Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тихоцькі (одн. пол. Cichocki, мн. пол. Cichoccy) — давній українсько-польський шляхетський і дворянський рід. За гербовником Каспера Несецького прослідковуються до середини XVI ст. Печаталися гербом Наленч.
Походження
У гербовнику Несецького повідомляється, що рід походить з Подгужа (Підгір'я — пол. Podgórze). Однак по всій території сучасної Польщі існує понад 20 топонімічних об'єктів з такою назвою. Тому встановити, з якого саме Подгужа походять Тихоцькі, досить складно.
Імовірно, що це міг бути міщанський рід з міста Тарнів (нині Малопольське воєводство), котрий пізніше за невідомих ближче обставин отримав шляхетство. З тарнівських міщан, зокрема, походить (1545—1616) — богослов і полеміст, видатний діяч польської Контрреформації, краківський канонік, один із творців єзуїтської колегії в Сандомирі. Серед Тихоцьких також відомі інші релігійні діячі.
Назву Подгуже має також село на Холмщині (Люблінське воєводство), котра колись була частиною Червоної Русі, що входила до складу Галицько-Волинського князівства (пізніше — Руського королівства). Це дало підстави деяким дослідникам виводити Тихоцьких із галицької шляхти.
Софія Тихоцька (померла в 1628 р.) у К. Несецького помилково згадується як дружина Єжи Оссолінського (1595—1650) — воєводи сандомирського, згодом великого коронного канцлера Речі Посполитої.
Відомий також Ян Тихоцький (Ціхоцький), бургграф (градоначальник) перемишлянський; згадується у К. Несецького під 1678 роком.
Францішек Ціхоцький, син королівського секретаря Анджея, внук Людвіка, записав у 1762 році 8000 флоринів своїй майбутній дружині Софії Рудницькій, доньці Казимира.
Тихоцькі в Україні та в Російській імперії
Анджей («Андрей Иванов сын») Тихоцький (кінець XVII cт.— бл. 1759 р.) в 1712 році перейшов на російську службу. Мав родовий маєток у селі Тишки (сучасні Руські Тишки, Харківського району, Харківської області) Тишківської сотні Харківського слобідського козацького полку.
Служив сотником у Харківському козацькому полку. Помер під час походу російської армії на Пруссію в 1759 році. Залишив після себе численне потомство, серед яких були відомі військові і громадські діячі.
Два сини Анджея Тихоцького — секунд-майор Ізюмського гусарського полку Яків Андрійович Тихоцький (до 1736—1800 рр.) і георгіївський кавалер, полковник 1-го гусарського полку Павло Андрійович Тихоцький (задовго до 1763 — після 1809 року) стали одними з ініціаторів створення Харківського університету (1805). Павло Тихоцький у 1802 році підписав клопотання до російського імператора Олександра І про заснування цього навчального закладу.
Родовим гніздом Тихоцьких в Україні став Куп'янський повіт Харківської губернії (до 1797 року у складі Воронізької губернії). В XIX столітті Тихоцькі були крупними землевласниками і домовласниками в Російській імперії. Мали володіння в Харкові, Харківській, Воронізькій та Могилівській губерніях, а також на Кубані.
Серед Тихоцьких переважали військовослужбовці (в чинах від прапорщика до генерал-лейтенанта), зокрема військові інженери (в чинах від поручика до полковника), а також державні службовці (в цивільних чинах від губернського секретаря до дійсного статського радника).
Нагороди
П'ятеро Тихоцьких, які служили в російській імператорській армії, були нагороджені Георгіївським хрестом, з них генерал-лейтенант Іван Єгорович Тихоцький (1807—1865) — двічі. А майор Олександр Федорович Тихоцький (1809—1853), ще будучи юнкером, за відвагу у війні проти персів у 1827 році отримав Відзнаку ордену Св. Георгія, котрою нагороджувалися «нижні чини».
Капітан Олександр Львович Тихоцький (1879—1918) — учасник російсько-японської і першої світової воєн, нагороджений (шаблею з золотим руків'ям, написом «За хоробрість» і георгіївською стрічкою на ефесі).
Золотою шпагою з написом «За хоробрість» були нагороджені: учасник (1811), франко-російської війни 1812 року і закордонного походу російської армії 1813—1814 рр. майор Олексій Михайлович Тихоцький (1779 — після 1818) та вже згаданий генерал-лейтенант Іван Єгорович Тихоцький.
Майор Олексій Михайлович Тихоцький був також нагороджений пруським орденом «Pour le Mérite» («За заслуги»).
Орденом св. Анни IV ст. з написом «За хоробрість» були нагороджені: уже згадані Іван Єгорович та Олександр Львович Тихоцькі; молодший брат Івана Єгоровича — полковник Павло Тихоцький (1817 — після 1868), штабс-капітан Анатолій Якович Тихоцький (1829 — після 1857), військовий льотчик, штабс-капітан Олександр Сергійович Тихоцький (1886—1915).
Серед Тихоцьких та їхніх нащадків також є нагороджені орденами св. Володимира, св. Станіслава, медаллю Virtuti Militari, орденом Почесного Легіону.
Благодійність, освіта
Брати Яків і Павло Тихоцькі ініціювали створення Харківського університету — третього в Російській імперії після Московського (1755) і Казанського (1804). Збір коштів для побудови і відкриття університету в Харкові очолював син Якова Тихоцького — предводитель дворянства Куп'янського повіту Іван Якович Тихоцький (1772 — після 1820). Отримав за це подарунок від імператора Олександра І. В імператорському указі згадувалося, що гроші «були зібрані для блага просвіти без додаткового обтяження селян».
Пізніше в Харківському університеті були засновані «стипендії Тихоцьких».
Тихоцькі також опікувалися , 1-ю Слобідсько-Українською гімназією, заснувавши фонди для підтримки незаможних студентів. Ім'я штабс-капітана Тихоцького згадується серед жертводавців на заснування Харківського ремісничого училища, спадкоємцем якого вважає себе нинішній .
Відставний прапорщик Андрій Федорович Тихоцький (1771 — до 1835) і його брат Федір пожертвували 14 тисяч рублів на будівництво церкви в селі Тишки.
Відставний штаб-ротмістр і багатий харківський домовласник (1792 — до 1873) у своєму заповіті заснував дві стипендії для студентів Харківського університету у пам'ять про свою доньку Агафію. Він також заповідав 5000 рублів , які пішли на облаштування Преображенського собору. Понад 13 тисяч рублів Сергій Тихоцький передав Харківській міській управі для допомоги бідним.
Син одного із засновників Харківського університету, (1785 — після 1849) своїм коштом збудував в селі Верхня Дуванка Куп'янського повіту Харківської губернії (нині Сватівський район Луганської області) кам'яну церкву Благовіщення на місці старої дерев'яної, зведеної його дідом по матері, полковим осавулом Ізюмського слобідського козацького полку Андрієм Двигубським .
Маючи художній хист, Георгій Тихоцький особисто розписав цю церкву.
Його син, генерал-майор Сергій Георгійович Тихоцький (1807—1872) — учасник російсько-турецької (1828—1829) і Кримської (1853—1856) воєн, з 1859 по 1861 роки був директором Полтавського Петровського кадетського корпусу.
(1806 — після 1870) — державний чиновник, працював у державних установах, які займалися допомогою бідним. Відомий в Одесі колекціонер старовинних книг. В його колекції бла найдавніша друкована православна книга — «Часослов» 1491 року, надрукований в Кракові Фіолем Швайпольтом.
(1853—1919) — учасник народницького руху, був засланий до Сибіру. Близько 1894 року разом із дружиною оселився в Єкатеринбурзі, де подружжя відкрило приватну публічну бібліотеку. Вона нараховувала близько 16 тисяч томів і була третьою за обсягом у місті. Бібліотека стала визначним культурним осередком, там збиралася прогресивна молодь і творчі люди. Бібліотека ця нині є філіалом Музею історії Єкатеринбургу і досі є місцем проведення різноманітних культурних і освітніх заходів.
Спорідненість із іншими родами
Прямим нащадком одного з ініціаторів заснування Харківського університету Якова Тихоцького і учасника Кримської війни Сергія Тихоцького є відома українська лікарка, співачка і громадський діяч Ольга Вадимівна Богомолець (нар. 1966).
Її прадід, президент Академії Наук УРСР Олександр Олександрович Богомолець (1881—1946), був одружений з (1891—1956) — онукою Сергія Тихоцького, котрий перебував у шлюбі з Серафимою Петрівною Рікорд (до 1824 — між 1877 і 1879), донькою Петра Івановича Рікорда (1776—1855) — повного адмірала російського флоту, одного із співзасновників Російського географічного товариства.
Старша сестра Ольги — Софія Георгіївна Тихоцька (1878—1947) була заміжня за двоюрідним братом академіка Олександра Богомольця — генерал-хорунжим Української Держави Вадимом Михайловичем Богомольцем (1878—1936), автором першого українського закону про цивільний і військовий флот УНР.
Володимир Андрійович Тихоцький (1862 — після 1917) — підполковник Окремого корпусу прикордонної сторожі, чоловік Зинаїди Ахочинської (1861—1933)?,художниці-аматорки, чий талант цінував письменник Микола Лєсков, який навіть замовляв їй ілюстрації до своїх оповідань.
Тихоцьких пов'язують також родинні стосунки з багатьма дворянськими родами Російської імперії. Серед них — Беклемішеви, Богуславські, Данилевські, Двигубські, Кагадеєви, Коростовцеви, Красильникови, Плєщеєви, Раєвські, Розальйон-Сошальські, Стеблин-Каменські, Стеткевичі, Феніни, князі Шаховські, Язикови тощо.
Див. також
Примітки
- Boniecki A. Cichoccy h. Nałęcz… — S. 147.
- Филарет (Гумилевский Д.Г.). Историко-статистическое описаніе Харьковской епархіи. — Х. : Университетская типографія, 1858. — Т. 5. — С. 235 - 236 -462с. (рос. дореф.)
- Щелковъ К.П. Историческая хронологія Харьковской губерніи. — Х. : Университетськая типографія, 1882. — С. 91 - 365.(рос. дореф.)
Джерела
- Boniecki A. Cichoccy h. Nałęcz // Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1900. — Cz. 1. — t. 3. — S. 146—148. (пол.)
- Niesiecki K. Herbarz Polski. — Lipsk, 1839. — T. III. — S. 103—104.
- Довідка про рід Тихоцьких із «Загального гербовника Російської імперії».
- «Тихоцкие. География Российской империи в истории одной семьи». Сост. А. И. Тихоцкий. Издатель — Ольга Богомолец. 2012. — Т. I. — С. 24—30, 36, 37, 39, 41, 42, 45, 56, 59, 60, 68, 72, 99, 100, 106, 111, 112, 121.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tihocki odn pol Cichocki mn pol Cichoccy davnij ukrayinsko polskij shlyahetskij i dvoryanskij rid Za gerbovnikom Kaspera Neseckogo proslidkovuyutsya do seredini XVI st Pechatalisya gerbom Nalench Gerb Nalench yakim pechatalisya TihockiPohodzhennyaU gerbovniku Neseckogo povidomlyayetsya sho rid pohodit z Podguzha Pidgir ya pol Podgorze Odnak po vsij teritoriyi suchasnoyi Polshi isnuye ponad 20 toponimichnih ob yektiv z takoyu nazvoyu Tomu vstanoviti z yakogo same Podguzha pohodyat Tihocki dosit skladno Imovirno sho ce mig buti mishanskij rid z mista Tarniv nini Malopolske voyevodstvo kotrij piznishe za nevidomih blizhche obstavin otrimav shlyahetstvo Z tarnivskih mishan zokrema pohodit 1545 1616 bogoslov i polemist vidatnij diyach polskoyi Kontrreformaciyi krakivskij kanonik odin iz tvorciv yezuyitskoyi kolegiyi v Sandomiri Sered Tihockih takozh vidomi inshi religijni diyachi Nazvu Podguzhe maye takozh selo na Holmshini Lyublinske voyevodstvo kotra kolis bula chastinoyu Chervonoyi Rusi sho vhodila do skladu Galicko Volinskogo knyazivstva piznishe Ruskogo korolivstva Ce dalo pidstavi deyakim doslidnikam vivoditi Tihockih iz galickoyi shlyahti Sofiya Tihocka pomerla v 1628 r u K Neseckogo pomilkovo zgaduyetsya yak druzhina Yezhi Ossolinskogo 1595 1650 voyevodi sandomirskogo zgodom velikogo koronnogo kanclera Rechi Pospolitoyi Vidomij takozh Yan Tihockij Cihockij burggraf gradonachalnik peremishlyanskij zgaduyetsya u K Neseckogo pid 1678 rokom Francishek Cihockij sin korolivskogo sekretarya Andzheya vnuk Lyudvika zapisav u 1762 roci 8000 floriniv svoyij majbutnij druzhini Sofiyi Rudnickij donci Kazimira Tihocki v Ukrayini ta v Rosijskij imperiyiAndzhej Andrej Ivanov syn Tihockij kinec XVII ct bl 1759 r v 1712 roci perejshov na rosijsku sluzhbu Mav rodovij mayetok u seli Tishki suchasni Ruski Tishki Harkivskogo rajonu Harkivskoyi oblasti Tishkivskoyi sotni Harkivskogo slobidskogo kozackogo polku Selo Ruski Tishki Suchasnij viglyad Sluzhiv sotnikom u Harkivskomu kozackomu polku Pomer pid chas pohodu rosijskoyi armiyi na Prussiyu v 1759 roci Zalishiv pislya sebe chislenne potomstvo sered yakih buli vidomi vijskovi i gromadski diyachi Dva sini Andzheya Tihockogo sekund major Izyumskogo gusarskogo polku Yakiv Andrijovich Tihockij do 1736 1800 rr i georgiyivskij kavaler polkovnik 1 go gusarskogo polku Pavlo Andrijovich Tihockij zadovgo do 1763 pislya 1809 roku stali odnimi z iniciatoriv stvorennya Harkivskogo universitetu 1805 Pavlo Tihockij u 1802 roci pidpisav klopotannya do rosijskogo imperatora Oleksandra I pro zasnuvannya cogo navchalnogo zakladu Rodovim gnizdom Tihockih v Ukrayini stav Kup yanskij povit Harkivskoyi guberniyi do 1797 roku u skladi Voronizkoyi guberniyi V XIX stolitti Tihocki buli krupnimi zemlevlasnikami i domovlasnikami v Rosijskij imperiyi Mali volodinnya v Harkovi Harkivskij Voronizkij ta Mogilivskij guberniyah a takozh na Kubani Sered Tihockih perevazhali vijskovosluzhbovci v chinah vid praporshika do general lejtenanta zokrema vijskovi inzheneri v chinah vid poruchika do polkovnika a takozh derzhavni sluzhbovci v civilnih chinah vid gubernskogo sekretarya do dijsnogo statskogo radnika NagorodiGeneral lejtenant 1807 1865 dvichi georgiyivskij kavaler nagorodzhenij zolotoyu shpagoyu Za horobrist P yatero Tihockih yaki sluzhili v rosijskij imperatorskij armiyi buli nagorodzheni Georgiyivskim hrestom z nih general lejtenant Ivan Yegorovich Tihockij 1807 1865 dvichi A major Oleksandr Fedorovich Tihockij 1809 1853 she buduchi yunkerom za vidvagu u vijni proti persiv u 1827 roci otrimav Vidznaku ordenu Sv Georgiya kotroyu nagorodzhuvalisya nizhni chini Kapitan Oleksandr Lvovich Tihockij 1879 1918 uchasnik rosijsko yaponskoyi i pershoyi svitovoyi voyen nagorodzhenij shableyu z zolotim rukiv yam napisom Za horobrist i georgiyivskoyu strichkoyu na efesi Zolotoyu shpagoyu z napisom Za horobrist buli nagorodzheni uchasnik 1811 franko rosijskoyi vijni 1812 roku i zakordonnogo pohodu rosijskoyi armiyi 1813 1814 rr major Oleksij Mihajlovich Tihockij 1779 pislya 1818 ta vzhe zgadanij general lejtenant Ivan Yegorovich Tihockij Major Oleksij Mihajlovich Tihockij buv takozh nagorodzhenij pruskim ordenom Pour le Merite Za zaslugi Ordenom sv Anni IV st z napisom Za horobrist buli nagorodzheni uzhe zgadani Ivan Yegorovich ta Oleksandr Lvovich Tihocki molodshij brat Ivana Yegorovicha polkovnik Pavlo Tihockij 1817 pislya 1868 shtabs kapitan Anatolij Yakovich Tihockij 1829 pislya 1857 vijskovij lotchik shtabs kapitan Oleksandr Sergijovich Tihockij 1886 1915 Sered Tihockih ta yihnih nashadkiv takozh ye nagorodzheni ordenami sv Volodimira sv Stanislava medallyu Virtuti Militari ordenom Pochesnogo Legionu Blagodijnist osvitaHarkivskij universitet Znimok kincya XIX st Brati Yakiv i Pavlo Tihocki iniciyuvali stvorennya Harkivskogo universitetu tretogo v Rosijskij imperiyi pislya Moskovskogo 1755 i Kazanskogo 1804 Zbir koshtiv dlya pobudovi i vidkrittya universitetu v Harkovi ocholyuvav sin Yakova Tihockogo predvoditel dvoryanstva Kup yanskogo povitu Ivan Yakovich Tihockij 1772 pislya 1820 Otrimav za ce podarunok vid imperatora Oleksandra I V imperatorskomu ukazi zgaduvalosya sho groshi buli zibrani dlya blaga prosviti bez dodatkovogo obtyazhennya selyan Piznishe v Harkivskomu universiteti buli zasnovani stipendiyi Tihockih Tihocki takozh opikuvalisya 1 yu Slobidsko Ukrayinskoyu gimnaziyeyu zasnuvavshi fondi dlya pidtrimki nezamozhnih studentiv Im ya shtabs kapitana Tihockogo zgaduyetsya sered zhertvodavciv na zasnuvannya Harkivskogo remisnichogo uchilisha spadkoyemcem yakogo vvazhaye sebe ninishnij Vidstavnij praporshik Andrij Fedorovich Tihockij 1771 do 1835 i jogo brat Fedir pozhertvuvali 14 tisyach rubliv na budivnictvo cerkvi v seli Tishki Vidstavnij shtab rotmistr i bagatij harkivskij domovlasnik 1792 do 1873 u svoyemu zapoviti zasnuvav dvi stipendiyi dlya studentiv Harkivskogo universitetu u pam yat pro svoyu donku Agafiyu Vin takozh zapovidav 5000 rubliv yaki pishli na oblashtuvannya Preobrazhenskogo soboru Ponad 13 tisyach rubliv Sergij Tihockij peredav Harkivskij miskij upravi dlya dopomogi bidnim Sergij Georgijovich Tihockij 1807 1872 uchasnik rosijsko tureckoyi 1828 1829 i Krimskoyi 1853 1856 voyen direktor Poltavskogo Petrovskogo kadetskogo korpusu Sin odnogo iz zasnovnikiv Harkivskogo universitetu 1785 pislya 1849 svoyim koshtom zbuduvav v seli Verhnya Duvanka Kup yanskogo povitu Harkivskoyi guberniyi nini Svativskij rajon Luganskoyi oblasti kam yanu cerkvu Blagovishennya na misci staroyi derev yanoyi zvedenoyi jogo didom po materi polkovim osavulom Izyumskogo slobidskogo kozackogo polku Andriyem Dvigubskim Mayuchi hudozhnij hist Georgij Tihockij osobisto rozpisav cyu cerkvu Jogo sin general major Sergij Georgijovich Tihockij 1807 1872 uchasnik rosijsko tureckoyi 1828 1829 i Krimskoyi 1853 1856 voyen z 1859 po 1861 roki buv direktorom Poltavskogo Petrovskogo kadetskogo korpusu 1806 pislya 1870 derzhavnij chinovnik pracyuvav u derzhavnih ustanovah yaki zajmalisya dopomogoyu bidnim Vidomij v Odesi kolekcioner starovinnih knig V jogo kolekciyi bla najdavnisha drukovana pravoslavna kniga Chasoslov 1491 roku nadrukovanij v Krakovi Fiolem Shvajpoltom 1853 1919 uchasnik narodnickogo ruhu buv zaslanij do Sibiru Blizko 1894 roku razom iz druzhinoyu oselivsya v Yekaterinburzi de podruzhzhya vidkrilo privatnu publichnu biblioteku Vona narahovuvala blizko 16 tisyach tomiv i bula tretoyu za obsyagom u misti Biblioteka stala viznachnim kulturnim oseredkom tam zbiralasya progresivna molod i tvorchi lyudi Biblioteka cya nini ye filialom Muzeyu istoriyi Yekaterinburgu i dosi ye miscem provedennya riznomanitnih kulturnih i osvitnih zahodiv Sporidnenist iz inshimi rodamiSkulpturnij portret admirala P Rikorda Skulptor Veniamin Sidorenko Foto A I Tihockogo Ukrayinska likarka i spivachka Olga Bogomolec odna z Tihockih Pryamim nashadkom odnogo z iniciatoriv zasnuvannya Harkivskogo universitetu Yakova Tihockogo i uchasnika Krimskoyi vijni Sergiya Tihockogo ye vidoma ukrayinska likarka spivachka i gromadskij diyach Olga Vadimivna Bogomolec nar 1966 Yiyi pradid prezident Akademiyi Nauk URSR Oleksandr Oleksandrovich Bogomolec 1881 1946 buv odruzhenij z 1891 1956 onukoyu Sergiya Tihockogo kotrij perebuvav u shlyubi z Serafimoyu Petrivnoyu Rikord do 1824 mizh 1877 i 1879 donkoyu Petra Ivanovicha Rikorda 1776 1855 povnogo admirala rosijskogo flotu odnogo iz spivzasnovnikiv Rosijskogo geografichnogo tovaristva Starsha sestra Olgi Sofiya Georgiyivna Tihocka 1878 1947 bula zamizhnya za dvoyuridnim bratom akademika Oleksandra Bogomolcya general horunzhim Ukrayinskoyi Derzhavi Vadimom Mihajlovichem Bogomolcem 1878 1936 avtorom pershogo ukrayinskogo zakonu pro civilnij i vijskovij flot UNR Volodimir Andrijovich Tihockij 1862 pislya 1917 pidpolkovnik Okremogo korpusu prikordonnoyi storozhi cholovik Zinayidi Ahochinskoyi 1861 1933 hudozhnici amatorki chij talant cinuvav pismennik Mikola Lyeskov yakij navit zamovlyav yij ilyustraciyi do svoyih opovidan Tihockih pov yazuyut takozh rodinni stosunki z bagatma dvoryanskimi rodami Rosijskoyi imperiyi Sered nih Beklemishevi Boguslavski Danilevski Dvigubski Kagadeyevi Korostovcevi Krasilnikovi Plyesheyevi Rayevski Rozaljon Soshalski Steblin Kamenski Stetkevichi Fenini knyazi Shahovski Yazikovi tosho Div takozhSergij Georgijovich Tihockij Tihockij Yevgen Sergijovich Volodimir Beklemishev Oleksandr Oleksandrovich Bogomolec Olga Georgiyivna Tihocka Bogomolec Vadim Mihajlovich Olga Vadimivna Bogomolec Bogomolci Rikord Petro IvanovichPrimitkiBoniecki A Cichoccy h Nalecz S 147 Filaret Gumilevskij D G Istoriko statisticheskoe opisanie Harkovskoj eparhii H Universitetskaya tipografiya 1858 T 5 S 235 236 462s ros doref Shelkov K P Istoricheskaya hronologiya Harkovskoj gubernii H Universitetskaya tipografiya 1882 S 91 365 ros doref DzherelaBoniecki A Cichoccy h Nalecz Herbarz polski wiadomosci historyczno genealogiczne o rodach szlacheckich Warszawa Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno Wydawnicze 1900 Cz 1 t 3 S 146 148 pol Niesiecki K Herbarz Polski Lipsk 1839 T III S 103 104 Dovidka pro rid Tihockih iz Zagalnogo gerbovnika Rosijskoyi imperiyi Tihockie Geografiya Rossijskoj imperii v istorii odnoj semi Sost A I Tihockij Izdatel Olga Bogomolec 2012 T I S 24 30 36 37 39 41 42 45 56 59 60 68 72 99 100 106 111 112 121 Posilannya