Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кондиціона́ліс, іноді кондиціона́л, кондиціона́ль (лат. modus conditionalis, від conditio — «умова») — вид граматичного способу, який виражає дії, бажані або можливі за певних умов. В українському мовознавстві часто описується як «умовний спосіб», але це слід визнати не зовсім точним: бо під цим словосполученням можуть матися на увазі два різних граматичних способи: як кондиціоналіс, так і кон'юнктив (modus conjunctivus) — дещо інша категорія, що відрізняється за функціями і формою від кондиціоналіса. Подібне нерозрізнення пояснюється тим, що в українській мові, як і в інших східнослов'янських, обидва способи збігаються за формою в «умовному способі», лише деякі функції кон'юнктива виражаються за допомогою дійсного.
Характеристика
Різновидом кондиціоналіса є — форма, що виражає неможливість здійснення дії у даних умовах.
Германські мови
Англійська мова
Англійські дієслова не мають синтетичних (флективних) форм кондиціоналіса, тільки could, might, should та would можна в певних контекстах розглядати як кондиціональні форми дієслів can, may, shall і will відповідно. Те, що називається в англійській «кондиціоналісом» або «умовним способом» (conditional mood, conditional), утворюється перифразно (аналітично) за допомогою модального дієслова would у сполученні з інфінітивом (без частки to) смислового дієслова. У деяких випадках (перша особа однини й множини) замість would вживаються дієслова shall і will. Окрім того, вищезгадані could, might і should теж можуть заміняти would для вираження слушної модальності на додаток до кондиціональності («умовності»).
В англійській мові три типи кондиціональних речень, які можна назвати «фактичним» (factual), «предикативним» (predictive) і «контрафактичним» (counterfactual):
- «Фактичний кондиціоналіс» (factual conditional, «conditional 0») — When I feel well, I sing («Коли я почуваюся добре, я співаю»);
- «Предикативний кондиціоналіс» (predictive conditional, «conditional I») — If I feel well, I will sing («Якщо я почуватимуся добре, я співатиму»);
- «Контрафактичний кондиціоналіс» (counterfactual conditional, «conditional II», «conditional III») — If I felt well, I would sing («Якби я почувався добре, я б співав») або If I had felt well, I would have sung («Якби я почувався добре, я б проспівав»). Він являє собою англійський варіант ірреаліса.
Кондиціональність може виражатися часово-аспектними формами. Розрізняють простий кондиціоналіс (would sing), тривалий кондиціоналіс (would be singing), кондиціональний перфект (would have sung) і кондиціональний тривалий перфект (would have been singing). Перші два види ще називають «кондиціоналісом теперішнього» (present conditional), а перфектні форми — «кондиціоналісом минулого» (past conditional).
Німецька мова
У німецькій мові для вираження кондиціональності вживають дві конструкції.
- Konjunktiv Futur II (Konjunktiv II, Futur I) відповідає англійському кондиціоналісу теперішнього. Утворюється за допомогою допоміжного дієслова werden у формі кон'юнктива в сполученні з інфінітивом смислового дієслова:
- Ich würde singen («Я б співав»).
- Konditional Perfekt (Konjunktiv II, Futur II) відповідає англійському кондиціоналісу минулого. Являє собою форму перфектної конструкції, яка, як відоме, використовує допоміжне дієслово haben або sein (залежно від типу смислового дієслова) у сполученні з пасивним дієприкметником (Partizip II) смислового дієслова. Допоміжне ж дієслово кондиціональної форми являє собою форму кон'юнктива цих дієслів: hätte/st/t/n чи wäre/st/t/n.
- Ich hätte gesungen («Я б (тоді) проспівав»)
- Sie wären gekommen («Вони б (тоді) прийшли»)
Романські мови
У той час як латина використовувала дійсний спосіб і кон'юнктив в умовних реченнях, більшість романських мов розвинули окрему парадигму кондиціонала.
В італійській, французькій, іспанській, португальській, каталонській, окситанській мовах закінчення форм кондиціоналіса походять від форм імперфекта латинського дієслова habēre («мати»). Для прикладу, форми кондиціоналіса дієслова «співати» першої особи однини в різних романських мовах:
| Мова | Приклад |
|---|---|
| Пізня латина | cantāre habēbam |
| Народна латина | *cantar-ea |
| Староіталійська | cantaría |
| Сучасна італійська | canterebbe |
| Іспанська | cantaría |
| Португальська | cantaria |
| Каталанська | cantaria |
| Французька | je chanterais |
Румунська мова
Румунська мова використовує у кондиціоналі аналітичну конструкцію. Модальні утворені змішанням індикативних і кон'юнктивних форм латинського дієслова habēre:
- aș + cânta — «я б співав». Клітик aș (старорумунська форма ași) продовжує латинську плюсквамперфектну форму кон'юнктива habessim (пор. форми імперфекта кон'юнктива в інших романських мовах — італ. avessi, фр. eusse), на основі якого утворилися романські імперфектні форми кон'юнктива.
- ai + cânta — «ти б співав». Клітик ai походить, здогадно, від нар.-лат. *eas < лат. habēbās — форми імперфекта дійсного способу другої особи однини.
- ar + cânta — «він би співав» («вона б співала»). Клітик ar (старорумунська форма ară) походить, здогадно, від habēret — імперфектної форми кон'юнктива третьої особи однини.
- am + cânta — «ми б співали». Клітик am походить, здогадно, від нар.-лат. *eamus < лат. habēbāmus — форми імперфекта дійсного способу першої особи множини.
- ați + cânta — «ви б співали». Клітик ați походить, здогадно, від нар.-лат. *eatis < лат. habēbātis — форми імперфекта дійсного способу другої особи множини.
- ar + cânta — «вони б співали». Клітик ar (старорумунська форма ară) походить, здогадно, від habērent — імперфектної форми кон'юнктива третьої особи множини.
У старорумунській мові також вживався кондиціоналіс з формами імперфекта дієслова vrea («хотіти»): vrea cânta — «я б проспівав», vreai cânta — «ти б співав». До XVII ст. старорумунська також зберігала синтетичні форми кондиціонала: cântare — «я б співав», darear — «він би дав», що походять або від латинського перфекта майбутнього або від перфекта кон'юнктива (чи утворилися внаслідок змішання їх). Схожі синтетичні форми досі збереглися в арумунській та істрорумунській мовах.
Французька мова
У французькій мові кондиціоналіс (conditionnel) може бути трьох форм:
- Кондиціоналіс теперішнього (conditionnel présent) утворюється від форми інфінітива (у неправильних дієслів — від основи майбутнього часу) доданням особових закінчень, схожих на закінчення імперфекта (-ais, -ais, -ait, -ions, -iez, -aient). Наприклад, je chanterais — «я б проспівав», je serais — «я би був», je ferais — «я б зробив».
- Кондиціоналіс минулого 1-ша форма (conditionnel passé 1re forme) утворюється аналогічно «майбутньому попередньому» (futur antérieur du passé) — за допомогою форми кондиціоналіса теперішнього допоміжного дієслова avoir і пасивного дієприкметника (participe passé) смислового дієслова. Наприклад, j'aurais chanté — «я б (тоді) проспівав»
- Кондиціоналіс минулого 2-га форма (conditionnel passé 2re forme) утворюється аналогічно плюсквамперфекту кон'юнктива (subjonctif plus-que-parfait) — за допомогою форми імперфекта кон'юнктива допоміжного дієслова avoir і пасивного дієприкметника (participe passé) смислового дієслова. Наприклад, j'eusse chanté — «я б (тоді) проспівав».
Слов'янські мови
Питання походження кондиціоналіса в слов'янських мовах досі не розв'язане. У пам'ятках слов'янських мов засвідчені дві форми частки би, їх називають *bimь- і *byxъ- формами (частки наведено у формах першої особи однини, відмінювання форми *bimь- дане в таблиці, відмінювання форми *byxъ- див. (Праслов'янський аорист)). Деякі мовознавці (наприклад, Міклошич) убачали у варіанті *byxъ форму аориста дієслова *byti («бути»), що надалі стала дублювати ранішу форму *bimь-. Так, варіанти з першою формою трапляються у пам'ятках слов'янської писемності лише в південнослов'янському ареалі, у західнослов'янських і східнослов'янських (давньоруському ізводі) відома тільки форма *byxъ.
На думку А. Мейє, форма *bimь- (у 2-й і 3-й особах *bi), може бути колишньою формою дієслова *byti (він порівнював його з лат. fiō, fīs). Існує гіпотеза походження кондиціоналіса і від плюсквамперфекта, у цьому разі форму *byxъ розглядають не як аорист, а як плюсквамперфект від *byti. Навіть припускають, що форма *bimь- могла бути діалектною, поширеною лише в південнослов'янському ареалі, а основною праслов'янською формою слід вважати *byxъ.
У сучасних слов'янських мовах кондиціоналіс може утворюватися по-різному:
- з незмінною часткою би (українська, білоруська, російська, нижньолужицька, кашубська, македонська);
- з незмінною часткою би + особова форма дієслова бути (словацька, деякі діалекти македонської, окремі форми зафіксовані і в пам'ятках великоруського ізводу церковнослов'янської);
- за допомогою частки би з особовими закінченнями (польська);
- за допомогою допоміжного дієслова у формі аориста (болгарська, верхньолужицька, сербська, більшість діалектів хорватської, чеська);
- за допомогою особливої відмінюваної bi-форми (чакавські говірки хорватської).
Українська мова
В українській мові, як в інших східнослов'янських, білоруській і російській, кондиціоналіс утворюється за допомогою частки «би», яка ставиться перед смисловим дієсловом або після нього:
- Я б зробив (або я зробив би), я б зробила (або я зробила б).
- Ти б зробив (або ти зробив би), ти б зробила (або ти зробила б).
- Він би зробив (або він зробив би), вона б зробила (або вона зробила б).
Характерною ознакою є те, що частка «би» у положенні після голосних стягається до «б».
У ввідних підрядних реченнях умовних конструкцій би зливається з сполучником як у сполучник якби: «Якби в мене був настрій, я б проспівав».
В українському діалектному мовленні (лемківському, гуцульському) засвідчені й інші форми кондиціоналіса, у яких частка «би» відмінюється за особами і числами, подібно кондиціоналісу в польській мові. Приклади: «Янчик, Янчик, што би'с зробив», «Зробив бим-ся сивим пташком» (пісня), «Полетів бим на край світа» (лемківська пісня «Америцький край»).
Праслов'янська мова
У праслов'янській мові кондиціоналіс утворювався аналітично — від l-дієприкметника і особливих форм дієслова *byti, що являли собою, як вважається, залишки стародавнього оптатива:
| Чоловічий рід | Жіночий рід | Середній рід | |
|---|---|---|---|
| Перша особа однини | *neslъ bimь | *nesla bimь | *neslo bimь |
| Друга особа однини | *neslъ bi | *nesla bi | *neslo bi |
| Третя особа однини | *neslъ bi | *nesla bi | *neslo bi |
| Перша особа двоїни | *nesla bivě | *neslě bivě | *neslě bivě |
| Друга особа двоїни | *nesla bista | *neslě bista | *neslě bista |
| Третя особа двоїни | *nesla biste | *neslě biste | *neslě biste |
| Перша особа множини | *nesli bimъ | *nesly bimъ | *nesla bimъ |
| Друга особа множини | *nesli biste | *nesly biste | *nesla biste |
| Третя особа множини | *nesli bǫ | *nesly bǫ | *nesla bǫ |
Польська мова
У польській мові кондиціоналіс утворюється за допомогою частки by («би»), що або приєднується до смислового дієслова, або ставиться окремо перед ним. Для 1-ї і 2-ї осіб до частки додаються особові закінчення -m, -ś, -śmy, -ście.
| Особа | Однина | Множина | |||
|---|---|---|---|---|---|
| Чоловічий рід | Жіночий рід | Середній рід | Особово-чоловічий | Жіночо-речовий | |
| 1-ша | śpiewałbym/ bym śpiewał | śpiewałabym/ bym śpiewała | *śpiewałobym/ *bym śpiewało | śpiewalibyśmy/ byśmy śpiewali | śpiewałybyśmy/ byśmy śpiewały |
| 2-га | śpiewałbyś/ byś śpiewał | śpiewałabyś/ byś śpiewała | *śpiewałobyś/ *byś śpiewało | śpiewalibyście/ byście śpiewali | śpiewałybyście/ byście śpiewały |
| 3-тя | śpiewałby/ by śpiewał | śpiewałaby/ by śpiewała | *śpiewałoby/ *by śpiewało | śpiewaliby/ by śpiewali | śpiewałyby/ by śpiewały |
У безособових реченнях частка має форму by.
Російська мова
У російській мові, як і в українській, кондиціоналіс утворюється за допомогою частки бы, яка ставиться перед смисловим дієсловом або після нього: я бы сделал або я сделал бы. Стягнення частки бы до б після голосних відбувається рідко: я сделала бы, стало бы (рідше я сделала б, стало б).
Санскрит
У санскриті кондиціоналіс за будовою є імперфектом від основи майбутнього часу, наприклад: akariṣyām («я зробив би»).
| Однина | Двоїна | Множина | |
|---|---|---|---|
| 1 | akariṣyām | akariṣyāva | akariṣyāma |
| 2 | akariṣyas | akariṣyatam | akariṣyata |
| 3 | akariṣyat | akariṣytām | akariṣyan |
Примітки
- І. Є. Шаргай. Відтворення при перекладі прагматичної інформації французького ділового листа як невід'ємної складової інваріанта жанру [ 20 березня 2017 у Wayback Machine.]. — Запорізький державний університет, 2003
- Програма комплексного державного екзамену з основної слов'янської (польської) мови і літератури для випускників ОКР «бакалавр» спеціальності «Мова і література(слов'янська, українська)» [ 20 березня 2017 у Wayback Machine.]. — Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут філології Кафедра слов'янської філології Кафедра полоністики. — Київ, 2013
- Гаудіо дель С. Умовний спосіб в італійській та українській мовах: Контрастивні аспекти[недоступне посилання з серпня 2019]. — Компаративні дослідження слов'янських мов і літератур. 2012. Випуск 18
- Mead, Hayden; Stevenson, Jay (1996), The Essentials of Grammar, New York: , с. 55, ISBN , OCLC 35301673
- Weisberg, Valerie H. (1986), English Verbs, Every Irregular Conjugation, : V.H. Weisberg, с. 108, ISBN , OCLC 13770299
- Listen, Paul (2005), The big yellow book of German verbs, Chicago: , с. 28, ISBN , OCLC 61370368
- Ti Alkire and Carol Rosen, Romance Languages: A Historical Introduction (Cambridge: Cambridge UP, 2010), 276.
- Alkire & Rosen, Romance Languages, 275.
- Rodica Zafiu, «The Verb: Mood, Tense and Aspect», in: The Grammar of Romanian, ed. Gabriela Panã Dindelegan (Oxford UP, 2013), 41.
- Д. В. Сичинава. К проблеме происхождения славянского условного наклонения [ 15 жовтня 2017 у Wayback Machine.]. — Российская академия наук, Институт востоковедения, Институт языкознания, Проблемная группа по теории грамматики, Исследования по теории грамматики. Ирреалис и ирреальность — М.: Гнозис, 2004
- Lamprecht A. Praslovanština. — Brno : Univerzita J. E. Purkyně v Brně, 1987.
- Moszyński L. Wstęp do filologii słowiańskiej. — 2 wyd. zmien. — Warszawa : Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 2006. — .
- Форми середнього роду теоретично можливі, але практично не використовуються
- Кочергина В. А. Учебник санскрита. Москва, 1994.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kondiciona lis inodi kondiciona l kondiciona l lat modus conditionalis vid conditio umova vid gramatichnogo sposobu yakij virazhaye diyi bazhani abo mozhlivi za pevnih umov V ukrayinskomu movoznavstvi chasto opisuyetsya yak umovnij sposib ale ce slid viznati ne zovsim tochnim bo pid cim slovospoluchennyam mozhut matisya na uvazi dva riznih gramatichnih sposobi yak kondicionalis tak i kon yunktiv modus conjunctivus desho insha kategoriya sho vidriznyayetsya za funkciyami i formoyu vid kondicionalisa Podibne nerozriznennya poyasnyuyetsya tim sho v ukrayinskij movi yak i v inshih shidnoslov yanskih obidva sposobi zbigayutsya za formoyu v umovnomu sposobi lishe deyaki funkciyi kon yunktiva virazhayutsya za dopomogoyu dijsnogo HarakteristikaRiznovidom kondicionalisa ye forma sho virazhaye nemozhlivist zdijsnennya diyi u danih umovah Germanski moviAnglijska mova Dokladnishe Anglijski diyeslova ne mayut sintetichnih flektivnih form kondicionalisa tilki could might should ta would mozhna v pevnih kontekstah rozglyadati yak kondicionalni formi diyesliv can may shall i will vidpovidno Te sho nazivayetsya v anglijskij kondicionalisom abo umovnim sposobom conditional mood conditional utvoryuyetsya perifrazno analitichno za dopomogoyu modalnogo diyeslova would u spoluchenni z infinitivom bez chastki to smislovogo diyeslova U deyakih vipadkah persha osoba odnini j mnozhini zamist would vzhivayutsya diyeslova shall i will Okrim togo vishezgadani could might i should tezh mozhut zaminyati would dlya virazhennya slushnoyi modalnosti na dodatok do kondicionalnosti umovnosti V anglijskij movi tri tipi kondicionalnih rechen yaki mozhna nazvati faktichnim factual predikativnim predictive i kontrafaktichnim counterfactual Faktichnij kondicionalis factual conditional conditional 0 When I feel well I sing Koli ya pochuvayusya dobre ya spivayu Predikativnij kondicionalis predictive conditional conditional I If I feel well I will sing Yaksho ya pochuvatimusya dobre ya spivatimu Kontrafaktichnij kondicionalis counterfactual conditional conditional II conditional III If I felt well I would sing Yakbi ya pochuvavsya dobre ya b spivav abo If I had felt well I would have sung Yakbi ya pochuvavsya dobre ya b prospivav Vin yavlyaye soboyu anglijskij variant irrealisa Kondicionalnist mozhe virazhatisya chasovo aspektnimi formami Rozriznyayut prostij kondicionalis would sing trivalij kondicionalis would be singing kondicionalnij perfekt would have sung i kondicionalnij trivalij perfekt would have been singing Pershi dva vidi she nazivayut kondicionalisom teperishnogo present conditional a perfektni formi kondicionalisom minulogo past conditional Nimecka mova Dokladnishe U nimeckij movi dlya virazhennya kondicionalnosti vzhivayut dvi konstrukciyi Konjunktiv Futur II Konjunktiv II Futur I vidpovidaye anglijskomu kondicionalisu teperishnogo Utvoryuyetsya za dopomogoyu dopomizhnogo diyeslova werden u formi kon yunktiva v spoluchenni z infinitivom smislovogo diyeslova Ich wurde singen Ya b spivav Konditional Perfekt Konjunktiv II Futur II vidpovidaye anglijskomu kondicionalisu minulogo Yavlyaye soboyu formu perfektnoyi konstrukciyi yaka yak vidome vikoristovuye dopomizhne diyeslovo haben abo sein zalezhno vid tipu smislovogo diyeslova u spoluchenni z pasivnim diyeprikmetnikom Partizip II smislovogo diyeslova Dopomizhne zh diyeslovo kondicionalnoyi formi yavlyaye soboyu formu kon yunktiva cih diyesliv hatte st t n chi ware st t n Ich hatte gesungen Ya b todi prospivav Sie waren gekommen Voni b todi prijshli Romanski moviU toj chas yak latina vikoristovuvala dijsnij sposib i kon yunktiv v umovnih rechennyah bilshist romanskih mov rozvinuli okremu paradigmu kondicionala V italijskij francuzkij ispanskij portugalskij katalonskij oksitanskij movah zakinchennya form kondicionalisa pohodyat vid form imperfekta latinskogo diyeslova habere mati Dlya prikladu formi kondicionalisa diyeslova spivati pershoyi osobi odnini v riznih romanskih movah Mova Priklad Piznya latina cantare habebam Narodna latina cantar ea Staroitalijska cantaria Suchasna italijska canterebbe Ispanska cantaria Portugalska cantaria Katalanska cantaria Francuzka je chanterais Rumunska mova Rumunska mova vikoristovuye u kondicionali analitichnu konstrukciyu Modalni utvoreni zmishannyam indikativnih i kon yunktivnih form latinskogo diyeslova habere aș canta ya b spivav Klitik aș starorumunska forma ași prodovzhuye latinsku plyuskvamperfektnu formu kon yunktiva habessim por formi imperfekta kon yunktiva v inshih romanskih movah ital avessi fr eusse na osnovi yakogo utvorilisya romanski imperfektni formi kon yunktiva ai canta ti b spivav Klitik ai pohodit zdogadno vid nar lat eas lt lat habebas formi imperfekta dijsnogo sposobu drugoyi osobi odnini ar canta vin bi spivav vona b spivala Klitik ar starorumunska forma ară pohodit zdogadno vid haberet imperfektnoyi formi kon yunktiva tretoyi osobi odnini am canta mi b spivali Klitik am pohodit zdogadno vid nar lat eamus lt lat habebamus formi imperfekta dijsnogo sposobu pershoyi osobi mnozhini ați canta vi b spivali Klitik ați pohodit zdogadno vid nar lat eatis lt lat habebatis formi imperfekta dijsnogo sposobu drugoyi osobi mnozhini ar canta voni b spivali Klitik ar starorumunska forma ară pohodit zdogadno vid haberent imperfektnoyi formi kon yunktiva tretoyi osobi mnozhini U starorumunskij movi takozh vzhivavsya kondicionalis z formami imperfekta diyeslova vrea hotiti vrea canta ya b prospivav vreai canta ti b spivav Do XVII st starorumunska takozh zberigala sintetichni formi kondicionala cantare ya b spivav darear vin bi dav sho pohodyat abo vid latinskogo perfekta majbutnogo abo vid perfekta kon yunktiva chi utvorilisya vnaslidok zmishannya yih Shozhi sintetichni formi dosi zbereglisya v arumunskij ta istrorumunskij movah Francuzka mova U francuzkij movi kondicionalis conditionnel mozhe buti troh form Kondicionalis teperishnogo conditionnel present utvoryuyetsya vid formi infinitiva u nepravilnih diyesliv vid osnovi majbutnogo chasu dodannyam osobovih zakinchen shozhih na zakinchennya imperfekta ais ais ait ions iez aient Napriklad je chanterais ya b prospivav je serais ya bi buv je ferais ya b zrobiv Kondicionalis minulogo 1 sha forma conditionnel passe 1re forme utvoryuyetsya analogichno majbutnomu poperednomu futur anterieur du passe za dopomogoyu formi kondicionalisa teperishnogo dopomizhnogo diyeslova avoir i pasivnogo diyeprikmetnika participe passe smislovogo diyeslova Napriklad j aurais chante ya b todi prospivav Kondicionalis minulogo 2 ga forma conditionnel passe 2re forme utvoryuyetsya analogichno plyuskvamperfektu kon yunktiva subjonctif plus que parfait za dopomogoyu formi imperfekta kon yunktiva dopomizhnogo diyeslova avoir i pasivnogo diyeprikmetnika participe passe smislovogo diyeslova Napriklad j eusse chante ya b todi prospivav Slov yanski moviPitannya pohodzhennya kondicionalisa v slov yanskih movah dosi ne rozv yazane U pam yatkah slov yanskih mov zasvidcheni dvi formi chastki bi yih nazivayut bim i byx formami chastki navedeno u formah pershoyi osobi odnini vidminyuvannya formi bim dane v tablici vidminyuvannya formi byx div Praslov yanskij aorist Deyaki movoznavci napriklad Mikloshich ubachali u varianti byx formu aorista diyeslova byti buti sho nadali stala dublyuvati ranishu formu bim Tak varianti z pershoyu formoyu traplyayutsya u pam yatkah slov yanskoyi pisemnosti lishe v pivdennoslov yanskomu areali u zahidnoslov yanskih i shidnoslov yanskih davnoruskomu izvodi vidoma tilki forma byx Na dumku A Mejye forma bim u 2 j i 3 j osobah bi mozhe buti kolishnoyu formoyu diyeslova byti vin porivnyuvav jogo z lat fiō fis Isnuye gipoteza pohodzhennya kondicionalisa i vid plyuskvamperfekta u comu razi formu byx rozglyadayut ne yak aorist a yak plyuskvamperfekt vid byti Navit pripuskayut sho forma bim mogla buti dialektnoyu poshirenoyu lishe v pivdennoslov yanskomu areali a osnovnoyu praslov yanskoyu formoyu slid vvazhati byx U suchasnih slov yanskih movah kondicionalis mozhe utvoryuvatisya po riznomu z nezminnoyu chastkoyu bi ukrayinska biloruska rosijska nizhnoluzhicka kashubska makedonska z nezminnoyu chastkoyu bi osobova forma diyeslova buti slovacka deyaki dialekti makedonskoyi okremi formi zafiksovani i v pam yatkah velikoruskogo izvodu cerkovnoslov yanskoyi za dopomogoyu chastki bi z osobovimi zakinchennyami polska za dopomogoyu dopomizhnogo diyeslova u formi aorista bolgarska verhnoluzhicka serbska bilshist dialektiv horvatskoyi cheska za dopomogoyu osoblivoyi vidminyuvanoyi bi formi chakavski govirki horvatskoyi Ukrayinska mova V ukrayinskij movi yak v inshih shidnoslov yanskih biloruskij i rosijskij kondicionalis utvoryuyetsya za dopomogoyu chastki bi yaka stavitsya pered smislovim diyeslovom abo pislya nogo Ya b zrobiv abo ya zrobiv bi ya b zrobila abo ya zrobila b Ti b zrobiv abo ti zrobiv bi ti b zrobila abo ti zrobila b Vin bi zrobiv abo vin zrobiv bi vona b zrobila abo vona zrobila b Harakternoyu oznakoyu ye te sho chastka bi u polozhenni pislya golosnih styagayetsya do b U vvidnih pidryadnih rechennyah umovnih konstrukcij bi zlivayetsya z spoluchnikom yak u spoluchnik yakbi Yakbi v mene buv nastrij ya b prospivav V ukrayinskomu dialektnomu movlenni lemkivskomu guculskomu zasvidcheni j inshi formi kondicionalisa u yakih chastka bi vidminyuyetsya za osobami i chislami podibno kondicionalisu v polskij movi Prikladi Yanchik Yanchik shto bi s zrobiv Zrobiv bim sya sivim ptashkom pisnya Poletiv bim na kraj svita lemkivska pisnya Americkij kraj Praslov yanska mova Div takozh Praslov yanske diyeslovo U praslov yanskij movi kondicionalis utvoryuvavsya analitichno vid l diyeprikmetnika i osoblivih form diyeslova byti sho yavlyali soboyu yak vvazhayetsya zalishki starodavnogo optativa Cholovichij rid Zhinochij rid Serednij rid Persha osoba odnini nesl bim nesla bim neslo bim Druga osoba odnini nesl bi nesla bi neslo bi Tretya osoba odnini nesl bi nesla bi neslo bi Persha osoba dvoyini nesla bive nesle bive nesle bive Druga osoba dvoyini nesla bista nesle bista nesle bista Tretya osoba dvoyini nesla biste nesle biste nesle biste Persha osoba mnozhini nesli bim nesly bim nesla bim Druga osoba mnozhini nesli biste nesly biste nesla biste Tretya osoba mnozhini nesli bǫ nesly bǫ nesla bǫ Polska mova U polskij movi kondicionalis utvoryuyetsya za dopomogoyu chastki by bi sho abo priyednuyetsya do smislovogo diyeslova abo stavitsya okremo pered nim Dlya 1 yi i 2 yi osib do chastki dodayutsya osobovi zakinchennya m s smy scie Osoba Odnina Mnozhina Cholovichij rid Zhinochij rid Serednij rid Osobovo cholovichij Zhinocho rechovij 1 sha spiewalbym bym spiewal spiewalabym bym spiewala spiewalobym bym spiewalo spiewalibysmy bysmy spiewali spiewalybysmy bysmy spiewaly 2 ga spiewalbys bys spiewal spiewalabys bys spiewala spiewalobys bys spiewalo spiewalibyscie byscie spiewali spiewalybyscie byscie spiewaly 3 tya spiewalby by spiewal spiewalaby by spiewala spiewaloby by spiewalo spiewaliby by spiewali spiewalyby by spiewaly U bezosobovih rechennyah chastka maye formu by Rosijska mova U rosijskij movi yak i v ukrayinskij kondicionalis utvoryuyetsya za dopomogoyu chastki by yaka stavitsya pered smislovim diyeslovom abo pislya nogo ya by sdelal abo ya sdelal by Styagnennya chastki by do b pislya golosnih vidbuvayetsya ridko ya sdelala by stalo by ridshe ya sdelala b stalo b SanskritU sanskriti kondicionalis za budovoyu ye imperfektom vid osnovi majbutnogo chasu napriklad akariṣyam ya zrobiv bi Odnina Dvoyina Mnozhina 1 akariṣyam akariṣyava akariṣyama 2 akariṣyas akariṣyatam akariṣyata 3 akariṣyat akariṣytam akariṣyanPrimitkiI Ye Shargaj Vidtvorennya pri perekladi pragmatichnoyi informaciyi francuzkogo dilovogo lista yak nevid yemnoyi skladovoyi invarianta zhanru 20 bereznya 2017 u Wayback Machine Zaporizkij derzhavnij universitet 2003 Programa kompleksnogo derzhavnogo ekzamenu z osnovnoyi slov yanskoyi polskoyi movi i literaturi dlya vipusknikiv OKR bakalavr specialnosti Mova i literatura slov yanska ukrayinska 20 bereznya 2017 u Wayback Machine Kiyivskij nacionalnij universitet imeni Tarasa Shevchenka Institut filologiyi Kafedra slov yanskoyi filologiyi Kafedra polonistiki Kiyiv 2013 Gaudio del S Umovnij sposib v italijskij ta ukrayinskij movah Kontrastivni aspekti nedostupne posilannya z serpnya 2019 Komparativni doslidzhennya slov yanskih mov i literatur 2012 Vipusk 18 Mead Hayden Stevenson Jay 1996 The Essentials of Grammar New York s 55 ISBN 978 0 425 15446 5 OCLC 35301673 Weisberg Valerie H 1986 English Verbs Every Irregular Conjugation V H Weisberg s 108 ISBN 978 0 9610912 5 5 OCLC 13770299 Listen Paul 2005 The big yellow book of German verbs Chicago s 28 ISBN 978 0 07 146955 5 OCLC 61370368 Ti Alkire and Carol Rosen Romance Languages A Historical Introduction Cambridge Cambridge UP 2010 276 Alkire amp Rosen Romance Languages 275 Rodica Zafiu The Verb Mood Tense and Aspect in The Grammar of Romanian ed Gabriela Pana Dindelegan Oxford UP 2013 41 D V Sichinava K probleme proishozhdeniya slavyanskogo uslovnogo nakloneniya 15 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Rossijskaya akademiya nauk Institut vostokovedeniya Institut yazykoznaniya Problemnaya gruppa po teorii grammatiki Issledovaniya po teorii grammatiki Irrealis i irrealnost M Gnozis 2004 Lamprecht A Praslovanstina Brno Univerzita J E Purkyne v Brne 1987 Moszynski L Wstep do filologii slowianskiej 2 wyd zmien Warszawa Panstwowe Wydawnictwo Naukowe 2006 ISBN 8 301 14720 2 Formi serednogo rodu teoretichno mozhlivi ale praktichno ne vikoristovuyutsya Kochergina V A Uchebnik sanskrita Moskva 1994