Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Олександра Яківна Єфименко | |
|---|---|
 | |
| Народилася | 18 (30) квітня 1848 Варзуга, Кольський повіт, Архангельська губернія, Російська імперія |
| Померла | 18 грудня 1918 (70 років) Верхня Писарівка, Вовчанський повіт, Харківська губернія |
| Поховання | Бугаївка |
| Країна |  Російська імперія |
| Підданство | Російська імперія |
| Національність | Російська імперія |
| Діяльність | історик, етнографка |
| Alma mater | Архангельське училище |
| Галузь | історія, етнографія |
| Заклад | Бестужевські курси у Петербурзі |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | почесний доктор історії (1910) |
| Відома завдяки: | історик, етнограф |
| Батько | Ставровський Яків Іванович |
| У шлюбі з | Єфименко Петро Савич |
| Діти | Олександра, Тетяна, Тарас, Петро |
 Роботи у Вікіджерелах Єфименко Олександра Яківна у Вікісховищі | |
Олекса́ндра Я́ківна Єфи́менко (до шлюбу Ставро́вська; 18 (30) квітня 1848 — 18 грудня 1918) — українська історикиня і етнографиня, перша жінка в Російській імперії, що здобула ступінь докторка історії honoris causa (1910), у 1907–1917 професорка російської історії на Бестужевських курсах у Петербурзі. Авторка праць про політичний та соціально-економічний устрій України XVII—XVIII ст.
Життєпис
Народилася у селі Варзуга (нині Мурманської області) в сім'ї колезького асесора Якова Івановича Ставровського. У 1850 році сім'я Ставровських переїхала до Архангельська. З 1857 по 1863 рік Олександра Ставровська навчалася в Архангельському училищі для дівчат, після закінчення якого отримавши атестат з відзнакою та фах домашньої вчительки. Одразу ж після закінчення навчання почала працювати в Холмогорському двокласному церковно-парафіяльному училищі для дівчат у Холмогорах.
Незабаром Олександра Ставровська познайомилася з Петром Єфименком, який був висланий з України, де був активним учасником Харківсько-Київського таємного товариства. У 1870 році Єфименко та Ставровська повінчалися у холмогорській церкві.
В Архангельську Єфименко вивчає архівні матеріали, досліджує місцеві наріччя, продовжує знайомство зі звичаями народностей Півночі. В «Архангельских губернских ведомостях», в інших газетах та журналах друкуються її статті, у яких вона заявляє про себе як про талановиту вчену.
На численні прохання молодій сім'ї дозволяють 1873 року переїхати спочатку до Воронежа. Продовжуючи і тут займатися дослідницькою працею, Олександра Яківна на основі зібраного раніш документального матеріалу підготовила й передала до друку цілу низку статей, у яких розвивала свої погляди на історію шлюбних відносин та сім'ї. До найбільш значних її досягнень у той час належить праця «Артели в Архангельской губернии», опублікована в першому випуску «Сборника материалов об артелях России» (СПб., 1873). Олександра Яківна довела, що ці артілі в умовах розвитку капіталізму були лише знаряддям для збагачення заможних селян, і розкрила причини, що обумовлювали виникнення такої форми життєвого укладу й організації виробничого процесу в селянському середовищі російської Півночі.
Пізніше подружжя переїде до Самари, у 1877 році до Чернігова, а у 1879 — до Харкова, де Олександра Єфименко стає активною діячкою Історично-філологічного товариства при Харківському університеті. Олександра Єфименко багато друкувалася (передусім у «Кіевская старина»). З'явилися її перші публікації в часописі «Детское чтение».
Так у часописі «Кіевская старина» були надруковані праці Олександри Єфименко: «Копные суды в Левобережной Украине» (1888), «Архиерейский подарок» (1888), «Два наместника» (1889), «Двенадцать пунктов Вельяминова» (1889), «Бедствия евреев в Южной Руси XIX века» (1889), «Турбаевская катастрофа» (1891), «Очерки истории Правобережной Украины» (1894—1895) та ряд інших.
Своїм вчителем в українознавстві О. Я. Єфименко вважала Володимира Антоновича. У 1896 р. Олександра Єфименко посіла перше місце в конкурсі на найкращий підручник з історії України; також написала «Елементарний підручник російської історії», що витримав сім видань (1911—1918). Вивчала Єфименко і культуру України. Активно виступала за присвоєння офіційного статусу українській мові (царським указом від 1878 року було заборонено друк українською мовою). Відповідно до теорії, розробленої Єфименко, спочатку основним типом землеволодіння на Півдні було дворище, якому на Півночі відповідало печище; саме ці типи землеволодіння і поклали початок громаді (див. роботу Єфименко «Дворищное землевладение в Южной Руси», 1892). Єфименко передбачала неминучий розвиток капіталізму в Росії.
У восьмому номері журнала «Вестник Европы» за 1891 р. вийшла з друку робота Єфименко «Малорусское дворянство и его судьба», яка відразу ж привернула увагу широкого кола дослідників. Уперше після А. М. Лазаревського Олександра Єфименко спробувала розкрити в українській історіографії витоки й генезис формування дворянського стану.
У середині 90-х років Єфименко продовжує активно працювати над історією України. У 1894—1895 рр. журнал «Киевская старина» опублікував її велику працю «Очерки истории Правобережной Украины».
Вела активну громадську діяльність; так, Єфименко була заступницею голови Харківського видавничого комітету, організаторкою у Харкові історичного гуртка; виступала за жіночу емансипацію; читала лекції в Харківській бібліотеці.
У 1907 році Олександра Єфименко разом із сім'єю переїхала до Петербурга, де очолювала кафедру та викладала історію України на Бестужевських вищих жіночих курсах. У 1910 р. Харківський університет присудив Єфименко науковий ступінь почесного доктора історії (перша жінка в Росії, яка здобула таке визнання). У Петербурзі Олександра Єфименко мешкала аж до закриття Вищих жіночих курсів.
У 1917 році переїхала в село Писарівку на Харківщину. Трагічно загинула на хуторі Любочка разом з донькою Тетяною під час нападу банди.
Могила Олександри Яківни знаходиться на території середньої школи села Бугаївка Вовчанського району Харківської області.
Олександра Яківна — авторка праць, написаних на ґрунті народницького підходу до історичних явищ. В її творчому доробку особливе місце займає «Історія українського народу», в якій висвітлюється історичний процес в Україні з найдавніших часів до XIX ст.
Доробок
- Исследования народной жизни. Выпуск 1, 1884; (рос.)
- Южная Русь (в 2-х тт.). 1905; (рос.)
- История украинского народа (Вып. 1; Вып. 2) 1906; (рос.)
- Элементарный учебник русской истории. 1896 (рос.)
- Учебник русской истории: Для старших классов среднеучебных заведений. 1909; (рос.)
- Элементарный учебник русской истории. Курс эпизодический для младших классов. 1912; (рос.)
- Начальное руководство по украинско-великорусской истории (для народных школ). 1919. (рос.)
Література
- Єфименко Олександра Яківна // Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — .
- Багалій Д. I. Харківська доба діяльності Олександри Єфименко (1879—1906).
- П. Г. Марков. А. Я. Ефименко — историк Украины. — К.: изд-во КГУ, 1966 (рос.)
- Скакун О. Ф. Історичні погляди О. Я. Єфименко. // Український історичний журнал. — № 1, 1967.
- В. А. Смолий. А. Я. Ефименко: очерк жизни и научного творчества.// Ефименко А. Я. История украинского народа. — К.: «Лыбидь», 1990, с. 403—426 (рос.)
- А. Капелер. Самоучка, жінка, кацапка: Олександра Єфименко та Київська історична школа [ 26 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Україна Модерна. — К. 2010. — с. 46 — 76.
- Я. Сурман. Александра і Петро Єфименки: імперські біографії та histoire croisée [ 16 квітня 2014 у Wayback Machine.] // Україна Модерна (Онлайн). — 15 березня 2014.
- І. Шаров Вчені України: 100 видатних імен — К.:АртЕк, 2006. ISBN 966-505-054-0 [ 14 січня 2017 у Wayback Machine.]
- Ясь О. "Вступна стаття до розвідки О. Єфименко «Письма из хутора. Об украинской истории (До 170-річчя О. Єфименко та 100-ліття першої публікації її допису)» // Український історичний журнал. – 2018. — № 1. — С. 174—183.
- Ефименко А. Я. История украинского народа. Вып. 1 / А. Я. Ефименко. — СПб. : Изд. Акц. Общ. Брокгауз-Ефрон, 1906. — 390 с. — (История Европы по эпохам и странам в средние века и новое время / под ред. Н. И. Кареева и И. В. Лучицкого). [ 9 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Ефименко А. Я. Малорусское дворянство и его судьба // Южная Русь— Т. 1.
Примітки
- . kharkov.vbelous.net. Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 9 березня 2021.
- Элементарный учебник русской истории [ 1 травня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
Посилання
- Єфименко Олександра Яківна [ 4 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — С. 420. — .
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Єфименко Олександра Яківна |
- Пінчук Ю. А. Енциклопедія історії України. Єфименко Олександра Яківна [ 1 травня 2018 у Wayback Machine.]. К.: Видавництво «Наукова думка», 2005. 672 с.: іл.
- Єфименкова (Ставровська) Олександра [ 4 травня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 2 : Д — Є, кн. 3. — С. 430. — 1000 екз.
- Биография А. Я. Ефименко [ 9 вересня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- Платонов С. Ф. Александра Яковлевна Ефименко: некролог. [ 20 лютого 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- Збірник науково-дослідчої катедри історії української культури. Т. 10 : присвяч. пам'яті О. Я. Єфименкової / Н. К. О. Сектор науки. — Харків: Держвидав України, 1930. — 180 с. [ 4 травня 2021 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття про історика. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Batko Posada Diti Druzhina Mati Cholovik Oleksandra Yakivna YefimenkoNarodilasya18 30 kvitnya 1848 1848 04 30 Varzuga Kolskij povit Arhangelska guberniya Rosijska imperiyaPomerla18 grudnya 1918 1918 12 18 70 rokiv Verhnya Pisarivka Vovchanskij povit Harkivska guberniyaPohovannyaBugayivkaKrayina Rosijska imperiyaPiddanstvoRosijska imperiyaNacionalnistRosijska imperiyaDiyalnististorik etnografkaAlma materArhangelske uchilisheGaluzistoriya etnografiyaZakladBestuzhevski kursi u PeterburziVchene zvannyaprofesorNaukovij stupinpochesnij doktor istoriyi 1910 Vidoma zavdyaki istorik etnografBatkoStavrovskij Yakiv IvanovichU shlyubi zYefimenko Petro SavichDitiOleksandra Tetyana Taras PetroRoboti u Vikidzherelah Yefimenko Oleksandra Yakivna u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Yefimenko Mogila Oleksandri Yakivni Yefimenko Mogila Oleksandri Yakivni Yefimenko Oleksa ndra Ya kivna Yefi menko do shlyubu Stavro vska 18 30 kvitnya 1848 18480430 18 grudnya 1918 ukrayinska istorikinya i etnografinya persha zhinka v Rosijskij imperiyi sho zdobula stupin doktorka istoriyi honoris causa 1910 u 1907 1917 profesorka rosijskoyi istoriyi na Bestuzhevskih kursah u Peterburzi Avtorka prac pro politichnij ta socialno ekonomichnij ustrij Ukrayini XVII XVIII st ZhittyepisNarodilasya u seli Varzuga nini Murmanskoyi oblasti v sim yi kolezkogo asesora Yakova Ivanovicha Stavrovskogo U 1850 roci sim ya Stavrovskih pereyihala do Arhangelska Z 1857 po 1863 rik Oleksandra Stavrovska navchalasya v Arhangelskomu uchilishi dlya divchat pislya zakinchennya yakogo otrimavshi atestat z vidznakoyu ta fah domashnoyi vchitelki Odrazu zh pislya zakinchennya navchannya pochala pracyuvati v Holmogorskomu dvoklasnomu cerkovno parafiyalnomu uchilishi dlya divchat u Holmogorah Nezabarom Oleksandra Stavrovska poznajomilasya z Petrom Yefimenkom yakij buv vislanij z Ukrayini de buv aktivnim uchasnikom Harkivsko Kiyivskogo tayemnogo tovaristva U 1870 roci Yefimenko ta Stavrovska povinchalisya u holmogorskij cerkvi V Arhangelsku Yefimenko vivchaye arhivni materiali doslidzhuye miscevi narichchya prodovzhuye znajomstvo zi zvichayami narodnostej Pivnochi V Arhangelskih gubernskih vedomostyah v inshih gazetah ta zhurnalah drukuyutsya yiyi statti u yakih vona zayavlyaye pro sebe yak pro talanovitu vchenu Na chislenni prohannya molodij sim yi dozvolyayut 1873 roku pereyihati spochatku do Voronezha Prodovzhuyuchi i tut zajmatisya doslidnickoyu praceyu Oleksandra Yakivna na osnovi zibranogo ranish dokumentalnogo materialu pidgotovila j peredala do druku cilu nizku statej u yakih rozvivala svoyi poglyadi na istoriyu shlyubnih vidnosin ta sim yi Do najbilsh znachnih yiyi dosyagnen u toj chas nalezhit pracya Arteli v Arhangelskoj gubernii opublikovana v pershomu vipusku Sbornika materialov ob artelyah Rossii SPb 1873 Oleksandra Yakivna dovela sho ci artili v umovah rozvitku kapitalizmu buli lishe znaryaddyam dlya zbagachennya zamozhnih selyan i rozkrila prichini sho obumovlyuvali viniknennya takoyi formi zhittyevogo ukladu j organizaciyi virobnichogo procesu v selyanskomu seredovishi rosijskoyi Pivnochi Piznishe podruzhzhya pereyide do Samari u 1877 roci do Chernigova a u 1879 do Harkova de Oleksandra Yefimenko staye aktivnoyu diyachkoyu Istorichno filologichnogo tovaristva pri Harkivskomu universiteti Oleksandra Yefimenko bagato drukuvalasya peredusim u Kievskaya starina Z yavilisya yiyi pershi publikaciyi v chasopisi Detskoe chtenie Tak u chasopisi Kievskaya starina buli nadrukovani praci Oleksandri Yefimenko Kopnye sudy v Levoberezhnoj Ukraine 1888 Arhierejskij podarok 1888 Dva namestnika 1889 Dvenadcat punktov Velyaminova 1889 Bedstviya evreev v Yuzhnoj Rusi XIX veka 1889 Turbaevskaya katastrofa 1891 Ocherki istorii Pravoberezhnoj Ukrainy 1894 1895 ta ryad inshih Svoyim vchitelem v ukrayinoznavstvi O Ya Yefimenko vvazhala Volodimira Antonovicha U 1896 r Oleksandra Yefimenko posila pershe misce v konkursi na najkrashij pidruchnik z istoriyi Ukrayini takozh napisala Elementarnij pidruchnik rosijskoyi istoriyi sho vitrimav sim vidan 1911 1918 Vivchala Yefimenko i kulturu Ukrayini Aktivno vistupala za prisvoyennya oficijnogo statusu ukrayinskij movi carskim ukazom vid 1878 roku bulo zaboroneno druk ukrayinskoyu movoyu Vidpovidno do teoriyi rozroblenoyi Yefimenko spochatku osnovnim tipom zemlevolodinnya na Pivdni bulo dvorishe yakomu na Pivnochi vidpovidalo pechishe same ci tipi zemlevolodinnya i poklali pochatok gromadi div robotu Yefimenko Dvorishnoe zemlevladenie v Yuzhnoj Rusi 1892 Yefimenko peredbachala neminuchij rozvitok kapitalizmu v Rosiyi U vosmomu nomeri zhurnala Vestnik Evropy za 1891 r vijshla z druku robota Yefimenko Malorusskoe dvoryanstvo i ego sudba yaka vidrazu zh privernula uvagu shirokogo kola doslidnikiv Upershe pislya A M Lazarevskogo Oleksandra Yefimenko sprobuvala rozkriti v ukrayinskij istoriografiyi vitoki j genezis formuvannya dvoryanskogo stanu U seredini 90 h rokiv Yefimenko prodovzhuye aktivno pracyuvati nad istoriyeyu Ukrayini U 1894 1895 rr zhurnal Kievskaya starina opublikuvav yiyi veliku pracyu Ocherki istorii Pravoberezhnoj Ukrainy Vela aktivnu gromadsku diyalnist tak Yefimenko bula zastupniceyu golovi Harkivskogo vidavnichogo komitetu organizatorkoyu u Harkovi istorichnogo gurtka vistupala za zhinochu emansipaciyu chitala lekciyi v Harkivskij biblioteci U 1907 roci Oleksandra Yefimenko razom iz sim yeyu pereyihala do Peterburga de ocholyuvala kafedru ta vikladala istoriyu Ukrayini na Bestuzhevskih vishih zhinochih kursah U 1910 r Harkivskij universitet prisudiv Yefimenko naukovij stupin pochesnogo doktora istoriyi persha zhinka v Rosiyi yaka zdobula take viznannya U Peterburzi Oleksandra Yefimenko meshkala azh do zakrittya Vishih zhinochih kursiv U 1917 roci pereyihala v selo Pisarivku na Harkivshinu Tragichno zaginula na hutori Lyubochka razom z donkoyu Tetyanoyu pid chas napadu bandi Mogila Oleksandri Yakivni znahoditsya na teritoriyi serednoyi shkoli sela Bugayivka Vovchanskogo rajonu Harkivskoyi oblasti Oleksandra Yakivna avtorka prac napisanih na grunti narodnickogo pidhodu do istorichnih yavish V yiyi tvorchomu dorobku osoblive misce zajmaye Istoriya ukrayinskogo narodu v yakij visvitlyuyetsya istorichnij proces v Ukrayini z najdavnishih chasiv do XIX st DorobokIssledovaniya narodnoj zhizni Vypusk 1 1884 ros Yuzhnaya Rus v 2 h tt 1905 ros Istoriya ukrainskogo naroda Vyp 1 Vyp 2 1906 ros Elementarnyj uchebnik russkoj istorii 1896 ros Uchebnik russkoj istorii Dlya starshih klassov sredneuchebnyh zavedenij 1909 ros Elementarnyj uchebnik russkoj istorii Kurs epizodicheskij dlya mladshih klassov 1912 ros Nachalnoe rukovodstvo po ukrainsko velikorusskoj istorii dlya narodnyh shkol 1919 ros LiteraturaYefimenko Oleksandra Yakivna Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 Bagalij D I Harkivska doba diyalnosti Oleksandri Yefimenko 1879 1906 P G Markov A Ya Efimenko istorik Ukrainy K izd vo KGU 1966 ros Skakun O F Istorichni poglyadi O Ya Yefimenko Ukrayinskij istorichnij zhurnal 1 1967 V A Smolij A Ya Efimenko ocherk zhizni i nauchnogo tvorchestva Efimenko A Ya Istoriya ukrainskogo naroda K Lybid 1990 s 403 426 ros A Kapeler Samouchka zhinka kacapka Oleksandra Yefimenko ta Kiyivska istorichna shkola 26 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Ukrayina Moderna K 2010 s 46 76 Ya Surman Aleksandra i Petro Yefimenki imperski biografiyi ta histoire croisee 16 kvitnya 2014 u Wayback Machine Ukrayina Moderna Onlajn 15 bereznya 2014 I Sharov Vcheni Ukrayini 100 vidatnih imen K ArtEk 2006 ISBN 966 505 054 0 14 sichnya 2017 u Wayback Machine Yas O Vstupna stattya do rozvidki O Yefimenko Pisma iz hutora Ob ukrainskoj istorii Do 170 richchya O Yefimenko ta 100 littya pershoyi publikaciyi yiyi dopisu Ukrayinskij istorichnij zhurnal 2018 1 S 174 183 Efimenko A Ya Istoriya ukrainskogo naroda Vyp 1 A Ya Efimenko SPb Izd Akc Obsh Brokgauz Efron 1906 390 s Istoriya Evropy po epoham i stranam v srednie veka i novoe vremya pod red N I Kareeva i I V Luchickogo 9 serpnya 2020 u Wayback Machine Efimenko A Ya Malorusskoe dvoryanstvo i ego sudba Yuzhnaya Rus T 1 Primitki kharkov vbelous net Arhiv originalu za 4 travnya 2021 Procitovano 9 bereznya 2021 Elementarnyj uchebnik russkoj istorii 1 travnya 2018 u Wayback Machine ros PosilannyaYefimenko Oleksandra Yakivna 4 serpnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 2 D J S 420 ISBN 966 7492 00 8 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Yefimenko Oleksandra Yakivna Pinchuk Yu A Enciklopediya istoriyi Ukrayini Yefimenko Oleksandra Yakivna 1 travnya 2018 u Wayback Machine K Vidavnictvo Naukova dumka 2005 672 s il Yefimenkova Stavrovska Oleksandra 4 travnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1958 T 2 D Ye kn 3 S 430 1000 ekz Biografiya A Ya Efimenko 9 veresnya 2011 u Wayback Machine ros Platonov S F Aleksandra Yakovlevna Efimenko nekrolog 20 lyutogo 2014 u Wayback Machine ros Zbirnik naukovo doslidchoyi katedri istoriyi ukrayinskoyi kulturi T 10 prisvyach pam yati O Ya Yefimenkovoyi N K O Sektor nauki Harkiv Derzhvidav Ukrayini 1930 180 s 4 travnya 2021 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro istorika Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi