Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Тюркський каганат, тюркська історична самоназва — Вічний Ель Тюркського народу (ст.-тюрк. 𐰋𐰭𐰏𐰵:𐰃𐰠𐰃, Meñgü El) — тюркська держава, що була конфедерацією племен, імперія. Держава також називалася Ґьоктюрк — небесні тюрки. Це узгоджується з давнім алтайським культом небесного наданого правління, що потім був перейнятий китайцями.
Походження
Держава заснована Бумин-ханом, або Тюмен-каганом (помер 552 року) з роду тюрків ашинів, що взяли владу над Туркестаном й шовковим шляхом після жужан, яких китайці називали: татари; тюркська назва: авари.
Тюркські хани походили з племені північних хунну — ашинів (асени). Ашини були зосереджені у краї річки Орхон у сьогоднішній центральній Монголії. За іншою теорією хани походили з хотанських саків з краю річки Тарим, бо їхні перші генеалогічні записи зроблені согдійською мовою.
Тюрки не були чужорідним елементом у державі жужан, — вони були частиною спільноти споріднених народів тюркської мовної сім'ї. У жужан ашини (тюрки) були носіями залізної металургійної технології, тому вони займали привілейоване положення як слуг жужан. Культурні та організаційні риси тюрків були споріднені з хунну, держава яких зникла 400 років тому. Китайські джерела називають тюрків нащадками хунну, хоча китайці усіх хто мешкав на півночі називали хунну.
Тюрки залишалися сповідувачами тенгріанства, хоча приймали місіонерів несторіанських християн, буддистів й маніхейства.
Тюрки мали (Орхонські таблиці).
Утворення першого каганату (546—584)
Бумин-хан (Тюмен) 542 року розбив уйгурів й тєле, що планували повстати проти жужан, за що йому була обіцяна ханська дочка. Не отримавши обіцяного Бумин уклав союз з північнокитайською державою Західна Вей й 546 року виступив проти жужан, що були їхніми ворогами. 552 року Бумин розбив жужанського хана Юйцзюлюй Анаґуя. Він також підкорив єнісейських киргизів й киданів у західній Маньчжурії.
Бумин проголосив себе Іл-каганом («великим царем царів») на давній тюркській «священній» горі у столиці хунну , у якій тюрки мали свою столицю Орду-Балик (400 км на захід від Улан-Батора).
Він був визнаний за чинного хана Західною Вей й одружений з їхньою принцесою Чанле. Проте помер за рік після інавгурації у 552 році.
Третій хан, другий син Бумина Мукан об'єднав завойовані землі й утворив імперію.
Західна експансія західних тюрків-аварів
Брат Бумина Істемі (помер 576 року), що мав титул Заходу» спільно з перськими Сасанідами переміг й знищив білих гунів, що були спільниками жужан. Ця перемога зміцнила владу тюрків над шовковим шляхом й підштовхнула аварів до їхнього військового просування у Руський степ. Саме політика Істемі, яку продовжив його син Тарду привела тюрків до експансії у Східну Європу. 576 року тюрки переправилися через Кімерійський Боспор у Крим, 581 року орда оволоділа Корсунем (Херсонес Таврійський) й гуляла по степах Криму до 590 року.
Тюрки й білі гуни, що вже були під васалітетом тюрків, перейшли взаємний кордон з Персією по річці Вакш (Амудар'я) й поширили свою владу на Бактрію разом з Балхом, якими володіли до кінця сторіччя. Перша персько-тюркська війна у 588—589 закінчилися перемогою військ Сассанідів під керівництвом перського марзбана Бахрама Чубіна. Найпівденніше тюрки з ефталітами доходили до стін Герата. Перси повернули кордон по річці Вакшу.
На сході Тюркський каганат тримав союзні стосунки з корейською імперією Когурьо, що обіймала землі на півночі корейського півострову й півдні Маньчжурії. Стосунки включали дари, військову допомогу й вільну торгівлю.
Внутрішня боротьба між Заходом й Сходом (584—603)
По смерті 581 року Таспар-хана його бажання обрати каганом сина Мухана Талоп'єна було відкинуто тюркськими вищими зборами, невдовзі був обраний Ішбара. Сформувалися прихильники царювання Талоп'єна й Ішбари. У внутрішню політику Тюркії партії претендентів на титул кагана втягали Китай династії Суй.
Син західнотюркського володаря Істамі Тарду, що став ябгу Заходу 575 року вже після смерті батька оголосив себе незалежним володарем, а за подіями боротьби за владу у Отукані він сам оголосив себе тюркським каганом й пішов з військом заходу на схід на столицю. Каган сходу Ішбара за підмогою звернувся до китайського імператора Ян. На те Тарду атакував китайську столицю Чан'ань приблизно 600 року. Китайці вдалися до підбурення васала західних тюрків тєле на повстання. До повстанців приєдналися уйгури та сир-тардуші. 603 року Тарду був ймовірно вбитий.
Східний тюркський каганат (600—630)
Східний каганат продовжував іменуватися Коктюрк й мав свою столицю у Орду-Балик (хунський Отукан), проте не поширював свою владу на західних тюрків й був під впливом Китаю династій Суй (до 618 року) і Тан (після 618 року). Тюркські хани Шібі (609—619) і Іль (620—630) відкинули вплив Китаю та атакували у його найвразливіший момент — час після переходу влади від династії Суй до династії Тан у 618 році. Хілі був переможений повсталим народом-васалом тєле (у китайських джерелах під назвою уйгури) у 626—630 роках, що були спільниками з китайським імператором Тайцзуном. 630 року Хілі був ув'язнений китайцями, а східну тюркську імперію поділено на протекторати.
Західний тюркський каганат (600—659)
Західний тюркський каганат мав свою столицю у Суябі (за 6 км на південний схід від сучасного киргизького міста ) й літню столицю — обидва над річкою Чу.
Західні тюркські хани Джегуй (Шекуї; 610—618) й його молодшого брата Токджабгу (Тун ябгу; 618—628) склали угоду з Візантійською імперією проти Персії. Це дало їм змогу поновити кордон по річці Вакш (Амудар'я), на Алтаї та у краї річки Тарим.
626 року Тун ябгу почав вторгнення на перське Закавказзя з силами хозарів й візантійського імператора Іраклія, що також відоме як . Були взяті Дербент, Кавказька Албанія та Тбілісі (разом з візантійцями 626 року). У квітні 630 року посланець Туна ябги на Закавказзі послав кінноту у похід на Вірменію, де хозарський генерал з 3000 вершниками знищив 10000 вершників посланих перським шахом . Вторгнення закінчилося вбивством кагана й війська відійшли з Закавказзя.
Етнічне ядро каганату продовжувало зосереджуватися у Семиріччі. У Заоксанні мешкали осілі іраномовні согдійці. Під час правління Ишбара кагана (634—639) роках провів реформу розділивши країну на 10 племінних провінцій — стріл. Після чого у візантійських джерелах західних турків почали називати Онок. Країна була розділена на два племінні спілки: (тулу; район Джунґарії) та (Захід Тянь-Шану) з межею по річці Чу мали по 5 «стріл» на чолі кожної стояв . Ці дві племінні спілки ворогували у 630—651 роках.
Китайський імператор Тайцзун був проголошений тюркським каганом. 657 року китайський генерал захопив східну частину каганату. 659 року китайський імператор оголосив увесь «шовковий шлях» своєю власністю, що включало ісконні західно-тюркські землі: Джунгарії, Сімеріччя.
Скориставшись внутрішньою боротьбою за владу у каганаті, булгари створили державу на північному Причорномор'ї та Стара Велика Булгарія (Παλαιά Μεγάλη Βουλγαρία, Palaiá Megálē Boulgaría, Стара Велика България) разом з сабірами; й хозари з заходу каганату. Булгари зорганізовані провідниками з племені Дуло (Дулу), а хозари — з тюркського племені Ашина. Булгари також відомі як болгари, белгари, балкари, бльгари, бургари, бугари, богари. Враховуючи генетичні дослідження, які показують подібність до їх сусідів з Балкану — румунів, албанців, греків, сербо-хорватів, все більше людей в Болгарії переосмислюють своє походження, знаходячи все більше зв'язків між склавенами/ слав'янами (слов'янами) та старими болгарами з тракійцями, первинним населенням Балкан та у Південно-Східній Європі. Підтвердженням цьому може бути збільшена кількість балканської (від Тесалії та Епіру 9000 років тому) хаплогрупи Y-ДНК E-v13 (E1b1b) серед чувашів (14 %) та казанських татар (10 %) на Волзі, де була Волзька Булгарія, проти 2,5 % у росіян, 6 % в українців, 14 % у румунів. Тесалійська хаплогрупа є основна у північній Греції (20,5 %), у болгар (23,5 %), на півдні Греції (27 %), у албанців (27,5 %) та у середньої Греції, тобто Тесалії (29,5 %).
Численні посттюркські держави (659—681)
Після підпорядкування Китаю тюркські керманичі почали носити китайські титули й воювали на стороні Китаю у його війнах. Тут існували численні племінні орди. На сході уйгури взяли гору над своїми давніми спільниками . На заході тургеші об'єднали племена спадшини онок.
Поновлення тюркського каганату (681—744)
Ільтеріш (каган у 682-694 роках) та його брат Капаган (каган у 694-716 роках) звільнилися від панування Китаю й поновили каганат. 681 року тюрки підняли повстання проти китайської династії Тан й до 705 року розширили свої володіння на південь до Самарканда де араби володіли Заоксанією.
У 712-713 роках Тюркський каганат мав битви з Омеядським халіфатом, з яких араби вийшли переможцями.
Столиця була у . Природа держави описується істориками як «сумісне підприємство племені Ашина, согдійців й великого числа китайських урядовців». Син Ільтеріша Білге (каган у 717-734 роках) був також сильним каганом. Саме про його справи описано у .
Уйгурський хан об'єднався з карлуками й й 744 року взяв столицю Отукан й обезголовив останнього тюркського кагана Озміша, чию голову било відіслано до китайського суду. За декілька років був створений Уйгурський каганат. Проте вони були повністю переможені 749 року китайським генералом .
Примітки
- В. Мельник. ЮРИДИЧЕСКАЯ ПРАВОСУБЪЕКТНОСТЬ ТЮРКСКОГО КАГАНАТА (552–568 ГГ.): ИРАНО-ВИЗАНТИЙСКИЙ АСПЕКТ // ЮРИДИЧНИЙ ВІСНИК. — Київ, 2020. — № 4 (18 декабря). — С. 139. — DOI:.
- Шаймердинова Н.Г. Время в понимании древних тюрков в текстах рунических памятников // Алтайские корни тюркской цивилизации: Материалы Международной научной конференции. — Барнаул : Издательство Алтайского госуниверситета, 2023. — С. 25.
- Генетичні дані з Eupedia. https://www.eupedia.com/europe/european_y-dna_haplogroups_by_region.shtml [Архівовано 29 серпня 2018 у Wayback Machine.]
Джерела та література
- О. В. Комар. Тюркський каганат [Архівовано 10 березня 2018 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 192. — .
- Гумилёв Л. Н.. Древние тюрки [Архівовано 1 грудня 2011 у Wayback Machine.]. — СПб.: СЗКЭО, Издательский Дом «Кристалл», 2003. — 576с. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tyurkskij kaganat 𐰃𐰓𐰃𐰆𐰴𐰽𐰔 𐰰𐰇𐰚 𐱅𐰇𐰼𐰰 Idi Oqsuz Kok Turuk 552 603 Prapor Mova i Starotyurkski movi Plosha 13 mln km Forma pravlinnya Kaganat Kagan Poperednik Nastupnik Zhuzhanskij kaganat Shidno tyurkskij kaganat Zahidnij tyurkskij kaganat Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Tyurkskij kaganat Tyurkskij kaganat tyurkska istorichna samonazva Vichnij El Tyurkskogo narodu st tyurk 𐰋𐰭𐰏𐰵 𐰃𐰠𐰃 Mengu El tyurkska derzhava sho bula konfederaciyeyu plemen imperiya Derzhava takozh nazivalasya Goktyurk nebesni tyurki Ce uzgodzhuyetsya z davnim altajskim kultom nebesnogo nadanogo pravlinnya sho potim buv perejnyatij kitajcyami PohodzhennyaZobrazhennya tyurkiv u mongolskij provinciyi Zavhan 6 8 storichchya Derzhava zasnovana Bumin hanom abo Tyumen kaganom pomer 552 roku z rodu tyurkiv ashiniv sho vzyali vladu nad Turkestanom j shovkovim shlyahom pislya zhuzhan yakih kitajci nazivali tatari tyurkska nazva avari Tyurkski hani pohodili z plemeni pivnichnih hunnu ashiniv aseni Ashini buli zoseredzheni u krayi richki Orhon u sogodnishnij centralnij Mongoliyi Za inshoyu teoriyeyu hani pohodili z hotanskih sakiv z krayu richki Tarim bo yihni pershi genealogichni zapisi zrobleni sogdijskoyu movoyu Tyurki ne buli chuzhoridnim elementom u derzhavi zhuzhan voni buli chastinoyu spilnoti sporidnenih narodiv tyurkskoyi movnoyi sim yi U zhuzhan ashini tyurki buli nosiyami zaliznoyi metalurgijnoyi tehnologiyi tomu voni zajmali privilejovane polozhennya yak slug zhuzhan Kulturni ta organizacijni risi tyurkiv buli sporidneni z hunnu derzhava yakih znikla 400 rokiv tomu Kitajski dzherela nazivayut tyurkiv nashadkami hunnu hocha kitajci usih hto meshkav na pivnochi nazivali hunnu Tyurki zalishalisya spoviduvachami tengrianstva hocha prijmali misioneriv nestorianskih hristiyan buddistiv j manihejstva Tyurki mali Orhonski tablici Utvorennya pershogo kaganatu 546 584 Pershij tyurkskij kaganat za najbilshogo poshirennya u 576 roci Bumin han Tyumen 542 roku rozbiv ujguriv j tyele sho planuvali povstati proti zhuzhan za sho jomu bula obicyana hanska dochka Ne otrimavshi obicyanogo Bumin uklav soyuz z pivnichnokitajskoyu derzhavoyu Zahidna Vej j 546 roku vistupiv proti zhuzhan sho buli yihnimi vorogami 552 roku Bumin rozbiv zhuzhanskogo hana Yujczyulyuj Anaguya Vin takozh pidkoriv yenisejskih kirgiziv j kidaniv u zahidnij Manchzhuriyi Bumin progolosiv sebe Il kaganom velikim carem cariv na davnij tyurkskij svyashennij gori u stolici hunnu u yakij tyurki mali svoyu stolicyu Ordu Balik 400 km na zahid vid Ulan Batora Vin buv viznanij za chinnogo hana Zahidnoyu Vej j odruzhenij z yihnoyu princesoyu Chanle Prote pomer za rik pislya inavguraciyi u 552 roci Tretij han drugij sin Bumina Mukan ob yednav zavojovani zemli j utvoriv imperiyu Zahidna ekspansiya zahidnih tyurkiv avarivPoyava tyurkiv u 560 ih rokah na pivdni Ukrayini Brat Bumina Istemi pomer 576 roku sho mav titul Zahodu spilno z perskimi Sasanidami peremig j znishiv bilih guniv sho buli spilnikami zhuzhan Cya peremoga zmicnila vladu tyurkiv nad shovkovim shlyahom j pidshtovhnula avariv do yihnogo vijskovogo prosuvannya u Ruskij step Same politika Istemi yaku prodovzhiv jogo sin Tardu privela tyurkiv do ekspansiyi u Shidnu Yevropu 576 roku tyurki perepravilisya cherez Kimerijskij Bospor u Krim 581 roku orda ovolodila Korsunem Hersones Tavrijskij j gulyala po stepah Krimu do 590 roku Tyurki j bili guni sho vzhe buli pid vasalitetom tyurkiv perejshli vzayemnij kordon z Persiyeyu po richci Vaksh Amudar ya j poshirili svoyu vladu na Baktriyu razom z Balhom yakimi volodili do kincya storichchya Persha persko tyurkska vijna u 588 589 zakinchilisya peremogoyu vijsk Sassanidiv pid kerivnictvom perskogo marzbana Bahrama Chubina Najpivdennishe tyurki z eftalitami dohodili do stin Gerata Persi povernuli kordon po richci Vakshu Na shodi Tyurkskij kaganat trimav soyuzni stosunki z korejskoyu imperiyeyu Koguro sho obijmala zemli na pivnochi korejskogo pivostrovu j pivdni Manchzhuriyi Stosunki vklyuchali dari vijskovu dopomogu j vilnu torgivlyu Vnutrishnya borotba mizh Zahodom j Shodom 584 603 Tyurkskij kaganat z podilom na zahidnih ta shidnih tyurkiv Yaskravim kolorom podani pleminni teritoriyi oboh tyurkskih pleminnih spilok Temnishimi tonami podani zalezhni vid nih plemena vidpovidno vid zahidnih i shidnih tyurkiv Po smerti 581 roku Taspar hana jogo bazhannya obrati kaganom sina Muhana Talop yena bulo vidkinuto tyurkskimi vishimi zborami nevdovzi buv obranij Ishbara Sformuvalisya prihilniki caryuvannya Talop yena j Ishbari U vnutrishnyu politiku Tyurkiyi partiyi pretendentiv na titul kagana vtyagali Kitaj dinastiyi Suj Sin zahidnotyurkskogo volodarya Istami Tardu sho stav yabgu Zahodu 575 roku vzhe pislya smerti batka ogolosiv sebe nezalezhnim volodarem a za podiyami borotbi za vladu u Otukani vin sam ogolosiv sebe tyurkskim kaganom j pishov z vijskom zahodu na shid na stolicyu Kagan shodu Ishbara za pidmogoyu zvernuvsya do kitajskogo imperatora Yan Na te Tardu atakuvav kitajsku stolicyu Chan an priblizno 600 roku Kitajci vdalisya do pidburennya vasala zahidnih tyurkiv tyele na povstannya Do povstanciv priyednalisya ujguri ta sir tardushi 603 roku Tardu buv jmovirno vbitij Shidnij tyurkskij kaganat 600 630 Dokladnishe Shidno tyurkskij kaganat Shidnij i Zahidnij tyurkski kaganati na 600 rik Shidnij kaganat prodovzhuvav imenuvatisya Koktyurk j mav svoyu stolicyu u Ordu Balik hunskij Otukan prote ne poshiryuvav svoyu vladu na zahidnih tyurkiv j buv pid vplivom Kitayu dinastij Suj do 618 roku i Tan pislya 618 roku Tyurkski hani Shibi 609 619 i Il 620 630 vidkinuli vpliv Kitayu ta atakuvali u jogo najvrazlivishij moment chas pislya perehodu vladi vid dinastiyi Suj do dinastiyi Tan u 618 roci Hili buv peremozhenij povstalim narodom vasalom tyele u kitajskih dzherelah pid nazvoyu ujguri u 626 630 rokah sho buli spilnikami z kitajskim imperatorom Tajczunom 630 roku Hili buv uv yaznenij kitajcyami a shidnu tyurksku imperiyu podileno na protektorati Zahidnij tyurkskij kaganat 600 659 Dokladnishe Zahidnij tyurkskij kaganat Zahidnij tyurkskij kaganat pidpisi kazahskoyu movoyu Zahidnij tyurkskij kaganat mav svoyu stolicyu u Suyabi za 6 km na pivdennij shid vid suchasnogo kirgizkogo mista j litnyu stolicyu obidva nad richkoyu Chu Zahidni tyurkski hani Dzheguj Shekuyi 610 618 j jogo molodshogo brata Tokdzhabgu Tun yabgu 618 628 sklali ugodu z Vizantijskoyu imperiyeyu proti Persiyi Ce dalo yim zmogu ponoviti kordon po richci Vaksh Amudar ya na Altayi ta u krayi richki Tarim 626 roku Tun yabgu pochav vtorgnennya na perske Zakavkazzya z silami hozariv j vizantijskogo imperatora Irakliya sho takozh vidome yak Buli vzyati Derbent Kavkazka Albaniya ta Tbilisi razom z vizantijcyami 626 roku U kvitni 630 roku poslanec Tuna yabgi na Zakavkazzi poslav kinnotu u pohid na Virmeniyu de hozarskij general z 3000 vershnikami znishiv 10000 vershnikiv poslanih perskim shahom Vtorgnennya zakinchilosya vbivstvom kagana j vijska vidijshli z Zakavkazzya Etnichne yadro kaganatu prodovzhuvalo zoseredzhuvatisya u Semirichchi U Zaoksanni meshkali osili iranomovni sogdijci Pid chas pravlinnya Ishbara kagana 634 639 rokah proviv reformu rozdilivshi krayinu na 10 pleminnih provincij stril Pislya chogo u vizantijskih dzherelah zahidnih turkiv pochali nazivati Onok Krayina bula rozdilena na dva pleminni spilki tulu rajon Dzhungariyi ta Zahid Tyan Shanu z mezheyu po richci Chu mali po 5 stril na choli kozhnoyi stoyav Ci dvi pleminni spilki voroguvali u 630 651 rokah Kitajskij imperator Tajczun buv progoloshenij tyurkskim kaganom 657 roku kitajskij general zahopiv shidnu chastinu kaganatu 659 roku kitajskij imperator ogolosiv uves shovkovij shlyah svoyeyu vlasnistyu sho vklyuchalo iskonni zahidno tyurkski zemli Dzhungariyi Simerichchya Skoristavshis vnutrishnoyu borotboyu za vladu u kaganati bulgari stvorili derzhavu na pivnichnomu Prichornomor yi ta Stara Velika Bulgariya Palaia Megalh Boylgaria Palaia Megale Boulgaria Stara Velika Blgariya razom z sabirami j hozari z zahodu kaganatu Bulgari zorganizovani providnikami z plemeni Dulo Dulu a hozari z tyurkskogo plemeni Ashina Bulgari takozh vidomi yak bolgari belgari balkari blgari burgari bugari bogari Vrahovuyuchi genetichni doslidzhennya yaki pokazuyut podibnist do yih susidiv z Balkanu rumuniv albanciv grekiv serbo horvativ vse bilshe lyudej v Bolgariyi pereosmislyuyut svoye pohodzhennya znahodyachi vse bilshe zv yazkiv mizh sklavenami slav yanami slov yanami ta starimi bolgarami z trakijcyami pervinnim naselennyam Balkan ta u Pivdenno Shidnij Yevropi Pidtverdzhennyam comu mozhe buti zbilshena kilkist balkanskoyi vid Tesaliyi ta Epiru 9000 rokiv tomu haplogrupi Y DNK E v13 E1b1b sered chuvashiv 14 ta kazanskih tatar 10 na Volzi de bula Volzka Bulgariya proti 2 5 u rosiyan 6 v ukrayinciv 14 u rumuniv Tesalijska haplogrupa ye osnovna u pivnichnij Greciyi 20 5 u bolgar 23 5 na pivdni Greciyi 27 u albanciv 27 5 ta u serednoyi Greciyi tobto Tesaliyi 29 5 Chislenni posttyurkski derzhavi 659 681 Pislya pidporyadkuvannya Kitayu tyurkski kermanichi pochali nositi kitajski tituli j voyuvali na storoni Kitayu u jogo vijnah Tut isnuvali chislenni pleminni ordi Na shodi ujguri vzyali goru nad svoyimi davnimi spilnikami Na zahodi turgeshi ob yednali plemena spadshini onok Ponovlennya tyurkskogo kaganatu 681 744 Dokladnishe Drugij shidnij tyurkskij kaganat Tyurkskij kaganat j navkolishni derzhavi na 700 rik Ilterish kagan u 682 694 rokah ta jogo brat Kapagan kagan u 694 716 rokah zvilnilisya vid panuvannya Kitayu j ponovili kaganat 681 roku tyurki pidnyali povstannya proti kitajskoyi dinastiyi Tan j do 705 roku rozshirili svoyi volodinnya na pivden do Samarkanda de arabi volodili Zaoksaniyeyu U 712 713 rokah Tyurkskij kaganat mav bitvi z Omeyadskim halifatom z yakih arabi vijshli peremozhcyami Stolicya bula u Priroda derzhavi opisuyetsya istorikami yak sumisne pidpriyemstvo plemeni Ashina sogdijciv j velikogo chisla kitajskih uryadovciv Sin Ilterisha Bilge kagan u 717 734 rokah buv takozh silnim kaganom Same pro jogo spravi opisano u Ujgurskij han ob yednavsya z karlukami j j 744 roku vzyav stolicyu Otukan j obezgoloviv ostannogo tyurkskogo kagana Ozmisha chiyu golovu bilo vidislano do kitajskogo sudu Za dekilka rokiv buv stvorenij Ujgurskij kaganat Prote voni buli povnistyu peremozheni 749 roku kitajskim generalom PrimitkiV Melnik YuRIDIChESKAYa PRAVOSUBEKTNOST TYuRKSKOGO KAGANATA 552 568 GG IRANO VIZANTIJSKIJ ASPEKT YuRIDIChNIJ VISNIK Kiyiv 2020 4 18 dekabrya S 139 DOI https doi org 10 32837 yuv v0i4 1983 Shajmerdinova N G Vremya v ponimanii drevnih tyurkov v tekstah runicheskih pamyatnikov Altajskie korni tyurkskoj civilizacii Materialy Mezhdunarodnoj nauchnoj konferencii Barnaul Izdatelstvo Altajskogo gosuniversiteta 2023 S 25 Genetichni dani z Eupedia https www eupedia com europe european y dna haplogroups by region shtml Arhivovano 29 serpnya 2018 u Wayback Machine Dzherela ta literaturaO V Komar Tyurkskij kaganat Arhivovano 10 bereznya 2018 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 192 ISBN 978 966 00 1359 9 Gumilyov L N Drevnie tyurki Arhivovano 1 grudnya 2011 u Wayback Machine SPb SZKEO Izdatelskij Dom Kristall 2003 576s ros