapovidna Cherkashina Pid zag red Chornogo M G Cherkasi Brama Ukrayina 2012 S 130 131 ISBN 978 966 453 121 2 Dzherela Korsunskij chasopis 7 8 za 1998 9 10 za 1999 15 za 2006 Rodichkin I Rodichkin O Starovinni mayetki Ukrayini K 2005 PosilannyaKorsun Shevchenkivskij na www ukrainaincognita com Ukrayina Inkognita 12 kvitnya 2011 u Wayback Machine