Бумин-каган (давньотюрк.: ) — засновник Тюркського каганату. Вождь племені Ашина.
Бумин-каган Бұмын | ||
| ||
---|---|---|
542 — 552 | ||
Попередник: | ||
Спадкоємець: | Кара Іссик каган | |
| ||
552 — 552 | ||
Попередник: | Посада започаткована | |
Спадкоємець: | Кара Іссик каган | |
Народження: | 490 | |
Смерть: | 552 Тюркський каганат | |
Релігія: | тенгріанство | |
Рід: | Ашина | |
Батько: | ||
Діти: | Кара Іссик каган | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Плем'я Ашина
Під час Великого переселення народів частина гунів залишилася на передгір'ях Алтаю. Вони залишилися жити тут під керуванням вождя Ашина, але незабаром потрапили під владу могутньої держави — Жужанського каганату і були змушені платити їм данину залізом.
Правління Бумин
У 542 році Бумин-каган став вождем племені Ашина. З 545 року правитель китайської імперії Вей Тай-Цу шукав собі союзника в боротьбі з жужанами, направив до Бумина посла з багатими подарунками — согдійця Ань-Нопеньтона. Бумин-каган зустрів китайського посла з пошаною і проводив з союзницькими намірами. Цей рік зберігся в історії як рік офіційного визнання на міжнародному рівні тюркського племінного союзу.
Перш за все Бумин-каган вирішив об'єднати споріднені племена. Серед них найбільш близьким було плем'я тілі (телеутів), що теж платило данину жужанам. Але вождь племені тілі не захотів підкорятися Бумину. Щоб позбутися від гніту жужанів, він вирішив виступити самостійно, але Бумин, зрозумівши наміри вождя тілі, розташувався зі своїм військом в ущелині Алтайських гір. Тоді тілі вирішили підкоритися владі Бумину. Так в 546 плем'я тєле (за китайськими джерелами 50 000 юрт) увійшло до складу майбутньої держави тюрків.
Об'єднання двох споріднених племен не обіцяло нічого доброго жужанскому кагану Анагену, але боячись об'єднання тюрків з китайцями, він уже не міг діяти відкрито. Тепер уже сам Бумин-каган вирішив зустрітися з Анагеном на полі битви, щоб домогтися повної свободи тюрків. З цією метою він відправив жужанському кагану послання з вимогою видати жужанську принцесу заміж за нього. Це послання розлютило Анагена і він спорядив військо для повного підкорення тюрків. Цього і добивався Бумин. Вступивши в союз з Імперією Вей, у 551 році він одружується на китайській принцесі Чанлі, а в 552 році на чолі великого війська вийшов у похід проти жужанів і розбив їх. Не витримавши ганьби, Анаген покінчів життя самогубством. Так була створена нова могутня імперія — Тюркський каганат.
Бумин-каган, який домігся незалежності для свого народу, недовго прожив після цієї великої перемоги. Він прийняв титул Ільхан («правитель народів»), проте наприкінці 552 року помер. Трон обійняв його старший син Кара Іссик каган, який правив лише один рік. У 553 році каганом став молодший брат Кара Іссика Мукан.
Бумин-каган у тюркських джерелах
Наш предок Бумин-каган чотири кути (світу) пригнобив, повалив, переміг, розчавив. Потім, коли цього хана не стало, народ (наш) загинув, (розсіявся і розбігся).
Оригінальний текст (ст.-тюрк.)
Примітки
- Гумилёв Л. Н. Древние тюрки. — СПб., 2002. — С. 113—115.
- Фёдоров-Давыдов Г. А. Общественный строй Золотой Орды. — М., 1973. — С. 44—45.
Література
(рос.)
- С. Е. Малов Памятники древнетюркской письменности Монголии и Киргизии — Издательсво академии наук СССР, 1959. — 2000 экз.
- Гумилёв Л. Н. Древние тюрки.
- Бичурин Н. Я. Собрание сведений.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bumin kagan davnotyurk zasnovnik Tyurkskogo kaganatu Vozhd plemeni Ashina Bumin kagan Bumyn kagan plemeni Ashin 542 552 Poperednik Spadkoyemec Kara Issik kagan tyurkskij kagan 552 552 Poperednik Posada zapochatkovana Spadkoyemec Kara Issik kagan Narodzhennya 490Smert 552 0552 Tyurkskij kaganatReligiya tengrianstvoRid AshinaBatko Diti Kara Issik kagan Mediafajli b u VikishovishiPlem ya AshinaPid chas Velikogo pereselennya narodiv chastina guniv zalishilasya na peredgir yah Altayu Voni zalishilisya zhiti tut pid keruvannyam vozhdya Ashina ale nezabarom potrapili pid vladu mogutnoyi derzhavi Zhuzhanskogo kaganatu i buli zmusheni platiti yim daninu zalizom Pravlinnya BuminU 542 roci Bumin kagan stav vozhdem plemeni Ashina Z 545 roku pravitel kitajskoyi imperiyi Vej Taj Cu shukav sobi soyuznika v borotbi z zhuzhanami napraviv do Bumina posla z bagatimi podarunkami sogdijcya An Nopentona Bumin kagan zustriv kitajskogo posla z poshanoyu i provodiv z soyuznickimi namirami Cej rik zberigsya v istoriyi yak rik oficijnogo viznannya na mizhnarodnomu rivni tyurkskogo pleminnogo soyuzu Persh za vse Bumin kagan virishiv ob yednati sporidneni plemena Sered nih najbilsh blizkim bulo plem ya tili teleutiv sho tezh platilo daninu zhuzhanam Ale vozhd plemeni tili ne zahotiv pidkoryatisya Buminu Shob pozbutisya vid gnitu zhuzhaniv vin virishiv vistupiti samostijno ale Bumin zrozumivshi namiri vozhdya tili roztashuvavsya zi svoyim vijskom v ushelini Altajskih gir Todi tili virishili pidkoritisya vladi Buminu Tak v 546 plem ya tyele za kitajskimi dzherelami 50 000 yurt uvijshlo do skladu majbutnoyi derzhavi tyurkiv Ob yednannya dvoh sporidnenih plemen ne obicyalo nichogo dobrogo zhuzhanskomu kaganu Anagenu ale boyachis ob yednannya tyurkiv z kitajcyami vin uzhe ne mig diyati vidkrito Teper uzhe sam Bumin kagan virishiv zustritisya z Anagenom na poli bitvi shob domogtisya povnoyi svobodi tyurkiv Z ciyeyu metoyu vin vidpraviv zhuzhanskomu kaganu poslannya z vimogoyu vidati zhuzhansku princesu zamizh za nogo Ce poslannya rozlyutilo Anagena i vin sporyadiv vijsko dlya povnogo pidkorennya tyurkiv Cogo i dobivavsya Bumin Vstupivshi v soyuz z Imperiyeyu Vej u 551 roci vin odruzhuyetsya na kitajskij princesi Chanli a v 552 roci na choli velikogo vijska vijshov u pohid proti zhuzhaniv i rozbiv yih Ne vitrimavshi ganbi Anagen pokinchiv zhittya samogubstvom Tak bula stvorena nova mogutnya imperiya Tyurkskij kaganat Bumin kagan yakij domigsya nezalezhnosti dlya svogo narodu nedovgo prozhiv pislya ciyeyi velikoyi peremogi Vin prijnyav titul Ilhan pravitel narodiv prote naprikinci 552 roku pomer Tron obijnyav jogo starshij sin Kara Issik kagan yakij praviv lishe odin rik U 553 roci kaganom stav molodshij brat Kara Issika Mukan Bumin kagan u tyurkskih dzherelahNash predok Bumin kagan chotiri kuti svitu prignobiv povaliv peremig rozchaviv Potim koli cogo hana ne stalo narod nash zaginuv rozsiyavsya i rozbigsya Originalnij tekst st tyurk PrimitkiGumilyov L N Drevnie tyurki SPb 2002 S 113 115 Fyodorov Davydov G A Obshestvennyj stroj Zolotoj Ordy M 1973 S 44 45 Literatura ros S E Malov Pamyatniki drevnetyurkskoj pismennosti Mongolii i Kirgizii Izdatelsvo akademii nauk SSSR 1959 2000 ekz Gumilyov L N Drevnie tyurki Bichurin N Ya Sobranie svedenij