Тюргеський каганат — тюркська держава що простягалася від [ru] (Ташкента) до Турфана і [ru]. Семиріччя, басейни річок Ілі, Чу і Талас. Столиця каганату — місто Суяб, мала ставка — .
Тюргеський каганат | |
Дата створення / заснування | 704 |
---|---|
Столиця | Суяб |
Мова комунікації | старотюркські мови |
Час/дата припинення існування | 766 |
Незалежна держава виникла в 699 році після занепаду Західно-Тюркського каганату. Тургеський каганат проіснував до 766 року, коли карлуки перемогли їх.
Тюргеші входили до племінного союзу [ru] і в свою чергу мали поділ на кара- і сари-тюргешів. Їх вождь Ушлік скинув китайського губернатора і направив до Китаю посольство з вимогою визнати його каганом.
Східні тюрки також змушені були визнати існування нової держави. На початку VIII ст. каган Ушлік переносить свою ставку у місто Суяб і ділить всю територію каганату на 20 областей — [ru]. У кожній області налічувалося до 7 тис. вояків.
Історія
Перші тюргеські кагани
В 705 році впритул до південних кордонів тюргешів підійшли арабські війська, які воювали з Согдійськими державами. Ушлік (Уч-Еліг) укладає союз з Китаєм і Согдом і двічі розбиває арабів під [ru] і Бухарою. Тільки розбіжності між тюргешами і согдійцями дозволили арабам відступити і уникнути повного розгрому. Син Ушліка Соге каган вигнав арабів з Середньої Азії і став фактично гегемоном у цьому регіоні. Проте цей успіх виявився недовгим.
В 708 році у Тюргеському каганаті почалася міжусобна війна між каганом і його васалом Кулі-Чурі. Крім того, рідний брат Соге, Чжен перейшов на бік Східно-Тюркського кагана і звернувся до нього за допомогою у боротьбі за престол. Східно-Тюркські війська виступили у похід і в 710 році на річці Болочу тюргеське військо було розбите. Соге почав збирати нові війська, але знову зазнав поразки і потрапив у полон, а каганом став Чжен.
Сулук (Сулу) Великий
Поразка тюргешів дозволило арабам відновити наступ на Середню Азію і в 711 році взяти Самарканд. В 713 році араби захопили Ходжент, Фергану і спробували заволодіти Ташкентом, а в 715 році проникнути у Східний Туркестан. Проте арабська експансія знову була зупинена тюргешами, які в тому ж 715 році очистили від загарбників Фергани, а вже в 717 році талановитий каган Сулук зумів відновити колишню міць каганату.
Араби намагалися домогтися союзу з тюргешами шляхом пропаганди ісламу, проте ці спроби не мали успіху, і Сулук залишився союзником согдийців. В 724 році тюркеші підтримали повстання у Согді і почали вести там партизанську війну проти арабів. Навесні 731, тюргеші і согдіанці звільнили Самарканд. У жовтні 731 року тюргеші змусили арабів залишити Балх, де знаходилася ставка їх військового командування. Чисельність військ тюргешів у цей період становила 30 тисяч осіб. Головну роль у військових успіхах західних тюрків зіграв полководницький талант Сулу і його особистий престиж. Проте в 737, мир з Китаєм був порушений, і Сулуку довелося вести війну на два фронти. Крім того, спалахнула ворожнеча між кара і сари-тюргешами.
Згідно китайському літопису, «у пізні роки він [Сулук] відчув убогість — почав награбоване малу-помалу утримувати без розділу. Тоді і підлеглі почали відділятися від нього. Він застудився та й ще одна рука оніміла, і він не міг займатися справами». Це призвело до посилення впливу на державні справи його найближчого оточення. У підсумку в 738 році Сулу був убитий своїми соратниками — вождь сари-тюргешів Бага-Тархан вбив Сулука і намагався захопити владу. Під його прапором зібралися правителі Фергани і Ташкента, крім того, підтримку обіцяли і китайці. У битві на р. Шу кара-тюргеші були розбиті, а столиця каганату, місто Талас, зруйновано. В 740 році був убитий і Бага-Тархан, а головою кара-тюргешів став Іль-Ідміш-Кутлуг-Більге.
Деякі тюргеські кагани карбували свої монети з Согдійськими написами.
Розпад каганату
Користуючись міжусобицями тюргешів, арабам вдалося завершити завоювання Согду, придушити опір Самарканду, Ташкенту і Отрару і до 738, встановити твердий кордон з тюргешами. Відновили наступ і китайці, які в 748 році зруйнували місто Суяб. Дві армії, арабська і китайська, зустрілися в 751 році біля річки Талас. Запекла битва тривала п'ять днів і закінчилася перемогою арабів. Китайці були вигнані з Семиріччя, але й араби були змушені відступити через постійні повстання у підкореному Согді.
Сулук був убитий його родичем Бага-тарханом. Коли Сулук був убитий, кара- та сари- тюргеші розпочали громадянську війну. Бага-тархан що був з сари-тюргешів переміг свого суперника Тумоче з кара-тюргешів. В 740 р. Бага-тархан став васалом династії Тан, але повстав, по вбивству маріонетки, який надійслав Танський суд у 742 році. Потім він був розбитий і страчений військами династії Тан в 744 році. Останній правитель тюргешів оголосив себе васалом Уйгурського каганату. В 766 році карлуки завоювали Жетису і Тургеський каганат припинив існування.
Тюргеські кагани
- Ушлік (704—706)
- Соге (706 - 711)
- Чжену (711—716)
- Сулук-чор (716—738)
- Кут-чор (738—739)
- Кюль-чор (739–744)
- Іль-Етміш Кутлук-Більге (744–749)
- Їбо-Кутлук-Більге (749—751)
- Тенгрі-Елміш (753—756)
- Ата-Бойла (759—766)
Примітки
- Методические рекомендации по подготовке школьников к ЕНТ по истории Казахстана / Локотинова О. С. Гребенюк Ю. П. — Алматы: «Институт повышение квалификации и переподготовки кадров системы образования», 2005. — С. 27-28. — 100 с.
- Методические рекомендации по подготовке школьников к ЕНТ по истории Казахстана / Локотинова О. С. Гребенюк Ю. П. — Алматы: «Институт повышение квалификации и переподготовки кадров системы образования», 2007. — С. 15. — 70 с.
- Сосанов Кошали. История Казахстана. Справочная пособие / Бибимара Омарова. — Алматы: «Ол-Жас баспасы», 2007. — С. 24-25. — 112 с. — .
- Татьяна Владимировна Зепп. Пособие для подготовки к единому национальному тестированию (ЕНТ) по истории Казахстана / Омирбекова М; Касымхан Ж; Шаяхмет Г. — Алматы: «Зият Пресс», 2006. — С. 24. — 196 с. — 2000 экз. — .
- Asimov, 1998, с. 33.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tyurgeskij kaganat tyurkska derzhava sho prostyagalasya vid ru Tashkenta do Turfana i ru Semirichchya basejni richok Ili Chu i Talas Stolicya kaganatu misto Suyab mala stavka Tyurgeskij kaganat Data stvorennya zasnuvannya704 StolicyaSuyab Mova komunikaciyistarotyurkski movi Chas data pripinennya isnuvannya766 Nezalezhna derzhava vinikla v 699 roci pislya zanepadu Zahidno Tyurkskogo kaganatu Turgeskij kaganat proisnuvav do 766 roku koli karluki peremogli yih Tyurgeshi vhodili do pleminnogo soyuzu ru i v svoyu chergu mali podil na kara i sari tyurgeshiv Yih vozhd Ushlik skinuv kitajskogo gubernatora i napraviv do Kitayu posolstvo z vimogoyu viznati jogo kaganom Shidni tyurki takozh zmusheni buli viznati isnuvannya novoyi derzhavi Na pochatku VIII st kagan Ushlik perenosit svoyu stavku u misto Suyab i dilit vsyu teritoriyu kaganatu na 20 oblastej ru U kozhnij oblasti nalichuvalosya do 7 tis voyakiv IstoriyaPershi tyurgeski kagani V 705 roci vpritul do pivdennih kordoniv tyurgeshiv pidijshli arabski vijska yaki voyuvali z Sogdijskimi derzhavami Ushlik Uch Elig ukladaye soyuz z Kitayem i Sogdom i dvichi rozbivaye arabiv pid ru i Buharoyu Tilki rozbizhnosti mizh tyurgeshami i sogdijcyami dozvolili arabam vidstupiti i uniknuti povnogo rozgromu Sin Ushlika Soge kagan vignav arabiv z Serednoyi Aziyi i stav faktichno gegemonom u comu regioni Prote cej uspih viyavivsya nedovgim V 708 roci u Tyurgeskomu kaganati pochalasya mizhusobna vijna mizh kaganom i jogo vasalom Kuli Churi Krim togo ridnij brat Soge Chzhen perejshov na bik Shidno Tyurkskogo kagana i zvernuvsya do nogo za dopomogoyu u borotbi za prestol Shidno Tyurkski vijska vistupili u pohid i v 710 roci na richci Bolochu tyurgeske vijsko bulo rozbite Soge pochav zbirati novi vijska ale znovu zaznav porazki i potrapiv u polon a kaganom stav Chzhen Suluk Sulu Velikij Porazka tyurgeshiv dozvolilo arabam vidnoviti nastup na Serednyu Aziyu i v 711 roci vzyati Samarkand V 713 roci arabi zahopili Hodzhent Ferganu i sprobuvali zavoloditi Tashkentom a v 715 roci proniknuti u Shidnij Turkestan Prote arabska ekspansiya znovu bula zupinena tyurgeshami yaki v tomu zh 715 roci ochistili vid zagarbnikiv Fergani a vzhe v 717 roci talanovitij kagan Suluk zumiv vidnoviti kolishnyu mic kaganatu Arabi namagalisya domogtisya soyuzu z tyurgeshami shlyahom propagandi islamu prote ci sprobi ne mali uspihu i Suluk zalishivsya soyuznikom sogdijciv V 724 roci tyurkeshi pidtrimali povstannya u Sogdi i pochali vesti tam partizansku vijnu proti arabiv Navesni 731 tyurgeshi i sogdianci zvilnili Samarkand U zhovtni 731 roku tyurgeshi zmusili arabiv zalishiti Balh de znahodilasya stavka yih vijskovogo komanduvannya Chiselnist vijsk tyurgeshiv u cej period stanovila 30 tisyach osib Golovnu rol u vijskovih uspihah zahidnih tyurkiv zigrav polkovodnickij talant Sulu i jogo osobistij prestizh Prote v 737 mir z Kitayem buv porushenij i Suluku dovelosya vesti vijnu na dva fronti Krim togo spalahnula vorozhnecha mizh kara i sari tyurgeshami Zgidno kitajskomu litopisu u pizni roki vin Suluk vidchuv ubogist pochav nagrabovane malu pomalu utrimuvati bez rozdilu Todi i pidlegli pochali viddilyatisya vid nogo Vin zastudivsya ta j she odna ruka onimila i vin ne mig zajmatisya spravami Ce prizvelo do posilennya vplivu na derzhavni spravi jogo najblizhchogo otochennya U pidsumku v 738 roci Sulu buv ubitij svoyimi soratnikami vozhd sari tyurgeshiv Baga Tarhan vbiv Suluka i namagavsya zahopiti vladu Pid jogo praporom zibralisya praviteli Fergani i Tashkenta krim togo pidtrimku obicyali i kitajci U bitvi na r Shu kara tyurgeshi buli rozbiti a stolicya kaganatu misto Talas zrujnovano V 740 roci buv ubitij i Baga Tarhan a golovoyu kara tyurgeshiv stav Il Idmish Kutlug Bilge Deyaki tyurgeski kagani karbuvali svoyi moneti z Sogdijskimi napisami Rozpad kaganatuKoristuyuchis mizhusobicyami tyurgeshiv arabam vdalosya zavershiti zavoyuvannya Sogdu pridushiti opir Samarkandu Tashkentu i Otraru i do 738 vstanoviti tverdij kordon z tyurgeshami Vidnovili nastup i kitajci yaki v 748 roci zrujnuvali misto Suyab Dvi armiyi arabska i kitajska zustrilisya v 751 roci bilya richki Talas Zapekla bitva trivala p yat dniv i zakinchilasya peremogoyu arabiv Kitajci buli vignani z Semirichchya ale j arabi buli zmusheni vidstupiti cherez postijni povstannya u pidkorenomu Sogdi Suluk buv ubitij jogo rodichem Baga tarhanom Koli Suluk buv ubitij kara ta sari tyurgeshi rozpochali gromadyansku vijnu Baga tarhan sho buv z sari tyurgeshiv peremig svogo supernika Tumoche z kara tyurgeshiv V 740 r Baga tarhan stav vasalom dinastiyi Tan ale povstav po vbivstvu marionetki yakij nadijslav Tanskij sud u 742 roci Potim vin buv rozbitij i strachenij vijskami dinastiyi Tan v 744 roci Ostannij pravitel tyurgeshiv ogolosiv sebe vasalom Ujgurskogo kaganatu V 766 roci karluki zavoyuvali Zhetisu i Turgeskij kaganat pripiniv isnuvannya Tyurgeski kaganiUshlik 704 706 Soge 706 711 Chzhenu 711 716 Suluk chor 716 738 Kut chor 738 739 Kyul chor 739 744 Il Etmish Kutluk Bilge 744 749 Yibo Kutluk Bilge 749 751 Tengri Elmish 753 756 Ata Bojla 759 766 PrimitkiMetodicheskie rekomendacii po podgotovke shkolnikov k ENT po istorii Kazahstana Lokotinova O S Grebenyuk Yu P Almaty Institut povyshenie kvalifikacii i perepodgotovki kadrov sistemy obrazovaniya 2005 S 27 28 100 s Metodicheskie rekomendacii po podgotovke shkolnikov k ENT po istorii Kazahstana Lokotinova O S Grebenyuk Yu P Almaty Institut povyshenie kvalifikacii i perepodgotovki kadrov sistemy obrazovaniya 2007 S 15 70 s Sosanov Koshali Istoriya Kazahstana Spravochnaya posobie Bibimara Omarova Almaty Ol Zhas baspasy 2007 S 24 25 112 s ISBN 9965 651 56 6 Tatyana Vladimirovna Zepp Posobie dlya podgotovki k edinomu nacionalnomu testirovaniyu ENT po istorii Kazahstana Omirbekova M Kasymhan Zh Shayahmet G Almaty Ziyat Press 2006 S 24 196 s 2000 ekz ISBN 5 7667 7905 4 Asimov 1998 s 33