Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Лі Шимінь (кит.: 李世民; піньїнь: Li Shimin), храмове ім'я Тай-цзун (кит.: 太宗) (23 січня 599 — 10 липня 649) — наймогутніший китайський імператор (від 627) династії Тан (кит.: 唐). Посмертне ім'я — Вень У-Хуанді (кит.: 文武 皇帝).
| Лі Шимінь кит. 李世民 | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 4 вересня 626 — 10 липня 649 року | ||
| Попередник: | Лі Юань | |
| Спадкоємець: | Лі Чжи | |
| Народження: | 28 січня 598 d, Династія Суй | |
| Смерть: | 10 липня 649 (51 рік) d, Династія Тан | |
| Причина смерті: | дизентерія | |
| Поховання: | d | |
| Країна: | Династія Тан[1] і Династія Суй | |
| Рід: | династія Лі[d] | |
| Батько: | Лі Юань[1] | |
| Мати: | d | |
| Шлюб: | d[1], d, d, d, d, d, d, d, У Цзетянь і d[1] | |
| Діти: | d[1], d, d[1], d[1], d, d, d[1], d[1], Гао-цзун[1], d, d, d, d, d[1], d, d[1], d, d, d[1], d, d, d, d, d[1], d, d, d, d, d, d, d, d, d, d і d | |
| | ||
|
| ||
|
| ||
Походження
Лі Шимінь походив з давньої китайської військової аристократичної сім'ї, яка впродовж 200 років володіла землями на півночі при тобаській династії Вей, тому значною мірою змішалася з табгацьким населенням.
Батько Лі Шиміня, Лі Юань, був намісником у Тайюані і найталановитішим воєначальником кавалерії імператора Ян Гуана з династії Суй. Абсурдна антинародна політика останнього викликала проти нього ряд селянських повстань, проте Лі Юань на перших порах був лояльний до Ян Ді. Тим не менш, Лі Шимінь незабаром переконав батька, який на той час відбивав натиск східних тюркютів під керівництвом , в необхідності примирення з Шибір-ханом і спільної з ним боротьби в ході громадянської війни проти імператора-деспота. Коли 617 року Лі Юань був коронований в Чанані під ім'ям Гаоцзун, Лі Шимінь став другою особою в державі, а оскільки його батько, будучи вмілим генералом, не відрізнявся успіхом в політиці, часто сам вирішував політичні питання.
Переворот
Прогресивні реформи Лі Шиміня викликали невдоволення колишніх поплічників режиму Ян Ді, а також частини конфуціанських чиновників, які займали керівні посади в суспільстві. В результаті, при дворі запанували консерватори, які спонукали Лі Юаня в травні 626 видати указ про обмеження буддизму та даосизму, спрямований, в першу чергу, проти Лі Шиміня. Брати Лі Шиміня (Лі Цзяньчен і Лі Юаньцзя), що очолили придворну кліку, викликали його до палацу, маючи намір розправитися з ним. Коли Лі Шимінь прибув до батька 2 липня 626, Лі Цзяньчен здійснив замах на свого брата, однак він провалився, і Лі Шимінь вразив його стрілою у відповідь. Лі Юань негайно ж скасував свій указ і призначив Лі Шиміня спадкоємцем престолу. 4 вересня 626 Лі Шимінь остаточно усунув від влади свого батька і був коронований, прийнявши храмове ім'я Тай-цзун.
Внутрішня політика
Умови, в яких Тай-цзун прийшов до влади, були катастрофічними: за роки правління династії Суй населення Китаю скоротилося на 2/3.
Однак Лі Шимінь був першим правителем в практиці китайської історії, який крім підтримки великих землевласників (в даному випадку — табгацьких), виступив на захист селян, ремісників, торговців, інтелектуалів, які не отримали доступ до конфуціанської правлячої верхівки, а також дрібним і середнім феодалам. До своїх перетворень він залучив також значну частину тюрків, що служили як кіннота в китайській армії.
При Тай-цзуні завершується складання феодальної централізованої держави. Цьому сприяли реорганізація державного апарату, введення обов'язкових державних іспитів для відбору на чиновницькі посади, зміцнення армії, складання (з 631) кодексу законів.
Правління Тай-цзуна пов'язано з першою в історії Китаю спробою створення синтетичної культури, що об'єднує китайську цивілізацію зі степовими кочівниками. Мільйонне населення сходу Великого степу стало головною соціальною базою для перетворень Лі Шиміна, який вважав себе однаково як імператором китайців, так і каганом степовиків. Найближче коло радників Тай-цзуна становили китайські (даоські і конфуціанські) мудреці, в тому числі Вей Чжен, та , а також степовики, відібрані за критерієм особистої відданості (серед них однорукий уйгурський воєначальник і тюркютський царевич з роду ). Політика Тай-цзуна, що зберігала національну ідентичність народів степу, породила в Китаї інтерес до всього тюркського; був виданий китайсько-тюркський словник, навіть в столиці імперії Чанані з'явилися юрти за зразком степових. Пізніше націоналістична партія в правлячих колах країни розглядатиме династію Тан часів Тай-цзуна як «табгацьких».
Експансія
 Шаньсі (область, контрольована Лі Юанем на 617 рік Володіння династії Сунь на момент повалення Ян Гуана (618) Підкорення Східно-тюркського каганату (630—682) Тибет визнає верховенство Китаю (641—670) Завоювання Середньої Азії (642—665) |  |
Тай-цзун вів завойовницькі війни з Когурьо, державами на північний захід від танских володінь. При ньому володіння Китаю розширилися так далеко на захід, як ніколи до цього. Стабілізувавши внутрішню ситуацію в Китаї, Тай-цзун інспірував повстання уйгурів та інших нетюркських народів Великого степу проти Східно-тюркського каганату, після чого сам напав на його володіння з шістьма китайськими арміями в 628 —630 роках. До 635 до володінь Тай-цзуна був приєднаний Тогон, а незабаром переважно тюркські за своїм етнічним складом війська, що знаходилися під командуванням китайських воєначальників, взяли Гаочан, в результаті чого Китай отримав контроль над усім східним відрізком Великого шовкового шляху. Продовжуючи рух на захід, війська Тай-цзуна зайняли понад 70 міст Середньої і Центральної Азії, від Кашгару до Бухари. В результаті танських завоювань Китай отримав контроль не тільки над Східним Туркестаном, а й над значною частиною сучасних Киргизстану та Узбекистану. Мао Цзедун, висуваючи до СРСР претензії з приводу Середньої Азії, посилався на історичну традицію з часів Тай-цзуна.
Невдалими виявилися тільки військові дії імператора проти північнокорейської держави Когурьо: в 645 Танські армії втратили ініціативу, зупинившись біля фортеці Ансінсон, героїчні захисники якої стримували агресорів протягом 60 днів. Облога Ансінсона, що тривала до зими послабила китайську армію, яка втратила 80 % обозної тягової сили при відступі. Тим не менш, сили Когурьо були підірвані, і в 668 це держава припинила своє існування.
Свідченням радикального повороту до відкритості у зовнішній політиці Китаю стали мандри буддійського монаха Сюаньцзана по Бактрії, Джунгарії та Індії (629—645). Нарешті, Сюань-цзан після 16 років мандрів повернувся з 700 різними реліквіями в Чан'ань на колісниці, запряженій 20 кіньми, і виклав свої враження в «Записках про країни Заходу» («Си юй цзи»).
На початку 648 року, досягнувши значних результатів у зовнішній і внутрішній політиці, наблизившись до п'ятдесятирічного рубежу імператор Тай-цзун визнав за необхідне викласти свої погляди на головні завдання правителя Піднебесної. Зараховуючи себе до правителів-засновників, і мріючи про те, щоб династія Тан не йшла до занепаду по шляху попередниць, Тай-цзун вирішив підказати майбутньому імператору Гаоцзуну як найкращим чином керувати країною і підданими. Для цієї мети він створив політичний заповіт «Ді Фань», написаний у вигляді правил, практичного керівництва для наступників на троні. Вручаючи «Ді Фань» спадкоємцю він сказав: «Тут сказано про те, як вдосконалювати себе і керувати державою». Твір складався зі вступу, висновків і дванадцять розділів (пянь), об'єднаних у чотири цзюані.
Смерть і поховання
Лі Шимінь помер 10 липня 649. Його гробниця в Чан'ані, прикрашена високохудожніми горельєфами, вважається одним з найкращих зразків архітектури епохи Тан. Син і спадкоємець Тай-цзуна, Лі Чжи (тронне ім'я Гао-цзун), хоч і не мав батькових здібностей, але впевнено продовжив його успішну політику.
Девіз правління
- Чженьґуан (貞觀) 626—649
Бібліографія
- Гумільов Л. Н. «Давні тюрки».
- Попова І. Ф. Політична практика та ідеологія ранньотанского Китаю. ІФ «Східна література» РАН, СПб. 1999.
Див. також
Примітки
- China Biographical Database
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Tajczun Li Shimin kit 李世民 pinyin Li Shimin hramove im ya Taj czun kit 太宗 23 sichnya 599 10 lipnya 649 najmogutnishij kitajskij imperator vid 627 dinastiyi Tan kit 唐 Posmertne im ya Ven U Huandi kit 文武 皇帝 Li Shimin kit 李世民 2 j Imperator Tan 4 veresnya 626 10 lipnya 649 roku Poperednik Li Yuan Spadkoyemec Li Chzhi Narodzhennya 28 sichnya 598 d Dinastiya SujSmert 10 lipnya 649 51 rik d Dinastiya TanPrichina smerti dizenteriyaPohovannya dKrayina Dinastiya Tan 1 i Dinastiya SujRid dinastiya Li d Batko Li Yuan 1 Mati dShlyub d 1 d d d d d d d U Czetyan i d 1 Diti d 1 d d 1 d 1 d d d 1 d 1 Gao czun 1 d d d d d 1 d d 1 d d d 1 d d d d d 1 d d d d d d d d d d i d Mediafajli b u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u VikidzherelahPohodzhennyaLi Shimin pohodiv z davnoyi kitajskoyi vijskovoyi aristokratichnoyi sim yi yaka vprodovzh 200 rokiv volodila zemlyami na pivnochi pri tobaskij dinastiyi Vej tomu znachnoyu miroyu zmishalasya z tabgackim naselennyam Batko Li Shiminya Li Yuan buv namisnikom u Tajyuani i najtalanovitishim voyenachalnikom kavaleriyi imperatora Yan Guana z dinastiyi Suj Absurdna antinarodna politika ostannogo viklikala proti nogo ryad selyanskih povstan prote Li Yuan na pershih porah buv loyalnij do Yan Di Tim ne mensh Li Shimin nezabarom perekonav batka yakij na toj chas vidbivav natisk shidnih tyurkyutiv pid kerivnictvom v neobhidnosti primirennya z Shibir hanom i spilnoyi z nim borotbi v hodi gromadyanskoyi vijni proti imperatora despota Koli 617 roku Li Yuan buv koronovanij v Chanani pid im yam Gaoczun Li Shimin stav drugoyu osoboyu v derzhavi a oskilki jogo batko buduchi vmilim generalom ne vidriznyavsya uspihom v politici chasto sam virishuvav politichni pitannya PerevorotProgresivni reformi Li Shiminya viklikali nevdovolennya kolishnih poplichnikiv rezhimu Yan Di a takozh chastini konfucianskih chinovnikiv yaki zajmali kerivni posadi v suspilstvi V rezultati pri dvori zapanuvali konservatori yaki sponukali Li Yuanya v travni 626 vidati ukaz pro obmezhennya buddizmu ta daosizmu spryamovanij v pershu chergu proti Li Shiminya Brati Li Shiminya Li Czyanchen i Li Yuanczya sho ocholili pridvornu kliku viklikali jogo do palacu mayuchi namir rozpravitisya z nim Koli Li Shimin pribuv do batka 2 lipnya 626 Li Czyanchen zdijsniv zamah na svogo brata odnak vin provalivsya i Li Shimin vraziv jogo striloyu u vidpovid Li Yuan negajno zh skasuvav svij ukaz i priznachiv Li Shiminya spadkoyemcem prestolu 4 veresnya 626 Li Shimin ostatochno usunuv vid vladi svogo batka i buv koronovanij prijnyavshi hramove im ya Taj czun Vnutrishnya politikaUmovi v yakih Taj czun prijshov do vladi buli katastrofichnimi za roki pravlinnya dinastiyi Suj naselennya Kitayu skorotilosya na 2 3 Odnak Li Shimin buv pershim pravitelem v praktici kitajskoyi istoriyi yakij krim pidtrimki velikih zemlevlasnikiv v danomu vipadku tabgackih vistupiv na zahist selyan remisnikiv torgovciv intelektualiv yaki ne otrimali dostup do konfucianskoyi pravlyachoyi verhivki a takozh dribnim i serednim feodalam Do svoyih peretvoren vin zaluchiv takozh znachnu chastinu tyurkiv sho sluzhili yak kinnota v kitajskij armiyi Pri Taj czuni zavershuyetsya skladannya feodalnoyi centralizovanoyi derzhavi Comu spriyali reorganizaciya derzhavnogo aparatu vvedennya obov yazkovih derzhavnih ispitiv dlya vidboru na chinovnicki posadi zmicnennya armiyi skladannya z 631 kodeksu zakoniv Pravlinnya Taj czuna pov yazano z pershoyu v istoriyi Kitayu sproboyu stvorennya sintetichnoyi kulturi sho ob yednuye kitajsku civilizaciyu zi stepovimi kochivnikami Miljonne naselennya shodu Velikogo stepu stalo golovnoyu socialnoyu bazoyu dlya peretvoren Li Shimina yakij vvazhav sebe odnakovo yak imperatorom kitajciv tak i kaganom stepovikiv Najblizhche kolo radnikiv Taj czuna stanovili kitajski daoski i konfucianski mudreci v tomu chisli Vej Chzhen ta a takozh stepoviki vidibrani za kriteriyem osobistoyi viddanosti sered nih odnorukij ujgurskij voyenachalnik i tyurkyutskij carevich z rodu Politika Taj czuna sho zberigala nacionalnu identichnist narodiv stepu porodila v Kitayi interes do vsogo tyurkskogo buv vidanij kitajsko tyurkskij slovnik navit v stolici imperiyi Chanani z yavilisya yurti za zrazkom stepovih Piznishe nacionalistichna partiya v pravlyachih kolah krayini rozglyadatime dinastiyu Tan chasiv Taj czuna yak tabgackih EkspansiyaRozshirennya imperiyi Tan pri Tajczuni 626 649 Shansi oblast kontrolovana Li Yuanem na 617 rik Volodinnya dinastiyi Sun na moment povalennya Yan Guana 618 Pidkorennya Shidno tyurkskogo kaganatu 630 682 Tibet viznaye verhovenstvo Kitayu 641 670 Zavoyuvannya Serednoyi Aziyi 642 665 Kampaniyi imperatora Tajczun proti derzhav Zahidnih regioniv Taj czun viv zavojovnicki vijni z Koguro derzhavami na pivnichnij zahid vid tanskih volodin Pri nomu volodinnya Kitayu rozshirilisya tak daleko na zahid yak nikoli do cogo Stabilizuvavshi vnutrishnyu situaciyu v Kitayi Taj czun inspiruvav povstannya ujguriv ta inshih netyurkskih narodiv Velikogo stepu proti Shidno tyurkskogo kaganatu pislya chogo sam napav na jogo volodinnya z shistma kitajskimi armiyami v 628 630 rokah Do 635 do volodin Taj czuna buv priyednanij Togon a nezabarom perevazhno tyurkski za svoyim etnichnim skladom vijska sho znahodilisya pid komanduvannyam kitajskih voyenachalnikiv vzyali Gaochan v rezultati chogo Kitaj otrimav kontrol nad usim shidnim vidrizkom Velikogo shovkovogo shlyahu Prodovzhuyuchi ruh na zahid vijska Taj czuna zajnyali ponad 70 mist Serednoyi i Centralnoyi Aziyi vid Kashgaru do Buhari V rezultati tanskih zavoyuvan Kitaj otrimav kontrol ne tilki nad Shidnim Turkestanom a j nad znachnoyu chastinoyu suchasnih Kirgizstanu ta Uzbekistanu Mao Czedun visuvayuchi do SRSR pretenziyi z privodu Serednoyi Aziyi posilavsya na istorichnu tradiciyu z chasiv Taj czuna Nevdalimi viyavilisya tilki vijskovi diyi imperatora proti pivnichnokorejskoyi derzhavi Koguro v 645 Tanski armiyi vtratili iniciativu zupinivshis bilya forteci Ansinson geroyichni zahisniki yakoyi strimuvali agresoriv protyagom 60 dniv Obloga Ansinsona sho trivala do zimi poslabila kitajsku armiyu yaka vtratila 80 oboznoyi tyagovoyi sili pri vidstupi Tim ne mensh sili Koguro buli pidirvani i v 668 ce derzhava pripinila svoye isnuvannya Svidchennyam radikalnogo povorotu do vidkritosti u zovnishnij politici Kitayu stali mandri buddijskogo monaha Syuanczana po Baktriyi Dzhungariyi ta Indiyi 629 645 Nareshti Syuan czan pislya 16 rokiv mandriv povernuvsya z 700 riznimi relikviyami v Chan an na kolisnici zapryazhenij 20 kinmi i viklav svoyi vrazhennya v Zapiskah pro krayini Zahodu Si yuj czi Na pochatku 648 roku dosyagnuvshi znachnih rezultativ u zovnishnij i vnutrishnij politici nablizivshis do p yatdesyatirichnogo rubezhu imperator Taj czun viznav za neobhidne viklasti svoyi poglyadi na golovni zavdannya pravitelya Pidnebesnoyi Zarahovuyuchi sebe do praviteliv zasnovnikiv i mriyuchi pro te shob dinastiya Tan ne jshla do zanepadu po shlyahu poperednic Taj czun virishiv pidkazati majbutnomu imperatoru Gaoczunu yak najkrashim chinom keruvati krayinoyu i piddanimi Dlya ciyeyi meti vin stvoriv politichnij zapovit Di Fan napisanij u viglyadi pravil praktichnogo kerivnictva dlya nastupnikiv na troni Vruchayuchi Di Fan spadkoyemcyu vin skazav Tut skazano pro te yak vdoskonalyuvati sebe i keruvati derzhavoyu Tvir skladavsya zi vstupu visnovkiv i dvanadcyat rozdiliv pyan ob yednanih u chotiri czyuani Smert i pohovannyaLi Shimin pomer 10 lipnya 649 Jogo grobnicya v Chan ani prikrashena visokohudozhnimi gorelyefami vvazhayetsya odnim z najkrashih zrazkiv arhitekturi epohi Tan Sin i spadkoyemec Taj czuna Li Chzhi tronne im ya Gao czun hoch i ne mav batkovih zdibnostej ale vpevneno prodovzhiv jogo uspishnu politiku Deviz pravlinnyaChzhenguan 貞觀 626 649BibliografiyaGumilov L N Davni tyurki Popova I F Politichna praktika ta ideologiya rannotanskogo Kitayu IF Shidna literatura RAN SPb 1999 Div takozhKampaniyi Imperiyi Tan proti Shidnih tyurokPrimitkiChina Biographical Database d Track Q13407958