Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пратулинські мученики — 13 греко-католицьких мирян села Пратулина, розстріляних 24 січня 1874 року сотнею царських солдатів за відмову передати сільську церкву православному священникові.
| Пратулинські мученики | |
|---|---|
 Пратулинські мученики 1874. Автор Валері Еляш-Радзіковські | |
| Ким святкується | Католицька церква |
| Дата | 23 січня |
 Пратулинські мученики у Вікісховищі | |
У 1996 році, приєднані папою Іваном-Павлом II до лику блаженних.
Село розташоване неподалік міста Біла в Польщі, яке колись належало до Холмської єпархії греко-католицької церкви (тепер Українська греко-католицька церква).
Вшановуються Українською греко-католицькою церквою — 23 січня.
Передумови
В результаті трьох поділів Речі Посполитої, Російська імперія поширила свою владу на території Білорусі та Правобережної України, де проживала значна кількість греко-католиків, яких російська влада хотіла бачити православними. Вже у 1787 році була видана постанова про заборону діяльності греко-католицьких друкарень, а в містах і селах зачитувалися заклики до греко-католиків переходити у православ'я обіцяючи грошову допомогу. В разі появи таких охочих до них висилали православного священника та відділ солдатів, які мали відібрати храм в греко-католиків та передати їм. В 1794 році імператриця Катерина II ліквідувала греко-католицькі структури на Правобережній Україні, проте далі, за царювання Павла I, репресивні заходи до греко-католиків послабли. В 1800 році він повернув з Сибіру багатьох греко-католицьких священників та частину відібраних храмів. Однак, ситуація докорінно змінилася після Листопадового повстання (1830—1831). Урядом стали проводитись жорсткі акції, що допускали силове примушення до переходу у православ'я. У 1839 році була ліквідована греко-католицька структура в Білорусі та Литві. Єдиною територією Російської імперії де ще зберігалась греко-католицька церква залишилась Холмщина та Підляшшя. Після польського повстання 1863-64 рр., заходи проти греко-католиків стали ще жорсткішими. Набуло поширення переселення греко-католицьких священників в австрійську Галичину, та галицьких москвофілів на Холмщину та Підляшшя. До останніх належав і Маркел Попель, якого Російський православний синод призначив адміністратором Холмської єпархії. Діяльність Попеля надалі полягала в забороні священнодіяння вірних папі священників та заміні їх православними.
Історія мучеництва
У кінці 1873 року парафіяльний священник Пратулина о. Йосиф Курманович, боячись арешту за неприйняття ним православ'я відслужив Різдвяну Літургію і покинув село та перейшовши кордон з Австрією переселився до Галичини. Парафіянам він сказав, що скоро влада заборонить греко-католицьку церкву.
У січні 1874 року Маркел Попель відправляє в Пратулин оберненого в православ'я галицького москвофіла о. Леонтина Урбана, якому парафіяни відмовилися віддати ключі від церкви. На скаргу о. Урбана в поліцію, до села прибув царський поліційний виконавець Катунін, який повторив вимогу, на яку ще раз отримав рішучу відмову. Через кілька днів, 24 січня Катунін та о. Урбан повернувся до Пратулина із сотнею солдат під командуванням полковника Штейна. Коло церкви зібралось понад 500 вірних греко-католиків з метою захистити право на свій храм. Коли солдати вишикувались вздовж зовнішнього боку паркану, що оточував церкву, почались останні переговори. тримаючи розп'яття в руках нагадав Катуліну про його попередні запевнення, що уряд не має наміру зробити з них православних. Згідно зі спогадами очевидців його слова звучали так:
«Пане начальнику. Коли ви забирали в нас орѓани ти запевняв нас, що уряд не має наміру накидати нам православія. Ти казав, що якби хтось захотів від нас чи нашої церкви чогось більшого, то тоді ми можемо всі, старі і молоді брати палиці і випровадити з села кожного хто втручається до нашої церкви і віри, навіть якщо це будеш ти сам. Ти сам нас навчив стояти тут в обороні нашої церкви і віри, коли нам через попа хочете накинути православіє, а святу церкву осквернити. Сьогодні ти судиш пане, свою власну справу і свої слова. Не взяли ми, однак палиці, як ти нам казав, хочемо стати і померти беззахисні коло святого порогу нашої церкви.»
Тим часом полковник Штейн наказав солдатам перегрупуватись і за допомогою багнетів звільнити собі вхід до храму. Деякі жителі села самі колись служили в царській армії і знали що закон забороняє насильство військових над мирним населенням. Бачачи приготування солдатів, один з вірних на ім'я Фелікс Осип'юк нагадав, що відносно царської постанови бити нікого не дозволено і якщо солдати на це підуть, то парафіяни будуть оборонятись як можуть. Проте, він додав, що в разі коли «цар вповноважив вас нас убити то люди готові загинути за Бога і віру і ніхто не відступить перед смертю ні кроку».
Після цього солдати перебрались через паркан, і за допомогою прикладів та багнетів почали прокладати собі дорогу до дверей церкви, однак були зустрінуті каміннями й піднесеними догори палицями. Тоді полковник Штейн відкликав солдат назад, наказав заряджати зброю і розгорнути військовий штандарт. Бачачи такий розвиток подій підняв над головами розп'яття, яке тримав та закликав усіх викинути каміння і палиці, оскільки «Це не бійка за церкву, а війна за Христа віру». Сурмач просурмив сигнал «в атаку» — і під бій барабанів був відданий наказ відкрити вогонь. Розстріл припинився через випадкове попадання кулі у свого ж солдата одним зі стрільців. На місці загинуло 9 осіб, ще 4 померли вдома від смертельних поранень. Нижче подані їхні імена:
- тіла тих 9-ти, що були вбиті на місці, цілу добу лежали непохованими на сільському цвинтарі, поки не були скинені до спільної могили, місце якої зрівняли із землею, з метою приховати його від навколишніх мешканців.
- крім 13 загиблих, унаслідок розстрілу було поранено близько 180 осіб.
- на Сибір було вивезено понад 580 осіб.
- після прибирання місця від слідів розстрілу, церкву переосвятили, але люди туди вже не ходили; в 1886 році споруду розібрали.
6 жовтня 1996 року на 400-ту річницю Берестейської унії Папа Іван Павло II проголосив мучеників з Пратулина блаженними. В українській греко-католицькій церкві укладено акафіст і молебень до Пратулинських мучеників.[2] [ 19 травня 2011 у Wayback Machine.]
Додаткові факти
- При наявності сотні солдатів та кількох сотень захисників церкви сконцентрованих на невеликій ділянці землі, 13 осіб є досить малою кількістю вбитих. Це пояснюється тим, що більшість солдатів, виконуючи наказ, стріляли, але спрямовували постріли мимо людей.
- Досі немає різносторонніх і остаточно підтверджених даних про те хто саме віддав наказ стріляти. Однак окремі польські джерела вказують на полковника Штейна.
- Документально було зафіксовано ряд випадків зцілення від важких хвороб, котрі видужалі пов'язують із їх зверненням за допомогою до Пратулинських мучеників.
Примітки
- Церковний календар УГКЦ на 2024 рік. Українська Греко-Католицька Церква (укр.). Процитовано 21 січня 2024.
- Правдич (2018) Мученики Пратулина – українці, розстріляні Росією, Український інтерес[недоступне посилання з липня 2019] Відвідано: 24.02.2018
Посилання
- (пол.)
- (пол.)
- Слуги Божі Вінсентій Левонюк з товаришами [ 31 серпня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- (пол.)
- о. Сергій Голованов. Міст між Сходом і Заходом. Греко-католицька церква Київської традиції з 1596 р. донині [ 16 травня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- Анатолій Бабинський. Мученики з Пратулина [ 7 квітня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pratulinski mucheniki 13 greko katolickih miryan sela Pratulina rozstrilyanih 24 sichnya 1874 roku sotneyu carskih soldativ za vidmovu peredati silsku cerkvu pravoslavnomu svyashennikovi Pratulinski muchenikiPratulinski mucheniki 1874 Avtor Valeri Elyash RadzikovskiKim svyatkuyetsya Katolicka cerkvaData 23 sichnya Pratulinski mucheniki u Vikishovishi U 1996 roci priyednani papoyu Ivanom Pavlom II do liku blazhennih Selo roztashovane nepodalik mista Bila v Polshi yake kolis nalezhalo do Holmskoyi yeparhiyi greko katolickoyi cerkvi teper Ukrayinska greko katolicka cerkva Vshanovuyutsya Ukrayinskoyu greko katolickoyu cerkvoyu 23 sichnya PeredumoviV rezultati troh podiliv Rechi Pospolitoyi Rosijska imperiya poshirila svoyu vladu na teritoriyi Bilorusi ta Pravoberezhnoyi Ukrayini de prozhivala znachna kilkist greko katolikiv yakih rosijska vlada hotila bachiti pravoslavnimi Vzhe u 1787 roci bula vidana postanova pro zaboronu diyalnosti greko katolickih drukaren a v mistah i selah zachituvalisya zakliki do greko katolikiv perehoditi u pravoslav ya obicyayuchi groshovu dopomogu V razi poyavi takih ohochih do nih visilali pravoslavnogo svyashennika ta viddil soldativ yaki mali vidibrati hram v greko katolikiv ta peredati yim V 1794 roci imperatricya Katerina II likviduvala greko katolicki strukturi na Pravoberezhnij Ukrayini prote dali za caryuvannya Pavla I represivni zahodi do greko katolikiv poslabli V 1800 roci vin povernuv z Sibiru bagatoh greko katolickih svyashennikiv ta chastinu vidibranih hramiv Odnak situaciya dokorinno zminilasya pislya Listopadovogo povstannya 1830 1831 Uryadom stali provoditis zhorstki akciyi sho dopuskali silove primushennya do perehodu u pravoslav ya U 1839 roci bula likvidovana greko katolicka struktura v Bilorusi ta Litvi Yedinoyu teritoriyeyu Rosijskoyi imperiyi de she zberigalas greko katolicka cerkva zalishilas Holmshina ta Pidlyashshya Pislya polskogo povstannya 1863 64 rr zahodi proti greko katolikiv stali she zhorstkishimi Nabulo poshirennya pereselennya greko katolickih svyashennikiv v avstrijsku Galichinu ta galickih moskvofiliv na Holmshinu ta Pidlyashshya Do ostannih nalezhav i Markel Popel yakogo Rosijskij pravoslavnij sinod priznachiv administratorom Holmskoyi yeparhiyi Diyalnist Popelya nadali polyagala v zaboroni svyashennodiyannya virnih papi svyashennikiv ta zamini yih pravoslavnimi Istoriya muchenictvaU kinci 1873 roku parafiyalnij svyashennik Pratulina o Josif Kurmanovich boyachis areshtu za neprijnyattya nim pravoslav ya vidsluzhiv Rizdvyanu Liturgiyu i pokinuv selo ta perejshovshi kordon z Avstriyeyu pereselivsya do Galichini Parafiyanam vin skazav sho skoro vlada zaboronit greko katolicku cerkvu U sichni 1874 roku Markel Popel vidpravlyaye v Pratulin obernenogo v pravoslav ya galickogo moskvofila o Leontina Urbana yakomu parafiyani vidmovilisya viddati klyuchi vid cerkvi Na skargu o Urbana v policiyu do sela pribuv carskij policijnij vikonavec Katunin yakij povtoriv vimogu na yaku she raz otrimav rishuchu vidmovu Cherez kilka dniv 24 sichnya Katunin ta o Urban povernuvsya do Pratulina iz sotneyu soldat pid komanduvannyam polkovnika Shtejna Kolo cerkvi zibralos ponad 500 virnih greko katolikiv z metoyu zahistiti pravo na svij hram Koli soldati vishikuvalis vzdovzh zovnishnogo boku parkanu sho otochuvav cerkvu pochalis ostanni peregovori trimayuchi rozp yattya v rukah nagadav Katulinu pro jogo poperedni zapevnennya sho uryad ne maye namiru zrobiti z nih pravoslavnih Zgidno zi spogadami ochevidciv jogo slova zvuchali tak Pane nachalniku Koli vi zabirali v nas orѓani ti zapevnyav nas sho uryad ne maye namiru nakidati nam pravoslaviya Ti kazav sho yakbi htos zahotiv vid nas chi nashoyi cerkvi chogos bilshogo to todi mi mozhemo vsi stari i molodi brati palici i viprovaditi z sela kozhnogo hto vtruchayetsya do nashoyi cerkvi i viri navit yaksho ce budesh ti sam Ti sam nas navchiv stoyati tut v oboroni nashoyi cerkvi i viri koli nam cherez popa hochete nakinuti pravoslaviye a svyatu cerkvu oskverniti Sogodni ti sudish pane svoyu vlasnu spravu i svoyi slova Ne vzyali mi odnak palici yak ti nam kazav hochemo stati i pomerti bezzahisni kolo svyatogo porogu nashoyi cerkvi Tim chasom polkovnik Shtejn nakazav soldatam peregrupuvatis i za dopomogoyu bagnetiv zvilniti sobi vhid do hramu Deyaki zhiteli sela sami kolis sluzhili v carskij armiyi i znali sho zakon zaboronyaye nasilstvo vijskovih nad mirnim naselennyam Bachachi prigotuvannya soldativ odin z virnih na im ya Feliks Osip yuk nagadav sho vidnosno carskoyi postanovi biti nikogo ne dozvoleno i yaksho soldati na ce pidut to parafiyani budut oboronyatis yak mozhut Prote vin dodav sho v razi koli car vpovnovazhiv vas nas ubiti to lyudi gotovi zaginuti za Boga i viru i nihto ne vidstupit pered smertyu ni kroku Pislya cogo soldati perebralis cherez parkan i za dopomogoyu prikladiv ta bagnetiv pochali prokladati sobi dorogu do dverej cerkvi odnak buli zustrinuti kaminnyami j pidnesenimi dogori palicyami Todi polkovnik Shtejn vidklikav soldat nazad nakazav zaryadzhati zbroyu i rozgornuti vijskovij shtandart Bachachi takij rozvitok podij pidnyav nad golovami rozp yattya yake trimav ta zaklikav usih vikinuti kaminnya i palici oskilki Ce ne bijka za cerkvu a vijna za Hrista viru Surmach prosurmiv signal v ataku i pid bij barabaniv buv viddanij nakaz vidkriti vogon Rozstril pripinivsya cherez vipadkove popadannya kuli u svogo zh soldata odnim zi strilciv Na misci zaginulo 9 osib she 4 pomerli vdoma vid smertelnih poranen Nizhche podani yihni imena Ikona Pratulinski mucheniki avtor Izabella Govik kin XX st Luka Bojko Ignatij Franchuk Vartolomij Osip yuk tila tih 9 ti sho buli vbiti na misci cilu dobu lezhali nepohovanimi na silskomu cvintari poki ne buli skineni do spilnoyi mogili misce yakoyi zrivnyali iz zemleyu z metoyu prihovati jogo vid navkolishnih meshkanciv krim 13 zagiblih unaslidok rozstrilu bulo poraneno blizko 180 osib na Sibir bulo vivezeno ponad 580 osib pislya pribirannya miscya vid slidiv rozstrilu cerkvu pereosvyatili ale lyudi tudi vzhe ne hodili v 1886 roci sporudu rozibrali 6 zhovtnya 1996 roku na 400 tu richnicyu Berestejskoyi uniyi Papa Ivan Pavlo II progolosiv muchenikiv z Pratulina blazhennimi V ukrayinskij greko katolickij cerkvi ukladeno akafist i moleben do Pratulinskih muchenikiv 2 19 travnya 2011 u Wayback Machine Dodatkovi faktiPri nayavnosti sotni soldativ ta kilkoh soten zahisnikiv cerkvi skoncentrovanih na nevelikij dilyanci zemli 13 osib ye dosit maloyu kilkistyu vbitih Ce poyasnyuyetsya tim sho bilshist soldativ vikonuyuchi nakaz strilyali ale spryamovuvali postrili mimo lyudej Dosi nemaye riznostoronnih i ostatochno pidtverdzhenih danih pro te hto same viddav nakaz strilyati Odnak okremi polski dzherela vkazuyut na polkovnika Shtejna Dokumentalno bulo zafiksovano ryad vipadkiv zcilennya vid vazhkih hvorob kotri viduzhali pov yazuyut iz yih zvernennyam za dopomogoyu do Pratulinskih muchenikiv PrimitkiCerkovnij kalendar UGKC na 2024 rik Ukrayinska Greko Katolicka Cerkva ukr Procitovano 21 sichnya 2024 Pravdich 2018 Mucheniki Pratulina ukrayinci rozstrilyani Rosiyeyu Ukrayinskij interes nedostupne posilannya z lipnya 2019 Vidvidano 24 02 2018Posilannya pol pol Slugi Bozhi Vinsentij Levonyuk z tovarishami 31 serpnya 2011 u Wayback Machine angl pol o Sergij Golovanov Mist mizh Shodom i Zahodom Greko katolicka cerkva Kiyivskoyi tradiciyi z 1596 r donini 16 travnya 2012 u Wayback Machine ros Anatolij Babinskij Mucheniki z Pratulina 7 kvitnya 2014 u Wayback Machine