Веретенников Василь Іванович (нар. 2 вересня (21 серпня) 1880, Воронеж, Росія — 18 червня 1942, Вологда, Росія) — український історик, архівіст, архівознавець, археограф, музеєзнавець, мистецтвознавець, джерелознавець, педагог.
Веретенников Василь Іванович | |
---|---|
Народився | 2 вересня (21 серпня) 1880 |
Помер | 18 червня 1942 (61 рік) Ленінград, РРФСР, СРСР |
Діяльність | архівіст |
Alma mater | Санкт-Петербурзький університет |
Галузь | Архівознавство |
Заклад | ХНУ ім. В. Н. Каразіна |
Відомі учні | Мусієнко Пантелеймон Никифорович |
Роботи у Вікіджерелах |
Біографія
Батьками Василя Веретенникова були член Воронезької міської управи, кандидат університету Іван Васильович Веретенников та донька статського радника Єлизавета Феліксівна Серимон. Навчався у 1-й Тифліській класичній гімназії. У 1904 році закінчив історичне відділення історико-філологічного факультету Петербурзького університету. Формування його наукових інтересів відбувалося під впливом російського історика Олександра Лаппо-Данилевського.
Після закінчення університету вступив на службу до Петербурзького Головного архіву Міністерства закордонних справ. У своїй магістерській дисертації почав досліджувати історію створення та функціонування Таємної канцелярії. Результати дослідження були опубліковані впродовж 1907—1908 років у «Журнале Министерства Народного Просвещения».
З 1908 року мешкав у Харкові. 1909 року склав магістерський іспит при Харківському університеті і почав у ньому викладати. У 1910 році в Санкт-Петербурзькому університеті здобув ступінь магістра російської історії після успішного захисту праці «История Тайной Канцелярии Петровского времени». У 1911 році Василь Веретенников взяв участь як делегат від Харківського університету в роботі XV археологічного з'їзду (Новгород). У своїй докторській дисертації досліджував діяльність генерал-прокуратури «до-Павлівського часу» в архівах Петербурга і Москви. Після невдалої спроби балотуватися на посаду професора кафедри російської історії Харківського університету переїхав до Москви, де викладав у Московському та Петербурзькому університетах.
20 березня 1916 р. він захистив докторську дисертацію «Нариси історії розвитку в Росії генерал-прокуратури», а на початку 1917 р. отримав ординарну професуру в Саратовському університеті. У 1919 р. його призначено завідувачем губернського архіву Саратовської губернії та уповноваженим Центроархіву РСФРР по Саратовській губернії.
Влітку 1920 року на запрошення Дмитра Багалія Василь Веретенников повернувся до Харкова для організації курсів архівознавства. Він отримав посаду професора російської історії на кафедрі російської культури Академії теоретичних знань, згодом почав працювати в Харківському інституті народної освіти. Тут до 1934 р. читав курси лекцій з історії Росії, методології історії, історії російської літератури. Одночасно очолював науковий відділ Головмузею. Зі створенням при Харківському інституті народної освіти Науково-дослідної кафедри історії України Василь Веретенников прилучився до її роботи на чолі секції історії Росії, комісії техніки історичного дослідження, увійшов до складу бюро кафедри. Деякий час (1923) він очолював підсекцію історії українського письменства етнолого-краєзнавчої секції та секцію російської культури (разом із М. В. Довнар-Запольським) кафедри історії європейської культури під керівництвом В. П. Бузескула; комісію з вивчення методології історії при Харківському ІНО (1926).
1931 року відбувся Другий Всеукраїнський з'їзд архівних робітників, де проголошувалося підпорядкування архівної справи завданням соціалістичного будівництва. Публікація документів визнавалася тією ділянкою, на якій найдовше затрималися «ідеологи недобитків буржуазії». «Категорична директива» вимагала від архівних установ проводити серед широких мас пропаганду марксизму-ленінізму. Ухвалені «настанови до методології і техніки наукової публікації документів для потреб науково-історичного дослідження» оголошували боротьбу з «ворожою пролетаріатові ідеологією», одним із проявів якої відтоді вважалася «веретенниковщина».
Деякий час Василь Веретенников працював у штаті Центрального архівного управління (ЦАУ) УСРР, брав участь у роботі Науково-дослідного історико-архівознавчого інституту аспірантури при ЦАУ УСРР, виїжджав до Києва для інструктажу аспірантської групи, працював консультантом «з усіх складних архівознавчих питань» у Кабінеті архівознавства, вирішував проблеми архівознавчої бібліотеки, викладав на архівознавчому відділі в . 25 серпня 1933 р. його було звільнено за те, що він «не перебудувався в методологічних настановах своєї наукової роботи».
Останні роки Василь Веретенников провів у Ленінград, де він з 1934 р. до 18 вересня 1940 р. обіймав різні посади у Державному Російському музеї. 26 січня 1937 р. його обрали науковим кореспондентом Кабінету внутрішнього обладнання Всесоюзної академії архітектури. Василь Веретенников почав працювати над книгою з історії меблів, писав статті з історії бронзи і російських приватних заводів художньої порцеляни XVIII — першої половини XIX ст.
Помер 18 липня 1942 року у Вологодському евакогоспіталі.
Праці
- «История Тайной канцелярии Петровского времени» (Харків, 1910);
- «Из истории Тайной канцелярии. 1731 — 62 годы» (Харків, 1910);
- «К истории составления дворянских наказов в Екатерининскую комиссию 1767 г.» (Записки Харківського Університету, 1911)
- «З історії перших років катерининської ген.-прокуратури» // Ювілейний збірник на пошану академіка Дмитра Івановича Багалія з нагоди сімдесятої річниці життя та п’ятдесятих роковин наукової діяльності. – К.: З друкарні Української Академії наук, 1927
- Веретенников В. И. Художественная школа в Харькове в XVIII веке : (из XIX т. Сборника Харьков. ист.-филол. о-ва в память проф. Е. К. Редина) / В. И. Веретенников. – Харьков : тип. ”Печат. искусство”, 1911. – 13 с.
Вшанування пам'яті
- Премія імені Василя Веретенникова, яка присуджується Державним комітетом архівів України і Спілкою архівістів України.
- Конкурс наукових праць імені Василя Веретенникова у галузі архівознавства, археографії і документознавства, який щороку проводиться Державною архівною службою України.
Примітки
- Богдашина, О. М.; Маслівець, О. О. (2013). До питання про особливості світогляду В.І. Веретенникова. Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Історія та географія. № 49. с. 215—217. ISSN 2312-1866.
- Богдашина, О. М. (1994). Діяльність Харківської науково-дослідної кафедри історії української культури ім. акад. Д. І. Багалія (1921–1934 рр.). Харків: ХДПУ. с. 196.
- Положення про премію імені Василя Веретеннікова // Офіційний вебпортал Державної архівної служби України — Переглянуто: 25 травня 2016
- Про затвердження Положення про конкурс наукових праць імені Василя Веретенникова у галузі архівознавства, археографії і документознавства // Офіційний сайт Верховної Ради України — Переглянуто: 25 травня 2016
Література
- Матяш І. Веретенников Василь Іванович // Українські архівісти (XIX—XX ст.): Біобібліогр. довідник / Держкомархів України. УНДІАСД; Упоряд.: І. Б. Матяш (кер.), С. Л. Зворський, Л. Ф. Приходько та ін. — Київ, 2007. — С. 100—105
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Veretennikov Vasil Ivanovich nar 2 veresnya 21 serpnya 1880 18800821 Voronezh Rosiya 18 chervnya 1942 Vologda Rosiya ukrayinskij istorik arhivist arhivoznavec arheograf muzeyeznavec mistectvoznavec dzhereloznavec pedagog Veretennikov Vasil IvanovichNarodivsya2 veresnya 21 serpnya 1880 1880 08 21 Pomer18 chervnya 1942 1942 06 18 61 rik Leningrad RRFSR SRSRDiyalnistarhivistAlma materSankt Peterburzkij universitetGaluzArhivoznavstvoZakladHNU im V N KarazinaVidomi uchniMusiyenko Pantelejmon NikiforovichRoboti u VikidzherelahU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Veretennikov BiografiyaBatkami Vasilya Veretennikova buli chlen Voronezkoyi miskoyi upravi kandidat universitetu Ivan Vasilovich Veretennikov ta donka statskogo radnika Yelizaveta Feliksivna Serimon Navchavsya u 1 j Tifliskij klasichnij gimnaziyi U 1904 roci zakinchiv istorichne viddilennya istoriko filologichnogo fakultetu Peterburzkogo universitetu Formuvannya jogo naukovih interesiv vidbuvalosya pid vplivom rosijskogo istorika Oleksandra Lappo Danilevskogo Pislya zakinchennya universitetu vstupiv na sluzhbu do Peterburzkogo Golovnogo arhivu Ministerstva zakordonnih sprav U svoyij magisterskij disertaciyi pochav doslidzhuvati istoriyu stvorennya ta funkcionuvannya Tayemnoyi kancelyariyi Rezultati doslidzhennya buli opublikovani vprodovzh 1907 1908 rokiv u Zhurnale Ministerstva Narodnogo Prosvesheniya Z 1908 roku meshkav u Harkovi 1909 roku sklav magisterskij ispit pri Harkivskomu universiteti i pochav u nomu vikladati U 1910 roci v Sankt Peterburzkomu universiteti zdobuv stupin magistra rosijskoyi istoriyi pislya uspishnogo zahistu praci Istoriya Tajnoj Kancelyarii Petrovskogo vremeni U 1911 roci Vasil Veretennikov vzyav uchast yak delegat vid Harkivskogo universitetu v roboti XV arheologichnogo z yizdu Novgorod U svoyij doktorskij disertaciyi doslidzhuvav diyalnist general prokuraturi do Pavlivskogo chasu v arhivah Peterburga i Moskvi Pislya nevdaloyi sprobi balotuvatisya na posadu profesora kafedri rosijskoyi istoriyi Harkivskogo universitetu pereyihav do Moskvi de vikladav u Moskovskomu ta Peterburzkomu universitetah 20 bereznya 1916 r vin zahistiv doktorsku disertaciyu Narisi istoriyi rozvitku v Rosiyi general prokuraturi a na pochatku 1917 r otrimav ordinarnu profesuru v Saratovskomu universiteti U 1919 r jogo priznacheno zaviduvachem gubernskogo arhivu Saratovskoyi guberniyi ta upovnovazhenim Centroarhivu RSFRR po Saratovskij guberniyi Vlitku 1920 roku na zaproshennya Dmitra Bagaliya Vasil Veretennikov povernuvsya do Harkova dlya organizaciyi kursiv arhivoznavstva Vin otrimav posadu profesora rosijskoyi istoriyi na kafedri rosijskoyi kulturi Akademiyi teoretichnih znan zgodom pochav pracyuvati v Harkivskomu instituti narodnoyi osviti Tut do 1934 r chitav kursi lekcij z istoriyi Rosiyi metodologiyi istoriyi istoriyi rosijskoyi literaturi Odnochasno ocholyuvav naukovij viddil Golovmuzeyu Zi stvorennyam pri Harkivskomu instituti narodnoyi osviti Naukovo doslidnoyi kafedri istoriyi Ukrayini Vasil Veretennikov priluchivsya do yiyi roboti na choli sekciyi istoriyi Rosiyi komisiyi tehniki istorichnogo doslidzhennya uvijshov do skladu byuro kafedri Deyakij chas 1923 vin ocholyuvav pidsekciyu istoriyi ukrayinskogo pismenstva etnologo krayeznavchoyi sekciyi ta sekciyu rosijskoyi kulturi razom iz M V Dovnar Zapolskim kafedri istoriyi yevropejskoyi kulturi pid kerivnictvom V P Buzeskula komisiyu z vivchennya metodologiyi istoriyi pri Harkivskomu INO 1926 1931 roku vidbuvsya Drugij Vseukrayinskij z yizd arhivnih robitnikiv de progoloshuvalosya pidporyadkuvannya arhivnoyi spravi zavdannyam socialistichnogo budivnictva Publikaciya dokumentiv viznavalasya tiyeyu dilyankoyu na yakij najdovshe zatrimalisya ideologi nedobitkiv burzhuaziyi Kategorichna direktiva vimagala vid arhivnih ustanov provoditi sered shirokih mas propagandu marksizmu leninizmu Uhvaleni nastanovi do metodologiyi i tehniki naukovoyi publikaciyi dokumentiv dlya potreb naukovo istorichnogo doslidzhennya ogoloshuvali borotbu z vorozhoyu proletariatovi ideologiyeyu odnim iz proyaviv yakoyi vidtodi vvazhalasya veretennikovshina Deyakij chas Vasil Veretennikov pracyuvav u shtati Centralnogo arhivnogo upravlinnya CAU USRR brav uchast u roboti Naukovo doslidnogo istoriko arhivoznavchogo institutu aspiranturi pri CAU USRR viyizhdzhav do Kiyeva dlya instruktazhu aspirantskoyi grupi pracyuvav konsultantom z usih skladnih arhivoznavchih pitan u Kabineti arhivoznavstva virishuvav problemi arhivoznavchoyi biblioteki vikladav na arhivoznavchomu viddili v 25 serpnya 1933 r jogo bulo zvilneno za te sho vin ne perebuduvavsya v metodologichnih nastanovah svoyeyi naukovoyi roboti Ostanni roki Vasil Veretennikov proviv u Leningrad de vin z 1934 r do 18 veresnya 1940 r obijmav rizni posadi u Derzhavnomu Rosijskomu muzeyi 26 sichnya 1937 r jogo obrali naukovim korespondentom Kabinetu vnutrishnogo obladnannya Vsesoyuznoyi akademiyi arhitekturi Vasil Veretennikov pochav pracyuvati nad knigoyu z istoriyi mebliv pisav statti z istoriyi bronzi i rosijskih privatnih zavodiv hudozhnoyi porcelyani XVIII pershoyi polovini XIX st Pomer 18 lipnya 1942 roku u Vologodskomu evakogospitali Praci Istoriya Tajnoj kancelyarii Petrovskogo vremeni Harkiv 1910 Iz istorii Tajnoj kancelyarii 1731 62 gody Harkiv 1910 K istorii sostavleniya dvoryanskih nakazov v Ekaterininskuyu komissiyu 1767 g Zapiski Harkivskogo Universitetu 1911 Z istoriyi pershih rokiv katerininskoyi gen prokuraturi Yuvilejnij zbirnik na poshanu akademika Dmitra Ivanovicha Bagaliya z nagodi simdesyatoyi richnici zhittya ta p yatdesyatih rokovin naukovoyi diyalnosti K Z drukarni Ukrayinskoyi Akademiyi nauk 1927 Veretennikov V I Hudozhestvennaya shkola v Harkove v XVIII veke iz XIX t Sbornika Harkov ist filol o va v pamyat prof E K Redina V I Veretennikov Harkov tip Pechat iskusstvo 1911 13 s Vshanuvannya pam yatiPremiya imeni Vasilya Veretennikova yaka prisudzhuyetsya Derzhavnim komitetom arhiviv Ukrayini i Spilkoyu arhivistiv Ukrayini Konkurs naukovih prac imeni Vasilya Veretennikova u galuzi arhivoznavstva arheografiyi i dokumentoznavstva yakij shoroku provoditsya Derzhavnoyu arhivnoyu sluzhboyu Ukrayini PrimitkiBogdashina O M Maslivec O O 2013 Do pitannya pro osoblivosti svitoglyadu V I Veretennikova Zbirnik naukovih prac Harkivskogo nacionalnogo pedagogichnogo universitetu imeni G S Skovorodi Istoriya ta geografiya 49 s 215 217 ISSN 2312 1866 Bogdashina O M 1994 Diyalnist Harkivskoyi naukovo doslidnoyi kafedri istoriyi ukrayinskoyi kulturi im akad D I Bagaliya 1921 1934 rr Harkiv HDPU s 196 Polozhennya pro premiyu imeni Vasilya Veretennikova Oficijnij vebportal Derzhavnoyi arhivnoyi sluzhbi Ukrayini Pereglyanuto 25 travnya 2016 Pro zatverdzhennya Polozhennya pro konkurs naukovih prac imeni Vasilya Veretennikova u galuzi arhivoznavstva arheografiyi i dokumentoznavstva Oficijnij sajt Verhovnoyi Radi Ukrayini Pereglyanuto 25 travnya 2016LiteraturaMatyash I Veretennikov Vasil Ivanovich Ukrayinski arhivisti XIX XX st Biobibliogr dovidnik Derzhkomarhiv Ukrayini UNDIASD Uporyad I B Matyash ker S L Zvorskij L F Prihodko ta in Kiyiv 2007 S 100 105 ISBN 978 966 625 050 9