Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Михайло Па́влович Чуби́нський (7 (19) листопада 1871 — 19 січня 1943 ; серб. Чубински Михаило П. / Mihajlo (Mihailo) P. Čubinski) — юрист, спеціаліст із кримінального права та кримінолог, представник соціологічної школи в кримінальному праві та кримінології. Син Павла Чубинського.
| Чубинський Михайло Павлович | |
|---|---|
 | |
1-й Міністр юстиції Гетьманського уряду України  | |
| 8 травня 1918 — 24 серпня 1918 | |
| Попередник | Шелухін Сергій Павлович |
| Наступник | Романов Олексій Федорович |
| Народився | 7 (19) листопада 1871 Бориспіль (Чубинське), Полтавська губернія, Російська імперія |
| Помер | 19 січня 1943 (71 рік) Белград, Сербія |
| Похований | Новий цвинтар |
| Відомий як | кримінолог |
| Місце роботи | d, d і d |
| Країна | Російська імперія |
| Національність | українець |
| Alma mater | Юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка |
| Батько | Чубинський Павло Платонович |
| Нагороди |  |
Життєпис
Початкову освіту здобув вдома. Вступив до другої Київської міської гімназії, згодом перейшов до Колегії Павла Галагана, яку закінчив у 1888 р. Після цього вступив на юридичний факультет Київського університету. Вихованець професора Л. С. Білогриць-Котляревського.
У 1893 р. закінчив університет з дипломом першого ступеня та залишився при кафедрі кримінального права і кримінального судоустрою та судочинства для приготування до професорського звання як стипендіат власним коштом.
У 1896 р. виклав результати свого кількарічного дослідження у книзі «Зворотна дія кримінального закону». Це дослідження лягло в основу майбутньої магістерської дисертації вченого.
У 1897 р. склав магістерські іспити та отримав звання приват-доцента. За відсутності захищеної магістерської дисертації, був запрошений Білогриць-Котляревським для викладання протягом «весняного півріччя» 1898 р. факультативного курсу «Нові течії в науці кримінального права і процесу».
У квітні 1898 р. вирушив у закордонне відрядження. Працював у бібліотеках західноєвропейських університетів, слухав лекції відомих вчених-криміналістів (зокрема, Ліста, Ламмаша, Вальберга), вивчав постановку практичних занять зі студентами, а також знайомився з діяльністю каральних установ.
Навесні 1899 р. перервав закордонне відрядження, щоб обійняти посаду приват-доцента Демидівського юридичного ліцею. Через кілька місяців знов виїхав за кордон, продовжуючи заняття в університетах Берліна, Брюсселя і Лондона. Після поверненні до Росії опублікував у 1900 р. наукову працю «Мотив злочинної діяльності та його значення в кримінальному праві», в тому ж році захистив її як магістерську дисертацію в Московському університеті.
У 1901 р. став штатним доцентом кафедри кримінального права Демидівського юридичного ліцею (Ярославль), а у 1902 р. — екстраординарним професором. В цей період брав активну участь у засіданнях Ярославського юридичного товариства
У 1902 р. відбув у наукове відрядження за кордон, по поверненні з якого у 1903 р., за клопотанням юридичного факультету Харківського університету, перевівся на нього на посаду екстраординарного професора. Викладав курс кримінального права.
Був делегатом Міжнародного конгресу криміналістів, що відбувся в Санкт-Петербурзі в 1902 р. У 1905 р. брав участь у Міжнародному конгресі тюрьмознавців в Будапешті, обирався головою Російської групи Міжнародного союзу криміналістів, а також був членом Товариства слов'янського наукового об'єднання.
У 1906 р. був обраний директором Демидівського юридичного ліцею. Одночасно обіймав кафедру кримінального права в Олександрівській Військово-юридичній академії у Петербурзі та розпочав читати лекції з курсу кримінальної політики на юридичному факультеті Санкт-Петербурзького університету.
Інтереси Чубинського не обмежувались виключно правознавством. У 1894—1898 рр. був членом правління Літературно-художнього товариства і членом Київського драматичного товариства. У 1902 р. став членом правління Товариства грамотності в Харкові, а з 1903 р. — головою шкільно-педагогічного комітету, створеного цим товариством, у 1904—1905 рр. — головою Товариства грамотності. Був віце-президентом Товариства слов'янської наукової єдності, а згодом — президентом. Був членом партії народної свободи (конституційно-демократичної), за винятком короткотривалої перерви, коли вийшов із кадетської партії, примкнувши до партії прогресистів. На другому з'їзді партії кадетів був обраний членом її центрального комітету.
З 1894 р. Чубинський був постійним співробітником газети «Киевское слово», у 1899—1902 рр., після переїзду до Ярославля, — співробітником та членом редакційної колегії газети «Северный край». В 1905—1906 рр. працював в Харкові в газетах «Мир», «Утро», «Накануне», «Волна» тощо. Після переїзду до Петербургу працював у газетах «Страна», «Биржевые ведомости», з 1916 р. — у газеті «Русская Воля».
На початку 1917 р. Чубинський був професором Олександровського ліцею та Вищих жіночих курсів (Бестужевських) у Петрограді, одночасно був професором Юр'ївського університету (Тарту). Восени цього ж року, після створення на юридичному факультеті Петроградського університету кафедри кримінальної політики, був обраний по цій кафедрі зверхштатним ординарним професором.
Після лютневої революції 1917 р. Чубинський був членом ЦК кадетської партії, залучався Міністерством юстиції до законодавчої роботи, обіймав посаду голови підкомісії із злочинних діянь, що вчинялися шляхом друку, а також голови секції з розробки питання про судовий стаж, судейську кар'єру, права і переваги суддів, нагляд і дисциплінарну відповідальність. В травні 1917 р. Чубинський був призначений сенатором Кримінально-касаційного департаменту Урядуючого Сенату. Одночасно він був членом редакції та завідувачем юридичного відділу газети «Русская Воля».
У 1917 р Чубинський залишив кафедру в Юр'єві через призначення його сенатором Кримінального касаційного департаменту. Восени того ж року знову обраний професором Олександрівської військово-юридичної академії. Після знищення в Петрограді Урядового Сенату виїхав з Петрограда з дозволу факультету і ректора на весняний семестр. У березні та квітні на запрошення Харківського комерційного інституту прочитав для його слухачів короткий курс кримінального права.
У скликаній при Міністерстві народної освіти Комісії зі складання університетського статуту був обраний головою підкомісії про учнів; в Комісії з перегляду судових статутів, яка працювала в 1917 р. при Міністерстві юстиції, очолював підкомісію про судову службу, був також головою підкомісії про злочини преси в комісії з перегляду кримінального уложення.
Жовтневий переворот 1917 р. Чубинський не прийняв. Він поїхав із Петрограду до Москви, а потім звідти до Києва. З 8 травня 1918 р. був міністром юстиції в уряді гетьмана Скоропадського, водночас у травні — липні 1918 р. виконував обов'язки заступника прем'єр-міністра Ради міністрів. Мав статус генерального прокурора. Брав участь у діяльності комісії, що готувала законопроєкт про заснування Всеукраїнської академії наук.
На початку травня 1918 р. Чубинський намагався повернутися до Київського університету на посаду зверхштатного ординарного професора та подав відповідну заяву, кафедра кримінального права обрала його на цю посаду, проте у червні Рада юридичного факультету не надала більшості голосів за його кандидатуру.
У серпні 1918 р. Чубинський за станом здоров'я подав у відставку та переїхав до Новочеркаську, звідти до Ростова, а потім — до Катеринодару і Одеси. Викладав у вищих навчальних закладах, виступав з науково-популярними лекціями. Пристав до Добровольчої армії, обійняв посаду обер-прокурора.
У березні 1920 р. емігрував до Королівства сербів, хорватів, словенців. На посаді екстраординарного професора у Белградському університеті читав курс кримінальної політики. Водногчас працював в Постійній законодавчій раді при Міністерстві юстиції Королівства сербів, хорватів, словенців, а пізніше — комісії з виробітки проєкту нового Кримінального уложення і проєкту нового статуту кримінального судочинства Югославії.
З 1922 р. обіймав посаду ординарного професора по кафедрі кримінального права філії Белградського університету, що була у місті Суботиця.
У 1925 р. за сприяння Чубинського в Белграді були засновані інститут криміналістики та музей при ньому. У цей період Чубинський підготував та опублікував сербською мовою праці «Задачі об'єднання Кримінального уложення» (1921), Реформа кривичног законодавства Краљевине С.Х.С. (Архив за правне и друштвене науке књ. 4, св. 2. Београд: Издавачка књижарница Геце Кона, 1922), «Нові судові реформи» (1924), «Викладання кримінальних наук і потреба у створенні нових установ» (1924). Спільно з сербським криміналістом Томою Живановичем М. Чубинський розробив проєкт (підписаний королем Олександром І Карагеоргієвичем 27 січня 1929 р.) і написав науково-практичний коментар до цього Кодексу.
Чубинський був одним із ініціаторів створення Товариства російських вчених і Російської академічної групи в Белграді, а також Союзу російських юристів у Суботиці, увійшов до складу Союзу російських письменників і журналістів та був обраний членом його Правління. Був ініціатором проведення Днів російської культури в Суботиці. Співпрацював з газетами «Русская мысль», «Русское дело», «Россия», журналами «Призыв», «Борьба за Россию».
У 1929 р. в Белграді відсвяткували 35-річний ювілей його наукової діяльності Чубинського, була видана книга «Професор М. П. Чубинський і 35-річчя його наукової, літературної та громадської діяльності».
Разом з дружиною Анною Чубинською похований на Новому кладовищі в Белграді.
У 2009 р. у Белградському університеті було встановлено пам'ятну дошку, на якій названо 12 імен російських вчених, що працювали на юридичному факультеті Белградського університету протягом 1919—1950 років. Серед них є ім'я Чубинського.
Примітки
- . Архів оригіналу за 21 вересня 2013. Процитовано 28 серпня 2013.
- серб. Криминалистички институт Правног факултета у Београду, Иван Јанковић, „Криминалистички институт Правног факултета у Београду, 1927-1945“, Правни записи, бр.2/2015, 326–346.
- . Архів оригіналу за 3 липня 2013. Процитовано 28 серпня 2013.
- див.: М. Чубински, Научни и практични коментар Кривичног законика Краљевине Југославије од 27. јануара 1929. године, Геца Кон, Београд 1930.
- . Архів оригіналу за 30 жовтня 2013. Процитовано 1 вересня 2013.
Література
- Чубинський Михайло Павлович // Велика українська юридична енциклопедія. У 20 т. Т. 17. Кримінальне право / В. Я. Тацій (відп. ред.) та ін. — 2017. — С. 1024. — .
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Усенко І. Б. Чубинський Михайло Павлович [ 3 липня 2013 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія. — Т. 6. — С. 418—419.
- Магуза А. О. Профессор Михаил Павлович Чубинский и его вклад в теорию криминологии и науку уголовного права // Российский криминологический взгляд. — 2010. — № 4. — С. 221—231. (рос.)
- Магуза А. О. Профессор Михаил Павлович Чубинский (1871-1943): этапы жизненного пути, политико-правовые воззрения // Економика. Међународни часопис за економску теорију и праксу и друштвена питања. Година LVII, IV-VI 2011, број 2. (link)
- Берзін П. Шукач правди (Михайло Павлович Чубинський) // Юридична Україна. — 2016. — № 7-8. — С. 87-106.
- Dr. M. P. Čubinski: Povodom proslave njegovog 35. godišnjeg rada. Subotica 1930.
- Prof. A. Maklecov. (Lublaň.). Dr. M. P. Cubinskij a jeho vědecká práce v oboru kriminologie. (link)
- Милош З. Кнежевић. Рад на унификацији материјалног кривичног права Краљевине СХС – од пројекта из 1910. године до предлога Казненог законика из 1926. године. // Весник правне историје. Година I, бр. 1/2020, стр. 165–230. (link, additional link)
Посилання
- Чубинский Михаил Павлович (1871—1943) // «Санкт-Петербургский государственный университет. Биографика СПбГУ» [ 29 грудня 2016 у Wayback Machine.]
- Біографія першого Міністра юстиції М. П. Чубинського // © Міністерство юстиції України [ 24 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
- Koliko je Rusa bilo u Subotici između dva sv. rata i druge crtice o njima (profesori, studenti, itd.) // SUISTORIJA | Subotica nekada
 | Твори цього автора перебувають у суспільному надбанні. Ви можете допомогти проєкту, додавши їх у Вікіджерела. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Chubinskij U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Chubinskij Mihajlo Pa vlovich Chubi nskij 7 19 listopada 1871 18711119 19 sichnya 1943 serb Chubinski Mihailo P Mihajlo Mihailo P Cubinski yurist specialist iz kriminalnogo prava ta kriminolog predstavnik sociologichnoyi shkoli v kriminalnomu pravi ta kriminologiyi Sin Pavla Chubinskogo Chubinskij Mihajlo PavlovichChubinskij Mihajlo Pavlovich1 j Ministr yusticiyi Getmanskogo uryadu Ukrayini8 travnya 1918 24 serpnya 1918PoperednikSheluhin Sergij PavlovichNastupnikRomanov Oleksij FedorovichNarodivsya7 19 listopada 1871 1871 11 19 Borispil Chubinske Poltavska guberniya Rosijska imperiyaPomer19 sichnya 1943 1943 01 19 71 rik Belgrad SerbiyaPohovanijNovij cvintarVidomij yakkriminologMisce robotid d i dKrayinaRosijska imperiyaNacionalnistukrayinecAlma materYuridichnij fakultet Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa ShevchenkaBatkoChubinskij Pavlo PlatonovichNagorodiZhittyepisPochatkovu osvitu zdobuv vdoma Vstupiv do drugoyi Kiyivskoyi miskoyi gimnaziyi zgodom perejshov do Kolegiyi Pavla Galagana yaku zakinchiv u 1888 r Pislya cogo vstupiv na yuridichnij fakultet Kiyivskogo universitetu Vihovanec profesora L S Bilogric Kotlyarevskogo U 1893 r zakinchiv universitet z diplomom pershogo stupenya ta zalishivsya pri kafedri kriminalnogo prava i kriminalnogo sudoustroyu ta sudochinstva dlya prigotuvannya do profesorskogo zvannya yak stipendiat vlasnim koshtom U 1896 r viklav rezultati svogo kilkarichnogo doslidzhennya u knizi Zvorotna diya kriminalnogo zakonu Ce doslidzhennya lyaglo v osnovu majbutnoyi magisterskoyi disertaciyi vchenogo U 1897 r sklav magisterski ispiti ta otrimav zvannya privat docenta Za vidsutnosti zahishenoyi magisterskoyi disertaciyi buv zaproshenij Bilogric Kotlyarevskim dlya vikladannya protyagom vesnyanogo pivrichchya 1898 r fakultativnogo kursu Novi techiyi v nauci kriminalnogo prava i procesu U kvitni 1898 r virushiv u zakordonne vidryadzhennya Pracyuvav u bibliotekah zahidnoyevropejskih universitetiv sluhav lekciyi vidomih vchenih kriminalistiv zokrema Lista Lammasha Valberga vivchav postanovku praktichnih zanyat zi studentami a takozh znajomivsya z diyalnistyu karalnih ustanov Navesni 1899 r perervav zakordonne vidryadzhennya shob obijnyati posadu privat docenta Demidivskogo yuridichnogo liceyu Cherez kilka misyaciv znov viyihav za kordon prodovzhuyuchi zanyattya v universitetah Berlina Bryusselya i Londona Pislya povernenni do Rosiyi opublikuvav u 1900 r naukovu pracyu Motiv zlochinnoyi diyalnosti ta jogo znachennya v kriminalnomu pravi v tomu zh roci zahistiv yiyi yak magistersku disertaciyu v Moskovskomu universiteti U 1901 r stav shtatnim docentom kafedri kriminalnogo prava Demidivskogo yuridichnogo liceyu Yaroslavl a u 1902 r ekstraordinarnim profesorom V cej period brav aktivnu uchast u zasidannyah Yaroslavskogo yuridichnogo tovaristva U 1902 r vidbuv u naukove vidryadzhennya za kordon po povernenni z yakogo u 1903 r za klopotannyam yuridichnogo fakultetu Harkivskogo universitetu perevivsya na nogo na posadu ekstraordinarnogo profesora Vikladav kurs kriminalnogo prava Buv delegatom Mizhnarodnogo kongresu kriminalistiv sho vidbuvsya v Sankt Peterburzi v 1902 r U 1905 r brav uchast u Mizhnarodnomu kongresi tyurmoznavciv v Budapeshti obiravsya golovoyu Rosijskoyi grupi Mizhnarodnogo soyuzu kriminalistiv a takozh buv chlenom Tovaristva slov yanskogo naukovogo ob yednannya U 1906 r buv obranij direktorom Demidivskogo yuridichnogo liceyu Odnochasno obijmav kafedru kriminalnogo prava v Oleksandrivskij Vijskovo yuridichnij akademiyi u Peterburzi ta rozpochav chitati lekciyi z kursu kriminalnoyi politiki na yuridichnomu fakulteti Sankt Peterburzkogo universitetu Interesi Chubinskogo ne obmezhuvalis viklyuchno pravoznavstvom U 1894 1898 rr buv chlenom pravlinnya Literaturno hudozhnogo tovaristva i chlenom Kiyivskogo dramatichnogo tovaristva U 1902 r stav chlenom pravlinnya Tovaristva gramotnosti v Harkovi a z 1903 r golovoyu shkilno pedagogichnogo komitetu stvorenogo cim tovaristvom u 1904 1905 rr golovoyu Tovaristva gramotnosti Buv vice prezidentom Tovaristva slov yanskoyi naukovoyi yednosti a zgodom prezidentom Buv chlenom partiyi narodnoyi svobodi konstitucijno demokratichnoyi za vinyatkom korotkotrivaloyi perervi koli vijshov iz kadetskoyi partiyi primknuvshi do partiyi progresistiv Na drugomu z yizdi partiyi kadetiv buv obranij chlenom yiyi centralnogo komitetu Z 1894 r Chubinskij buv postijnim spivrobitnikom gazeti Kievskoe slovo u 1899 1902 rr pislya pereyizdu do Yaroslavlya spivrobitnikom ta chlenom redakcijnoyi kolegiyi gazeti Severnyj kraj V 1905 1906 rr pracyuvav v Harkovi v gazetah Mir Utro Nakanune Volna tosho Pislya pereyizdu do Peterburgu pracyuvav u gazetah Strana Birzhevye vedomosti z 1916 r u gazeti Russkaya Volya Na pochatku 1917 r Chubinskij buv profesorom Oleksandrovskogo liceyu ta Vishih zhinochih kursiv Bestuzhevskih u Petrogradi odnochasno buv profesorom Yur yivskogo universitetu Tartu Voseni cogo zh roku pislya stvorennya na yuridichnomu fakulteti Petrogradskogo universitetu kafedri kriminalnoyi politiki buv obranij po cij kafedri zverhshtatnim ordinarnim profesorom Pislya lyutnevoyi revolyuciyi 1917 r Chubinskij buv chlenom CK kadetskoyi partiyi zaluchavsya Ministerstvom yusticiyi do zakonodavchoyi roboti obijmav posadu golovi pidkomisiyi iz zlochinnih diyan sho vchinyalisya shlyahom druku a takozh golovi sekciyi z rozrobki pitannya pro sudovij stazh sudejsku kar yeru prava i perevagi suddiv naglyad i disciplinarnu vidpovidalnist V travni 1917 r Chubinskij buv priznachenij senatorom Kriminalno kasacijnogo departamentu Uryaduyuchogo Senatu Odnochasno vin buv chlenom redakciyi ta zaviduvachem yuridichnogo viddilu gazeti Russkaya Volya U 1917 r Chubinskij zalishiv kafedru v Yur yevi cherez priznachennya jogo senatorom Kriminalnogo kasacijnogo departamentu Voseni togo zh roku znovu obranij profesorom Oleksandrivskoyi vijskovo yuridichnoyi akademiyi Pislya znishennya v Petrogradi Uryadovogo Senatu viyihav z Petrograda z dozvolu fakultetu i rektora na vesnyanij semestr U berezni ta kvitni na zaproshennya Harkivskogo komercijnogo institutu prochitav dlya jogo sluhachiv korotkij kurs kriminalnogo prava U sklikanij pri Ministerstvi narodnoyi osviti Komisiyi zi skladannya universitetskogo statutu buv obranij golovoyu pidkomisiyi pro uchniv v Komisiyi z pereglyadu sudovih statutiv yaka pracyuvala v 1917 r pri Ministerstvi yusticiyi ocholyuvav pidkomisiyu pro sudovu sluzhbu buv takozh golovoyu pidkomisiyi pro zlochini presi v komisiyi z pereglyadu kriminalnogo ulozhennya Zhovtnevij perevorot 1917 r Chubinskij ne prijnyav Vin poyihav iz Petrogradu do Moskvi a potim zvidti do Kiyeva Z 8 travnya 1918 r buv ministrom yusticiyi v uryadi getmana Skoropadskogo vodnochas u travni lipni 1918 r vikonuvav obov yazki zastupnika prem yer ministra Radi ministriv Mav status generalnogo prokurora Brav uchast u diyalnosti komisiyi sho gotuvala zakonoproyekt pro zasnuvannya Vseukrayinskoyi akademiyi nauk Na pochatku travnya 1918 r Chubinskij namagavsya povernutisya do Kiyivskogo universitetu na posadu zverhshtatnogo ordinarnogo profesora ta podav vidpovidnu zayavu kafedra kriminalnogo prava obrala jogo na cyu posadu prote u chervni Rada yuridichnogo fakultetu ne nadala bilshosti golosiv za jogo kandidaturu U serpni 1918 r Chubinskij za stanom zdorov ya podav u vidstavku ta pereyihav do Novocherkasku zvidti do Rostova a potim do Katerinodaru i Odesi Vikladav u vishih navchalnih zakladah vistupav z naukovo populyarnimi lekciyami Pristav do Dobrovolchoyi armiyi obijnyav posadu ober prokurora U berezni 1920 r emigruvav do Korolivstva serbiv horvativ slovenciv Na posadi ekstraordinarnogo profesora u Belgradskomu universiteti chitav kurs kriminalnoyi politiki Vodnogchas pracyuvav v Postijnij zakonodavchij radi pri Ministerstvi yusticiyi Korolivstva serbiv horvativ slovenciv a piznishe komisiyi z virobitki proyektu novogo Kriminalnogo ulozhennya i proyektu novogo statutu kriminalnogo sudochinstva Yugoslaviyi Z 1922 r obijmav posadu ordinarnogo profesora po kafedri kriminalnogo prava filiyi Belgradskogo universitetu sho bula u misti Suboticya U 1925 r za spriyannya Chubinskogo v Belgradi buli zasnovani institut kriminalistiki ta muzej pri nomu U cej period Chubinskij pidgotuvav ta opublikuvav serbskoyu movoyu praci Zadachi ob yednannya Kriminalnogo ulozhennya 1921 Reforma krivichnog zakonodavstva Kraљevine S H S Arhiv za pravne i drushtvene nauke kњ 4 sv 2 Beograd Izdavachka kњizharnica Gece Kona 1922 Novi sudovi reformi 1924 Vikladannya kriminalnih nauk i potreba u stvorenni novih ustanov 1924 Spilno z serbskim kriminalistom Tomoyu Zhivanovichem M Chubinskij rozrobiv proyekt pidpisanij korolem Oleksandrom I Karageorgiyevichem 27 sichnya 1929 r i napisav naukovo praktichnij komentar do cogo Kodeksu Chubinskij buv odnim iz iniciatoriv stvorennya Tovaristva rosijskih vchenih i Rosijskoyi akademichnoyi grupi v Belgradi a takozh Soyuzu rosijskih yuristiv u Subotici uvijshov do skladu Soyuzu rosijskih pismennikiv i zhurnalistiv ta buv obranij chlenom jogo Pravlinnya Buv iniciatorom provedennya Dniv rosijskoyi kulturi v Subotici Spivpracyuvav z gazetami Russkaya mysl Russkoe delo Rossiya zhurnalami Prizyv Borba za Rossiyu U 1929 r v Belgradi vidsvyatkuvali 35 richnij yuvilej jogo naukovoyi diyalnosti Chubinskogo bula vidana kniga Profesor M P Chubinskij i 35 richchya jogo naukovoyi literaturnoyi ta gromadskoyi diyalnosti Razom z druzhinoyu Annoyu Chubinskoyu pohovanij na Novomu kladovishi v Belgradi U 2009 r u Belgradskomu universiteti bulo vstanovleno pam yatnu doshku na yakij nazvano 12 imen rosijskih vchenih sho pracyuvali na yuridichnomu fakulteti Belgradskogo universitetu protyagom 1919 1950 rokiv Sered nih ye im ya Chubinskogo Primitki Arhiv originalu za 21 veresnya 2013 Procitovano 28 serpnya 2013 serb Kriminalistichki institut Pravnog fakulteta u Beogradu Ivan Јankoviћ Kriminalistichki institut Pravnog fakulteta u Beogradu 1927 1945 Pravni zapisi br 2 2015 326 346 Arhiv originalu za 3 lipnya 2013 Procitovano 28 serpnya 2013 div M Chubinski Nauchni i praktichni komentar Krivichnog zakonika Kraљevine Јugoslaviјe od 27 јanuara 1929 godine Geca Kon Beograd 1930 Arhiv originalu za 30 zhovtnya 2013 Procitovano 1 veresnya 2013 LiteraturaChubinskij Mihajlo Pavlovich Velika ukrayinska yuridichna enciklopediya U 20 t T 17 Kriminalne pravo V Ya Tacij vidp red ta in 2017 S 1024 ISBN 978 966 937 261 1 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Usenko I B Chubinskij Mihajlo Pavlovich 3 lipnya 2013 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya T 6 S 418 419 Maguza A O Professor Mihail Pavlovich Chubinskij i ego vklad v teoriyu kriminologii i nauku ugolovnogo prava Rossijskij kriminologicheskij vzglyad 2010 4 S 221 231 ros Maguza A O Professor Mihail Pavlovich Chubinskij 1871 1943 etapy zhiznennogo puti politiko pravovye vozzreniya Ekonomika Meђunarodni chasopis za ekonomsku teoriјu i praksu i drushtvena pitaњa Godina LVII IV VI 2011 broј 2 link Berzin P Shukach pravdi Mihajlo Pavlovich Chubinskij Yuridichna Ukrayina 2016 7 8 S 87 106 Dr M P Cubinski Povodom proslave njegovog 35 godisnjeg rada Subotica 1930 Prof A Maklecov Lublan Dr M P Cubinskij a jeho vedecka prace v oboru kriminologie link Milosh Z Knezheviћ Rad na unifikaciјi materiјalnog krivichnog prava Kraљevine SHS od proјekta iz 1910 godine do predloga Kaznenog zakonika iz 1926 godine Vesnik pravne istoriјe Godina I br 1 2020 str 165 230 link additional link PosilannyaChubinskij Mihail Pavlovich 1871 1943 Sankt Peterburgskij gosudarstvennyj universitet Biografika SPbGU 29 grudnya 2016 u Wayback Machine Biografiya pershogo Ministra yusticiyi M P Chubinskogo c Ministerstvo yusticiyi Ukrayini 24 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Koliko je Rusa bilo u Subotici između dva sv rata i druge crtice o njima profesori studenti itd SUISTORIJA Subotica nekada Tvori cogo avtora perebuvayut u suspilnomu nadbanni Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi yih u Vikidzherela