Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Швайпольт Фіоль або Святополк Фіоль нім Schweipolt Fiol також Sweipolt Fiol Sebald Vehl або Veyl близько 1460 між 7 трав

Фіоль Швайпольт

Фіоль Швайпольт

Швайпольт Фіоль (або Святополк Фіоль, нім. Schweipolt Fiol, також Sweipolt Fiol, Sebald Vehl або Veyl; близько 1460 — між 7 травня 1525 і 16 травня 1526) — засновник слов'янського книговидання кириличним шрифтом.

Швайпольт Фіоль
Народивсябл. 1460
Нойштадт-на-Айші, Франконія
Помер1525/1526
Левоча, Спішска Нова Вес, Словаччина або Краків, Королівство Польське
·старість
Країнаimage Королівство Польське
image Священна Римська імперія
image Угорське королівство
Національністьнімець (за деякими припущеннями — русин)
Місце проживанняКраків, Левоча (тоді Угорщина, нині Словаччина)
Діяльністьпідприємець, друкар другої половини 15 століття
Відомий завдякипідприємець, друкар другої половини XV століття
ЧленствоПрограма ЮНЕСКО «Пам'ять світу»

Біографія

image
Другий аркуш Октоїха
image
image
Кінцівка з видань Швайпольта Фіоля 1491 року — найстарших видань, друкованих у Кракові для українських і білоруських земель, поки католицьке духовенство їх не заборонило
image
Друкарська машина, створена Йогансом Гутенбергом, якою користувався Фіоль

Уродженець міста Нойштадт-на-Айші над р. Айш у Франконії (Німеччина), німець або русин за походженням. Можливо, як мандрівний челядник, 1479 року прибув до Кракова, цього року отримав права міщанина як вишивальник золотом («гафцяр золотар») (нім. Perlenhaftir). Мав власну справу перед 1483 роком, за посередництвом цеху золотарів знаходив учнів.

На кошти багатого краківського міщанина, райці, «правдивого гірничого короля Угорщини» Яна Тужона (Йоганна Турзо) заснував друкарню на кириличних шрифтах, виготовлених Рудольфом Борсдорфом з Бравншвайґу. Фіоль перший надрукував книги церковно-слов'янською мовою: (або «Октоїх», 1491, з українськими мовними ознаками) з дереворитом «Розп'яття», «Часословець» (1491), «Тріодь пісну» (не датована) і «Тріодь цвітну» (1491).

Друкування книг кирилицею зустріло спротив католицького кліру через буллу 1487 року Папи Інокентія VIII щодо цензури друків. Незважаючи на те, що два сини Я. Тужона були каноніками (потім стали єпископами), йому було складно без зусиль владнати конфлікт. Цьому також сприяли «єретичні» погляди Ш. Фіоля, які він відкрито висловлював. 21 листопада 1491 Я. Тужон та його швагер Ян Тешнар виклали 1000 дукатів за Ш. Фіоля як поруку при умові, що він стане перед судом біскупів після першого ж виклику. Через три дні Ш. Фіоль найняв захисника Яна з Клєпажа. Швайпольта Фіоля звинуватили в «єресі».

Книги були обкладені «секвестром», Швайпольт Фіоль був ув'язнений. Я. Тужон не міг нічого «вирішити» в Кракові, звернувся до сина — члена Ґнєзненської капітули РКЦ. 19 січня 1492 була відмова примаса та капітули в справі поширення книг руською мовою (тобто писемною українською).

22 березня 1492 Швайпольт Фіоль вийшов з ув'язнення, склавши перед судом (в складі — найкращі краківські теологи, каноністи) «урочисту відмову від всіх закидів». Внаслідок конфлікту з місцевим кліром покинув Краків і жив у Левочі на сході Словаччини. За свідченням Захарії Копистенського, книги Фіоля були поширені на території сучасної України ще в 20-их роках XVII століття.

Збереглося 79 примірників видань Фіоля. Один з них — «Часословець» — зберігався в колекції одеського чиновника (1806 — після 1870), відомого в місті колекціонера стародруків (після його смерті колекція разом із «Часословом» була передана до бібліотеки Одеського (на той час Новоросійського) університету.

Швайпольт Фіоль виявив себе і в іншій іпостасі — як винахідник. 9 березня 1489 польський король Казимир видав майстрові привілей на винайдену ним машину для відпомповування води з шахт, призначену для свинцевих рудників в Олькуші.

1511 року мав права міщанина словацької Левочі. Останні роки життя провів у Кракові, жив на пенсію, яку виплачував агент Тужонів.

Був одружений з донькою заможного краківського різьбяра Міколая Любчича (з Ґлупчиць). Дружина якийсь час вела його «золотарські» справи. Дітей не мали..

У 2016 році на державному рівні в Україні відзначався ювілей — 525 років з часу виходу у світ перших друкованих староукраїнською мовою книжок у Кракові Ш. Фіолем («Осьмогласник», «Часословець», «Тріодь цвітна» для церковного вжитку) (1491).

Див. також

Примітки

  1. Семенюк С. Історія Українського народу… — С. 125.
  2. Kozłowska-Budkowa Zofia. Fiol (Fyol, Feyl, Fayl, Vayl) Szwajpolt. (†1525/6)… S. 470
  3. Языки мира: Славянские языки / РАН. Институт языкознания; Ред. колл.: А. М. Молдован. С. С. Скорвид, А. А. Кибрик и др. — Москва: Academia, 2005. — 656 с. — С. 34. — (Языки мира) — . (рос.)
  4. Галенчанка Г. Фіёль // Вялікае Княства Літоўскае. — Т. 2: Кадэцкі корпус — Яцкевіч. — Мінск: Беларуская Энцыклапедыя імя П.Броўкі, 2005. — 788 с.: іл. — с. 702. .
  5. Kozłowska-Budkowa Zofia. Fiol (Fyol, Feyl, Fayl, Vayl) Szwajpolt. (†1525/6)… S. 471
  6. . Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 3 лютого 2018.

Джерела

Посилання

  • Фіоль Швайпольт (Святополк) // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 1984. — 1000 екз.
  • Фіоль Швайпольт // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
  • Ісаєвич Ярослав. Початки кириличного друкарства [ 4 грудня 2008 у Wayback Machine.] // Українське книговидання: витоки, розвиток, проблеми. — Львів, 2002. — С. 87—94.
  • Волкотруб Л. М. Швайпольт Фіоль-першодрукар українських книжок [ 18 грудня 2019 у Wayback Machine.] // Сучасні тенденції розвитку освіти і науки в інтердисциплінарному контексті: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. — Ченстохова-Ужгород-Дрогобич: Посвіт, 2016. — С. 32—34.
  • Oktoechos Szwajpolta Fiola [ 5 лютого 2005 у Wayback Machine.]
  • Сірополко С. Швайпольт Фіоль — перший друкар слов'янських кирилівських книг [ 18 грудня 2019 у Wayback Machine.]. — Краків, 1943. — 15 с.
image Це незавершена стаття про особу.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Shvajpolt Fiol abo Svyatopolk Fiol nim Schweipolt Fiol takozh Sweipolt Fiol Sebald Vehl abo Veyl blizko 1460 mizh 7 travnya 1525 i 16 travnya 1526 zasnovnik slov yanskogo knigovidannya kirilichnim shriftom Shvajpolt FiolNarodivsyabl 1460 Nojshtadt na Ajshi FrankoniyaPomer1525 1526 Levocha Spishska Nova Ves Slovachchina abo Krakiv Korolivstvo Polske staristKrayina Korolivstvo Polske Svyashenna Rimska imperiya Ugorske korolivstvoNacionalnistnimec za deyakimi pripushennyami rusin Misce prozhivannyaKrakiv Levocha todi Ugorshina nini Slovachchina Diyalnistpidpriyemec drukar drugoyi polovini 15 stolittyaVidomij zavdyakipidpriyemec drukar drugoyi polovini XV stolittyaChlenstvoPrograma YuNESKO Pam yat svitu Mediafajli u VikishovishiBiografiyaDrugij arkush Oktoyiha Kincivka z vidan Shvajpolta Fiolya 1491 roku najstarshih vidan drukovanih u Krakovi dlya ukrayinskih i biloruskih zemel poki katolicke duhovenstvo yih ne zaboronilo Drukarska mashina stvorena Jogansom Gutenbergom yakoyu koristuvavsya Fiol Urodzhenec mista Nojshtadt na Ajshi nad r Ajsh u Frankoniyi Nimechchina nimec abo rusin za pohodzhennyam Mozhlivo yak mandrivnij chelyadnik 1479 roku pribuv do Krakova cogo roku otrimav prava mishanina yak vishivalnik zolotom gafcyar zolotar nim Perlenhaftir Mav vlasnu spravu pered 1483 rokom za poserednictvom cehu zolotariv znahodiv uchniv Na koshti bagatogo krakivskogo mishanina rajci pravdivogo girnichogo korolya Ugorshini Yana Tuzhona Joganna Turzo zasnuvav drukarnyu na kirilichnih shriftah vigotovlenih Rudolfom Borsdorfom z Bravnshvajgu Fiol pershij nadrukuvav knigi cerkovno slov yanskoyu movoyu abo Oktoyih 1491 z ukrayinskimi movnimi oznakami z derevoritom Rozp yattya Chasoslovec 1491 Triod pisnu ne datovana i Triod cvitnu 1491 Drukuvannya knig kiriliceyu zustrilo sprotiv katolickogo kliru cherez bullu 1487 roku Papi Inokentiya VIII shodo cenzuri drukiv Nezvazhayuchi na te sho dva sini Ya Tuzhona buli kanonikami potim stali yepiskopami jomu bulo skladno bez zusil vladnati konflikt Comu takozh spriyali yeretichni poglyadi Sh Fiolya yaki vin vidkrito vislovlyuvav 21 listopada 1491 Ya Tuzhon ta jogo shvager Yan Teshnar viklali 1000 dukativ za Sh Fiolya yak poruku pri umovi sho vin stane pered sudom biskupiv pislya pershogo zh vikliku Cherez tri dni Sh Fiol najnyav zahisnika Yana z Klyepazha Shvajpolta Fiolya zvinuvatili v yeresi Knigi buli obkladeni sekvestrom Shvajpolt Fiol buv uv yaznenij Ya Tuzhon ne mig nichogo virishiti v Krakovi zvernuvsya do sina chlena Gnyeznenskoyi kapituli RKC 19 sichnya 1492 bula vidmova primasa ta kapituli v spravi poshirennya knig ruskoyu movoyu tobto pisemnoyu ukrayinskoyu 22 bereznya 1492 Shvajpolt Fiol vijshov z uv yaznennya sklavshi pered sudom v skladi najkrashi krakivski teologi kanonisti urochistu vidmovu vid vsih zakidiv Vnaslidok konfliktu z miscevim klirom pokinuv Krakiv i zhiv u Levochi na shodi Slovachchini Za svidchennyam Zahariyi Kopistenskogo knigi Fiolya buli poshireni na teritoriyi suchasnoyi Ukrayini she v 20 ih rokah XVII stolittya Zbereglosya 79 primirnikiv vidan Fiolya Odin z nih Chasoslovec zberigavsya v kolekciyi odeskogo chinovnika 1806 pislya 1870 vidomogo v misti kolekcionera starodrukiv pislya jogo smerti kolekciya razom iz Chasoslovom bula peredana do biblioteki Odeskogo na toj chas Novorosijskogo universitetu Shvajpolt Fiol viyaviv sebe i v inshij ipostasi yak vinahidnik 9 bereznya 1489 polskij korol Kazimir vidav majstrovi privilej na vinajdenu nim mashinu dlya vidpompovuvannya vodi z shaht priznachenu dlya svincevih rudnikiv v Olkushi 1511 roku mav prava mishanina slovackoyi Levochi Ostanni roki zhittya proviv u Krakovi zhiv na pensiyu yaku viplachuvav agent Tuzhoniv Buv odruzhenij z donkoyu zamozhnogo krakivskogo rizbyara Mikolaya Lyubchicha z Glupchic Druzhina yakijs chas vela jogo zolotarski spravi Ditej ne mali U 2016 roci na derzhavnomu rivni v Ukrayini vidznachavsya yuvilej 525 rokiv z chasu vihodu u svit pershih drukovanih staroukrayinskoyu movoyu knizhok u Krakovi Sh Fiolem Osmoglasnik Chasoslovec Triod cvitna dlya cerkovnogo vzhitku 1491 Div takozhInkunabula Drukarstvo Ukrayinske drukarstvo Dropan Stepan Faksimile Ostrozka drukarnya Ostrozka Bibliya Pam yatnik Ivanovi Fedorovu Lviv Muzej mistectva davnoyi ukrayinskoyi knigi Lviv Muzej knigi ta drukarstva Ukrayini Kiyiv Ivan Fedorov TihockiPrimitkiSemenyuk S Istoriya Ukrayinskogo narodu S 125 Kozlowska Budkowa Zofia Fiol Fyol Feyl Fayl Vayl Szwajpolt 1525 6 S 470 Yazyki mira Slavyanskie yazyki RAN Institut yazykoznaniya Red koll A M Moldovan S S Skorvid A A Kibrik i dr Moskva Academia 2005 656 s S 34 Yazyki mira ISBN 5 87444 216 X ros Galenchanka G Fiyol Vyalikae Knyastva Litoyskae T 2 Kadecki korpus Yackevich Minsk Belaruskaya Encyklapedyya imya P Broyki 2005 788 s il s 702 ISBN 985 11 0378 0 Kozlowska Budkowa Zofia Fiol Fyol Feyl Fayl Vayl Szwajpolt 1525 6 S 471 Arhiv originalu za 27 bereznya 2019 Procitovano 3 lyutogo 2018 DzherelaGajko G Bileckij V Mikos T Hmura Ya Girnictvo j pidzemni sporudi v Ukrayini ta Polshi narisi z istoriyi Doneck UKCentr Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi 2009 296 s Fiol Fiol Shvajpolt Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Enciklopediya ukrayinoznavstva dlya shkolyariv i studentiv Doneck Stalker 2000 496 s Isayevich Ya D Fiol Shvajpolt 14 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 305 ISBN 978 966 00 1359 9 Korsak I Imena tvoyi Ukrayino 25 kvitnya 2012 u Wayback Machine Luck Tverdinya 2007 S 43 48 Semenyuk S Istoriya Ukrayinskogo narodu Lviv Apriori 2010 608 s ISBN 978 966 2154 14 6 Kozlowska Budkowa Zo Fiol Fyol Feyl Fayl Vayl Szwajpolt 1525 6 Polski Slownik Biograficzny Krakow PAU 1948 T VI 5 zesz 30 S 470 471 pol Szwejkowska H Ksiazka drukowana XV XVIII wieku Zarys historyczny Wyd 3 popr Wroclaw Warszawa PWN 1980 pol Tihockie Geografiya Rossijskoj imperii v istorii odnoj semi Sost A I Tihockij Olga Bogomolec 2012 T 1 S 56 57 PosilannyaFiol Shvajpolt Svyatopolk Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1967 T 8 kn XVI Literi Ush Ya S 1984 1000 ekz Fiol Shvajpolt Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Isayevich Yaroslav Pochatki kirilichnogo drukarstva 4 grudnya 2008 u Wayback Machine Ukrayinske knigovidannya vitoki rozvitok problemi Lviv 2002 S 87 94 Volkotrub L M Shvajpolt Fiol pershodrukar ukrayinskih knizhok 18 grudnya 2019 u Wayback Machine Suchasni tendenciyi rozvitku osviti i nauki v interdisciplinarnomu konteksti Materiali Mizhnarodnoyi naukovo praktichnoyi konferenciyi Chenstohova Uzhgorod Drogobich Posvit 2016 S 32 34 Oktoechos Szwajpolta Fiola 5 lyutogo 2005 u Wayback Machine Siropolko S Shvajpolt Fiol pershij drukar slov yanskih kirilivskih knig 18 grudnya 2019 u Wayback Machine Krakiv 1943 15 s Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ