Хара-Балгас (чорні руїни, монг. Хар Балгас, кит. трад.: 窩魯朵八里) або Орду-Балік (що означає «місто суду», «місто армії»;), також відомий як Мубалік та Карабалгасун — колишня столиця першого Уйгурського каганату. Він був побудований на місці колишньої столиці імперії Гьоктюрк. Руїни міста є частиною культурного ландшафту [en], що входить до списку Світової спадщини.
Хара-Балгас | |
Країна | Монголія |
---|---|
Є столицею або адмінцентром для | Уйгурський каганат і Киргизький каганат |
Адміністративна одиниця | Хотонт |
Координати: 47°25′51″ пн. ш. 102°39′33″ сх. д. / 47.43111100002777647° пн. ш. 102.65944400002777570° сх. д.
Розташовано на території Монголії, на лівому березі річки Орхон, за 17 км NE від руїн столиці Монгольської імперії — Каракорума і за 15 км на північ від буддійського монастиря [en].
Місто було зруйноване і спалене єнісейськими киргизами, що захопили його в 840 році. Столиця уйгурів мала чітке планування багатоповерхових будинків. Це було велике місто, оточене валами, за якими знаходилися передмістя, зрошувальні канали, ріллі та сади, населення якого сягало 100 000 осіб. На південний захід від центральної частини столиці була побудована фортеця і цитадель, мур з глини-сирцю якої та нині збереглися на висоту 12 м, а сторожова вежа — 14 м. Усередині фортеці розташовувався палац, на південь від фортеці знаходився храмовий комплекс та будівлі-господарства уйгурських каганів, про що говорить знайдена тут стела у вигляді дракона з [en] согдійською, [ru] та китайською мовами і присвячена Ідигяню, одному з уйгурських каганів, що жив в IX столітті. Місто та фортеця носять явні сліди пожежі та руйнувань.
Хар-Балгас був виявлений в 1871 році російським мандрівником Падериним, потім описаний в 1889 М. М. Ядринцевим та в 1891 В. В. Радловим. Розкопки проводились в 1949 році спільною радянсько-монгольською археологічною експедицією під керівництвом С. В. Кисельова.
Примітки
- Теліцин М. М. Етнокультурні умови виникнення та розвитку уйгурської писемності, 2010
Посилання
- Glazier, James (24 вересня 2005). . Indiana University. Архів оригіналу за 16 October 2005.
- Minorsky, V. (1948). Tamīm ibn Baḥr's Journey to the Uyghurs. Bulletin of the School of Oriental and African Studies. Cambridge: Cambridge University Press. 12 (2): 275—305. doi:10.1017/s0041977x00080228. ISSN 0041-977X. JSTOR 608747. S2CID 129368313.
- Drompp, Michael Robert (2005). Tang China and the Collapse of the Uighur Empire: A Documentary History. Brill. с. 366. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hara Balgas chorni ruyini mong Har Balgas kit trad 窩魯朵八里 abo Ordu Balik sho oznachaye misto sudu misto armiyi takozh vidomij yak Mubalik ta Karabalgasun kolishnya stolicya pershogo Ujgurskogo kaganatu Vin buv pobudovanij na misci kolishnoyi stolici imperiyi Goktyurk Ruyini mista ye chastinoyu kulturnogo landshaftu en sho vhodit do spisku Svitovoyi spadshini Hara Balgas Krayina Mongoliya Ye stoliceyu abo admincentrom dlyaUjgurskij kaganat i Kirgizkij kaganat Administrativna odinicyaHotont Koordinati 47 25 51 pn sh 102 39 33 sh d 47 43111100002777647 pn sh 102 65944400002777570 sh d 47 43111100002777647 102 65944400002777570 Roztashovano na teritoriyi Mongoliyi na livomu berezi richki Orhon za 17 km NE vid ruyin stolici Mongolskoyi imperiyi Karakoruma i za 15 km na pivnich vid buddijskogo monastirya en Misto bulo zrujnovane i spalene yenisejskimi kirgizami sho zahopili jogo v 840 roci Stolicya ujguriv mala chitke planuvannya bagatopoverhovih budinkiv Ce bulo velike misto otochene valami za yakimi znahodilisya peredmistya zroshuvalni kanali rilli ta sadi naselennya yakogo syagalo 100 000 osib Na pivdennij zahid vid centralnoyi chastini stolici bula pobudovana fortecya i citadel mur z glini sircyu yakoyi ta nini zbereglisya na visotu 12 m a storozhova vezha 14 m Useredini forteci roztashovuvavsya palac na pivden vid forteci znahodivsya hramovij kompleks ta budivli gospodarstva ujgurskih kaganiv pro sho govorit znajdena tut stela u viglyadi drakona z en sogdijskoyu ru ta kitajskoyu movami i prisvyachena Idigyanyu odnomu z ujgurskih kaganiv sho zhiv v IX stolitti Misto ta fortecya nosyat yavni slidi pozhezhi ta rujnuvan Har Balgas buv viyavlenij v 1871 roci rosijskim mandrivnikom Paderinim potim opisanij v 1889 M M Yadrincevim ta v 1891 V V Radlovim Rozkopki provodilis v 1949 roci spilnoyu radyansko mongolskoyu arheologichnoyu ekspediciyeyu pid kerivnictvom S V Kiselova PrimitkiTelicin M M Etnokulturni umovi viniknennya ta rozvitku ujgurskoyi pisemnosti 2010PosilannyaGlazier James 24 veresnya 2005 Indiana University Arhiv originalu za 16 October 2005 Minorsky V 1948 Tamim ibn Baḥr s Journey to the Uyghurs Bulletin of the School of Oriental and African Studies Cambridge Cambridge University Press 12 2 275 305 doi 10 1017 s0041977x00080228 ISSN 0041 977X JSTOR 608747 S2CID 129368313 Drompp Michael Robert 2005 Tang China and the Collapse of the Uighur Empire A Documentary History Brill s 366 ISBN 978 90 04 14129 2