Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Петро Іванович Рікорд (29 січня (9 лютого) 1776, м. Торопець, Псковська губернія — 16 (28) лютого 1855, Санкт-Петербург) — російський адмірал. Мандрівник, учений, дипломат, письменник, військовий і державний діяч. Віддав службі на флоті понад 60 років.
| Петро Іванович Рікорд | |
|---|---|
 Петро Іванович Рікорд (1776–1855) — повний адмірал російського флоту, мореплавець, учений, державний діяч. | |
| Народився | 29 січня (9 лютого) 1776 Торопець |
| Помер | 16 (28) лютого 1855 (79 років) Санкт-Петербург |
| Поховання | d |
| Громадянство |  Російська імперія |
| Діяльність | мандрівник-дослідник, офіцер ВМФ |
| Заклад | Петербурзька академія наук |
| Учасник | Наполеонівські війни |
| Членство | Петербурзька академія наук |
| Військове звання | адмірал |
| У шлюбі з | d |
| Діти | d |
| Нагороди |  |
| |
Народився 29 січня 1776 року в місті Торопець Псковської губернії (нині місто входить до складу Тверської області РФ) в сім'ї офіцера російської армії Жана-Батіста Рікорда (оригінальне прізвище його предків по батьку — Рікорді; сім'я батька походила з Ніцци). Мати, Марія Метцель — німкеня з Гданську. Батько, перш ніж опинитися в Росії, служив в австрійській і польській арміях.
Кар'єра
В 1787 році вступив на навчання до Морського кадетського корпусу. В 1792 році отримав звання гардемарина, через два роки здає екзамен на мічмана, а вже наступного, 1795 року, бере участь у бойовому поході російської ескадри у Північне море для допомоги Англії у її війні з Францією. Оскільки ескадра стояла без діла, молодий мічман з дозволу начальства найняв разом з друзями квартиру в Лондоні, де вивчав англійську мову і вдосконалював свої знання з морської справи.
30 серпня 1799 року англійські і російські війська беруть штурмом голландське місто-фортецю Гельдер. В цій справі відзначився і 23-річний Рікорд, за що отримав свій перший бойовий орден — св. Анни IV ст. на шпагу і з написом «За хоробрість». Наступного року отримав звання лейтенанта.
В 1802 році лейтенант Рікорд разом із іншими молодшими офіцерами був направлений на трирічне стажування на англійський флот. Під час стажування служить на фрегаті «Амазон», бере участь у подорожах до Африки, Ямайки, Мадейри а також у бойових діях проти іспанських піратських, військових і торговельних кораблів.
В 1807—1809 рр. Петро Рікорд бере участь у навколосвітній подорожі на шлюпі «Діана» помічником капітана. Оскільки на той момент стосунки Англії і Російської імперії погіршилися, командир шлюпу, капітан Василь Головнін випросив у британського уряду дозвіл на плавання в територіальних водах Англії з науковою метою. Попри домовленість, шлюп однак був затриманий на мисі Доброї Надії на півтора року. «Діані» вдалося втекти, скориставшись штормовою погодою.
Наступні два роки (1811—1813) Петро Рікорд, уже в звання капітан-лейтенанта, провів у плаванні на Камчатку, склав докладний опис берегів Камчатського півострова і Російської Америки, Курильських і Алеутських островів. Брав участь у поставках хліба для російських колоністів Аляски.
«Інцидент Головніна»
Саме в той час стався інцидент на острові Кунашир — капітан шлюпу «Діана» Василь Головнін був з двома офіцерами і кількома матросами захоплений у полон японцями.
Японія на той момент була закритою країною, яка не пускала до себе іноземців. Поза тим, дії японців були відповіддю на розграбування росіянами японських поселень на Сахаліні і Курильських островах іще в 1804 році.
Спроба Головніна і його підлеглих утекти з полону виявилася безуспішною. Після кількох невдалих спроб звільнити капітана і його людей Петро Рікорд прийняв на себе командування шлюпом.
У відповідь на дії японців Рікорд захопив як заручника відомого японського комерсанта Такадаї Кахея (1769—1827), одного з найбагатших людей тогочасної Японії. Своїм дружнім ставленням він зміг перетворити японця на свого союзника. Такадаї Кахей, а також інші японці, які були раніше врятовані з розбитого корабля, виступили посередниками у справі полоненого капітана Головніна і його товаришів. 1 жовтня 1813 року росіяни були звільнені.
Всі ці події Петро Рікорд докладно описав у своїй книзі. За звільнення свого командира з полону він був представлений до звання капітана 2-го рангу і отримав дожиттєвий пенсіон у 1500 рублів.
Начальник Камчатки
В 1817 році Рікорд повертається на Камчатку, але цього разу як «начальник Камчатської області».
За п'ять років перебування там зробив багато для вивчення природи цього краю, його економічного розвитку. Побудував лікарні, школи, відстале село Петропавловськ-Камчатський перетворив на морський порт. Турбувався про розвиток торгівлі і ремесел, захищав природу краю від грабіжницьких наскоків китобійних кораблів.
Заслугою Рікорда було також покращення стосунків із місцевим населенням і розповсюдження між аборигенів землеробства і огородництва.
Петро Рікорд склав план розвитку Камчатки на наступні десятиліття. Наступних начальників краю імператор зобов'язував неухильно виконувати цей план.
За свою діяльність на Камчатці Петро Рікорд був нагороджений орденом св. Анни II ст. з алмазами. А за свої наукові праці з вивчення Камчатки і Курильських островів був обраний членом-кореспондентом Петербурзької Академії Наук за спеціальністю «мореплавання і географія».
Після повернення з Камчатки Петро Рікорд у березні 1825 року був призначений капітаном Кронштадтського порту. 1 січня 1826 року отримав звання капітан-командора, а 6 грудня 1827 року — контр-адмірала.
Військова і наукова діяльність
Брав участь у російсько-турецькій війні 1828—1829 рр. Командуючи ескадрою з чотирьох фрегатів, Петро Рікорд здійснив зимову блокаду протоки Дарданелли, перерізавши постачання продовольства до Стамбулу. Ці дії підштовхнули Туреччину до укладання Адріанопольського миру, за яким незалежність від Туреччини отримували Греція, Молдавія, Румунія (Валахія) та Сербія.
Після війни Рікорд командував російською середземноморською ескадрою, яка забезпечувала підтримку звільнених від Туреччини держав, особливо Греції. Допомагав президенту Греції Іоанну Каподістріасу (1776—1831) (до речі, колишньому міністру закордонних справ Росії) придушувати внутрішні заколоти. Після вбивства Каподістріаса Петро Рікорд отримав від сенату цієї країни пропозицію обійняти посаду голови держави.
З 1842 року — голова комітету з побудови пароплавів для флоту Балтійського і Каспійського морів.
З 1843 року — повний адмірал російського флоту.
В 1845 році Петро Іванович Рікорд узяв участь у заснуванні Російського географічного товариства, пізніше став його віце-президентом.
Був членом ради Московського університету, Товариства натуралістів.
Під час Кримської війни в 1854—1855 рр. командував обороною порту Кронштадт від об'єднаної англо-французької ескадри. Окрім флотської ескадри, використав для захисту порту мінне загородження і берегові батареї.
Помер 16 лютого 1855 року в Петербурзі. Похованій у Олександро-Невській лаврі.
Сім'я
Петро Іванович Рікорд був одружений з Людмилою Іванівною Коростовцевою (Коростовець) (1794—1883). Її походження виводиться деякими дослідниками з польського шляхетського року Хростовських гербу Остоя з Мазовша, один із котрих наприкінці XVII ст. перейшов на службу до московського царя.
Людмила Іванівна Рікорд — відома свого часу письменниця-мемуаристка і поетеса. Її вірші публікувалися в журналі «Украинский вестник», який виходив у Харкові з 1816 по 1819 рр. за ініціативи професури Харківського університету (в тому ж журналі публікувалися україномовні твори Григорія Квітки-Основ'яненка, котрий був одним із його видавців, та Петра Гулака-Артемовського).
Опублікувала чотири книги спогадів про свого чоловіка, де, зокрема, докладно описує подорож і перебування на Камчатці, а також у Греції під час заколоту проти президента Каподістріаса.
Почесний член Вільного товариства любителів російської словесності.
У подружжя була одна-єдина донька — (до 1824 — між 1877 і 1879). Вона вийшла заміж за Сергія Георгійовича Тихоцького (1807—1872) — генерал-майора, учасника російсько-турецької (1828—1829) і Кримської (1853—1856) воєн. Від цього шлюбу народилося 12 дітей — 4 сина і 8 доньок.
Прямом нащадком адмірала Петра Івановича Рікорда по лінії дружини прадіда є Заслужений лікар України, доктор медицини Ольга Вадимівна Богомолець (нар. 1966 р.).
Див. також
Джерела
- Соколов Н.Рикорд Петр Иванович // Русский биографический словарь. — Рейтерн — Рольцберг. СПб., 1913. — С. 201—205.
- «Тихоцкие. География Российской империи в истории одной семьи». Сост. А. И. Тихоцкий. Издатель — Ольга Богомолец. 2012. — Т. I. — С. 46-48.
- Енциклопедія українознавства (у 10 томах) / Головний редактор В. Кубійович. — Париж, Нью-Йорк: Молоде Життя, 1954—1989.
Примітки
- Рикорд, Людмила Ивановна // Русский биографический словарь — СПб: 1913. — Т. 16. — С. 200–201.
Посилання
- А. Пирагис. «Отслужить Камчатке — и получить орден»
- Адмирал Рикорд
- Официальный сайт Острова Рикорда (РФ)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Petro Ivanovich Rikord 29 sichnya 9 lyutogo 1776 17760209 m Toropec Pskovska guberniya 16 28 lyutogo 1855 Sankt Peterburg rosijskij admiral Mandrivnik uchenij diplomat pismennik vijskovij i derzhavnij diyach Viddav sluzhbi na floti ponad 60 rokiv Petro Ivanovich RikordPetro Ivanovich Rikord 1776 1855 povnij admiral rosijskogo flotu moreplavec uchenij derzhavnij diyach Narodivsya29 sichnya 9 lyutogo 1776 1776 02 09 ToropecPomer16 28 lyutogo 1855 1855 02 28 79 rokiv Sankt PeterburgPohovannyadGromadyanstvoRosijska imperiyaDiyalnistmandrivnik doslidnik oficer VMFZakladPeterburzka akademiya naukUchasnikNapoleonivski vijniChlenstvoPeterburzka akademiya naukVijskove zvannyaadmiralU shlyubi zdDitidNagorodi Mediafajli u Vikishovishi Narodivsya 29 sichnya 1776 roku v misti Toropec Pskovskoyi guberniyi nini misto vhodit do skladu Tverskoyi oblasti RF v sim yi oficera rosijskoyi armiyi Zhana Batista Rikorda originalne prizvishe jogo predkiv po batku Rikordi sim ya batka pohodila z Nicci Mati Mariya Metcel nimkenya z Gdansku Batko persh nizh opinitisya v Rosiyi sluzhiv v avstrijskij i polskij armiyah Kar yeraV 1787 roci vstupiv na navchannya do Morskogo kadetskogo korpusu V 1792 roci otrimav zvannya gardemarina cherez dva roki zdaye ekzamen na michmana a vzhe nastupnogo 1795 roku bere uchast u bojovomu pohodi rosijskoyi eskadri u Pivnichne more dlya dopomogi Angliyi u yiyi vijni z Franciyeyu Oskilki eskadra stoyala bez dila molodij michman z dozvolu nachalstva najnyav razom z druzyami kvartiru v Londoni de vivchav anglijsku movu i vdoskonalyuvav svoyi znannya z morskoyi spravi 30 serpnya 1799 roku anglijski i rosijski vijska berut shturmom gollandske misto fortecyu Gelder V cij spravi vidznachivsya i 23 richnij Rikord za sho otrimav svij pershij bojovij orden sv Anni IV st na shpagu i z napisom Za horobrist Nastupnogo roku otrimav zvannya lejtenanta V 1802 roci lejtenant Rikord razom iz inshimi molodshimi oficerami buv napravlenij na tririchne stazhuvannya na anglijskij flot Pid chas stazhuvannya sluzhit na fregati Amazon bere uchast u podorozhah do Afriki Yamajki Madejri a takozh u bojovih diyah proti ispanskih piratskih vijskovih i torgovelnih korabliv Mis Dobroyi Nadiyi misce polonu shlyupu Diana na yakomu sluzhiv Petro Rikord V 1807 1809 rr Petro Rikord bere uchast u navkolosvitnij podorozhi na shlyupi Diana pomichnikom kapitana Oskilki na toj moment stosunki Angliyi i Rosijskoyi imperiyi pogirshilisya komandir shlyupu kapitan Vasil Golovnin viprosiv u britanskogo uryadu dozvil na plavannya v teritorialnih vodah Angliyi z naukovoyu metoyu Popri domovlenist shlyup odnak buv zatrimanij na misi Dobroyi Nadiyi na pivtora roku Diani vdalosya vtekti skoristavshis shtormovoyu pogodoyu Nastupni dva roki 1811 1813 Petro Rikord uzhe v zvannya kapitan lejtenanta proviv u plavanni na Kamchatku sklav dokladnij opis beregiv Kamchatskogo pivostrova i Rosijskoyi Ameriki Kurilskih i Aleutskih ostroviv Brav uchast u postavkah hliba dlya rosijskih kolonistiv Alyaski Incident Golovnina Same v toj chas stavsya incident na ostrovi Kunashir kapitan shlyupu Diana Vasil Golovnin buv z dvoma oficerami i kilkoma matrosami zahoplenij u polon yaponcyami Yaponiya na toj moment bula zakritoyu krayinoyu yaka ne puskala do sebe inozemciv Poza tim diyi yaponciv buli vidpoviddyu na rozgrabuvannya rosiyanami yaponskih poselen na Sahalini i Kurilskih ostrovah ishe v 1804 roci Sproba Golovnina i jogo pidleglih utekti z polonu viyavilasya bezuspishnoyu Pislya kilkoh nevdalih sprob zvilniti kapitana i jogo lyudej Petro Rikord prijnyav na sebe komanduvannya shlyupom U vidpovid na diyi yaponciv Rikord zahopiv yak zaruchnika vidomogo yaponskogo komersanta Takadayi Kaheya 1769 1827 odnogo z najbagatshih lyudej togochasnoyi Yaponiyi Svoyim druzhnim stavlennyam vin zmig peretvoriti yaponcya na svogo soyuznika Takadayi Kahej a takozh inshi yaponci yaki buli ranishe vryatovani z rozbitogo korablya vistupili poserednikami u spravi polonenogo kapitana Golovnina i jogo tovarishiv 1 zhovtnya 1813 roku rosiyani buli zvilneni Vsi ci podiyi Petro Rikord dokladno opisav u svoyij knizi Za zvilnennya svogo komandira z polonu vin buv predstavlenij do zvannya kapitana 2 go rangu i otrimav dozhittyevij pension u 1500 rubliv Nachalnik KamchatkiOrden sv Anni II st z almazami Takim ordenom buv nagorodzhenij Petro Rikord za uspishnu diyalnist z rozvitku Kamchatki V 1817 roci Rikord povertayetsya na Kamchatku ale cogo razu yak nachalnik Kamchatskoyi oblasti Za p yat rokiv perebuvannya tam zrobiv bagato dlya vivchennya prirodi cogo krayu jogo ekonomichnogo rozvitku Pobuduvav likarni shkoli vidstale selo Petropavlovsk Kamchatskij peretvoriv na morskij port Turbuvavsya pro rozvitok torgivli i remesel zahishav prirodu krayu vid grabizhnickih naskokiv kitobijnih korabliv Zaslugoyu Rikorda bulo takozh pokrashennya stosunkiv iz miscevim naselennyam i rozpovsyudzhennya mizh aborigeniv zemlerobstva i ogorodnictva Petro Rikord sklav plan rozvitku Kamchatki na nastupni desyatilittya Nastupnih nachalnikiv krayu imperator zobov yazuvav neuhilno vikonuvati cej plan Za svoyu diyalnist na Kamchatci Petro Rikord buv nagorodzhenij ordenom sv Anni II st z almazami A za svoyi naukovi praci z vivchennya Kamchatki i Kurilskih ostroviv buv obranij chlenom korespondentom Peterburzkoyi Akademiyi Nauk za specialnistyu moreplavannya i geografiya Pislya povernennya z Kamchatki Petro Rikord u berezni 1825 roku buv priznachenij kapitanom Kronshtadtskogo portu 1 sichnya 1826 roku otrimav zvannya kapitan komandora a 6 grudnya 1827 roku kontr admirala Vijskova i naukova diyalnistPrizhittyeve vidannya knigi Petra Rikorda pro plavannya do Yaponiyi Peterburg 1816 rik Zabajkalska krajova universalna naukova biblioteka im Pushkina Brav uchast u rosijsko tureckij vijni 1828 1829 rr Komanduyuchi eskadroyu z chotiroh fregativ Petro Rikord zdijsniv zimovu blokadu protoki Dardanelli pererizavshi postachannya prodovolstva do Stambulu Ci diyi pidshtovhnuli Turechchinu do ukladannya Adrianopolskogo miru za yakim nezalezhnist vid Turechchini otrimuvali Greciya Moldaviya Rumuniya Valahiya ta Serbiya Pislya vijni Rikord komanduvav rosijskoyu seredzemnomorskoyu eskadroyu yaka zabezpechuvala pidtrimku zvilnenih vid Turechchini derzhav osoblivo Greciyi Dopomagav prezidentu Greciyi Ioannu Kapodistriasu 1776 1831 do rechi kolishnomu ministru zakordonnih sprav Rosiyi pridushuvati vnutrishni zakoloti Pislya vbivstva Kapodistriasa Petro Rikord otrimav vid senatu ciyeyi krayini propoziciyu obijnyati posadu golovi derzhavi Z 1842 roku golova komitetu z pobudovi paroplaviv dlya flotu Baltijskogo i Kaspijskogo moriv Z 1843 roku povnij admiral rosijskogo flotu V 1845 roci Petro Ivanovich Rikord uzyav uchast u zasnuvanni Rosijskogo geografichnogo tovaristva piznishe stav jogo vice prezidentom Buv chlenom radi Moskovskogo universitetu Tovaristva naturalistiv Pid chas Krimskoyi vijni v 1854 1855 rr komanduvav oboronoyu portu Kronshtadt vid ob yednanoyi anglo francuzkoyi eskadri Okrim flotskoyi eskadri vikoristav dlya zahistu portu minne zagorodzhennya i beregovi batareyi Pomer 16 lyutogo 1855 roku v Peterburzi Pohovanij u Oleksandro Nevskij lavri Sim yaPetro Ivanovich Rikord buv odruzhenij z Lyudmiloyu Ivanivnoyu Korostovcevoyu Korostovec 1794 1883 Yiyi pohodzhennya vivoditsya deyakimi doslidnikami z polskogo shlyahetskogo roku Hrostovskih gerbu Ostoya z Mazovsha odin iz kotrih naprikinci XVII st perejshov na sluzhbu do moskovskogo carya Lyudmila Ivanivna Rikord vidoma svogo chasu pismennicya memuaristka i poetesa Yiyi virshi publikuvalisya v zhurnali Ukrainskij vestnik yakij vihodiv u Harkovi z 1816 po 1819 rr za iniciativi profesuri Harkivskogo universitetu v tomu zh zhurnali publikuvalisya ukrayinomovni tvori Grigoriya Kvitki Osnov yanenka kotrij buv odnim iz jogo vidavciv ta Petra Gulaka Artemovskogo Opublikuvala chotiri knigi spogadiv pro svogo cholovika de zokrema dokladno opisuye podorozh i perebuvannya na Kamchatci a takozh u Greciyi pid chas zakolotu proti prezidenta Kapodistriasa Pochesnij chlen Vilnogo tovaristva lyubiteliv rosijskoyi slovesnosti U podruzhzhya bula odna yedina donka do 1824 mizh 1877 i 1879 Vona vijshla zamizh za Sergiya Georgijovicha Tihockogo 1807 1872 general majora uchasnika rosijsko tureckoyi 1828 1829 i Krimskoyi 1853 1856 voyen Vid cogo shlyubu narodilosya 12 ditej 4 sina i 8 donok Pryamom nashadkom admirala Petra Ivanovicha Rikorda po liniyi druzhini pradida ye Zasluzhenij likar Ukrayini doktor medicini Olga Vadimivna Bogomolec nar 1966 r Div takozhTihockij Sergij Georgijovich Tihocka Olga Georgiyivna Tihocki Bogomolci Bogomolec Olga Vadimivna Ukrainskij VestnikDzherelaSokolov N Rikord Petr Ivanovich Russkij biograficheskij slovar Rejtern Rolcberg SPb 1913 S 201 205 Tihockie Geografiya Rossijskoj imperii v istorii odnoj semi Sost A I Tihockij Izdatel Olga Bogomolec 2012 T I S 46 48 Enciklopediya ukrayinoznavstva u 10 tomah Golovnij redaktor V Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode Zhittya 1954 1989 PrimitkiRikord Lyudmila Ivanovna Russkij biograficheskij slovar SPb 1913 T 16 S 200 201 d Track Q21175487d Track Q656d Track Q25875182d Track Q1960551PosilannyaA Piragis Otsluzhit Kamchatke i poluchit orden Admiral Rikord Oficialnyj sajt Ostrova Rikorda RF