Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

А йзенштадт нім Eisenstadt місто на сході Австрії адміністративний центр землі Бургенланд Населення 12 367 осіб 2007 Айз

Айзенштадт

Айзенштадт

А́йзенштадт (нім. Eisenstadt) — місто на сході Австрії, адміністративний центр землі Бургенланд. Населення 12 367 осіб (2007).

Айзенштадт
нім. Eisenstadt
image
герб
image
image
Основні дані
47°50′44″ пн. ш. 16°31′08″ сх. д. / 47.84556° пн. ш. 16.51889° сх. д. / 47.84556; 16.51889Координати: 47°50′44″ пн. ш. 16°31′08″ сх. д. / 47.84556° пн. ш. 16.51889° сх. д. / 47.84556; 16.51889
Країна image Австрія
Регіон Бургенланд
Столиця для Бургенланд (землі Австрії)

Межує з

— сусідні нас. пункти
Айзенштадт ?
Площа 42,91 км²
Населення 12 367 чоловік (2007)
Висота НРМ 182 м
Міста-побратими Кольмар, Бад-Кіссінген, Ліньяно-Сабб'ядоро, Санукі, Шопрон
Телефонний код (+43) 02682
Часовий пояс , влітку
Номери автомобілів E
GeoNames 2780188
OSM r79747  ·R
Поштові індекси 7000
Міська влада
Вебсайт eisenstadt.at
Мапа
image Айзенштадт у Вікісховищі

Клімат

Кліматограма Айзенштадт
СЛБКТЧЛСВЖЛГ
 
 
34
 
 
3
−3
 
 
30
 
 
5
−2
 
 
45
 
 
10
2
 
 
52
 
 
15
6
 
 
63
 
 
21
10
 
 
71
 
 
23
13
 
 
67
 
 
26
15
 
 
60
 
 
26
15
 
 
59
 
 
21
11
 
 
44
 
 
15
7
 
 
54
 
 
8
2
 
 
41
 
 
4
−1
Середня макс. і мін. температури повітря (°C)
Атмосферні опади (мм), за рік : 620 мм.

Джерело: ZAMG


Довготривала середня річна температура (у період з 1961 до 1990 року) становить 10,4 °C. Середнє значення у 2004 році становило 10,3 °C. Середня річна кількість опадів (у 1961—1991 роках) становила 589 мм.

Історія

Знахідки підтверджують, що регіон Айзенштадта був заселений вже за часів Гальштатської культури. Дещо згодом тут оселились кельти й римляни. Під час великого переселення народів різні германські народи й гуни заселили регіон Айзенштадта. Близько 800 року Карл Великий поклав початок заселенню баварцями. Перша згадка про місто датується 1118 роком, тоді воно називалось Каструм Ферреум (Castrum Ferreum). З 1264 року воно стало відоме як «Мінор Мортін» (угорською «Кішмартон»). Сучасну назву місто має з 1373 року.

У 1373 році місто перейшло у володіння до угорського дворянського роду (Каніцсай). Це дозволило зміцнити стіни та звести фортецю з ровами. Назва «Eysenstat» («залізне місто») також походить з тих часів. Айзенштадт отримав свободу торгівлі у 1388 році. Герцог Альбрехт VI придбав місто 1445 року; наступні 150 років Айзенштадт залишався під управлінням Габсбургів. У XV столітті в Бургенланді з'явились переселенці-хорвати, які називають Айзенштадт Желєзно, а Бургенланд Градіще; надалі сформувався їхній діалект (градіщансько-хорватська мова), нині мають культурну автономію.

За часів турецьких війн 1529 та 1532 років Айзенштадт захоплювали турки під час їхнього просування на Відень.

У 1647 році місто потрапило під владу угорського князівського дому Естергазі. Князівський рід змінив обличчя міста тривалою жвавою будівельною роботою. 26 жовтня 1648 року Айзенштадту указом імператора Священної Римської імперії (Фердинанд III) надано статус вільного міста. Місто сплачувало за це 16 000 гульденів та 3000 бочок вина вартістю 9000 гульденів. У 1670 році Пауль I Естергазі дозволяє оселитись в Айзенштадті й 6 сусідніх населених пунктах, відомих як 7 громад, приблизно 3000 євреїв, яких було вигнано з Відня. (1658–1742), який діяв у Відні як великий комерсант, був в Айзенштадті рабином. Золота доба художнього життя тут починалась із призначення Йозефа Гайдна на роль князівського придворного капельмейстера у 1760-х роках. У 1809 році Айзенштадт під час війни п'ятої коаліції був зайнятий французькими підрозділами. У 1897 році місто приєдналось до залізничної мережі.

Після Першої світової війни та розпаду Габсбурзької багатонаціональної держави відбувалась трирічна боротьба за майбутню державну приналежність Бургенланду, й таким чином, Айзенштадта. За Сен-Жерменською мирною угодою Бургенланд перейшов у 1921 році до Австрії. Проте, первинно передбачений як столиця Бургенланду Оденбург (сучасний Шопрон), відійшов за результатами референдуму до Угорщини. Замість Оденбурга саме Айзенштадт став 30 квітня 1925 року місцеперебуванням бургенландського уряду і, разом з тим, столицею землі.

Під час Другої світової війни Айзенштадт одного разу бомбардували, причому було 40 людських жертв. У 1945 році Червона армія зайняла Айзенштадт, і місто, як і вся Східна Австрія, залишалось до 1955 року в зоні радянської окупації. У 1960 році в Айзенштадті розмістилась Айзенштадтська єпархія.

Населення

Зміни кількості населення
Рік Населення
1900 7387
1910 7073
1923 6796
1934 8897
1939 9005
Рік Населення
1951 7568
1961 9315
1971 10 062
1981 10 102
1991 10 349
2001 11 334

Населення штатутарштадта Айзенштадт за роками за даними статистичного бюро Австрії

image

Міський поділ

Міські райони
  • Айзенштадт,
  • Клайнхефлайн,
  • Санкт-Георген
Кадастрові громади
  • Айзенштадт,
  • Айзенштадт-Оберберг,
  • Айзенштадт-Унтерберг,
  • Клайнхефлайн,
  • Санкт-Георген

Економіка

У 1089 компаніях, офісах та підприємствах Айзенштадта були зайнято (станом на 15 травня 2001 року) 13 581 співробітники. На 8 підприємствах із них працювало понад 200 співробітників. У 2006 році після завершення сприяння ЄС багато фірм переїхало з Айзенштадта до Відня або до Угорщини.

Міста-побратими

Культура

Заходи

  • Свято Айзенштадта, у пішохідній частині історичного центру
  • Фестиваль 1000 вин — бургенландський винний тиждень перед оранжереєю Замкового парку

Пам'ятки

Музеи

  • Музей Гайдна
  • Земельний (краєзнавчий) музей
  • Музей парафіян
  • Музей пожежної команди
  • Історичний музей (Landmuseum)
  • Єврейський музей (Österreichisches Jüdisches Museum)

Релігійні споруди

  • Церква Гайдна /
  • Кафедральний собор, пізньоготична Бергкірхе (Bergkirche)
  • Синагога
  • Соборна церква Св. Мартіна (Dom-Kirche Hl. Martin)
  • Церква Францисканців (Franziskanerkirche)

Замки

Інші споруди

Спорт

  • SC Eisenstadt
  • EV Eisenstadt Raptors
  • inlineskating-eisenstadt (Inline-марафон) — щорічний спортивний захід для інлайн-скейтерів, популярність якого зростає.

Видатні жителі

Почесні городяни

Політична ситуація

Бургомістр — Андреа Фрауншиль (АНП) за результатами виборів 2007 року.

Рада представників комуни (нім. Gemeinderat) має 29 місць:

Джерела

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Айзенштадт
  • Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 17—18(рос.)

Примітки

  1. Путівник «Ле Пті Фюте» — Австрія / 5-е вид. — М.: Авангард, 2005. С. 179.
  2. . Архів оригіналу за 2 травня 2015. Процитовано 27 лютого 2018.

Посилання

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    A jzenshtadt nim Eisenstadt misto na shodi Avstriyi administrativnij centr zemli Burgenland Naselennya 12 367 osib 2007 Ajzenshtadt nim EisenstadtgerbOsnovni dani47 50 44 pn sh 16 31 08 sh d 47 84556 pn sh 16 51889 sh d 47 84556 16 51889 Koordinati 47 50 44 pn sh 16 31 08 sh d 47 84556 pn sh 16 51889 sh d 47 84556 16 51889Krayina AvstriyaRegion BurgenlandStolicya dlya Burgenland zemli Avstriyi Mezhuye z susidni nas punktiAjzenshtadt Plosha 42 91 km Naselennya 12 367 cholovik 2007 Visota NRM 182 mMista pobratimi Kolmar Bad Kissingen Linyano Sabb yadoro Sanuki ShopronTelefonnij kod 43 02682Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Nomeri avtomobiliv EGeoNames 2780188OSM r79747 RPoshtovi indeksi 7000Miska vladaVebsajt eisenstadt atMapa Ajzenshtadt u VikishovishiKlimatKlimatograma AjzenshtadtSLBKTChLSVZhLG 34 3 3 30 5 2 45 10 2 52 15 6 63 21 10 71 23 13 67 26 15 60 26 15 59 21 11 44 15 7 54 8 2 41 4 1Serednya maks i min temperaturi povitrya C Atmosferni opadi mm za rik 620 mm Dzherelo ZAMG Dovgotrivala serednya richna temperatura u period z 1961 do 1990 roku stanovit 10 4 C Serednye znachennya u 2004 roci stanovilo 10 3 C Serednya richna kilkist opadiv u 1961 1991 rokah stanovila 589 mm IstoriyaZnahidki pidtverdzhuyut sho region Ajzenshtadta buv zaselenij vzhe za chasiv Galshtatskoyi kulturi Desho zgodom tut oselilis kelti j rimlyani Pid chas velikogo pereselennya narodiv rizni germanski narodi j guni zaselili region Ajzenshtadta Blizko 800 roku Karl Velikij poklav pochatok zaselennyu bavarcyami Persha zgadka pro misto datuyetsya 1118 rokom todi vono nazivalos Kastrum Ferreum Castrum Ferreum Z 1264 roku vono stalo vidome yak Minor Mortin ugorskoyu Kishmarton Suchasnu nazvu misto maye z 1373 roku U 1373 roci misto perejshlo u volodinnya do ugorskogo dvoryanskogo rodu Kanicsaj Ce dozvolilo zmicniti stini ta zvesti fortecyu z rovami Nazva Eysenstat zalizne misto takozh pohodit z tih chasiv Ajzenshtadt otrimav svobodu torgivli u 1388 roci Gercog Albreht VI pridbav misto 1445 roku nastupni 150 rokiv Ajzenshtadt zalishavsya pid upravlinnyam Gabsburgiv U XV stolitti v Burgenlandi z yavilis pereselenci horvati yaki nazivayut Ajzenshtadt Zhelyezno a Burgenland Gradishe nadali sformuvavsya yihnij dialekt gradishansko horvatska mova nini mayut kulturnu avtonomiyu Za chasiv tureckih vijn 1529 ta 1532 rokiv Ajzenshtadt zahoplyuvali turki pid chas yihnogo prosuvannya na Viden U 1647 roci misto potrapilo pid vladu ugorskogo knyazivskogo domu Estergazi Knyazivskij rid zminiv oblichchya mista trivaloyu zhvavoyu budivelnoyu robotoyu 26 zhovtnya 1648 roku Ajzenshtadtu ukazom imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Ferdinand III nadano status vilnogo mista Misto splachuvalo za ce 16 000 guldeniv ta 3000 bochok vina vartistyu 9000 guldeniv U 1670 roci Paul I Estergazi dozvolyaye oselitis v Ajzenshtadti j 6 susidnih naselenih punktah vidomih yak 7 gromad priblizno 3000 yevreyiv yakih bulo vignano z Vidnya 1658 1742 yakij diyav u Vidni yak velikij komersant buv v Ajzenshtadti rabinom Zolota doba hudozhnogo zhittya tut pochinalas iz priznachennya Jozefa Gajdna na rol knyazivskogo pridvornogo kapelmejstera u 1760 h rokah U 1809 roci Ajzenshtadt pid chas vijni p yatoyi koaliciyi buv zajnyatij francuzkimi pidrozdilami U 1897 roci misto priyednalos do zaliznichnoyi merezhi Pislya Pershoyi svitovoyi vijni ta rozpadu Gabsburzkoyi bagatonacionalnoyi derzhavi vidbuvalas tririchna borotba za majbutnyu derzhavnu prinalezhnist Burgenlandu j takim chinom Ajzenshtadta Za Sen Zhermenskoyu mirnoyu ugodoyu Burgenland perejshov u 1921 roci do Avstriyi Prote pervinno peredbachenij yak stolicya Burgenlandu Odenburg suchasnij Shopron vidijshov za rezultatami referendumu do Ugorshini Zamist Odenburga same Ajzenshtadt stav 30 kvitnya 1925 roku misceperebuvannyam burgenlandskogo uryadu i razom z tim stoliceyu zemli Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Ajzenshtadt odnogo razu bombarduvali prichomu bulo 40 lyudskih zhertv U 1945 roci Chervona armiya zajnyala Ajzenshtadt i misto yak i vsya Shidna Avstriya zalishalos do 1955 roku v zoni radyanskoyi okupaciyi U 1960 roci v Ajzenshtadti rozmistilas Ajzenshtadtska yeparhiya NaselennyaZmini kilkosti naselennyaRik Naselennya1900 73871910 70731923 67961934 88971939 9005 Rik Naselennya1951 75681961 93151971 10 0621981 10 1021991 10 3492001 11 334 Naselennya shtatutarshtadta Ajzenshtadt za rokami za danimi statistichnogo byuro AvstriyiMiskij podilMiski rajoniAjzenshtadt Klajnheflajn Sankt GeorgenKadastrovi gromadiAjzenshtadt Ajzenshtadt Oberberg Ajzenshtadt Unterberg Klajnheflajn Sankt GeorgenEkonomikaU 1089 kompaniyah ofisah ta pidpriyemstvah Ajzenshtadta buli zajnyato stanom na 15 travnya 2001 roku 13 581 spivrobitniki Na 8 pidpriyemstvah iz nih pracyuvalo ponad 200 spivrobitnikiv U 2006 roci pislya zavershennya spriyannya YeS bagato firm pereyihalo z Ajzenshtadta do Vidnya abo do Ugorshini Mista pobratimiBad Kissingen Nimechchina Kolmar Franciya Italiya Sanuki Yaponiya Shopron Ugorshina Viden Avstriya KulturaZahodi Svyato Ajzenshtadta u pishohidnij chastini istorichnogo centru Festival 1000 vin burgenlandskij vinnij tizhden pered oranzhereyeyu Zamkovogo parkuPam yatki Muzei Muzej Gajdna Zemelnij krayeznavchij muzej Muzej parafiyan Muzej pozhezhnoyi komandi Istorichnij muzej Landmuseum Yevrejskij muzej Osterreichisches Judisches Museum Religijni sporudi Cerkva Gajdna Kafedralnij sobor piznogotichna Bergkirhe Bergkirche Sinagoga Soborna cerkva Sv Martina Dom Kirche Hl Martin Cerkva Franciskanciv Franziskanerkirche Zamki Zamok Estergazi z Zamkovim parkom Paviljon barochnogo stilyu kolishnij mislivskij zamok knyazya EstergaziInshi sporudi Porohova vezhaSportSC Eisenstadt EV Eisenstadt Raptors inlineskating eisenstadt Inline marafon shorichnij sportivnij zahid dlya inlajn skejteriv populyarnist yakogo zrostaye Vidatni zhiteli skulptor Moric Benedikt 1835 1920 avstro ugorskij likar nevrolog vijskovij likar vikladach i naukovij pismennik Paul I Estergazi knyaz Estergazi imperatorskij feldmarshal Paul II Anton Estergazi imperatorskij feldmarshal Andreas Ivanshic avstrijskij futbolist avstrijskij politikPochesni gorodyani Estergazi rid Jozef Gajdn kompozitor Jogann Mihael Gajdn kompozitor Jogann Nepomuk Gummel kompozitor i muzikant Jozef Hirtl 1810 1894 likar ta anatom takozh pochesnij gromadyanin Vidnya Adam i Ferenc Listi muzikanti j kompozitori propovidnik Robert Muzil pismennik Mariya Pershi aktorka Jozef Vajgl kompozitor i dirigent Emanuel Shrajber rabin rabin Azriel Gildeshajmer rabinPolitichna situaciyaBurgomistr Andrea Fraunshil ANP za rezultatami viboriv 2007 roku Rada predstavnikiv komuni nim Gemeinderat maye 29 misc ANP 17 misc SDPA 8 misc Zeleni 2 miscya APS 2 miscya DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu AjzenshtadtGeograficheskij enciklopedicheskij slovar Moskva Sovetskaya enciklopediya 1989 stor 17 18 ros PrimitkiPutivnik Le Pti Fyute Avstriya 5 e vid M Avangard 2005 S 179 Arhiv originalu za 2 travnya 2015 Procitovano 27 lyutogo 2018 Posilannya

    Дата публікації:
    Топ