Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Левитський Володимир Фавстович 6 червня 1854 18540606 26 жовтня 1939 історик народного господарства та економічної думки

Левитський Володимир Фавстович

Левитський Володимир Фавстович

Левитський Володимир Фавстович (6 червня 1854(18540606)—26 жовтня 1939) — історик народного господарства та економічної думки. Доктор політичної економії та статистики (1899), академік Всеукраїнської академії наук (1925).

Левитський Володимир Фавстович
image
Народився 6 (18) червня 1854
Старостинці, Погребищенська волость, Подільська губернія, Російська імперія
Помер 26 жовтня 1939(1939-10-26) (85 років)
Країна image Російська імперія
image СРСР
Діяльність економіст, автор підручників
Alma mater ОНУ ім. І. І. Мечникова
Галузь політична економія
Заклад ХНУ ім. В. Н. Каразіна
Демидівський юридичний ліцей
Посада ректор
Науковий ступінь доктор економічних наук[d]
Членство НАН України
Всеукраїнська академія наук

Життєпис

Народився в с. Старостинець Сквирського повіту Київської губернії (нині с. Старостинці Погребищенського р-ну Вінницької обл.) в сім'ї священика. Початкову освіту здобув удома та в місцевій сільській школі. Продовжив навчання в Київській духовній семінарії (після 4-го — філософського — курсу звільнився).

У 1874 р. вступив до Новоросійського університету в Одесі, закінчив його зі званням кандидата прав (канд. робота — «Про народний кредит в Росії»). У 1876—1877 рр. підготував курс «Лекції з політичної економії».

За читання забороненої літератури перебував під таємним наглядом поліції. У 1877—1878 роках читав лекції в одеському гуртку, влаштованому лавристами. Його декілька разів затримували і обшукували. 18 листопада 1878 року Левитського заарештували в зв'язку зі справою Арона Гобста і помістили в Одеську в'язницю, але через кілька днів звільнили. Засуджений до адміністративної висилки з Одеси.

У 1881 році був направлений у наукове відрядження до Німеччини для вивчення там економічних наук. Відвідував лекції в Гайдельберзькому університеті, брав участь в економічних семінарах проф. Густава фон Шмоллера в Берліні, вивчав господарський побут країни, зокрема, зразкові землеробські господарства та промислові підприємства.

У 1883 році повернувся з-за кордону. Через рік склав іспит на ступінь магістра політичної економії в Московському університеті. Цього ж року захистив роботу «Питання про метод політичної економії у новітній німецькій літературі» на право викладання в Демидівському юридичному ліцеї і був обраний там приват-доцентом на катедрі політичної економії. У 1890 році отримав у Московському університеті ступінь магістра політичної економії і статистики за працю «Завдання та методи в науці про народне господарство». 1 січня 1891 р. був призначений на посаду екстраординарного професора на катедрі політичної економії та фінансового права в Демидівському юридичному ліцеї. Читав там курси фінансового права та історії політичної економії.

У 1893 р. після отримання повідомлення про обрання його кандидатури юридичним факультетом Харківського університету на катедру поліційного права, переїхав до Харкова. У 1894 році опублікував працю «Предмет, завдання та метод поліційного права».

У 1899 р. захистив у Московському університеті дисертацію на тему «Сільскогосподарча криза у Франції 1862—1892 років», отримав ступінь доктора політичної економії та статистики.

У 1899 р. написав курс лекцій з політичної економії. Наступного року був призначений ординарним професором катедри поліційного права Харківського університету. У січні 1902 р. став ординарним професором катедри політичної економії та статистики цього університету.

У 1905 р. під його редакцією було опубліковано «Вступ до курсу з поліційного права». Читав лекції з політичної економії та статистики. Його навчальні курси багаторазово видавались у вигляді літографій і мали великий успіх у студентів. Розробив і читав курс «Історія політичної економії у зв'язку з історією господарського побуту». У 1907 р. вийшла друком перша частина цього курсу (охоплювала економічну історію античності та середніх віків), а у 1914 — повний курс. На той час це був перший підручник з економічної історії в Російській імперії.

З початком Першої світової війни брав участь у різноманітних громадських організаціях, створених для допомоги армії, очолював шпитальну комісію. Від серпня 1914 року був гласним міської думи в м. Харків.

Виконував обов'язки ректора Харківського університету (грудень 1919—травень 1920). Після встановлення в Харкові радянської влади працював (від 1920 і до 1931) професором Харківського сільськогосподарського інституту (до 1921 — Харківський інститут сільського господарства та лісництва). У 1924—1926 рр. викладав там курс економіки сільського господарства. Був змушений відійти від проблем теоретичної економіки і зосередитися на прикладних науках. У цей період досліджував історію народного господарства Стародавнього світу та інші проблеми. Зазнавав гонінь за потурання «неонародникам».

У березні 1925 р. обраний академіком Всеукраїнської академії наук на катедрі історії народного господарства.

Після виходу на пенсію написав спогади «Павло Михайлович Дашкевич: Спомини приятеля» (1932).

Про життя Володимира Левитського після 1931 достовірних відомостей поки що немає, його біографам також не відомо, де він помер і де похований.

Деякі матеріали з його архіву зберігаються в Інституті рукопису НБУВ.

Науковий доробок

Підручник Володимира Левитського «Історія політичної економії у зв'язку з історією господарського побуту» містив виклад історії господарства та економічних учень від античності до періоду появи історичної школи та соціального напряму політичної економії. У ньому, зокрема, виділялися 3 стадії в історії господарства:

1) період замкнутого натурального господарства (на цій стадії продукти споживаються в межах тих господарств, які їх виробляють);

2) період міського господарства (на цій стадії деякі продукти виробляються в одних господарства, а споживаються в інших; характерною ознакою цієї стадії є поява міст як центрів обробної промисловості та торгівлі);

3) період народного господарства (на цій стадії на основі розвинутих суспільного поділу праці та обміну формуються національні ринки та світове господарство).

У цій та інших працях критикував запропонований Жаном-Батістом Сеєм і згодом загальновизнаний поділ економічної науки за фазами суспільного відтворення, вказував на те, що цей поділ обмежує предмет економічної науки вивченням закономірностей виробництва, розподілу, обміну та споживання. Обґрунтовував включення до політичної економії, поряд із вивченням стихійної дії об'єктивних законів, аналізу впливу державної влади на економічні відносини, на розвиток народного господарства та досягнення загального добробуту.

Володимир Левитський написав низку праць з політичної економії, історії народного господарства Російської імперії, Франції та інших країн, з аграрного питання в Російській імперії та ін. Підтримував ідею децентралізації в землеробстві, був послідовником теорій стійкості дрібного селянського господарства і спадної плодючості ґрунту, вважав, що повинна відбутися не «заміна індивідуалізму соціалізмом», а певне їх поєднання, тобто виступав фактично за змішану економіку. Він негативно поставився до економічної програми більшовиків і обстоював думку про селянську земельну власність.

Запропонував основні принципи класифікації економічних наук і обґрунтував необхідність строгого розмежування начал теорії, політики та історії в складі економічних учень. Виокремлення різних частин економічної науки вважав закономірною тенденцією, що сприяє поглибленню теоретичного аналізу та уникненню тенденційності в оцінці практичних наслідків економічної політики. Вказував на історичність предмета кожної з теоретичних економічних систем. Історію народного господарства та історію економічних учень класифікував як самостійні наукові дисципліни. Відстоював принцип рівноправності та рівноцінності різних економічних теорій у структурі економічної науки, необхідність використання їхніх здобутків для подальшого розвитку економічної науки в цілому. Наголошував, що зміст політичної економії є сукупністю знань, отриманих різними економічними школами. Виступав за необхідність соціальних реформ та активне державне втручання в економічне життя.

Вибрані праці

  • Вопрос о методе политической экономии в новейшей германской литературе. «Юридический вестник», 1884, № 12;
  • Вопрос о чиншевом владении. «Русская мысль», 1886, кн. 3;
  • Вечно наследственная аренда земель. «Юридический вестник», 1885, № 6—7;
  • Задачи и методы науки о народном хозяйстве. Ярославль, 1890;
  • Предмет, задача и метод полицейского права. «Записки Харьковского университета», 1894;
  • Земледельческие артели Херсонской губернии. «Русская мысль», 1896, кн. 9;
  • Сельскохозяйственный кризис во Франции 1862—1892 гг. Х., 1899;
  • Некоторые черты современного положения экономических знаний. «Русское экономическое обозрение», 1901, № 9;
  • Значение кустарных промыслов в народном хозяйстве. «Народное хозяйство», 1902, кн. 2;
  • Аграрный вопрос в России с точки зрения основных течений в развитии современного народного хозяйства. Б/м, 1906;
  • К вопросу об зкономическом значений крупных и мелких заводско-земельческих хозяйств, 1907;
  • История политической зкономии в связи с историей хозяйственного быта, 1907;
  • История политической экономии в связи с историей хозяйственного быта. Х., 1914.

Примітки

  1. Московкин Владимир Михайлович, Белик Валерий Павлович. О выдающемся российско-украинском экономисте конца XIX–начала XX вв. Владимире Фавстовиче Левитском // Историко-экономические исследования. — 2011. — № 3. — С. 51-74.
  2. (рос.). Харьковский национальный университет имени В. Н. Каразина. Архів оригіналу за 5 серпня 2019. Процитовано 14.02.2020.
  3. Провідники духовності в Україні : довідник / І. Ф. Курас (голова) та ін. — Київ : Вища школа, 2003. — С. 473-474. — .

Джерела та література

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Levitskij Volodimir Favstovich 6 chervnya 1854 18540606 26 zhovtnya 1939 istorik narodnogo gospodarstva ta ekonomichnoyi dumki Doktor politichnoyi ekonomiyi ta statistiki 1899 akademik Vseukrayinskoyi akademiyi nauk 1925 Levitskij Volodimir FavstovichNarodivsya 6 18 chervnya 1854 Starostinci Pogrebishenska volost Podilska guberniya Rosijska imperiyaPomer 26 zhovtnya 1939 1939 10 26 85 rokiv Krayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnist ekonomist avtor pidruchnikivAlma mater ONU im I I MechnikovaGaluz politichna ekonomiyaZaklad HNU im V N Karazina Demidivskij yuridichnij licejPosada rektorNaukovij stupin doktor ekonomichnih nauk d Chlenstvo NAN Ukrayini Vseukrayinska akademiya naukZhittyepisNarodivsya v s Starostinec Skvirskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi nini s Starostinci Pogrebishenskogo r nu Vinnickoyi obl v sim yi svyashenika Pochatkovu osvitu zdobuv udoma ta v miscevij silskij shkoli Prodovzhiv navchannya v Kiyivskij duhovnij seminariyi pislya 4 go filosofskogo kursu zvilnivsya U 1874 r vstupiv do Novorosijskogo universitetu v Odesi zakinchiv jogo zi zvannyam kandidata prav kand robota Pro narodnij kredit v Rosiyi U 1876 1877 rr pidgotuvav kurs Lekciyi z politichnoyi ekonomiyi Za chitannya zaboronenoyi literaturi perebuvav pid tayemnim naglyadom policiyi U 1877 1878 rokah chitav lekciyi v odeskomu gurtku vlashtovanomu lavristami Jogo dekilka raziv zatrimuvali i obshukuvali 18 listopada 1878 roku Levitskogo zaareshtuvali v zv yazku zi spravoyu Arona Gobsta i pomistili v Odesku v yaznicyu ale cherez kilka dniv zvilnili Zasudzhenij do administrativnoyi visilki z Odesi U 1881 roci buv napravlenij u naukove vidryadzhennya do Nimechchini dlya vivchennya tam ekonomichnih nauk Vidviduvav lekciyi v Gajdelberzkomu universiteti brav uchast v ekonomichnih seminarah prof Gustava fon Shmollera v Berlini vivchav gospodarskij pobut krayini zokrema zrazkovi zemlerobski gospodarstva ta promislovi pidpriyemstva U 1883 roci povernuvsya z za kordonu Cherez rik sklav ispit na stupin magistra politichnoyi ekonomiyi v Moskovskomu universiteti Cogo zh roku zahistiv robotu Pitannya pro metod politichnoyi ekonomiyi u novitnij nimeckij literaturi na pravo vikladannya v Demidivskomu yuridichnomu liceyi i buv obranij tam privat docentom na katedri politichnoyi ekonomiyi U 1890 roci otrimav u Moskovskomu universiteti stupin magistra politichnoyi ekonomiyi i statistiki za pracyu Zavdannya ta metodi v nauci pro narodne gospodarstvo 1 sichnya 1891 r buv priznachenij na posadu ekstraordinarnogo profesora na katedri politichnoyi ekonomiyi ta finansovogo prava v Demidivskomu yuridichnomu liceyi Chitav tam kursi finansovogo prava ta istoriyi politichnoyi ekonomiyi U 1893 r pislya otrimannya povidomlennya pro obrannya jogo kandidaturi yuridichnim fakultetom Harkivskogo universitetu na katedru policijnogo prava pereyihav do Harkova U 1894 roci opublikuvav pracyu Predmet zavdannya ta metod policijnogo prava U 1899 r zahistiv u Moskovskomu universiteti disertaciyu na temu Silskogospodarcha kriza u Franciyi 1862 1892 rokiv otrimav stupin doktora politichnoyi ekonomiyi ta statistiki U 1899 r napisav kurs lekcij z politichnoyi ekonomiyi Nastupnogo roku buv priznachenij ordinarnim profesorom katedri policijnogo prava Harkivskogo universitetu U sichni 1902 r stav ordinarnim profesorom katedri politichnoyi ekonomiyi ta statistiki cogo universitetu U 1905 r pid jogo redakciyeyu bulo opublikovano Vstup do kursu z policijnogo prava Chitav lekciyi z politichnoyi ekonomiyi ta statistiki Jogo navchalni kursi bagatorazovo vidavalis u viglyadi litografij i mali velikij uspih u studentiv Rozrobiv i chitav kurs Istoriya politichnoyi ekonomiyi u zv yazku z istoriyeyu gospodarskogo pobutu U 1907 r vijshla drukom persha chastina cogo kursu ohoplyuvala ekonomichnu istoriyu antichnosti ta serednih vikiv a u 1914 povnij kurs Na toj chas ce buv pershij pidruchnik z ekonomichnoyi istoriyi v Rosijskij imperiyi Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni brav uchast u riznomanitnih gromadskih organizaciyah stvorenih dlya dopomogi armiyi ocholyuvav shpitalnu komisiyu Vid serpnya 1914 roku buv glasnim miskoyi dumi v m Harkiv Vikonuvav obov yazki rektora Harkivskogo universitetu gruden 1919 traven 1920 Pislya vstanovlennya v Harkovi radyanskoyi vladi pracyuvav vid 1920 i do 1931 profesorom Harkivskogo silskogospodarskogo institutu do 1921 Harkivskij institut silskogo gospodarstva ta lisnictva U 1924 1926 rr vikladav tam kurs ekonomiki silskogo gospodarstva Buv zmushenij vidijti vid problem teoretichnoyi ekonomiki i zosereditisya na prikladnih naukah U cej period doslidzhuvav istoriyu narodnogo gospodarstva Starodavnogo svitu ta inshi problemi Zaznavav gonin za poturannya neonarodnikam U berezni 1925 r obranij akademikom Vseukrayinskoyi akademiyi nauk na katedri istoriyi narodnogo gospodarstva Pislya vihodu na pensiyu napisav spogadi Pavlo Mihajlovich Dashkevich Spomini priyatelya 1932 Pro zhittya Volodimira Levitskogo pislya 1931 dostovirnih vidomostej poki sho nemaye jogo biografam takozh ne vidomo de vin pomer i de pohovanij Deyaki materiali z jogo arhivu zberigayutsya v Instituti rukopisu NBUV Naukovij dorobokPidruchnik Volodimira Levitskogo Istoriya politichnoyi ekonomiyi u zv yazku z istoriyeyu gospodarskogo pobutu mistiv viklad istoriyi gospodarstva ta ekonomichnih uchen vid antichnosti do periodu poyavi istorichnoyi shkoli ta socialnogo napryamu politichnoyi ekonomiyi U nomu zokrema vidilyalisya 3 stadiyi v istoriyi gospodarstva 1 period zamknutogo naturalnogo gospodarstva na cij stadiyi produkti spozhivayutsya v mezhah tih gospodarstv yaki yih viroblyayut 2 period miskogo gospodarstva na cij stadiyi deyaki produkti viroblyayutsya v odnih gospodarstva a spozhivayutsya v inshih harakternoyu oznakoyu ciyeyi stadiyi ye poyava mist yak centriv obrobnoyi promislovosti ta torgivli 3 period narodnogo gospodarstva na cij stadiyi na osnovi rozvinutih suspilnogo podilu praci ta obminu formuyutsya nacionalni rinki ta svitove gospodarstvo U cij ta inshih pracyah kritikuvav zaproponovanij Zhanom Batistom Seyem i zgodom zagalnoviznanij podil ekonomichnoyi nauki za fazami suspilnogo vidtvorennya vkazuvav na te sho cej podil obmezhuye predmet ekonomichnoyi nauki vivchennyam zakonomirnostej virobnictva rozpodilu obminu ta spozhivannya Obgruntovuvav vklyuchennya do politichnoyi ekonomiyi poryad iz vivchennyam stihijnoyi diyi ob yektivnih zakoniv analizu vplivu derzhavnoyi vladi na ekonomichni vidnosini na rozvitok narodnogo gospodarstva ta dosyagnennya zagalnogo dobrobutu Volodimir Levitskij napisav nizku prac z politichnoyi ekonomiyi istoriyi narodnogo gospodarstva Rosijskoyi imperiyi Franciyi ta inshih krayin z agrarnogo pitannya v Rosijskij imperiyi ta in Pidtrimuvav ideyu decentralizaciyi v zemlerobstvi buv poslidovnikom teorij stijkosti dribnogo selyanskogo gospodarstva i spadnoyi plodyuchosti gruntu vvazhav sho povinna vidbutisya ne zamina individualizmu socializmom a pevne yih poyednannya tobto vistupav faktichno za zmishanu ekonomiku Vin negativno postavivsya do ekonomichnoyi programi bilshovikiv i obstoyuvav dumku pro selyansku zemelnu vlasnist Zaproponuvav osnovni principi klasifikaciyi ekonomichnih nauk i obgruntuvav neobhidnist strogogo rozmezhuvannya nachal teoriyi politiki ta istoriyi v skladi ekonomichnih uchen Viokremlennya riznih chastin ekonomichnoyi nauki vvazhav zakonomirnoyu tendenciyeyu sho spriyaye pogliblennyu teoretichnogo analizu ta uniknennyu tendencijnosti v ocinci praktichnih naslidkiv ekonomichnoyi politiki Vkazuvav na istorichnist predmeta kozhnoyi z teoretichnih ekonomichnih sistem Istoriyu narodnogo gospodarstva ta istoriyu ekonomichnih uchen klasifikuvav yak samostijni naukovi disciplini Vidstoyuvav princip rivnopravnosti ta rivnocinnosti riznih ekonomichnih teorij u strukturi ekonomichnoyi nauki neobhidnist vikoristannya yihnih zdobutkiv dlya podalshogo rozvitku ekonomichnoyi nauki v cilomu Nagoloshuvav sho zmist politichnoyi ekonomiyi ye sukupnistyu znan otrimanih riznimi ekonomichnimi shkolami Vistupav za neobhidnist socialnih reform ta aktivne derzhavne vtruchannya v ekonomichne zhittya Vibrani praciVopros o metode politicheskoj ekonomii v novejshej germanskoj literature Yuridicheskij vestnik 1884 12 Vopros o chinshevom vladenii Russkaya mysl 1886 kn 3 Vechno nasledstvennaya arenda zemel Yuridicheskij vestnik 1885 6 7 Zadachi i metody nauki o narodnom hozyajstve Yaroslavl 1890 Predmet zadacha i metod policejskogo prava Zapiski Harkovskogo universiteta 1894 Zemledelcheskie arteli Hersonskoj gubernii Russkaya mysl 1896 kn 9 Selskohozyajstvennyj krizis vo Francii 1862 1892 gg H 1899 Nekotorye cherty sovremennogo polozheniya ekonomicheskih znanij Russkoe ekonomicheskoe obozrenie 1901 9 Znachenie kustarnyh promyslov v narodnom hozyajstve Narodnoe hozyajstvo 1902 kn 2 Agrarnyj vopros v Rossii s tochki zreniya osnovnyh techenij v razvitii sovremennogo narodnogo hozyajstva B m 1906 K voprosu ob zkonomicheskom znachenij krupnyh i melkih zavodsko zemelcheskih hozyajstv 1907 Istoriya politicheskoj zkonomii v svyazi s istoriej hozyajstvennogo byta 1907 Istoriya politicheskoj ekonomii v svyazi s istoriej hozyajstvennogo byta H 1914 PrimitkiMoskovkin Vladimir Mihajlovich Belik Valerij Pavlovich O vydayushemsya rossijsko ukrainskom ekonomiste konca XIX nachala XX vv Vladimire Favstoviche Levitskom Istoriko ekonomicheskie issledovaniya 2011 3 S 51 74 ros Harkovskij nacionalnyj universitet imeni V N Karazina Arhiv originalu za 5 serpnya 2019 Procitovano 14 02 2020 Providniki duhovnosti v Ukrayini dovidnik I F Kuras golova ta in Kiyiv Visha shkola 2003 S 473 474 ISBN 966 642 207 7 Dzherela ta literaturaV V Nebrat Levitskij Volodimir Favstovich 22 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 80 ISBN 978 966 00 1028 1 V V Nebrat Levitskij Volodimir Favstovich 22 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Pres centr nedostupne posilannya z lipnya 2019 Providniki duhovnosti v Ukrayini dovidnik I F Kuras golova ta in Kiyiv Visha shkola 2003 S 473 474 ISBN 966 642 207 7 Moskovkin Vladimir Mihajlovich Belik Valerij Pavlovich O vydayushemsya rossijsko ukrainskom ekonomiste konca XIX nachala XX vv Vladimire Favstoviche Levitskom Istoriko ekonomicheskie issledovaniya 2011 3 S 51 74

Дата публікації:
Топ