Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Католицька церква в Україні У Вікіпедії є статті про інші значення

Українська Католицька Церква

Українська Католицька Церква
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Католицька церква в Україні.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Київська митрополія (значення).

Украї́нська гре́ко-католи́цька це́рква (лат. Ecclesia Graeco-Catholica Ucrainae), скорочено УГКЦ (лат. EGCU) — християнська церква, найбільша католицька церква в Україні. Одна із 23-х східних католицьких церков свого права. Перебуває у сопричасті з Папою Римським й католицькою церквою та зберігає візантійську літургійну традицію. Найбільша католицька церква грецького обряду у світі (понад 5,9 мільйонів вірян). Очолюється верховним архиєпископом Києво-Галицьким; чинний голова — архієпископ Святослав (Шевчук) (з 27 березня 2011).

Українська греко-католицька
церква
лат. Ecclesia Graeco-Catholica Ucrainae

image
image
Собор св. Юра у Львові
Патріарший собор Воскресіння Христового, Київ
Статус Sui iuris
У складі Католицької церкви
Самостійність проголошена

988;

1596 (возз'єднання з Католицькою церквою)
Самостійність визнана визнана
Перший предстоятель Михайло Рогоза митрополит Київський, Галицький та всієї Русі
Чинний предстоятель Святослав Шевчук Верховний Архиєпископ Києво-Галицький
Центр Київ, Україна
Кафедральний собор Патріарший собор Воскресіння Христового, Київ
Основна юрисдикція image Україна
Юрисдикція для діаспори image США
image Канада
image Польща
image Аргентина
image Бразилія
image Австралія
image Казахстан
image Західна Європа
Літургічна мова церковнослов'янська (офіційна), українська
Музична традиція
Церковний календар григоріанський (окрім Пасхалії)
Єпископів 48
Єпархій 25 (1 січня 2019)
Навчальних закладів 5 (в Україні)
Монастирів 103 (1 січня 2019)
Парафій 3470 (1 січня 2019)
Священиків 3 300
Ченців і черниць 1 169
Вірних ~5,9  млн (2006)
Офіційний сайт Українська Греко-Католицька Церква

УГКЦ представляє себе правонаступницею Київської митрополії та церквою Володимирового хрещення, посилаючись на те, що має безперервну ієрархічну спадкоємність з часу заснування тої у X столітті , при цьому не перебуває в євхаристійному єднанні із Вселенським патріархатом й іншими православними церквами.

У 1596 році Київський митрополит Михайло Рагоза, п'ять єпископів і три архімандрити у церкві святого Миколи підписали Берестейську унію, в якій визнали церковну владу єпископа Рима, вийшовши тим самим з-під юрисдикції православного Константинопольського патріархату. У 33-х артикулах унії Київська митрополія визначила умови, на яких згідна прийняти єдність з Римським престолом. Більша частина цих артикулів була покликана зберегти богословську, літургійну та канонічну ідентичність Унійної руської церкви: залишити в Символі віри «від Отця ісходить», не вносити змін у порядок здійснення тайни хрещення, збереження одруженого священства, залишити три види Літургії (св. Івана Золотоустого, св. Василія Великого, св. Григорія Двоєслова). Частина артикулів з різних внутрішніх і зовнішніх причин була порушена вже у XVII–XVIII ст., цей процес в історії УГКЦ отримав назву латинізація. У XX ст. за митрополита Андрея Шептицького розпочалися поступові спроби відновити втрачену ідентичність. У 2011 році УГКЦ представила свій катехизм «Христос — наша Пасха», в якому віровчення церкви подано на основі анафори Літургії св. Василія Великого.

У XIX–XX ст. єпископи та священники УГКЦ стали безпосередніми учасниками культурного, політичного, економічного відродження українського народу. Зокрема автором музики гімну України є священник Михайло Вербицький. У суспільному й громадському житті УГКЦ обстоює право українського народу на свою незалежну соборну державу та становлення в ній зрілого громадянського суспільства; реалізовує велику кількість благодійних і громадських проєктів в Україні та поза її межами.

Назви

  • Унійна церква (лат. Ecclesia unita) — з 1596 року, найстаріша від часу заснування);
  • Руська унійна церква (лат. Ecclesia Ruthena unita) — з XVII ст., в офіційних церковних документах);
  • Греко-католицька церква (лат. Ecclesia Graeco-Catholica) — з 1774 року; за рішенням імператриці Марії Терези, аби відрізнити її від римо-католицької та Вірменської католицької церков);
  • Українська католицька церква (лат. Ecclesia Catholica Ucrainae) — з 1960 року, щодо церкви в діаспорі та СРСР);
  • Українська католицька церква візантійського обряду (з 1912 року, в папському статистичному щорічнику Annuario Pontificio);
  • Київська католицька церква (з 1999 року, затверджено на Синоді єпископів УГКЦ, яка підкреслювала б ідентичність цієї церкви).

Основні особливості

Адміністративно-територіальний поділ

Матірна територія УГКЦ, або ж, точніше кажучи, Унійної Київської митрополії, впродовж XVII–XIX ст. охоплювала території сучасних держав України (Київська, Львівська, Перемиська, Володимирська, Луцька єпархії), Білорусі (Київська, Полоцька єпархії), Росії (Смоленська єпархія), Польщі (Перемиська, Холмська єпархії) та Литви (Київська єпархія). Починаючи з 1596 року, матірні землі Унійної Київської митрополії розташовувались на території І Речі Посполитої, Російської імперії, Австро-Угорської імперії, II Речі Посполитої, СРСР та України.

image
Територія максимального поширення Української Греко-Католицької Церкви в XVI-XIX століттях

1596–1700

Після Берестейського собору 1596 року унійними стали Київська, [pl] та Пінська, Луцька, Берестейсько-Володимирська й Холмська єпархії. Унію не прийняли Львівська та Перемиська єпархії. По смерті владики Кирила Терлецького у 1607 році Луцька єпархія поступово відійшла від унії, повернувшись до неї 1702 року за єпископа Діонісія Жабокрицького. У 1691 році до Унійної Київської митрополії приєдналась Перемиська єпархія за владики Інокентія Винницького, а 1700 року приєдналась Львівська єпархія за єпископа Йосифа Шумлянського. Після взяття у 1616 році польськими військами Смоленська король номінував у 1625 році Лева Кревзу на архієпископа Смоленського, започаткувавши тим самим Смоленську унійну архієпархію. 1646 року внаслідок Ужгородської унії виникла Мукачівська греко-католицька єпархія.

Після 1946

image
Частка громад Української греко-католицької церкви (на Закарпатті — окремої Мукачівської греко-католицької єпархії) станом на 01.01.2010

Після завершення Другої світової війни, в умовах зміни лінії кордону між Польською Народною Республікою та Українською Радянською Соціалістичною Республікою, одна з найдавніших єпархій УГКЦ — Перемиська, опинилася територіально розділеною. Це спричинило ситуацію, коли єпархіальний престол опинився де-факто поза значною частиною території своєї єпархії, що пізніше зумовило реорганізацію адміністративно-територіальної структури УГКЦ.

Внаслідок псевдособору у Львові в березні 1946 року Українська греко-католицька церква була ліквідована на території СРСР. Значну частину її майна передано Російській православній церкві, а вірних і духовенство насильно змушували зрікатися своєї церкви.

З легалізацією УГКЦ 1989 року, впродовж наступного періоду аж до 1992 року, греко-католики в Україні перебували в межах — Львівської (і частково Перемишльської), Івано-Франківської (Станиславівської) та Мукачівської єпархій. На Синоді єпископів УГКЦ, що відбувся у Львові 16–31 травня 1992 року, було вирішено змінити тогочасний адміністративно-територіальний устрій, відтак кількість єпархій збільшилась на чотири: Самбірсько-Дрогобицьку, Коломийсько-Чернівецьку, Тернопільську, Зборівську. Пропозиція Синоду єпископів УГКЦ 1992 року щодо створення Чернігівсько-Вишгородської єпархії знайшла своє підтвердження з боку Апостольського Престолу вже в 1995 року про створення Верховно-Архієпископського Києво-Вишгородського екзархату, що охоплював територію поза Закарпаттям, Галичиною й Буковиною, у теперішніх межах України.

Згідно з рішенням Синоду єпископів, що відбувався в Бучачі в серпні 2000 року, створено дві нові єпархії — Стрийську і Сокальську. Також реорганізовано Тернопільську і Зборівську: утворено Тернопільсько-Зборівську та Бучацьку єпархії.

Від листопада 2000 року юрисдикції Верховного Архієпископа та Синоду єпископів УГКЦ підлягає вся територія України, окрім Мукачівської єпархії, яка прямо підпорядкована Святому Престолу. У лютому 2002 року проголошено утворення Донецько-Харківського екзархату, 28 липня 2003 року проголошено утворення Одесько-Кримського екзархату, а 15 січня 2008 року — Луцького екзархату.

13 лютого 2014 року шляхом поділу Одесько-Кримського екзархату утворено Одеський та Кримський екзархати. 2 квітня 2014 року шляхом поділу Донецько-Харківського екзархату утворено Донецький та Харківський екзархати.

Чинний поділ (2015)

image
Адміністративно-територіальна структура УГКЦ до 1939 року та в період 1991-1993 років
image
Адміністративно-територіальна структура УГКЦ в межах Української держави станом на сучасність

Станом на 11 липня 2019 року існує такий адміністративно-територіальний устрій УГКЦ:

2017 року зі складу Коломийсько-Чернівецької єпархії рішенням Синоду єпископів УГКЦ виокремлено Чернівецьку єпархію.

Мукачівська єпархія на сьогодні не входить до складу Києво-Галицького верховного архієпископства, а безпосередньо підлягає Апостольському Престолові і є тимчасово (з 1993 р.) окремою «Церквою свого права» («sui juris»).

Закордонні громади

Громади вірних Української греко-католицької церкви є у багатьох інших країнах світу, де відсутні адміністративно-територіальні структури УГКЦ. У таких випадках Апостольський Престол призначає відповідальних ієрархів інших церков свого права виконувати над ними свою юрисдикцію (владу). З огляду на такі обставини можна виокремити низку країн у такий спосіб:

  1. існують окремі громади: у Венесуелі, Параґваї, Португалії, Іспанії, Італії, Ірландії, Австрії, Греції, Румунії, Молдові, Литві, Латвії, Естонії, Казахстані, Російській Федерації та Ізраїлі;
  2. наявність значної кількості вірних, що входять до складу адміністративно-територіяльних утворень інших Східних Церков свого права: у Чехії, Словаччині, Угорщині, Хорватії, Боснії і Герцеґовині, Сербії та Чорногорії;
  3. наявність певної кількості вірних, що не об'єднані у громади: в Уруґваї, Чилі, Білорусі та Узбекистані;
  4. перебування незначної кількості вірних: у Китаї, Японії, Індії, Шрі-Ланці, Південно-Африканській Республіці, Єгипті, Лівії, Тунісі, Марокко, Беніні, Мозамбіку, Сирії, Лівані, Грузії, Вірменії, Азербайджані, Туркменістані, Киргизстані, Таджикистані, країнах (Карибського басейну) і (центральної Америки).

Саме перебування вірних УГКЦ на даний момент в цих країнах, зумовлене історичними, економічними та політичними подіями. Потрібно також брати до уваги, що внаслідок політичних подій, зокрема впродовж XIX–ХХ століть, сотні тисяч вірних УГКЦ супроти власної волі де-факто і де-юре стали вірними православної та латинської церков.

Історія

Ця стаття стосується теми
Українська
греко-католицька церква
Структура
Верховний Архієпископ –
Святослав (Шевчук)
Синод УГКЦ
Патріарший собор Воскресіння Христового
Богослов'я
Катехизм «Христос — наша Пасха»
Законодавство
Кодекс Канонів Східних Церков
Історія
Предстоятелі · Єпископи
Берестейська унія
УГКЦ в СРСР · УГКЦ у 1980-1990-х
Андрей Шептицький · Йосиф Сліпий
Цей шаблон:

До 1596

У 988 року святий рівноапостольний князь Володимир Великий (у святому хрещенні — Василій) запровадив християнство як державну релігію Київської Русі. Це сталося перед тим, як великий церковний розкол 1054 року розділив християнську церкву на католицьку та православну. Київська митрополія була підпорядкованою Патріархові Константинопольському, проте ця церква продовжувала підтримувати зв'язки із католицькою церквою і його Патріархом — Папою Римським.

Попри те, що між Константинополем і Римом існували суперечності, київські ієрархи намагалися зберегти християнську єдність. У 1095 року встановлено свято на честь перенесення до міста Барі в Італії чесних мощей святителя Миколая Мирлікійського (Чудотворця). Посланці з Русі брали участь у соборах католицької церкви в Ліоні (1245) та Констанці (1418). Сам київський митрополит Ісидор разом з Патріархом Константинопольським Йосифом II був одним з ініціаторів Флорентійської унії (1439). У 1458 році митрополитом Київським і всієї Русі з благословення Папи Римського стає Йосиф Болгаринович, визнаний і Патріархом Константинопольським.

Починаючи з XIV століття, у Москві сформувався та зміцнів новий церковно-державний осередок. Московська митрополія відмовилася визнати Флорентійську унію та відокремилась від давньої митрополії в Києві, проголосивши свою автокефалію (самоврядування) у 1448 році.

Докладніше: (Російська православна церква#Відрив Московської православної церкви від Грецької православної церкви)

У 1589 року за допомогою сили (піврічне утримання у 1588 році в неволі у Москві Константинопольського Патріарха Єремії II Траноса) та підкупу (московські посли сплатили Вселенському патріарху Діонісію, за отримання від нього Томосу щодо проголошення Московської Патріархії замість Київської Митрополії, хабар у розмірі «сорок сороків хутра та 200 золотих червонців») Церква у Москві здобула статус патріархату.

Як результат тривалого процесу унійних змагань Синод єпископів Київської митрополії під проводом митрополита Михайла Рагози приймає рішення відновити сопричастя з Римським престолом, забезпечивши при цьому збереження східної християнської традиції і власної церковної та етнокультурної самобутності. Таку модель церковної єдності затверджено на соборі 1596 року в Бересті, від якого й починається інституційне існування греко-католицької церкви в Україні.

Докладніше: Берестейська унія

XVII–XIX століття

24 квітня 1646 року в каплиці Ужгородського замку з ініціативи єпископа-василіянина Василя Тарасовича (галичанина) 63 священники засвідчили єдність із католицькою церквою (укладена Ужгородська унія). «Ужгородська унія» стала опорою для збереження української релігійної та культурної ідентичності в умовах чужоземної окупації.1663 рік — визначено умови, на яких Мукачівська єпархія може бути включена до Київської митрополії. Однак через спротив вдови Ференца II Ракоці Мукачівська єпархія підпорядковується угорському Егерському єпископу.

У 1620 році через внутрішній розкол у середовищі ієрархії та вірних Київської митрополії єрусалимський Патріарх Теофан III висвятив на Митрополита Київського Йова Борецького та шістьох єпископів. У 1630–1640-х спроби митрополитів Йосифа Вельяміна Рутського та Петра Могили примирення «Русі з Руссю», скликання спільного собору та проголошення Київського Патріархату закінчилися невдачею.

Докладніше: Київський собор 1628, Київський собор 1629 та Унійний собор 1629

Невдовзі православна Київська митрополія була підпорядкована Московському патріархатові (1686) й перетворена на звичайну єпархію в процесі послідовної жорстокої уніфікаційної та русифікаторської політики царату.

Після розділу Гетьманщини Богдана Хмельницького між Річчю Посполитою та Московією Київ та Лівобережна Україна остаточно відходять до Москви, а Правобережжя — до поляків.

Після укладення Житомирської унії У 1729–1795 року резиденцією греко-католицьких митрополитів було місто Радомишль. 5 березня 1729 року у володіння Радомишлем вступив номінат і адміністратор Київської унійної митрополії єпископ Атанасій Шептицький, який згодом у цьому ж році стає митрополитом. До 1772 року було 10 єпархій: Київська, Берестейсько-Володимирська, Луцька, Галицька, Смоленська, Перемишльська, Холмська, Пінська, [pl].

По третьому поділу Польщі (1795) на приєднаних до Російської імперії територіях російські царі ліквідували унійну митрополію з її резиденцією в Радомишлі та вісьмома єпархіями в ході так званого «навернення на православ'я».

Під владою Габсбургів

З першим поділом Речі Посполитої в 1772 році галицькі землі опинилися в складі Габсбурзької монархії (з 1804 року — Австрійської імперії, з 1867 року — Австро-угорської), а відтак Перемиська, більша частина Львівської (990 парафій), частина Галицької та Кам'янецької єпархій (загалом — 3 432 парафії).

У 1774 році імператриця Марія-Терезія змінила назву церкви з «унійної» на «греко-католицьку», що зберігається за церквою й до сьогодні. Греко-католицьких священників зрівняно у правах з римо-католицькими, а їхні сини отримали право бути представниками урядів на рівні зі шляхтою. Того ж року Марія Терезія заснувала «Барбареум» — першу греко-католицьку духовну семінарію, що розташовувалася у Відні, а 1783 року — Генеральну греко-католицьку семінарію у Львові.

У 1808 році у Львові створено греко-католицьку Галицьку митрополію. З ініціативи Галицького митрополита Михайла Левицького започатковано процес відродження української церковної та народної мови. «Головна Руська Рада», створена в 1848 році у Львові й очолювана єпископом Григорієм Яхимовичем (митрополит Галицький в 1860–1863), висунула австрійському урядові вимогу про автономію для Східної Галичини.

У 1868 році деякі греко-католицькі священники виступили засновниками культурно-освітнього товариства «Просвіта», яке ширило українську освіту й національну свідомість в Україні й на поселеннях.

Спроба об'єднання Мукачівської та Пряшівської єпархії із Галицькою митрополією

У 1888 році Папа Лев XIII оприлюднив план об'єднання Мукачівської та Пряшівської єпархій із Галицькою митрополією. Угорський примас, кардинал [pl] оголосив, що реалізація такого плану була б великою образою національних почувань угорців.

У 1898 році у Будапешті засновано «Краєвий комітет греко-католиків-мадярів», який поставив завдання перевести богослужіння на угорську мову, викреслити з церковного календаря імена св. Параскеви, св. Бориса, св. Гліба, св. Володимира, св. Феодосія та Антонія Печерських, бо вони — не мають нічого спільного із Закарпаттям.

2 вересня 1937 року Ватикан остаточно звільнив Пряшівську та Мукачівську єпархії від підпорядкування угорському [pl], надавши їм статус «sui juris». Але об'єднання та створення Української ГКЦ все ж таки було зірвано.

Отже, і перша (1663 — визначено умови, на яких Мукачівська єпархія може бути включена до Київської митрополії), і всі інші спроби позитивно вирішити дане питання навіть тоді, коли його реалізації допомагали австрійські Габсбурги під час відновлення Галицької митрополії (1808), кандидатом на очільника якої на першому етапі не конкретно міг розглядатися мукачівський греко-католицький єпископ Андрей Бачинський, чи папські ідеї Григорія XVI створити окремий патріархат для австрійських греко-католиків (1843–1856), або ж навіть плани понтифіка Лева XIII підпорядкувати Мукачівську та Пряшівську греко-католицькі єпархії архієрейській юрисдикції Галицького митрополита (1888), завершилися крахом.

Під владою Російської імперії

У 1793–1795, після другого і третього поділів Речі Посполитої, уся Правобережна Україна, за винятком Галичини, опинилася в Російській імперії. Імператриця Катерина II розпочала боротьбу з унійною Київською митрополією, спрямовану на її повне знищення та «поверненню» усіх вірян Російській православній церкві. У 1795 року затримано під домашній арешт митрополита Теодосія Ростоцького, звідки він, відокремлений від своєї митрополії, міг контактувати з вірними тільки дипломатичним шляхом. Наступні митрополити призначалися російськими чиновниками і не були визнані Папою Римським. 1839 року на Полоцькому синоді Церкву примушено до об'єднання з Московським патріархатом.

Найдовше на теренах імперії греко-католицька церква проіснувала на Холмщині. Холмське єпископство протрималось до 1871 року, а 1874 року Пратулинські мученики стали символом стійкості холмських українців у батьківській вірі. Не кращою була доля в Росії й для православних українців. За висловом історика Дмитра Дорошенка:

«До нового XIX ст. український народ перейшов позбавлений не тільки свого автономного устрою, своєї школи, але й своєї національної Церкви. Над його духовним життям залягла темна ніч».

Влітку 1914 року в Одесі «група австрійських підданих» (вочевидь, вихідців з територій сучасної України, які на той час входили до складу Австро-Угорської імперії) отримала відмову на прохання щодо відкриття греко-католицького храму, оскільки «уніатська релігія» в Російській імперії не була визнана. Ця ініціатива могла стати першою спробою заснування української греко-католицької парафії на початку ХХ ст. не лише у згаданому місті, а й на півдні сучасної України загалом.

Період піднесення

Світлою сторінкою вписана в історію Церкви діяльність митрополита Йосифа Сембратовича (1870—1882) з морального та економічного оздоровлення ситуації в Галичині, створення братств та товариств тверезості.[] Основи для духовного і матеріального піднесення Галичини було закладено в його посланні «Про велику гідність людини» (1876).

У 1884 році заснована Станиславівська єпархія.

На порозі XX століття греко-католицька церква в Галичині удостоїлася визначної постаті митрополита Андрея Шептицького (1901–1944). На час його пастирського служіння припадають тривожні часи двох світових війн та семиразової зміни політичних режимів. За цей період, завдяки його жертовній посвяті та талантам церковного і народного провідника, греко-католицька церква досягнула найбільших висот за увесь дотеперішній період свого історичного розвитку. Стараннями Владики відкрито семінарії для підготовки духовенства у Станіславові (тепер — Івано-Франківську) та Перемишлі, засновувалися українські школи, бурси для молоді, шпиталі, сиротинці, надавалася підтримка українському мистецтву та культурі і допомога обдарованим студентам.

Греко-католицька церква у цей період вкладала значні фінанси з метою становлення українського економічного життя. Митрополит Андрей вперше відвідав українських поселенців у Північній Америці та заснував для їхньої духовної опіки греко-католицьку ієрархію. Предстоятель відновив автентичні форми східного чернецтва, дбав про подолання латинізаторських упливів та відновлення східнохристиянської ідентичності церковного життя. На початку минулого століття виступив зачинателем міжцерковного діалогу сучасних українських церков — спадкоємниць Хрещення святого Володимира, щоб наблизити час їхнього єднання навколо престолу Митрополита Київського. Саме оновлена греко-католицька церква, на думку Митрополита, мала бути не перешкодою, а головною сполучною ланкою у відновленні сопричастя між християнським Сходом і Заходом.

Друга світова війна

Див. також: Українська греко-католицька церква в 1939-1941

УГКЦ була однією з найсильніших інституцій Галичини, налічуючи перед початком Другої світової війни 2 387 парафій, 2 352 єпархіальних священників, 31 чоловічий і 121 жіночий монастирі й чернечі доми та 3,6 млн вірних. Під опікою церкви діяли Богословська академія, три духовні семінарії, в котрих навчалося 480 студентів.

Наступником Митрополита Андрея, по його смерті 1 листопада 1944 року, став Йосиф Сліпий (1944–1984). Він належав до найближчих сподвижників Митрополита Андрея як довголітній ректор Львівської семінарії та Богословської академії (1928–1944 років) та єпископ із правом з наступництва (1939).

У підпіллі

Див. також: Українська греко-католицька церква в СРСР

На цей час припадає початок жорстоких переслідувань греко-католицької церкви як в Радянському Союзі так і в усіх інших країнах-сателітах тоталітарного режиму. 11 квітня 1945 року радянська влада заарештувала Архієпископа Йосифа Сліпого, а згодом було репресовано і всіх інших владик. У травні 1945 була створена «Ініціативна група з возз'єднання греко-католицької церкви з православною», про роботу якої Микита Хрущов особисто доповідав Йосипу Сталіну.

image Зовнішні відеофайли
image Беатифікація новомучеників УГКЦ Іваном Павлом ІІ, Живе Телебачення, опубліковано 26 червня 2013 року.

У березні 1946 року у Львові відбувся псевдособор, на якому проголошено ліквідацію Української греко-католицької церкви, значну частину її майна передано Російській православній церкві, а вірних та духовенство насильно змушували зрікатися своєї церкви. Патріарх Російської православної церкви Алексій I благословив цю подію. Свідками вірності Христові та Церкві стали мільйони мучеників-жертв новітніх переслідувань: єпископи, священники і миряни, монахи і монахині. Під час свого візиту в Україну в 2001 року Папа Римський Іван Павло II проголосив блаженними 28 новомучеників.

28 серпня 1949 року генеральний вікарій І. Кондратович, керівник групи священників за перехід на російське православ'я, проголосив скасування Ужгородської унії 1646 року та «возз'єднання» Греко-католицької церкви Закарпаття з Російською православною церквою. У церемонії проголошення взяли участь архієпископ РПЦ Макарій та отці Пап і Беца. Усі греко-католицькі церкви і 283 парафії Закарпаття були передані РПЦ. Єпископ Мукачівської греко-католицької єпархії Теодор Ромжа (8 вересня 1944 року — 1 листопада 1947), за категоричну відмову зрадити свою віру був жорстоко вбитий. У червні 2001 року Папа Римський Іван Павло II під час свого візиту в Україну причислив Теодора Ромжу до лику блаженних.[1] [ 1 серпня 2013 у Wayback Machine.]

У 1946–1989 рр. Українська греко-католицька церква була змушена діяти в підпіллі. Провід церкви продовжував здійснювати митрополит Йосиф Сліпий протягом довгих 18 років свого тюремного ув'язнення. Після його звільнення в 1963 році, завдяки старанням папи Івана XXIII, в 1964 році підпільну церкву в Україні очолив сповідник віри митрополит Василь Величковський, а потім його наступник — митрополит Володимир Стернюк. Незважаючи на всі зусилля режиму, під проводом підпільної ієрархії продовжувалося церковне життя на Батьківщині та в місцях заслань: діяли підпільні семінарії та монастирі, зроджувалися нові покликання до священицького та монашого життя.

Завдяки твердій волі та невтомній праці митрополита Йосифа Сліпого, після його насильного вивезення за межі України, значно пожвавилося церковне життя українських поселень на Заході. Митрополит брав участь у Другому Ватиканському соборі, на якому виступив з пропозицією про довершення церковної структури греко-католицької церкви Патріаршим устроєм, будує собор святої Софії в Римі та засновує Український католицький університет імені святого Климента.

Наступником Патріарха Йосифа став Мирослав-Іван Любачівський (1984–2000 р.).

Відродження

Докладніше: Українська греко-католицька церква на зламі 1980—1990-их років
image
Собор св. Юра, Львів

Від середини 1980-х в Україні розпочався процес відродження УГКЦ, очолюваний митрополитом Володимиром Стернюком та підпільною ієрархією. Переломними подіями були багатотисячний молитовний похід у Львові до Собору Святого Юра 17 вересня 1989 року, з вимогою легалізації УГКЦ в Радянському Союзі, і зустріч Папи Івана Павла II з главою Радянської держави Михайлом Горбачовим в грудні цього ж року. Ці події дали початок відродженню легальної структури УГКЦ, відновлення монастирського життя, процесу повернення відібраних святинь, відбудові системи духовної освіти. За короткий час відновлено діяльність єпархіальних семінарій та Львівської богословської академії, розгорнулася видавнича діяльність, налагоджено співпрацю зі школою та душпастирство молоді, у війську (капеланство). На жаль, початок 1990-х був позначений міжконфесійним протистоянням на тлі майнових суперечок, ускладнений розколом всередині українського православ'я.

У 1996 році єпископом-помічником Глави УГКЦ обрано єпископа Любомира Гузара, а після смерті 14 грудня 2000 Верховного Архієпископа Мирослава Івана Кардинала Любачівського Синод єпископів УГКЦ обрав Владику Любомира його наступником.

Важливе місце в житті церкви мали Патріарші собори УГКЦ (1996, 1998, 2002), які проводили з метою обговорення усією церковною спільнотою найважливіших питань релігійного і суспільного життя: навчання і виховання у вірі, духовного відродження та соціального служіння.

У 2002 році Синод єпископів УГКЦ ухвалив рішення про перенесення Патріаршого престолу церкви до столиці України та будову в Києві Патріаршого собору.

Сучасність

image
Церква Покрови Пресвятої Богородиці у Вінниці (створена у 1996 р.)

23 березня 2011 року виборчий Синод єпископів УГКЦ обрав єпископа Святослава Шевчука Верховним архієпископом Києво-Галицьким, Главою Української греко-католицької церкви. 25 березня цей вибір затвердив Папа Римський Бенедикт XVI.

Інтронізація нового Глави УГКЦ відбулася 27 березня 2011 року в Патріаршому соборі Воскресіння Христового у Києві.

18 серпня 2013 року Патріарший собор Воскресіння Христового було освячено і урочисто відкрито. З того часу цей собор — діючий, а Українська греко-католицька церква відновила історичну справедливість і повністю повернулася до Києва (до цього часу центром УГКЦ був Львів).

Парафіяни храму Стрітення Господнього, що у центрі Львова, на вул. Винниченка, 30 А, у неділю, 3 березня 2019 року, проголосували за перехід від УГКЦ до ПЦУ.

З 2015 року УАПЦ (о) почала зближення з УГКЦ. 18 березня 2020 року собор Харківсько-Полтавської єпархії прийняв зречення Ігоря як єпархіального архієрея і припинення своєї діяльності як самостійного релігійного об'єднання та завершив об'єднання з УГКЦ.

Календарна реформа

Докладніше: (Реформа церковного календаря в Україні#Українська греко-католицька церква) та Львівсько-Брюховицький синод (2023)

В 1916 єпископ станиславівський Григорій Хомишин, після закінчення царської окупації більшої частини Галичини, запровадив Григоріанський календар, проте пізніше, через тиск орієнталістів-москвофілів і Андрея Шептицького, що повернувся з полону, був змушений скасувати реформу.

Верховний архиєпископ Святослав в грудні 2020 року заявив, що греко-католицька церква вирішуватиме питання переходу на новий стиль «разом із нашими православними братами». Він також зауважував, що це питання не належить до догматичних, воно має долати церковні розколи, а не спричиняти нові й за його думкою, перехід до святкування Різдва за новим стилем, тобто 25 грудня, повинен відбуватися з ініціативи мирян. 3 грудня 2022 року предстоятель Святослав зазначив, що УГКЦ має багатолітній досвід переходу на григоріанський календар, оскільки більшість єпархій і парафій за кордоном уже впродовж тривалого часу відзначають свята за новим стилем. В Україні ж, за його словами, наразі вивчають можливості переходу.

24 грудня 2022 року верховний архієпископ Святослав під час авдієнції передав митрополиту Епіфанію для ознайомлення листа з викладом міркувань ієрархів УГКЦ щодо календарної реформи. Предстоятелі вирішили створити спільну робочу групу щодо конкретних пропозицій календарної реформи. Спільну групу ініціюють з нагоди святкування 1700-річчя Першого Вселенського собору, що відбувся у Нікеї у 325 році. На цьому соборі, зокрема, було визначено календарні принципи церковного життя.

1–2 лютого 2023 року у Львові-Брюховичах Архиєрейський синод УГКЦ вирішив, що з 1 вересня 2023 року Українська греко-католицька церква в Україні переходить на новий стиль (новоюліанський календар) для нерухомих свят із збереженням юліанської Пасхалії, про що повідомив верховний архиєпископ Святослав 6 лютого 2023 року. Слідом за УГКЦ в Україні рішення про перехід на новий стиль ухвалили УГКЦ в Польщі — 6 лютого, УГКЦ в Австралії й Океанії — 22 березня, УГКЦ в Німеччині та Скандинавії — 22 квітня, УГКЦ в Сполученому Королівстві — 9 червня, й окремо 7 лютого 2023 року — Апостольська адміністратура для католиків візантійського обряду в Казахстані та Центральній Азії.

Діяльність

Соціальна комунікація

Присутність церковних структур, духовенства і богопосвячених осіб УГКЦ в Інтернеті в межах України регулюється відповідною інструкцією від 3 серпня 2020 року, затвердженою Постановою № 2 85-ї сесії Синоду єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ. У своїй комунікації зі суспільством Українська греко-католицька церква використовує такі офіційні канали як офіційний вебсайт, новинний сайт, медіаресурс УГКЦ, вебсайт документів УГКЦ та Синоду спископів УГКЦ, окрім того соцмережі: Facebook та Instagram, Telegram — новини УГКЦ. Окрім того, на відеохостингу YouTube головним рупором Української греко-католицької церкви є Живе телебачення, яке щонеділі і в свята транслює богослужіння з головної святині УГКЦ — Патріаршого собору Воскресіння Христового в Києві.

Оцінки

Владика Даниїл (Зелінський) вважає, що створення ПЦУ є певною передумовою для діалогу православної церкви з греко-католицькою і пошуку шляхів для їхнього порозуміння, і що надалі буде об'єднання: «Ще їхні духовні отці-попередники владика Андрей Шептицький, Йосип Сліпий та інші ієрархи неодноразово говорили, що коли православна церква України матиме свою самоідентичність, греко-католики повинні будуть знайти шлях до єдності з цією церквою».

Нагороди

Плекаючи пам'ять про праведного митрополита Андрея, Синод єпископів УГКЦ, який проходив у Львові-Брюховичах 2–11 вересня 2018 року Божого, вирішив встановити для відзначення певних осіб за особливі заслуги як найвищу нагороду Отця і Глави УГКЦ. За статутом: «Орденом можуть бути нагороджені фізичні особи, громадські чи церковні інституції, представники Церков і релігійних спільнот, а також світські особи, зокрема громадські діячі, які своєю працею втілюють в життя принципи і засади, якими жив і служив Церкві і народові праведний митрополит Андрей Шептицький».

Можливе об'єднання з МГКЄ

Після відновлення незалежності України у Львові в соборі св. Юра 16–31 травня 1992 року відбувся Священний синод єпископів УГКЦ, який вийшов з посланням папі Іванові Павлові II. Ним було запропоновано можливе розв'язання нагальної ситуації з греко-католиками Мукачівської єпархії, де «значна частина священників і переважаюча частина вірних виявляла рішуче бажання належати до Києво-Галицької митрополії, оскільки вони вважали себе одною церквою і одним народом з греко-католиками русинами-українцями всієї України». На той час на адресу Синоду вже поступили 54 писемні звернення від 77 діючих церков і церковних громад Мукачівської єпархії, які «заявляли свою єдність з усіма греко-католиками України, яких вважали своїми братами по вірі, по крові і по мові…» Тоді позитивному вирішенню питання завадило впливове лобі у Ватикані з переважно угорських та словацьких церковних діячів.

Статистика

Дата Єпархій Парафій Монастирів Ченців і черниць Місій Братств Навч. закладів Слухачів в них Священнослужителів Недільних шкіл Періодичних видань
1.01.1997 3087 55 1292 9 1459 2011 695
1.01.1998 ▲3143 ▲61 ▬1292 1 ▬9 ▼1385 ▲2052 ▲941
1.01.1999 ▲3198 ▲73 ▼1274 ▲10 ▲1527 ▲2161 ▲997
1.01.2000 ▲3234 ▲78 ▼1188 ▲12 ▲1588 ▼1976 ▼755
1.01.2001 ▲3268 ▲79 ▼1168 ▲7 ▬12 ▼1412 ▼1872 ▼690
1.01.2002 ▲3289 ▲86 ▼1123 ▲9 ▲13 ▼1206 ▲1944 ▲735
1.01.2003 ▲3292 ▲89 ▼1096 ▬9 ▲14 ▲1413 ▲2075 ▲907 26
1.01.2004 ▲3328 ▲92 ▲1134 ▲14 ▼13 ▲1581 ▼2051 ▲1132 ▲27
1.01.2005 18 ▲3386 ▲93 ▲1205 ▬14 ▬2 ▬13 ▲1673 ▲2103 ▲1186 ▬27
1.01.2006 ▬18 ▲3438 ▲94 ▲1216 ▲15 ▬2 ▲16 ▲1716 ▲2136 ▲1198 ▼26
1.01.2007 ▬18 ▲3476 ▲97 ▲1235 ▬15 ▬2 ▼15 ▼1587 ▲2191 ▲1224 ▲27
1.01.2008 ▬18 ▲3526 ▲102 ▲1269 ▲17 ▬2 ▬15 ▲1597 ▲2217 ▼1163 ▲28
1.01.2009 ▲21 ▲3566 ▲106 ▼1250 ▬17 ▬2 ▬15 ▼1539 ▲2303 ▼1156 ▼27
1.01.2010 ▲22 ▲3597 ▼105 ▼1248 ▲21 ▬2 ▬15 ▼1525 ▲2347 ▼1138 ▬27
1.01.2011 ▬22 ▲3646 ▲115 ▲1296 ▲23 ▬2 ▲16 ▲1587 ▲2424 ▲1163 ▲28
1.01.2012 ▬22 ▲3699 ▲117 ▼1265 ▲24 ▬2 ▬16 ▼1389 ▲2545 ▲1261 ▼27
1.01.2013 ▬22 ▲3734 ▬117 ▼1093 ▲25 ▬2 ▬16 ▼1315 ▲2594 ▲1276 ▬27
1.01.2014 ▬22 ▲3765 ▲120 ▲1169 ▼23 ▬2 ▬16 ▼1307 ▲2625 ▲1291 ▲28
1.01.2015 ▲24 ▲3769 ▬120 ▲1173 ▲24 ▬2 ▲17 ▲1336 ▲2743 ▲1322 ▼27
1.01.2016 ▼22 ▼3366 ▼102 ▼1042 ▲26 ▼1 ▼16 ▲2037 ▼2714 ▲1896 ▲43
1.01.2017 ▬22 ▲3394 ▬102 ▲1051 ▬26 ▬1 ▬16 ▲2270 ▲2755 ▲2002 ▲58
1.01.2018 ▲24 ▲3433 ▲103 ▲1055 ▬26 ▬1 ▬16 ▬2270 ▼2713 ▲2041 ▬58
1.01.2019 ▲25 ▲3470 ▬103 ▲1057 ▬26 ▬1 ▬16 ▲2276 ▲2733 ▼2039 ▬58
1.01.2021 ▬25 ▲3495 ▲105 ▼1055 ▬27 ▬1 ▬16 ▼1971 ▲2844 ▼2018 ▼56
1.01.2023 ▬25 ▲3519 ▬105 ? ▬27 ▬1 ▬16 ? ? ? ?

Див. також

Зауваження

  1. до цього року статистично не виділяли МГКЄ

Примітки

  1. Синод Єпископів Української Греко-Католицької Церкви, що відбувся в Римі в днях з 24 вересня до 8 жовтня 1989 року, стверджує, що офіційною літургічною мовою в УГКЦ є церковно-слов'янська мова. По Другому Ватиканському Соборі існує тенденція в богослужіннях уживати більш зрозумілу вірними живу народну мову. Синод схвалює практику в наших богослужіннях уживати живу українську мову (чи мови країн нашого поселення) там, де є така потреба, для кращої євангелизації наших вірних, а особливо молодих поколінь.
  2. http://risu.org.ua/ua/index/blog/~nykodym/40150/ [ 21 квітня 2015 у Wayback Machine.] RISU: Феномен літургійної мови
  3. http://www.patriyarkhat.org.ua/statti-zhurnalu/bohosluzhinnya-tse-najvazhlyvishe-scho-je-v-zhytti-tserkvy/ [ 21 квітня 2015 у Wayback Machine.] Патріярхат: Богослужіння — це найважливіше, що є в житті Церкви
  4. https://ugcc.ua/data/glava-ugkts-u-pastyrskomu-poslanni-z-1-veresnya-ugkts-dotrymuvatymetsya-grygorianskogo-stylyu-u-vidznachenni-neruhomyh-svyat-3413/
  5. Євгеній Василенко (6 лютого 2023). Історичне рішення. УГКЦ вирішила перейти на новий календар. НВ.
  6. Див. Звіт про мережу церков і релігійних організацій в Україні станом на 01.01.2014 р.
  7. Віруючим якої церкви, конфесії Ви себе вважаєте? [ 8 квітня 2014 у Wayback Machine.] // Центр Разумкова. (2006.4-6). Опитування проводилося соціологічною службою Центру Разумкова з 20 квітня по 12 травня 2006 за вибіркою, що репрезентує доросле населення України за регіоном проживання, типом поселення, віком і статтю. Вибірка побудована як багатоступенева, стохастична з квотним відбором респондентів на останньому етапі. Теоретична похибка вибірки не перевищує 1 %. Усього було опитано 11 216 респондентів.
  8. . Архів оригіналу за 16 січня 2012. Процитовано 12 січня 2012.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  9. (укр.). Архів оригіналу за 30 серпня 2019. Процитовано 30 серпня 2019.
  10. . ugcc.ua. Архів оригіналу за 30 серпня 2019. Процитовано 30 серпня 2019.
  11. . www.religion.in.ua. Архів оригіналу за 30 серпня 2019. Процитовано 30 серпня 2019.
  12. (укр.). Архів оригіналу за 30 серпня 2019. Процитовано 30 серпня 2019.
  13. . ugcc.if.ua. Архів оригіналу за 30 серпня 2019. Процитовано 30 серпня 2019.
  14. Чубатий, Микола. . Православные католики Одессы (ru-ru) . Архів оригіналу за 4 серпня 2017. Процитовано 19 липня 2017.
  15. Головні документи Берестейської унії // Гудзяк Б. Криза і реформа: Київська митрополія, Царгородський патріархат і генеза Берестейської унії. — Львів : Ін-т історії Церкви Львів. богословської академії, 2000. — С. .
  16. S. Senyk, The Ukrainian Church and Latinization. — Orientalia Christiana Periodica, 56, 1990. — C. 165—187.
  17. . Архів оригіналу за 3 грудня 2011. Процитовано 10 жовтня 2011.
  18. . Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 6 лютого 2014.
  19. . https://zakarpattya.net.ua/. Закарпаття онлайн. 3 січня 2019. Архів оригіналу за 23 травня 2019. Процитовано 22 червня 2019.
  20. . https://www.religion.in.ua/. Релігія в Україні. 5 квітня 2013. Архів оригіналу за 23 червня 2019. Процитовано 22 червня 2019.
  21. . https://zakarpattya.net.ua/. Закарпаття онлайн. 20 листопада 2011. Архів оригіналу за 23 червня 2019. Процитовано 22 червня 2019.
  22. . https://zakarpattya.net.ua/. Закарпаття онлайн. 12 листопада 2018. Архів оригіналу за 23 червня 2019. Процитовано 22 червня 2019.
  23. Воля віри. Рада. № 144. 10.07.1914 р.
  24. Антон Божук. «Розполячення» західного обряду і «знеправославлення» східного в Російській імперії [ 16 серпня 2021 у Wayback Machine.] // Історична правда. — 16 серпня 2021.
  25. Savchuk, Borys. (2001). (укр) . Ivano-Frankivsʹk: Lilei︠a︡-NV. с. 92. ISBN . OCLC 50998989. Архів оригіналу за 15 лютого 2022. Процитовано 20 липня 2019.
  26. Документи свідчать: Львівський «собор» 1946 року був псевдо-церковним зібранням [ 29 травня 2018 у Wayback Machine.], 11 Березня 2010 року
  27. Див., наприклад, лист від 17 грудня 1945
  28. . Архів оригіналу за 2 травня 2011. Процитовано 11 грудня 2011.
  29. докладніше — Уведення на престол Глави УГКЦ очолили 350 священиків [ 16 січня 2014 у Wayback Machine.]
  30. . Інформаційне агентство «Вголос». 3 березня 2019. Архів оригіналу за 4 березня 2019. Процитовано 3 березня 2019.
  31. Невелика православна церква оголосила про входження в УГКЦ. https://lb.ua/. Лівий берег. 19 березня 2020. Процитовано 22 квітня 2024.
  32. Навздогін сонцю: чи перейдуть церкви на "новий" календар?. BBC News Україна (укр.). 13 січня 2014. Процитовано 11 грудня 2022.
  33. Блаженніший Святослав передбачає перехідний період для "григоріанського" Різдва. Збруч (укр.). 19 грудня 2020. Процитовано 11 грудня 2022.
  34. «Коляда перетвориться на гімн перемоги України»: думки Глави УГКЦ про святкування Різдва в час війни. Українська Греко-Католицька Церква (укр.). Процитовано 10 грудня 2022.
  35. . Українська Греко-Католицька Церква (укр.). Архів оригіналу за 24 грудня 2022. Процитовано 24 грудня 2022.
  36. Відбулася зустріч Предстоятеля ПЦУ з Отцем і Главою УГКЦ. OCU (укр.). 24 грудня 2022. Процитовано 24 грудня 2022.
  37. Глави ПЦУ й УГКЦ домовилися створити робочу групу для реформи церковного календаря. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 24 грудня 2022.
  38. ПЦУ та УГКЦ спільно розглянуть реформу церковного календаря. hromadske.ua (укр.). 24 грудня 2022. Процитовано 24 грудня 2022.
  39. Предстоятелі УГКЦ та ПЦУ обговорили реформу церковного календаря. ТСН.ua (укр.). 24 грудня 2022. Процитовано 24 грудня 2022.
  40. Історичне рішення: УГКЦ в Україні переходить на новий календар. Українська Греко-Католицька Церква (укр.). Процитовано 6 лютого 2023.
  41. Українська греко-католицька церква переходить на новий календар: подробиці історичного рішення. ТСН.ua (укр.). 6 лютого 2023. Процитовано 6 лютого 2023.
  42. УГКЦ у Польщі також переходить на новий календар. Українська Греко-Католицька Церква (укр.). Процитовано 22 березня 2023.
  43. УГКЦ в Австралії та Океанії переходить на григоріанський календар. Українська Греко-Католицька Церква (укр.). Процитовано 22 березня 2023.
  44. Апостольський екзархат переходить на григоріанський календар. Апостольський Екзархат для українців візантійського обряду в Німеччині та Скандинавії (укр.). Процитовано 23 квітня 2023.
  45. Єпархія Пресвятої родини в Лондоні переходить на григоріанський календар. Українська Греко-Католицька Церква (укр.). Процитовано 10 червня 2023.
  46. EPARCHIAL NEWS. ukrainianchurch (англ.). Процитовано 10 червня 2023.
  47. Парафії УГКЦ у Казахстані та Центральній Азії також житимуть за новим стилем. Українська Греко-Католицька Церква (укр.). Процитовано 22 березня 2023.
  48. . Архів оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 15 січня 2021.
  49. . Архів оригіналу за 14 вересня 2017. Процитовано 21 вересня 2017.
  50. . Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 15 січня 2021.
  51. . Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 15 січня 2021.
  52. . Архів оригіналу за 24 вересня 2019. Процитовано 24 вересня 2019.
  53. . Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 15 січня 2021.
  54. Українська Греко-Католицька Церква - Ukrainian Greek Catholic Church https://www.facebook.com/ugcc.ua [ 11 лютого 2022 у Wayback Machine.] та Медіаресурс Української Греко-Католицької Церкви https://www.facebook.com/ugcc.tv [ 27 січня 2020 у Wayback Machine.], а також Синод Єпископів УГКЦ https://www.facebook.com/synod.ugcc
  55. ugcc.ua
  56. Очільник Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав має такі офіційні акаунти в соціальних мережах:в Facebook: Блаженніший Святослав, Глава УГКЦ https://www.facebook.com/head.ugcc та Instagram: head.ugcc https://www.instagram.com/head.ugcc/
  57. щоденно о 09-00 проводяться прямі трансляції з Головного собору УГКЦ (Патріарший собор Воскресіння Христового): Патріарший собор Воскресіння Христового УГКЦ. Канал Youtube [ 29 січня 2021 у Wayback Machine.]
  58. . Архів оригіналу за 12 січня 2019.
  59. . https://risu.org.ua/. Релігійно-інформаційна служба України. 16 жовтня 2019. Архів оригіналу за 16 жовтня 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
  60. . Архів оригіналу за 29 грудня 2018. Процитовано 23 червня 2019.

Джерела

  • Ювилейний альманах Української Греко-Католицької Церкви в Злучених Державах з нагоди пятьдесятліття її істнування: 1884—1934 [ 26 вересня 2021 у Wayback Machine.]. Філадельфія : Америка, 1934. 152 с.
  • Боцюрків Б. Українська Греко-Католицька Церква і Радянська держава (1939—1950) / переклад з англ. Н. Кочан, за ред. О. Турія. — Львів: Видавництво Українського Католицького Університету, 2005.
  • Духнович А. История пряшевской Епархии / переклад з рос. Кустодієва, перевидана у творах О. Духновича. — Т. 2. — Пряшів, 1967.
  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
  • Пекар А. Нариси Історії церкви Закарпаття. — Рим, 1967.
  • Hopko V. Greko-Katoličeskaja Cerkov 1846—1946. — Пряшів, 1946.
  • Pekar A. Historic Background of the Eparchy of Prjashev. — Pittsburg, 1968.
  • Kubinyi J. The History of Prjašiv Eparchy. — Rome, 1970.
  • The Tragedy of Gr. Cath. Church in Czechoslovakia. — New York, 1971 (англ.)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Українська греко-католицька церква
  • Українська греко-католицька церква: офіційний сайт [ 25 січня 2008 у Wayback Machine.]
  • Інтерактивна карта Української греко-католицької церкви [ 3 вересня 2019 у Wayback Machine.]
  • Інтернет-ресурси Української греко-католицької церкви [ 21 вересня 2017 у Wayback Machine.]
  • офіційні документи УГКЦ [ 24 вересня 2019 у Wayback Machine.]
  • новинний сайт УГКЦ [ 17 січня 2021 у Wayback Machine.]
  • медіаресурс УГКЦ [ 17 січня 2021 у Wayback Machine.]
  • Синод Єпископів УГКЦ: synod.ugcc.ua [ 22 січня 2021 у Wayback Machine.]
  • Радомишль — резиденція уніатський митрополитів (1729—1795) [ 2 квітня 2018 у Wayback Machine.]
  • єпископ Андрей (Бачинський) і відновлення Галицької митрополії [ 29 січня 2013 у Wayback Machine.]
  • Церква між двох вогнів? [ 22 березня 2017 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Katolicka cerkva v Ukrayini U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kiyivska mitropoliya znachennya Ukrayi nska gre ko katoli cka ce rkva lat Ecclesia Graeco Catholica Ucrainae skorocheno UGKC lat EGCU hristiyanska cerkva najbilsha katolicka cerkva v Ukrayini Odna iz 23 h shidnih katolickih cerkov svogo prava Perebuvaye u soprichasti z Papoyu Rimskim j katolickoyu cerkvoyu ta zberigaye vizantijsku liturgijnu tradiciyu Najbilsha katolicka cerkva greckogo obryadu u sviti ponad 5 9 miljoniv viryan Ocholyuyetsya verhovnim arhiyepiskopom Kiyevo Galickim chinnij golova arhiyepiskop Svyatoslav Shevchuk z 27 bereznya 2011 Ukrayinska greko katolicka cerkva lat Ecclesia Graeco Catholica UcrainaeSobor sv Yura u LvoviPatriarshij sobor Voskresinnya Hristovogo KiyivStatus Sui iurisU skladi Katolickoyi cerkviSamostijnist progoloshena 988 1596 vozz yednannya z Katolickoyu cerkvoyu Samostijnist viznana viznanaPershij predstoyatel Mihajlo Rogoza mitropolit Kiyivskij Galickij ta vsiyeyi RusiChinnij predstoyatel Svyatoslav Shevchuk Verhovnij Arhiyepiskop Kiyevo GalickijCentr Kiyiv UkrayinaKafedralnij sobor Patriarshij sobor Voskresinnya Hristovogo KiyivOsnovna yurisdikciya UkrayinaYurisdikciya dlya diaspori SShA Kanada Polsha Argentina Braziliya Avstraliya Kazahstan Zahidna YevropaLiturgichna mova cerkovnoslov yanska oficijna ukrayinskaMuzichna tradiciyaCerkovnij kalendar grigorianskij okrim Pashaliyi Yepiskopiv 48Yeparhij 25 1 sichnya 2019 Navchalnih zakladiv 5 v Ukrayini Monastiriv 103 1 sichnya 2019 Parafij 3470 1 sichnya 2019 Svyashenikiv 3 300Chenciv i chernic 1 169Virnih 5 9 mln 2006 Oficijnij sajt Ukrayinska Greko Katolicka Cerkva UGKC predstavlyaye sebe pravonastupniceyu Kiyivskoyi mitropoliyi ta cerkvoyu Volodimirovogo hreshennya posilayuchis na te sho maye bezperervnu iyerarhichnu spadkoyemnist z chasu zasnuvannya toyi u X stolitti pri comu ne perebuvaye v yevharistijnomu yednanni iz Vselenskim patriarhatom j inshimi pravoslavnimi cerkvami U 1596 roci Kiyivskij mitropolit Mihajlo Ragoza p yat yepiskopiv i tri arhimandriti u cerkvi svyatogo Mikoli pidpisali Berestejsku uniyu v yakij viznali cerkovnu vladu yepiskopa Rima vijshovshi tim samim z pid yurisdikciyi pravoslavnogo Konstantinopolskogo patriarhatu U 33 h artikulah uniyi Kiyivska mitropoliya viznachila umovi na yakih zgidna prijnyati yednist z Rimskim prestolom Bilsha chastina cih artikuliv bula poklikana zberegti bogoslovsku liturgijnu ta kanonichnu identichnist Unijnoyi ruskoyi cerkvi zalishiti v Simvoli viri vid Otcya ishodit ne vnositi zmin u poryadok zdijsnennya tajni hreshennya zberezhennya odruzhenogo svyashenstva zalishiti tri vidi Liturgiyi sv Ivana Zolotoustogo sv Vasiliya Velikogo sv Grigoriya Dvoyeslova Chastina artikuliv z riznih vnutrishnih i zovnishnih prichin bula porushena vzhe u XVII XVIII st cej proces v istoriyi UGKC otrimav nazvu latinizaciya U XX st za mitropolita Andreya Sheptickogo rozpochalisya postupovi sprobi vidnoviti vtrachenu identichnist U 2011 roci UGKC predstavila svij katehizm Hristos nasha Pasha v yakomu virovchennya cerkvi podano na osnovi anafori Liturgiyi sv Vasiliya Velikogo U XIX XX st yepiskopi ta svyashenniki UGKC stali bezposerednimi uchasnikami kulturnogo politichnogo ekonomichnogo vidrodzhennya ukrayinskogo narodu Zokrema avtorom muziki gimnu Ukrayini ye svyashennik Mihajlo Verbickij U suspilnomu j gromadskomu zhitti UGKC obstoyuye pravo ukrayinskogo narodu na svoyu nezalezhnu sobornu derzhavu ta stanovlennya v nij zrilogo gromadyanskogo suspilstva realizovuye veliku kilkist blagodijnih i gromadskih proyektiv v Ukrayini ta poza yiyi mezhami NazviUnijna cerkva lat Ecclesia unita z 1596 roku najstarisha vid chasu zasnuvannya Ruska unijna cerkva lat Ecclesia Ruthena unita z XVII st v oficijnih cerkovnih dokumentah Greko katolicka cerkva lat Ecclesia Graeco Catholica z 1774 roku za rishennyam imperatrici Mariyi Terezi abi vidrizniti yiyi vid rimo katolickoyi ta Virmenskoyi katolickoyi cerkov Ukrayinska katolicka cerkva lat Ecclesia Catholica Ucrainae z 1960 roku shodo cerkvi v diaspori ta SRSR Ukrayinska katolicka cerkva vizantijskogo obryadu z 1912 roku v papskomu statistichnomu shorichniku Annuario Pontificio Kiyivska katolicka cerkva z 1999 roku zatverdzheno na Sinodi yepiskopiv UGKC yaka pidkreslyuvala b identichnist ciyeyi cerkvi Osnovni osoblivostiViznannya formulyuvannya filiokve pro shodzhennya Svyatogo Duha ne tilki vid Boga Otcya a j vid Boga Sina Viznannya verhovenstva Papi Rimskogo yak vidimogo glavi cerkvi Dogmat pro neporochne zachattya Divi Mariyi Dogmat pro vnebovzyattya dushi i tila Divi Mariyi Shiroke shanuvannya Divi Mariyi Viznannya dogmatu pro chistilishe Hresne znamennya greko katolikami tvoritsya zverhu vniz a potim sprava nalivo tak yak u vizantijskij i chastkovo sirijskij liturgijnih tradiciyah Administrativno teritorialnij podilMatirna teritoriya UGKC abo zh tochnishe kazhuchi Unijnoyi Kiyivskoyi mitropoliyi vprodovzh XVII XIX st ohoplyuvala teritoriyi suchasnih derzhav Ukrayini Kiyivska Lvivska Peremiska Volodimirska Lucka yeparhiyi Bilorusi Kiyivska Polocka yeparhiyi Rosiyi Smolenska yeparhiya Polshi Peremiska Holmska yeparhiyi ta Litvi Kiyivska yeparhiya Pochinayuchi z 1596 roku matirni zemli Unijnoyi Kiyivskoyi mitropoliyi roztashovuvalis na teritoriyi I Rechi Pospolitoyi Rosijskoyi imperiyi Avstro Ugorskoyi imperiyi II Rechi Pospolitoyi SRSR ta Ukrayini Teritoriya maksimalnogo poshirennya Ukrayinskoyi Greko Katolickoyi Cerkvi v XVI XIX stolittyah1596 1700 Pislya Berestejskogo soboru 1596 roku unijnimi stali Kiyivska pl ta Pinska Lucka Berestejsko Volodimirska j Holmska yeparhiyi Uniyu ne prijnyali Lvivska ta Peremiska yeparhiyi Po smerti vladiki Kirila Terleckogo u 1607 roci Lucka yeparhiya postupovo vidijshla vid uniyi povernuvshis do neyi 1702 roku za yepiskopa Dionisiya Zhabokrickogo U 1691 roci do Unijnoyi Kiyivskoyi mitropoliyi priyednalas Peremiska yeparhiya za vladiki Inokentiya Vinnickogo a 1700 roku priyednalas Lvivska yeparhiya za yepiskopa Josifa Shumlyanskogo Pislya vzyattya u 1616 roci polskimi vijskami Smolenska korol nominuvav u 1625 roci Leva Krevzu na arhiyepiskopa Smolenskogo zapochatkuvavshi tim samim Smolensku unijnu arhiyeparhiyu 1646 roku vnaslidok Uzhgorodskoyi uniyi vinikla Mukachivska greko katolicka yeparhiya Pislya 1946 Chastka gromad Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi na Zakarpatti okremoyi Mukachivskoyi greko katolickoyi yeparhiyi stanom na 01 01 2010 Pislya zavershennya Drugoyi svitovoyi vijni v umovah zmini liniyi kordonu mizh Polskoyu Narodnoyu Respublikoyu ta Ukrayinskoyu Radyanskoyu Socialistichnoyu Respublikoyu odna z najdavnishih yeparhij UGKC Peremiska opinilasya teritorialno rozdilenoyu Ce sprichinilo situaciyu koli yeparhialnij prestol opinivsya de fakto poza znachnoyu chastinoyu teritoriyi svoyeyi yeparhiyi sho piznishe zumovilo reorganizaciyu administrativno teritorialnoyi strukturi UGKC Vnaslidok psevdosoboru u Lvovi v berezni 1946 roku Ukrayinska greko katolicka cerkva bula likvidovana na teritoriyi SRSR Znachnu chastinu yiyi majna peredano Rosijskij pravoslavnij cerkvi a virnih i duhovenstvo nasilno zmushuvali zrikatisya svoyeyi cerkvi Z legalizaciyeyu UGKC 1989 roku vprodovzh nastupnogo periodu azh do 1992 roku greko katoliki v Ukrayini perebuvali v mezhah Lvivskoyi i chastkovo Peremishlskoyi Ivano Frankivskoyi Stanislavivskoyi ta Mukachivskoyi yeparhij Na Sinodi yepiskopiv UGKC sho vidbuvsya u Lvovi 16 31 travnya 1992 roku bulo virisheno zminiti togochasnij administrativno teritorialnij ustrij vidtak kilkist yeparhij zbilshilas na chotiri Sambirsko Drogobicku Kolomijsko Chernivecku Ternopilsku Zborivsku Propoziciya Sinodu yepiskopiv UGKC 1992 roku shodo stvorennya Chernigivsko Vishgorodskoyi yeparhiyi znajshla svoye pidtverdzhennya z boku Apostolskogo Prestolu vzhe v 1995 roku pro stvorennya Verhovno Arhiyepiskopskogo Kiyevo Vishgorodskogo ekzarhatu sho ohoplyuvav teritoriyu poza Zakarpattyam Galichinoyu j Bukovinoyu u teperishnih mezhah Ukrayini Zgidno z rishennyam Sinodu yepiskopiv sho vidbuvavsya v Buchachi v serpni 2000 roku stvoreno dvi novi yeparhiyi Strijsku i Sokalsku Takozh reorganizovano Ternopilsku i Zborivsku utvoreno Ternopilsko Zborivsku ta Buchacku yeparhiyi Vid listopada 2000 roku yurisdikciyi Verhovnogo Arhiyepiskopa ta Sinodu yepiskopiv UGKC pidlyagaye vsya teritoriya Ukrayini okrim Mukachivskoyi yeparhiyi yaka pryamo pidporyadkovana Svyatomu Prestolu U lyutomu 2002 roku progolosheno utvorennya Donecko Harkivskogo ekzarhatu 28 lipnya 2003 roku progolosheno utvorennya Odesko Krimskogo ekzarhatu a 15 sichnya 2008 roku Luckogo ekzarhatu 13 lyutogo 2014 roku shlyahom podilu Odesko Krimskogo ekzarhatu utvoreno Odeskij ta Krimskij ekzarhati 2 kvitnya 2014 roku shlyahom podilu Donecko Harkivskogo ekzarhatu utvoreno Doneckij ta Harkivskij ekzarhati Chinnij podil 2015 Administrativno teritorialna struktura UGKC do 1939 roku ta v period 1991 1993 rokivAdministrativno teritorialna struktura UGKC v mezhah Ukrayinskoyi derzhavi stanom na suchasnist Stanom na 11 lipnya 2019 roku isnuye takij administrativno teritorialnij ustrij UGKC Ukrayina Kiyivska arhiyeparhiya Lvivska arhiyeparhiya Ternopilsko Zborivska arhiyeparhiya Ivano Frankivska arhiyeparhiya Kolomijska yeparhiya Chernivecka yeparhiya Sambirsko Drogobicka yeparhiya Strijska yeparhiya Sokalsko Zhovkivska yeparhiya Buchacka yeparhiya Kam yanec Podilska yeparhiya Doneckij ekzarhat Harkivskij ekzarhat Odeskij ekzarhat Krimskij ekzarhat Luckij ekzarhat Polsha Peremishlsko Varshavska arhiyeparhiya Vroclavsko Koshalinska yeparhiya Olshtinsko Gdanska yeparhiya Italiya Apostolskij Ekzarhat v ItaliyiFranciya Yeparhiya Svyatogo Volodimira Velikogo u Parizhi yurisdikciya na Franciyu Belgiyu Niderlandi Lyuksemburg ta Shvejcariyu Nimechchina Apostolskij ekzarhat u Nimechchini ta Skandinaviyi yurisdikciya na Nimechchinu Daniyu Shveciyu Finlyandiyu ta Norvegiyu Velika Britaniya Londonska yeparhiya Presvyatoyi RodiniKanada Vinnipezka arhiyeparhiya Edmontonska yeparhiya Torontska yeparhiya Saskatunska yeparhiya Nyu Vestminsterska yeparhiyaSShA Filadelfijska arhiyeparhiya Chikazka yeparhiya Stemfordska yeparhiya Parmska yeparhiyaBraziliya Kuritibska arhiyeparhiya Prudentopolska yeparhiyaArgentina Buenos Ajreska yeparhiyaAvstraliya Melburnska yeparhiya yurisdikciya na Avstraliyu Novu Zelandiyu ta krayini Okeaniyi 2017 roku zi skladu Kolomijsko Cherniveckoyi yeparhiyi rishennyam Sinodu yepiskopiv UGKC viokremleno Chernivecku yeparhiyu Mukachivska yeparhiya na sogodni ne vhodit do skladu Kiyevo Galickogo verhovnogo arhiyepiskopstva a bezposeredno pidlyagaye Apostolskomu Prestolovi i ye timchasovo z 1993 r okremoyu Cerkvoyu svogo prava sui juris Zakordonni gromadi Gromadi virnih Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi ye u bagatoh inshih krayinah svitu de vidsutni administrativno teritorialni strukturi UGKC U takih vipadkah Apostolskij Prestol priznachaye vidpovidalnih iyerarhiv inshih cerkov svogo prava vikonuvati nad nimi svoyu yurisdikciyu vladu Z oglyadu na taki obstavini mozhna viokremiti nizku krayin u takij sposib isnuyut okremi gromadi u Venesueli Paragvayi Portugaliyi Ispaniyi Italiyi Irlandiyi Avstriyi Greciyi Rumuniyi Moldovi Litvi Latviyi Estoniyi Kazahstani Rosijskij Federaciyi ta Izrayili nayavnist znachnoyi kilkosti virnih sho vhodyat do skladu administrativno teritoriyalnih utvoren inshih Shidnih Cerkov svogo prava u Chehiyi Slovachchini Ugorshini Horvatiyi Bosniyi i Gercegovini Serbiyi ta Chornogoriyi nayavnist pevnoyi kilkosti virnih sho ne ob yednani u gromadi v Urugvayi Chili Bilorusi ta Uzbekistani perebuvannya neznachnoyi kilkosti virnih u Kitayi Yaponiyi Indiyi Shri Lanci Pivdenno Afrikanskij Respublici Yegipti Liviyi Tunisi Marokko Benini Mozambiku Siriyi Livani Gruziyi Virmeniyi Azerbajdzhani Turkmenistani Kirgizstani Tadzhikistani krayinah Karibskogo basejnu i centralnoyi Ameriki Same perebuvannya virnih UGKC na danij moment v cih krayinah zumovlene istorichnimi ekonomichnimi ta politichnimi podiyami Potribno takozh brati do uvagi sho vnaslidok politichnih podij zokrema vprodovzh XIX HH stolit sotni tisyach virnih UGKC suproti vlasnoyi voli de fakto i de yure stali virnimi pravoslavnoyi ta latinskoyi cerkov IstoriyaCya stattya stosuyetsya temiUkrayinska greko katolicka cerkvaStrukturaVerhovnij Arhiyepiskop Svyatoslav Shevchuk Sinod UGKCPatriarshij sobor Voskresinnya HristovogoBogoslov yaKatehizm Hristos nasha Pasha ZakonodavstvoKodeks Kanoniv Shidnih CerkovIstoriyaPredstoyateli YepiskopiBerestejska uniyaUGKC v SRSR UGKC u 1980 1990 hAndrej Sheptickij Josif SlipijCej shablon pereglyanutiobgovoritiredaguvatiDo 1596 U 988 roku svyatij rivnoapostolnij knyaz Volodimir Velikij u svyatomu hreshenni Vasilij zaprovadiv hristiyanstvo yak derzhavnu religiyu Kiyivskoyi Rusi Ce stalosya pered tim yak velikij cerkovnij rozkol 1054 roku rozdiliv hristiyansku cerkvu na katolicku ta pravoslavnu Kiyivska mitropoliya bula pidporyadkovanoyu Patriarhovi Konstantinopolskomu prote cya cerkva prodovzhuvala pidtrimuvati zv yazki iz katolickoyu cerkvoyu i jogo Patriarhom Papoyu Rimskim Popri te sho mizh Konstantinopolem i Rimom isnuvali superechnosti kiyivski iyerarhi namagalisya zberegti hristiyansku yednist U 1095 roku vstanovleno svyato na chest perenesennya do mista Bari v Italiyi chesnih moshej svyatitelya Mikolaya Mirlikijskogo Chudotvorcya Poslanci z Rusi brali uchast u soborah katolickoyi cerkvi v Lioni 1245 ta Konstanci 1418 Sam kiyivskij mitropolit Isidor razom z Patriarhom Konstantinopolskim Josifom II buv odnim z iniciatoriv Florentijskoyi uniyi 1439 U 1458 roci mitropolitom Kiyivskim i vsiyeyi Rusi z blagoslovennya Papi Rimskogo staye Josif Bolgarinovich viznanij i Patriarhom Konstantinopolskim Pochinayuchi z XIV stolittya u Moskvi sformuvavsya ta zmicniv novij cerkovno derzhavnij oseredok Moskovska mitropoliya vidmovilasya viznati Florentijsku uniyu ta vidokremilas vid davnoyi mitropoliyi v Kiyevi progolosivshi svoyu avtokefaliyu samovryaduvannya u 1448 roci Dokladnishe Rosijska pravoslavna cerkva Vidriv Moskovskoyi pravoslavnoyi cerkvi vid Greckoyi pravoslavnoyi cerkvi U 1589 roku za dopomogoyu sili pivrichne utrimannya u 1588 roci v nevoli u Moskvi Konstantinopolskogo Patriarha Yeremiyi II Tranosa ta pidkupu moskovski posli splatili Vselenskomu patriarhu Dionisiyu za otrimannya vid nogo Tomosu shodo progoloshennya Moskovskoyi Patriarhiyi zamist Kiyivskoyi Mitropoliyi habar u rozmiri sorok sorokiv hutra ta 200 zolotih chervonciv Cerkva u Moskvi zdobula status patriarhatu Yak rezultat trivalogo procesu unijnih zmagan Sinod yepiskopiv Kiyivskoyi mitropoliyi pid provodom mitropolita Mihajla Ragozi prijmaye rishennya vidnoviti soprichastya z Rimskim prestolom zabezpechivshi pri comu zberezhennya shidnoyi hristiyanskoyi tradiciyi i vlasnoyi cerkovnoyi ta etnokulturnoyi samobutnosti Taku model cerkovnoyi yednosti zatverdzheno na sobori 1596 roku v Beresti vid yakogo j pochinayetsya institucijne isnuvannya greko katolickoyi cerkvi v Ukrayini Dokladnishe Berestejska uniya XVII XIX stolittya 24 kvitnya 1646 roku v kaplici Uzhgorodskogo zamku z iniciativi yepiskopa vasiliyanina Vasilya Tarasovicha galichanina 63 svyashenniki zasvidchili yednist iz katolickoyu cerkvoyu ukladena Uzhgorodska uniya Uzhgorodska uniya stala oporoyu dlya zberezhennya ukrayinskoyi religijnoyi ta kulturnoyi identichnosti v umovah chuzhozemnoyi okupaciyi 1663 rik viznacheno umovi na yakih Mukachivska yeparhiya mozhe buti vklyuchena do Kiyivskoyi mitropoliyi Odnak cherez sprotiv vdovi Ferenca II Rakoci Mukachivska yeparhiya pidporyadkovuyetsya ugorskomu Egerskomu yepiskopu U 1620 roci cherez vnutrishnij rozkol u seredovishi iyerarhiyi ta virnih Kiyivskoyi mitropoliyi yerusalimskij Patriarh Teofan III visvyativ na Mitropolita Kiyivskogo Jova Boreckogo ta shistoh yepiskopiv U 1630 1640 h sprobi mitropolitiv Josifa Velyamina Rutskogo ta Petra Mogili primirennya Rusi z Russyu sklikannya spilnogo soboru ta progoloshennya Kiyivskogo Patriarhatu zakinchilisya nevdacheyu Dokladnishe Kiyivskij sobor 1628 Kiyivskij sobor 1629 ta Unijnij sobor 1629 Nevdovzi pravoslavna Kiyivska mitropoliya bula pidporyadkovana Moskovskomu patriarhatovi 1686 j peretvorena na zvichajnu yeparhiyu v procesi poslidovnoyi zhorstokoyi unifikacijnoyi ta rusifikatorskoyi politiki caratu Pislya rozdilu Getmanshini Bogdana Hmelnickogo mizh Richchyu Pospolitoyu ta Moskoviyeyu Kiyiv ta Livoberezhna Ukrayina ostatochno vidhodyat do Moskvi a Pravoberezhzhya do polyakiv Pislya ukladennya Zhitomirskoyi uniyi U 1729 1795 roku rezidenciyeyu greko katolickih mitropolitiv bulo misto Radomishl 5 bereznya 1729 roku u volodinnya Radomishlem vstupiv nominat i administrator Kiyivskoyi unijnoyi mitropoliyi yepiskop Atanasij Sheptickij yakij zgodom u comu zh roci staye mitropolitom Do 1772 roku bulo 10 yeparhij Kiyivska Berestejsko Volodimirska Lucka Galicka Smolenska Peremishlska Holmska Pinska pl Po tretomu podilu Polshi 1795 na priyednanih do Rosijskoyi imperiyi teritoriyah rosijski cari likviduvali unijnu mitropoliyu z yiyi rezidenciyeyu v Radomishli ta vismoma yeparhiyami v hodi tak zvanogo navernennya na pravoslav ya Pid vladoyu Gabsburgiv Z pershim podilom Rechi Pospolitoyi v 1772 roci galicki zemli opinilisya v skladi Gabsburzkoyi monarhiyi z 1804 roku Avstrijskoyi imperiyi z 1867 roku Avstro ugorskoyi a vidtak Peremiska bilsha chastina Lvivskoyi 990 parafij chastina Galickoyi ta Kam yaneckoyi yeparhij zagalom 3 432 parafiyi U 1774 roci imperatricya Mariya Tereziya zminila nazvu cerkvi z unijnoyi na greko katolicku sho zberigayetsya za cerkvoyu j do sogodni Greko katolickih svyashennikiv zrivnyano u pravah z rimo katolickimi a yihni sini otrimali pravo buti predstavnikami uryadiv na rivni zi shlyahtoyu Togo zh roku Mariya Tereziya zasnuvala Barbareum pershu greko katolicku duhovnu seminariyu sho roztashovuvalasya u Vidni a 1783 roku Generalnu greko katolicku seminariyu u Lvovi U 1808 roci u Lvovi stvoreno greko katolicku Galicku mitropoliyu Z iniciativi Galickogo mitropolita Mihajla Levickogo zapochatkovano proces vidrodzhennya ukrayinskoyi cerkovnoyi ta narodnoyi movi Golovna Ruska Rada stvorena v 1848 roci u Lvovi j ocholyuvana yepiskopom Grigoriyem Yahimovichem mitropolit Galickij v 1860 1863 visunula avstrijskomu uryadovi vimogu pro avtonomiyu dlya Shidnoyi Galichini U 1868 roci deyaki greko katolicki svyashenniki vistupili zasnovnikami kulturno osvitnogo tovaristva Prosvita yake shirilo ukrayinsku osvitu j nacionalnu svidomist v Ukrayini j na poselennyah Sproba ob yednannya Mukachivskoyi ta Pryashivskoyi yeparhiyi iz Galickoyu mitropoliyeyu U 1888 roci Papa Lev XIII oprilyudniv plan ob yednannya Mukachivskoyi ta Pryashivskoyi yeparhij iz Galickoyu mitropoliyeyu Ugorskij primas kardinal pl ogolosiv sho realizaciya takogo planu bula b velikoyu obrazoyu nacionalnih pochuvan ugorciv U 1898 roci u Budapeshti zasnovano Krayevij komitet greko katolikiv madyariv yakij postaviv zavdannya perevesti bogosluzhinnya na ugorsku movu vikresliti z cerkovnogo kalendarya imena sv Paraskevi sv Borisa sv Gliba sv Volodimira sv Feodosiya ta Antoniya Pecherskih bo voni ne mayut nichogo spilnogo iz Zakarpattyam 2 veresnya 1937 roku Vatikan ostatochno zvilniv Pryashivsku ta Mukachivsku yeparhiyi vid pidporyadkuvannya ugorskomu pl nadavshi yim status sui juris Ale ob yednannya ta stvorennya Ukrayinskoyi GKC vse zh taki bulo zirvano Otzhe i persha 1663 viznacheno umovi na yakih Mukachivska yeparhiya mozhe buti vklyuchena do Kiyivskoyi mitropoliyi i vsi inshi sprobi pozitivno virishiti dane pitannya navit todi koli jogo realizaciyi dopomagali avstrijski Gabsburgi pid chas vidnovlennya Galickoyi mitropoliyi 1808 kandidatom na ochilnika yakoyi na pershomu etapi ne konkretno mig rozglyadatisya mukachivskij greko katolickij yepiskop Andrej Bachinskij chi papski ideyi Grigoriya XVI stvoriti okremij patriarhat dlya avstrijskih greko katolikiv 1843 1856 abo zh navit plani pontifika Leva XIII pidporyadkuvati Mukachivsku ta Pryashivsku greko katolicki yeparhiyi arhiyerejskij yurisdikciyi Galickogo mitropolita 1888 zavershilisya krahom Pid vladoyu Rosijskoyi imperiyi U 1793 1795 pislya drugogo i tretogo podiliv Rechi Pospolitoyi usya Pravoberezhna Ukrayina za vinyatkom Galichini opinilasya v Rosijskij imperiyi Imperatricya Katerina II rozpochala borotbu z unijnoyu Kiyivskoyu mitropoliyeyu spryamovanu na yiyi povne znishennya ta povernennyu usih viryan Rosijskij pravoslavnij cerkvi U 1795 roku zatrimano pid domashnij aresht mitropolita Teodosiya Rostockogo zvidki vin vidokremlenij vid svoyeyi mitropoliyi mig kontaktuvati z virnimi tilki diplomatichnim shlyahom Nastupni mitropoliti priznachalisya rosijskimi chinovnikami i ne buli viznani Papoyu Rimskim 1839 roku na Polockomu sinodi Cerkvu primusheno do ob yednannya z Moskovskim patriarhatom Najdovshe na terenah imperiyi greko katolicka cerkva proisnuvala na Holmshini Holmske yepiskopstvo protrimalos do 1871 roku a 1874 roku Pratulinski mucheniki stali simvolom stijkosti holmskih ukrayinciv u batkivskij viri Ne krashoyu bula dolya v Rosiyi j dlya pravoslavnih ukrayinciv Za vislovom istorika Dmitra Doroshenka Do novogo XIX st ukrayinskij narod perejshov pozbavlenij ne tilki svogo avtonomnogo ustroyu svoyeyi shkoli ale j svoyeyi nacionalnoyi Cerkvi Nad jogo duhovnim zhittyam zalyagla temna nich Vlitku 1914 roku v Odesi grupa avstrijskih piddanih vochevid vihidciv z teritorij suchasnoyi Ukrayini yaki na toj chas vhodili do skladu Avstro Ugorskoyi imperiyi otrimala vidmovu na prohannya shodo vidkrittya greko katolickogo hramu oskilki uniatska religiya v Rosijskij imperiyi ne bula viznana Cya iniciativa mogla stati pershoyu sproboyu zasnuvannya ukrayinskoyi greko katolickoyi parafiyi na pochatku HH st ne lishe u zgadanomu misti a j na pivdni suchasnoyi Ukrayini zagalom Period pidnesennya Svitloyu storinkoyu vpisana v istoriyu Cerkvi diyalnist mitropolita Josifa Sembratovicha 1870 1882 z moralnogo ta ekonomichnogo ozdorovlennya situaciyi v Galichini stvorennya bratstv ta tovaristv tverezosti dzherelo Osnovi dlya duhovnogo i materialnogo pidnesennya Galichini bulo zakladeno v jogo poslanni Pro veliku gidnist lyudini 1876 U 1884 roci zasnovana Stanislavivska yeparhiya Na porozi XX stolittya greko katolicka cerkva v Galichini udostoyilasya viznachnoyi postati mitropolita Andreya Sheptickogo 1901 1944 Na chas jogo pastirskogo sluzhinnya pripadayut trivozhni chasi dvoh svitovih vijn ta semirazovoyi zmini politichnih rezhimiv Za cej period zavdyaki jogo zhertovnij posvyati ta talantam cerkovnogo i narodnogo providnika greko katolicka cerkva dosyagnula najbilshih visot za uves doteperishnij period svogo istorichnogo rozvitku Starannyami Vladiki vidkrito seminariyi dlya pidgotovki duhovenstva u Stanislavovi teper Ivano Frankivsku ta Peremishli zasnovuvalisya ukrayinski shkoli bursi dlya molodi shpitali sirotinci nadavalasya pidtrimka ukrayinskomu mistectvu ta kulturi i dopomoga obdarovanim studentam Greko katolicka cerkva u cej period vkladala znachni finansi z metoyu stanovlennya ukrayinskogo ekonomichnogo zhittya Mitropolit Andrej vpershe vidvidav ukrayinskih poselenciv u Pivnichnij Americi ta zasnuvav dlya yihnoyi duhovnoyi opiki greko katolicku iyerarhiyu Predstoyatel vidnoviv avtentichni formi shidnogo chernectva dbav pro podolannya latinizatorskih upliviv ta vidnovlennya shidnohristiyanskoyi identichnosti cerkovnogo zhittya Na pochatku minulogo stolittya vistupiv zachinatelem mizhcerkovnogo dialogu suchasnih ukrayinskih cerkov spadkoyemnic Hreshennya svyatogo Volodimira shob nabliziti chas yihnogo yednannya navkolo prestolu Mitropolita Kiyivskogo Same onovlena greko katolicka cerkva na dumku Mitropolita mala buti ne pereshkodoyu a golovnoyu spoluchnoyu lankoyu u vidnovlenni soprichastya mizh hristiyanskim Shodom i Zahodom Druga svitova vijna Div takozh Ukrayinska greko katolicka cerkva v 1939 1941 UGKC bula odniyeyu z najsilnishih institucij Galichini nalichuyuchi pered pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni 2 387 parafij 2 352 yeparhialnih svyashennikiv 31 cholovichij i 121 zhinochij monastiri j chernechi domi ta 3 6 mln virnih Pid opikoyu cerkvi diyali Bogoslovska akademiya tri duhovni seminariyi v kotrih navchalosya 480 studentiv Nastupnikom Mitropolita Andreya po jogo smerti 1 listopada 1944 roku stav Josif Slipij 1944 1984 Vin nalezhav do najblizhchih spodvizhnikiv Mitropolita Andreya yak dovgolitnij rektor Lvivskoyi seminariyi ta Bogoslovskoyi akademiyi 1928 1944 rokiv ta yepiskop iz pravom z nastupnictva 1939 U pidpilli Div takozh Ukrayinska greko katolicka cerkva v SRSR Na cej chas pripadaye pochatok zhorstokih peresliduvan greko katolickoyi cerkvi yak v Radyanskomu Soyuzi tak i v usih inshih krayinah satelitah totalitarnogo rezhimu 11 kvitnya 1945 roku radyanska vlada zaareshtuvala Arhiyepiskopa Josifa Slipogo a zgodom bulo represovano i vsih inshih vladik U travni 1945 bula stvorena Iniciativna grupa z vozz yednannya greko katolickoyi cerkvi z pravoslavnoyu pro robotu yakoyi Mikita Hrushov osobisto dopovidav Josipu Stalinu Zovnishni videofajliBeatifikaciya novomuchenikiv UGKC Ivanom Pavlom II Zhive Telebachennya opublikovano 26 chervnya 2013 roku U berezni 1946 roku u Lvovi vidbuvsya psevdosobor na yakomu progolosheno likvidaciyu Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi znachnu chastinu yiyi majna peredano Rosijskij pravoslavnij cerkvi a virnih ta duhovenstvo nasilno zmushuvali zrikatisya svoyeyi cerkvi Patriarh Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi Aleksij I blagosloviv cyu podiyu Svidkami virnosti Hristovi ta Cerkvi stali miljoni muchenikiv zhertv novitnih peresliduvan yepiskopi svyashenniki i miryani monahi i monahini Pid chas svogo vizitu v Ukrayinu v 2001 roku Papa Rimskij Ivan Pavlo II progolosiv blazhennimi 28 novomuchenikiv 28 serpnya 1949 roku generalnij vikarij I Kondratovich kerivnik grupi svyashennikiv za perehid na rosijske pravoslav ya progolosiv skasuvannya Uzhgorodskoyi uniyi 1646 roku ta vozz yednannya Greko katolickoyi cerkvi Zakarpattya z Rosijskoyu pravoslavnoyu cerkvoyu U ceremoniyi progoloshennya vzyali uchast arhiyepiskop RPC Makarij ta otci Pap i Beca Usi greko katolicki cerkvi i 283 parafiyi Zakarpattya buli peredani RPC Yepiskop Mukachivskoyi greko katolickoyi yeparhiyi Teodor Romzha 8 veresnya 1944 roku 1 listopada 1947 za kategorichnu vidmovu zraditi svoyu viru buv zhorstoko vbitij U chervni 2001 roku Papa Rimskij Ivan Pavlo II pid chas svogo vizitu v Ukrayinu prichisliv Teodora Romzhu do liku blazhennih 1 1 serpnya 2013 u Wayback Machine U 1946 1989 rr Ukrayinska greko katolicka cerkva bula zmushena diyati v pidpilli Provid cerkvi prodovzhuvav zdijsnyuvati mitropolit Josif Slipij protyagom dovgih 18 rokiv svogo tyuremnogo uv yaznennya Pislya jogo zvilnennya v 1963 roci zavdyaki starannyam papi Ivana XXIII v 1964 roci pidpilnu cerkvu v Ukrayini ocholiv spovidnik viri mitropolit Vasil Velichkovskij a potim jogo nastupnik mitropolit Volodimir Sternyuk Nezvazhayuchi na vsi zusillya rezhimu pid provodom pidpilnoyi iyerarhiyi prodovzhuvalosya cerkovne zhittya na Batkivshini ta v miscyah zaslan diyali pidpilni seminariyi ta monastiri zrodzhuvalisya novi poklikannya do svyashenickogo ta monashogo zhittya Zavdyaki tverdij voli ta nevtomnij praci mitropolita Josifa Slipogo pislya jogo nasilnogo vivezennya za mezhi Ukrayini znachno pozhvavilosya cerkovne zhittya ukrayinskih poselen na Zahodi Mitropolit brav uchast u Drugomu Vatikanskomu sobori na yakomu vistupiv z propoziciyeyu pro dovershennya cerkovnoyi strukturi greko katolickoyi cerkvi Patriarshim ustroyem buduye sobor svyatoyi Sofiyi v Rimi ta zasnovuye Ukrayinskij katolickij universitet imeni svyatogo Klimenta Nastupnikom Patriarha Josifa stav Miroslav Ivan Lyubachivskij 1984 2000 r Vidrodzhennya Dokladnishe Ukrayinska greko katolicka cerkva na zlami 1980 1990 ih rokiv Sobor sv Yura Lviv Vid seredini 1980 h v Ukrayini rozpochavsya proces vidrodzhennya UGKC ocholyuvanij mitropolitom Volodimirom Sternyukom ta pidpilnoyu iyerarhiyeyu Perelomnimi podiyami buli bagatotisyachnij molitovnij pohid u Lvovi do Soboru Svyatogo Yura 17 veresnya 1989 roku z vimogoyu legalizaciyi UGKC v Radyanskomu Soyuzi i zustrich Papi Ivana Pavla II z glavoyu Radyanskoyi derzhavi Mihajlom Gorbachovim v grudni cogo zh roku Ci podiyi dali pochatok vidrodzhennyu legalnoyi strukturi UGKC vidnovlennya monastirskogo zhittya procesu povernennya vidibranih svyatin vidbudovi sistemi duhovnoyi osviti Za korotkij chas vidnovleno diyalnist yeparhialnih seminarij ta Lvivskoyi bogoslovskoyi akademiyi rozgornulasya vidavnicha diyalnist nalagodzheno spivpracyu zi shkoloyu ta dushpastirstvo molodi u vijsku kapelanstvo Na zhal pochatok 1990 h buv poznachenij mizhkonfesijnim protistoyannyam na tli majnovih superechok uskladnenij rozkolom vseredini ukrayinskogo pravoslav ya U 1996 roci yepiskopom pomichnikom Glavi UGKC obrano yepiskopa Lyubomira Guzara a pislya smerti 14 grudnya 2000 Verhovnogo Arhiyepiskopa Miroslava Ivana Kardinala Lyubachivskogo Sinod yepiskopiv UGKC obrav Vladiku Lyubomira jogo nastupnikom Vazhlive misce v zhitti cerkvi mali Patriarshi sobori UGKC 1996 1998 2002 yaki provodili z metoyu obgovorennya usiyeyu cerkovnoyu spilnotoyu najvazhlivishih pitan religijnogo i suspilnogo zhittya navchannya i vihovannya u viri duhovnogo vidrodzhennya ta socialnogo sluzhinnya U 2002 roci Sinod yepiskopiv UGKC uhvaliv rishennya pro perenesennya Patriarshogo prestolu cerkvi do stolici Ukrayini ta budovu v Kiyevi Patriarshogo soboru SuchasnistCerkva Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici u Vinnici stvorena u 1996 r 23 bereznya 2011 roku viborchij Sinod yepiskopiv UGKC obrav yepiskopa Svyatoslava Shevchuka Verhovnim arhiyepiskopom Kiyevo Galickim Glavoyu Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi 25 bereznya cej vibir zatverdiv Papa Rimskij Benedikt XVI Intronizaciya novogo Glavi UGKC vidbulasya 27 bereznya 2011 roku v Patriarshomu sobori Voskresinnya Hristovogo u Kiyevi 18 serpnya 2013 roku Patriarshij sobor Voskresinnya Hristovogo bulo osvyacheno i urochisto vidkrito Z togo chasu cej sobor diyuchij a Ukrayinska greko katolicka cerkva vidnovila istorichnu spravedlivist i povnistyu povernulasya do Kiyeva do cogo chasu centrom UGKC buv Lviv Parafiyani hramu Stritennya Gospodnogo sho u centri Lvova na vul Vinnichenka 30 A u nedilyu 3 bereznya 2019 roku progolosuvali za perehid vid UGKC do PCU Z 2015 roku UAPC o pochala zblizhennya z UGKC 18 bereznya 2020 roku sobor Harkivsko Poltavskoyi yeparhiyi prijnyav zrechennya Igorya yak yeparhialnogo arhiyereya i pripinennya svoyeyi diyalnosti yak samostijnogo religijnogo ob yednannya ta zavershiv ob yednannya z UGKC Kalendarna reforma Dokladnishe Reforma cerkovnogo kalendarya v Ukrayini Ukrayinska greko katolicka cerkva ta Lvivsko Bryuhovickij sinod 2023 V 1916 yepiskop stanislavivskij Grigorij Homishin pislya zakinchennya carskoyi okupaciyi bilshoyi chastini Galichini zaprovadiv Grigorianskij kalendar prote piznishe cherez tisk oriyentalistiv moskvofiliv i Andreya Sheptickogo sho povernuvsya z polonu buv zmushenij skasuvati reformu Verhovnij arhiyepiskop Svyatoslav v grudni 2020 roku zayaviv sho greko katolicka cerkva virishuvatime pitannya perehodu na novij stil razom iz nashimi pravoslavnimi bratami Vin takozh zauvazhuvav sho ce pitannya ne nalezhit do dogmatichnih vono maye dolati cerkovni rozkoli a ne sprichinyati novi j za jogo dumkoyu perehid do svyatkuvannya Rizdva za novim stilem tobto 25 grudnya povinen vidbuvatisya z iniciativi miryan 3 grudnya 2022 roku predstoyatel Svyatoslav zaznachiv sho UGKC maye bagatolitnij dosvid perehodu na grigorianskij kalendar oskilki bilshist yeparhij i parafij za kordonom uzhe vprodovzh trivalogo chasu vidznachayut svyata za novim stilem V Ukrayini zh za jogo slovami narazi vivchayut mozhlivosti perehodu 24 grudnya 2022 roku verhovnij arhiyepiskop Svyatoslav pid chas avdiyenciyi peredav mitropolitu Epifaniyu dlya oznajomlennya lista z vikladom mirkuvan iyerarhiv UGKC shodo kalendarnoyi reformi Predstoyateli virishili stvoriti spilnu robochu grupu shodo konkretnih propozicij kalendarnoyi reformi Spilnu grupu iniciyuyut z nagodi svyatkuvannya 1700 richchya Pershogo Vselenskogo soboru sho vidbuvsya u Nikeyi u 325 roci Na comu sobori zokrema bulo viznacheno kalendarni principi cerkovnogo zhittya 1 2 lyutogo 2023 roku u Lvovi Bryuhovichah Arhiyerejskij sinod UGKC virishiv sho z 1 veresnya 2023 roku Ukrayinska greko katolicka cerkva v Ukrayini perehodit na novij stil novoyulianskij kalendar dlya neruhomih svyat iz zberezhennyam yulianskoyi Pashaliyi pro sho povidomiv verhovnij arhiyepiskop Svyatoslav 6 lyutogo 2023 roku Slidom za UGKC v Ukrayini rishennya pro perehid na novij stil uhvalili UGKC v Polshi 6 lyutogo UGKC v Avstraliyi j Okeaniyi 22 bereznya UGKC v Nimechchini ta Skandinaviyi 22 kvitnya UGKC v Spoluchenomu Korolivstvi 9 chervnya j okremo 7 lyutogo 2023 roku Apostolska administratura dlya katolikiv vizantijskogo obryadu v Kazahstani ta Centralnij Aziyi DiyalnistSocialna komunikaciya Prisutnist cerkovnih struktur duhovenstva i bogoposvyachenih osib UGKC v Interneti v mezhah Ukrayini regulyuyetsya vidpovidnoyu instrukciyeyu vid 3 serpnya 2020 roku zatverdzhenoyu Postanovoyu 2 85 yi sesiyi Sinodu yepiskopiv Kiyevo Galickogo Verhovnogo Arhiyepiskopstva UGKC U svoyij komunikaciyi zi suspilstvom Ukrayinska greko katolicka cerkva vikoristovuye taki oficijni kanali yak oficijnij vebsajt novinnij sajt mediaresurs UGKC vebsajt dokumentiv UGKC ta Sinodu spiskopiv UGKC okrim togo socmerezhi Facebook ta Instagram Telegram novini UGKC Okrim togo na videohostingu YouTube golovnim ruporom Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi ye Zhive telebachennya yake shonedili i v svyata translyuye bogosluzhinnya z golovnoyi svyatini UGKC Patriarshogo soboru Voskresinnya Hristovogo v Kiyevi OcinkiVladika Daniyil Zelinskij vvazhaye sho stvorennya PCU ye pevnoyu peredumovoyu dlya dialogu pravoslavnoyi cerkvi z greko katolickoyu i poshuku shlyahiv dlya yihnogo porozuminnya i sho nadali bude ob yednannya She yihni duhovni otci poperedniki vladika Andrej Sheptickij Josip Slipij ta inshi iyerarhi neodnorazovo govorili sho koli pravoslavna cerkva Ukrayini matime svoyu samoidentichnist greko katoliki povinni budut znajti shlyah do yednosti z ciyeyu cerkvoyu NagorodiPlekayuchi pam yat pro pravednogo mitropolita Andreya Sinod yepiskopiv UGKC yakij prohodiv u Lvovi Bryuhovichah 2 11 veresnya 2018 roku Bozhogo virishiv vstanoviti dlya vidznachennya pevnih osib za osoblivi zaslugi yak najvishu nagorodu Otcya i Glavi UGKC Za statutom Ordenom mozhut buti nagorodzheni fizichni osobi gromadski chi cerkovni instituciyi predstavniki Cerkov i religijnih spilnot a takozh svitski osobi zokrema gromadski diyachi yaki svoyeyu praceyu vtilyuyut v zhittya principi i zasadi yakimi zhiv i sluzhiv Cerkvi i narodovi pravednij mitropolit Andrej Sheptickij Mozhlive ob yednannya z MGKYePislya vidnovlennya nezalezhnosti Ukrayini u Lvovi v sobori sv Yura 16 31 travnya 1992 roku vidbuvsya Svyashennij sinod yepiskopiv UGKC yakij vijshov z poslannyam papi Ivanovi Pavlovi II Nim bulo zaproponovano mozhlive rozv yazannya nagalnoyi situaciyi z greko katolikami Mukachivskoyi yeparhiyi de znachna chastina svyashennikiv i perevazhayucha chastina virnih viyavlyala rishuche bazhannya nalezhati do Kiyevo Galickoyi mitropoliyi oskilki voni vvazhali sebe odnoyu cerkvoyu i odnim narodom z greko katolikami rusinami ukrayincyami vsiyeyi Ukrayini Na toj chas na adresu Sinodu vzhe postupili 54 pisemni zvernennya vid 77 diyuchih cerkov i cerkovnih gromad Mukachivskoyi yeparhiyi yaki zayavlyali svoyu yednist z usima greko katolikami Ukrayini yakih vvazhali svoyimi bratami po viri po krovi i po movi Todi pozitivnomu virishennyu pitannya zavadilo vplivove lobi u Vatikani z perevazhno ugorskih ta slovackih cerkovnih diyachiv StatistikaData Yeparhij Parafij Monastiriv Chenciv i chernic Misij Bratstv Navch zakladiv Sluhachiv v nih Svyashennosluzhiteliv Nedilnih shkil Periodichnih vidan1 01 1997 3087 55 1292 9 1459 2011 6951 01 1998 3143 61 1292 1 9 1385 2052 9411 01 1999 3198 73 1274 10 1527 2161 9971 01 2000 3234 78 1188 12 1588 1976 7551 01 2001 3268 79 1168 7 12 1412 1872 6901 01 2002 3289 86 1123 9 13 1206 1944 7351 01 2003 3292 89 1096 9 14 1413 2075 907 261 01 2004 3328 92 1134 14 13 1581 2051 1132 271 01 2005 18 3386 93 1205 14 2 13 1673 2103 1186 271 01 2006 18 3438 94 1216 15 2 16 1716 2136 1198 261 01 2007 18 3476 97 1235 15 2 15 1587 2191 1224 271 01 2008 18 3526 102 1269 17 2 15 1597 2217 1163 281 01 2009 21 3566 106 1250 17 2 15 1539 2303 1156 271 01 2010 22 3597 105 1248 21 2 15 1525 2347 1138 271 01 2011 22 3646 115 1296 23 2 16 1587 2424 1163 281 01 2012 22 3699 117 1265 24 2 16 1389 2545 1261 271 01 2013 22 3734 117 1093 25 2 16 1315 2594 1276 271 01 2014 22 3765 120 1169 23 2 16 1307 2625 1291 281 01 2015 24 3769 120 1173 24 2 17 1336 2743 1322 271 01 2016 22 3366 102 1042 26 1 16 2037 2714 1896 431 01 2017 22 3394 102 1051 26 1 16 2270 2755 2002 581 01 2018 24 3433 103 1055 26 1 16 2270 2713 2041 581 01 2019 25 3470 103 1057 26 1 16 2276 2733 2039 581 01 2021 25 3495 105 1055 27 1 16 1971 2844 2018 561 01 2023 25 3519 105 27 1 16 Div takozhUkrayinska greko katolicka cerkva v 1939 1941 rokah Ukrayinska greko katolicka cerkva v SRSR Predstoyateli Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi Yepiskopi UGKC Mitropoliti Kiyivski Vibori Verhovnogo Arhiyepiskopa Kiyevo Galickogo 2011 Galicka mitropoliya Greko katolicka cerkva na Bukovini Filadelfijska mitropoliya UGKC Kiyivska arhiyeparhiya UGKC Greko katolicka cerkva BilorusiZauvazhennyado cogo roku statistichno ne vidilyali MGKYePrimitkiSinod Yepiskopiv Ukrayinskoyi Greko Katolickoyi Cerkvi sho vidbuvsya v Rimi v dnyah z 24 veresnya do 8 zhovtnya 1989 roku stverdzhuye sho oficijnoyu liturgichnoyu movoyu v UGKC ye cerkovno slov yanska mova Po Drugomu Vatikanskomu Sobori isnuye tendenciya v bogosluzhinnyah uzhivati bilsh zrozumilu virnimi zhivu narodnu movu Sinod shvalyuye praktiku v nashih bogosluzhinnyah uzhivati zhivu ukrayinsku movu chi movi krayin nashogo poselennya tam de ye taka potreba dlya krashoyi yevangelizaciyi nashih virnih a osoblivo molodih pokolin http risu org ua ua index blog nykodym 40150 21 kvitnya 2015 u Wayback Machine RISU Fenomen liturgijnoyi movi http www patriyarkhat org ua statti zhurnalu bohosluzhinnya tse najvazhlyvishe scho je v zhytti tserkvy 21 kvitnya 2015 u Wayback Machine Patriyarhat Bogosluzhinnya ce najvazhlivishe sho ye v zhitti Cerkvi https ugcc ua data glava ugkts u pastyrskomu poslanni z 1 veresnya ugkts dotrymuvatymetsya grygorianskogo stylyu u vidznachenni neruhomyh svyat 3413 Yevgenij Vasilenko 6 lyutogo 2023 Istorichne rishennya UGKC virishila perejti na novij kalendar NV Div Zvit pro merezhu cerkov i religijnih organizacij v Ukrayini stanom na 01 01 2014 r Viruyuchim yakoyi cerkvi konfesiyi Vi sebe vvazhayete 8 kvitnya 2014 u Wayback Machine Centr Razumkova 2006 4 6 Opituvannya provodilosya sociologichnoyu sluzhboyu Centru Razumkova z 20 kvitnya po 12 travnya 2006 za vibirkoyu sho reprezentuye dorosle naselennya Ukrayini za regionom prozhivannya tipom poselennya vikom i stattyu Vibirka pobudovana yak bagatostupeneva stohastichna z kvotnim vidborom respondentiv na ostannomu etapi Teoretichna pohibka vibirki ne perevishuye 1 Usogo bulo opitano 11 216 respondentiv Arhiv originalu za 16 sichnya 2012 Procitovano 12 sichnya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya ukr Arhiv originalu za 30 serpnya 2019 Procitovano 30 serpnya 2019 ugcc ua Arhiv originalu za 30 serpnya 2019 Procitovano 30 serpnya 2019 www religion in ua Arhiv originalu za 30 serpnya 2019 Procitovano 30 serpnya 2019 ukr Arhiv originalu za 30 serpnya 2019 Procitovano 30 serpnya 2019 ugcc if ua Arhiv originalu za 30 serpnya 2019 Procitovano 30 serpnya 2019 Chubatij Mikola Pravoslavnye katoliki Odessy ru ru Arhiv originalu za 4 serpnya 2017 Procitovano 19 lipnya 2017 Golovni dokumenti Berestejskoyi uniyi Gudzyak B Kriza i reforma Kiyivska mitropoliya Cargorodskij patriarhat i geneza Berestejskoyi uniyi Lviv In t istoriyi Cerkvi Lviv bogoslovskoyi akademiyi 2000 S S Senyk The Ukrainian Church and Latinization Orientalia Christiana Periodica 56 1990 C 165 187 Arhiv originalu za 3 grudnya 2011 Procitovano 10 zhovtnya 2011 Arhiv originalu za 22 lyutogo 2014 Procitovano 6 lyutogo 2014 https zakarpattya net ua Zakarpattya onlajn 3 sichnya 2019 Arhiv originalu za 23 travnya 2019 Procitovano 22 chervnya 2019 https www religion in ua Religiya v Ukrayini 5 kvitnya 2013 Arhiv originalu za 23 chervnya 2019 Procitovano 22 chervnya 2019 https zakarpattya net ua Zakarpattya onlajn 20 listopada 2011 Arhiv originalu za 23 chervnya 2019 Procitovano 22 chervnya 2019 https zakarpattya net ua Zakarpattya onlajn 12 listopada 2018 Arhiv originalu za 23 chervnya 2019 Procitovano 22 chervnya 2019 Volya viri Rada 144 10 07 1914 r Anton Bozhuk Rozpolyachennya zahidnogo obryadu i znepravoslavlennya shidnogo v Rosijskij imperiyi 16 serpnya 2021 u Wayback Machine Istorichna pravda 16 serpnya 2021 Savchuk Borys 2001 ukr Ivano Frankivsʹk Lilei a NV s 92 ISBN 9667263908 OCLC 50998989 Arhiv originalu za 15 lyutogo 2022 Procitovano 20 lipnya 2019 Dokumenti svidchat Lvivskij sobor 1946 roku buv psevdo cerkovnim zibrannyam 29 travnya 2018 u Wayback Machine 11 Bereznya 2010 roku Div napriklad list vid 17 grudnya 1945 Arhiv originalu za 2 travnya 2011 Procitovano 11 grudnya 2011 dokladnishe Uvedennya na prestol Glavi UGKC ocholili 350 svyashenikiv 16 sichnya 2014 u Wayback Machine Informacijne agentstvo Vgolos 3 bereznya 2019 Arhiv originalu za 4 bereznya 2019 Procitovano 3 bereznya 2019 Nevelika pravoslavna cerkva ogolosila pro vhodzhennya v UGKC https lb ua Livij bereg 19 bereznya 2020 Procitovano 22 kvitnya 2024 Navzdogin soncyu chi perejdut cerkvi na novij kalendar BBC News Ukrayina ukr 13 sichnya 2014 Procitovano 11 grudnya 2022 Blazhennishij Svyatoslav peredbachaye perehidnij period dlya grigorianskogo Rizdva Zbruch ukr 19 grudnya 2020 Procitovano 11 grudnya 2022 Kolyada peretvoritsya na gimn peremogi Ukrayini dumki Glavi UGKC pro svyatkuvannya Rizdva v chas vijni Ukrayinska Greko Katolicka Cerkva ukr Procitovano 10 grudnya 2022 Ukrayinska Greko Katolicka Cerkva ukr Arhiv originalu za 24 grudnya 2022 Procitovano 24 grudnya 2022 Vidbulasya zustrich Predstoyatelya PCU z Otcem i Glavoyu UGKC OCU ukr 24 grudnya 2022 Procitovano 24 grudnya 2022 Glavi PCU j UGKC domovilisya stvoriti robochu grupu dlya reformi cerkovnogo kalendarya www ukrinform ua ukr Procitovano 24 grudnya 2022 PCU ta UGKC spilno rozglyanut reformu cerkovnogo kalendarya hromadske ua ukr 24 grudnya 2022 Procitovano 24 grudnya 2022 Predstoyateli UGKC ta PCU obgovorili reformu cerkovnogo kalendarya TSN ua ukr 24 grudnya 2022 Procitovano 24 grudnya 2022 Istorichne rishennya UGKC v Ukrayini perehodit na novij kalendar Ukrayinska Greko Katolicka Cerkva ukr Procitovano 6 lyutogo 2023 Ukrayinska greko katolicka cerkva perehodit na novij kalendar podrobici istorichnogo rishennya TSN ua ukr 6 lyutogo 2023 Procitovano 6 lyutogo 2023 UGKC u Polshi takozh perehodit na novij kalendar Ukrayinska Greko Katolicka Cerkva ukr Procitovano 22 bereznya 2023 UGKC v Avstraliyi ta Okeaniyi perehodit na grigorianskij kalendar Ukrayinska Greko Katolicka Cerkva ukr Procitovano 22 bereznya 2023 Apostolskij ekzarhat perehodit na grigorianskij kalendar Apostolskij Ekzarhat dlya ukrayinciv vizantijskogo obryadu v Nimechchini ta Skandinaviyi ukr Procitovano 23 kvitnya 2023 Yeparhiya Presvyatoyi rodini v Londoni perehodit na grigorianskij kalendar Ukrayinska Greko Katolicka Cerkva ukr Procitovano 10 chervnya 2023 EPARCHIAL NEWS ukrainianchurch angl Procitovano 10 chervnya 2023 Parafiyi UGKC u Kazahstani ta Centralnij Aziyi takozh zhitimut za novim stilem Ukrayinska Greko Katolicka Cerkva ukr Procitovano 22 bereznya 2023 Arhiv originalu za 20 sichnya 2021 Procitovano 15 sichnya 2021 Arhiv originalu za 14 veresnya 2017 Procitovano 21 veresnya 2017 Arhiv originalu za 17 sichnya 2021 Procitovano 15 sichnya 2021 Arhiv originalu za 17 sichnya 2021 Procitovano 15 sichnya 2021 Arhiv originalu za 24 veresnya 2019 Procitovano 24 veresnya 2019 Arhiv originalu za 22 sichnya 2021 Procitovano 15 sichnya 2021 Ukrayinska Greko Katolicka Cerkva Ukrainian Greek Catholic Church https www facebook com ugcc ua 11 lyutogo 2022 u Wayback Machine ta Mediaresurs Ukrayinskoyi Greko Katolickoyi Cerkvi https www facebook com ugcc tv 27 sichnya 2020 u Wayback Machine a takozh Sinod Yepiskopiv UGKC https www facebook com synod ugcc ugcc ua Ochilnik Ukrayinskoyi Greko Katolickoyi Cerkvi Blazhennishij Svyatoslav maye taki oficijni akaunti v socialnih merezhah v Facebook Blazhennishij Svyatoslav Glava UGKC https www facebook com head ugcc ta Instagram head ugcc https www instagram com head ugcc shodenno o 09 00 provodyatsya pryami translyaciyi z Golovnogo soboru UGKC Patriarshij sobor Voskresinnya Hristovogo Patriarshij sobor Voskresinnya Hristovogo UGKC Kanal Youtube 29 sichnya 2021 u Wayback Machine Arhiv originalu za 12 sichnya 2019 https risu org ua Religijno informacijna sluzhba Ukrayini 16 zhovtnya 2019 Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2019 Procitovano 16 zhovtnya 2019 Arhiv originalu za 29 grudnya 2018 Procitovano 23 chervnya 2019 DzherelaYuvilejnij almanah Ukrayinskoyi Greko Katolickoyi Cerkvi v Zluchenih Derzhavah z nagodi pyatdesyatlittya yiyi istnuvannya 1884 1934 26 veresnya 2021 u Wayback Machine Filadelfiya Amerika 1934 152 s Bocyurkiv B Ukrayinska Greko Katolicka Cerkva i Radyanska derzhava 1939 1950 pereklad z angl N Kochan za red O Turiya Lviv Vidavnictvo Ukrayinskogo Katolickogo Universitetu 2005 Duhnovich A Istoriya pryashevskoj Eparhii pereklad z ros Kustodiyeva perevidana u tvorah O Duhnovicha T 2 Pryashiv 1967 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Pekar A Narisi Istoriyi cerkvi Zakarpattya Rim 1967 Hopko V Greko Katoliceskaja Cerkov 1846 1946 Pryashiv 1946 Pekar A Historic Background of the Eparchy of Prjashev Pittsburg 1968 Kubinyi J The History of Prjasiv Eparchy Rome 1970 The Tragedy of Gr Cath Church in Czechoslovakia New York 1971 angl PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ukrayinska greko katolicka cerkvaUkrayinska greko katolicka cerkva oficijnij sajt 25 sichnya 2008 u Wayback Machine Interaktivna karta Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi 3 veresnya 2019 u Wayback Machine Internet resursi Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi 21 veresnya 2017 u Wayback Machine oficijni dokumenti UGKC 24 veresnya 2019 u Wayback Machine novinnij sajt UGKC 17 sichnya 2021 u Wayback Machine mediaresurs UGKC 17 sichnya 2021 u Wayback Machine Sinod Yepiskopiv UGKC synod ugcc ua 22 sichnya 2021 u Wayback Machine Radomishl rezidenciya uniatskij mitropolitiv 1729 1795 2 kvitnya 2018 u Wayback Machine yepiskop Andrej Bachinskij i vidnovlennya Galickoyi mitropoliyi 29 sichnya 2013 u Wayback Machine Cerkva mizh dvoh vogniv 22 bereznya 2017 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ