Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Азрієль Ізраїль джерело Гільдесгаймер нім Azriel Esriel Israel Hildesheimer івр עזריאל הילדסהיימר 1820 Гальберштадт Коро

Азріель Гільдесхаймер

Азріель Гільдесхаймер

Азрієль (Ізраїль[]) Гільдесгаймер (нім. Azriel (Esriel, Israel) Hildesheimer, івр. עזריאל הילדסהיימר‎) (1820, Гальберштадт, Королівство Пруссія — 1889, Берлін, Німецька імперія) — рабин, доктор філософії, один із засновників , заснував .

Азрієль Гільдесгаймер
image
рабин Азрієль Гільдесгаймер
Основні відомості
Народження20 травня 1820(1820-05-20)[1][2][3]
Гальберштадт, Гарц, Саксонія-Ангальт, Німеччина[1]
Країна:image Королівство Пруссія
image Німецька імперія
Альма-матер:Берлінський університет, Університет Галле-Віттенберг
Конфесія:юдаїзм
Смерть:12 липня 1899(1899-07-12)[2](79 років), 12 червня 1899(1899-06-12)[1](79 років) або 20 липня 1899(1899-07-20)[4](79 років)
Берлін, Німецька імперія[1]
Місце поховання:d[5][6]
Праці й досягнення
Рід діяльності:голова єшиви
Основні інтереси:теологія
Ступінь:доктор філософії
Титул:рабин
Послідовники:d
Додаткова інформація:засновник рабинської семінарії в Берліні
image Азрієль Гільдесгаймер у Вікісховищі

Історична обстановка

У XVIII столітті на тлі доби Просвітництва у середовищі німецьких євреїв виник рух Гаскала (Єврейська просвіта), розпочатий . Доволі швидко з'ясувалось, що на практиці прагнення набути європейської культури та інтегруватись у суспільстві приводить багатьох євреїв до повної асиміляції, а іноді й переходу у християнство. Найближчий учень Мендельсона [en] здійснив спробу перейти у християнство, відмовившись, однак, від деяких його догматів. Цю спробу було відкинуто лютеранською церквою. Реально хрестились кілька дітей самого Мендельсона.

Багато рабинів виступали проти Гаскали і намагались її зупинити. Твори Мендельсона були заборонені, наприклад, , а із Франкфурта навіть схвалював їхнє спалювання.

Проте опанування європейської культури ставало поступово все масовішим, з'являлись і євреї, які, як і сам Мендельсон, продовжували додержуватись Тори, попри європейські знання. Поступово зароджувалось уявлення про необхідність деякого поєднання. Так, рабе Шмуель Ландау, син рабе Єхезкеля Ландау, казав про  — суміщенні двох видів освіти. Аж ось, у 1795 році дехто Цві Гірш Кацлін, відданий традиційному юдаїзму філантроп і бізнесмен, пожертвував десять тисяч талерів на створення школи нового типу в Гальберштадті, у 1796 році школа «Хашарат Цві» відкрилась. До 1825 року вона була вже провідною школою в місті, а ще за два роки, у 1827 році, школа відчинила двері та для дівчат. Ймовірно, це була перша єврейська ортодоксальна школа, де могли навчатись дівчата. Викладання велось німецькою, до програми школи входили такі єврейські дисципліни, як Танах (єврейська Біблія) з традиційними коментарями, Талмуд, а також світські предмети, які дозволяли вступити до гімназії. Особливо здібні вивчали також французьку й латину.

Біографія

Ранні роки

Азрієль Гільдесгаймер народився в родині спадкових рабинів у 1820 році в Гальберштадті, який з 1815 року належав до Пруссії. Батько майбутнього рабе Азрієля, рабин Мозес Галія, навчався у , у якого навчався і .. Як зазначено вище, і рабе П. Горовіц, і багато інших рабинів категорично забороняли вивчення світських предметів у надії зупинити рух Єврейської просвіти (Гаскала).

З усім тим, через мінливу культурну та громадську обстанову можна оцінити рішення рабе Мойсея Галія віддати свого сина Азрієля в «Хашарат Цві» всупереч позиції свого рабина П. Горовіца. Батько помер, коли Азрієлю було дванадцять років, і виховання продовжив старший брат Авраам. Коли Азрієлю виповнилось 17, брат відправив його навчатись до єшиви.

Єшива та університет

Як єшива була обрана єшива в Альтоні під керівництвом рабе (1798—1871). Альтона до самого 1864 року належала Данії, нині вона є частиною Гамбурга. Хоча єшива займалась тільки єврейськими предметами, раб Еттлінгер проводив заняття німецькою, а сам проходив курс у німецькому університеті. У тій самій єшиві навчався і . Тим самим, рабе Еттлінгер через двох своїх видатних учнів чинив величезний вплив на розвиток юдаїзму у другій половині XIX століття. У пізніші роки він підтримував ідею створення рабинської семінарії. Рабе Гільдесгаймер навчався в єшиві надзвичайно інтенсивно та зберіг на довгі роки до самої смерті свого вчителя теплі відносини з ним за типом видатний рабе — улюблений учень. В останні роки в єшиві рабе Еттлінгер надав своєму учню дозвіл слухати лекції з філософії рабе (відомий як Хахам Бернайс). Останній був головним рабином Гамбурга та провів у 1822 році реформу традиційних шкіл «Талмуд-тора», включивши такі предмети, як німецька мова, географія, природознавство та історія. Він також був першим ортодоксальним рабином у Німеччині, що виступав німецькою.

Під впливом своїх вчителів молодий рабин Азрієль Гільдесгаймер отримав 1840 року диплом гімназії у рідному місті та вступає до Берлінського університету, у 1842 році переходить до Університету в Галле. Вивчав семітські мови, філософію, історію. Серед викладачів — [en] (1786—1842), автор івриту, яка зберегла наукове значення донині. 1844 року у тому ж Університеті Галле-Віттенберга здобув ступінь доктора філософії і став одним з небагатьох рабинів — власників вченого звання. Рукопис дисертації зник, але за статтями Гільдесгаймера в наукових журналах можна зрозуміти, що темою дисертації під назвою «Про правильну інтерпретацію Біблії» було дослідження Септуагінти.

Опанування європейської культури не зводилось до наукових ступенів. За свідченням дочки Естер, Гільдесгаймер любив німецьку літературу та класичну музику, співав з домашніми класичних німецьких пісень (Lieder); апофеозом завжди була пісня Роберта Шумана «Два гренадери» на слова Генріха Гейне. Німецька була для Гільдесгаймера рідною, одягався рабин по-європейському, що іноді спричиняло роздратування колег-рабинів.

Початок рабинської діяльності

Після завершення навчання він повернувся в Гальберштадт у 1846 році й уклав шлюб з Генрієттою Гірш, дівчиною з заможної родини. Гільдесгаймер вже мав репутацію блискучого талмудиста, що показує, наприклад, запрошення у 1851 році від рабина , сина вищезгаданого рабина , зайняти пост другого рабина в Пресбурзі; цю пропозицію Гільдесгаймер відхилив. У рідному місті він успадкував посаду померлого брата — секретар громади.

У 1847 році в Гальберштадті розгорнулись події, які показали, що Гільдесгаймер гарно орієнтується в сучасному йому суспільстві. Було прийнято закон, що євреї можуть звернутись до влади з проханням відокремитись від громади. На той час цей закон слугував інтересам групи євреїв-реформістів, які й звернулись до влади з проханням про відокремлення від традиційної громади. Місцевий рабин Левіан, який розмовляв тільки їдишем, уродженець Польщі, діяв за класичними зразками. Він звинуватив групу, що відкололась, у намірах хреститись або бути гіршими за вихрестів, а саме ухилитись від покладеного на всю громаду тягаря вигнання. Гільдесгаймер зрозумів, що справа зовсім не у хрещенні, а у бажанні інтегруватись у суспільстві, зокрема, шляхом спрощення культу, що, він вважав, було результатом впливу Людвіга Філіпсона ([en]), відомого реформіста. Відповідно до цього він написав до влади петицію зовсім іншого сенсу, німецькою, без інвектив і без ідеї релігійного примусу. Він вказав на давню історію самоврядування громади, запропонував їй діяти й надалі, а дії вигнанців пояснив прагненням не сплачувати громадський податок. Звинувачення було не в єресі, а у спробі відокремитись від громади, й петиція мала успіх.

Наступним викликом стала участь у конференції в Магдебурзі. Там Гільдесгаймер і його шурин Йозеф Гірш склали опозицію Філіпсону, який запропонував створити окремі синагогальні громади зі свободою вносити зміни до служби. Гільдесгаймер та інші ортодокси залишили конференцію перед голосуванням. Гільдесгаймер написав потім статті, де аргументовано розкрив процедурні порушення конференції. Ці події принесли Гільдесгаймеру репутацію захисника ортодоксії. Невдовзі після цього, а саме 1851 року, надійшло запрошення зайняти рабинську посаду в Айзенштадті в Австрії (на той час Угорщина).

Глава єшиви в Угорщині

Громада Айзенштадта налічувала близько 150 родин, здебільшого — ортодоксальних євреїв, хоч були й неологи, як реформісти йменували себе в Угорщині. Консервативніші елементи заперечували проти запрошення Гільдесгаймера через світську освіту останнього. Перемогла друга частина, яка вбачала в цьому, навпаки, перевагу. Сам Гільдесгаймер писав у той час, що «ортодоксію може врятувати тільки рабин, який тримає Тору в одній руці, а потреби сучасності — в іншій.» Посада рабина була вакантною одинадцять років, і ось тепер громада запросила Гільдесгаймера й погодилась утримувати також десятьох учнів майбутньої єшиви. Так рабе Азрієль став не тільки рабином міста, але і главою єшиви.

Він вирішив, у згоді з лідерами громади, що єшива буде сполучати традиційні єврейські предмети зі світськими, а викладання буде вестись державною мовою. Так Гільдесгаймер створив 1851 року першу єшиву нового зразка. Сам Гільдесгаймер давав по 35-40 уроків на тиждень: німецька, література, історія, математика, а головне — Талмуд для прогресивних учнів. В учнів тиждень складався з 51-53 годин, з розкладу видно, що Тора була головним предметом: 35 годин відводилось під єврейські заняття (30 — Талмуд і кодекси, 2-3 — Танах, 2-3 — граматика івриту), решта часу розподілялась так: п'ять годин на математику, 3 години на німецьку, 2-3 години на латину, 2 — на угорську, по одній годині на давньогрецьку, географію, історію та природознавство. Було створено івритський клуб і використання івриту у розмові заохочувалось.

Успішний початок було затьмарено доносом деяких ультраортодоксів владі, в якому йшлося, що єшива приховує в собі небезпеку революції для юдаїзму та влади. Єшиву було закрито, але тільки на 24 години. Єшива мала успіх, у 1858 році в ній було 39 учнів; у 1868 — 115 учнів з усієї Європи, а один — навіть з Америки; у 1869 році, останньому році Гільдесгаймера в Угорщині, — 134, й поступалась вона тільки єшиві рабе Софера у Пресбурзі. За задумом Гільдесгаймера, єшива готувала захисників ортодоксії, але таких, яких будуть поважати і противники. Ультраортодокси не прийняли, однак, нову єшиву, де вивчали світські предмети. Відомий угорський рабин Аківа Йозеф Шлезінгер (he:עקיבא יוסף שלזינגר) наклав на Гільдесгаймера херем (відлучення), а його тесть Гіллель Ліхтенштейн называв Гільдесгаймера лицеміром та брехуном і навіть порівняв зі «свинею, яка показує роздвоєні копита». Гільдесгаймер, у свою чергу, оголосив хасидизм забобонним і неавтентичним юдаїзмом.

image
Неологічна (реформістська) синагога в Будапешті, одна з найбільших у Європі

Попри нововведення, а може саме завдяки ним, Гільдесгаймера різко критикували й неологи-реформісти. Судячи з усього, вони боялись, що нова форма ортодоксії виявиться привабливою для євреїв, які тільки нещодавно відійшли від заповідей Тори на користь сучасності. «Чума неоортодоксії» — писали антиортодоксальні єврейські газети, особливо реформістський орган «Бен Хананія». Нападки зачіпали і Гільдесгаймера як вченого, оскільки він, бувши ортодоксом, не міг, на думку реформістів, проводити об'єктивні наукові дослідження.

Невдовзі стало ясно, що погляди Гільдесгаймера сильно відрізняються від поглядів основної маси угорських рабинів. Спочатку він зажадав відкликати свій підпис, який поставили без його відому 1865 року під петицією 120 рабинів до імператора проти створення рабинської семінарії. Навпаки, Гільдесгаймер був за створення семінарії та за ведення проти неологів, як він висловився, «позитивної війни». Історія набула значного розголосу, і навіть друзі радили не виступати проти всіх.

Наступний епізод пов'язаний із рабинською конференцією 1866 року в Міхаловиці. 77 рабинів прийняли резолюцію про запобігання поширенню реформізму, зокрема, заборонялось вимовляти проповіді неєврейською мовою. Щобільше, вимагалось негайно залишити синагогу, якщо хтось починав виступати неєврейською мовою. Серед інших постанов заборонялось вводити в синагозі будь-які нововведення. Гільдесгаймер вирішив проігнорувати конференцію й потім виступив із критикою її рішень, особливо проти заборону на мову, яка використовувалась з успіхом і Еттлінгером, і Бернайсом, і самим Гільдесгаймером. З точки зору останнього ортодоксальні рабини зайняли непродуктивну негативну позицію, «весь час кажучи „ні“».

Значні події для угорського єврейства відбулись у 1868–1869 роках. Ортодокси Будапешта опинились у меншості та звернулись до міністра культури з проханням створити орган, який завідуватиме справами у масштабі Угорщини. Вони сподівались опинитись у цьому органі в більшості. Для підготовки до з'їзду євреїв Угорщини 200 ортодоксальних рабинів зібрались у Пешті. Там Гільдесгаймер побачив, що вони готові ухвалити рішення проти використання неєврейських мов у єшивах та проти створення семінарії, після чого залишив конференцію. На самому з'їзді, що проходив з 14 грудня 1868 до 23 лютого 1869 року, Гільдесгаймер висунув помірковану програму, яка, як він сподівався, буде прийнятною і для неологів, і для ортодоксів. Всі його пропозиції були, однак, відкинуті з'їздом, їх підтримала тільки мала група учасників. З'їзд завершився розколом та поклав край єдиній громаді євреїв Угорщини.

Невдовзі після цих подій Гільдесгаймер пристав на пропозицію очолити ортодоксальну громаду в Берліні. Надалі в Німеччині Гільдесгаймер і сам закликав до сепаратизму. Перед самим від'їздом Гільдесгаймера до Берліна з ним радився один з його головних опонентів, автор кодексу рабин . Мова йшла про суперечності в громаді, де частина членів заявила про недовіру до рабина без сучасної освіти. Сенс відповіді Гільдесгаймера зводився до того, що єдина громада більше неможлива незалежно від освіти рабина.

В угорський період 1864 року до рабе Гільдесгаймера звернулись з питання про ефіопську громаду, і він підтвердив їхнє єврейство.

Духовний лідер у Берліні

image

В Берліні у 1860-х роках проживало близько 40 тисяч євреїв — у п'ять разів більше, ніж за студентських часів Гільдесгаймера. Це була найбільша єврейська громада Німеччини. У 1864 році помер рабин, і розгорнулась боротьба за спадщину. Реформісти провели свого кандидата, проте ортодокси зажадали призначити іншого рабина, ортодоксального. Рада поставила питання на голосування 1868 року, і реформісти перемогли з незначною перевагою у 150 голосів. Всі наступні спроби ортодоксів отримати собі рабина були заблоковані радою громади. Голова ради навіть заявив, що ортодоксія практично зникла з Берліна. У 1869 році ортодокси вирішили створити релігійне товариство і звернулись до Гільдесгаймера з проханням очолити й відновити ортодоксальне життя. Вони вже запрошували рабе Азрієля очолити школу й раніше, у 1867 році, але тільки після вищезгаданого угорського з'їзду й переконаний, що й на новому місці він зможе реалізовувати своє покликання педагога, Гільдесгаймер відповів згодою. Гільдесгаймер прибув до Берліна 2 вересня 1869 року й постав на чолі новоствореної ортодоксальної громади «Адас Ісраель» (івр. עדת ישראל‎), яка існує донині.

Свою діяльність він почав зі створення єврейської школи для додаткових занять. В цьому місці хлопчики й дівчата спільно вивчали Тору й молитовник. Всі вивчали іврит, потім хлопчики переходили до ранніх Пророків, Псалмів та , а також готувались до читання Тори в церемонії бар-міцви. Дівчата займались книгою Притч та «Вченнями Отців». Хлопчики вивчали також галаху (практичний закон); з найталановитішими Гільдесгаймер сам займався Талмудом і кодексом сім годин щодня. У листах Гільдесгаймера збереглось пояснення, чому в новий час навчання дівчат необхідне.

Берлінська семінарія

Докладніше:

Інша та найважливіша справа — створення рабинської семінарії. Одразу після прибуття рабе Азрієль здійснив спробу реорганізувати існуючий бейт-мідраш («дім навчання»), розширити його програму. Адміністрація почала чинити перепони, і рабин перейшов до інших методів роботи. У травні 1872 року він звернувся до десяти відомих багатих євреїв і попрохав підтримки у створенні нової семінарії, яка буде готувати рабинів. У цей момент в Берліні з'явився конкурент — Вища школа єврейської науки про юдаїзм (нім. Hochschule für die Wissenschaft des Judentums), яку очолював відомий реформіст і семітолог Авраам Ґайґер. В очах Гільдесгаймера Вища школа являла велику небезпеку, оскільки вчила сумніватись у Божественному походженні прийнятого тексту Тори. Те, що у викладацькому складі були ортодоксальні євреї, нічого, на його думку, не змінювало і навіть робило Вищу школу ще небезпечнішою. Аналогічні доводи Гільдесгаймер наводив і проти семінарії у Бреслау, школи ж у Вюрцбургу й Дюссельдорфі надто слабкі академічно. Агітація мала наслідком комітет зі створення семінарії. Гільдесгаймер оголосив майбутніх професорів: Яків Барт, Авраам Берлінер та , та 22 вересня 1873 року відкрила двері.

Подальша діяльність

Основною діяльністю Гільдесгаймера було викладання в Семінарії, управління й турбота про неї. Гільдесгаймер був членом центральної ради допомоги й надав значну підтримку жертвам єврейських погромів у Росії, також збирав кошти на будівництво притулків у Палестині і сприяв заселенню Землі Ізраїлю (Ерец Ісраель). У 1870 році він заснував у Берліні газету «Юдіше прессе», яка підтримувала ідею переїзду в Палестину (івр. алія‎). У 1872 році заснував Палестинське товариство в Берліні для підвищення освітнього рівня євреїв Палестини й залучення їх до ремісницької праці, за що його знову піддали херему, тепер з боку керівництва Старого ішува Палестини. Спричинив невдоволення і дружнього до нього рабе Гірша за те, що був готовий більше повірити доповіді Авраама Ґайґера про становище в Палестині, ніж реляціям голів Старого ішува. Співпрацював із протосіоністською організацією Ховевей Ціон та . Однак, попри симпатію до руху «Ховевей Ціон», Гільдесгаймер відхилив запрошення комітету взяти участь у конференції 6 листопада 1884 року в Катовицях. Як причину Гільдесгаймер зазначив заклопотаність і вік.

Спадщина

Гільдесгаймер опублікував та дослідив нову версію книги «Алахот Гдолот», а також видав кілька власних творів, в тому числі й коментарі до деяких трактатів Талмуду, а також . Написав багато статей та оповідань у періодичних виданнях. Досліджував і вказав на деякі помилки в Септуагінті. Сумарний внесок Гільдесгаймера в Талмуд та є порівняно невеликим. Він не створив жодної серйозної філософії для обґрунтування своїх поглядів, цим займався більше рабе Гірш. Вплив Гільдесгаймера — передусім у практичних справах, особливо через семінарію. З роками слава про семінарію та її ректора поширилась далеко. Гільдесгаймеру доводилось попереджувати у європейському друку, щоб не приїжджали люди здалеку без гімназійного диплому — не можна прийняти, щоб не знижувати академічного рівня.

image
Вулиця Азрієля Гільдесгаймера в Єрусалимі. Напис пояснює, що він був одним з лідерів німецького єврейства, главою рабинської семінарії в Берліні

Гільдесгаймер мав високу працьовитість і сполучав високу звітність з організаторськими здібностями. Він також займав багато посад без винагороди. Помер 12 липня 1899 року й похований у Берліні, на цвинтарі громади, яку він очолював, Адас Ісраель, закритому у наш час для відвідувачів. Син Гірш був професором у семінарії, а інший син Меєр був її директором. Лідер руху , рабе Ісраель Ліпкін із Саланта, високо цінував діяльність семінарії й підтримував теплі стосунки з Гільдесгаймером. Гільдесгаймера також надзвичайно високо оцінював головний спеціаліст з Галахи у Східній Європі, рабе Іцхак Елханан Спектор: «Бог милостиво дав нам генія та праведника, славного ребе Єзрееля Гільдесгаймера для збільшення слави єшиви його, дерева життя й плода рук його». Згодом у США було створено Семінарію імені рабе Іцхака Елханана Спектора, на базі якої виник , а за його зразком — Бар-Іланський університет в Ізраїлі.

В Єрусалимі у старовинному районі є вулиця, названа на честь Азрієля Гільдесгаймера; є така вулиця і в Тель-Авіві. На його ж честь названо мошав у центральній частині Ізраїля.

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #118704796 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  5. http://www.adassjisroel.de/en/community-cemetery
  6. https://de.wikipedia.org/wiki/Adass-Jisroel-Friedhof
  7. «Гаскала» [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] у Єврейській енциклопедії Брокгауза-Ефрона
  8. «A pity of it all. A portrait of German-Jewish Epoch, 1743—1933», Amos Elon, Picador, NY, 2002, pp.33-55, 87-88, 207—208,229,244
  9. HOROWITZ (HORWITZ), PHINEHAS LEVI [ 20 жовтня 2011 у Wayback Machine.] в Jewish Encyclopedia online
  10. [en], «Rabbi Esriel Hildesheimer and the Creation of a Modern Jewish Orthodoxy», стор. 11.
  11. David Ellenson, «Rabbi Esriel Hildesheimer and the Creation of a Modern Jewish Orthodoxy», стор. 13
  12. [en], «Rabbi Esriel Hildesheimer and the Creation of a Modern Jewish Orthodoxy», стр. 6.
  13. David Ellenson, «Rabbi Esriel Hildesheimer and the Creation of a Modern Jewish Orthodoxy», стор. 117
  14. «Tradition and Crisis: Jewish Society at the End of the Middle Ages», Jacob Katz, 183—198. Менахот 99Б [Архівовано 4 грудня 2012 у Wayback Machine.]
  15. HOROWITZ (HORWITZ), PHINEHAS LEVI [ 20 жовтня 2011 у Wayback Machine.] Jewish Encyclopedia online: he opposed creation of a secular school
  16. David Ellenson, «Rabbi Esriel Hildesheimer and the Creation of a Modern Jewish Orthodoxy», стор. 14
  17. Еттлінгер, Яків [ 18 травня 2014 у Wayback Machine.] «Єврейська енциклопедія Брокгауз-Ефрон»
  18. Bernays, Isaac [ 29 червня 2011 у Wayback Machine.], Jewish Encyclopedia
  19. Бернайс, Ісак (рабин) [ 18 травня 2014 у Wayback Machine.] в Єврейській енциклопедії Брокгауза та Ефрона
  20. HILDESHEIMER, ISRAEL (AZRIEL) [ 4 серпня 2011 у Wayback Machine.], Jewish Encyclopaedia online
  21. Esther Calvary. «Kindheitserringerungen» (Дитячі спогади), Bulletin des Leo Baeck Instituts, 8,(1959):187
  22. стор. 28-32
  23. Єврейська енциклопедія
  24. Єврейська енциклопедія. Реформізм в юдаїзмі
  25. . Архів оригіналу за 30 січня 2012. Процитовано 26 квітня 2012.
  26. Листи Гільдесгаймера, лист 3 івритською версією
  27. Гільдесгеймер, Ізраїль [ 18 травня 2014 у Wayback Machine.] у Єврейській Енциклопедії Брокгауза та Ефрона
  28. David Ellenson, «Rabbi Esriel Hildesheimer and the Creation of a Modern Jewish Orthodoxy», стор. 130—134
  29. Гільдесгаймер. Листи. 50.
  30. David Ellenson, «Rabbi Esriel Hildesheimer and the Creation of a Modern Jewish Orthodoxy», стор. 52
  31. (PDF). Архів оригіналу за 28 вересня 2007. Процитовано 26 квітня 2012.
  32. David Ellenson, «Rabbi Esriel Hildesheimer and the Creation of a Modern Jewish Orthodoxy», стор. 40-41
  33. М. Гільдесгаймер, «До портрету Азрієля Гільдесгаймера», (івр. Kavim li'dmutu shel Azriel Hildesheimer‎), стор. 78
  34. David Ellenson, «Rabbi Esriel Hildesheimer and the Creation of a Modern Jewish Orthodoxy», стор. 46-47 про рабе Юду бен Ісраель Асад (he:יהודה אסאד) та рабе Маарам Шик
  35. M. Hildesheimer. «Rabbi Jehuda Aszod and Rabbi Esriel Hildesheimer», стор.295
  36. M.Eliav, «Rabbi Hildesheimer and His Influence on Hungarian Jewry», стор.74
  37. M, Eliav. «Rabbi Hildesheimer and his influence on Hungarian Jewry». стор.77
  38. Life during the 19th Century History of Hungarian Jews by Naftali Kraus, Internal Life during the 19th Century [ 10 січня 2012 у Wayback Machine.]. івр. Kera beIehadut Ungariya‎ («Розкіл угорських євреїв»)
  39. David Ellenson, «Rabbi Esriel Hildesheimer and the Creation of a Modern Jewish Orthodoxy», стор. 56
  40. [en]
  41. стор. 54-55, 134—135
  42. . Архів оригіналу за 9 червня 2011. Процитовано 26 квітня 2012.
  43. David Ellenson, «Rabbi Esriel Hildesheimer and the Creation of a Modern Jewish Orthodoxy», стор. 135—138
  44. «Листи» Гільдесгаймера, 38
  45. «Листи» Гільдесгаймера, стор. 233—234, прим. 277.
  46. Isi Jacob Eisner. Reminiscences of the Berlin Rabbinical Seminary, стор. 39-40 (PDF) (англійською) . Leo Baeck Institute. Архів (PDF) оригіналу за 31 січня 2012. Процитовано 26 квітня 2012.
  47. David Ellenson, «Rabbi Esriel Hildesheimer and the Creation of a Modern Jewish Orthodoxy», стор. 138
  48. Єврейська енциклопедія. Рабинські семінарії
  49. David Ellenson, «Rabbi Esriel Hildesheimer and the Creation of a Modern Jewish Orthodoxy», стор. 60-61
  50. «Письма» Гильдесгаймера 65, 69 (німецькою), 35 (іврит). Eliav, Mordechai. «Love of Zion and Men of Hod, German Jewry and the Settlement of Erezt-Israel in the 19th Century». Hakibbutz Hameuchad, Tel-Aviv 1971.
  51. Marc B. Shapiro. Стор. 76
  52. Chaim Tchernowitz, «Chapters of a Life», NY, 1954, p.108
  53. Яків Кац, «Вихід з гетто», стор. 158. Jacob Katz, «Out of getto», Cambridge, Mass.: Harvard University press, 1973
  54. стор. 163—164
  55. сайт муніципалітету Єрусалима[недоступне посилання з лютого 2019]

Джерела

  • [en]. Rabbi Esriel Hildesheimer and the Creation of a Modern Jewish Orthodoxy. — 1990. — .
  • Mordechai Eliav. нім. Rabbiner Esriel Hildesheimer Briefe (Листи, оригінал і переклад івритом). — Verlag Rubin Mass, 1965.
  • Esriel Bildesheimer. The Responsa of Rabbi Esriel (Hebrew), 2 volumes. — Tel Aviv, 1969, 1976.
  • Portrait d'Azriel Hildesheimer Портрет рабе Гільдесгаймера
  • Портрет рабе Гільдесгаймера роботи Гірценберга

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Azriyel Izrayil dzherelo Gildesgajmer nim Azriel Esriel Israel Hildesheimer ivr עזריאל הילדסהיימר 1820 Galbershtadt Korolivstvo Prussiya 1889 Berlin Nimecka imperiya rabin doktor filosofiyi odin iz zasnovnikiv zasnuvav Azriyel Gildesgajmerrabin Azriyel GildesgajmerOsnovni vidomostiNarodzhennya20 travnya 1820 1820 05 20 1 2 3 Galbershtadt Garc Saksoniya Angalt Nimechchina 1 Krayina Korolivstvo Prussiya Nimecka imperiyaAlma mater Berlinskij universitet Universitet Galle VittenbergKonfesiya yudayizmSmert 12 lipnya 1899 1899 07 12 2 79 rokiv 12 chervnya 1899 1899 06 12 1 79 rokiv abo 20 lipnya 1899 1899 07 20 4 79 rokiv Berlin Nimecka imperiya 1 Misce pohovannya d 5 6 Praci j dosyagnennyaRid diyalnosti golova yeshiviOsnovni interesi teologiyaStupin doktor filosofiyiTitul rabinPoslidovniki dDodatkova informaciya zasnovnik rabinskoyi seminariyi v Berlini Azriyel Gildesgajmer u VikishovishiIstorichna obstanovkaU XVIII stolitti na tli dobi Prosvitnictva u seredovishi nimeckih yevreyiv vinik ruh Gaskala Yevrejska prosvita rozpochatij Dovoli shvidko z yasuvalos sho na praktici pragnennya nabuti yevropejskoyi kulturi ta integruvatis u suspilstvi privodit bagatoh yevreyiv do povnoyi asimilyaciyi a inodi j perehodu u hristiyanstvo Najblizhchij uchen Mendelsona en zdijsniv sprobu perejti u hristiyanstvo vidmovivshis odnak vid deyakih jogo dogmativ Cyu sprobu bulo vidkinuto lyuteranskoyu cerkvoyu Realno hrestilis kilka ditej samogo Mendelsona Bagato rabiniv vistupali proti Gaskali i namagalis yiyi zupiniti Tvori Mendelsona buli zaboroneni napriklad a iz Frankfurta navit shvalyuvav yihnye spalyuvannya Prote opanuvannya yevropejskoyi kulturi stavalo postupovo vse masovishim z yavlyalis i yevreyi yaki yak i sam Mendelson prodovzhuvali doderzhuvatis Tori popri yevropejski znannya Postupovo zarodzhuvalos uyavlennya pro neobhidnist deyakogo poyednannya Tak rabe Shmuel Landau sin rabe Yehezkelya Landau kazav pro sumishenni dvoh vidiv osviti Azh os u 1795 roci dehto Cvi Girsh Kaclin viddanij tradicijnomu yudayizmu filantrop i biznesmen pozhertvuvav desyat tisyach taleriv na stvorennya shkoli novogo tipu v Galbershtadti u 1796 roci shkola Hasharat Cvi vidkrilas Do 1825 roku vona bula vzhe providnoyu shkoloyu v misti a she za dva roki u 1827 roci shkola vidchinila dveri ta dlya divchat Jmovirno ce bula persha yevrejska ortodoksalna shkola de mogli navchatis divchata Vikladannya velos nimeckoyu do programi shkoli vhodili taki yevrejski disciplini yak Tanah yevrejska Bibliya z tradicijnimi komentaryami Talmud a takozh svitski predmeti yaki dozvolyali vstupiti do gimnaziyi Osoblivo zdibni vivchali takozh francuzku j latinu BiografiyaRanni roki Azriyel Gildesgajmer narodivsya v rodini spadkovih rabiniv u 1820 roci v Galbershtadti yakij z 1815 roku nalezhav do Prussiyi Batko majbutnogo rabe Azriyelya rabin Mozes Galiya navchavsya u u yakogo navchavsya i Yak zaznacheno vishe i rabe P Gorovic i bagato inshih rabiniv kategorichno zaboronyali vivchennya svitskih predmetiv u nadiyi zupiniti ruh Yevrejskoyi prosviti Gaskala Z usim tim cherez minlivu kulturnu ta gromadsku obstanovu mozhna ociniti rishennya rabe Mojseya Galiya viddati svogo sina Azriyelya v Hasharat Cvi vsuperech poziciyi svogo rabina P Gorovica Batko pomer koli Azriyelyu bulo dvanadcyat rokiv i vihovannya prodovzhiv starshij brat Avraam Koli Azriyelyu vipovnilos 17 brat vidpraviv jogo navchatis do yeshivi Yeshiva ta universitet Yak yeshiva bula obrana yeshiva v Altoni pid kerivnictvom rabe 1798 1871 Altona do samogo 1864 roku nalezhala Daniyi nini vona ye chastinoyu Gamburga Hocha yeshiva zajmalas tilki yevrejskimi predmetami rab Ettlinger provodiv zanyattya nimeckoyu a sam prohodiv kurs u nimeckomu universiteti U tij samij yeshivi navchavsya i Tim samim rabe Ettlinger cherez dvoh svoyih vidatnih uchniv chiniv velicheznij vpliv na rozvitok yudayizmu u drugij polovini XIX stolittya U piznishi roki vin pidtrimuvav ideyu stvorennya rabinskoyi seminariyi Rabe Gildesgajmer navchavsya v yeshivi nadzvichajno intensivno ta zberig na dovgi roki do samoyi smerti svogo vchitelya tepli vidnosini z nim za tipom vidatnij rabe ulyublenij uchen V ostanni roki v yeshivi rabe Ettlinger nadav svoyemu uchnyu dozvil sluhati lekciyi z filosofiyi rabe vidomij yak Haham Bernajs Ostannij buv golovnim rabinom Gamburga ta proviv u 1822 roci reformu tradicijnih shkil Talmud tora vklyuchivshi taki predmeti yak nimecka mova geografiya prirodoznavstvo ta istoriya Vin takozh buv pershim ortodoksalnim rabinom u Nimechchini sho vistupav nimeckoyu Pid vplivom svoyih vchiteliv molodij rabin Azriyel Gildesgajmer otrimav 1840 roku diplom gimnaziyi u ridnomu misti ta vstupaye do Berlinskogo universitetu u 1842 roci perehodit do Universitetu v Galle Vivchav semitski movi filosofiyu istoriyu Sered vikladachiv en 1786 1842 avtor ivritu yaka zberegla naukove znachennya donini 1844 roku u tomu zh Universiteti Galle Vittenberga zdobuv stupin doktora filosofiyi i stav odnim z nebagatoh rabiniv vlasnikiv vchenogo zvannya Rukopis disertaciyi znik ale za stattyami Gildesgajmera v naukovih zhurnalah mozhna zrozumiti sho temoyu disertaciyi pid nazvoyu Pro pravilnu interpretaciyu Bibliyi bulo doslidzhennya Septuaginti Opanuvannya yevropejskoyi kulturi ne zvodilos do naukovih stupeniv Za svidchennyam dochki Ester Gildesgajmer lyubiv nimecku literaturu ta klasichnu muziku spivav z domashnimi klasichnih nimeckih pisen Lieder apofeozom zavzhdi bula pisnya Roberta Shumana Dva grenaderi na slova Genriha Gejne Nimecka bula dlya Gildesgajmera ridnoyu odyagavsya rabin po yevropejskomu sho inodi sprichinyalo rozdratuvannya koleg rabiniv Pochatok rabinskoyi diyalnosti Pislya zavershennya navchannya vin povernuvsya v Galbershtadt u 1846 roci j uklav shlyub z Genriyettoyu Girsh divchinoyu z zamozhnoyi rodini Gildesgajmer vzhe mav reputaciyu bliskuchogo talmudista sho pokazuye napriklad zaproshennya u 1851 roci vid rabina sina vishezgadanogo rabina zajnyati post drugogo rabina v Presburzi cyu propoziciyu Gildesgajmer vidhiliv U ridnomu misti vin uspadkuvav posadu pomerlogo brata sekretar gromadi U 1847 roci v Galbershtadti rozgornulis podiyi yaki pokazali sho Gildesgajmer garno oriyentuyetsya v suchasnomu jomu suspilstvi Bulo prijnyato zakon sho yevreyi mozhut zvernutis do vladi z prohannyam vidokremitis vid gromadi Na toj chas cej zakon sluguvav interesam grupi yevreyiv reformistiv yaki j zvernulis do vladi z prohannyam pro vidokremlennya vid tradicijnoyi gromadi Miscevij rabin Levian yakij rozmovlyav tilki yidishem urodzhenec Polshi diyav za klasichnimi zrazkami Vin zvinuvativ grupu sho vidkololas u namirah hrestitis abo buti girshimi za vihrestiv a same uhilitis vid pokladenogo na vsyu gromadu tyagarya vignannya Gildesgajmer zrozumiv sho sprava zovsim ne u hreshenni a u bazhanni integruvatis u suspilstvi zokrema shlyahom sproshennya kultu sho vin vvazhav bulo rezultatom vplivu Lyudviga Filipsona en vidomogo reformista Vidpovidno do cogo vin napisav do vladi peticiyu zovsim inshogo sensu nimeckoyu bez invektiv i bez ideyi religijnogo primusu Vin vkazav na davnyu istoriyu samovryaduvannya gromadi zaproponuvav yij diyati j nadali a diyi vignanciv poyasniv pragnennyam ne splachuvati gromadskij podatok Zvinuvachennya bulo ne v yeresi a u sprobi vidokremitis vid gromadi j peticiya mala uspih Nastupnim viklikom stala uchast u konferenciyi v Magdeburzi Tam Gildesgajmer i jogo shurin Jozef Girsh sklali opoziciyu Filipsonu yakij zaproponuvav stvoriti okremi sinagogalni gromadi zi svobodoyu vnositi zmini do sluzhbi Gildesgajmer ta inshi ortodoksi zalishili konferenciyu pered golosuvannyam Gildesgajmer napisav potim statti de argumentovano rozkriv procedurni porushennya konferenciyi Ci podiyi prinesli Gildesgajmeru reputaciyu zahisnika ortodoksiyi Nevdovzi pislya cogo a same 1851 roku nadijshlo zaproshennya zajnyati rabinsku posadu v Ajzenshtadti v Avstriyi na toj chas Ugorshina Glava yeshivi v Ugorshini Gromada Ajzenshtadta nalichuvala blizko 150 rodin zdebilshogo ortodoksalnih yevreyiv hoch buli j neologi yak reformisti jmenuvali sebe v Ugorshini Konservativnishi elementi zaperechuvali proti zaproshennya Gildesgajmera cherez svitsku osvitu ostannogo Peremogla druga chastina yaka vbachala v comu navpaki perevagu Sam Gildesgajmer pisav u toj chas sho ortodoksiyu mozhe vryatuvati tilki rabin yakij trimaye Toru v odnij ruci a potrebi suchasnosti v inshij Posada rabina bula vakantnoyu odinadcyat rokiv i os teper gromada zaprosila Gildesgajmera j pogodilas utrimuvati takozh desyatoh uchniv majbutnoyi yeshivi Tak rabe Azriyel stav ne tilki rabinom mista ale i glavoyu yeshivi Vin virishiv u zgodi z liderami gromadi sho yeshiva bude spoluchati tradicijni yevrejski predmeti zi svitskimi a vikladannya bude vestis derzhavnoyu movoyu Tak Gildesgajmer stvoriv 1851 roku pershu yeshivu novogo zrazka Sam Gildesgajmer davav po 35 40 urokiv na tizhden nimecka literatura istoriya matematika a golovne Talmud dlya progresivnih uchniv V uchniv tizhden skladavsya z 51 53 godin z rozkladu vidno sho Tora bula golovnim predmetom 35 godin vidvodilos pid yevrejski zanyattya 30 Talmud i kodeksi 2 3 Tanah 2 3 gramatika ivritu reshta chasu rozpodilyalas tak p yat godin na matematiku 3 godini na nimecku 2 3 godini na latinu 2 na ugorsku po odnij godini na davnogrecku geografiyu istoriyu ta prirodoznavstvo Bulo stvoreno ivritskij klub i vikoristannya ivritu u rozmovi zaohochuvalos Uspishnij pochatok bulo zatmareno donosom deyakih ultraortodoksiv vladi v yakomu jshlosya sho yeshiva prihovuye v sobi nebezpeku revolyuciyi dlya yudayizmu ta vladi Yeshivu bulo zakrito ale tilki na 24 godini Yeshiva mala uspih u 1858 roci v nij bulo 39 uchniv u 1868 115 uchniv z usiyeyi Yevropi a odin navit z Ameriki u 1869 roci ostannomu roci Gildesgajmera v Ugorshini 134 j postupalas vona tilki yeshivi rabe Sofera u Presburzi Za zadumom Gildesgajmera yeshiva gotuvala zahisnikiv ortodoksiyi ale takih yakih budut povazhati i protivniki Ultraortodoksi ne prijnyali odnak novu yeshivu de vivchali svitski predmeti Vidomij ugorskij rabin Akiva Jozef Shlezinger he עקיבא יוסף שלזינגר naklav na Gildesgajmera herem vidluchennya a jogo test Gillel Lihtenshtejn nazyvav Gildesgajmera licemirom ta brehunom i navit porivnyav zi svineyu yaka pokazuye rozdvoyeni kopita Gildesgajmer u svoyu chergu ogolosiv hasidizm zabobonnim i neavtentichnim yudayizmom Neologichna reformistska sinagoga v Budapeshti odna z najbilshih u Yevropi Popri novovvedennya a mozhe same zavdyaki nim Gildesgajmera rizko kritikuvali j neologi reformisti Sudyachi z usogo voni boyalis sho nova forma ortodoksiyi viyavitsya privablivoyu dlya yevreyiv yaki tilki neshodavno vidijshli vid zapovidej Tori na korist suchasnosti Chuma neoortodoksiyi pisali antiortodoksalni yevrejski gazeti osoblivo reformistskij organ Ben Hananiya Napadki zachipali i Gildesgajmera yak vchenogo oskilki vin buvshi ortodoksom ne mig na dumku reformistiv provoditi ob yektivni naukovi doslidzhennya Nevdovzi stalo yasno sho poglyadi Gildesgajmera silno vidriznyayutsya vid poglyadiv osnovnoyi masi ugorskih rabiniv Spochatku vin zazhadav vidklikati svij pidpis yakij postavili bez jogo vidomu 1865 roku pid peticiyeyu 120 rabiniv do imperatora proti stvorennya rabinskoyi seminariyi Navpaki Gildesgajmer buv za stvorennya seminariyi ta za vedennya proti neologiv yak vin vislovivsya pozitivnoyi vijni Istoriya nabula znachnogo rozgolosu i navit druzi radili ne vistupati proti vsih Nastupnij epizod pov yazanij iz rabinskoyu konferenciyeyu 1866 roku v Mihalovici 77 rabiniv prijnyali rezolyuciyu pro zapobigannya poshirennyu reformizmu zokrema zaboronyalos vimovlyati propovidi neyevrejskoyu movoyu Shobilshe vimagalos negajno zalishiti sinagogu yaksho htos pochinav vistupati neyevrejskoyu movoyu Sered inshih postanov zaboronyalos vvoditi v sinagozi bud yaki novovvedennya Gildesgajmer virishiv proignoruvati konferenciyu j potim vistupiv iz kritikoyu yiyi rishen osoblivo proti zaboronu na movu yaka vikoristovuvalas z uspihom i Ettlingerom i Bernajsom i samim Gildesgajmerom Z tochki zoru ostannogo ortodoksalni rabini zajnyali neproduktivnu negativnu poziciyu ves chas kazhuchi ni Znachni podiyi dlya ugorskogo yevrejstva vidbulis u 1868 1869 rokah Ortodoksi Budapeshta opinilis u menshosti ta zvernulis do ministra kulturi z prohannyam stvoriti organ yakij zaviduvatime spravami u masshtabi Ugorshini Voni spodivalis opinitis u comu organi v bilshosti Dlya pidgotovki do z yizdu yevreyiv Ugorshini 200 ortodoksalnih rabiniv zibralis u Peshti Tam Gildesgajmer pobachiv sho voni gotovi uhvaliti rishennya proti vikoristannya neyevrejskih mov u yeshivah ta proti stvorennya seminariyi pislya chogo zalishiv konferenciyu Na samomu z yizdi sho prohodiv z 14 grudnya 1868 do 23 lyutogo 1869 roku Gildesgajmer visunuv pomirkovanu programu yaka yak vin spodivavsya bude prijnyatnoyu i dlya neologiv i dlya ortodoksiv Vsi jogo propoziciyi buli odnak vidkinuti z yizdom yih pidtrimala tilki mala grupa uchasnikiv Z yizd zavershivsya rozkolom ta poklav kraj yedinij gromadi yevreyiv Ugorshini Nevdovzi pislya cih podij Gildesgajmer pristav na propoziciyu ocholiti ortodoksalnu gromadu v Berlini Nadali v Nimechchini Gildesgajmer i sam zaklikav do separatizmu Pered samim vid yizdom Gildesgajmera do Berlina z nim radivsya odin z jogo golovnih oponentiv avtor kodeksu rabin Mova jshla pro superechnosti v gromadi de chastina chleniv zayavila pro nedoviru do rabina bez suchasnoyi osviti Sens vidpovidi Gildesgajmera zvodivsya do togo sho yedina gromada bilshe nemozhliva nezalezhno vid osviti rabina V ugorskij period 1864 roku do rabe Gildesgajmera zvernulis z pitannya pro efiopsku gromadu i vin pidtverdiv yihnye yevrejstvo Duhovnij lider u Berlini V Berlini u 1860 h rokah prozhivalo blizko 40 tisyach yevreyiv u p yat raziv bilshe nizh za studentskih chasiv Gildesgajmera Ce bula najbilsha yevrejska gromada Nimechchini U 1864 roci pomer rabin i rozgornulas borotba za spadshinu Reformisti proveli svogo kandidata prote ortodoksi zazhadali priznachiti inshogo rabina ortodoksalnogo Rada postavila pitannya na golosuvannya 1868 roku i reformisti peremogli z neznachnoyu perevagoyu u 150 golosiv Vsi nastupni sprobi ortodoksiv otrimati sobi rabina buli zablokovani radoyu gromadi Golova radi navit zayaviv sho ortodoksiya praktichno znikla z Berlina U 1869 roci ortodoksi virishili stvoriti religijne tovaristvo i zvernulis do Gildesgajmera z prohannyam ocholiti j vidnoviti ortodoksalne zhittya Voni vzhe zaproshuvali rabe Azriyelya ocholiti shkolu j ranishe u 1867 roci ale tilki pislya vishezgadanogo ugorskogo z yizdu j perekonanij sho j na novomu misci vin zmozhe realizovuvati svoye poklikannya pedagoga Gildesgajmer vidpoviv zgodoyu Gildesgajmer pribuv do Berlina 2 veresnya 1869 roku j postav na choli novostvorenoyi ortodoksalnoyi gromadi Adas Israel ivr עדת ישראל yaka isnuye donini Svoyu diyalnist vin pochav zi stvorennya yevrejskoyi shkoli dlya dodatkovih zanyat V comu misci hlopchiki j divchata spilno vivchali Toru j molitovnik Vsi vivchali ivrit potim hlopchiki perehodili do rannih Prorokiv Psalmiv ta a takozh gotuvalis do chitannya Tori v ceremoniyi bar micvi Divchata zajmalis knigoyu Pritch ta Vchennyami Otciv Hlopchiki vivchali takozh galahu praktichnij zakon z najtalanovitishimi Gildesgajmer sam zajmavsya Talmudom i kodeksom sim godin shodnya U listah Gildesgajmera zbereglos poyasnennya chomu v novij chas navchannya divchat neobhidne Berlinska seminariyaDokladnishe Insha ta najvazhlivisha sprava stvorennya rabinskoyi seminariyi Odrazu pislya pributtya rabe Azriyel zdijsniv sprobu reorganizuvati isnuyuchij bejt midrash dim navchannya rozshiriti jogo programu Administraciya pochala chiniti pereponi i rabin perejshov do inshih metodiv roboti U travni 1872 roku vin zvernuvsya do desyati vidomih bagatih yevreyiv i poprohav pidtrimki u stvorenni novoyi seminariyi yaka bude gotuvati rabiniv U cej moment v Berlini z yavivsya konkurent Visha shkola yevrejskoyi nauki pro yudayizm nim Hochschule fur die Wissenschaft des Judentums yaku ocholyuvav vidomij reformist i semitolog Avraam Gajger V ochah Gildesgajmera Visha shkola yavlyala veliku nebezpeku oskilki vchila sumnivatis u Bozhestvennomu pohodzhenni prijnyatogo tekstu Tori Te sho u vikladackomu skladi buli ortodoksalni yevreyi nichogo na jogo dumku ne zminyuvalo i navit robilo Vishu shkolu she nebezpechnishoyu Analogichni dovodi Gildesgajmer navodiv i proti seminariyi u Breslau shkoli zh u Vyurcburgu j Dyusseldorfi nadto slabki akademichno Agitaciya mala naslidkom komitet zi stvorennya seminariyi Gildesgajmer ogolosiv majbutnih profesoriv Yakiv Bart Avraam Berliner ta ta 22 veresnya 1873 roku vidkrila dveri Podalsha diyalnist Osnovnoyu diyalnistyu Gildesgajmera bulo vikladannya v Seminariyi upravlinnya j turbota pro neyi Gildesgajmer buv chlenom centralnoyi radi dopomogi j nadav znachnu pidtrimku zhertvam yevrejskih pogromiv u Rosiyi takozh zbirav koshti na budivnictvo pritulkiv u Palestini i spriyav zaselennyu Zemli Izrayilyu Erec Israel U 1870 roci vin zasnuvav u Berlini gazetu Yudishe presse yaka pidtrimuvala ideyu pereyizdu v Palestinu ivr aliya U 1872 roci zasnuvav Palestinske tovaristvo v Berlini dlya pidvishennya osvitnogo rivnya yevreyiv Palestini j zaluchennya yih do remisnickoyi praci za sho jogo znovu piddali heremu teper z boku kerivnictva Starogo ishuva Palestini Sprichiniv nevdovolennya i druzhnogo do nogo rabe Girsha za te sho buv gotovij bilshe poviriti dopovidi Avraama Gajgera pro stanovishe v Palestini nizh relyaciyam goliv Starogo ishuva Spivpracyuvav iz protosionistskoyu organizaciyeyu Hovevej Cion ta Odnak popri simpatiyu do ruhu Hovevej Cion Gildesgajmer vidhiliv zaproshennya komitetu vzyati uchast u konferenciyi 6 listopada 1884 roku v Katovicyah Yak prichinu Gildesgajmer zaznachiv zaklopotanist i vik SpadshinaGildesgajmer opublikuvav ta doslidiv novu versiyu knigi Alahot Gdolot a takozh vidav kilka vlasnih tvoriv v tomu chisli j komentari do deyakih traktativ Talmudu a takozh Napisav bagato statej ta opovidan u periodichnih vidannyah Doslidzhuvav i vkazav na deyaki pomilki v Septuaginti Sumarnij vnesok Gildesgajmera v Talmud ta ye porivnyano nevelikim Vin ne stvoriv zhodnoyi serjoznoyi filosofiyi dlya obgruntuvannya svoyih poglyadiv cim zajmavsya bilshe rabe Girsh Vpliv Gildesgajmera peredusim u praktichnih spravah osoblivo cherez seminariyu Z rokami slava pro seminariyu ta yiyi rektora poshirilas daleko Gildesgajmeru dovodilos poperedzhuvati u yevropejskomu druku shob ne priyizhdzhali lyudi zdaleku bez gimnazijnogo diplomu ne mozhna prijnyati shob ne znizhuvati akademichnogo rivnya Vulicya Azriyelya Gildesgajmera v Yerusalimi Napis poyasnyuye sho vin buv odnim z lideriv nimeckogo yevrejstva glavoyu rabinskoyi seminariyi v Berlini Gildesgajmer mav visoku pracovitist i spoluchav visoku zvitnist z organizatorskimi zdibnostyami Vin takozh zajmav bagato posad bez vinagorodi Pomer 12 lipnya 1899 roku j pohovanij u Berlini na cvintari gromadi yaku vin ocholyuvav Adas Israel zakritomu u nash chas dlya vidviduvachiv Sin Girsh buv profesorom u seminariyi a inshij sin Meyer buv yiyi direktorom Lider ruhu rabe Israel Lipkin iz Salanta visoko cinuvav diyalnist seminariyi j pidtrimuvav tepli stosunki z Gildesgajmerom Gildesgajmera takozh nadzvichajno visoko ocinyuvav golovnij specialist z Galahi u Shidnij Yevropi rabe Ichak Elhanan Spektor Bog milostivo dav nam geniya ta pravednika slavnogo rebe Yezreelya Gildesgajmera dlya zbilshennya slavi yeshivi jogo dereva zhittya j ploda ruk jogo Zgodom u SShA bulo stvoreno Seminariyu imeni rabe Ichaka Elhanana Spektora na bazi yakoyi vinik a za jogo zrazkom Bar Ilanskij universitet v Izrayili V Yerusalimi u starovinnomu rajoni ye vulicya nazvana na chest Azriyelya Gildesgajmera ye taka vulicya i v Tel Avivi Na jogo zh chest nazvano moshav u centralnij chastini Izrayilya PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118704796 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Find a Grave 1996 d Track Q63056 http www adassjisroel de en community cemetery https de wikipedia org wiki Adass Jisroel Friedhof Gaskala 4 bereznya 2016 u Wayback Machine u Yevrejskij enciklopediyi Brokgauza Efrona A pity of it all A portrait of German Jewish Epoch 1743 1933 Amos Elon Picador NY 2002 pp 33 55 87 88 207 208 229 244 HOROWITZ HORWITZ PHINEHAS LEVI 20 zhovtnya 2011 u Wayback Machine v Jewish Encyclopedia online en Rabbi Esriel Hildesheimer and the Creation of a Modern Jewish Orthodoxy stor 11 David Ellenson Rabbi Esriel Hildesheimer and the Creation of a Modern Jewish Orthodoxy stor 13 en Rabbi Esriel Hildesheimer and the Creation of a Modern Jewish Orthodoxy str 6 David Ellenson Rabbi Esriel Hildesheimer and the Creation of a Modern Jewish Orthodoxy stor 117 Tradition and Crisis Jewish Society at the End of the Middle Ages Jacob Katz 183 198 Menahot 99B Arhivovano 4 grudnya 2012 u Wayback Machine HOROWITZ HORWITZ PHINEHAS LEVI 20 zhovtnya 2011 u Wayback Machine Jewish Encyclopedia online he opposed creation of a secular school David Ellenson Rabbi Esriel Hildesheimer and the Creation of a Modern Jewish Orthodoxy stor 14 Ettlinger Yakiv 18 travnya 2014 u Wayback Machine Yevrejska enciklopediya Brokgauz Efron Bernays Isaac 29 chervnya 2011 u Wayback Machine Jewish Encyclopedia Bernajs Isak rabin 18 travnya 2014 u Wayback Machine v Yevrejskij enciklopediyi Brokgauza ta Efrona HILDESHEIMER ISRAEL AZRIEL 4 serpnya 2011 u Wayback Machine Jewish Encyclopaedia online Esther Calvary Kindheitserringerungen Dityachi spogadi Bulletin des Leo Baeck Instituts 8 1959 187 stor 28 32 Yevrejska enciklopediya Yevrejska enciklopediya Reformizm v yudayizmi Arhiv originalu za 30 sichnya 2012 Procitovano 26 kvitnya 2012 Listi Gildesgajmera list 3 ivritskoyu versiyeyu Gildesgejmer Izrayil 18 travnya 2014 u Wayback Machine u Yevrejskij Enciklopediyi Brokgauza ta Efrona David Ellenson Rabbi Esriel Hildesheimer and the Creation of a Modern Jewish Orthodoxy stor 130 134 Gildesgajmer Listi 50 David Ellenson Rabbi Esriel Hildesheimer and the Creation of a Modern Jewish Orthodoxy stor 52 PDF Arhiv originalu za 28 veresnya 2007 Procitovano 26 kvitnya 2012 David Ellenson Rabbi Esriel Hildesheimer and the Creation of a Modern Jewish Orthodoxy stor 40 41 M Gildesgajmer Do portretu Azriyelya Gildesgajmera ivr Kavim li dmutu shel Azriel Hildesheimer stor 78 David Ellenson Rabbi Esriel Hildesheimer and the Creation of a Modern Jewish Orthodoxy stor 46 47 pro rabe Yudu ben Israel Asad he יהודה אסאד ta rabe Maaram Shik M Hildesheimer Rabbi Jehuda Aszod and Rabbi Esriel Hildesheimer stor 295 M Eliav Rabbi Hildesheimer and His Influence on Hungarian Jewry stor 74 M Eliav Rabbi Hildesheimer and his influence on Hungarian Jewry stor 77 Life during the 19th Century History of Hungarian Jews by Naftali Kraus Internal Life during the 19th Century 10 sichnya 2012 u Wayback Machine ivr Kera beIehadut Ungariya Rozkil ugorskih yevreyiv David Ellenson Rabbi Esriel Hildesheimer and the Creation of a Modern Jewish Orthodoxy stor 56 en stor 54 55 134 135 Arhiv originalu za 9 chervnya 2011 Procitovano 26 kvitnya 2012 David Ellenson Rabbi Esriel Hildesheimer and the Creation of a Modern Jewish Orthodoxy stor 135 138 Listi Gildesgajmera 38 Listi Gildesgajmera stor 233 234 prim 277 Isi Jacob Eisner Reminiscences of the Berlin Rabbinical Seminary stor 39 40 PDF anglijskoyu Leo Baeck Institute Arhiv PDF originalu za 31 sichnya 2012 Procitovano 26 kvitnya 2012 David Ellenson Rabbi Esriel Hildesheimer and the Creation of a Modern Jewish Orthodoxy stor 138 Yevrejska enciklopediya Rabinski seminariyi David Ellenson Rabbi Esriel Hildesheimer and the Creation of a Modern Jewish Orthodoxy stor 60 61 Pisma Gildesgajmera 65 69 nimeckoyu 35 ivrit Eliav Mordechai Love of Zion and Men of Hod German Jewry and the Settlement of Erezt Israel in the 19th Century Hakibbutz Hameuchad Tel Aviv 1971 Marc B Shapiro Stor 76 Chaim Tchernowitz Chapters of a Life NY 1954 p 108 Yakiv Kac Vihid z getto stor 158 Jacob Katz Out of getto Cambridge Mass Harvard University press 1973 stor 163 164 sajt municipalitetu Yerusalima nedostupne posilannya z lyutogo 2019 Dzherela en Rabbi Esriel Hildesheimer and the Creation of a Modern Jewish Orthodoxy 1990 ISBN 0817312722 Mordechai Eliav nim Rabbiner Esriel Hildesheimer Briefe Listi original i pereklad ivritom Verlag Rubin Mass 1965 Esriel Bildesheimer The Responsa of Rabbi Esriel Hebrew 2 volumes Tel Aviv 1969 1976 Portrait d Azriel Hildesheimer Portret rabe Gildesgajmera Portret rabe Gildesgajmera roboti Gircenberga

Дата публікації:
Топ