Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Галицька єпархія також Галицько Львівська єпархія Львівська єпархія православна єпархія утворена у 12 столітті як адміні

Галицька єпархія

Галицька єпархія

Галицька єпархія (також Галицько-Львівська єпархія, Львівська єпархія) — православна єпархія, утворена у 12 столітті, як адміністративна одиниця Київської митрополії. З 1302 по 1332, з 1337 по 1347 та з 1371 по 1401 роки — центральна єпархія окремої Галицької митрополії. У 1414 році перетворена в намісництво, у 1539 році відновлена. У 1700 році після того як була створена Західноруська митрополія під главенством Московського патріархату Галицька єпархія прийняла унію.

Галицько-Львівська єпархія

image
Основні дані
Церква Константинопольська православна церква
Заснована початок 12 століття, 1539
Ліквідована 1414
Прийняла унію 1700
Юрисдикція Східна Галичина
Єпархіальний центр Перемишль
Галич
Львів
Кафедральний собор Успенський собор (Галич)
Успенська церква (Львів)
єпископ Галицький
митрополит Галицький
митрополит Галицький, Волинський і Литовський
єпископ Галицький, Львівський і Кам'янець-Подільський

Історія

Перша єпископська кафедра у Галичині була заснована у Перемишлі за різними даними чи то у 1026, чи то у 1087, чи то між 1117 і 1128 роком. Найімовірнішою датою вважається 1120 рік, коли в Перемишлі князював Володар Ростиславич. Згодом, після утвердження Галича як столиці князівства, кафедра була перенесена у це місто. Проте згодом, між 1205 і 1211 роками, самостійна Перемишльська єпархія була відроджена.

Галицька єпархія вперше згадується в літописних джерелах у 1156 році, коли архієреєм був Козьма (Кузьма). Однак він був не першим галицьким владикою, адже літопис називає його наступником єпископа Олексія. Ймовірно, він був поставлений на Галицьку кафедру незабаром після встановлення Володимирком Володаровичем столиці об'єднаного Галицького князівства в Галичі.

У 1157 році в Галичі за князя Ярослава Осмомисла було зведено кафедральний Успенський собор.

13 лютого 1257 р. папа Александр IV надіслав Данилові листа, у якому докоряв за невизнання католицизму, нагадуючи князеві про “духовні і світські благодіяння” (у т. ч. і коронацію) римської церкви. Обурливі для глави Західної церкви “невдячність до благодаті” та “клятвопорушення”, виявлені князем, підтверджують його відмову від нереального вже на той час наміру створити європейський союз держав для боротьби з монголо-татарами .

Наприкінці 13 століття митрополити Київські фактично перебралися у Володимиро-Суздальське князівство, тому Галицько-Волинські князі Лев Данилович та його наступник Юрій Львович клопотали перед Константинопольським патріархом про утворення нової митрополії для їхньої держави. У 1302 році така митрополія була утворена на базі Галицької єпархії. Першим митрополитом Галицьким був грек Ніфонт. У 1305 році він помер.

Князь Юрій Львович відправив до Констрантинополя кандидатуру Петра Ратенського, однак, патріарх, скориставшись смертю Київського митрополита Максим, вирішив об'єднати дві митрополії на чолі з Митрополитом Київським і всієї Русі, яким призначив Петра. Він вибрав собі за резиденцію спочатку Володимир-на-Клязьмі, а потім — Москву, Галицька єпархія перестала бути центральною.

У 1331 році стараннями Галицько-Волинського князя Юрія II Болеслава Тройденовича та його тестя Литовського князя Гедиміна Константинопольський патріарх відновив самостійну Галицьку митрополію, призначивши митрополитом Гавриїла. У 1332 році, після клопотання митрополита Київського Феогноста, патріарх знову її ліквідував.

Близько 1337–1338 років єпископ Галицький був у Константинополі, де домігся від патріарха відновлення Галицької митрополії. Після смерті Федора у 1347 році її було знову скасовано.

У 1340-х роках Галичина відійшла до Королівства Польського на чолі з Казимиром ІІІ Великим. Король, не бажаючи, щоб його піддані підпорядковувалися митрополитам, залежним від Великого князівства Московського, надіслав патріарху Константинопольському листа з проханням відновити Галицьку митрополію, інакше пообіцяв навернути всіх православних галичан в католицизм. Тому у 1371 році патріарх висвятив на митрополита Галицького, Волинського і Литовського присланого кандидата — Антонія.

У 1390-х роках, після смерті митрополита Антонія, польський король Володислав II Ягайло передав Галицьку та Перемиську єпахії під управління єпископу Луцькому і Острозькому Івану (Іоану) за що той заплатив королю 200 гривен. Король вислав Івана до Константинополя, як кандидата на галицький митрополичий престіл, однак патріарх не затвердив його через скаргу митрополита Київського Кипріана. Іван повернувся додому і став управляти митрополією. Деякий час патріарх Константинопольський не перешкоджав йому, однак пізніше призначив митрополитом Галицьким єпископа Вифлеємського Михайла, який, прибувши до Галичини, намагався позбавити Івана права управляти митрополією. У 1401 році Київський митрополит Кипріян нарешті домігся ліквідації Галицької митрополії. Наступник невизнаного митрополита Івана — Сава був низложений у тому ж році на соборі в Москві.

З 1414 року Галицька єпархія була перетворена на намісництво, предствоятелем якого був не єпископ, а намісник Київського митрополита. У 1509 році польський король Сигізмунд I Старий заборонив Київським митрополитам призначати намісників у Галичину, передавши це право Львівським римо-католицьким митрополитам. Зокрема, Бернард Вільчек призначив галицького шляхтича Якова (в чернецтві Ісакія) Гдащицького 21 березня 1522 року православним намісником Львівської, Галицької, Коломийської, Кам'янецької, Снятинської, згодом Жидачівської округ.

У 1540 році Київський митрополит Макарій висвятив намісника архімандрита Макарія Тучапського на єпископа з титулом «Єпископ митрополії Галицької, владика Львівський і Кам'янець-Подільський».

У 1686 р. після незаконного приєднання Київської Митрополії до Московського Патріархату, Львівський єп. Йосип (Шумлянський) від імені православних єпископів Луцького, Перемишльського і Білгородського звернувся до московського патріарха Іоакима з проханням про заснування в підпорядкуванні московського патріарха Галицької митрополії на території Речі Посполитої. Проте це було неможливо здійснити через протидію польської влади. У 1691 р. відкрито приєднався до Унії Перемишльський єп. Інокентій (Вінницький), який до того зробив це таємно у 1681 році. У 1700 р оголосив про приєднання до Унії Львівський єп. Йосип (Шумлянський), який був таємним уніатом з 1677 р. в 1701 р прийняв Унію Луцький єп. Діонісій (Жабокрицький).

Наприкінці XIX ст. та у міжвоєнний період в Галичині було 40 000 православних. Про це писав кардинал Йосип Сліпий

Під час польської окупації після укладання Ризького договору єпархія була частиною Польської Православної Церкви.

Правлячі архієреї

Див. також Митрополит Галицький
image
Гедеон Балабан

Примітки

  1. История иерархии Русской Православной Церкви. — Москва : ПСТГУ, 2006. — С. 367.
  2. Щапов Я. Н. Государство и церковь Древней Руси X-XIII вв. — Москва : Наука, 1989.
  3. Митрополит Макарій (Булгаков). История Русской Церкви. — Санкт-Петербург, 1883.
  4. Голубинский Е. Е. История Русской Церкви. — Москва, 1902. — Т. 1. — С. 694.
  5. . gradleva.com. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 4 березня 2019.
  6. Голубинский Е. Е. История Русской Церкви. — Москва, 1902. — Т. 1. — С. 97.
  7. . Архів оригіналу за 26 червня 2012. Процитовано 7 березня 2011.
  8. . Архів оригіналу за 6 січня 2009. Процитовано 7 березня 2011.
  9. Ігор Мицько. КОСТЯНТИН ІВАНОВИЧ ОСТРОЗЬКИЙ ТА ЦЕРКВА ГАЛИЧИНИ [ 8 серпня 2014 у Wayback Machine.].— Випуск 18.— С. 64
  10. . www.pravenc.ru. Архів оригіналу за 7 жовтня 2018. Процитовано 16 вересня 2019.
  11. Сліпий Й. Обрядова однообразність. // Богословія. XVII-XX, 1939-1942 гг., кн. 2-4. ст. 106
  12. Kazimierz Chodynicki. Bałaban Gedeon (im. chrzest. Hryhory) (†1607) / Polski Słownik Biograficzny: Kraków, 1935.— t. І, zeszyt 1.— S. 249 (пол.)

Посилання

  • Скочиляс І. Поліптихи владик Володимирської та Галицької єпархій княжої доби. Спроба реконструкції за «Рукописом Кишки» та сфраґістичними пам’ятками / Ігор Скочиляс // Княжа доба: Історія і культура. - 2014. - С. 209 - 223. [ 20 квітня 2022 у Wayback Machine.]
  • Михайло Грушевський Історія України-Руси. — Т. V.
  • З історії заснування Галицької і Львівської архієрейських кафедр [ 6 січня 2009 у Wayback Machine.]
  • о. Юрій Федорів. Історія Церкви в Україні. — Свічадо, 2007.
  • Гайковський М. І. Галицька митрополія (14 ст.). — Київ : Наукова думка, 2005. — Т. 2. — С. 29.
  • Lwów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 530. (пол.) — S. 530—531. (пол.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Galicka yeparhiya takozh Galicko Lvivska yeparhiya Lvivska yeparhiya pravoslavna yeparhiya utvorena u 12 stolitti yak administrativna odinicya Kiyivskoyi mitropoliyi Z 1302 po 1332 z 1337 po 1347 ta z 1371 po 1401 roki centralna yeparhiya okremoyi Galickoyi mitropoliyi U 1414 roci peretvorena v namisnictvo u 1539 roci vidnovlena U 1700 roci pislya togo yak bula stvorena Zahidnoruska mitropoliya pid glavenstvom Moskovskogo patriarhatu Galicka yeparhiya prijnyala uniyu Galicko Lvivska yeparhiya Osnovni daniCerkva Konstantinopolska pravoslavna cerkvaZasnovana pochatok 12 stolittya 1539Likvidovana 1414Prijnyala uniyu 1700Yurisdikciya Shidna GalichinaYeparhialnij centr Peremishl Galich LvivKafedralnij sobor Uspenskij sobor Galich Uspenska cerkva Lviv yepiskop Galickij mitropolit Galickij mitropolit Galickij Volinskij i Litovskij yepiskop Galickij Lvivskij i Kam yanec PodilskijIstoriyaPersha yepiskopska kafedra u Galichini bula zasnovana u Peremishli za riznimi danimi chi to u 1026 chi to u 1087 chi to mizh 1117 i 1128 rokom Najimovirnishoyu datoyu vvazhayetsya 1120 rik koli v Peremishli knyazyuvav Volodar Rostislavich Zgodom pislya utverdzhennya Galicha yak stolici knyazivstva kafedra bula perenesena u ce misto Prote zgodom mizh 1205 i 1211 rokami samostijna Peremishlska yeparhiya bula vidrodzhena Galicka yeparhiya vpershe zgaduyetsya v litopisnih dzherelah u 1156 roci koli arhiyereyem buv Kozma Kuzma Odnak vin buv ne pershim galickim vladikoyu adzhe litopis nazivaye jogo nastupnikom yepiskopa Oleksiya Jmovirno vin buv postavlenij na Galicku kafedru nezabarom pislya vstanovlennya Volodimirkom Volodarovichem stolici ob yednanogo Galickogo knyazivstva v Galichi U 1157 roci v Galichi za knyazya Yaroslava Osmomisla bulo zvedeno kafedralnij Uspenskij sobor 13 lyutogo 1257 r papa Aleksandr IV nadislav Danilovi lista u yakomu dokoryav za neviznannya katolicizmu nagaduyuchi knyazevi pro duhovni i svitski blagodiyannya u t ch i koronaciyu rimskoyi cerkvi Oburlivi dlya glavi Zahidnoyi cerkvi nevdyachnist do blagodati ta klyatvoporushennya viyavleni knyazem pidtverdzhuyut jogo vidmovu vid nerealnogo vzhe na toj chas namiru stvoriti yevropejskij soyuz derzhav dlya borotbi z mongolo tatarami Naprikinci 13 stolittya mitropoliti Kiyivski faktichno perebralisya u Volodimiro Suzdalske knyazivstvo tomu Galicko Volinski knyazi Lev Danilovich ta jogo nastupnik Yurij Lvovich klopotali pered Konstantinopolskim patriarhom pro utvorennya novoyi mitropoliyi dlya yihnoyi derzhavi U 1302 roci taka mitropoliya bula utvorena na bazi Galickoyi yeparhiyi Pershim mitropolitom Galickim buv grek Nifont U 1305 roci vin pomer Knyaz Yurij Lvovich vidpraviv do Konstrantinopolya kandidaturu Petra Ratenskogo odnak patriarh skoristavshis smertyu Kiyivskogo mitropolita Maksim virishiv ob yednati dvi mitropoliyi na choli z Mitropolitom Kiyivskim i vsiyeyi Rusi yakim priznachiv Petra Vin vibrav sobi za rezidenciyu spochatku Volodimir na Klyazmi a potim Moskvu Galicka yeparhiya perestala buti centralnoyu U 1331 roci starannyami Galicko Volinskogo knyazya Yuriya II Boleslava Trojdenovicha ta jogo testya Litovskogo knyazya Gedimina Konstantinopolskij patriarh vidnoviv samostijnu Galicku mitropoliyu priznachivshi mitropolitom Gavriyila U 1332 roci pislya klopotannya mitropolita Kiyivskogo Feognosta patriarh znovu yiyi likviduvav Blizko 1337 1338 rokiv yepiskop Galickij buv u Konstantinopoli de domigsya vid patriarha vidnovlennya Galickoyi mitropoliyi Pislya smerti Fedora u 1347 roci yiyi bulo znovu skasovano U 1340 h rokah Galichina vidijshla do Korolivstva Polskogo na choli z Kazimirom III Velikim Korol ne bazhayuchi shob jogo piddani pidporyadkovuvalisya mitropolitam zalezhnim vid Velikogo knyazivstva Moskovskogo nadislav patriarhu Konstantinopolskomu lista z prohannyam vidnoviti Galicku mitropoliyu inakshe poobicyav navernuti vsih pravoslavnih galichan v katolicizm Tomu u 1371 roci patriarh visvyativ na mitropolita Galickogo Volinskogo i Litovskogo prislanogo kandidata Antoniya U 1390 h rokah pislya smerti mitropolita Antoniya polskij korol Volodislav II Yagajlo peredav Galicku ta Peremisku yepahiyi pid upravlinnya yepiskopu Luckomu i Ostrozkomu Ivanu Ioanu za sho toj zaplativ korolyu 200 griven Korol vislav Ivana do Konstantinopolya yak kandidata na galickij mitropolichij prestil odnak patriarh ne zatverdiv jogo cherez skargu mitropolita Kiyivskogo Kipriana Ivan povernuvsya dodomu i stav upravlyati mitropoliyeyu Deyakij chas patriarh Konstantinopolskij ne pereshkodzhav jomu odnak piznishe priznachiv mitropolitom Galickim yepiskopa Vifleyemskogo Mihajla yakij pribuvshi do Galichini namagavsya pozbaviti Ivana prava upravlyati mitropoliyeyu U 1401 roci Kiyivskij mitropolit Kipriyan nareshti domigsya likvidaciyi Galickoyi mitropoliyi Nastupnik neviznanogo mitropolita Ivana Sava buv nizlozhenij u tomu zh roci na sobori v Moskvi Z 1414 roku Galicka yeparhiya bula peretvorena na namisnictvo predstvoyatelem yakogo buv ne yepiskop a namisnik Kiyivskogo mitropolita U 1509 roci polskij korol Sigizmund I Starij zaboroniv Kiyivskim mitropolitam priznachati namisnikiv u Galichinu peredavshi ce pravo Lvivskim rimo katolickim mitropolitam Zokrema Bernard Vilchek priznachiv galickogo shlyahticha Yakova v chernectvi Isakiya Gdashickogo 21 bereznya 1522 roku pravoslavnim namisnikom Lvivskoyi Galickoyi Kolomijskoyi Kam yaneckoyi Snyatinskoyi zgodom Zhidachivskoyi okrug U 1540 roci Kiyivskij mitropolit Makarij visvyativ namisnika arhimandrita Makariya Tuchapskogo na yepiskopa z titulom Yepiskop mitropoliyi Galickoyi vladika Lvivskij i Kam yanec Podilskij U 1686 r pislya nezakonnogo priyednannya Kiyivskoyi Mitropoliyi do Moskovskogo Patriarhatu Lvivskij yep Josip Shumlyanskij vid imeni pravoslavnih yepiskopiv Luckogo Peremishlskogo i Bilgorodskogo zvernuvsya do moskovskogo patriarha Ioakima z prohannyam pro zasnuvannya v pidporyadkuvanni moskovskogo patriarha Galickoyi mitropoliyi na teritoriyi Rechi Pospolitoyi Prote ce bulo nemozhlivo zdijsniti cherez protidiyu polskoyi vladi U 1691 r vidkrito priyednavsya do Uniyi Peremishlskij yep Inokentij Vinnickij yakij do togo zrobiv ce tayemno u 1681 roci U 1700 r ogolosiv pro priyednannya do Uniyi Lvivskij yep Josip Shumlyanskij yakij buv tayemnim uniatom z 1677 r v 1701 r prijnyav Uniyu Luckij yep Dionisij Zhabokrickij Naprikinci XIX st ta u mizhvoyennij period v Galichini bulo 40 000 pravoslavnih Pro ce pisav kardinal Josip Slipij Pid chas polskoyi okupaciyi pislya ukladannya Rizkogo dogovoru yeparhiya bula chastinoyu Polskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi Pravlyachi arhiyereyiDiv takozh Mitropolit GalickijGedeon BalabanYepiskopi Galicki 1156 1167 Artemij 1239 1240 1292 1301 Mitropoliti Galicki Nifont 1302 1305 Petro Ratenskij 1308 1331 odnochasno i mitropolit Kiyivskij Gavriyil 1331 1332 Yepiskopi Galicki Gavriyil 1332 1337 Mitropoliti Galicki 1337 1347 Mitropoliti Galicki Volinski i Litovski Antonij 1371 1391 yepiskop Luckij i Belzkij timchasovo keruvav u 1391 1401 rokah Yepiskopi Galicki Lvivski i Kam yanec Podilski Makarij Tuchapskij 1540 6 bereznya 1547 Arsenij Balaban 1549 1565 Ivan Lopatka Ostalovskij kandidatura podana dlya zatverdzhennya korolyu lvivskim arcibiskupom RKC Stanislavom Slomovskim Gedeon Balaban 1565 1607 Yeremiya Tissarovskij 1607 1641 Arsenij Zheliborskij 1641 1651 Atanasij Zheliborskij 1651 1667 Josip Shumlyanskij 1 lyutogo 1668 1700 PrimitkiIstoriya ierarhii Russkoj Pravoslavnoj Cerkvi Moskva PSTGU 2006 S 367 Shapov Ya N Gosudarstvo i cerkov Drevnej Rusi X XIII vv Moskva Nauka 1989 Mitropolit Makarij Bulgakov Istoriya Russkoj Cerkvi Sankt Peterburg 1883 Golubinskij E E Istoriya Russkoj Cerkvi Moskva 1902 T 1 S 694 gradleva com Arhiv originalu za 6 bereznya 2019 Procitovano 4 bereznya 2019 Golubinskij E E Istoriya Russkoj Cerkvi Moskva 1902 T 1 S 97 Arhiv originalu za 26 chervnya 2012 Procitovano 7 bereznya 2011 Arhiv originalu za 6 sichnya 2009 Procitovano 7 bereznya 2011 Igor Micko KOSTYaNTIN IVANOVICh OSTROZKIJ TA CERKVA GALIChINI 8 serpnya 2014 u Wayback Machine Vipusk 18 S 64 www pravenc ru Arhiv originalu za 7 zhovtnya 2018 Procitovano 16 veresnya 2019 Slipij J Obryadova odnoobraznist Bogosloviya XVII XX 1939 1942 gg kn 2 4 st 106 Kazimierz Chodynicki Balaban Gedeon im chrzest Hryhory 1607 Polski Slownik Biograficzny Krakow 1935 t I zeszyt 1 S 249 pol PosilannyaSkochilyas I Poliptihi vladik Volodimirskoyi ta Galickoyi yeparhij knyazhoyi dobi Sproba rekonstrukciyi za Rukopisom Kishki ta sfragistichnimi pam yatkami Igor Skochilyas Knyazha doba Istoriya i kultura 2014 S 209 223 20 kvitnya 2022 u Wayback Machine Mihajlo Grushevskij Istoriya Ukrayini Rusi T V Z istoriyi zasnuvannya Galickoyi i Lvivskoyi arhiyerejskih kafedr 6 sichnya 2009 u Wayback Machine o Yurij Fedoriv Istoriya Cerkvi v Ukrayini Svichado 2007 Gajkovskij M I Galicka mitropoliya 14 st Kiyiv Naukova dumka 2005 T 2 S 29 Lwow Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1884 T V S 530 pol S 530 531 pol

Дата публікації:
Топ