Францу́зька мо́ва (фр. français [fʁɑ̃sɛ] або langue française [lɑ̃ɡ fʁɑ̃sɛːz]) — мова французів (офіційна мова Франції), франкомовного населення Бельгії, Швейцарії, Канади (у яких є однією з офіційних). Також французькою мовою користується населення багатьох держав Африки, Карибського басейну (наприклад, Гаїті), Французької Гвіани, зокрема і як офіційною мовою. Загалом французька є офіційною у 29 країнах. Вона є також однією з шести офіційних мов ООН.
Французька мова | |
---|---|
français | |
Рідна мова , Офіційна мова , Друга або неофіційна мова , Франкомовні меншини | |
Поширена в | Франція, Швейцарія, Канада, Бельгія, Люксембург, Монако, Марокко, Алжир, Туніс, Кот-д'Івуар, Демократична республіка Конго, Нігер, Сенегал, Гаїті, інші країни. |
Регіон | Європа, Північна Америка, Південна Америка, Африка, Азія, Океанія |
Носії | 300 млн. |
Місце | 9 |
Писемність | латинське письмо |
Класифікація | Індо-Європейська |
Офіційний статус | |
Державна | - |
Офіційна | Бельгія, Канада, Франція, Демократична республіка Конго, Швейцарія, Європейський союз, Вануату, Сенегал, Кот-д'Івуар, Люксембург, а також ще 51 країна |
Регулює | Французька Академія, Бельгійська Служба французької мови, Квебекська Служба французької мови |
Коди мови | |
ISO 639-1 | fr |
ISO 639-2 | fra (T) / fre (B) |
ISO 639-3 | fra |
SIL | fra |
Класифікація
Французька мова аналітична, належить до індоєвропейської сім'ї мов (романська група).
Історія
Розвинулась на території сучасної Франції з групи романських діалектів ойль, що, своєю чергою, вийшли з народної латини, яку принесли римляни після завоювання Галлії в II—I столітті до нашої ери. До цього мешканці сучасної Франції розмовляли галльською мовою, однією з різновидів кельтських мов. Під час римського панування вона поступово занепала, жителі перейшли на галло-романську, що утворилася з латини на галльському субстраті. Остаточно ранній варіант французької, давньофранцузька мова, сформувався близько X ст. Найдавнішою пам'яткою французької (старофранцузької) мови вважають «Страсбурзькі клятви» (842 рік). Перша літературна пам'ятка — «Секвенція про святу Євлалію» (881 рік). Мовою королівської адміністрації й офіційного застосування стала завдяки ордонансу Вілле-Котре у 1539.
Поширеність
Французька — третя романська мова за кількістю мовців після іспанської та португальської. У 1999 вона була 11-ю серед найуживаніших мов світу, французькою розмовляють від приблизно 70 мільйонів до 128 млн людей як рідною (їх називають франкофонами) до 190 мільйонів загалом. Вона є офіційною або адміністративною у різноманітних спільнотах і організаціях (Європейський Союз, ООН).
Французька мова — друга у світі за популярністю вивчення як іноземної мови, Кількість людей, здатних спілкуватися французькою, складає 200 млн (відповідно до даних, наведених на сайті Французької академії, що здійснює регулювання французької мови). Французька вважається однією з найпростіших мов для вивчення для тих, хто вільно володіє англійською.
Поширення сфери впливу французької мови — одна з головних задач товариства Альянс Франсез, яке має понад тисячу представництв у всіх кутках світу.
Статус
У Франції за Конституцією країни, французька мова набула статус офіційної у 1992. Всі офіційні документи і договори повинні бути французькою мовою. Якщо реклама містить в собі іноземні слова, то повинен бути наданий переклад.
У Канаді, французька мова є офіційною мовою провінції Квебек і однією з двох офіційних мов всієї Канади та провінції Нью-Брансвік. У Квебеку закон про французьку мову вимагає, щоб у державних школах навчання всіх дітей, крім дітей англомовних канадських громадян, велося французькою.
Окрім того, французька — це єдина офіційна мова Гвінеї, Беніну, Гаїті, Габону, Гвіани, Демократичної Республіки Конго, Республіки Конго, Мадагаскару, Малі, Монако, Нігеру, Того. Одна з двох офіційних мов Андорри, Бурунді, Лівану, Руанди, Чаду, Центрально-Африканської Республіки, одна з трьох офіційних мов Бельгії та Люксембургу та одна з чотирьох офіційних у Швейцарії.
На побутовому рівні французька мова широковживана у колишніх французьких та бельгійських колоніях — Алжирі, Конго, Марокко, Сирії, Тунісі та інших.
Фонетика
У французькій мові 15 голосних, 3 та 20 приголосних звуків.
Голосні звуки:
Звуки, позначені тильдою — назалізовані, тобто вимовляються в ніс.
Півголосні звуки:
- [j], [w], [ɥ].
Лише деякі з голосних звуків мають приблизні відповідники в українській мові, що створює складнощі при передачі українською французьких імен та назв.
У французькій немає м'якого та твердого звуку [l], які відповідали б українським [л] та [ль]. Французький [l] не схожий на жоден з українських варіантів. Передача українською складів [la], [le] і схожих, може здійснюватися різним чином, залежно від усталеної вимови: наприклад, зустрічаються варіанти Лярошфуко та Ларошфуко, Ля-Рошель та Ла-Рошель.
У французькій мові немає звуків, що відповідали б українським «г» та «х». Французька літера «g» читається або як «ж», або як «ґ», літера «h» не читається ніколи.
Французьке речення складається не з окремих слів, а з окремих фраз — ритмічних груп. Наголос завжди падає на останній склад ритмічної групи. У межах однієї ритмічної групи слова вимовляються злитно, без пауз. Наприклад, речення «Elle est intelligente» (Вона розумна) вимовляється: «е-ле-тен-те-ле-жант» із єдиним наголосом на складі «жант». Така побудова мови складає враження ритмічності й поетичності, так наче, розмовляючи, французи декламують вірші.
Злитність слів у ритмічній групі досягається завдяки зчіплюванню, голосовому зв'язуванню й зв'язуванню.
Зчіплювання виникає тоді, коли одне слово закінчується на приголосний звук, а наступне починається з голосного. У такому разі утворюється склад, початкові звуки якого належать одному слову, а кінцеві іншому. У наведеному вище прикладі Elle est вимовляється як «е-ле».
Голосове зв'язування виникає тоді, коли одне слово закінчується голосним звуком, а наступне теж починається голосним звуком. У такому разі вібрація голосових зв'язок не припиняється.
Зв'язування виникає тоді, коли одне слово закінчується літерою, яка не вимовляється, а наступне починається з голосної або німого h. У такому разі літера, що не вимовлялася, вокалізується, утворюючи склад із голосною літерою наступного слова. У наведеному вище прикладі слова est (вимовляється «е») та intelligente (вимовляється «ентележант») утворюють «(л)е-тен-те-ле-жант».
Французькі голосні можуть подовжуватися. Ритмічне подовження виникає в кінці ритмічної групи перед звуками [ʁ], [z], [v], [ʒ] та групою [vʁ]. Історичне подовження характерне для окремих слів.
Графіка
Писемність на основі латинського алфавіту.
A | /a/ | а |
B | /be/ | бе |
C | /ce/ | се |
D | /de/ | де |
E | /œ/ | е |
F | /ɛf/ | еф |
G | /ʒe/ | же |
H | /aʃ/ | аш |
I | /i/ | і |
J | /ʒi/ | жі |
K | /ka/ | ка |
L | /ɛl/ | ель |
M | /ɛm/ | ем |
N | /ɛn/ | ен |
O | /o/ | о |
P | /pe/ | пе |
Q | /ky/ | ку |
R | /ɛʁ/ | ер |
S | /ɛs/ | ес |
T | /te/ | те |
U | /y/ | ю |
V | /ve/ | ве |
W | /dublɛ ve/ | дубль ве |
X | /iks/ | ікс |
Y | /igʁek/ | ігрек |
Z | /zɛd/ | зед |
Окрім основних літер латинської абетки в французькій мові використовуються діактритичні знаки, що вказують на правильне прочитання тієї чи іншої літери, або дозволяють розрізнити на письмі омоніми.
В французьких словах є багато літер, здебільшого на кінці слова, але іноді й усередині, які не вимовляються, або вимовляються тільки в окремих випадках.
Звук [œ], який позначається на письмі літерою «e», має властивіть випадати в тому разі, коли відділяється від інших голосних з обох боків лише одною приголосною літерою. Наприклад, речення «je ne sais pas» (я не знаю) читається приблизно як «же-нсе-па», а речення «mais je ne sais pas» (але я не знаю) читається приблизно як «ме-жне-се-па».
Граматика
У французькій 10 частин мови: іменник, артикль, прикметник, числівник, займенник, дієслово, прислівник, прийменник, сполучник та вигук.
Іменник
Французькі іменники бувають двох родів: жіночого й чоловічого.
Зчислювальні іменники мають два числа: однину й множину. В більшості випадків множина французьких слів відрізняється від однини на письмі, але не у вимові, хоча множину можна відрізнити завдяки вживанню різних артиклів та інших означень. Наприклад, une pomme — яблуко (читається приблизно «унь пом»), des pommes — яблука (читається приблизно «де пом»).
Артикль
Означеними артиклями в французькій мові є: le (чоловічий рід однина), la (жіночий рід однина), les (множина обох родів). Перед голосними та німим h артиклі le, la скорочуються до форми l' . Приклади: le fils (син), la femme (жінка), l'homme (чоловік).
З прийменниками à та de означені артиклі утворюють злиті форми: à + le => au, à + les => aux, de + le => du, de + les => des. Приклади: au fils (синові), aux filles (дочкам), une bagnole du fils (синове авто), une bagnole des filles (авто дочок).
Неозначеним артиклями є: un, une та des для чоловічого, жіночого родів однини та обох родів множини, відповідно. Приклади: un fils, une femme, des femmes.
Часткові артиклі вживаються для позначення певної кількості речовини, перед абстрактними іменниками тощо. Для чоловічого роду та жіночого роду вони, відповідно, мають форму du та de la. Перед голосною літерою або перед німим h в обох випадках частковий артикль має форму de l' . Приклади: du vin (вино), de la viande (м'ясо), de l'eau (вода).
Прикметник
Прикметники поділяються на дві великі групи: якісні прикметники та означальні або займенникові прикметники.
узгоджуються родом та числом з іменником. Здебільшого прикметники стоять у реченні після відповідних іменників (l'Union sovietique, moulin rouge тощо), але деякі прикметники можуть ставитися перед іменником (bel ami, grand prix тощо). Іноді від того, де стоїть прикметник, міняється значення (un homme grand — висока людина, un grand homme — велика людина).
Ступені порівняння якісних прикметників утворюються за допомогою слів plus та moins. У випадку найвищого ступеня порівняння вживається означений артикль: large, plus large, moins large, le plus large, le moins large (широкий, ширший, менш широкий, найширший, найменш широкий).
Означальні (займенникові прикметники) поділяються на присвійні, вказівні, неозначені та питальні.
Присвійні прикметники суть:
- mon, ma, mes — мій, моя, мої
- ton, ta, tes — твій, твоя, твої
- son, sa, ses — його (її, свій), його (її, своя), його (її, свої).
- notre, notre, nos — наш, наша, наші.
- votre, votre, vos — ваш, ваша, ваші.
- leur, leur, leurs — їхній, їхня, їхні.
Перед іменниками жіночого роду, які починаються на голосну або на німе h, вживаються mon, ton, son замість ma, ta, sa.
На відміну від української присвійні прикметники узгоджуються в роді та числі зі словом, яке вони означають, а не з особою, якій відповідна річ належить. Так, українською мовою ми говоримо його стіл та її стіл, в французькій в обох випадках це звучить, як sa table.
Вказівні прикметники суть: ce (цей), cet (цей), cette (ця), ces (ці). Іноді до слів з вказівними прикметниками додають частки ci та là, щоб вказати на близькість або далекість об'єкта чи суб'єкта: cette fille-ci — ось-ця дівчина, cette fille-là — он-та дівчина.
Широка група неозначених прикметників включає в себе такі як chaque — кожен, tout — весь, autre — інший та інші.
До питальних прикметників належать quel, quelle, quels, quelles — який, яка, які, які (щодо багатьох об'єктів жіночого роду).
Числівник
Французька система числення частково двадцяткова: двадцять (vingt) використовується як базове число в назвах чисел від 60 до 99. Французьке слово для 80 — «quatre-vingts», буквально «чотири двадцятки», і слово для 75 — soixante-quinze, в буквальному сенсі «шістдесят-п'ятнадцять». Ця реформа виникла після Французької революції, щоб об'єднати різні системи числення (в основному двадцяткові біля від узбережжя, через кельтські (бретонські) і норманські впливи). Ця система порівнянна з архаїчним використанням в англійській мові слова score («рахунок»), як у fourscore and seven — буквально «чотири двадцятки і сім» (вісімдесят сім, 87), або «threescore and ten» — буквально «три двадцятки і десять» («сімдесят, 70»). У старій версії французької мови (у Середньовіччі), всі числа від 30 до 99 можна було сказати або за основою 10 або за основою 20, наприклад, «vint et doze» (двадцять і дванадцять) для 32, «dous vinz et diz» (дві двадцятки і десять) на 50, «uitante» на 80, або «nonante» на 90.
Бельгійська та швейцарська версії французької мови, та версія, вживана в Демократичній Республіці Конго, Руанді та Бурунді, відрізняються в цьому відношенні. У Бельгії та Швейцарії 70 і 90 — це «septante» і «nonante». У Швейцарії, в залежності від місцевого діалекту, 80 може бути «quatre-vingts» (Женева, Невшатель, Юра) або «huitante» (Во, Вале, Фрібур). «Octante» використовувалося в Швейцарії в минулому, але в даний час вважається архаїчним. У Бельгії і в її колишніх африканських колоніях, однак, всюди використовується «quatre-vingts».
Слід також зазначити, що французька, як і більшість європейських мов, використовує крапку або пробіл для відділення класів (трьох сусідніх розрядів), де в англійській мові використовується кома або пробіл. Кома використовується числах французькою мовою як десяткова крапка: 2,5 = «deux virgule cinq».
Основні числа французькою мовою від 1 до 20, наступні:
- Один/одна/одне: un/une /œ̃/ (m) ~ /yn/ (f)
- Два/дві: deux /dø/
- Три: trois /tʁwɑ/
- Чотири: quatre /katʁ/
- П'ять: cinq /sɛ̃k/
- Шість: six /sis/
- Сім: sept /sɛt/
- Вісім: huit /ɥit/
- Дев'ять: neuf /nœf/
- Десять: dix /dis/
- Одинадцять: onze /ɔ̃z/
- Дванадцять: douze /duz/
- Тринадцять: treize /tʁɛz/
- Чотирнадцять: quatorze /katɔʁz/
- П'ятнадцять: quinze /kɛ̃z/
- Шістнадцять: seize /sɛz/
- Сімнадцять: dix-sept /dissɛt/
- Вісімнадцять: dix-huit /diz‿ɥit/
- Дев'ятнадцять: dix-neuf /diznœf/
- Двадцять: vingt /vɛ̃/
Займенник
Займенники поділяються на особові, присвійні, вказівні, відносні, питальні та неозначені.
Особові займенники, в свою чергу, поділяються на незалежні (наголошені) та придієслівні (ненаголошені).
Незалежні (наголошені) займенники суть: moi, toi, lui, elle, nous, vous, eux, elles, soi — я, ти, він, вона, ми, ви, вони, вони (жіночого роду). Займенник soi є універсальним займенником, який може заміняти будь-який інший.
Придієслівні займенники поділяються на займенники-підмети, займенники-прямі додатки і займенники-непрямі додатки.
Займенники-підмети суть: je, tu, il, elle, nous, vous, ils, elles — я, ти, він, вона, ми, ви, вони, вони (жіночого роду). Придієслівний займенник on заміняє будь-який інший придієслівний займенник.
Різниця між незалежними та придієслівними займенниками в тому, що придієслівні займенники визначають особу, яка здійснює дію, тобто стоять при дієслові. Наприклад, je parle — я розмовляю. Незалежні займенники вживаються тоді, коли треба вказати на особу, наприклад, на запитання «Qui a vu ce film?» (Хто бачив цей фільм?), відповідь буде «Moi». Можна також сказати «Moi, j'ai vu ce film.»
Займенники-прямі додатки суть: me, te, le, la, nous, vous, les, les — мене, тебе, його, її, нас, вас, їх, іх (жіночого роду).
Займенники-непрямі додатки: me, te, lui, lui, nous, vous, leur, leur — мені, тобі, йому, їй, нам, вам, їм, їм (жіночого роду).
Наприклад: Elle n'a pas vu ce film? Il faut le lui montrer! — Вона не бачила цього кіна? Треба його їй показати.
У французькій мові є два адвербіальні займенники, які заміщають додатки, перед якими стоять прикметники à та de. Це займенники y = à + додаток та en = de + додаток. Наприклад, j'y vais — «я туди йду», j'en suis venu — «я звідти прийшов».
Присвійні займенники замінюють іменник, перед яким стоїть присвійний прикметник. Наприклад, C'est mon livre — Це моя книга. С'est le mien — Це мій (моя) (livre, книга, чоловічого роду).
Присвійні займенники суть:
- le mien, la mienne, les miens, les miennes — мій, моя, мої, мої (жіночого роду).
- le tien, la tienne, les tiens, les tiennes — твій, твоя, твої, твої (жіночого роду).
- le sien, la sienne, les siens, les siennes — його (її), його (її), його (її), його (її) (жіночого роду).
- le nôtre, la nôtre, les nôtres, les nôtres — наш, наша, наші, наші (жіночого роду).
- le vôtre, la vôtre, les vôtres, les vôtres — ваш, ваша, ваші, ваші (жіночого роду).
- le leur, la leur, les leurs, les leurs — їхній, їхня, їхні, їхні (жіночого роду).
Вказівні займенники суть: celui, celle, ceux, celles, ce — цей, ця, ці, ці (жіночого роду), це. До вказівних займенників можуть добавлятися частки -ci, -là, змінюючи значення на «оцей», «отой» тощо.
Вказівний займенник середнього роду се грає роль підмета у реченнях з дієсловом être (бути), наприклад, c'est moi (це я). Цей займенник має також фори сесі (оце), cela (оте), ça (оце).
Дієслово
Дієслова в французькій мові змінюються за числом та особою, станом, способом та часом.
Станів у французькій мові два — активний та пасивний. Способів чотири: дійсний (l'indicatif), умовний (le conditionnel), кон'юнктив (le subjonctif), наказовий (l'imperatif).
Le subjonctif виконує в реченні ту функцію, яка в українській мові виражається зворотом із «щоб», «щоби», тобто дію уявну, бажану чи небажану, потрібну чи непотрібну. Наприклад, українське «треба, щоб ти сходив до магазину». Якщо в українській мові тут вживається дієслово у формі минулого часу, то в французькій дієслово має окрему форму, яка не збігається із іншими формами дієслова: il faut que tu ailles au magazin. Тому le subjonctif у французькій мові виділяється в окремий спосіб.
За своїм відношенням до об'єкта дієслова поділяються на перехідні дієслова та неперехідні дієслова.
У французькій мові існує також займенникова форма дієслова. Частково ця форма відповідає українським зворотнім дієсловам із часткою -ся. Наприклад, se laver — вмиватися. На відміну від української частка se відміняється в залежності від особи, наприклад, il se lave — він умивається, je me lave — я вмиваюся, nous nous lavons — ми вмиваємося тощо.
Часи
Дійсний спосіб має п'ять простих часових форм і п'ять складних часових форм:
Прості часи | Складні часи |
---|---|
le présent | le passé composé |
l'imparfait | le plus-que-parfait |
le passé simple | le passé antérieur |
le futur simple | le futur antérieur |
le futur dans le passé | le futur antérieur dans le passé |
Найуживанішою формою дієслова в минулому часі є passé composé — складний минулий час.
Кондиціоналіс має одну просту й одну складну форму часу: le conditionnel présent та le conditionnel passé.
Кон'юнктив має дві прості та дві складні форми часу: le subjonctif présent — le subjonctif passé, le subjonctif imparfait — le subjonctif plus-que-parfait.
Часова система французької мови налічує також дві надскладні часові форми: le passé surcomposé та le plus-que-parfait surcomposé.
Існують дві перифрастичні форми минулого часу — le passé immédiat та le plus-que-parfait immédiat.
Дві перифрастичні форми майбутнього часу суть: le futur immédiat та le futur immédiat dans le passé.
Інфінітив має дві форми часу: l'infinitif présent та l'infinitif passé.
Дієприкметник має три часи: le participe présent, le participe passé та le participe passé composé.
Наказовий спосіб має єдину часову форму.
Дієвідміна
За відмінюванням французькі дієслова поділяються на три групи (дієвідміни):
- До I групи належить близько 4000 дієслів, які у інфінітиві закінчуються на -er. Ця група дієслів постійно розширюється. До неї додаються запозичені та новоутворені дієслова.
- До II групи належить близько 350 дієслів, які у інфінітиві закінчуються на -ir. Ця група теж жива, оскільки до неї додаються нові слова.
- До III групи належать всі інші дієслова, дієслова aller, envoyer та деякі дієслова на -ir. Цю групу дієслів називають мертвою або архаїчною. Відмінювання дієслів, що входять до неї найскладніше, однак, саме до неї належать найуживаніші в мові дієслова.
Утворення складних часів
Складні часи в французькій мові утворюються за допомогою службових дієслів avoir (мати) та être (бути). Кожне французьке дієслово відмінюється з одним із цих допоміжних дієслів.
З дієсловом avoir відмінюються самі дієслова avoir та être, всі перехідні дієслова, більшість неперехідних дієслів та безособові дієслова.
З дієсловом être відмінюються всі займенникові дієслова а також невелика кількість неперехідних дієслів, що виражають рух або зміну стану, наприклад, aller (йти), venir (приходити), naître (народитися), mourir (померти) та інші.
Перифрастичні форми минулого часу утворюються за допомогою дієслова venir. Наприклад, je viens de lire cet article («я щойно прочитав цю статтю»).
Перифрастичні форми майбутнього часу утворюються за допомогою дієслова aller. Наприклад, je vais lire cet article («я збираюся прочитати цю статтю»).
Речення
У французьких реченнях зберігається чіткий порядок слів.
У розповідних реченнях загалом порядок слів такий: підмет + присудок + додатки + обставини. Додатки та обставини, виражені займенниками ставляться після підмета, перед присудком. Наприклад, j'ai vu ce film (я бачив цей фільм) — je l'ai vu (я його бачив) ;je suis venu du travail (я прийшов з роботи) — j'en suis venu (я прийшов звідти).
Заперечні речення утворюються добавлянням перед присудком ne і заперечного слова pas або аналогічних йому після присудка. Наприклад, elle n'est pas jolie (вона не гарна). В усній мові ne здебільшого опускається: elle est pas jolie. Замість pas можуть вживатися point (сильніша форма pas), plus (більше не), rien (ніщо), personne (ніхто), jamais (ніколи), null part (ніде) та інші заперечні слова. Наприклад, elle n'est plus jolie (вона вже не гарна), elle ne sera jamais jolie (вона ніколи не буде гарною), personne ne sera jolie (ніхто не буде гарним).
У французькій мові є дуже багато різних способів утворення запитальних речень. Найпростіший із них аналогічний українському — виразити запитання тоном. Інші способи утворення запитання включають: інверсію, складна інверсія і зворот est-ce que (ескьо) (прямий порядок слів)
наприклад, задаючи запитання до речення Marie a vu ce film, складаємо складну інверсію, бо підмет ім'я Marie a-t-elle vu ce film?
наприклад, задаючи запитання до речення Elle a parlé de ce film, складаємо просту інверсію, бо підмет займеник a-t-elle parlé de ce film?
est-ce que elle parlé de ce film?
quand est-ce que elle parlé de ce film?
de quoi a-t-elle parlé?
Стверджувальні та заперечні відповіді
На запитання на зразок Est elle jolie? (Чи гарна вона?) можна відповісти Oui (так) або Non (ні).
Якщо ж у запитанні є заперечення: N'est elle pas joile? (Чи не гарна вона?) відповіді змінюються й стають Si (так, вона гарна) або Non (ні, вона не гарна). Така потрійна система виключає непорозуміння, але дуже незвична для людей, які не розмовляють французькою з дитинства.
Лексика
За оцінками в сучасній французькій мові 12 % (приблизно 4200) серед найпоширеніших слів буденного вжитку, запозичені з інших мов:
- 1054 англійських,
- 707 італійських,
- 505 із старогерманської мови,
- 485 із давньої галльської мови,
- 215 арабських слів,
- 164 з німецької мови,
- 160 кельтських слів,
- 159 голландських,
- 112 перських та із санскриту,
- 101 з мови американських індіанців,
- 89 слів з азійських мов,
- 56 з афро-азійських слів,
- 55 зі слов'янських та балтійських,
- та 144 слів з інших мов.
Приклад
«Заповіт» Шевченка французькою мовою: (переклад ): LE TESTAMENT: Quand je mourrai, enterrez-moi: Au milieu de nos plaines,
- Su un tertre au milieu de nos steppes: De ma si douce Ukraine,
- Pour que je voie les champs immenses,
- Les rives escarpées,
- Que je puisse entendre le Dniepr: Mugir à mon côté.
- Quand le fleuve, loin de l'Ukraine,
- Dans la mer bleue profonde: Versera le sang ennemi,
- Je quitterai le monde,
- Champs et collines… Volerai: Au royaume de Dieu: Pour prier… Mais en attendant,
- Je ne connais pas Dieu.
- Enterrez-moi et dressez-vous,
- Brisez les fers maudits,
- Arrosez votre liberté
- Du sang de l'ennemi !
- Et que dans la grande famille,
- Délivrée de ses chaînes,
- Avec des mots doux et paisibles: De moi l'on souvienne.
(Джерело: Тарас Шевченко, Заповіт мовами народів світу, К., «Наукова думка», 1989)
Джерела
- Donetz I.I., Lissenko M.M. (1966). Cours pratique de grammaire française. Київ: Радянська школа.
- Попова И.Н, Казакова Ж. А., Ковальчук Г. М. (1995). Французский язык. Учебник для I курса институтов и факультетов иностранных языков. 9-е издание исправленное и переработанное. Москва: Высшая школа.
- Рене Етьємбль. Чи говорите ви франглійською? / René Etiemble. Parlez-vous franglais?, 1964, Gallimard, Paris (про французько-англійський суржик)
Література
- Histoire de la langue francaise: la communication et les lettres au Moyen age: Manuel pour le travail individuel / V. B. Bourbelo. — K. : Universite de Kyiv, 2015. — 175 p.
Посилання
- Про французьку мову як прочищення // Європейський словник філософій. Лексикон неперекладностей / наук. кер. проєкту: Барбара Кассен і Констянтин Сігов. — Київ : Дух і літера, 2009. — Т. 1. — С. 48-54.
- Французька мова на сайті Ethnologue: French. A language of France (англ.)
- Французька мова на сайті Glottolog 3.0: Language: French (англ.)
- Французька мова на сайті WALS Online: Language French (англ.)
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Французька мова |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Французька мова |
У Вікісловнику є сторінка Категорія:Французька мова. |
Див. також
Примітки
- French Language [ 14 травня 2012 у Wayback Machine.] Yahoo Education. Retrieved 2011-06-23.
- . Архів оригіналу за 23 червня 2011. Процитовано 20 березня 2012.
- The World's 10 Most Influential Languages [ 2008-03-12 у Wayback Machine.] Top Languages. Retrieved 2011-04-11.
- (фр.) Figures from official website
- (фр.)http://www.francophonie.org/IMG/pdf/Synthese-Langue-Francaise-2010.pdf [ 5 квітня 2015 у Wayback Machine.] International Organization of the Francophonie report (2010)
- . preply.com. 8 серпня 2019. Архів оригіналу за 27 грудня 2019. Процитовано 27 січня 2020.
- Позначається в транскрипції також [ə] в коротких службових словах та в ненаголошених складах
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Francu zka mo va fr francais fʁɑ sɛ abo langue francaise lɑ ɡ fʁɑ sɛːz mova francuziv oficijna mova Franciyi frankomovnogo naselennya Belgiyi Shvejcariyi Kanadi u yakih ye odniyeyu z oficijnih Takozh francuzkoyu movoyu koristuyetsya naselennya bagatoh derzhav Afriki Karibskogo basejnu napriklad Gayiti Francuzkoyi Gviani zokrema i yak oficijnoyu movoyu Zagalom francuzka ye oficijnoyu u 29 krayinah Vona ye takozh odniyeyu z shesti oficijnih mov OON Francuzka movafrancais Ridna mova Oficijna mova Druga abo neoficijna mova Frankomovni menshiniPoshirena vFranciya Shvejcariya Kanada Belgiya Lyuksemburg Monako Marokko Alzhir Tunis Kot d Ivuar Demokratichna respublika Kongo Niger Senegal Gayiti inshi krayini RegionYevropa Pivnichna Amerika Pivdenna Amerika Afrika Aziya OkeaniyaNosiyi300 mln Misce9Pisemnistlatinske pismoKlasifikaciyaIndo Yevropejska ItalskaRomanskaGallo romanskaMova Ojl dd dd dd Oficijnij statusDerzhavna OficijnaBelgiya Kanada Franciya Demokratichna respublika Kongo Shvejcariya Yevropejskij soyuz Vanuatu Senegal Kot d Ivuar Lyuksemburg a takozh she 51 krayinaRegulyuyeFrancuzka Akademiya Belgijska Sluzhba francuzkoyi movi Kvebekska Sluzhba francuzkoyi moviKodi moviISO 639 1frISO 639 2fra T fre B ISO 639 3fraSILfraKlasifikaciyaFrancuzka mova analitichna nalezhit do indoyevropejskoyi sim yi mov romanska grupa IstoriyaDokladnishe ta Davnofrancuzka mova Rozvinulas na teritoriyi suchasnoyi Franciyi z grupi romanskih dialektiv ojl sho svoyeyu chergoyu vijshli z narodnoyi latini yaku prinesli rimlyani pislya zavoyuvannya Galliyi v II I stolitti do nashoyi eri Do cogo meshkanci suchasnoyi Franciyi rozmovlyali gallskoyu movoyu odniyeyu z riznovidiv keltskih mov Pid chas rimskogo panuvannya vona postupovo zanepala zhiteli perejshli na gallo romansku sho utvorilasya z latini na gallskomu substrati Ostatochno rannij variant francuzkoyi davnofrancuzka mova sformuvavsya blizko X st Najdavnishoyu pam yatkoyu francuzkoyi starofrancuzkoyi movi vvazhayut Strasburzki klyatvi 842 rik Persha literaturna pam yatka Sekvenciya pro svyatu Yevlaliyu 881 rik Movoyu korolivskoyi administraciyi j oficijnogo zastosuvannya stala zavdyaki ordonansu Ville Kotre u 1539 PoshirenistDokladnishe fr Znannya francuzkoyi movi u Yevropejskomu Soyuzi Francuzka tretya romanska mova za kilkistyu movciv pislya ispanskoyi ta portugalskoyi U 1999 vona bula 11 yu sered najuzhivanishih mov svitu francuzkoyu rozmovlyayut vid priblizno 70 miljoniv do 128 mln lyudej yak ridnoyu yih nazivayut frankofonami do 190 miljoniv zagalom Vona ye oficijnoyu abo administrativnoyu u riznomanitnih spilnotah i organizaciyah Yevropejskij Soyuz OON Francuzka mova druga u sviti za populyarnistyu vivchennya yak inozemnoyi movi Kilkist lyudej zdatnih spilkuvatisya francuzkoyu skladaye 200 mln vidpovidno do danih navedenih na sajti Francuzkoyi akademiyi sho zdijsnyuye regulyuvannya francuzkoyi movi Francuzka vvazhayetsya odniyeyu z najprostishih mov dlya vivchennya dlya tih hto vilno volodiye anglijskoyu Poshirennya sferi vplivu francuzkoyi movi odna z golovnih zadach tovaristva Alyans Fransez yake maye ponad tisyachu predstavnictv u vsih kutkah svitu Status U Franciyi za Konstituciyeyu krayini francuzka mova nabula status oficijnoyi u 1992 Vsi oficijni dokumenti i dogovori povinni buti francuzkoyu movoyu Yaksho reklama mistit v sobi inozemni slova to povinen buti nadanij pereklad U Kanadi francuzka mova ye oficijnoyu movoyu provinciyi Kvebek i odniyeyu z dvoh oficijnih mov vsiyeyi Kanadi ta provinciyi Nyu Bransvik U Kvebeku zakon pro francuzku movu vimagaye shob u derzhavnih shkolah navchannya vsih ditej krim ditej anglomovnih kanadskih gromadyan velosya francuzkoyu Okrim togo francuzka ce yedina oficijna mova Gvineyi Beninu Gayiti Gabonu Gviani Demokratichnoyi Respubliki Kongo Respubliki Kongo Madagaskaru Mali Monako Nigeru Togo Odna z dvoh oficijnih mov Andorri Burundi Livanu Ruandi Chadu Centralno Afrikanskoyi Respubliki odna z troh oficijnih mov Belgiyi ta Lyuksemburgu ta odna z chotiroh oficijnih u Shvejcariyi Na pobutovomu rivni francuzka mova shirokovzhivana u kolishnih francuzkih ta belgijskih koloniyah Alzhiri Kongo Marokko Siriyi Tunisi ta inshih FonetikaU francuzkij movi 15 golosnih 3 ta 20 prigolosnih zvukiv Golosni zvuki a ɛ ɛ e i œ œ o y ɔ ɔ ɑ ɑ o u Zvuki poznacheni tildoyu nazalizovani tobto vimovlyayutsya v nis Pivgolosni zvuki j w ɥ Lishe deyaki z golosnih zvukiv mayut priblizni vidpovidniki v ukrayinskij movi sho stvoryuye skladnoshi pri peredachi ukrayinskoyu francuzkih imen ta nazv U francuzkij nemaye m yakogo ta tverdogo zvuku l yaki vidpovidali b ukrayinskim l ta l Francuzkij l ne shozhij na zhoden z ukrayinskih variantiv Peredacha ukrayinskoyu skladiv la le i shozhih mozhe zdijsnyuvatisya riznim chinom zalezhno vid ustalenoyi vimovi napriklad zustrichayutsya varianti Lyaroshfuko ta Laroshfuko Lya Roshel ta La Roshel U francuzkij movi nemaye zvukiv sho vidpovidali b ukrayinskim g ta h Francuzka litera g chitayetsya abo yak zh abo yak g litera h ne chitayetsya nikoli Francuzke rechennya skladayetsya ne z okremih sliv a z okremih fraz ritmichnih grup Nagolos zavzhdi padaye na ostannij sklad ritmichnoyi grupi U mezhah odniyeyi ritmichnoyi grupi slova vimovlyayutsya zlitno bez pauz Napriklad rechennya Elle est intelligente Vona rozumna vimovlyayetsya e le ten te le zhant iz yedinim nagolosom na skladi zhant Taka pobudova movi skladaye vrazhennya ritmichnosti j poetichnosti tak nache rozmovlyayuchi francuzi deklamuyut virshi Zlitnist sliv u ritmichnij grupi dosyagayetsya zavdyaki zchiplyuvannyu golosovomu zv yazuvannyu j zv yazuvannyu Zchiplyuvannya vinikaye todi koli odne slovo zakinchuyetsya na prigolosnij zvuk a nastupne pochinayetsya z golosnogo U takomu razi utvoryuyetsya sklad pochatkovi zvuki yakogo nalezhat odnomu slovu a kincevi inshomu U navedenomu vishe prikladi Elle est vimovlyayetsya yak e le Golosove zv yazuvannya vinikaye todi koli odne slovo zakinchuyetsya golosnim zvukom a nastupne tezh pochinayetsya golosnim zvukom U takomu razi vibraciya golosovih zv yazok ne pripinyayetsya Zv yazuvannya vinikaye todi koli odne slovo zakinchuyetsya literoyu yaka ne vimovlyayetsya a nastupne pochinayetsya z golosnoyi abo nimogo h U takomu razi litera sho ne vimovlyalasya vokalizuyetsya utvoryuyuchi sklad iz golosnoyu literoyu nastupnogo slova U navedenomu vishe prikladi slova est vimovlyayetsya e ta intelligente vimovlyayetsya entelezhant utvoryuyut l e ten te le zhant Francuzki golosni mozhut podovzhuvatisya Ritmichne podovzhennya vinikaye v kinci ritmichnoyi grupi pered zvukami ʁ z v ʒ ta grupoyu vʁ Istorichne podovzhennya harakterne dlya okremih sliv GrafikaDokladnishe Francuzka abetka Pisemnist na osnovi latinskogo alfavitu A a a B be be C ce se D de de E œ e F ɛf ef G ʒe zhe H aʃ ash I i i J ʒi zhi K ka ka L ɛl el M ɛm em N ɛn en O o o P pe pe Q ky ku R ɛʁ er S ɛs es T te te U y yu V ve ve W dublɛ ve dubl ve X iks iks Y igʁek igrek Z zɛd zed Okrim osnovnih liter latinskoyi abetki v francuzkij movi vikoristovuyutsya diaktritichni znaki sho vkazuyut na pravilne prochitannya tiyeyi chi inshoyi literi abo dozvolyayut rozrizniti na pismi omonimi V francuzkih slovah ye bagato liter zdebilshogo na kinci slova ale inodi j useredini yaki ne vimovlyayutsya abo vimovlyayutsya tilki v okremih vipadkah Zvuk œ yakij poznachayetsya na pismi literoyu e maye vlastivit vipadati v tomu razi koli viddilyayetsya vid inshih golosnih z oboh bokiv lishe odnoyu prigolosnoyu literoyu Napriklad rechennya je ne sais pas ya ne znayu chitayetsya priblizno yak zhe nse pa a rechennya mais je ne sais pas ale ya ne znayu chitayetsya priblizno yak me zhne se pa GramatikaU francuzkij 10 chastin movi imennik artikl prikmetnik chislivnik zajmennik diyeslovo prislivnik prijmennik spoluchnik ta viguk Imennik Francuzki imenniki buvayut dvoh rodiv zhinochogo j cholovichogo Zchislyuvalni imenniki mayut dva chisla odninu j mnozhinu V bilshosti vipadkiv mnozhina francuzkih sliv vidriznyayetsya vid odnini na pismi ale ne u vimovi hocha mnozhinu mozhna vidrizniti zavdyaki vzhivannyu riznih artikliv ta inshih oznachen Napriklad une pomme yabluko chitayetsya priblizno un pom des pommes yabluka chitayetsya priblizno de pom Artikl Oznachenimi artiklyami v francuzkij movi ye le cholovichij rid odnina la zhinochij rid odnina les mnozhina oboh rodiv Pered golosnimi ta nimim h artikli le la skorochuyutsya do formi l Prikladi le fils sin la femme zhinka l homme cholovik Z prijmennikami a ta de oznacheni artikli utvoryuyut zliti formi a le gt au a les gt aux de le gt du de les gt des Prikladi au fils sinovi aux filles dochkam une bagnole du fils sinove avto une bagnole des filles avto dochok Neoznachenim artiklyami ye un une ta des dlya cholovichogo zhinochogo rodiv odnini ta oboh rodiv mnozhini vidpovidno Prikladi un fils une femme des femmes Chastkovi artikli vzhivayutsya dlya poznachennya pevnoyi kilkosti rechovini pered abstraktnimi imennikami tosho Dlya cholovichogo rodu ta zhinochogo rodu voni vidpovidno mayut formu du ta de la Pered golosnoyu literoyu abo pered nimim h v oboh vipadkah chastkovij artikl maye formu de l Prikladi du vin vino de la viande m yaso de l eau voda Prikmetnik Prikmetniki podilyayutsya na dvi veliki grupi yakisni prikmetniki ta oznachalni abo zajmennikovi prikmetniki uzgodzhuyutsya rodom ta chislom z imennikom Zdebilshogo prikmetniki stoyat u rechenni pislya vidpovidnih imennikiv l Union sovietique moulin rouge tosho ale deyaki prikmetniki mozhut stavitisya pered imennikom bel ami grand prix tosho Inodi vid togo de stoyit prikmetnik minyayetsya znachennya un homme grand visoka lyudina un grand homme velika lyudina Stupeni porivnyannya yakisnih prikmetnikiv utvoryuyutsya za dopomogoyu sliv plus ta moins U vipadku najvishogo stupenya porivnyannya vzhivayetsya oznachenij artikl large plus large moins large le plus large le moins large shirokij shirshij mensh shirokij najshirshij najmensh shirokij Oznachalni zajmennikovi prikmetniki podilyayutsya na prisvijni vkazivni neoznacheni ta pitalni Prisvijni prikmetniki sut mon ma mes mij moya moyi ton ta tes tvij tvoya tvoyi son sa ses jogo yiyi svij jogo yiyi svoya jogo yiyi svoyi notre notre nos nash nasha nashi votre votre vos vash vasha vashi leur leur leurs yihnij yihnya yihni Pered imennikami zhinochogo rodu yaki pochinayutsya na golosnu abo na nime h vzhivayutsya mon ton son zamist ma ta sa Na vidminu vid ukrayinskoyi prisvijni prikmetniki uzgodzhuyutsya v rodi ta chisli zi slovom yake voni oznachayut a ne z osoboyu yakij vidpovidna rich nalezhit Tak ukrayinskoyu movoyu mi govorimo jogo stil ta yiyi stil v francuzkij v oboh vipadkah ce zvuchit yak sa table Vkazivni prikmetniki sut ce cej cet cej cette cya ces ci Inodi do sliv z vkazivnimi prikmetnikami dodayut chastki ci ta la shob vkazati na blizkist abo dalekist ob yekta chi sub yekta cette fille ci os cya divchina cette fille la on ta divchina Shiroka grupa neoznachenih prikmetnikiv vklyuchaye v sebe taki yak chaque kozhen tout ves autre inshij ta inshi Do pitalnih prikmetnikiv nalezhat quel quelle quels quelles yakij yaka yaki yaki shodo bagatoh ob yektiv zhinochogo rodu Chislivnik Francuzka sistema chislennya chastkovo dvadcyatkova dvadcyat vingt vikoristovuyetsya yak bazove chislo v nazvah chisel vid 60 do 99 Francuzke slovo dlya 80 quatre vingts bukvalno chotiri dvadcyatki i slovo dlya 75 soixante quinze v bukvalnomu sensi shistdesyat p yatnadcyat Cya reforma vinikla pislya Francuzkoyi revolyuciyi shob ob yednati rizni sistemi chislennya v osnovnomu dvadcyatkovi bilya vid uzberezhzhya cherez keltski bretonski i normanski vplivi Cya sistema porivnyanna z arhayichnim vikoristannyam v anglijskij movi slova score rahunok yak u fourscore and seven bukvalno chotiri dvadcyatki i sim visimdesyat sim 87 abo threescore and ten bukvalno tri dvadcyatki i desyat simdesyat 70 U starij versiyi francuzkoyi movi u Serednovichchi vsi chisla vid 30 do 99 mozhna bulo skazati abo za osnovoyu 10 abo za osnovoyu 20 napriklad vint et doze dvadcyat i dvanadcyat dlya 32 dous vinz et diz dvi dvadcyatki i desyat na 50 uitante na 80 abo nonante na 90 Belgijska ta shvejcarska versiyi francuzkoyi movi ta versiya vzhivana v Demokratichnij Respublici Kongo Ruandi ta Burundi vidriznyayutsya v comu vidnoshenni U Belgiyi ta Shvejcariyi 70 i 90 ce septante i nonante U Shvejcariyi v zalezhnosti vid miscevogo dialektu 80 mozhe buti quatre vingts Zheneva Nevshatel Yura abo huitante Vo Vale Fribur Octante vikoristovuvalosya v Shvejcariyi v minulomu ale v danij chas vvazhayetsya arhayichnim U Belgiyi i v yiyi kolishnih afrikanskih koloniyah odnak vsyudi vikoristovuyetsya quatre vingts Slid takozh zaznachiti sho francuzka yak i bilshist yevropejskih mov vikoristovuye krapku abo probil dlya viddilennya klasiv troh susidnih rozryadiv de v anglijskij movi vikoristovuyetsya koma abo probil Koma vikoristovuyetsya chislah francuzkoyu movoyu yak desyatkova krapka 2 5 deux virgule cinq Osnovni chisla francuzkoyu movoyu vid 1 do 20 nastupni Odin odna odne un une œ m yn f Dva dvi deux do Tri trois tʁwɑ Chotiri quatre katʁ P yat cinq sɛ k Shist six sis Sim sept sɛt Visim huit ɥit Dev yat neuf nœf Desyat dix dis Odinadcyat onze ɔ z Dvanadcyat douze duz Trinadcyat treize tʁɛz Chotirnadcyat quatorze katɔʁz P yatnadcyat quinze kɛ z Shistnadcyat seize sɛz Simnadcyat dix sept dissɛt Visimnadcyat dix huit diz ɥit Dev yatnadcyat dix neuf diznœf Dvadcyat vingt vɛ Zajmennik Zajmenniki podilyayutsya na osobovi prisvijni vkazivni vidnosni pitalni ta neoznacheni Osobovi zajmenniki v svoyu chergu podilyayutsya na nezalezhni nagolosheni ta pridiyeslivni nenagolosheni Nezalezhni nagolosheni zajmenniki sut moi toi lui elle nous vous eux elles soi ya ti vin vona mi vi voni voni zhinochogo rodu Zajmennik soi ye universalnim zajmennikom yakij mozhe zaminyati bud yakij inshij Pridiyeslivni zajmenniki podilyayutsya na zajmenniki pidmeti zajmenniki pryami dodatki i zajmenniki nepryami dodatki Zajmenniki pidmeti sut je tu il elle nous vous ils elles ya ti vin vona mi vi voni voni zhinochogo rodu Pridiyeslivnij zajmennik on zaminyaye bud yakij inshij pridiyeslivnij zajmennik Riznicya mizh nezalezhnimi ta pridiyeslivnimi zajmennikami v tomu sho pridiyeslivni zajmenniki viznachayut osobu yaka zdijsnyuye diyu tobto stoyat pri diyeslovi Napriklad je parle ya rozmovlyayu Nezalezhni zajmenniki vzhivayutsya todi koli treba vkazati na osobu napriklad na zapitannya Qui a vu ce film Hto bachiv cej film vidpovid bude Moi Mozhna takozh skazati Moi j ai vu ce film Zajmenniki pryami dodatki sut me te le la nous vous les les mene tebe jogo yiyi nas vas yih ih zhinochogo rodu Zajmenniki nepryami dodatki me te lui lui nous vous leur leur meni tobi jomu yij nam vam yim yim zhinochogo rodu Napriklad Elle n a pas vu ce film Il faut le lui montrer Vona ne bachila cogo kina Treba jogo yij pokazati U francuzkij movi ye dva adverbialni zajmenniki yaki zamishayut dodatki pered yakimi stoyat prikmetniki a ta de Ce zajmenniki y a dodatok ta en de dodatok Napriklad j y vais ya tudi jdu j en suis venu ya zvidti prijshov Prisvijni zajmenniki zaminyuyut imennik pered yakim stoyit prisvijnij prikmetnik Napriklad C est mon livre Ce moya kniga S est le mien Ce mij moya livre kniga cholovichogo rodu Prisvijni zajmenniki sut le mien la mienne les miens les miennes mij moya moyi moyi zhinochogo rodu le tien la tienne les tiens les tiennes tvij tvoya tvoyi tvoyi zhinochogo rodu le sien la sienne les siens les siennes jogo yiyi jogo yiyi jogo yiyi jogo yiyi zhinochogo rodu le notre la notre les notres les notres nash nasha nashi nashi zhinochogo rodu le votre la votre les votres les votres vash vasha vashi vashi zhinochogo rodu le leur la leur les leurs les leurs yihnij yihnya yihni yihni zhinochogo rodu Vkazivni zajmenniki sut celui celle ceux celles ce cej cya ci ci zhinochogo rodu ce Do vkazivnih zajmennikiv mozhut dobavlyatisya chastki ci la zminyuyuchi znachennya na ocej otoj tosho Vkazivnij zajmennik serednogo rodu se graye rol pidmeta u rechennyah z diyeslovom etre buti napriklad c est moi ce ya Cej zajmennik maye takozh fori sesi oce cela ote ca oce Diyeslovo Diyeslova v francuzkij movi zminyuyutsya za chislom ta osoboyu stanom sposobom ta chasom Staniv u francuzkij movi dva aktivnij ta pasivnij Sposobiv chotiri dijsnij l indicatif umovnij le conditionnel kon yunktiv le subjonctif nakazovij l imperatif Le subjonctif vikonuye v rechenni tu funkciyu yaka v ukrayinskij movi virazhayetsya zvorotom iz shob shobi tobto diyu uyavnu bazhanu chi nebazhanu potribnu chi nepotribnu Napriklad ukrayinske treba shob ti shodiv do magazinu Yaksho v ukrayinskij movi tut vzhivayetsya diyeslovo u formi minulogo chasu to v francuzkij diyeslovo maye okremu formu yaka ne zbigayetsya iz inshimi formami diyeslova il faut que tu ailles au magazin Tomu le subjonctif u francuzkij movi vidilyayetsya v okremij sposib Za svoyim vidnoshennyam do ob yekta diyeslova podilyayutsya na perehidni diyeslova ta neperehidni diyeslova U francuzkij movi isnuye takozh zajmennikova forma diyeslova Chastkovo cya forma vidpovidaye ukrayinskim zvorotnim diyeslovam iz chastkoyu sya Napriklad se laver vmivatisya Na vidminu vid ukrayinskoyi chastka se vidminyayetsya v zalezhnosti vid osobi napriklad il se lave vin umivayetsya je me lave ya vmivayusya nous nous lavons mi vmivayemosya tosho Chasi Dijsnij sposib maye p yat prostih chasovih form i p yat skladnih chasovih form Prosti chasi Skladni chasi le present le passe compose l imparfait le plus que parfait le passe simple le passe anterieur le futur simple le futur anterieur le futur dans le passe le futur anterieur dans le passe Najuzhivanishoyu formoyu diyeslova v minulomu chasi ye passe compose skladnij minulij chas Kondicionalis maye odnu prostu j odnu skladnu formu chasu le conditionnel present ta le conditionnel passe Kon yunktiv maye dvi prosti ta dvi skladni formi chasu le subjonctif present le subjonctif passe le subjonctif imparfait le subjonctif plus que parfait Chasova sistema francuzkoyi movi nalichuye takozh dvi nadskladni chasovi formi le passe surcompose ta le plus que parfait surcompose Isnuyut dvi perifrastichni formi minulogo chasu le passe immediat ta le plus que parfait immediat Dvi perifrastichni formi majbutnogo chasu sut le futur immediat ta le futur immediat dans le passe Infinitiv maye dvi formi chasu l infinitif present ta l infinitif passe Diyeprikmetnik maye tri chasi le participe present le participe passe ta le participe passe compose Nakazovij sposib maye yedinu chasovu formu Diyevidmina Za vidminyuvannyam francuzki diyeslova podilyayutsya na tri grupi diyevidmini Do I grupi nalezhit blizko 4000 diyesliv yaki u infinitivi zakinchuyutsya na er Cya grupa diyesliv postijno rozshiryuyetsya Do neyi dodayutsya zapozicheni ta novoutvoreni diyeslova Do II grupi nalezhit blizko 350 diyesliv yaki u infinitivi zakinchuyutsya na ir Cya grupa tezh zhiva oskilki do neyi dodayutsya novi slova Do III grupi nalezhat vsi inshi diyeslova diyeslova aller envoyer ta deyaki diyeslova na ir Cyu grupu diyesliv nazivayut mertvoyu abo arhayichnoyu Vidminyuvannya diyesliv sho vhodyat do neyi najskladnishe odnak same do neyi nalezhat najuzhivanishi v movi diyeslova Utvorennya skladnih chasiv Skladni chasi v francuzkij movi utvoryuyutsya za dopomogoyu sluzhbovih diyesliv avoir mati ta etre buti Kozhne francuzke diyeslovo vidminyuyetsya z odnim iz cih dopomizhnih diyesliv Z diyeslovom avoir vidminyuyutsya sami diyeslova avoir ta etre vsi perehidni diyeslova bilshist neperehidnih diyesliv ta bezosobovi diyeslova Z diyeslovom etre vidminyuyutsya vsi zajmennikovi diyeslova a takozh nevelika kilkist neperehidnih diyesliv sho virazhayut ruh abo zminu stanu napriklad aller jti venir prihoditi naitre naroditisya mourir pomerti ta inshi Perifrastichni formi minulogo chasu utvoryuyutsya za dopomogoyu diyeslova venir Napriklad je viens de lire cet article ya shojno prochitav cyu stattyu Perifrastichni formi majbutnogo chasu utvoryuyutsya za dopomogoyu diyeslova aller Napriklad je vais lire cet article ya zbirayusya prochitati cyu stattyu Rechennya U francuzkih rechennyah zberigayetsya chitkij poryadok sliv U rozpovidnih rechennyah zagalom poryadok sliv takij pidmet prisudok dodatki obstavini Dodatki ta obstavini virazheni zajmennikami stavlyatsya pislya pidmeta pered prisudkom Napriklad j ai vu ce film ya bachiv cej film je l ai vu ya jogo bachiv je suis venu du travail ya prijshov z roboti j en suis venu ya prijshov zvidti Zaperechni rechennya utvoryuyutsya dobavlyannyam pered prisudkom ne i zaperechnogo slova pas abo analogichnih jomu pislya prisudka Napriklad elle n est pas jolie vona ne garna V usnij movi ne zdebilshogo opuskayetsya elle est pas jolie Zamist pas mozhut vzhivatisya point silnisha forma pas plus bilshe ne rien nisho personne nihto jamais nikoli null part nide ta inshi zaperechni slova Napriklad elle n est plus jolie vona vzhe ne garna elle ne sera jamais jolie vona nikoli ne bude garnoyu personne ne sera jolie nihto ne bude garnim U francuzkij movi ye duzhe bagato riznih sposobiv utvorennya zapitalnih rechen Najprostishij iz nih analogichnij ukrayinskomu viraziti zapitannya tonom Inshi sposobi utvorennya zapitannya vklyuchayut inversiyu skladna inversiya i zvorot est ce que esko pryamij poryadok sliv napriklad zadayuchi zapitannya do rechennya Marie a vu ce film skladayemo skladnu inversiyu bo pidmet im ya Marie a t elle vu ce film napriklad zadayuchi zapitannya do rechennya Elle a parle de ce film skladayemo prostu inversiyu bo pidmet zajmenik a t elle parle de ce film est ce que elle parle de ce film quand est ce que elle parle de ce film de quoi a t elle parle Stverdzhuvalni ta zaperechni vidpovidi Na zapitannya na zrazok Est elle jolie Chi garna vona mozhna vidpovisti Oui tak abo Non ni Yaksho zh u zapitanni ye zaperechennya N est elle pas joile Chi ne garna vona vidpovidi zminyuyutsya j stayut Si tak vona garna abo Non ni vona ne garna Taka potrijna sistema viklyuchaye neporozuminnya ale duzhe nezvichna dlya lyudej yaki ne rozmovlyayut francuzkoyu z ditinstva LeksikaZa ocinkami v suchasnij francuzkij movi 12 priblizno 4200 sered najposhirenishih sliv budennogo vzhitku zapozicheni z inshih mov 1054 anglijskih 707 italijskih 505 iz starogermanskoyi movi 485 iz davnoyi gallskoyi movi 215 arabskih sliv 164 z nimeckoyi movi 160 keltskih sliv 159 gollandskih 112 perskih ta iz sanskritu 101 z movi amerikanskih indianciv 89 sliv z azijskih mov 56 z afro azijskih sliv 55 zi slov yanskih ta baltijskih ta 144 sliv z inshih mov Priklad Zapovit Shevchenka francuzkoyu movoyu pereklad LE TESTAMENT Quand je mourrai enterrez moi Au milieu de nos plaines Su un tertre au milieu de nos steppes De ma si douce Ukraine Pour que je voie les champs immenses Les rives escarpees Que je puisse entendre le Dniepr Mugir a mon cote Quand le fleuve loin de l Ukraine Dans la mer bleue profonde Versera le sang ennemi Je quitterai le monde Champs et collines Volerai Au royaume de Dieu Pour prier Mais en attendant Je ne connais pas Dieu Enterrez moi et dressez vous Brisez les fers maudits Arrosez votre liberte Du sang de l ennemi Et que dans la grande famille Delivree de ses chaines Avec des mots doux et paisibles De moi l on souvienne Dzherelo Taras Shevchenko Zapovit movami narodiv svitu K Naukova dumka 1989 DzherelaDonetz I I Lissenko M M 1966 Cours pratique de grammaire francaise Kiyiv Radyanska shkola Popova I N Kazakova Zh A Kovalchuk G M 1995 Francuzskij yazyk Uchebnik dlya I kursa institutov i fakultetov inostrannyh yazykov 9 e izdanie ispravlennoe i pererabotannoe Moskva Vysshaya shkola Rene Etyembl Chi govorite vi franglijskoyu Rene Etiemble Parlez vous franglais 1964 Gallimard Paris pro francuzko anglijskij surzhik LiteraturaHistoire de la langue francaise la communication et les lettres au Moyen age Manuel pour le travail individuel V B Bourbelo K Universite de Kyiv 2015 175 p PosilannyaPro francuzku movu yak prochishennya Yevropejskij slovnik filosofij Leksikon neperekladnostej nauk ker proyektu Barbara Kassen i Konstyantin Sigov Kiyiv Duh i litera 2009 T 1 S 48 54 Francuzka mova na sajti Ethnologue French A language of France angl Francuzka mova na sajti Glottolog 3 0 Language French angl Francuzka mova na sajti WALS Online Language French angl Vikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Francuzka mova Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Francuzka mova Vikipediya Vikipediya maye rozdil francuzkoyu movoyu Wikipedia Accueil principal U Vikislovniku ye storinka Kategoriya Francuzka mova Div takozhFrankofoniya Parlamentska asambleya frankomovnih krayin fr Spisok Frankomovnih krayin ta regioniv fr PrimitkiFrench Language 14 travnya 2012 u Wayback Machine Yahoo Education Retrieved 2011 06 23 Arhiv originalu za 23 chervnya 2011 Procitovano 20 bereznya 2012 The World s 10 Most Influential Languages 2008 03 12 u Wayback Machine Top Languages Retrieved 2011 04 11 fr Figures from official website fr http www francophonie org IMG pdf Synthese Langue Francaise 2010 pdf 5 kvitnya 2015 u Wayback Machine International Organization of the Francophonie report 2010 preply com 8 serpnya 2019 Arhiv originalu za 27 grudnya 2019 Procitovano 27 sichnya 2020 Poznachayetsya v transkripciyi takozh e v korotkih sluzhbovih slovah ta v nenagoloshenih skladah