Ференц (Франц) Ліст (угор. Liszt Ferenc, нім. Franz Liszt; 22 жовтня 1811, Добор'ян (Райдинг), Австрійська імперія — 31 липня 1886, Байройт, Німеччина) — угорський композитор, піаніст, педагог, диригент, публіцист, представник музичного романтизму, засновник угорської композиторської школи.
Ференц Ліст — перший піаніст, який виступав із сольними концертами, завдяки чому заслужив визнання професіоналів і публіки. Попри те, що немає жодного звукозапису гри Ліста, його визнано одним із найвпливовіших піаністів своєї епохи. Також був знаний через свою благодійність: допомагав жертвам стихійних лих, сиротам, навчав безкоштовно талановитих студентів, сприяв фонду пам'яті Бетховена, пожертвував значні кошти на відкриття консерваторії в Будапешті.
Багато з його фортепіанних творів увійшли до «традиційного репертуару» — зокрема «Угорські рапсодії», «Соната сі мінор» та два фортепіанні концерти. Зробив численні фортепіанні транскрипції популярних сцен із опер, симфоній, каприсів Нікколо Паганіні, пісень Франца Шуберта; його окремі фортепіанні твори вважаються найвидатнішими прикладами фортепіанної майстерності. Був автором хорової, вокальної та симфонічної музики, а органні твори Ліста посіли чільне місце у репертуарі органістів.
Біографія
Ференц Ліст народився в селищі Добор'ян (австрійська назва Райдінґ) біля міста Шопрон, Угорщина.
Батьки
Батько Франца Ліста, Адам Ліст (1776–1826) служив у князя «доглядачем поголів'я овець». Це була почесна й відповідальна посада, позаяк вівці були головним багатством родини Естергазі. Князі підтримували мистецтво. До 14 років Адам грав на віолончелі в оркестрі князя, яким керував Йозеф Гайдн. Після завершення навчання у католицькій гімназії в Пресбурзі (нині Братислава) Адам Ліст став послушником Францисканського ордену, але через два роки вирішив з нього піти. Він на все життя зберіг дружбу з одним із францисканців, що, як припускають деякі дослідники, надихнуло його назвати сина іменем патрона ордену — Францом, а сам Ліст, також підтримуючи зв'язки з францисканцями, у пізні роки життя вступив до ордену. Адам Ліст писав музику, присвячуючи свої твори Естергазі. У 1805 році він домігся свого призначення в Айзенштадт, де була резиденція князів. Там у 1805—1809 роках у вільний від основної роботи час він продовжив грати в оркестрі, маючи можливість працювати з багатьма музикантами, які приїжджали туди, у тому числі з Луїджі Керубіні та Людвігом ван Бетховеном. У 1809 році Адам був відісланий до Райдінґа. У його будинку висів портрет Бетховена, який був кумиром батька й згодом став кумиром сина.
Мати Франца Ліста, уроджена Анна Лагер (1788–1866), народилася в Кремсі (Австрія). Осиротівши в 9 років, була змушена переїхати до Відня, де працювала покоївкою, а в 20 років переїхала до брата в Маттерсбург. У 1810 році Адам Ліст, приїхавши в Маттерсбург відвідати батька, познайомився з нею, а в січні 1811 року вони одружилися.
У жовтні 1811 року народився син, який був їхньою єдиною дитиною. Ім'я, дане при хрещенні, було записано латиною як Franciscus, а німецькою вимовлялося Франц. Частіше використовується угорське ім'я Ференц, хоча сам Ліст, слабко володіючи угорською, ніколи ним не користувався.
Дитинство
Участь батьків у музичному формуванні сина була винятковою. Адам Ліст рано почав навчати сина музики, сам давав йому уроки. У церкві хлопчика вчили співу, а місцевий органіст — гри на органі. Після трирічних занять Ференц у восьмирічному віці уперше виступив на публічному концерті. Батько возив його до вельмож, де хлопчик грав на роялі, зумівши викликати серед них доброзичливе ставлення. Розуміючи, що Ференцові потрібна серйозна школа, батько повіз його до Відня.
З 1821 року Ліст навчався у Відні гри на фортепіано у Карла Черні, який погодився вчити хлопчика безкоштовно. Школа Черні дала Лістові універсальність його фортепіанного мистецтва. Теорією Ліст займався в Антоніо Сальєрі. Виступаючи на концертах, Ліст став сенсацією для віденської публіки. Під час одного з виступів Бетховен, після блискучої імпровізації Франца в каденції одного зі своїх концертів, поцілував його. Ліст про це згадував протягом усього життя.
Париж
Після Відня в 1823 році сім'я Лістів виїхала до Парижа. Метою була Паризька консерваторія, але Ліста туди не прийняли, тому що брали тільки французів. Однак батько вирішив залишитися в Парижі, незважаючи на своє складне матеріальне становище. Через це доводилося постійно організовувати виступи. Так у ранньому віці почалася професійна діяльність Ліста. Займалися з Лістом педагоги з тієї ж Паризької консерваторії (серед них були такі видатні музиканти як Фердинандо Паер й Антонін Рейха), однак ніхто більше не вчив його гри на фортепіано — Черні залишився останнім його педагогом. У цей період Ліст почав писати музику, переважно репертуар для своїх виступів — етюди. У 14 років розпочав створювати оперу «Дон Санчо, або Замок любові», яка навіть була поставлена в Гранд-Опера в 1825 році.
У 1827 році після тяжкої хвороби помер Адам Ліст. Близько трьох років Франц перебував у пригніченому стані, його дратувала роль «паяца», дивини світських салонів. Через ці причини Ліст на кілька років залишив паризьке світське життя, навіть був опублікований його некролог. У Ліста зріс рівень містичних настроїв, які проявлялися й раніше.
У світі Ліст з'явився знову тільки в 1830 році, у період Липневої революції. Ліста захопило бурхливе життя довкола нього, заклики до справедливості. Виникає ідея «Революційної симфонії», у якій мали б бути використані революційні пісні. Ліст повернувся до активної діяльності, успішно концертував. Окреслилося коло близьких йому музикантів: Гектор Берліоз (який створив у цей час «Фантастичну симфонію»), Нікколо Паганіні (який приїхав до Парижа в 1831 році). Гра геніального скрипаля спонукала Ліста домогтися ще більшої досконалості у виконанні. На певний час він відмовився від концертування, посилено працював над технікою й переклав для фортепіано каприси Паганіні, що вийшли під назвою «Шість етюдів». Це був перший і надзвичайно блискучий досвід у фортепіанному перекладанні, який згодом Ліст довів до найвищого рівня. На Ліста як на віртуоза мав також величезний вплив Фридерик Шопен (який до Ліста ставився скептично, не встигнувши побачити розквіту його творчості після 1848 року і вбачаючи в ньому лише віртуоза). Серед знайомих Ліста — також письменники Александр Дюма, Віктор Гюго, Альфред де Мюссе, Жорж Санд.
Близько 1835 року вийшли статті Ліста про соціальне становище артистів у Франції, про Роберта Шумана та інші. У цей же час Ліст почав і педагогічну діяльність, якої ніколи не полишав.
На початку 1830-х рр. Ліст познайомився з графинею Марі д'Агу, подругою Жорж Санд. Вона захоплювалася сучасним мистецтвом. Графиня мала деякі літературні здібності й друкувалася під псевдонімом Данієль Стерн. Графиня д'Агу та Ліст покохали одне одного. У 1835 році графиня пішла від свого чоловіка й порвала всі зв'язки зі своїм колом. Разом із Лістом вона поїхала до Швейцарії.
«Роки мандрівок»
З 1835 по 1848 роки тривав наступний період життя Ліста, за яким закріпилася назва «Роки мандрівок» (за назвою збірника п'єс).
У Швейцарії Ліст і Марі д'Агу жили в Женеві і, часом, у якому-небудь мальовничому селищі. Ліст робив перші начерки п'єс для збірника «Альбом мандрівника», що згодом став «Роками мандрівок» (фр. "Années de pèlerinage"), викладав у Женевській консерваторії, іноді їздив у Париж з концертами. Однак Париж уже захоплений іншим віртуозом — Сигізмундом Тальбергом, і Ліст не мав колишньої популярності. У цей час Ліст почав надавати своїм концертам просвітницьку тематику — грав симфонії (у своєму перекладанні для фортепіано) і концерти Бетховена, парафрази на теми з опер й інше. Разом з д'Агу Ліст написав статтю «Про роль мистецтва й становище митця в сучасному суспільстві». У Женеві Ліст не припиняв активного європейського життя. До нього приїжджали друзі з Парижа, у тому числі Жорж Санд.
У 1837 році, уже маючи дитину, Ліст і д'Агу поїхали до Італії. Тут вони відвідали Рим, Неаполь, Венецію, Флоренцію — центри мистецтва й культури. В Італії Ліст написав нариси про місцеве музичне життя, які надіслав у Париж для публікації. Для них було обрано жанр листів. Адресат більшої частини листів — Жорж Санд, що відповідала Лісту також нарисами в журналі.
В Італії Ліст уперше в історії зіграв сольний концерт без участі інших музикантів. Це було сміливе й зухвале рішення, що остаточно відокремило концертні виступи від салонних.
До цього ж часу відносяться фантазії й парафрази на теми з опер (у тому числі з «Лючії ді Ламмемур» Доніцетті), переклад «Пасторальної симфонії» Бетховена й багатьох творів Берліоза. Давши кілька концертів у Парижі та Відні, Ліст повернувся до Італії (1839), де закінчив перекладання симфоній Бетховена для фортепіано.
Ліст давно мріяв поїхати в Угорщину, однак його подруга Марі д'Агу була проти цієї поїздки. У цей же час в Угорщині відбулася велика повінь, і Ліст, маючи вже величезну популярність і славу, вважав своїм обов'язком допомогти співвітчизникам. У такий спосіб з д'Агу відбувся розрив, і в Угорщину він виїхав сам.
Австрія й Угорщина зустріли Ліста тріумфально. У Відні після одного з концертів до нього підійшов Тальберг — давній його конкурент, визнавши перевагу Ліста. В Угорщині Ліст став виразником патріотичного підйому нації. На його концерти дворяни приходили в національних костюмах, підносили йому дарунки. Кошти від концертів Ліст перевів на користь потерпілих від повені.
Між 1842 й 1848 роками Ліст кілька разів об'їхав всю Європу, в тому числі побував у Російській імперії, Іспанії, Португалії, був у Османській імперії. Це був пік його концертної діяльності. Росію Ліст відвідував у 1842 та 1848 роках. У Петербурзі Ліста слухали видатні діячі російської музики — Володимир Стасов, Олександр Сєров, Михайло Глінка. При цьому Стасов і Сєров згадували про своє потрясіння від його гри, а Глінці Ліст не сподобався, він більше цінував Джона Філда.
Ліст цікавився російською музикою. Він дуже високо оцінив музику «Руслана й Людмили» Михайла Глінки, зробив фортепіанну транскрипцію «Маршу Чорномора», листувався з композиторами «Могутньої купки». У наступні роки зв'язки з Росією не переривалися, зокрема, Ліст видав збірник обраних уривків з російських опер.
У цей же час досягла кульмінації просвітницька діяльність Ліста. У свої концертні програми він включав безліч фортепіанних творів класиків (Бетховена, Баха), власні переклади симфоній Бетховена й Берліоза, пісень Шуберта, органних творів Баха. З ініціативи Ліста в 1845 році були організовані святкові заходи на честь Бетховена в Бонні, він же вніс значну суму для встановлення там пам'ятника геніальному композиторові.
Однак через якийсь час Ліст розчарувався у своїй просвітницькій діяльності. Він зрозумів, що вона не досягає мети, а обивателеві приємніше послухати попурі з модної опери, ніж сонату Бетховена. Активна концертна діяльність Ліста припинилася.
Гастролі Україною
Ференц Ліст приїздив до Російської Імперії три рази — у 1842, 1843 та 1847—1848 роках. Під час своєї подорожі 1847 року Ф. Ліст дав концерти у багатьох українських містах: у Києві (на сцені Актової зали Червоного корпусу Київського університету), Чернівцях, Єлисаветграді, Житомирі, Немирові, Бердичеві, Кременці, Львові, Одесі, Миколаєві.
Під час гастролей у Києві у лютому 1847 року Ференц Ліст познайомився з Кароліною Вітгенштейн, близька дружба з якою тривала протягом усього його життя. Саме цій жінці композитор присвятив усі свої симфонічні поеми. Кароліна Вітгенштейн мала маєток у Воронинцях Літинського повіту на Поділлі (нині — Хмільницького району Вінницької області), у якому гостював Ференц Ліст. Часто селище Воронинці плутали з Воронівцями, яке теж знаходиться у Вінницькій області, проте Ф. Ліст не мав жодного стосунку до селища Воронівці. Саме тут на теми українських народних пісень «Ой, не ходи, Грицю» та «Віють вітри, віють буйні» він написав п'єси для фортепіано «Українська балада» і «Думка», які увійшли до створеного у 1847—1848 роках циклу «Колосся Воронинець».
Але Кароліна була заміжньою, і, крім того, ревно сповідувала католицизм. Тому довелося домагатися розлучення й нового вінчання, що повинні були дозволити російський імператор і Папа Римський.
Веймар
У 1848 році Ліст і Кароліна оселилися у Веймарі. Цей вибір був обумовлений тим, що Лісту були дані права керувати музичним життям міста, до того ж, Веймар був резиденцією герцогині-сестри імператора Миколи І. Очевидно, Ліст сподівався через неї вплинути на імператора в справі розлучення.
Ліст прийнявся за оперний театр, оновив репертуар. Очевидно, після розчарування в концертній діяльності він вирішив перенести просвітительський акцент на діяльність постановника. Тому в репертуарі з'явилися опери Глюка, Моцарта, Бетховена, а також сучасників — Шумана («Геновева»), Вагнера («Лоенгрін») та інших. У симфонічних програмах виконувалися твори Й. С. Баха, Бетховена, Мендельсона, Берліоза, а також власні. Однак і в цій області Ліста чекала невдача. Публіка була незадоволена репертуаром театру, трупа й музиканти скаржилися.
Головний підсумок веймарського періоду — напружена композиторська робота Ліста. Він упорядкував свої начерки, закінчив і переробив безліч своїх творів. «Альбом мандрівника» після великої роботи став «Роками мандрівок». Тут же були написані фортепіанні концерти, рапсодії (в яких використані мелодії, записані в Угорщині), соната сі мінор, етюди, романси, перші симфонічні поеми.
У Веймар до Ліста приїздили молоді музиканти із усього світу, щоб одержати від нього уроки. 1860 року вдосконалював свою майстерність український піаніст Андрій Родзянко.
Разом з Кароліною Ліст писав статті, есе. Почав книгу про Шопена.
До цього часу належить зближення Ліста з Вагнером на ґрунті загальних ідей. На початку 1860-х років створено Союз німецьких музикантів, відомі як «веймарці», на противагу «лейпцигцям» (до яких належали Шуман, Мендельсон, Брамс, що сповідували більш академічні погляди, ніж Вагнер і Ліст). Нерідко в пресі між цими групами виникали запеклі конфлікти.
Наприкінці 1850-х років надія на вінчання з Кароліною остаточно розтанула, крім того, Ліст був розчарований нерозумінням своєї музичної діяльності у Веймарі. У цей же час 15 грудня 1859 році помер син Ліста. Знову, як після смерті батька, у Ліста підсилилися містичні та релігійні почуття. Разом з Кароліною вони вирішили поїхати до Рима замолювати гріхи.
Пізні роки
На початку 1860-х років Ліст і Кароліна переселилися в Рим, але жили у різних будинках. Вона наполягала на тому, щоб Ліст став ченцем, і в 1865 році він прийняв і звання абата. Творчі інтереси Ліста лежали тепер переважно в області церковної музики: це ораторії «Св. Єлизавета», «Христос», чотири псалми, реквієм і угорська коронаційна меса (нім. Kronungsmesse). Крім того, Ліст написав третій том «Років мандрівок», насичений філософськими мотивами. У Римі Ліст грав, але надзвичайно рідко.
У 1866 році Ліст поїхав до Веймару, почався так званий другий веймарський період. Жив він у скромному будиночку свого колишнього садівника. Як і раніше, до нього приїжджали молоді музиканти — серед них Едвард Гріг, Олександр Бородін, Олесандр Зілоті.
У 1875 році діяльність Ліста зосередилася переважно в Угорщині (у Пешті). Тут він був обраний президентом знову заснованої Вищої школи музики. Пізніше цей заклад став відомим як «Королівська угорська музична академія», а з 1925 року — носитиме ім'я композитора. Ліст викладав, написав «Забуті вальси» і нові рапсодії для фортепіано, цикл «Угорські історичні портрети» (про фігури угорського визвольного руху).
Дочка Ліста Козима в цей час стала дружиною Вагнера (їхній син — відомий диригент Зіґфрід Вагнер). Після смерті Вагнера вона продовжувала організовувати вагнерівські фестивалі в Байройті. На одному з фестивалів у 1886 році Ліст застудився, незабаром застуда перейшла в запалення легень. Помер композитор 31 липня 1886 року в Байройті на руках камердинера.
Творчість
Багатогранна творча діяльність Ліста охоплює близько 60 років. Упродовж свого життя він створив понад 1300 творів. Витоками композиторського стилю Ф. Ліста вважаються французька та німецька композиторські школи, а також угорський міський музичний фольклор. Деякі особливості національної музики, наприклад танців вербункош та чардаш знайшли своє втілення у низці творів, перш за все — в «Угорських рапсодіях», а також обробках народних пісень.
Основний принцип творчості Ф. Ліста — програмність. В основі більшої частини його творів лежить поетично-сюжетний задум. За допомогою програми Ліст намагався надати мистецтву більшої дієвості та образної конкретики, більшої доступності для слухача. Творам Ліста загалом притаманний романтичний конфлікт дійсного і особистого, який вирішується через героїчність. Окремі твори Ліста присвячені героїчним подіям чи постатям минулого, наприклад, «Мазепа» (втілено героїчний образ українського гетьмана), «Героїчний марш в угорському стилі», «Битва гунів». Чільне місце займають твори, натхнені національно-визвольним рухом — «Поховальна хода», присвячена пам'яті страчених у 1849 році революціонерів, симфонічні поеми «Плач за героями», «Угорщина» та інші твори. Тема Батьківщини прослідковується також в таких творах як «Угорські історичні картини», «Угорська коронаційна меса» та багатьох інших.
Протягом свого життя Ф. Ліст фактично написав шість творів, присвячених гетьману Івану Мазепі: перший етюд для фортепіано, 1827 р.; Трансцендентальний етюд ч. 4 «Мазепа», 1838 р. (присвячений В. Гюго); Трансцендентальний етюд ч. 4 «Мазепа», 1840 р. (змінена версія твору 1838 р.); Симфонічна поема «Мазепа», 1851 р.; «Мазепа» для двох фортепіано, 1855 р. та для фортепіано на чотири руки, 1874 р.
Сміливий новатор, Ференц Ліст збагатив та розширив виразові засоби музичного мистецтва. В інструментальну мелодику Ліст вніс елементи мовних інтонацій, підкреслену декламаційність, що йде від ораторських прийомів, застосовував принцип , сутність якого полягала в утворенні різних за характером тем з єдиної тематичної основи. Ференц Ліст часто використовував так звані мелодії-характеристики, що ніби змальовували ті чи інші ситуації чи образ героя, причому подальший розвиток таких мелодій-характеристик залежить від розвитку поетичного образу. Значні досягнення Ліста і в області гармонічного мислення — використовуються контрастні зіставлення, альтеровані гармонії, енгармонізми тощо. Сміливе новаторство в області гармонії багато в чому передбачило розвиток сучасної музичної мови. Хроматизми, використовувані Лістом, не тільки збагатили романтичний стиль минулого сторіччя, але й, що важливіше, передбачили кризу традиційної тональності в XX столітті. Радикальна «музика майбутнього», про яку мріяли Ліст і Вагнер, викликала до життя цілотонові послідовності, політональність, атональність та інші елементи, типові для музичного імпресіонізму. Подібно Вагнеру, Ліст був прибічником ідеї синтезу всіх мистецтв як вищої форми художнього вираження.
Фортепіанні твори
Подібно до Ф. Шопена й Р. Шумана, Ліст у своїй композиторській діяльності віддавав перевагу сольному фортепіано. Фортепіанний стиль Ф.Ліста відкрив нову еру в історії фортепіанного мистецтва. Використання інструменту в усій його регістровій повноті, багатобарвності та динамічності надавало універсальні можливості для відтворення оркестрових звучань, демократизації фортепіанного виконавства — виведенню його із сфери камерності і салону до великого концертного залу. За висловом В. Стасова, «для фортепіано стало можливе усе». Яскрава образність, романтична піднесеність, драматизм вираження, оркестрова барвистість були тими засобами за допомогою яких Ліст досяг вершин виконавського мистецтва, доступного широким колам слухачів. Манера інтерпретації Ф.Ліста відтворювала і розвивала характерні риси угорської народної імпровізаційності.
Серед найпопулярніших творів Ліста — «Мрії кохання» (Liebestraum), 19 Угорських рапсодій, цикл із 12 «Трансцендентних етюдів» (Etudes d'execution transcendante) і три цикли невеликих п'єс під назвою «Роки мандрівок» (Années de pèlerinage). Деякі з «Угорських рапсодій» (в основі яких лежать радше циганські, ніж мадярські наспіви) пізніше були оркестровані.
Більша частина фортепіанної спадщини композитора — транскрипції й парафрази музики інших авторів. Спочатку приводом для їхнього створення послужило бажання Ф.Ліста популяризувати у своїх концертах великі оркестрові твори майстрів минулого або нову музику невизнаних композиторів-сучасників. У нашу епоху більшість із цих аранжувань втратила популярність, хоча піаністи як і раніше включають у концертний репертуар подібні п'єси, що дають можливість продемонструвати запаморочливу техніку. Серед транскрипцій Ф. Ліста — фортепіанні перекладання симфоній Бетховена й фрагментів із творів Баха, Белліні, Берліоза, Вагнера, Верді, Глінки, Гуно, Меєрбера, Мендельсона, Моцарта, Паганіні, Россіні, Сен-Санса, Шопена, Шуберта, Шумана та інших.
Особливе місце серед фортепіанних творів Ліста займає його соната сі мінор, написана у 1852—53 роках. Вона є найоб'ємнішим його фортепіанним твором (760 тактів, приблизно 30 хв. за тривалістю), і за значущістю та глибиною змісту цей твір можна поставити в один ряд із «Фауст-симфонією» і найвзірцевішими симфонічними поемами. Будучи одночастинним твором, соната має дуже чіткі внутрішні 4 частини, котрі уміщено у загальну для всього твору сонатну форму. Фортепіанній сонаті Ліста, на відміну від деяких інших його творів, не можливо закинути наявність «пустих» уривків; насиченість музичної тканини, збалансованість форми і виразова цілісність цього твору знаходиться на дуже високому рівні. Соната є одним із найяскравіших і найвдаліших творів Ліста.
Оркестрові та вокальні твори
Ліст став творцем жанру одночастинної напівпрограмної симфонічної форми, яку він назвав симфонічною поемою. Цей жанр був покликаний виражати немузичні ідеї або переказувати музичними засобами досягнення літератури й образотворчих мистецтв. Єдність композиції досягалася введенням лейтмотивів або лейттем, що проходять через всю поему. Серед оркестрових творів Ліста (або п'єс за участю оркестру) найцікавіші симфонічні поеми, особливо «Прелюди» (Les Preludes, 1854), «Орфей» (Orpheus, 1854) і «Ідеали» (Die Ideale, 1857).
Ліст був одним із видатніших майстрів інструментовки, що використав ряд нових прийомів, заснованих на глибокому проникненні в природу оркестрових тембрів. Характерно, що і переворот, здійснений Лістом в фортепіанному мистецтві, значною мірою спирався на симфонічну трактовку фортепіано.
Для різних складів за участю солістів, хору й оркестру Ліст склав кілька мес, псалми й ораторію «Легенда про святу Єлизавету» (Legende von der heiligen Elisabeth, 1861). Крім того, можна згадати «Фауст-симфонію» з хоровим фіналом (1857) і «Симфонію до Божественної комедії Данте» з жіночим хором наприкінці (1867): обидва твори в значній мірі опираються на принципи симфонічних поем. Дотепер виконуються лістівські фортепіанні концерти — ля мажор (1839, редакції 1849, 1853,1857, 1861) мі-бемоль мажор (1849, редакції 1853, 1856). Єдина опера Ліста — одноактна «Дон Санчо» (Don Sanche) — написана 14-річним композитором і тоді ж поставлена (витримала п'ять спектаклів). Партитура опери, яка довгий час вважалася загубленої, була знайдена 1903 року. Лісту належать також більше 60 пісень і романсів для голосу з фортепіано й кілька органних творів, включаючи фантазію й фугу на тему BACH.
В останні роки життя творчі устремління Ф. Ліста значно змінилися — він прийшов до створення особливого, аскетичного й лаконічного стилю, вільного від романтичних перебільшень, значною мірою випередив виразні засоби музики XX-го століття.
Діяльність Ф. Ліста зіграла велику роль у становленні угорської національної композиторської школи і справила величезний вплив на розвиток світової музичної культури.
Ліст як піаніст
Ліст виступав у концертах буквально до останніх днів свого життя. Деякі вважають, що він є винахідником жанру сольних концертів піаністів й особливого патетичного концертного стилю, що зробив віртуозність самодостатньою й захоплюючою формою.
Пориваючи зі старою традицією, Ліст поставив рояль так, щоб відвідувачі концертів могли краще бачити вражаючий профіль музиканта і його руки. Іноді Ліст ставив на сцену кілька інструментів і подорожував між ними, граючи на кожному з рівним блиском. Емоційний натиск і сила удару по клавішах були такі, що під час турне він залишав за собою по всій Європі порвані струни й зламані молоточки. Все це було невід'ємною частиною вистави. Ліст майстерно відтворював на роялі звучність повного оркестру, у читанні нот з аркуша йому не було рівних, славився він і блискучими імпровізаціями. Вплив Ліста дотепер відчутно в піанізмі різних шкіл.
Найзначніші твори
Опера
- 1825 — «Дон Санчо або замок кохання» (Don Sanche ou le Chateau d'Amour)
Для оркестру
- 13 симфонічних поем (1848–1861)
- «Що чутно на горі» (Ce qu'on entend sur la montagne), 1848–1849 за мотивами Гюго
- «Тассо. Скарга і тріумф» (Tasso. Lamento e triomfo), 1849 за мотивами Байрона
- «Прелюди» (Les préludes), за мотивами Ламартіна 1848, редакція 1854
- «Орфей» (Orpheus), 1853–1854
- «Прометей» (Prometheus), 1850
- «Мазепа», 1851
- «Звуки свята» (Festklänge), 1853
- «Плач за героями» (Héroïde funèbre), 1849–1850
- «Угорщина», 1854
- «Гамлет», 1858
- «Битва гуннів» (Hunnenschlacht), за картиною Кульбаха 1857
- «Ідеали» за Шиллером
- «Змалку до останку» (Von der Wiege bis yum Grabe) 1882
- «Симфонія до Божественної комедії Данте» 1857
- «Фауст-Симфонія» (за мотивами Гете) 1854
Для фортепіано з оркестром
- 1849 Концерт для фортепіано з оркестром № 1 Мі-бемоль мажор
- 1849 Концерт для фортепіано з оркестром №. 2 Ля-мажор, редакція 1861
- 1849 «Танок смерті» ( Totentanz), для фортепіано з оркестром, редакції
- 1852 Фантазія на угорські народні теми для фортепіано з оркестром
Для фортепіано
- 1822 Варіації на тему Діабелі
- 1826 12 етюдів (2-а ред 1938, 3-я ред. — «Трансцендентні етюди», 1851)
- 1838 «Великі етюди за Паганіні», в тому числі № 3, «Кампанела» (La Campanella); та № 5, «Полювання» (La Chasse, редакція 1851)
- 1841 «Аркуші з альбому» (Feuilles d'album),
- 1845–1848 «Балада № 1 Des-dur»
- 1848 «Три концертні етюди»
- 1848–1853 «Роки мандрів» (Années de Pèlerinage): Перший рік — Швейцарія; Другий рік — Італія — Венеція і Неаполь; Третій рік
- 1849 «Поетичні та релігійні гармонії» для фортепіано
- 1850 Мрії кохання (Liebesträume)
- 1851 19 «Угорських рапсодій» для фортепіано
- 1851 «Полонез № 1» для фортепіано
- 1852 «Вальс-експромт» для фортепіано
- 1853 Соната для фортепіано h-moll
- 1853 «Балада № 2» для фортепіано
- 1860 «Мефісто-вальс» № 1 для фортепіано
- 1881 «Сірі хмари» (Grey clouds) для фортепіано
- 1885 «Атональна багатель» для фортепіано
Інші
- 1855 «Прелюдія і фуга на тему B-A-C-H» для органу, ред. 1870
- 1855 Естергомська меса
- 1861 «Легенда про святу Єлизавету» (Legende von der heiligen Elisabeth,
- 1866 «Христос»
- 1868 Реквієм
А також:
- близько 90 пісень та романсів на слова Г. Гейне, Й. В. Гете, В. Гюго та ін.
- Численні транскрипції для фортепіано
- Інструментальні п'єси та камерно-інструментальні ансамблі
- Твори для органу
- низка музикознавчих праць про творчість Моцарта, Вагнера, Шопена та ін.
Вшанування пам'яті
Вулиця Ференца Ліста у містах Львів, Одеса, Мукачево.
Вулиця Ліста у містах Кривий Ріг, Пустомити.
Світлини
-
- Меморіальна дошка на Подолі в Києві
- Статуя в Байройті, Німеччина. Скульптор Арно Брекер
- Пам'ятник на площі Філармонії у Чернівцях
Бібліографія
- Виступи Ференца Ліста у Львові / Д. Колбін // Musica Galiciana. — T. III. — Rzeszów: Wydawnictwo Wyższej Szkoły Pedagogicznej, 1999. — S. 189—196.
- Вплив концертно-виконавської та педагогічної діяльності Ференца Ліста на українське фортепіанне мистецтво / М. Т. Драган // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Мистецтвознавство. — 2011. — № 1. — С. 119—124. (PDF-файл [ 22 березня 2022 у Wayback Machine.])
- Доленосна зустріч Ліста в Україні: реванш у виконавця / Семчакевич С. Л. // Актуальні питання мистецької педагогіки. — 2011. — Вип. 1. — С. 110—112. (PDF-файл [ 15 вересня 2018 у Wayback Machine.])
- Ліст на Україні / Кузьмін М. // Забуті сторінки музичного життя Києва. — К.: Музична Україна, 1972.
- Педагогічна діяльність Ф. Ліста у 50-60 роки ХІХ ст. / Мачок К. В. // Актуальні питання мистецької педагогіки. — 2011. — Вип. 1. — С. 98-101. (PDF-файл [ 15 вересня 2018 у Wayback Machine.])
- Пінчук Ю. А. . Ліст (List) Ференц [ 15 вересня 2018 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 228. — .
- Сприйняття творчості Ференца Ліста у Львові / Кияновська Л. О. // Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського: наук. журн. — 2011. — No 4 (13). — С. 3-9. ()
- Українська балада Ф. Ліста / О. Зінькевич // Наука і культура. — К.,1987. — Вип. 21.
- Ференц Ліст в Україні / О. Зінькевич // Український музичний архів: Документи і матеріали. — К., 1995. — Вип. 1. — С.105-125.
- Ференц Ліст і Україна / Івашина Н. // Українознавство. — 2007. — № 4. — С. 293.
- Ференц Ліст на Вінниччині / Н. М. Кушка // Актуальні питання мистецької педагогіки. — 2011. — Вип. 1. — С. 92-95. (PDF-файл [ 15 вересня 2018 у Wayback Machine.])
- Ференц Ліст: сторінки життя та основи фортепіанної педагогіки / О. О. Морозова // Актуальні питання мистецької педагогіки. — 2011. — Вип. 13. — С. 101—104. (PDF-файл [ 15 вересня 2018 у Wayback Machine.])
- Ференц Ліст у Києві / О. Зінькевич // Українська музична спадщина: статті, матеріали, документи. — К., 1989. — Вип. 1. — С. 53–66.
- Demko Miroslav: Franz Liszt compositeur Slovaque, L´Age d´Homme, Suisse, 2003.
- Franz Liszt: The Virtuoso Years (1811—1847) by , Cornell University Press, Revised Edition (1993)
- Franz Liszt: The Weimar Years (1848—1861) by Alan Walker, Cornell University Press, Reprint (1993)
- Franz Liszt: The Final Years (1861—1886) by Alan Walker, Cornell University Press, reprint (1997)
- The Death of Franz Liszt: Based on the Unpublished Diary of His Pupil Lina Schmalhausen by Lina Schmalhausen, annotated and edited by Alan Walker, Cornell University Press (2002)
- The Piano Master Classes of Franz Liszt 1884—1886: Diary Notes of August Gollerich by August Gollerich, edited by Wilhelm Jerger, translated by Richard Louis Zimdars, Indiana University Press (1996)
- Kapp J., F.Liszt, eine biografie, Berlin-Leipzig, 1909.
- Если бы Лист вёл дневник / Т. Надор. — Будапешт: Корвина. — 1988. — 350 с.
- Лист: в 2 томах / Я. Мильштейн. — М.: Госмузиздат, 1956. — Т. 1. — 540 с.; Т. 2. — 335 с.
- Лист в Украине: хронология и география / Людмила Вольская. — Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти: зб. наук. праць. / [Редактор та упорядник — Шаповалова Л. В.]. — Харків: Видавництво «НТМТ», 2009. — Вип. 24. — С. 187—196.
- Лист / Д. Ш. Гаал [пер. с венг. Г. Лейбутина; муз. ред. и прим. Л. Шкляревской]. — М. : Правда, 1985. — 416 с.
- Лист: Очерк жизни и деятельности / Трифонов П. Ф. — СПб, 1887.
- Мои воспоминания о Листе / Зилоти А. — СПб, 1911.
- Уточнение маршрутов и хронологии пребывания Ф. Листа в Украине / Л. В Вольська // Актуальні питання мистецької педагогіки. — 2011. — Вип. 1. — С. 27-29. (PDF-файл [ 15 вересня 2018 у Wayback Machine.])
- Ференц Лист и проблемы синтеза искусств: Сб. научных трудов / Сост. Г. И. Ганзбург. Под общей ред. Т. Б. Веркиной. — Харьков: РА — Каравелла, 2002. — 336 с.
- Ф. Лист, Р. Шуман и Г. Берлиоз в России / Стасов В. — СПб, 1896.
Посилання
- Ліст Ференц // Українська музична енциклопедія / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2011. — Т. 3 : [Л – М]. — С. 164-169.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Franz Liszt |
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Ференц Ліст |
- В. С. Мурза. Ліст [ 31 серпня 2016 у Wayback Machine.] / УРЕ
- Ліст Франц [ 14 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1960. — Т. 4, кн. VII : Літери Ле — Ме. — С. 851-852. — 1000 екз.
- Гандзій О. Ференц Ліст та Кароліна Івановська-Вітгенштейн [ 20 листопада 2016 у Wayback Machine.] / Країна, № 345, 2016
- Д. Захаров. Європейська ідентичність на дотик. Про всесвітньо відомого музиканта Ференца Ліста й маловідому Україну — в новому фільмі студії «ВІАТЕЛ» [ 15 вересня 2018 у Wayback Machine.] / День, 23.12.2011
- С. Феодосьєв.
- Л. Вольская. Лист в Украине: хронология и география [ 31 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
- В. Білоцерківський. Рандеву з Лістом [ 3 червня 2015 у Wayback Machine.]
- В. Буколик. Лістові [ 26 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
- У Чернівцях відкрили пам'ятник Ференцу Лісту
- Сайт, присвячений Ф.Лісту [ 7 грудня 2006 у Wayback Machine.] (англ.)
- Фортепіанна асоціація ім. Ф.Ліста [ 31 жовтня 2006 у Wayback Machine.] (англ.) — біографія та mp3 записи
- [1] [ 16 листопада 2006 у Wayback Machine.](англ.) — аудіо та міді-колекція творів Ф.Ліста
- Ф.Ліст [ 13 грудня 2006 у Wayback Machine.](рос.) — біографія, mp3 записи
- Ф.Ліст [ 6 грудня 2006 у Wayback Machine.](рос.)
Примітки
- Czech National Authority Database
- Н. С. Салиери, Антонио // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1900. — Т. XXVIIIа. — С. 131.
- Альберт, Эжен // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1890. — Т. Iа. — С. 504.
- Альбер, Евгений // Аконит — Анри — 1926. — Т. 2. — С. 290.
- Louis Hall (1814−1857)
- https://www.oxfordmusiconline.com/grovemusic/view/10.1093/gmo/9781561592630.001.0001/omo-9781561592630-e-0000047786#S47786
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- CONOR.Sl
- Sullivan R. E. A Short History of Western Civilization — 6 — Alfred A. Knopf, 1985. — P. 561. — 768 p. —
- Kindred Britain
- З 1920 року за Тріанонським договором місто Шопрон у складі Австрії.
- Лист Ференц. Музыкальная енциклопедия. — Москва, 1976
- Цуккерман В. А. Соната си минор Ф. Листа. — М.: Музыка, 1984.
Див. також
- 3910 Ліст — астероїд, названий на честь композитора.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ferenc Franc List ugor Liszt Ferenc nim Franz Liszt 22 zhovtnya 1811 18111022 Dobor yan Rajding Avstrijska imperiya 31 lipnya 1886 Bajrojt Nimechchina ugorskij kompozitor pianist pedagog dirigent publicist predstavnik muzichnogo romantizmu zasnovnik ugorskoyi kompozitorskoyi shkoli Ferenc Listugor Liszt FerencF List portret roboti G LemanaIm ya pri narodzhenninim Franz LisztNarodivsya22 zhovtnya 1811 1811 10 22 Dobor yan Rajding Avstrijska imperiyaPomer31 lipnya 1886 1886 07 31 74 roki Bajrojt Nimechchina pnevmoniyaPohovannyadGromadyanstvoAvstrijska imperiyaNacionalnistugorecMisce prozhivannyadDiyalnistkompozitor pianist pedagog dirigent publicistGaluzmuzika 1 klasichna muzika 1 d 1 muzichna osvita 1 d 1 d 1 i muzichna kompoziciya 1 Alma materVidenskij universitet muziki j vikonavskogo mistectvaVchiteliAdam List Karl Cherni 2 Antonio Salyeri Antonin Rejha i Ferdinando PaerVidomi uchnid d d d Ezhen d Alber 2 d 6 d d 6 d 6 d Ziloti Oleksandr Illich d d d Dzhovanni Sgambati d d Feliks Vejngartner d 7 d 2 Karl Tauzig 2 Gans fon Byulov 2 d 2 d 2 Artur Fridhajm 2 Emil fon Zauer 2 Moric Rozental 2 d i dZnannya movfrancuzka 8 nimecka 8 i ugorska 9 ZakladMuzichna akademiya Ferenca ListaChlenstvodRoki aktivnostiz 1830Napryamokmuzika epohi romantizmuZhanrsimfoniya klasichna muzika i d 10 Magnum opusHamlet d d Mazepa simfonichna poema d i Ugorska rapsodiya 2KonfesiyakatolictvoBatkoAdam ListMatidU shlyubi zMari d Agu 11 DitiKozima Vagner 11 d i dAvtografNagorodidIMDbID 0006172Roboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem List Ferenc List pershij pianist yakij vistupav iz solnimi koncertami zavdyaki chomu zasluzhiv viznannya profesionaliv i publiki Popri te sho nemaye zhodnogo zvukozapisu gri Lista jogo viznano odnim iz najvplivovishih pianistiv svoyeyi epohi Takozh buv znanij cherez svoyu blagodijnist dopomagav zhertvam stihijnih lih sirotam navchav bezkoshtovno talanovitih studentiv spriyav fondu pam yati Bethovena pozhertvuvav znachni koshti na vidkrittya konservatoriyi v Budapeshti Bagato z jogo fortepiannih tvoriv uvijshli do tradicijnogo repertuaru zokrema Ugorski rapsodiyi Sonata si minor ta dva fortepianni koncerti Zrobiv chislenni fortepianni transkripciyi populyarnih scen iz oper simfonij kaprisiv Nikkolo Paganini pisen Franca Shuberta jogo okremi fortepianni tvori vvazhayutsya najvidatnishimi prikladami fortepiannoyi majsternosti Buv avtorom horovoyi vokalnoyi ta simfonichnoyi muziki a organni tvori Lista posili chilne misce u repertuari organistiv BiografiyaFerenc List narodivsya v selishi Dobor yan avstrijska nazva Rajding bilya mista Shopron Ugorshina Batki Batko Franca Lista Adam List 1776 1826 sluzhiv u knyazya doglyadachem pogoliv ya ovec Ce bula pochesna j vidpovidalna posada pozayak vivci buli golovnim bagatstvom rodini Estergazi Knyazi pidtrimuvali mistectvo Do 14 rokiv Adam grav na violoncheli v orkestri knyazya yakim keruvav Jozef Gajdn Pislya zavershennya navchannya u katolickij gimnaziyi v Presburzi nini Bratislava Adam List stav poslushnikom Franciskanskogo ordenu ale cherez dva roki virishiv z nogo piti Vin na vse zhittya zberig druzhbu z odnim iz franciskanciv sho yak pripuskayut deyaki doslidniki nadihnulo jogo nazvati sina imenem patrona ordenu Francom a sam List takozh pidtrimuyuchi zv yazki z franciskancyami u pizni roki zhittya vstupiv do ordenu Adam List pisav muziku prisvyachuyuchi svoyi tvori Estergazi U 1805 roci vin domigsya svogo priznachennya v Ajzenshtadt de bula rezidenciya knyaziv Tam u 1805 1809 rokah u vilnij vid osnovnoyi roboti chas vin prodovzhiv grati v orkestri mayuchi mozhlivist pracyuvati z bagatma muzikantami yaki priyizhdzhali tudi u tomu chisli z Luyidzhi Kerubini ta Lyudvigom van Bethovenom U 1809 roci Adam buv vidislanij do Rajdinga U jogo budinku visiv portret Bethovena yakij buv kumirom batka j zgodom stav kumirom sina Mati Franca Lista urodzhena Anna Lager 1788 1866 narodilasya v Kremsi Avstriya Osirotivshi v 9 rokiv bula zmushena pereyihati do Vidnya de pracyuvala pokoyivkoyu a v 20 rokiv pereyihala do brata v Mattersburg U 1810 roci Adam List priyihavshi v Mattersburg vidvidati batka poznajomivsya z neyu a v sichni 1811 roku voni odruzhilisya U zhovtni 1811 roku narodivsya sin yakij buv yihnoyu yedinoyu ditinoyu Im ya dane pri hreshenni bulo zapisano latinoyu yak Franciscus a nimeckoyu vimovlyalosya Franc Chastishe vikoristovuyetsya ugorske im ya Ferenc hocha sam List slabko volodiyuchi ugorskoyu nikoli nim ne koristuvavsya Ditinstvo Uchast batkiv u muzichnomu formuvanni sina bula vinyatkovoyu Adam List rano pochav navchati sina muziki sam davav jomu uroki U cerkvi hlopchika vchili spivu a miscevij organist gri na organi Pislya tririchnih zanyat Ferenc u vosmirichnomu vici upershe vistupiv na publichnomu koncerti Batko voziv jogo do velmozh de hlopchik grav na royali zumivshi viklikati sered nih dobrozichlive stavlennya Rozumiyuchi sho Ferencovi potribna serjozna shkola batko poviz jogo do Vidnya Z 1821 roku List navchavsya u Vidni gri na fortepiano u Karla Cherni yakij pogodivsya vchiti hlopchika bezkoshtovno Shkola Cherni dala Listovi universalnist jogo fortepiannogo mistectva Teoriyeyu List zajmavsya v Antonio Salyeri Vistupayuchi na koncertah List stav sensaciyeyu dlya videnskoyi publiki Pid chas odnogo z vistupiv Bethoven pislya bliskuchoyi improvizaciyi Franca v kadenciyi odnogo zi svoyih koncertiv pociluvav jogo List pro ce zgaduvav protyagom usogo zhittya Parizh Pislya Vidnya v 1823 roci sim ya Listiv viyihala do Parizha Metoyu bula Parizka konservatoriya ale Lista tudi ne prijnyali tomu sho brali tilki francuziv Odnak batko virishiv zalishitisya v Parizhi nezvazhayuchi na svoye skladne materialne stanovishe Cherez ce dovodilosya postijno organizovuvati vistupi Tak u rannomu vici pochalasya profesijna diyalnist Lista Zajmalisya z Listom pedagogi z tiyeyi zh Parizkoyi konservatoriyi sered nih buli taki vidatni muzikanti yak Ferdinando Paer j Antonin Rejha odnak nihto bilshe ne vchiv jogo gri na fortepiano Cherni zalishivsya ostannim jogo pedagogom U cej period List pochav pisati muziku perevazhno repertuar dlya svoyih vistupiv etyudi U 14 rokiv rozpochav stvoryuvati operu Don Sancho abo Zamok lyubovi yaka navit bula postavlena v Grand Opera v 1825 roci U 1827 roci pislya tyazhkoyi hvorobi pomer Adam List Blizko troh rokiv Franc perebuvav u prignichenomu stani jogo dratuvala rol payaca divini svitskih saloniv Cherez ci prichini List na kilka rokiv zalishiv parizke svitske zhittya navit buv opublikovanij jogo nekrolog U Lista zris riven mistichnih nastroyiv yaki proyavlyalisya j ranishe F List u 1832 roci U sviti List z yavivsya znovu tilki v 1830 roci u period Lipnevoyi revolyuciyi Lista zahopilo burhlive zhittya dovkola nogo zakliki do spravedlivosti Vinikaye ideya Revolyucijnoyi simfoniyi u yakij mali b buti vikoristani revolyucijni pisni List povernuvsya do aktivnoyi diyalnosti uspishno koncertuvav Okreslilosya kolo blizkih jomu muzikantiv Gektor Berlioz yakij stvoriv u cej chas Fantastichnu simfoniyu Nikkolo Paganini yakij priyihav do Parizha v 1831 roci Gra genialnogo skripalya sponukala Lista domogtisya she bilshoyi doskonalosti u vikonanni Na pevnij chas vin vidmovivsya vid koncertuvannya posileno pracyuvav nad tehnikoyu j pereklav dlya fortepiano kaprisi Paganini sho vijshli pid nazvoyu Shist etyudiv Ce buv pershij i nadzvichajno bliskuchij dosvid u fortepiannomu perekladanni yakij zgodom List doviv do najvishogo rivnya Na Lista yak na virtuoza mav takozh velicheznij vpliv Friderik Shopen yakij do Lista stavivsya skeptichno ne vstignuvshi pobachiti rozkvitu jogo tvorchosti pislya 1848 roku i vbachayuchi v nomu lishe virtuoza Sered znajomih Lista takozh pismenniki Aleksandr Dyuma Viktor Gyugo Alfred de Myusse Zhorzh Sand Blizko 1835 roku vijshli statti Lista pro socialne stanovishe artistiv u Franciyi pro Roberta Shumana ta inshi U cej zhe chas List pochav i pedagogichnu diyalnist yakoyi nikoli ne polishav Na pochatku 1830 h rr List poznajomivsya z grafineyu Mari d Agu podrugoyu Zhorzh Sand Vona zahoplyuvalasya suchasnim mistectvom Grafinya mala deyaki literaturni zdibnosti j drukuvalasya pid psevdonimom Daniyel Stern Grafinya d Agu ta List pokohali odne odnogo U 1835 roci grafinya pishla vid svogo cholovika j porvala vsi zv yazki zi svoyim kolom Razom iz Listom vona poyihala do Shvejcariyi Roki mandrivok F List u molodosti zrilosti j starosti Z 1835 po 1848 roki trivav nastupnij period zhittya Lista za yakim zakripilasya nazva Roki mandrivok za nazvoyu zbirnika p yes U Shvejcariyi List i Mari d Agu zhili v Zhenevi i chasom u yakomu nebud malovnichomu selishi List robiv pershi nacherki p yes dlya zbirnika Albom mandrivnika sho zgodom stav Rokami mandrivok fr Annees de pelerinage vikladav u Zhenevskij konservatoriyi inodi yizdiv u Parizh z koncertami Odnak Parizh uzhe zahoplenij inshim virtuozom Sigizmundom Talbergom i List ne mav kolishnoyi populyarnosti U cej chas List pochav nadavati svoyim koncertam prosvitnicku tematiku grav simfoniyi u svoyemu perekladanni dlya fortepiano i koncerti Bethovena parafrazi na temi z oper j inshe Razom z d Agu List napisav stattyu Pro rol mistectva j stanovishe mitcya v suchasnomu suspilstvi U Zhenevi List ne pripinyav aktivnogo yevropejskogo zhittya Do nogo priyizhdzhali druzi z Parizha u tomu chisli Zhorzh Sand U 1837 roci uzhe mayuchi ditinu List i d Agu poyihali do Italiyi Tut voni vidvidali Rim Neapol Veneciyu Florenciyu centri mistectva j kulturi V Italiyi List napisav narisi pro misceve muzichne zhittya yaki nadislav u Parizh dlya publikaciyi Dlya nih bulo obrano zhanr listiv Adresat bilshoyi chastini listiv Zhorzh Sand sho vidpovidala Listu takozh narisami v zhurnali V Italiyi List upershe v istoriyi zigrav solnij koncert bez uchasti inshih muzikantiv Ce bulo smilive j zuhvale rishennya sho ostatochno vidokremilo koncertni vistupi vid salonnih Do cogo zh chasu vidnosyatsya fantaziyi j parafrazi na temi z oper u tomu chisli z Lyuchiyi di Lammemur Donicetti pereklad Pastoralnoyi simfoniyi Bethovena j bagatoh tvoriv Berlioza Davshi kilka koncertiv u Parizhi ta Vidni List povernuvsya do Italiyi 1839 de zakinchiv perekladannya simfonij Bethovena dlya fortepiano List davno mriyav poyihati v Ugorshinu odnak jogo podruga Mari d Agu bula proti ciyeyi poyizdki U cej zhe chas v Ugorshini vidbulasya velika povin i List mayuchi vzhe velicheznu populyarnist i slavu vvazhav svoyim obov yazkom dopomogti spivvitchiznikam U takij sposib z d Agu vidbuvsya rozriv i v Ugorshinu vin viyihav sam Avstriya j Ugorshina zustrili Lista triumfalno U Vidni pislya odnogo z koncertiv do nogo pidijshov Talberg davnij jogo konkurent viznavshi perevagu Lista V Ugorshini List stav viraznikom patriotichnogo pidjomu naciyi Na jogo koncerti dvoryani prihodili v nacionalnih kostyumah pidnosili jomu darunki Koshti vid koncertiv List pereviv na korist poterpilih vid poveni Ferenc List portret roboti Miklosha Barabasha Mizh 1842 j 1848 rokami List kilka raziv ob yihav vsyu Yevropu v tomu chisli pobuvav u Rosijskij imperiyi Ispaniyi Portugaliyi buv u Osmanskij imperiyi Ce buv pik jogo koncertnoyi diyalnosti Rosiyu List vidviduvav u 1842 ta 1848 rokah U Peterburzi Lista sluhali vidatni diyachi rosijskoyi muziki Volodimir Stasov Oleksandr Syerov Mihajlo Glinka Pri comu Stasov i Syerov zgaduvali pro svoye potryasinnya vid jogo gri a Glinci List ne spodobavsya vin bilshe cinuvav Dzhona Filda List cikavivsya rosijskoyu muzikoyu Vin duzhe visoko ociniv muziku Ruslana j Lyudmili Mihajla Glinki zrobiv fortepiannu transkripciyu Marshu Chornomora listuvavsya z kompozitorami Mogutnoyi kupki U nastupni roki zv yazki z Rosiyeyu ne pererivalisya zokrema List vidav zbirnik obranih urivkiv z rosijskih oper U cej zhe chas dosyagla kulminaciyi prosvitnicka diyalnist Lista U svoyi koncertni programi vin vklyuchav bezlich fortepiannih tvoriv klasikiv Bethovena Baha vlasni perekladi simfonij Bethovena j Berlioza pisen Shuberta organnih tvoriv Baha Z iniciativi Lista v 1845 roci buli organizovani svyatkovi zahodi na chest Bethovena v Bonni vin zhe vnis znachnu sumu dlya vstanovlennya tam pam yatnika genialnomu kompozitorovi Odnak cherez yakijs chas List rozcharuvavsya u svoyij prosvitnickij diyalnosti Vin zrozumiv sho vona ne dosyagaye meti a obivatelevi priyemnishe posluhati popuri z modnoyi operi nizh sonatu Bethovena Aktivna koncertna diyalnist Lista pripinilasya Gastroli Ukrayinoyu Ferenc List priyizdiv do Rosijskoyi Imperiyi tri razi u 1842 1843 ta 1847 1848 rokah Pid chas svoyeyi podorozhi 1847 roku F List dav koncerti u bagatoh ukrayinskih mistah u Kiyevi na sceni Aktovoyi zali Chervonogo korpusu Kiyivskogo universitetu Chernivcyah Yelisavetgradi Zhitomiri Nemirovi Berdichevi Kremenci Lvovi Odesi Mikolayevi Pid chas gastrolej u Kiyevi u lyutomu 1847 roku Ferenc List poznajomivsya z Karolinoyu Vitgenshtejn blizka druzhba z yakoyu trivala protyagom usogo jogo zhittya Same cij zhinci kompozitor prisvyativ usi svoyi simfonichni poemi Karolina Vitgenshtejn mala mayetok u Voronincyah Litinskogo povitu na Podilli nini Hmilnickogo rajonu Vinnickoyi oblasti u yakomu gostyuvav Ferenc List Chasto selishe Voroninci plutali z Voronivcyami yake tezh znahoditsya u Vinnickij oblasti prote F List ne mav zhodnogo stosunku do selisha Voronivci Same tut na temi ukrayinskih narodnih pisen Oj ne hodi Gricyu ta Viyut vitri viyut bujni vin napisav p yesi dlya fortepiano Ukrayinska balada i Dumka yaki uvijshli do stvorenogo u 1847 1848 rokah ciklu Kolossya Voroninec Ale Karolina bula zamizhnoyu i krim togo revno spoviduvala katolicizm Tomu dovelosya domagatisya rozluchennya j novogo vinchannya sho povinni buli dozvoliti rosijskij imperator i Papa Rimskij Vejmar U 1848 roci List i Karolina oselilisya u Vejmari Cej vibir buv obumovlenij tim sho Listu buli dani prava keruvati muzichnim zhittyam mista do togo zh Vejmar buv rezidenciyeyu gercogini sestri imperatora Mikoli I Ochevidno List spodivavsya cherez neyi vplinuti na imperatora v spravi rozluchennya F List portret roboti V fon Kulbaha 1856 r List prijnyavsya za opernij teatr onoviv repertuar Ochevidno pislya rozcharuvannya v koncertnij diyalnosti vin virishiv perenesti prosvititelskij akcent na diyalnist postanovnika Tomu v repertuari z yavilisya operi Glyuka Mocarta Bethovena a takozh suchasnikiv Shumana Genoveva Vagnera Loengrin ta inshih U simfonichnih programah vikonuvalisya tvori J S Baha Bethovena Mendelsona Berlioza a takozh vlasni Odnak i v cij oblasti Lista chekala nevdacha Publika bula nezadovolena repertuarom teatru trupa j muzikanti skarzhilisya Golovnij pidsumok vejmarskogo periodu napruzhena kompozitorska robota Lista Vin uporyadkuvav svoyi nacherki zakinchiv i pererobiv bezlich svoyih tvoriv Albom mandrivnika pislya velikoyi roboti stav Rokami mandrivok Tut zhe buli napisani fortepianni koncerti rapsodiyi v yakih vikoristani melodiyi zapisani v Ugorshini sonata si minor etyudi romansi pershi simfonichni poemi U Vejmar do Lista priyizdili molodi muzikanti iz usogo svitu shob oderzhati vid nogo uroki 1860 roku vdoskonalyuvav svoyu majsternist ukrayinskij pianist Andrij Rodzyanko Razom z Karolinoyu List pisav statti ese Pochav knigu pro Shopena Do cogo chasu nalezhit zblizhennya Lista z Vagnerom na grunti zagalnih idej Na pochatku 1860 h rokiv stvoreno Soyuz nimeckih muzikantiv vidomi yak vejmarci na protivagu lejpcigcyam do yakih nalezhali Shuman Mendelson Brams sho spoviduvali bilsh akademichni poglyadi nizh Vagner i List Neridko v presi mizh cimi grupami vinikali zapekli konflikti Naprikinci 1850 h rokiv nadiya na vinchannya z Karolinoyu ostatochno roztanula krim togo List buv rozcharovanij nerozuminnyam svoyeyi muzichnoyi diyalnosti u Vejmari U cej zhe chas 15 grudnya 1859 roci pomer sin Lista Znovu yak pislya smerti batka u Lista pidsililisya mistichni ta religijni pochuttya Razom z Karolinoyu voni virishili poyihati do Rima zamolyuvati grihi Pizni roki F List pizni roki zhittya Na pochatku 1860 h rokiv List i Karolina pereselilisya v Rim ale zhili u riznih budinkah Vona napolyagala na tomu shob List stav chencem i v 1865 roci vin prijnyav i zvannya abata Tvorchi interesi Lista lezhali teper perevazhno v oblasti cerkovnoyi muziki ce oratoriyi Sv Yelizaveta Hristos chotiri psalmi rekviyem i ugorska koronacijna mesa nim Kronungsmesse Krim togo List napisav tretij tom Rokiv mandrivok nasichenij filosofskimi motivami U Rimi List grav ale nadzvichajno ridko U 1866 roci List poyihav do Vejmaru pochavsya tak zvanij drugij vejmarskij period Zhiv vin u skromnomu budinochku svogo kolishnogo sadivnika Yak i ranishe do nogo priyizhdzhali molodi muzikanti sered nih Edvard Grig Oleksandr Borodin Olesandr Ziloti U 1875 roci diyalnist Lista zoseredilasya perevazhno v Ugorshini u Peshti Tut vin buv obranij prezidentom znovu zasnovanoyi Vishoyi shkoli muziki Piznishe cej zaklad stav vidomim yak Korolivska ugorska muzichna akademiya a z 1925 roku nositime im ya kompozitora List vikladav napisav Zabuti valsi i novi rapsodiyi dlya fortepiano cikl Ugorski istorichni portreti pro figuri ugorskogo vizvolnogo ruhu Dochka Lista Kozima v cej chas stala druzhinoyu Vagnera yihnij sin vidomij dirigent Zigfrid Vagner Pislya smerti Vagnera vona prodovzhuvala organizovuvati vagnerivski festivali v Bajrojti Na odnomu z festivaliv u 1886 roci List zastudivsya nezabarom zastuda perejshla v zapalennya legen Pomer kompozitor 31 lipnya 1886 roku v Bajrojti na rukah kamerdinera TvorchistBagatogranna tvorcha diyalnist Lista ohoplyuye blizko 60 rokiv Uprodovzh svogo zhittya vin stvoriv ponad 1300 tvoriv Vitokami kompozitorskogo stilyu F Lista vvazhayutsya francuzka ta nimecka kompozitorski shkoli a takozh ugorskij miskij muzichnij folklor Deyaki osoblivosti nacionalnoyi muziki napriklad tanciv verbunkosh ta chardash znajshli svoye vtilennya u nizci tvoriv persh za vse v Ugorskih rapsodiyah a takozh obrobkah narodnih pisen Osnovnij princip tvorchosti F Lista programnist V osnovi bilshoyi chastini jogo tvoriv lezhit poetichno syuzhetnij zadum Za dopomogoyu programi List namagavsya nadati mistectvu bilshoyi diyevosti ta obraznoyi konkretiki bilshoyi dostupnosti dlya sluhacha Tvoram Lista zagalom pritamannij romantichnij konflikt dijsnogo i osobistogo yakij virishuyetsya cherez geroyichnist Okremi tvori Lista prisvyacheni geroyichnim podiyam chi postatyam minulogo napriklad Mazepa vtileno geroyichnij obraz ukrayinskogo getmana Geroyichnij marsh v ugorskomu stili Bitva guniv Chilne misce zajmayut tvori nathneni nacionalno vizvolnim ruhom Pohovalna hoda prisvyachena pam yati strachenih u 1849 roci revolyucioneriv simfonichni poemi Plach za geroyami Ugorshina ta inshi tvori Tema Batkivshini proslidkovuyetsya takozh v takih tvorah yak Ugorski istorichni kartini Ugorska koronacijna mesa ta bagatoh inshih Protyagom svogo zhittya F List faktichno napisav shist tvoriv prisvyachenih getmanu Ivanu Mazepi pershij etyud dlya fortepiano 1827 r Transcendentalnij etyud ch 4 Mazepa 1838 r prisvyachenij V Gyugo Transcendentalnij etyud ch 4 Mazepa 1840 r zminena versiya tvoru 1838 r Simfonichna poema Mazepa 1851 r Mazepa dlya dvoh fortepiano 1855 r ta dlya fortepiano na chotiri ruki 1874 r Smilivij novator Ferenc List zbagativ ta rozshiriv virazovi zasobi muzichnogo mistectva V instrumentalnu melodiku List vnis elementi movnih intonacij pidkreslenu deklamacijnist sho jde vid oratorskih prijomiv zastosovuvav princip sutnist yakogo polyagala v utvorenni riznih za harakterom tem z yedinoyi tematichnoyi osnovi Ferenc List chasto vikoristovuvav tak zvani melodiyi harakteristiki sho nibi zmalovuvali ti chi inshi situaciyi chi obraz geroya prichomu podalshij rozvitok takih melodij harakteristik zalezhit vid rozvitku poetichnogo obrazu Znachni dosyagnennya Lista i v oblasti garmonichnogo mislennya vikoristovuyutsya kontrastni zistavlennya alterovani garmoniyi engarmonizmi tosho Smilive novatorstvo v oblasti garmoniyi bagato v chomu peredbachilo rozvitok suchasnoyi muzichnoyi movi Hromatizmi vikoristovuvani Listom ne tilki zbagatili romantichnij stil minulogo storichchya ale j sho vazhlivishe peredbachili krizu tradicijnoyi tonalnosti v XX stolitti Radikalna muzika majbutnogo pro yaku mriyali List i Vagner viklikala do zhittya cilotonovi poslidovnosti politonalnist atonalnist ta inshi elementi tipovi dlya muzichnogo impresionizmu Podibno Vagneru List buv pribichnikom ideyi sintezu vsih mistectv yak vishoyi formi hudozhnogo virazhennya Fortepianni tvori Podibno do F Shopena j R Shumana List u svoyij kompozitorskij diyalnosti viddavav perevagu solnomu fortepiano Fortepiannij stil F Lista vidkriv novu eru v istoriyi fortepiannogo mistectva Vikoristannya instrumentu v usij jogo registrovij povnoti bagatobarvnosti ta dinamichnosti nadavalo universalni mozhlivosti dlya vidtvorennya orkestrovih zvuchan demokratizaciyi fortepiannogo vikonavstva vivedennyu jogo iz sferi kamernosti i salonu do velikogo koncertnogo zalu Za vislovom V Stasova dlya fortepiano stalo mozhlive use Yaskrava obraznist romantichna pidnesenist dramatizm virazhennya orkestrova barvistist buli timi zasobami za dopomogoyu yakih List dosyag vershin vikonavskogo mistectva dostupnogo shirokim kolam sluhachiv Manera interpretaciyi F Lista vidtvoryuvala i rozvivala harakterni risi ugorskoyi narodnoyi improvizacijnosti Sered najpopulyarnishih tvoriv Lista Mriyi kohannya Liebestraum 19 Ugorskih rapsodij cikl iz 12 Transcendentnih etyudiv Etudes d execution transcendante i tri cikli nevelikih p yes pid nazvoyu Roki mandrivok Annees de pelerinage Deyaki z Ugorskih rapsodij v osnovi yakih lezhat radshe ciganski nizh madyarski naspivi piznishe buli orkestrovani Rukopis F Lista Bilsha chastina fortepiannoyi spadshini kompozitora transkripciyi j parafrazi muziki inshih avtoriv Spochatku privodom dlya yihnogo stvorennya posluzhilo bazhannya F Lista populyarizuvati u svoyih koncertah veliki orkestrovi tvori majstriv minulogo abo novu muziku neviznanih kompozitoriv suchasnikiv U nashu epohu bilshist iz cih aranzhuvan vtratila populyarnist hocha pianisti yak i ranishe vklyuchayut u koncertnij repertuar podibni p yesi sho dayut mozhlivist prodemonstruvati zapamorochlivu tehniku Sered transkripcij F Lista fortepianni perekladannya simfonij Bethovena j fragmentiv iz tvoriv Baha Bellini Berlioza Vagnera Verdi Glinki Guno Meyerbera Mendelsona Mocarta Paganini Rossini Sen Sansa Shopena Shuberta Shumana ta inshih Osoblive misce sered fortepiannih tvoriv Lista zajmaye jogo sonata si minor napisana u 1852 53 rokah Vona ye najob yemnishim jogo fortepiannim tvorom 760 taktiv priblizno 30 hv za trivalistyu i za znachushistyu ta glibinoyu zmistu cej tvir mozhna postaviti v odin ryad iz Faust simfoniyeyu i najvzircevishimi simfonichnimi poemami Buduchi odnochastinnim tvorom sonata maye duzhe chitki vnutrishni 4 chastini kotri umisheno u zagalnu dlya vsogo tvoru sonatnu formu Fortepiannij sonati Lista na vidminu vid deyakih inshih jogo tvoriv ne mozhlivo zakinuti nayavnist pustih urivkiv nasichenist muzichnoyi tkanini zbalansovanist formi i virazova cilisnist cogo tvoru znahoditsya na duzhe visokomu rivni Sonata ye odnim iz najyaskravishih i najvdalishih tvoriv Lista Orkestrovi ta vokalni tvori List stav tvorcem zhanru odnochastinnoyi napivprogramnoyi simfonichnoyi formi yaku vin nazvav simfonichnoyu poemoyu Cej zhanr buv poklikanij virazhati nemuzichni ideyi abo perekazuvati muzichnimi zasobami dosyagnennya literaturi j obrazotvorchih mistectv Yednist kompoziciyi dosyagalasya vvedennyam lejtmotiviv abo lejttem sho prohodyat cherez vsyu poemu Sered orkestrovih tvoriv Lista abo p yes za uchastyu orkestru najcikavishi simfonichni poemi osoblivo Prelyudi Les Preludes 1854 Orfej Orpheus 1854 i Ideali Die Ideale 1857 List buv odnim iz vidatnishih majstriv instrumentovki sho vikoristav ryad novih prijomiv zasnovanih na glibokomu proniknenni v prirodu orkestrovih tembriv Harakterno sho i perevorot zdijsnenij Listom v fortepiannomu mistectvi znachnoyu miroyu spiravsya na simfonichnu traktovku fortepiano Dlya riznih skladiv za uchastyu solistiv horu j orkestru List sklav kilka mes psalmi j oratoriyu Legenda pro svyatu Yelizavetu Legende von der heiligen Elisabeth 1861 Krim togo mozhna zgadati Faust simfoniyu z horovim finalom 1857 i Simfoniyu do Bozhestvennoyi komediyi Dante z zhinochim horom naprikinci 1867 obidva tvori v znachnij miri opirayutsya na principi simfonichnih poem Doteper vikonuyutsya listivski fortepianni koncerti lya mazhor 1839 redakciyi 1849 1853 1857 1861 mi bemol mazhor 1849 redakciyi 1853 1856 Yedina opera Lista odnoaktna Don Sancho Don Sanche napisana 14 richnim kompozitorom i todi zh postavlena vitrimala p yat spektakliv Partitura operi yaka dovgij chas vvazhalasya zagublenoyi bula znajdena 1903 roku Listu nalezhat takozh bilshe 60 pisen i romansiv dlya golosu z fortepiano j kilka organnih tvoriv vklyuchayuchi fantaziyu j fugu na temu BACH V ostanni roki zhittya tvorchi ustremlinnya F Lista znachno zminilisya vin prijshov do stvorennya osoblivogo asketichnogo j lakonichnogo stilyu vilnogo vid romantichnih perebilshen znachnoyu miroyu viperediv virazni zasobi muziki XX go stolittya Diyalnist F Lista zigrala veliku rol u stanovlenni ugorskoyi nacionalnoyi kompozitorskoyi shkoli i spravila velicheznij vpliv na rozvitok svitovoyi muzichnoyi kulturi List yak pianistList vistupav u koncertah bukvalno do ostannih dniv svogo zhittya Deyaki vvazhayut sho vin ye vinahidnikom zhanru solnih koncertiv pianistiv j osoblivogo patetichnogo koncertnogo stilyu sho zrobiv virtuoznist samodostatnoyu j zahoplyuyuchoyu formoyu Porivayuchi zi staroyu tradiciyeyu List postaviv royal tak shob vidviduvachi koncertiv mogli krashe bachiti vrazhayuchij profil muzikanta i jogo ruki Inodi List staviv na scenu kilka instrumentiv i podorozhuvav mizh nimi grayuchi na kozhnomu z rivnim bliskom Emocijnij natisk i sila udaru po klavishah buli taki sho pid chas turne vin zalishav za soboyu po vsij Yevropi porvani struni j zlamani molotochki Vse ce bulo nevid yemnoyu chastinoyu vistavi List majsterno vidtvoryuvav na royali zvuchnist povnogo orkestru u chitanni not z arkusha jomu ne bulo rivnih slavivsya vin i bliskuchimi improvizaciyami Vpliv Lista doteper vidchutno v pianizmi riznih shkil Najznachnishi tvoriOpera 1825 Don Sancho abo zamok kohannya Don Sanche ou le Chateau d Amour Dlya orkestru 13 simfonichnih poem 1848 1861 Sho chutno na gori Ce qu on entend sur la montagne 1848 1849 za motivami Gyugo Tasso Skarga i triumf Tasso Lamento e triomfo 1849 za motivami Bajrona Prelyudi Les preludes za motivami Lamartina 1848 redakciya 1854 Orfej Orpheus 1853 1854 Prometej Prometheus 1850 Mazepa 1851 Zvuki svyata Festklange 1853 Plach za geroyami Heroide funebre 1849 1850 Ugorshina 1854 Gamlet 1858 Bitva gunniv Hunnenschlacht za kartinoyu Kulbaha 1857 Ideali za Shillerom Zmalku do ostanku Von der Wiege bis yum Grabe 1882 Simfoniya do Bozhestvennoyi komediyi Dante 1857 Faust Simfoniya za motivami Gete 1854 Dlya fortepiano z orkestrom 1849 Koncert dlya fortepiano z orkestrom 1 Mi bemol mazhor 1849 Koncert dlya fortepiano z orkestrom 2 Lya mazhor redakciya 1861 1849 Tanok smerti Totentanz dlya fortepiano z orkestrom redakciyi 1852 Fantaziya na ugorski narodni temi dlya fortepiano z orkestrom Dlya fortepiano 1822 Variaciyi na temu Diabeli 1826 12 etyudiv 2 a red 1938 3 ya red Transcendentni etyudi 1851 1838 Veliki etyudi za Paganini v tomu chisli 3 Kampanela La Campanella ta 5 Polyuvannya La Chasse redakciya 1851 1841 Arkushi z albomu Feuilles d album 1845 1848 Balada 1 Des dur 1848 Tri koncertni etyudi 1848 1853 Roki mandriv Annees de Pelerinage Pershij rik Shvejcariya Drugij rik Italiya Veneciya i Neapol Tretij rik 1849 Poetichni ta religijni garmoniyi dlya fortepiano 1850 Mriyi kohannya Liebestraume 1851 19 Ugorskih rapsodij dlya fortepiano 1851 Polonez 1 dlya fortepiano 1852 Vals ekspromt dlya fortepiano 1853 Sonata dlya fortepiano h moll 1853 Balada 2 dlya fortepiano 1860 Mefisto vals 1 dlya fortepiano 1881 Siri hmari Grey clouds dlya fortepiano 1885 Atonalna bagatel dlya fortepiano Inshi 1855 Prelyudiya i fuga na temu B A C H dlya organu red 1870 1855 Estergomska mesa 1861 Legenda pro svyatu Yelizavetu Legende von der heiligen Elisabeth 1866 Hristos 1868 Rekviyem A takozh blizko 90 pisen ta romansiv na slova G Gejne J V Gete V Gyugo ta in Chislenni transkripciyi dlya fortepiano Instrumentalni p yesi ta kamerno instrumentalni ansambli Tvori dlya organu nizka muzikoznavchih prac pro tvorchist Mocarta Vagnera Shopena ta in Vshanuvannya pam yatiVulicya Ferenca Lista u mistah Lviv Odesa Mukachevo Vulicya Lista u mistah Krivij Rig Pustomiti SvitliniPam yatnik v m Kalocha Ugorshina Memorialna doshka na Podoli v Kiyevi Statuya v Bajrojti Nimechchina Skulptor Arno Breker Pam yatnik na ploshi Filarmoniyi u ChernivcyahBibliografiyaVistupi Ferenca Lista u Lvovi D Kolbin Musica Galiciana T III Rzeszow Wydawnictwo Wyzszej Szkoly Pedagogicznej 1999 S 189 196 Vpliv koncertno vikonavskoyi ta pedagogichnoyi diyalnosti Ferenca Lista na ukrayinske fortepianne mistectvo M T Dragan Naukovi zapiski Ternopilskogo nacionalnogo pedagogichnogo universitetu imeni Volodimira Gnatyuka Seriya Mistectvoznavstvo 2011 1 S 119 124 PDF fajl 22 bereznya 2022 u Wayback Machine Dolenosna zustrich Lista v Ukrayini revansh u vikonavcya Semchakevich S L Aktualni pitannya misteckoyi pedagogiki 2011 Vip 1 S 110 112 PDF fajl 15 veresnya 2018 u Wayback Machine List na Ukrayini Kuzmin M Zabuti storinki muzichnogo zhittya Kiyeva K Muzichna Ukrayina 1972 Pedagogichna diyalnist F Lista u 50 60 roki HIH st Machok K V Aktualni pitannya misteckoyi pedagogiki 2011 Vip 1 S 98 101 PDF fajl 15 veresnya 2018 u Wayback Machine Pinchuk Yu A List List Ferenc 15 veresnya 2018 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 228 ISBN 978 966 00 1028 1 Sprijnyattya tvorchosti Ferenca Lista u Lvovi Kiyanovska L O Chasopis Nacionalnoyi muzichnoyi akademiyi Ukrayini imeni P I Chajkovskogo nauk zhurn 2011 No 4 13 S 3 9 Ukrayinska balada F Lista O Zinkevich Nauka i kultura K 1987 Vip 21 Ferenc List v Ukrayini O Zinkevich Ukrayinskij muzichnij arhiv Dokumenti i materiali K 1995 Vip 1 S 105 125 Ferenc List i Ukrayina Ivashina N Ukrayinoznavstvo 2007 4 S 293 Ferenc List na Vinnichchini N M Kushka Aktualni pitannya misteckoyi pedagogiki 2011 Vip 1 S 92 95 PDF fajl 15 veresnya 2018 u Wayback Machine Ferenc List storinki zhittya ta osnovi fortepiannoyi pedagogiki O O Morozova Aktualni pitannya misteckoyi pedagogiki 2011 Vip 13 S 101 104 PDF fajl 15 veresnya 2018 u Wayback Machine Ferenc List u Kiyevi O Zinkevich Ukrayinska muzichna spadshina statti materiali dokumenti K 1989 Vip 1 S 53 66 Demko Miroslav Franz Liszt compositeur Slovaque L Age d Homme Suisse 2003 Franz Liszt The Virtuoso Years 1811 1847 by Cornell University Press Revised Edition 1993 ISBN 0 8014 9421 4 Franz Liszt The Weimar Years 1848 1861 by Alan Walker Cornell University Press Reprint 1993 ISBN 0 8014 9721 3 Franz Liszt The Final Years 1861 1886 by Alan Walker Cornell University Press reprint 1997 ISBN 0 8014 8453 7 The Death of Franz Liszt Based on the Unpublished Diary of His Pupil Lina Schmalhausen by Lina Schmalhausen annotated and edited by Alan Walker Cornell University Press 2002 ISBN 0 8014 4076 9 The Piano Master Classes of Franz Liszt 1884 1886 Diary Notes of August Gollerich by August Gollerich edited by Wilhelm Jerger translated by Richard Louis Zimdars Indiana University Press 1996 ISBN 0 253 33223 0 Kapp J F Liszt eine biografie Berlin Leipzig 1909 Esli by List vyol dnevnik T Nador Budapesht Korvina 1988 350 s List v 2 tomah Ya Milshtejn M Gosmuzizdat 1956 T 1 540 s T 2 335 s List v Ukraine hronologiya i geografiya Lyudmila Volskaya Problemi vzayemodiyi mistectva pedagogiki ta teoriyi i praktiki osviti zb nauk prac Redaktor ta uporyadnik Shapovalova L V Harkiv Vidavnictvo NTMT 2009 Vip 24 S 187 196 List D Sh Gaal per s veng G Lejbutina muz red i prim L Shklyarevskoj M Pravda 1985 416 s List Ocherk zhizni i deyatelnosti Trifonov P F SPb 1887 Moi vospominaniya o Liste Ziloti A SPb 1911 Utochnenie marshrutov i hronologii prebyvaniya F Lista v Ukraine L V Volska Aktualni pitannya misteckoyi pedagogiki 2011 Vip 1 S 27 29 PDF fajl 15 veresnya 2018 u Wayback Machine Ferenc List i problemy sinteza iskusstv Sb nauchnyh trudov Sost G I Ganzburg Pod obshej red T B Verkinoj Harkov RA Karavella 2002 336 s ISBN 966 7012 17 4 F List R Shuman i G Berlioz v Rossii Stasov V SPb 1896 PosilannyaList Ferenc Ukrayinska muzichna enciklopediya Gol redkol G Skripnik Kiyiv IMFE NANU 2011 T 3 L M S 164 169 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Franz Liszt Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Ferenc List V S Murza List 31 serpnya 2016 u Wayback Machine URE List Franc 14 veresnya 2020 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1960 T 4 kn VII Literi Le Me S 851 852 1000 ekz Gandzij O Ferenc List ta Karolina Ivanovska Vitgenshtejn 20 listopada 2016 u Wayback Machine Krayina 345 2016 D Zaharov Yevropejska identichnist na dotik Pro vsesvitno vidomogo muzikanta Ferenca Lista j malovidomu Ukrayinu v novomu filmi studiyi VIATEL 15 veresnya 2018 u Wayback Machine Den 23 12 2011 S Feodosyev L Volskaya List v Ukraine hronologiya i geografiya 31 zhovtnya 2017 u Wayback Machine V Bilocerkivskij Randevu z Listom 3 chervnya 2015 u Wayback Machine V Bukolik Listovi 26 zhovtnya 2021 u Wayback Machine U Chernivcyah vidkrili pam yatnik Ferencu Listu Sajt prisvyachenij F Listu 7 grudnya 2006 u Wayback Machine angl Fortepianna asociaciya im F Lista 31 zhovtnya 2006 u Wayback Machine angl biografiya ta mp3 zapisi 1 16 listopada 2006 u Wayback Machine angl audio ta midi kolekciya tvoriv F Lista F List 13 grudnya 2006 u Wayback Machine ros biografiya mp3 zapisi F List 6 grudnya 2006 u Wayback Machine ros PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 N S Salieri Antonio Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1900 T XXVIIIa S 131 d Track Q656d Track Q24498307d Track Q19908137d Track Q23892962d Track Q602358 Albert Ezhen Enciklopedicheskij slovar pod red I E Andreevskij SPb Brokgauz Efron 1890 T Ia S 504 d Track Q656d Track Q23892888d Track Q4065721d Track Q19908137d Track Q24330484d Track Q602358 Alber Evgenij Akonit Anri 1926 T 2 S 290 d Track Q30106233d Track Q20078554d Track Q43200216 Louis Hall 1814 1857 https www oxfordmusiconline com grovemusic view 10 1093 gmo 9781561592630 001 0001 omo 9781561592630 e 0000047786 S47786 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133 Sullivan R E A Short History of Western Civilization 6 Alfred A Knopf 1985 P 561 768 p ISBN 0 394 33966 5 d Track Q59627808d Track Q1431868 Kindred Britain d Track Q75653886 Z 1920 roku za Trianonskim dogovorom misto Shopron u skladi Avstriyi List Ferenc Muzykalnaya enciklopediya Moskva 1976 Cukkerman V A Sonata si minor F Lista M Muzyka 1984 Div takozh3910 List asteroyid nazvanij na chest kompozitora