Трансцендентні етюди фр Études d exécution transcendante цикл з 12 фортепіанних творів написаних Ференцем Лістом в 1852

Трансцендентні етюди (фр. Études d'exécution transcendante), — цикл з 12 фортепіанних творів, написаних Ференцем Лістом в 1852 році. Версія 1852 року є переглядом складнішої версії 1837 року, яка в свою чергу була переробкою ранніх етюдів 1826 року.

Трансцендентні етюди
фр. Études d'exécution transcendante

Композитор	Ференц Ліст^[1]
Каталог	S. 139
Видано	1852^[1]
Інструментування	фортепіано^[1]
Частин	12 етюд



Трансцендентні етюди у Вікісховищі

Історія

Робота над трансцендентними етюдами була розпочата у 1826 році, коли Ф. Ліст написав відносно легкі в технічному відношенні «Етюди в 12 вправах» (Étude en douze exercices, S. 136). Пізніше Ліст значно переробив ці етюди у бік технічного ускладнення, під назвою «12 великих етюдів» (Douze Grandes Études, S. 137) ця версія була опублікована 1837 року.

Трансцендентні етюди S. 139 є редакцією «Douze Grandes Etudes». Як третя і остаточна версія, вона була опублікована 1852 року і присвячена Карлу Черні, вчителю композитора і автора великої кількості фортепіанних етюдів. У порівнянні з попередньою версією, більшість етюдів були дещо спрощені, скорочені, зокрема були усунуті інтервали більші за дециму, що зробило їх доступнішими для піаністів з невеликими руками.

Щоправда четвертий етюд, названий на честь українського гетьмана — «Мазепа», в остаточній версії навіть складнішій, оскільки вимагає техніки дуже швидкого чергування рук в акордах.

В остаточній версії, Ліст дописав для кожного з етюдів програму, окрім етюдів № 2 та № 10. Пізніше запропонував назви і для цих етюдів — Fusées («Ракети») і Appassionata відповідно, проте ці назви не стали широко відомі. Серед інших назв, особливу увагу українського музиканта привертає назва четвертого трансцендентного етюду — «Мазепа», що відсилає до постаті українського гетьмана. Аналогічну назву і значною мірою аналогічний музичний матеріал має також симфонічна поема Ліста — «Мазепа». В циклі етюдів цей етюд є одним із найскладніших, зокрема він вимагає віртуозної техніки стрибків та швидкого чергування рук.

Список етюдів

У цикл входять такі 12 етюдів:

Етюд Nº1 «Прелюдія» («Preludio») — до мажор;
Етюд Nº2 без назви — ля мінор;
Етюд Nº3 «Пейзаж» («Paysage») — фа мажор;
Етюд Nº4 «Мазепа» («Mazeppa») — ре мінор;
Етюд Nº5 «Блукаючі вогні» («Feux Follets») — сі-бемоль мажор;
Етюд Nº6 «Видіння» («Vision») — соль мінор;
Етюд Nº7 «Героїка» («Eroica») — мі-бемоль мажор;
Етюд Nº8 «Дике полювання» («Wilde Jagd») — до мінор;
Етюд Nº9 «Спогад» («Ricordanza») — ля-бемоль мажор;
Етюд Nº10 без назви — фа мінор;
Етюд Nº11 «Вечірні гармонії» («Harmonies du Soir») — ре-бемоль мажор;
Етюд Nº12 «Заметіль» («Chasse-neige») — сі-бемоль мінор

Етюд № 1, початок	Етюд № 2, початок
Етюд № 3, початок	Етюд № 4, початок
Етюд № 5, початок	Етюд №6 , початок
Етюд № 7, початок	Етюд № 8, початок
Етюд № 9, початок	Етюд № 10, початок
Етюд № 11, початок	Етюд № 12, початок