Хотан (уйгурська: خوتەن, кит. 和闐;; Піньінь:Hétián), місто і оаза біля однойменної річки на південному сході Сіньцзяну у Китаї на південь від пустелі Такла-Макан, на південний схід від Яркенда. Населення 114.000 осіб (2006), в основному — уйгури.
Хотан спр. китайська: 和田市 уйг. خوتەن شەھىرى | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Основні дані | ||||
37°06′04″ пн. ш. 79°55′57″ сх. д. / 37.10120000002777374° пн. ш. 79.93270000002777920° сх. д.Координати: 37°06′04″ пн. ш. 79°55′57″ сх. д. / 37.10120000002777374° пн. ш. 79.93270000002777920° сх. д. | ||||
Країна | КНР | |||
Регіон | Сіньцзян-Уйгурський автономний район | |||
Адмінцентр | d | |||
Столиця для | Хотан (держава) (колишня держава) | |||
Поділ | | |||
Площа | 466,489 км² | |||
Населення | 322 300 осіб (2010) | |||
Висота НРМ | 1382 м | |||
Телефонний код | (+86) 903 | |||
Часовий пояс | ||||
Номери автомобілів | 新R | |||
GeoNames | 1281019 | |||
OSM | r2748331 ·R | |||
Поштові індекси | 839000 | |||
Міська влада | ||||
Вебсайт | hts.gov.cn | |||
Мапа | ||||
Хотан Хотан (Китайська Народна Республіка) | ||||
Хотан Хотан (Сіньцзян) | ||||
| ||||
| ||||
Хотан у Вікісховищі |
Клімат
Місто знаходиться у зоні, котра характеризується кліматом тропічних пустель. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 25.6 °C (78 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -4.4 °С (24 °F).
Клімат Хотана | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 21 | 20 | 27 | 33 | 35 | 38 | 38 | 37 | 37 | 27 | 21 | 15 | 38 |
Середній максимум, °C | 1 | 6 | 16 | 22 | 26 | 30 | 32 | 30 | 27 | 20 | 10 | 3 | 18 |
Середня температура, °C | −4 | 1 | 9 | 15 | 19 | 23 | 25 | 23 | 20 | 13 | 4 | −2 | 12 |
Середній мінімум, °C | −10 | −4 | 2 | 9 | 13 | 17 | 19 | 17 | 13 | 6 | −2 | −7 | 6 |
Абсолютний мінімум, °C | −18 | −12 | −3 | 1 | 2 | 11 | 12 | 8 | 5 | −2 | −12 | −15 | −18 |
Вологість повітря, % | 45 | 42 | 27 | 28 | 36 | 33 | 39 | 45 | 42 | 39 | 45 | 54 | 40 |
Джерело: Weatherbase |
Історія
Історія міста постійно пов'язана з Великим шовковим шляхом, який звідси прямував або на південь, в Індію, або на захід, через ущелини Паміру. В давнину в оазі мешкали носії тохарської мови, які рано прийняли буддизм і виготовили мумії, виявлені європейськими дослідниками на початку XX століття. Ймовірно, що тутешні ченці першими познайомили з буддійським віровченням китайців, яких вабили в Хотан запаси нефриту, що високо цінувався при імператорському дворі. Приблизно з II ст. до Р.Х. оаза заселяється сакськими іраномовними племенами, що залишили досить численні пам'ятники буддійської літератури хотаносакською мовою I тисячоліття від Р.Х. З їхньою появою зв'язано власне заснування міста і держави, здобуття ним відомої нам назви (іран. xvatan). Починаючи з IX - X століть хотаносакська мова поступово витісняється тюркськими мовами.
Хотанська оаза позначала межу поширення китайських кордонів за часів династії Хань (у 73 тут побували війська Бань Чао) і Тан (у 630-ті роки тут була китайська прикордонна застава). За переказами, ще в V ст. від Р.Х. китайська царівна, видана заміж за хотанського князя, тайком вивезла з Піднебесної в своїй пишній зачісці лялечки тутового шовкопряда. Таким чином, Хотан став першим центром за межами Китаю; саме звідси секрет його виробництва просочився в Персію і Візантію.
У X ст. в Хотані панували кашгарські князі, в XII ст — тангути. У періоди своєї найвищої могутності оазу намагалися воювати також керманичі Тибету. Місто відвідав 1274 року Марко Поло, який захоплювався якістю місцевих тканин. Китайці остаточно затвердилися в мусульманському Хотані в середині XVIII ст. У 1862—78 роках місто було одним з центрів і визнало владу .
Економіка
Річки Каракаш і Юрункаш, що дають початок річці Хотан, пересихають з весни по осінь. Сільське господарство (злаки, бавовник, шовковиця, вівчарство) прив'язано до іригаційних споруд пустелі Такла-Макан. Хотан відомий своєю вовною і особливо , які довгий час вважалися найкращими на схід від Самарканду. У долинах річок добувають золото і нефрит.
Джерела
- Official government site [ 18 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
- Silk Road Seattle [ 20 травня 2008 у Wayback Machine.] (The Silk Road Seattle website contains many useful resources including a number of full-text historical works)
- [1] [ 8 травня 2008 у Wayback Machine.] (A site devoted to the Buddhism of Khotan with a copy of Sir Aurel Stein's map of the Tarim Basin and Khotan region)
- Satellite image of region which can be enlarged [ 6 березня 2009 у Wayback Machine.]
Примітки
- Клімат Хотана
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Hotan znachennya Hotan ujgurska خوتەن kit 和闐 Pinin Hetian misto i oaza bilya odnojmennoyi richki na pivdennomu shodi Sinczyanu u Kitayi na pivden vid pusteli Takla Makan na pivdennij shid vid Yarkenda Naselennya 114 000 osib 2006 v osnovnomu ujguri Hotan spr kitajska 和田市 ujg خوتەن شەھىرى Osnovni dani37 06 04 pn sh 79 55 57 sh d 37 10120000002777374 pn sh 79 93270000002777920 sh d 37 10120000002777374 79 93270000002777920 Koordinati 37 06 04 pn sh 79 55 57 sh d 37 10120000002777374 pn sh 79 93270000002777920 sh d 37 10120000002777374 79 93270000002777920Krayina KNRRegion Sinczyan Ujgurskij avtonomnij rajonAdmincentr dStolicya dlya Hotan derzhava kolishnya derzhava Podil d d d d d d d d d d d d dPlosha 466 489 km Naselennya 322 300 osib 2010 Visota NRM 1382 mTelefonnij kod 86 903Chasovij poyas UTC 8Nomeri avtomobiliv 新RGeoNames 1281019OSM r2748331 RPoshtovi indeksi 839000Miska vladaVebsajt hts gov cnMapaHotanHotan Kitajska Narodna Respublika HotanHotan Sinczyan Hotan u VikishovishiKlimatMisto znahoditsya u zoni kotra harakterizuyetsya klimatom tropichnih pustel Najteplishij misyac lipen iz serednoyu temperaturoyu 25 6 C 78 F Najholodnishij misyac sichen iz serednoyu temperaturoyu 4 4 S 24 F Klimat HotanaPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud RikAbsolyutnij maksimum C 21 20 27 33 35 38 38 37 37 27 21 15 38Serednij maksimum C 1 6 16 22 26 30 32 30 27 20 10 3 18Serednya temperatura C 4 1 9 15 19 23 25 23 20 13 4 2 12Serednij minimum C 10 4 2 9 13 17 19 17 13 6 2 7 6Absolyutnij minimum C 18 12 3 1 2 11 12 8 5 2 12 15 18Vologist povitrya 45 42 27 28 36 33 39 45 42 39 45 54 40Dzherelo WeatherbaseIstoriyaIstoriya mista postijno pov yazana z Velikim shovkovim shlyahom yakij zvidsi pryamuvav abo na pivden v Indiyu abo na zahid cherez ushelini Pamiru V davninu v oazi meshkali nosiyi toharskoyi movi yaki rano prijnyali buddizm i vigotovili mumiyi viyavleni yevropejskimi doslidnikami na pochatku XX stolittya Jmovirno sho tuteshni chenci pershimi poznajomili z buddijskim virovchennyam kitajciv yakih vabili v Hotan zapasi nefritu sho visoko cinuvavsya pri imperatorskomu dvori Priblizno z II st do R H oaza zaselyayetsya sakskimi iranomovnimi plemenami sho zalishili dosit chislenni pam yatniki buddijskoyi literaturi hotanosakskoyu movoyu I tisyacholittya vid R H Z yihnoyu poyavoyu zv yazano vlasne zasnuvannya mista i derzhavi zdobuttya nim vidomoyi nam nazvi iran xvatan Pochinayuchi z IX X stolit hotanosakska mova postupovo vitisnyayetsya tyurkskimi movami Hotanska oaza poznachala mezhu poshirennya kitajskih kordoniv za chasiv dinastiyi Han u 73 tut pobuvali vijska Ban Chao i Tan u 630 ti roki tut bula kitajska prikordonna zastava Za perekazami she v V st vid R H kitajska carivna vidana zamizh za hotanskogo knyazya tajkom vivezla z Pidnebesnoyi v svoyij pishnij zachisci lyalechki tutovogo shovkopryada Takim chinom Hotan stav pershim centrom za mezhami Kitayu same zvidsi sekret jogo virobnictva prosochivsya v Persiyu i Vizantiyu U X st v Hotani panuvali kashgarski knyazi v XII st tanguti U periodi svoyeyi najvishoyi mogutnosti oazu namagalisya voyuvati takozh kermanichi Tibetu Misto vidvidav 1274 roku Marko Polo yakij zahoplyuvavsya yakistyu miscevih tkanin Kitajci ostatochno zatverdilisya v musulmanskomu Hotani v seredini XVIII st U 1862 78 rokah misto bulo odnim z centriv i viznalo vladu EkonomikaRichki Karakash i Yurunkash sho dayut pochatok richci Hotan peresihayut z vesni po osin Silske gospodarstvo zlaki bavovnik shovkovicya vivcharstvo priv yazano do irigacijnih sporud pusteli Takla Makan Hotan vidomij svoyeyu vovnoyu i osoblivo yaki dovgij chas vvazhalisya najkrashimi na shid vid Samarkandu U dolinah richok dobuvayut zoloto i nefrit DzherelaOfficial government site 18 zhovtnya 2019 u Wayback Machine Silk Road Seattle 20 travnya 2008 u Wayback Machine The Silk Road Seattle website contains many useful resources including a number of full text historical works 1 8 travnya 2008 u Wayback Machine A site devoted to the Buddhism of Khotan with a copy of Sir Aurel Stein s map of the Tarim Basin and Khotan region Satellite image of region which can be enlarged 6 bereznya 2009 u Wayback Machine PrimitkiKlimat Hotana