Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Таспар (Татпар)-каган (давньотюрк.: 
, кит. 佗缽可汗/佗钵可汗) — 4-й великий каган Тюркського каганату в 572—581 роках. Відомий також як Тобо-хан.
| Таспар-каган | ||
| ||
|---|---|---|
| 572 — 581 | ||
| Попередник: | Мукан-каган | |
| Спадкоємець: | Амрак | |
| Народження: | 5 століття | |
| Смерть: | 581 Тюркський каганат | |
| Релігія: | тенгріанство буддизм | |
| Рід: | Ашина | |
| Батько: | Бумин-каган | |
| Шлюб: | d[1] | |
| Діти: | 1 син і 1 донька | |
Життєпис
Походив з династії Ашина. Третій син Бумин-кагана. Після смерті брата Мукан-кагана 572 року став новим володарем Тюркського каганату.
Залишив арфу-каганом (правителем Сходу) свого небожа Шету, якого призначив ягбу-каганом (співволодарем). Втім вже 573 року змінив на посаді ябгу-кагана на брата Маган-тегіна.
Водночас продовжував дипломатичні відносини з китайськими державами Північна Чжоу і Північна Ці. Невдовзі стосунки з першою погіршилися через переслідування чжоуським імператором У-ді буддизму, який 574 року прийняв Таспар-каган. Він надав прихисток буддистам на чолі з індійським ченцем Чинагуптою. У-ді, не бажаючи конфлікту, погодився надсилати 100 тис. сувоїв шовку для тюрків. 576 року з початком війни між північною Чжоу і Північною Ці до Таспар-кагана звернувся володар останньої Хоу Чжу по допомогу, втім не отримав її. Наслідком цього було підкорення 577 року Північної Ці армією Північної Чжоу.
577 року прийняв Ґао Шаої (高紹義), князя Фан'ян, — останнього представника династії Північна Ці, якого вирішив підтримати в боротьбі за повернення трону. 578 року армія каганату завдала поразки війську Північної Чжоу в префектурі Ючжоу. Невдовзі після цього помер чжоуський імператор У-ді. Це дало можливість тюркському війську сплюндрувати значні області Північної Чжоу. 579 року почав перемовини з новим чжоуським імператором Сюань-ді, але відкинув вимогу видати Ґао Шаої. У відповідь каган наказав сплюндрувати префектуру Бінчжоу.
Втім зрештою 580 року Таспар-каган видав князя Ґао Шаої. Натомість оженився на небозі імператора. Але вже 581 року каган помер від хвороб. Наслідком стала боротьба за трон між сином останнього Амраком і Талоп'єном (сином Мука-кагана).
Джерела
- Gary Seaman, Daniel Marksm, Rulers from the steppe: state formation on the Eurasian periphery, Ethnographics Press, Center for Visual Anthropology, University of Southern California, 1991, , p. 97, 100.
- Ahmet., Taşağil (1995—2004). Gök-Türkler. Atatürk Kültür, Dil, ve Tarih Yüksek Kurumu (Turkey). Ankara: Türk Tarih Kurumu Basımevi.
- Biographical Dictionary of Chinese Women: Antiquity through Sui, 1600 B.C.E.–618 C.E / за ред. Lily Xiao Hong Lee — Routledge, 2007. —
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Taspar Tatpar kagan davnotyurk kit 佗缽可汗 佗钵可汗 4 j velikij kagan Tyurkskogo kaganatu v 572 581 rokah Vidomij takozh yak Tobo han Taspar kagan kagan Tyurkskogo kaganatu 572 581 Poperednik Mukan kagan Spadkoyemec Amrak Narodzhennya 5 stolittyaSmert 581 Tyurkskij kaganatReligiya tengrianstvo buddizmRid AshinaBatko Bumin kaganShlyub d 1 Diti 1 sin i 1 donkaZhittyepisPohodiv z dinastiyi Ashina Tretij sin Bumin kagana Pislya smerti brata Mukan kagana 572 roku stav novim volodarem Tyurkskogo kaganatu Zalishiv arfu kaganom pravitelem Shodu svogo nebozha Shetu yakogo priznachiv yagbu kaganom spivvolodarem Vtim vzhe 573 roku zminiv na posadi yabgu kagana na brata Magan tegina Vodnochas prodovzhuvav diplomatichni vidnosini z kitajskimi derzhavami Pivnichna Chzhou i Pivnichna Ci Nevdovzi stosunki z pershoyu pogirshilisya cherez peresliduvannya chzhouskim imperatorom U di buddizmu yakij 574 roku prijnyav Taspar kagan Vin nadav prihistok buddistam na choli z indijskim chencem Chinaguptoyu U di ne bazhayuchi konfliktu pogodivsya nadsilati 100 tis suvoyiv shovku dlya tyurkiv 576 roku z pochatkom vijni mizh pivnichnoyu Chzhou i Pivnichnoyu Ci do Taspar kagana zvernuvsya volodar ostannoyi Hou Chzhu po dopomogu vtim ne otrimav yiyi Naslidkom cogo bulo pidkorennya 577 roku Pivnichnoyi Ci armiyeyu Pivnichnoyi Chzhou 577 roku prijnyav Gao Shaoyi 高紹義 knyazya Fan yan ostannogo predstavnika dinastiyi Pivnichna Ci yakogo virishiv pidtrimati v borotbi za povernennya tronu 578 roku armiya kaganatu zavdala porazki vijsku Pivnichnoyi Chzhou v prefekturi Yuchzhou Nevdovzi pislya cogo pomer chzhouskij imperator U di Ce dalo mozhlivist tyurkskomu vijsku splyundruvati znachni oblasti Pivnichnoyi Chzhou 579 roku pochav peremovini z novim chzhouskim imperatorom Syuan di ale vidkinuv vimogu vidati Gao Shaoyi U vidpovid kagan nakazav splyundruvati prefekturu Binchzhou Vtim zreshtoyu 580 roku Taspar kagan vidav knyazya Gao Shaoyi Natomist ozhenivsya na nebozi imperatora Ale vzhe 581 roku kagan pomer vid hvorob Naslidkom stala borotba za tron mizh sinom ostannogo Amrakom i Talop yenom sinom Muka kagana DzherelaGary Seaman Daniel Marksm Rulers from the steppe state formation on the Eurasian periphery Ethnographics Press Center for Visual Anthropology University of Southern California 1991 ISBN 978 1 878986 01 6 p 97 100 Ahmet Tasagil 1995 2004 Gok Turkler Ataturk Kultur Dil ve Tarih Yuksek Kurumu Turkey Ankara Turk Tarih Kurumu Basimevi ISBN 975161113X Biographical Dictionary of Chinese Women Antiquity through Sui 1600 B C E 618 C E za red Lily Xiao Hong Lee Routledge 2007 ISBN 978 0 76 561750 7 d Track Q117826238d Track Q123227214d Track Q1508259