Бага-Ишбара-каган (ст.-тюрк. 𐰃𐱁𐰉𐰺𐰀𐰴𐰍𐰣 д/н—587) — 6-й великий каган Тюркського каганату в 581—587 роках. Відомий в китайських джерелах як Шиболо (Шаболіо)-хан.
Бага-Ишбара-каган 𐰃𐱁𐰉𐰺𐰀𐰴𐰍𐰣 | ||
| ||
---|---|---|
581 — 587 | ||
Попередник: | Амрак | |
Спадкоємець: | Бага-каган | |
Народження: | 540 | |
Смерть: | 587 Тюркський каганат | |
Країна: | Династія Північна Чжоу[1] | |
Релігія: | тенгріанство | |
Рід: | Ашина | |
Батько: | Кара Іссик-хан | |
Шлюб: | d[2][1] | |
Діти: | 4 сина |
Життєпис
Походив з династії Ашина. Син великого кагана Кара Іссик-хана. При народженні отримав ім'я Шету (у китайців відомий як Нієту або Нівар). За часів Мукан-кагана уславився як завзятий та відважний вояк.
У 572 році новий великий каган Таспар призначив Шету каганом Сходу (арфу-каганом) та ябгу-каганом (молодшим співволодарем). Втім 573 року позбавив Шету титулу ябгу-кагана. У походах проти північних племен та держави Північна Чжоу виявив військові здібності.
У 581 році після смерті Таспар-кагана сприяв сходженню на трон його син Амрака. Втім невдовзі той зрікся влади, яку передав Шету. Останній прийняв ім'я Бага-Ишбара-каган. Спочатку призначив Амрака каганом в на річці Туул. Його суперникові Талоп'єну надав титул апа-кагана, відправивши до Або.
В цей час військовик Ян Цзянь повалив династію Північна Чжоу, оголосивши себе імператором Суй. Натомість Гао Баоїн, губернатор Інчжоу, здав тюркам фортецю Ліньюйчжен. 582 року каган з 400 тис. вояків атакував китайські землі, пограбувавши області Увей, Тяньшуй, Аньдін, Цзіньчен, Шанцзюнь, Хунхуа і Яньань. Поступово війна перетворилася на тривале протистояння. 583 року армія на чолі із Апа-каганом зазнала поразки. Бага-Ишбара-каган запідозрив того у змові з китайцями.
У лютому-березні 584 року каган напав на ставку Апа-кагана і винищив його рід. Талоп'єн втік до тардуш-кагана Кара-Чурин-Тюрка (володаря Заходу). Тут були зібрані значні війська (за різними відомостями до 100 тис. воїнів). За цих умов великий каган уклав мирний договір з імперією Суй. Боротьба з Талоп'єном Апа-каганом тривала до 587 року. За цей час Бага-Ишбара-каган замирився з Кара-Чурин-Тюрком. Останній 587 року біля Бухари завдав поразки військам Апа-кагана, який потрапив у полон та був страчений. Того ж року помер великий каган. Трон успадкував його брат Бага-каган.
Джерела
- The Turks / editors, Hasan Celal Güzel, C. Cem Oğuz, Osman Karatay. Other author Güzel, Hasan Celâl. Oğuz, Cem. Karatay, Osman, 1971- Ocak, Murat. Imprint Ankara: Yeni Türkiye, 2002.
- Ганиев Р. Т. Шэту каган и внутриполитическая бортьба в Восточно-тюркском каганате (582—587) // Проблемы востоковедения. — 2017. — № 2(76) — С. 21—24.
- China Biographical Database
- https://digital.library.mcgill.ca/mingqing/search/details-poet.php?poetID=2038&showbio=&showanth=&showshihuaon=&language=eng
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Baga Ishbara kagan st tyurk 𐰃𐱁𐰉𐰺𐰀𐰴𐰍𐰣 d n 587 6 j velikij kagan Tyurkskogo kaganatu v 581 587 rokah Vidomij v kitajskih dzherelah yak Shibolo Shabolio han Baga Ishbara kagan 𐰃𐱁𐰉𐰺𐰀𐰴𐰍𐰣 kagan Tyurkskogo kaganatu 581 587 Poperednik Amrak Spadkoyemec Baga kagan Narodzhennya 540Smert 587 Tyurkskij kaganatKrayina Dinastiya Pivnichna Chzhou 1 Religiya tengrianstvoRid AshinaBatko Kara Issik hanShlyub d 2 1 Diti 4 sinaZhittyepisPohodiv z dinastiyi Ashina Sin velikogo kagana Kara Issik hana Pri narodzhenni otrimav im ya Shetu u kitajciv vidomij yak Niyetu abo Nivar Za chasiv Mukan kagana uslavivsya yak zavzyatij ta vidvazhnij voyak U 572 roci novij velikij kagan Taspar priznachiv Shetu kaganom Shodu arfu kaganom ta yabgu kaganom molodshim spivvolodarem Vtim 573 roku pozbaviv Shetu titulu yabgu kagana U pohodah proti pivnichnih plemen ta derzhavi Pivnichna Chzhou viyaviv vijskovi zdibnosti U 581 roci pislya smerti Taspar kagana spriyav shodzhennyu na tron jogo sin Amraka Vtim nevdovzi toj zriksya vladi yaku peredav Shetu Ostannij prijnyav im ya Baga Ishbara kagan Spochatku priznachiv Amraka kaganom v na richci Tuul Jogo supernikovi Talop yenu nadav titul apa kagana vidpravivshi do Abo V cej chas vijskovik Yan Czyan povaliv dinastiyu Pivnichna Chzhou ogolosivshi sebe imperatorom Suj Natomist Gao Baoyin gubernator Inchzhou zdav tyurkam fortecyu Linyujchzhen 582 roku kagan z 400 tis voyakiv atakuvav kitajski zemli pograbuvavshi oblasti Uvej Tyanshuj Andin Czinchen Shanczyun Hunhua i Yanan Postupovo vijna peretvorilasya na trivale protistoyannya 583 roku armiya na choli iz Apa kaganom zaznala porazki Baga Ishbara kagan zapidozriv togo u zmovi z kitajcyami U lyutomu berezni 584 roku kagan napav na stavku Apa kagana i vinishiv jogo rid Talop yen vtik do tardush kagana Kara Churin Tyurka volodarya Zahodu Tut buli zibrani znachni vijska za riznimi vidomostyami do 100 tis voyiniv Za cih umov velikij kagan uklav mirnij dogovir z imperiyeyu Suj Borotba z Talop yenom Apa kaganom trivala do 587 roku Za cej chas Baga Ishbara kagan zamirivsya z Kara Churin Tyurkom Ostannij 587 roku bilya Buhari zavdav porazki vijskam Apa kagana yakij potrapiv u polon ta buv strachenij Togo zh roku pomer velikij kagan Tron uspadkuvav jogo brat Baga kagan DzherelaThe Turks editors Hasan Celal Guzel C Cem Oguz Osman Karatay Other author Guzel Hasan Celal Oguz Cem Karatay Osman 1971 Ocak Murat Imprint Ankara Yeni Turkiye 2002 ISBN 975 6782 55 2 Ganiev R T Shetu kagan i vnutripoliticheskaya bortba v Vostochno tyurkskom kaganate 582 587 Problemy vostokovedeniya 2017 2 76 S 21 24 China Biographical Database d Track Q13407958 https digital library mcgill ca mingqing search details poet php poetID 2038 amp showbio amp showanth amp showshihuaon amp language eng