Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ве́рхня Дува́нка — село в Україні, у Нижньодуванській селищній громаді Сватівського району Луганської області. Населення становить 376 осіб. Орган місцевого самоврядування — Верхньодуванська сільська рада.
| село Верхня Дуванка | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Луганська область |
| Район | Сватівський район |
| Громада | Нижньодуванська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA44100090020046796 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1730 |
| Населення | 376 |
| Площа | 2,782 км² |
| Густота населення | 135,15 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 92610 |
| Телефонний код | +380 6471 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°41′23″ пн. ш. 38°04′02″ сх. д. / 49.68972° пн. ш. 38.06722° сх. д.Координати: 49°41′23″ пн. ш. 38°04′02″ сх. д. / 49.68972° пн. ш. 38.06722° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 96 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 92610, Луганська обл., Сватівський р-н, с.Верхня Дуванка |
| Карта | |
  Верхня Дуванка | |
 Верхня Дуванка | |
| Мапа | |
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого керівництвом СРСР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 53 людей.
Назва села
Назва сіл Верхня Дуванка та Нижня Дуванка та походить від назви річки Дуванки, на якій розташовані ці села. Сама річка, за родинною легендою поміщиків Тихоцьких та Кашинцевих (більш докладно викладена в розділі «Історія») викладеною у п'ятому томі «Історико-статистичний опис Харківської єпархії» (Філарет (Гумілевський)) отримала свою назву від татар, які повертаючись з набігів біля цієї річки займалися розподілом награбованого. Отож сама назва річки перекладається з татарської як «розподіл» («дуванить»- ділити).
Історія
За переписом 1732 року слобідка Дуванка, це садиба полкового осавула Ізюмського козацького полку Андрія Двигубського, заселена на дарованій землі у 1730 році, у ній налічувалося 214 осіб чоловічої статі. Село відносилося до Ізюмського слобідського козацького полку.
Гумілевським (Філаретом) у п'ятому томі «Історико-статистичний опис Харківської єпархії» (1858 рік) надано розповідь поручниці Єлизавети Яківни Кашинцевої, де викладена версія раннього періоду існування села. Коли Двигубський (пращур Тихоцьких) отримав на річці Дуванка землі, то він оселив на цих землях селян, та побудував храм в ім'я Благовіщеня Пресвятої Богородиці. В ті часи ще ці землі нерідко піддавалися татарським набігам, отож храм був обнесений високим валом, на зразок фортеці. Також було побудовано високу дозорну башту. Самі татари повертаючись з набігів, збиралися біля річки та розподіляли награбоване біла встановленого місця, яке вони впізнавали за встановленому на кургані ліхтарю (ще у XIX столітті це місце мало «караульне»). Отож назва самої річки перекладалася з татарської як «розподіл» («дуванить» - ділити). Сама башта, була зруйнована коли небезпека татарських нашесть зникла, і вже на 1800 рік, її не існувало, але як зазначала Єлизавета Яківна, ще дітьми вона з братами та сестрами підіймалася на башту, та бачила сліди від татарських пострілів.
У 1736 році під час чергової татарської навали село Верхня Дуванка також зазнало шкоди від татар.
У 1738 році село дуже постраждало від моровиці.
Хазяїном села приблизно у 1824 році був Єгор Якович Тихоцький який побудував за свій кошт кам'яний храм Благовіщеня Пресвятої Богородиці.
Релігія
Єгор (Георгій) Якович Тихоцький у 1810 році отримав від преосвященного Христофора дозвіл на будівництво за свій кошт кам'яного трьохпрестольного храму Благовіщеня Пресвятої Богородиці. Храм було побудовано та освячено у 1824 році. Сам храм, вважався одним з найкращих у всьому Куп'янському повіті.
У 1898 році до храму було призначено псаломщика Володимира Зеленського Смирнського (1878 року народження).
У 1901 році до храму було призначено священика Іоанна Смирнського (1842 року народження). В тому ж році селянин Осип Дрожанников став церковним старостою.
У 1904 році, до штату храму входили священик, псаломщик та диякон. До парафії крім села відносилися ще хутора Станки, Римлянки, Веселе, Ново-Олександрівка, Варварівка, Вовче, Миколаївка, Надійне, Богородицьке, Парасковієвка та Антовіль.
Населення
За переписом 1732 року, у Райгородку налічувалося 214 осіб чоловічої статі.
У 1749 році у селі налічувалося тільки 32 двори.
У 1770 році населення села вже становило 380 осіб чоловічої статі та 327 жіночої.
У 1790 році населення становило 486 осіб чоловічої статі та 460 жіночої.
У 1810 році у місцевій церкві налічувалося прихожан: 1622 осіб чоловічої статі та 1636 жіночої.
У 1830 році у місцевій церкві налічувалося прихожан: 1037 осіб чоловічої статі та 1007 жіночої.
У 1850 році у місцевій церкві налічувалося прихожан: 903 осіб чоловічої статі та 941 жіночої.
У 1904 році при церкві налічувалося парафіян: 1324 чоловічої статі та 1255 жіночої.
Відомі уродженці села
- 20 квітня 1807 року у садибі свого батька Георгія Яковича, народився Тихоцький Сергій Георгійович (1807—1872), імперський генерал-майор. Учасник російсько-турецької (1828—1829) і Кримської (1853—1856). Представник слобідської шляхетської родини Тихоцьких, та нащадок гетьмана Данила Апостола. Зять адмірала Рікорда П. І.
Див. також
Примітки
- Материалы для истории колонизации и быта степной окраины Московского государства (Харьковской и отчасти Курской и Воронежской губ.) в XVI–XVIII столетии / Собранные и редактированные Д. И. Багалеем. – Т. 1. – Харьков, 1886. – С. 254
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 лютого 2014. Процитовано 4 квітня 2016.
- Филарет (Гумилевский Д.Г.). Историко-статистическое описаніе Харьковской епархіи. — Х. : Университетская типографія, 1858. — Т. 5. — С. 235 - 236 -462с. (рос. дореф.)
- Також названо Георгієм
- Самойлович Иванъ. Справочная книга для Харьковской епархіи. — Х. : И.М. Варшавчика, 1904. — С. 321 – 471с.(рос. дореф.)
Література
- Филарет (Гумилевский Д.Г.). Историко-статистическое описание Харьковской епархии. В трех томах. — Х. : Харьковский частный музей городской усадьбы, 2005. — Т. ІІ. — 108 с.(рос.)
- Филарет (Гумилевский Д.Г.). Историко-статистическое описание Харьковской епархии. В трех томах. — Х. : Харьковский частный музей городской усадьбы, 2006. — Т. ІІІ. — 278 с.(рос.)
- Филарет (Гумилевский Д.Г.). Историко-статистическое описаніе Харьковской епархіи. — Х. : Университетская типографія, 1858. — Т. 5. — С. 321 -462с. (рос. дореф.)
- Щелковъ К.П. Историческая хронологія Харьковской губерніи. — Х. : Университетськая типографія, 1882. — 365 с.(рос. дореф.)
- Самойлович Иванъ. Справочная книга для Харьковской епархіи. — Х. : И.М. Варшавчика, 1904. — 471 с.(рос. дореф.)
Посилання
- Погода в селі Верхня Дуванка
- Сторінка села Верхня Дуванка
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ve rhnya Duva nka selo v Ukrayini u Nizhnoduvanskij selishnij gromadi Svativskogo rajonu Luganskoyi oblasti Naselennya stanovit 376 osib Organ miscevogo samovryaduvannya Verhnoduvanska silska rada selo Verhnya Duvanka Krayina Ukrayina Oblast Luganska oblast Rajon Svativskij rajon Gromada Nizhnoduvanska selishna gromada Kod KATOTTG UA44100090020046796 Osnovni dani Zasnovane 1730 Naselennya 376 Plosha 2 782 km Gustota naselennya 135 15 osib km Poshtovij indeks 92610 Telefonnij kod 380 6471 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 41 23 pn sh 38 04 02 sh d 49 68972 pn sh 38 06722 sh d 49 68972 38 06722 Koordinati 49 41 23 pn sh 38 04 02 sh d 49 68972 pn sh 38 06722 sh d 49 68972 38 06722 Serednya visota nad rivnem morya 96 m Misceva vlada Adresa radi 92610 Luganska obl Svativskij r n s Verhnya Duvanka Karta Verhnya Duvanka Verhnya Duvanka Mapa Selo postrazhdalo vnaslidok genocidu ukrayinskogo narodu vchinenogo kerivnictvom SRSR u 1932 1933 rokah kilkist vstanovlenih zhertv 53 lyudej Nazva selaNazva sil Verhnya Duvanka ta Nizhnya Duvanka ta pohodit vid nazvi richki Duvanki na yakij roztashovani ci sela Sama richka za rodinnoyu legendoyu pomishikiv Tihockih ta Kashincevih bilsh dokladno vikladena v rozdili Istoriya vikladenoyu u p yatomu tomi Istoriko statistichnij opis Harkivskoyi yeparhiyi Filaret Gumilevskij otrimala svoyu nazvu vid tatar yaki povertayuchis z nabigiv bilya ciyeyi richki zajmalisya rozpodilom nagrabovanogo Otozh sama nazva richki perekladayetsya z tatarskoyi yak rozpodil duvanit diliti IstoriyaZa perepisom 1732 roku slobidka Duvanka ce sadiba polkovogo osavula Izyumskogo kozackogo polku Andriya Dvigubskogo zaselena na darovanij zemli u 1730 roci u nij nalichuvalosya 214 osib cholovichoyi stati Selo vidnosilosya do Izyumskogo slobidskogo kozackogo polku Gumilevskim Filaretom u p yatomu tomi Istoriko statistichnij opis Harkivskoyi yeparhiyi 1858 rik nadano rozpovid poruchnici Yelizaveti Yakivni Kashincevoyi de vikladena versiya rannogo periodu isnuvannya sela Koli Dvigubskij prashur Tihockih otrimav na richci Duvanka zemli to vin oseliv na cih zemlyah selyan ta pobuduvav hram v im ya Blagovishenya Presvyatoyi Bogorodici V ti chasi she ci zemli neridko piddavalisya tatarskim nabigam otozh hram buv obnesenij visokim valom na zrazok forteci Takozh bulo pobudovano visoku dozornu bashtu Sami tatari povertayuchis z nabigiv zbiralisya bilya richki ta rozpodilyali nagrabovane bila vstanovlenogo miscya yake voni vpiznavali za vstanovlenomu na kurgani lihtaryu she u XIX stolitti ce misce malo karaulne Otozh nazva samoyi richki perekladalasya z tatarskoyi yak rozpodil duvanit diliti Sama bashta bula zrujnovana koli nebezpeka tatarskih nashest znikla i vzhe na 1800 rik yiyi ne isnuvalo ale yak zaznachala Yelizaveta Yakivna she ditmi vona z bratami ta sestrami pidijmalasya na bashtu ta bachila slidi vid tatarskih postriliv U 1736 roci pid chas chergovoyi tatarskoyi navali selo Verhnya Duvanka takozh zaznalo shkodi vid tatar U 1738 roci selo duzhe postrazhdalo vid morovici Hazyayinom sela priblizno u 1824 roci buv Yegor Yakovich Tihockij yakij pobuduvav za svij kosht kam yanij hram Blagovishenya Presvyatoyi Bogorodici ReligiyaYegor Georgij Yakovich Tihockij u 1810 roci otrimav vid preosvyashennogo Hristofora dozvil na budivnictvo za svij kosht kam yanogo trohprestolnogo hramu Blagovishenya Presvyatoyi Bogorodici Hram bulo pobudovano ta osvyacheno u 1824 roci Sam hram vvazhavsya odnim z najkrashih u vsomu Kup yanskomu poviti U 1898 roci do hramu bulo priznacheno psalomshika Volodimira Zelenskogo Smirnskogo 1878 roku narodzhennya U 1901 roci do hramu bulo priznacheno svyashenika Ioanna Smirnskogo 1842 roku narodzhennya V tomu zh roci selyanin Osip Drozhannikov stav cerkovnim starostoyu U 1904 roci do shtatu hramu vhodili svyashenik psalomshik ta diyakon Do parafiyi krim sela vidnosilisya she hutora Stanki Rimlyanki Vesele Novo Oleksandrivka Varvarivka Vovche Mikolayivka Nadijne Bogorodicke Paraskoviyevka ta Antovil NaselennyaZa perepisom 1732 roku u Rajgorodku nalichuvalosya 214 osib cholovichoyi stati U 1749 roci u seli nalichuvalosya tilki 32 dvori U 1770 roci naselennya sela vzhe stanovilo 380 osib cholovichoyi stati ta 327 zhinochoyi U 1790 roci naselennya stanovilo 486 osib cholovichoyi stati ta 460 zhinochoyi U 1810 roci u miscevij cerkvi nalichuvalosya prihozhan 1622 osib cholovichoyi stati ta 1636 zhinochoyi U 1830 roci u miscevij cerkvi nalichuvalosya prihozhan 1037 osib cholovichoyi stati ta 1007 zhinochoyi U 1850 roci u miscevij cerkvi nalichuvalosya prihozhan 903 osib cholovichoyi stati ta 941 zhinochoyi U 1904 roci pri cerkvi nalichuvalosya parafiyan 1324 cholovichoyi stati ta 1255 zhinochoyi Vidomi urodzhenci sela20 kvitnya 1807 roku u sadibi svogo batka Georgiya Yakovicha narodivsya Tihockij Sergij Georgijovich 1807 1872 imperskij general major Uchasnik rosijsko tureckoyi 1828 1829 i Krimskoyi 1853 1856 Predstavnik slobidskoyi shlyahetskoyi rodini Tihockih ta nashadok getmana Danila Apostola Zyat admirala Rikorda P I Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Luganska oblastPrimitkiMaterialy dlya istorii kolonizacii i byta stepnoj okrainy Moskovskogo gosudarstva Harkovskoj i otchasti Kurskoj i Voronezhskoj gub v XVI XVIII stoletii Sobrannye i redaktirovannye D I Bagaleem T 1 Harkov 1886 S 254 PDF Arhiv originalu PDF za 24 lyutogo 2014 Procitovano 4 kvitnya 2016 Filaret Gumilevskij D G Istoriko statisticheskoe opisanie Harkovskoj eparhii H Universitetskaya tipografiya 1858 T 5 S 235 236 462s ros doref Takozh nazvano Georgiyem Samojlovich Ivan Spravochnaya kniga dlya Harkovskoj eparhii H I M Varshavchika 1904 S 321 471s ros doref LiteraturaFilaret Gumilevskij D G Istoriko statisticheskoe opisanie Harkovskoj eparhii V treh tomah H Harkovskij chastnyj muzej gorodskoj usadby 2005 T II 108 s ros Filaret Gumilevskij D G Istoriko statisticheskoe opisanie Harkovskoj eparhii V treh tomah H Harkovskij chastnyj muzej gorodskoj usadby 2006 T III 278 s ros Filaret Gumilevskij D G Istoriko statisticheskoe opisanie Harkovskoj eparhii H Universitetskaya tipografiya 1858 T 5 S 321 462s ros doref Shelkov K P Istoricheskaya hronologiya Harkovskoj gubernii H Universitetskaya tipografiya 1882 365 s ros doref Samojlovich Ivan Spravochnaya kniga dlya Harkovskoj eparhii H I M Varshavchika 1904 471 s ros doref PosilannyaPogoda v seli Verhnya Duvanka Storinka sela Verhnya Duvanka Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi