Дуванка (річка)

Дуванка — річка в Україні, права притока річки Красна. Басейн Сіверського Дінця. Довжина 27 км. Площа водозбірного басейну 273 км². Похил 1,2 м/км. Долина глибока, асиметрична. Річище помірно звивисте. Використовується на зрошення та сільськогосподарські потреби. Збудовані водосховища.

Дуванка
49°49′54″ пн. ш. 38°01′21″ сх. д. / 49.83190000002777253° пн. ш. 38.02250000002777597° сх. д. / 49.83190000002777253; 38.02250000002777597
Витік	с. Арапівка
• координати	49°49′54″ пн. ш. 38°01′21″ сх. д. / 49.83190000002777253° пн. ш. 38.02250000002777597° сх. д. / 49.83190000002777253; 38.02250000002777597
Гирло	Красна в смт Нижня Дуванка
• координати	49°34′32″ пн. ш. 38°09′37″ сх. д. / 49.57580000002777609° пн. ш. 38.16030000002777456° сх. д. / 49.57580000002777609; 38.16030000002777456
Басейн	басейн Дону
Країни:	Україна^[1]
Прирічкові країни:	Україна Луганська область
Регіон	Луганська область^[1]
Довжина	27 км
Площа басейну:	273 км²
Притоки:	Балка Приватна (ліва)

Бере початок біля с. Арапівка. Тече по території Сватівського району Луганської області.

Притоки

• Балка Приватна (ліва).

Назва

За родинною легендою поміщиків Тихоцьких та Кашинцевих викладеною у п'ятому томі «Історико-статистичний опис Харківської єпархії» Філаретом (Гумілевським Д. Г.), виданої у 1858 році, річка отримала свою назву від татар, які повертаючись з набігів біля цієї річки займалися розподілом награбованого. Назва річки перекладалася з татарської як «розподіл» («дуванить»- ділити). Від самої річки отримали назву села, що знаходяться на її берегах: Верхня Дуванка та Нижня Дуванка.

До речі письменник Лєсков М. С. (1831-1895) у 10-й главі оповідання «Грабіж» (1887) використовує слово «дуван дуванити» саме в значенні «розподіляти награбоване».

- Ні, братці, гусак свині не товариш: ви собі свій дуван дуваньте, а Єфросина не чіпайте. Оригінальний текст (рос.) - Нет, братцы, гусь свинье не товарищ: вы себе свой дуван дуваньте, а Ефросина не трогайте.

Примітки

1. GEOnet Names Server — 2018.
   d:Track:Q1194038
2. Филарет (Гумилевский Д.Г.). Историко-статистическое описаніе Харьковской епархіи. — Х. : Университетская типографія, 1858. — Т. 5. — С. 235 - 236 -462с. (рос. дореф.)
3. Лесков Н. С. Очарованный странник: Повести и рассказы/Сост. Б.Я. Бухштаб. — Тула : Приок. кн. изд-во, 1981. — С. 305, 364 – 366с. — (Отчий край)(рос.)

Джерела

• «Каталог річок України» — Видавництво АН УРСР, Київ, 1957.
• (рос.) : Гидрологическая изученность. Том 6. Украина и Молдавия. Выпуск 3. Крым и Приазовье / Под ред. Б. М. Штейнгольца. — Л.: Гидрометеоиздат, 1964. — 128 с.
• Филарет (Гумилевский Д.Г.). Историко-статистическое описание Харьковской епархии. В трех томах. — Х. : Харьковский частный музей городской усадьбы, 2005. — Т. ІІ. — 108 с.(рос.)
• Филарет (Гумилевский Д.Г.). Историко-статистическое описание Харьковской епархии. В трех томах. — Х. : Харьковский частный музей городской усадьбы, 2006. — Т. ІІІ. — 278 с.(рос.)
• Филарет (Гумилевский Д.Г.). Историко-статистическое описаніе Харьковской епархіи. — Х. : Университетская типографія, 1858. — Т. 5. — С. 235 - 236 -462с. (рос. дореф.)
• Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 187 (Дуванка № 2)