Мо́влення — це процес породження мови чи спілкування (людей між собою) за допомогою мови, а також створення та передача повідомлення за допомогою радіо чи телебачення.
Мовлення | |
Метод виготовлення | вібрація і рух[d] |
---|---|
Частково збігається з | d і мова |
Мовлення у Вікісховищі |
Значення
Слово мовлення має три різних значення:
- а) мовлення як діяльність, мовлення як процес;
- б) мовлення як продукт мовленнєвої діяльності;
- в) мовлення як ораторський жанр.
Мовлення в першому, процесуальному, значенні має синоніми: мовленнєва діяльність, мовленнєвий акт. Спілкування, контакт між людьми, обмін думками і почуттями, інформацією здійснюється не тільки через мовлення, але й за допомогою немовних знаків, які вивчає семіотика (міміка, жести, дотик). Мовлення ж — вербальне спілкування за допомогою мовних знакових одиниць: слів, синтаксичних конструкцій, тексту, інтонацій, часто за підтримки невербальних засобів.
У межах такого терміна «мовлення» досліджуються:
- а) фізіологічні основи мовлення, мовленнєвої діяльності;
- б) механізми мовлення за його видами: механізм говоріння (усне мовлення), механізм аудіювання (сприйняття і розуміння усного мовлення) тощо;
- в) кодові переходи; рьопед
- г) взаємозв'язок мислення й мовлення;
- ґ) реалізація функцій мови в мовленні;
- д) взаємодія мов у мовленнєвій діяльності білінгва;
- е) процес оволодіння мовленням у дитини і надалі;
- є) формування «мовного чуття» (інтуїції) на різних вікових етапах тощо.
Друге значення терміна «мовлення» — «мовлення як результат» — має синонім «текст», який може бути не тільки письмовим, а й усним. У теорії мовлення текст визначається як мовна тканина твору — результат творчого процесу, його породження. Приклади використання терміна «мовлення» у такому значенні: мовлення діалектне, ритмічне мовлення, мовлення наукове, пряме й непряме мовлення та ін.
У межах цього значення досліджуються:
- а) структура тексту, його компоненти, зв'язки;
- б) ;
- в) мовленнєві жанри;
- г) використання мовних засобів ( лексичних, граматичних) у тексті;
- ґ) використання стилістичних фігур, тропів, фразеології тощо;
- д) мовна норма та її порушення (помилки) тощо;
- е) засоби усної виразності тексту;
- є) засоби довготривалого зберігання записів усного й письмового мовлення та ін.
Третє значення терміна «мовлення» — мовлення як ораторський жанр чи як монолог у художньому творі (інформаційне, полемічне, патетичне тощо мовлення).
Мова та мовлення: спільне й відмінне
У мовленні реалізуються всі багатства мови, всі її виражальні можливості. Водночас мова збагачується через мовлення. Наведемо приклади:
1. Мова — знакова система; знаки — це слова, звуки, морфеми, словосполучення, фразеологічні одиниці тощо. Під системою розуміються рівні мови, її внутрішні зв'язки, взаємодії, , парадигми, моделі. Мовлення — це саме спілкування, вираження думки, це вербальне, мовне спілкування, .
2. Мова — потенційна система знаків. Мовлення — це дія та її продукт, це діяльність людей, воно завжди мотивоване — викликане обставинами, ситуацією, завжди має певну мету.
3. Мова консервативна, стабільна (як правило). Мовлення припускає винятки, саме у мовленні (узусі) з'являються нові слова.
4. Мова підкоряється нормі (закону), яка формується спеціалістами-мовознавцями і зберігається у вигляді словників. Мовлення також, в ідеалі, підкоряється нормі літературної мови, однак порушення норми є, оскільки мовлення на відміну від мови — індивідуальне.
5. Мова стабілізує, об'єднує народність, націю, державу. Мовлення, будучи реалізацією мови, також об'єднує, але водночас породжує жаргони, арго, професіоналізми, зберігає діалектні та індивідуальні особливості людей. Мовлення — індивідуальне, ситуативне.
6. Мова має рівневу структуру (фонетичний, лексичний, морфемний, морфологічний, синтаксичний та ін. рівні), а також певну кількість звуків, морфем, відмінків тощо. Мовлення ж — лінійне, воно розгортається у часі і просторі. Кількість речень і текстів може бути необмежена. З філософського погляду, мова — це категорія сутності і загального, мовлення — виконує роль явища й окремого.
7. Мовлення завжди можна оцінити (правдиве, лицемірне, художнє тощо), мову — ні.
Функції мови у спілкуванні
Психологи виділяють такі функції мови у спілкуванні:
1) засіб існування, передавання і засвоєння суспільно-історичного досвіду;
2) засіб інтелектуальної діяльності (сприймання, мислення, уяви);
3) засіб комунікації.
У процесі спілкування комунікативна та пізнавальна функції доповнюються ще двома: експресивною, або симптоматичною, та імпресивною, або сигнальною. Це відбувається шляхом використання виразних засобів лексики та фразеології певної мови, поєднаних з відповідними модуляціями інтонації
Органи мовлення та їх функції
Пам'ять репрезентує процеси збереження минулого досвіду, що дають можливість ще раз використати відоме вже в діяльності, у свідомості. У пам'яті зберігається інформація, закодована у формі образів і у формі мовних кодових одиниць і правил. Механізми пам'яті характеризуються такими властивостями: 1) запам'ятовування; 2) ; 3) розуміння (усвідомлення); 4) відтворення. Пам'ять існує у двох формативне утримання і перетворення даних, що передані з довготривалої пам'яті. Механізм оперативної пам'яті приймає від органів сприйняття мовлення інформацію у мовних формах і передає її у довготривалу пам'ять (усне чи письмове висловлювання).
Мовленнєві центри мозку — керують всіма мовленнєвими операціями, а також мовною пам'яттю.
Апарат вимови, механізм говоріння — органи, відомі всім людям: легені, гортань, голосові зв'язки, рот, ніс, м'яке піднебіння, рухома нижня щелепа, губи, язик.
Органи аудіювання забезпечують прийом акустичних сигналів, т.т. усного мовлення.
Органи письма — це умовність. Для письма людина використовує: органи зору, руки як органи діяльності; частково — ноги, тіло для опори під час писання.
Письмо — вираження думки у графічному коді, обслуговують і мовленнєві центри мозку, і пам'ять, і координувальні механізми, і навіть органи вимови.
Читання, як і письмо, теж — перекодування. Його забезпечує зоровий апарат, а у варіанті голосного читання — блок вимови. Таким чином, фізіологічна основа — єдина для мислення і мовлення.
Комунікативні ознаки мовлення
Основні види мовлення
Термін «мовлення» позначає і процес мовлення, і результат мовленнєвої діяльності, т.т. текст — усний, письмовий або навіть мисленнєвий. Мовлення поділяється на зовнішнє і внутрішнє.
Зовнішнє мовлення має чотири види:
1) говоріння;
2) аудіювання (ці два види належать до усного мовлення);
3) письмо;
4) читання (письмове мовлення).
Мовлення розмежовується також за стилями.
Усне мовлення. Таке мовлення виникло природним шляхом на початку людського розуму. Очевидно, що звукове мовлення стало переважати у спілкуванні людей у зв'язку з його перевагами як універсальний засіб контактів на невеликій відстані. Усне мовлення має два напрямки: 1) відправлення мовленнєвого сигналу та його прийом; 2) говоріння й аудіювання. Говоріння — це озвучення думки, кодовий перехід з мисленнєвого коду (з коду внутрішнього мовлення) на звуковий код, на код акустичний (фонетичний). Для вільного усного мовлення необхідна гнучкість механізмів вимови, безпомилкова їх координація, моментальний вибір слів, вільне володіння синтаксичними механізмами. Аудіювання — це кодовий перехід з акустичного коду на код внутрішнього мовлення (на код думання — мисленнєвий код). Перевага усного мовлення в тому, що воно може поєднуватися з так званими невербальними засобами спілкування (жести, міміка, інтонація тощо). Також таке мовлення швидко відбувається, є можливість швидких реакцій, зворотного зв'язку. Недоліками можна назвати різні перешкоди між співрозмовниками, а також моментальність перебігу спілкування.
Писемне мовлення. Цей вид має багато кодів: ідеографічне письмо, ієрогліфічне, фонемне письмо. Писемне мовлення має два напрямки: 1) письмо як письмове вираження думки; 2) читання. Письмо — це процес, дія, перекодування змісту думки з коду мислення на графічний, літерний код. Проміжною ланкою перекодування служить фонема. Письмо — це: а) підготовка, формування висловлювання на внутрішньому рівні; б) кодові переходи; в) техніка запису — накреслення потрібних графічних знаків за правилами та орфографічними нормами. Переваги письма такі: мовлення підготовлене, унормоване, відредаговане (як правило).
Інший вид письмового мовлення — це читання (вголос і про себе). Процес читання — це знову ж таки кодовий перехід з графічного коду (надрукованого чи написаного тексту) на акустичний і, зазвичай одночасно, на код мислення. Процес читання відбувається таким чином: 1) сприймаються графічні знаки (техніка читання); 2) здійснюються кодові переходи; 3) усвідомлюється прочитане через код мислення, через знаки-еталони, що зберігаються у пам'яті.
Мислення і мовлення
Дуже часто говорять, що мовлення і мислення — два боки одного явища. Однак це не зовсім так, оскільки з трьох відомих видів мислення — , , логічного — тільки останній дійсно функціонує на мовному матеріалі. Інше різночитання у проблемі мислення і мовлення — що з чим співвідносити? Що являє собою логічне мислення? Цей процес пізнавальної діяльності індивіда має два види: 1) ; 2) .
Внутрішнє мовлення в широкому розумінні — це розуміння зв'язків і навіть єдність мислення і мовлення. Однак існують відмінності:
- 1) на рівні функцій: мовлення (зовнішнє) служить спілкуванню; думка (мислення) цієї функції не виконує (забезпечує інколи таємницю);
- 2) мовлення може бути зафіксоване в кодах — графічному, акустичному, думка фіксується тільки у внутрішньому коді особистості;
- 3) мовлення — довільне, думка може бути і недовільною.
Думка формулюється у мовленні (зовнішньому), і не тільки формулюється, а й формується в мовленні (внутрішньому), у мовних знакових системах. Теорія мовленнєвої діяльності досліджує мислення, що виявляється в аналізі аспектів, направлених на оперування значеннями, смислом, мисленнєвими кодами та кодовими переходами.
Варто зазначити, що, коли слова та їх сполучення не наповнюються у свідомості мовця чи слухача реальним змістом, це призводить до відриву мовлення від мислення (чи мислення від мовлення), до неточностей. Порівнюючи мислення і мовлення, як правило, визнають, що думка ширша від мовлення. Однак у певних випадках мовлення є ширшим за думку: воно — варіативне: одну й ту саму думку можна виразити в багатьох мовленнєвих варіантах.
Механізми мовлення
Процес висловлювання. Мовленнєвий акт
У процесі мовленнєвої діяльності, творення мовлення структурною одиницею прийнято вважати висловлення. Це одиниця мовленнєвого спілкування. Це така одиниця, яка має відносну самостійність, завершеність, містить в собі комунікативно-модальний аспект, інтонацію (в усному варіанті), невербальні засоби, доступна актуальному членуванню (тема-рема). Висловлення завжди співвіднесене з певними ситуаціями життя, для нього характерна мотивованість: вітання при зустрічі, виклик таксі телефоном, відповідь учня на уроці, лист другові, виступ на конференції тощо.
Висловлення співвідноситься з реченням, часто ці компоненти мовленнєвого процесу збігаються. Однак іноді висловлення — ширше, більше за обсягом.
Важливу роль у висловленні відіграють: інтонація, дейктичні засоби (вказівка на учасників спілкування, на часову чи просторову локалізацію фактів і характеристик, про які йдеться).
Мовленнєвий акт — також одиниця мовленнєвого процесу й одиниця породження тексту. Мовленнєвим актом слід вважати цілеспрямовану дію — одиницю нормативного в певному мовному колективі, соціальній групі мовленнєвої поведінки, що розглядається в кожній окремій ситуації.
У мовленнєвому акті можна виділити такі етапи:
- 1) докомунікативний — на якому виділяються ситуаційний і мотиваційний фактори, мовленнєва інтенція — мовленнєвий намір, вся внутрішня мисленнєва підготовка висловлення;
- 2) комунікативний — має два підетапи: а) матеріалізація підготовленого висловлення — перехід з мисленнєвого коду на акустичний чи графічний; б) сприйняття висловлення шляхом кодового переходу знову на мисленнєвий код внутрішнього мовлення;
- 3) посткомунікативний: може мати вербальну форму — відповідь співрозмовникові, нове висловлення — або невербальну форму: певна дія чи її відсутність.
Медичні аспекти мовлення
- Алалія (грец. α — без і λαλια — розмова) — відсутність або обмеженість мовлення у дітей внаслідок недорозвинення або пошкодження мовних ділянок головного мозку.
- Мовленнєва неспроможність — втрата змістових і граматичних зв'язків між словами та фразами, які хворий часто римує.
- Мовленнєвий натиск — стан, при якому хворий відчуває безперервну потребу говорити і не може зупинити свої багатослівні вирази.
- Мовленнєвий салат — форма розірваного мовлення, при якому вимовляння складаються із окремих слів, не пов'язаних між собою за змістом.
Мотивація мовлення
Кожна свідома дія людини зумовлена мотивацією. Саме мотивація визначає активність особистості, зокрема мовленнєву активність. У різних ситуаціях процес мотивації відбувається по-різному: в умовах дискусійного діалогу, наприклад, він повинен уміститися в 2-3 секунди. Але навіть в таких умовах учасник полеміки на етапі мотивації своєї чергової репліки повинен оцінити ситуацію суперечки, вибрати зі свого «запасу» аргументів потрібні, залишивши для себе «резервні», передбачити можливі нові випади противника.
Постановка мети мовленнєвого акту є началом акту, що організовує його. Мотивація є також початком так званого мовленнєвого наміру (інтенції).
Інтенція
Ця сходинка максимально наближає мовця до словесного, мовного вираження задуму. До факторів, що визначають мовленнєву інтенцію, О. О. Леонтьєв відносить: 1) мотивацію; 2) приплив інформаційних імпульсів; 3) досвід, прогнозування результатів висловлювання; 4) завдання мовленнєвої дії. Одночасно ним виділяються фактори, що сприяють реалізації мовленнєвої інтенції: 1) вибір мови; 2) ступінь володіння мовою; 3) функціонально-стилістичний фактор; 4) соціолінгвістичний фактор; 5) афективний фактор; 6) паралінгвістичний фактор; 7) індивідуальні відмінності у мовленнєвому досвіді; 8) мовленнєва ситуація. Також формується зміст мовлення, визначаються розміри висловлювання, його план, композиція, підбираються факти, аргументи, персонажі і под.
Перехід до акустичного й графічного мовлення, омовлення
Другий етап — це комунікативний етап або — це мовлення для «інших». У системі мовленнєвих механізмів можна побачити три рівні. Верхній рівень — це мовлення для всіх, відкрите для адресатів, «матеріалізоване», це мовлення усне чи письмове. Наступний — внутрішнє мовлення, т.т. мовлення мислення. Іншим людям воно не доступне. Його контролює сам суб'єкт. Нижній рівень недоступний навіть самому суб'єкту. Це той прихований механізм, де формується мовне чуття, світ уявлень, світ інтуїції.
Зворотний зв'язок. Білінґвізм
Зворотний зв'язок слухача з мовцем може мати такі форми: 1) нове висловлення, яке може бути як негайним, так і відкладеним: репліка чи розгорнуте висловлення у діалозі, бесіді, дискусії; лист-відповідь у переписці, дискусійна стаття у газеті тощо; 2) дія, викликана сприйнятим мовленням: негайне виконання прохання чи наказу, утримання від будь-яких дій як результат сприйнятого висловлення тощо; 3) внутрішній результат сприйняття — результат конкретних мовленнєвих актів.
Прийоми білінгвізму виходять далеко за межі теорії мовленнєвої діяльності: це порівняльна типологія мов, проблеми походження різних мов, їх розвитку, мовні універсалії тощо. Тільки повний набір «кроків» мовленнєвого акту іншою мовою — мовленнєва інтенція, підготовка змісту, вибір слів, граматичне маркування, кодовий перехід на акустичну чи графічну форми мовлення — дає право називатися білінгвом. Людина, яка здатна використовувати в ситуаціях спілкування дві різні мовні системи, — білінгв, а сукупність відповідних умінь — білінгвізм.
Функціональні види мовлення
За функціональним призначенням розрізняють:
- Стилі мовлення.
- Жанри мовлення.
- Розмовне мовлення.
- Навчально-наукове мовлення.
- Художнє мовлення.
Стилі мовлення. Жанри мовлення
Залежно від мети спілкування, сфери використання мови наше мовлення по-різному оформлюється, що дає можливість говорити про стилі мовлення (інакше — стилі мови. Дехто із мовознавців, зокрема чл.-кор. НАН України, проф. С. Я. Єрмоленко, вважає термін мовлення скалькованим із російського речь).
Стиль — поняття мовленнєве, і визначити його можна враховуючи завдання мовлення, сфери спілкування. Для розмовного стилю провідною функцією є спілкування; для наукового і науково-популярного — повідомлення, пояснення; для офіційно-ділового — повідомлення, ; для публіцистичного — вплив, переконання; для художнього стилю — дія (зображення, змальовування словами, вплив на почуття, уявлення людей)(В. В. Виноградов).
«, — як зазначає М. М. Кожина, — це своєрідний характер того чи іншого соціального різновиду, що відповідає певній сфері громадської діяльності і певній формі свідомості, що створюється за допомогою особливостей функціонування у цій області мовних засобів і специфічної мовленнєвої організації, яка має конкретне стилістичне забарвлення».
Важливим стилетворчим фактором є провідна форма мовлення (усна чи письмова), а також вид мовлення (діалог чи монолог). Для розмовного стилю — це усне діалогічне мовлення, а для наукового та офіційно-ділового — письмове монологічне мовлення. Однак спостерігається і взаємопроникнення елементів різних стилів (лекція, доповідь, ).
. У межах кожного функціонального стилю виділяються жанри висловлювання. Кожний з них має певну композицію і тематичну побудову.
Жанри відповідають типовим ситуаціям мовленнєвого спілкування, типовим темам, формулам мовленнєвого етикету (в ситуаціях прощання, тощо).
Жанри усного мовлення характеризуються складнішою побудовою і можуть містити в собі декілька мовленнєвих намірів мовців. Вибір жанрів усного мовлення залежить від умов спілкування. Відповідно виділяються офіційне — неофіційне, публічне — непублічне спілкування (О. М. Казарцева).
Наведемо приклади такого висловлення. Усна розповідь — монолог усної форми розмовної мови. В усних розповідях мовець розповідає про минуле, події, що відбувалися з ним самим чи іншою людиною. Для такої розповіді характерний високий темп вимови, виділення дієслів логічними наголосами тощо.
Ораторські виступи (критичні, агітаційні, привітальні) — монологічні висловлення усної форми публіцистичної мови. У таких виступах велику роль відіграють засоби емоційно-експресивного плану, використовуються мовні засоби оцінювального характеру. В інтонаційному плані, як зазначає Д. Х. Баранникде зазначає, де вказівка у бібліоґрафії?, характерні середній темп мовлення, емоційні паузи, контрасність вимови.
Жанрові відмінності викликаються не тільки стильовими відмінностями, а й відмінностями у побудові. А в межах одного стилю жанри розрізняються прийомами розвитку теми та основної думки.
Найзагальнішими, основними для побудови тексту є категорії змісту та форми. Категорія змісту складається з двох понять: теми й змісту тексту, т.т. тих факторів та явищ, які використовуються для розкриття теми. Категорія форми містить композицію та мову, які тісно взаємодіють і співвідносяться. У результаті виникають нові суттєві поняття, але вже на іншому рівні: «тема» + «зміст» (предмет мовлення) → основна думка; «тема» + «композиція» → сюжет; «композиція» + «мова» → прийом. Загальний результат співвіднесення цих понять дає структуру тексту певного жанру. Наприклад:
1) наукова сфера → жанри: стаття, реферат, анотація, та ін.;
2) офіційно-ділова сфера → розписка, заява, довідка, характеристика, звіт, витяг з протоколу, оголошення тощо;
3) суспільно-політична сфера → репортаж, лист до редакції, замітка, стаття в газету тощо;
4) літературно-художня сфера → розповідь, повість, байка, вірш, роман, казка та ін.
Розмовне мовлення
Розмовне мовлення. Для розмовного стилю мовлення характерне оперування не стільки поняттями, скільки уявленнями. Під час безпосереднього усного спілкування двох і більше осіб велику роль відіграють інтонація, міміка, жести та ін. Спрацьовує закон економії мовних засобів — звідси багатство неповних речень, самоперебивів, повторів, дублювання займенників. Розмовне непублічне мовлення характеризується постійною адресованістю: один співрозмовник звертається до іншого, той відповідає йому. Вводиться така ознака діалогічного мовлення, як еліптичність. Реалізується розмовне мовлення здебільшого в жанрах бесіди, розмови, розповіді тощо.
Навчально-наукове мовлення
Для навчально-наукового мовлення, де виклад думок здійснюється у формі чіткої побудови , пояснення, доказів, використання образних засобів зведене до мінімуму. Думка у такому мовленні повинна передаватися з максимальною точністю, однозначністю, що пояснює наявність таких іменникових («траєкторія руху»), дієслівно-іменникових («мати схожість», «виражатися дієсловом») конструкцій, перевага іменника над дієсловом («щоб отримати» → «для отримання»; «коли додається» → «при додаванні»). Переважають конструкції з родовим відмінком. Узагальнено-абстрактний характер навчально-наукового мовлення, позачасовий план викладу матеріалу зумовили використання певних типів синтаксичних конструкцій: неозначено-особових, і безособових речень: «Розглянемо такий приклад», «Таке речення називають безособовим» тощо.
У мовленнєвій практиці частіше за все використовують повідомлення і відповідь. Основне завдання таких висловлювань — добитися того, щоб слухачі зрозуміли, що той, хто відповідає, знає правило, термін, чи засвоїли інформацію. Усна відповідь може мати характер роздуму на теми, пов'язані з вивченням того чи іншого предмета. У такому висловлюванні виділяються: теза (те, що доводиться) та аргументи.
Художнє мовлення
Художнє мовлення складається із змісту, який автор бажає повідомити адресату, і вольового наміру (впливу на думки і почуття), який він при цьому намагається реалізувати. Наведемо окремі ознаки такого мовлення (за О. М. Казарцевою):
- 1. Сфера застосування → художні твори.
- 2. Завдання мовлення → відобразити те, про що розповідається; передати читачеві почуття (емоції), які використовує автор.
- 3. Типи висловлень → конкретне (описується певний предмет); образне (описується живе, виразне); емоційне.
- 4. Мовні засоби → конкретні слова (не «тварини», а «лев», «заєць»), «не сказав», а «попередив», «згадав»); слова в переносному значенні («море очей», спить сонце"); емоційно-оцінювальні слова («ягідка», зірочка", синюватий", «гіркуватий»); речення питальні, спонукальні, окличні тощо.
- 5. Основні жанри → загадка, казка, і под.
На відміну від художнього мовлення, мовлення газет, журналів, радіо використовується в газетах, суспільно-політичних і літературно-художніх журналах, у публіцистичних виступах, засобах масової комунікації і характеризується такими ознаками:
- 1. Сфера застосування → використовується в газетах, журналах, у виступах, на мітингах тощо.
- 2. Завдання мовлення → вплинути на маси, переконати їх, сформувати у людей правильне ставлення до суспільного життя.
- 3. Типи висловлень → пристрасне, закличне.
- 4. Мовні засоби → речення , ; риторичні запитання; поширені звертання; розщеплені речення; повтори; антитези і под.
- 5. Основні жанри → замітка, репортаж, стаття, відгук тощо.
Колоритно-стильові різновиди мовлення
Крім функціональних стилів, в українській мові виділяються й інші стильові різновиди,основою класифікації яких є неоднакове експресивне забарвлення,характерне для того,чи іншого мовлення.З цього погляду розрізняють такі експресивно забарвлені різновиди літературної мови: урочисто-офіційний,інтимно-ласкавий,ввічливий,фамільярний,жартівливий, сатиричний.
Урочистий різновид
Він характеризується вживанням слів і словосполучень з піднесеним емоційним змістом, окличних речень.Воно найчастіше виявляється в публіцистичному та ораторському стилях.
Офіційний різновид
Офіційне забарвлення властиве діловому і зрідка приватному листуванню, а іноді й усній розмовній мові. Воно створюється вживанням офіційних звертань(слів офіційно-ділової мови,описових синтаксичних зворотів), а також тим, що в такому листуванні немає займенників другої особи однини.
Інтимно-ласкавий різновид
Інтимно-ласкаве забарвлення досягається насамперед використанням слів із суфіксами пестливості та вживанням епітетів з пестливим значення і простих синтаксичних конструкцій,властивих розмовній мові.Воно властиве розмовно-побутовому ,епістолярному,художньому мовленню для вираження почутів,симпатії.
Ввічливий і фамільярний різновид
Ввічливість у мові досягається вживанням слів зі значенням пошани до особи, якій адресується мовлення.
Фамільярний тон [ 12 жовтня 2013 у Wayback Machine.] характеризується перебільшеною невимушеністю та безцеремонністю у ставленні до своїх співрозмовників. Він здебільшого виявляється в розмовно-побутовому стилі, а також в певних текстах художнього стилю. Хто говорить або пише, висловлюється більш чи менш розв’язно, безцеремонно, по-панібратському. Певною мірою перебільшується власне Я, применшується гідність інших.
Особливості фамільярного мовлення створюються:
- використанням слів і словосполучень дещо зниженого чи навмисне підвищеного звучання;
- вживанням речень різної будови, що ніби звеличують співрозмовника, а насправді принижують його;
- помітно вільним інтонуванням фрази, супровідними жестами, мімікою.
Це мовлення між нерівними за певною ознакою особами (наприклад, начальником і підлеглим), тому воно буває принизливим для одного зі співрозмовників.
Жартівливий різновид
Жартівливий,або гумористичний, колорит надається мові вживанням слів у невідповідному до ситуації значенні, перебільшення якостей осіб і предметів,про які йдеться мова. До такого емоційного забарвлення вдаються у деяких художніх творах та в розмовно-побутовому мовленні.
Сатиричний різновид
Сатиричний емоційний тон найчастіше спостерігається в публіцистичному,ораторському і художньому мовленні, а іноді і в розмовному. Найголовнішим мовним засобом сатири є вживання слів,за допомогою яких виражається презирство і зневага до потворних вчинків, обурення ними.
Науки, що вивчають мовлення
Двадцяте століття високо підняло рівень вивчення феномена «мовлення» в його різнопланових аспектах. Наприклад: мовознавство (В. фон Гумбольдт, Ф. І. Буслаєв, Ф. де Соссюр, О. О. Потебня, Л.В. Щерба), логіка, поетика, , теорія сценічного мовлення, риторика. У ХХ ст. виникли нові науки, напрямки: психолінгвістика, соціолінгвістика, теорія комунікації, дослідження мовлення дитини й ширше — мовленнєвого розвитку, теорія білінгвізму, тощо.
Новий імпульс розвитку дістали такі галузі лінгвістики, як функціональна стилістика, виникли комунікативний і функціональний підходи у граматиці, з'явилися дослідження розмовного мовлення, статистика мови й мовлення, семіотика, . Широкий розмах одержала культура мовлення. Відроджується герменевтика — наука про тлумачення давніх текстів.
Психологією мовлення зокрема займалися: О. О. Потебня («Мысль и язык»), (аспекти мовлення) — «Мышление и речь», (становлення мовлення дитини тощо) — «Механизмы речи», «Язык и сознание» тощо.
У психолінгвістиці відомі такі імена: Дж. Міллер, Ноам Чомскі, Ян Пруха, Р. М. Фрумкіна, А. Є. Супрун, О. О. Леонтьєв та ін.
Соціолінгвістика досліджує широке коло питань, пов'язаних з функціями мови. Теорія комунікації тісно переплітається з психолінгвістикою. Семіотика вивчає спільне у будові і функціонуванні різних знакових систем, що зберігають і передають інформацію. ЇЇ досліджували: Ч. С. Пірс, Ф. де Соссюр, Дж. Локк, В.фон Гумбольдт та ін.
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (січень 2014) |
Див. також
Посилання
- Комунікативні ознаки мовлення // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 511-512.
- 339/mode/1up?view=theater Мовлення; Розмовно-побутовий стиль // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 61; 339.
- Стиль [ 6 січня 2012 у Wayback Machine.]
Примітки
- [lutsk-ntu.com.ua/sites/default/files/profesiyni_komunikaciyi_seminari.pdf Ділове спілкування. Методичні вказівки до семінарських занять для бакалаврів усіх галузей знань денної форми навчання. – Луцьк: Луцький НТУ, 2014. – 45 с.] (PDF). Процитовано 30 грудня 2020.
{{}}
: Перевірте схему|url=
();|first=
з пропущеним|last=
() - Мовленнєвий // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — .
Література
- Основи мовленнєвої діяльності. Автори — А. П. Загнітко, І. Р. Домрачева. Навчальний посібник для студентів денної, безвідривної та очно-заочної прискореної форми навчання спеціальності 2001. — Донецьк, Український культурологічний центр, 2001. — 56 с.
- Виноградов В. В. Стилистика. Теория поэтической речи. Поэтика. — М., 1963.
- Горелов И. Н. Коммуникация // Лингвистический энциклопедический словарь. — М., 1990.
- Жинкин Н. И. Язык. Речь. Творчество // Избранные труды. — М., 1998.
- Казарцева О. М. Культура речевого общения. — М., 1999.
- Леонтьев А. А. Язык, речь, речевая деятельность. — М., 1969.
- Жинкин Н. И. Механизмы речи. — М., 1979.
- Леонтьев А. А. Основы психолингвистики. — М., 1997.
- Лурия А. Р. Язык и сознание. — М., 1979.
- "Сучасна українська літературна мова" навчальний посібник, С.О. Караман, О. В. Караман, М. Я. Плющ,2011
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mo vlennya ce proces porodzhennya movi chi spilkuvannya lyudej mizh soboyu za dopomogoyu movi a takozh stvorennya ta peredacha povidomlennya za dopomogoyu radio chi telebachennya Movlennya source source source source track Metod vigotovlennyavibraciya i ruh d Chastkovo zbigayetsya zd i mova Movlennya u VikishovishiZnachennyaSlovo movlennya maye tri riznih znachennya a movlennya yak diyalnist movlennya yak proces b movlennya yak produkt movlennyevoyi diyalnosti v movlennya yak oratorskij zhanr Movlennya v pershomu procesualnomu znachenni maye sinonimi movlennyeva diyalnist movlennyevij akt Spilkuvannya kontakt mizh lyudmi obmin dumkami i pochuttyami informaciyeyu zdijsnyuyetsya ne tilki cherez movlennya ale j za dopomogoyu nemovnih znakiv yaki vivchaye semiotika mimika zhesti dotik Movlennya zh verbalne spilkuvannya za dopomogoyu movnih znakovih odinic sliv sintaksichnih konstrukcij tekstu intonacij chasto za pidtrimki neverbalnih zasobiv U mezhah takogo termina movlennya doslidzhuyutsya a fiziologichni osnovi movlennya movlennyevoyi diyalnosti b mehanizmi movlennya za jogo vidami mehanizm govorinnya usne movlennya mehanizm audiyuvannya sprijnyattya i rozuminnya usnogo movlennya tosho v kodovi perehodi roped g vzayemozv yazok mislennya j movlennya g realizaciya funkcij movi v movlenni d vzayemodiya mov u movlennyevij diyalnosti bilingva e proces ovolodinnya movlennyam u ditini i nadali ye formuvannya movnogo chuttya intuyiciyi na riznih vikovih etapah tosho Druge znachennya termina movlennya movlennya yak rezultat maye sinonim tekst yakij mozhe buti ne tilki pismovim a j usnim U teoriyi movlennya tekst viznachayetsya yak movna tkanina tvoru rezultat tvorchogo procesu jogo porodzhennya Prikladi vikoristannya termina movlennya u takomu znachenni movlennya dialektne ritmichne movlennya movlennya naukove pryame j nepryame movlennya ta in U mezhah cogo znachennya doslidzhuyutsya a struktura tekstu jogo komponenti zv yazki b v movlennyevi zhanri g vikoristannya movnih zasobiv leksichnih gramatichnih u teksti g vikoristannya stilistichnih figur tropiv frazeologiyi tosho d movna norma ta yiyi porushennya pomilki tosho e zasobi usnoyi viraznosti tekstu ye zasobi dovgotrivalogo zberigannya zapisiv usnogo j pismovogo movlennya ta in Tretye znachennya termina movlennya movlennya yak oratorskij zhanr chi yak monolog u hudozhnomu tvori informacijne polemichne patetichne tosho movlennya Mova ta movlennya spilne j vidminneU movlenni realizuyutsya vsi bagatstva movi vsi yiyi virazhalni mozhlivosti Vodnochas mova zbagachuyetsya cherez movlennya Navedemo prikladi 1 Mova znakova sistema znaki ce slova zvuki morfemi slovospoluchennya frazeologichni odinici tosho Pid sistemoyu rozumiyutsya rivni movi yiyi vnutrishni zv yazki vzayemodiyi paradigmi modeli Movlennya ce same spilkuvannya virazhennya dumki ce verbalne movne spilkuvannya 2 Mova potencijna sistema znakiv Movlennya ce diya ta yiyi produkt ce diyalnist lyudej vono zavzhdi motivovane viklikane obstavinami situaciyeyu zavzhdi maye pevnu metu 3 Mova konservativna stabilna yak pravilo Movlennya pripuskaye vinyatki same u movlenni uzusi z yavlyayutsya novi slova 4 Mova pidkoryayetsya normi zakonu yaka formuyetsya specialistami movoznavcyami i zberigayetsya u viglyadi slovnikiv Movlennya takozh v ideali pidkoryayetsya normi literaturnoyi movi odnak porushennya normi ye oskilki movlennya na vidminu vid movi individualne 5 Mova stabilizuye ob yednuye narodnist naciyu derzhavu Movlennya buduchi realizaciyeyu movi takozh ob yednuye ale vodnochas porodzhuye zhargoni argo profesionalizmi zberigaye dialektni ta individualni osoblivosti lyudej Movlennya individualne situativne 6 Mova maye rivnevu strukturu fonetichnij leksichnij morfemnij morfologichnij sintaksichnij ta in rivni a takozh pevnu kilkist zvukiv morfem vidminkiv tosho Movlennya zh linijne vono rozgortayetsya u chasi i prostori Kilkist rechen i tekstiv mozhe buti neobmezhena Z filosofskogo poglyadu mova ce kategoriya sutnosti i zagalnogo movlennya vikonuye rol yavisha j okremogo 7 Movlennya zavzhdi mozhna ociniti pravdive licemirne hudozhnye tosho movu ni Funkciyi movi u spilkuvanniPsihologi vidilyayut taki funkciyi movi u spilkuvanni 1 zasib isnuvannya peredavannya i zasvoyennya suspilno istorichnogo dosvidu 2 zasib intelektualnoyi diyalnosti sprijmannya mislennya uyavi 3 zasib komunikaciyi U procesi spilkuvannya komunikativna ta piznavalna funkciyi dopovnyuyutsya she dvoma ekspresivnoyu abo simptomatichnoyu ta impresivnoyu abo signalnoyu Ce vidbuvayetsya shlyahom vikoristannya viraznih zasobiv leksiki ta frazeologiyi pevnoyi movi poyednanih z vidpovidnimi modulyaciyami intonaciyiOrgani movlennya ta yih funkciyiPam yat reprezentuye procesi zberezhennya minulogo dosvidu sho dayut mozhlivist she raz vikoristati vidome vzhe v diyalnosti u svidomosti U pam yati zberigayetsya informaciya zakodovana u formi obraziv i u formi movnih kodovih odinic i pravil Mehanizmi pam yati harakterizuyutsya takimi vlastivostyami 1 zapam yatovuvannya 2 3 rozuminnya usvidomlennya 4 vidtvorennya Pam yat isnuye u dvoh formativne utrimannya i peretvorennya danih sho peredani z dovgotrivaloyi pam yati Mehanizm operativnoyi pam yati prijmaye vid organiv sprijnyattya movlennya informaciyu u movnih formah i peredaye yiyi u dovgotrivalu pam yat usne chi pismove vislovlyuvannya Movlennyevi centri mozku keruyut vsima movlennyevimi operaciyami a takozh movnoyu pam yattyu Aparat vimovi mehanizm govorinnya organi vidomi vsim lyudyam legeni gortan golosovi zv yazki rot nis m yake pidnebinnya ruhoma nizhnya shelepa gubi yazik Organi audiyuvannya zabezpechuyut prijom akustichnih signaliv t t usnogo movlennya Organi pisma ce umovnist Dlya pisma lyudina vikoristovuye organi zoru ruki yak organi diyalnosti chastkovo nogi tilo dlya opori pid chas pisannya Pismo virazhennya dumki u grafichnomu kodi obslugovuyut i movlennyevi centri mozku i pam yat i koordinuvalni mehanizmi i navit organi vimovi Chitannya yak i pismo tezh perekoduvannya Jogo zabezpechuye zorovij aparat a u varianti golosnogo chitannya blok vimovi Takim chinom fiziologichna osnova yedina dlya mislennya i movlennya Komunikativni oznaki movlennyaOsnovni vidi movlennya Termin movlennya poznachaye i proces movlennya i rezultat movlennyevoyi diyalnosti t t tekst usnij pismovij abo navit mislennyevij Movlennya podilyayetsya na zovnishnye i vnutrishnye Zovnishnye movlennya maye chotiri vidi 1 govorinnya 2 audiyuvannya ci dva vidi nalezhat do usnogo movlennya 3 pismo 4 chitannya pismove movlennya Movlennya rozmezhovuyetsya takozh za stilyami Usne movlennya Take movlennya viniklo prirodnim shlyahom na pochatku lyudskogo rozumu Ochevidno sho zvukove movlennya stalo perevazhati u spilkuvanni lyudej u zv yazku z jogo perevagami yak universalnij zasib kontaktiv na nevelikij vidstani Usne movlennya maye dva napryamki 1 vidpravlennya movlennyevogo signalu ta jogo prijom 2 govorinnya j audiyuvannya Govorinnya ce ozvuchennya dumki kodovij perehid z mislennyevogo kodu z kodu vnutrishnogo movlennya na zvukovij kod na kod akustichnij fonetichnij Dlya vilnogo usnogo movlennya neobhidna gnuchkist mehanizmiv vimovi bezpomilkova yih koordinaciya momentalnij vibir sliv vilne volodinnya sintaksichnimi mehanizmami Audiyuvannya ce kodovij perehid z akustichnogo kodu na kod vnutrishnogo movlennya na kod dumannya mislennyevij kod Perevaga usnogo movlennya v tomu sho vono mozhe poyednuvatisya z tak zvanimi neverbalnimi zasobami spilkuvannya zhesti mimika intonaciya tosho Takozh take movlennya shvidko vidbuvayetsya ye mozhlivist shvidkih reakcij zvorotnogo zv yazku Nedolikami mozhna nazvati rizni pereshkodi mizh spivrozmovnikami a takozh momentalnist perebigu spilkuvannya Pisemne movlennya Cej vid maye bagato kodiv ideografichne pismo iyeroglifichne fonemne pismo Pisemne movlennya maye dva napryamki 1 pismo yak pismove virazhennya dumki 2 chitannya Pismo ce proces diya perekoduvannya zmistu dumki z kodu mislennya na grafichnij liternij kod Promizhnoyu lankoyu perekoduvannya sluzhit fonema Pismo ce a pidgotovka formuvannya vislovlyuvannya na vnutrishnomu rivni b kodovi perehodi v tehnika zapisu nakreslennya potribnih grafichnih znakiv za pravilami ta orfografichnimi normami Perevagi pisma taki movlennya pidgotovlene unormovane vidredagovane yak pravilo Inshij vid pismovogo movlennya ce chitannya vgolos i pro sebe Proces chitannya ce znovu zh taki kodovij perehid z grafichnogo kodu nadrukovanogo chi napisanogo tekstu na akustichnij i zazvichaj odnochasno na kod mislennya Proces chitannya vidbuvayetsya takim chinom 1 sprijmayutsya grafichni znaki tehnika chitannya 2 zdijsnyuyutsya kodovi perehodi 3 usvidomlyuyetsya prochitane cherez kod mislennya cherez znaki etaloni sho zberigayutsya u pam yati Mislennya i movlennyaDuzhe chasto govoryat sho movlennya i mislennya dva boki odnogo yavisha Odnak ce ne zovsim tak oskilki z troh vidomih vidiv mislennya logichnogo tilki ostannij dijsno funkcionuye na movnomu materiali Inshe riznochitannya u problemi mislennya i movlennya sho z chim spivvidnositi Sho yavlyaye soboyu logichne mislennya Cej proces piznavalnoyi diyalnosti individa maye dva vidi 1 2 Vnutrishnye movlennya v shirokomu rozuminni ce rozuminnya zv yazkiv i navit yednist mislennya i movlennya Odnak isnuyut vidminnosti 1 na rivni funkcij movlennya zovnishnye sluzhit spilkuvannyu dumka mislennya ciyeyi funkciyi ne vikonuye zabezpechuye inkoli tayemnicyu 2 movlennya mozhe buti zafiksovane v kodah grafichnomu akustichnomu dumka fiksuyetsya tilki u vnutrishnomu kodi osobistosti 3 movlennya dovilne dumka mozhe buti i nedovilnoyu Dumka formulyuyetsya u movlenni zovnishnomu i ne tilki formulyuyetsya a j formuyetsya v movlenni vnutrishnomu u movnih znakovih sistemah Teoriya movlennyevoyi diyalnosti doslidzhuye mislennya sho viyavlyayetsya v analizi aspektiv napravlenih na operuvannya znachennyami smislom mislennyevimi kodami ta kodovimi perehodami Varto zaznachiti sho koli slova ta yih spoluchennya ne napovnyuyutsya u svidomosti movcya chi sluhacha realnim zmistom ce prizvodit do vidrivu movlennya vid mislennya chi mislennya vid movlennya do netochnostej Porivnyuyuchi mislennya i movlennya yak pravilo viznayut sho dumka shirsha vid movlennya Odnak u pevnih vipadkah movlennya ye shirshim za dumku vono variativne odnu j tu samu dumku mozhna viraziti v bagatoh movlennyevih variantah Mehanizmi movlennyaProces vislovlyuvannya Movlennyevij akt U procesi movlennyevoyi diyalnosti tvorennya movlennya strukturnoyu odiniceyu prijnyato vvazhati vislovlennya Ce odinicya movlennyevogo spilkuvannya Ce taka odinicya yaka maye vidnosnu samostijnist zavershenist mistit v sobi komunikativno modalnij aspekt intonaciyu v usnomu varianti neverbalni zasobi dostupna aktualnomu chlenuvannyu tema rema Vislovlennya zavzhdi spivvidnesene z pevnimi situaciyami zhittya dlya nogo harakterna motivovanist vitannya pri zustrichi viklik taksi telefonom vidpovid uchnya na uroci list drugovi vistup na konferenciyi tosho Vislovlennya spivvidnositsya z rechennyam chasto ci komponenti movlennyevogo procesu zbigayutsya Odnak inodi vislovlennya shirshe bilshe za obsyagom Vazhlivu rol u vislovlenni vidigrayut intonaciya dejktichni zasobi vkazivka na uchasnikiv spilkuvannya na chasovu chi prostorovu lokalizaciyu faktiv i harakteristik pro yaki jdetsya Movlennyevij akt takozh odinicya movlennyevogo procesu j odinicya porodzhennya tekstu Movlennyevim aktom slid vvazhati cilespryamovanu diyu odinicyu normativnogo v pevnomu movnomu kolektivi socialnij grupi movlennyevoyi povedinki sho rozglyadayetsya v kozhnij okremij situaciyi U movlennyevomu akti mozhna vidiliti taki etapi 1 dokomunikativnij na yakomu vidilyayutsya situacijnij i motivacijnij faktori movlennyeva intenciya movlennyevij namir vsya vnutrishnya mislennyeva pidgotovka vislovlennya 2 komunikativnij maye dva pidetapi a materializaciya pidgotovlenogo vislovlennya perehid z mislennyevogo kodu na akustichnij chi grafichnij b sprijnyattya vislovlennya shlyahom kodovogo perehodu znovu na mislennyevij kod vnutrishnogo movlennya 3 postkomunikativnij mozhe mati verbalnu formu vidpovid spivrozmovnikovi nove vislovlennya abo neverbalnu formu pevna diya chi yiyi vidsutnist Medichni aspekti movlennya Alaliya grec a bez i lalia rozmova vidsutnist abo obmezhenist movlennya u ditej vnaslidok nedorozvinennya abo poshkodzhennya movnih dilyanok golovnogo mozku Movlennyeva nespromozhnist vtrata zmistovih i gramatichnih zv yazkiv mizh slovami ta frazami yaki hvorij chasto rimuye Movlennyevij natisk stan pri yakomu hvorij vidchuvaye bezperervnu potrebu govoriti i ne mozhe zupiniti svoyi bagatoslivni virazi Movlennyevij salat forma rozirvanogo movlennya pri yakomu vimovlyannya skladayutsya iz okremih sliv ne pov yazanih mizh soboyu za zmistom Motivaciya movlennya Kozhna svidoma diya lyudini zumovlena motivaciyeyu Same motivaciya viznachaye aktivnist osobistosti zokrema movlennyevu aktivnist U riznih situaciyah proces motivaciyi vidbuvayetsya po riznomu v umovah diskusijnogo dialogu napriklad vin povinen umistitisya v 2 3 sekundi Ale navit v takih umovah uchasnik polemiki na etapi motivaciyi svoyeyi chergovoyi repliki povinen ociniti situaciyu superechki vibrati zi svogo zapasu argumentiv potribni zalishivshi dlya sebe rezervni peredbachiti mozhlivi novi vipadi protivnika Postanovka meti movlennyevogo aktu ye nachalom aktu sho organizovuye jogo Motivaciya ye takozh pochatkom tak zvanogo movlennyevogo namiru intenciyi Intenciya Cya shodinka maksimalno nablizhaye movcya do slovesnogo movnogo virazhennya zadumu Do faktoriv sho viznachayut movlennyevu intenciyu O O Leontyev vidnosit 1 motivaciyu 2 pripliv informacijnih impulsiv 3 dosvid prognozuvannya rezultativ vislovlyuvannya 4 zavdannya movlennyevoyi diyi Odnochasno nim vidilyayutsya faktori sho spriyayut realizaciyi movlennyevoyi intenciyi 1 vibir movi 2 stupin volodinnya movoyu 3 funkcionalno stilistichnij faktor 4 sociolingvistichnij faktor 5 afektivnij faktor 6 paralingvistichnij faktor 7 individualni vidminnosti u movlennyevomu dosvidi 8 movlennyeva situaciya Takozh formuyetsya zmist movlennya viznachayutsya rozmiri vislovlyuvannya jogo plan kompoziciya pidbirayutsya fakti argumenti personazhi i pod Perehid do akustichnogo j grafichnogo movlennya omovlennya Drugij etap ce komunikativnij etap abo ce movlennya dlya inshih U sistemi movlennyevih mehanizmiv mozhna pobachiti tri rivni Verhnij riven ce movlennya dlya vsih vidkrite dlya adresativ materializovane ce movlennya usne chi pismove Nastupnij vnutrishnye movlennya t t movlennya mislennya Inshim lyudyam vono ne dostupne Jogo kontrolyuye sam sub yekt Nizhnij riven nedostupnij navit samomu sub yektu Ce toj prihovanij mehanizm de formuyetsya movne chuttya svit uyavlen svit intuyiciyi Zvorotnij zv yazok Bilingvizm Zvorotnij zv yazok sluhacha z movcem mozhe mati taki formi 1 nove vislovlennya yake mozhe buti yak negajnim tak i vidkladenim replika chi rozgornute vislovlennya u dialozi besidi diskusiyi list vidpovid u perepisci diskusijna stattya u gazeti tosho 2 diya viklikana sprijnyatim movlennyam negajne vikonannya prohannya chi nakazu utrimannya vid bud yakih dij yak rezultat sprijnyatogo vislovlennya tosho 3 vnutrishnij rezultat sprijnyattya rezultat konkretnih movlennyevih aktiv Prijomi bilingvizmu vihodyat daleko za mezhi teoriyi movlennyevoyi diyalnosti ce porivnyalna tipologiya mov problemi pohodzhennya riznih mov yih rozvitku movni universaliyi tosho Tilki povnij nabir krokiv movlennyevogo aktu inshoyu movoyu movlennyeva intenciya pidgotovka zmistu vibir sliv gramatichne markuvannya kodovij perehid na akustichnu chi grafichnu formi movlennya daye pravo nazivatisya bilingvom Lyudina yaka zdatna vikoristovuvati v situaciyah spilkuvannya dvi rizni movni sistemi bilingv a sukupnist vidpovidnih umin bilingvizm Funkcionalni vidi movlennyaZa funkcionalnim priznachennyam rozriznyayut Stili movlennya Zhanri movlennya Rozmovne movlennya Navchalno naukove movlennya Hudozhnye movlennya Stili movlennya Zhanri movlennya Zalezhno vid meti spilkuvannya sferi vikoristannya movi nashe movlennya po riznomu oformlyuyetsya sho daye mozhlivist govoriti pro stili movlennya inakshe stili movi Dehto iz movoznavciv zokrema chl kor NAN Ukrayini prof S Ya Yermolenko vvazhaye termin movlennya skalkovanim iz rosijskogo rech Stil ponyattya movlennyeve i viznachiti jogo mozhna vrahovuyuchi zavdannya movlennya sferi spilkuvannya Dlya rozmovnogo stilyu providnoyu funkciyeyu ye spilkuvannya dlya naukovogo i naukovo populyarnogo povidomlennya poyasnennya dlya oficijno dilovogo povidomlennya dlya publicistichnogo vpliv perekonannya dlya hudozhnogo stilyu diya zobrazhennya zmalovuvannya slovami vpliv na pochuttya uyavlennya lyudej V V Vinogradov yak zaznachaye M M Kozhina ce svoyeridnij harakter togo chi inshogo socialnogo riznovidu sho vidpovidaye pevnij sferi gromadskoyi diyalnosti i pevnij formi svidomosti sho stvoryuyetsya za dopomogoyu osoblivostej funkcionuvannya u cij oblasti movnih zasobiv i specifichnoyi movlennyevoyi organizaciyi yaka maye konkretne stilistichne zabarvlennya Vazhlivim stiletvorchim faktorom ye providna forma movlennya usna chi pismova a takozh vid movlennya dialog chi monolog Dlya rozmovnogo stilyu ce usne dialogichne movlennya a dlya naukovogo ta oficijno dilovogo pismove monologichne movlennya Odnak sposterigayetsya i vzayemoproniknennya elementiv riznih stiliv lekciya dopovid U mezhah kozhnogo funkcionalnogo stilyu vidilyayutsya zhanri vislovlyuvannya Kozhnij z nih maye pevnu kompoziciyu i tematichnu pobudovu Zhanri vidpovidayut tipovim situaciyam movlennyevogo spilkuvannya tipovim temam formulam movlennyevogo etiketu v situaciyah proshannya tosho Zhanri usnogo movlennya harakterizuyutsya skladnishoyu pobudovoyu i mozhut mistiti v sobi dekilka movlennyevih namiriv movciv Vibir zhanriv usnogo movlennya zalezhit vid umov spilkuvannya Vidpovidno vidilyayutsya oficijne neoficijne publichne nepublichne spilkuvannya O M Kazarceva Navedemo prikladi takogo vislovlennya Usna rozpovid monolog usnoyi formi rozmovnoyi movi V usnih rozpovidyah movec rozpovidaye pro minule podiyi sho vidbuvalisya z nim samim chi inshoyu lyudinoyu Dlya takoyi rozpovidi harakternij visokij temp vimovi vidilennya diyesliv logichnimi nagolosami tosho Oratorski vistupi kritichni agitacijni privitalni monologichni vislovlennya usnoyi formi publicistichnoyi movi U takih vistupah veliku rol vidigrayut zasobi emocijno ekspresivnogo planu vikoristovuyutsya movni zasobi ocinyuvalnogo harakteru V intonacijnomu plani yak zaznachaye D H Barannikde zaznachaye de vkazivka u bibliografiyi harakterni serednij temp movlennya emocijni pauzi kontrasnist vimovi Zhanrovi vidminnosti viklikayutsya ne tilki stilovimi vidminnostyami a j vidminnostyami u pobudovi A v mezhah odnogo stilyu zhanri rozriznyayutsya prijomami rozvitku temi ta osnovnoyi dumki Najzagalnishimi osnovnimi dlya pobudovi tekstu ye kategoriyi zmistu ta formi Kategoriya zmistu skladayetsya z dvoh ponyat temi j zmistu tekstu t t tih faktoriv ta yavish yaki vikoristovuyutsya dlya rozkrittya temi Kategoriya formi mistit kompoziciyu ta movu yaki tisno vzayemodiyut i spivvidnosyatsya U rezultati vinikayut novi suttyevi ponyattya ale vzhe na inshomu rivni tema zmist predmet movlennya osnovna dumka tema kompoziciya syuzhet kompoziciya mova prijom Zagalnij rezultat spivvidnesennya cih ponyat daye strukturu tekstu pevnogo zhanru Napriklad 1 naukova sfera zhanri stattya referat anotaciya ta in 2 oficijno dilova sfera rozpiska zayava dovidka harakteristika zvit vityag z protokolu ogoloshennya tosho 3 suspilno politichna sfera reportazh list do redakciyi zamitka stattya v gazetu tosho 4 literaturno hudozhnya sfera rozpovid povist bajka virsh roman kazka ta in Rozmovne movlennya Rozmovne movlennya Dlya rozmovnogo stilyu movlennya harakterne operuvannya ne stilki ponyattyami skilki uyavlennyami Pid chas bezposerednogo usnogo spilkuvannya dvoh i bilshe osib veliku rol vidigrayut intonaciya mimika zhesti ta in Spracovuye zakon ekonomiyi movnih zasobiv zvidsi bagatstvo nepovnih rechen samoperebiviv povtoriv dublyuvannya zajmennikiv Rozmovne nepublichne movlennya harakterizuyetsya postijnoyu adresovanistyu odin spivrozmovnik zvertayetsya do inshogo toj vidpovidaye jomu Vvoditsya taka oznaka dialogichnogo movlennya yak eliptichnist Realizuyetsya rozmovne movlennya zdebilshogo v zhanrah besidi rozmovi rozpovidi tosho Navchalno naukove movlennya Dlya navchalno naukovogo movlennya de viklad dumok zdijsnyuyetsya u formi chitkoyi pobudovi poyasnennya dokaziv vikoristannya obraznih zasobiv zvedene do minimumu Dumka u takomu movlenni povinna peredavatisya z maksimalnoyu tochnistyu odnoznachnistyu sho poyasnyuye nayavnist takih imennikovih trayektoriya ruhu diyeslivno imennikovih mati shozhist virazhatisya diyeslovom konstrukcij perevaga imennika nad diyeslovom shob otrimati dlya otrimannya koli dodayetsya pri dodavanni Perevazhayut konstrukciyi z rodovim vidminkom Uzagalneno abstraktnij harakter navchalno naukovogo movlennya pozachasovij plan vikladu materialu zumovili vikoristannya pevnih tipiv sintaksichnih konstrukcij neoznacheno osobovih i bezosobovih rechen Rozglyanemo takij priklad Take rechennya nazivayut bezosobovim tosho U movlennyevij praktici chastishe za vse vikoristovuyut povidomlennya i vidpovid Osnovne zavdannya takih vislovlyuvan dobitisya togo shob sluhachi zrozumili sho toj hto vidpovidaye znaye pravilo termin chi zasvoyili informaciyu Usna vidpovid mozhe mati harakter rozdumu na temi pov yazani z vivchennyam togo chi inshogo predmeta U takomu vislovlyuvanni vidilyayutsya teza te sho dovoditsya ta argumenti Hudozhnye movlennya Hudozhnye movlennya skladayetsya iz zmistu yakij avtor bazhaye povidomiti adresatu i volovogo namiru vplivu na dumki i pochuttya yakij vin pri comu namagayetsya realizuvati Navedemo okremi oznaki takogo movlennya za O M Kazarcevoyu 1 Sfera zastosuvannya hudozhni tvori 2 Zavdannya movlennya vidobraziti te pro sho rozpovidayetsya peredati chitachevi pochuttya emociyi yaki vikoristovuye avtor 3 Tipi vislovlen konkretne opisuyetsya pevnij predmet obrazne opisuyetsya zhive virazne emocijne 4 Movni zasobi konkretni slova ne tvarini a lev zayec ne skazav a poperediv zgadav slova v perenosnomu znachenni more ochej spit sonce emocijno ocinyuvalni slova yagidka zirochka sinyuvatij girkuvatij rechennya pitalni sponukalni oklichni tosho 5 Osnovni zhanri zagadka kazka i pod Na vidminu vid hudozhnogo movlennya movlennya gazet zhurnaliv radio vikoristovuyetsya v gazetah suspilno politichnih i literaturno hudozhnih zhurnalah u publicistichnih vistupah zasobah masovoyi komunikaciyi i harakterizuyetsya takimi oznakami 1 Sfera zastosuvannya vikoristovuyetsya v gazetah zhurnalah u vistupah na mitingah tosho 2 Zavdannya movlennya vplinuti na masi perekonati yih sformuvati u lyudej pravilne stavlennya do suspilnogo zhittya 3 Tipi vislovlen pristrasne zaklichne 4 Movni zasobi rechennya ritorichni zapitannya poshireni zvertannya rozshepleni rechennya povtori antitezi i pod 5 Osnovni zhanri zamitka reportazh stattya vidguk tosho Koloritno stilovi riznovidi movlennyaKrim funkcionalnih stiliv v ukrayinskij movi vidilyayutsya j inshi stilovi riznovidi osnovoyu klasifikaciyi yakih ye neodnakove ekspresivne zabarvlennya harakterne dlya togo chi inshogo movlennya Z cogo poglyadu rozriznyayut taki ekspresivno zabarvleni riznovidi literaturnoyi movi urochisto oficijnij intimno laskavij vvichlivij familyarnij zhartivlivij satirichnij Urochistij riznovid Vin harakterizuyetsya vzhivannyam sliv i slovospoluchen z pidnesenim emocijnim zmistom oklichnih rechen Vono najchastishe viyavlyayetsya v publicistichnomu ta oratorskomu stilyah Oficijnij riznovid Oficijne zabarvlennya vlastive dilovomu i zridka privatnomu listuvannyu a inodi j usnij rozmovnij movi Vono stvoryuyetsya vzhivannyam oficijnih zvertan sliv oficijno dilovoyi movi opisovih sintaksichnih zvorotiv a takozh tim sho v takomu listuvanni nemaye zajmennikiv drugoyi osobi odnini Intimno laskavij riznovid Intimno laskave zabarvlennya dosyagayetsya nasampered vikoristannyam sliv iz sufiksami pestlivosti ta vzhivannyam epitetiv z pestlivim znachennya i prostih sintaksichnih konstrukcij vlastivih rozmovnij movi Vono vlastive rozmovno pobutovomu epistolyarnomu hudozhnomu movlennyu dlya virazhennya pochutiv simpatiyi Vvichlivij i familyarnij riznovid Vvichlivist u movi dosyagayetsya vzhivannyam sliv zi znachennyam poshani do osobi yakij adresuyetsya movlennya Familyarnij ton 12 zhovtnya 2013 u Wayback Machine harakterizuyetsya perebilshenoyu nevimushenistyu ta bezceremonnistyu u stavlenni do svoyih spivrozmovnikiv Vin zdebilshogo viyavlyayetsya v rozmovno pobutovomu stili a takozh v pevnih tekstah hudozhnogo stilyu Hto govorit abo pishe vislovlyuyetsya bilsh chi mensh rozv yazno bezceremonno po panibratskomu Pevnoyu miroyu perebilshuyetsya vlasne Ya primenshuyetsya gidnist inshih Osoblivosti familyarnogo movlennya stvoryuyutsya vikoristannyam sliv i slovospoluchen desho znizhenogo chi navmisne pidvishenogo zvuchannya vzhivannyam rechen riznoyi budovi sho nibi zvelichuyut spivrozmovnika a naspravdi prinizhuyut jogo pomitno vilnim intonuvannyam frazi suprovidnimi zhestami mimikoyu Ce movlennya mizh nerivnimi za pevnoyu oznakoyu osobami napriklad nachalnikom i pidleglim tomu vono buvaye prinizlivim dlya odnogo zi spivrozmovnikiv Zhartivlivij riznovid Zhartivlivij abo gumoristichnij kolorit nadayetsya movi vzhivannyam sliv u nevidpovidnomu do situaciyi znachenni perebilshennya yakostej osib i predmetiv pro yaki jdetsya mova Do takogo emocijnogo zabarvlennya vdayutsya u deyakih hudozhnih tvorah ta v rozmovno pobutovomu movlenni Satirichnij riznovid Satirichnij emocijnij ton najchastishe sposterigayetsya v publicistichnomu oratorskomu i hudozhnomu movlenni a inodi i v rozmovnomu Najgolovnishim movnim zasobom satiri ye vzhivannya sliv za dopomogoyu yakih virazhayetsya prezirstvo i znevaga do potvornih vchinkiv oburennya nimi Nauki sho vivchayut movlennyaDvadcyate stolittya visoko pidnyalo riven vivchennya fenomena movlennya v jogo riznoplanovih aspektah Napriklad movoznavstvo V fon Gumboldt F I Buslayev F de Sossyur O O Potebnya L V Sherba logika poetika teoriya scenichnogo movlennya ritorika U HH st vinikli novi nauki napryamki psiholingvistika sociolingvistika teoriya komunikaciyi doslidzhennya movlennya ditini j shirshe movlennyevogo rozvitku teoriya bilingvizmu tosho Novij impuls rozvitku distali taki galuzi lingvistiki yak funkcionalna stilistika vinikli komunikativnij i funkcionalnij pidhodi u gramatici z yavilisya doslidzhennya rozmovnogo movlennya statistika movi j movlennya semiotika Shirokij rozmah oderzhala kultura movlennya Vidrodzhuyetsya germenevtika nauka pro tlumachennya davnih tekstiv Psihologiyeyu movlennya zokrema zajmalisya O O Potebnya Mysl i yazyk aspekti movlennya Myshlenie i rech stanovlennya movlennya ditini tosho Mehanizmy rechi Yazyk i soznanie tosho U psiholingvistici vidomi taki imena Dzh Miller Noam Chomski Yan Pruha R M Frumkina A Ye Suprun O O Leontyev ta in Sociolingvistika doslidzhuye shiroke kolo pitan pov yazanih z funkciyami movi Teoriya komunikaciyi tisno pereplitayetsya z psiholingvistikoyu Semiotika vivchaye spilne u budovi i funkcionuvanni riznih znakovih sistem sho zberigayut i peredayut informaciyu YiYi doslidzhuvali Ch S Pirs F de Sossyur Dzh Lokk V fon Gumboldt ta in Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti sichen 2014 Div takozhTranslyaciya Vnutrishnye movlennya Zovnishnye movlennya Dialog Polilog Monolog Movlennyeve vislovlyuvannya Osnovi movlennyevoyi diyalnosti Movlennyeva komunikaciya Movlennyevij aparat Movlennyevij akt Tipi movlennyaPosilannyaKomunikativni oznaki movlennya Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 511 512 339 mode 1up view theater Movlennya Rozmovno pobutovij stil Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 61 339 Stil 6 sichnya 2012 u Wayback Machine Primitki lutsk ntu com ua sites default files profesiyni komunikaciyi seminari pdf Dilove spilkuvannya Metodichni vkazivki do seminarskih zanyat dlya bakalavriv usih galuzej znan dennoyi formi navchannya Luck Luckij NTU 2014 45 s PDF Procitovano 30 grudnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Perevirte shemu url dovidka first z propushenim last dovidka Movlennyevij Velikij tlumachnij slovnik suchasnoyi ukrayinskoyi movi z dod i dopov uklad i gol red V T Busel 5 te vid K Irpin Perun 2005 ISBN 966 569 013 2 LiteraturaOsnovi movlennyevoyi diyalnosti Avtori A P Zagnitko I R Domracheva Navchalnij posibnik dlya studentiv dennoyi bezvidrivnoyi ta ochno zaochnoyi priskorenoyi formi navchannya specialnosti 2001 Doneck Ukrayinskij kulturologichnij centr 2001 56 s ISBN 966 7517 14 4 Vinogradov V V Stilistika Teoriya poeticheskoj rechi Poetika M 1963 Gorelov I N Kommunikaciya Lingvisticheskij enciklopedicheskij slovar M 1990 Zhinkin N I Yazyk Rech Tvorchestvo Izbrannye trudy M 1998 Kazarceva O M Kultura rechevogo obsheniya M 1999 Leontev A A Yazyk rech rechevaya deyatelnost M 1969 Zhinkin N I Mehanizmy rechi M 1979 Leontev A A Osnovy psiholingvistiki M 1997 Luriya A R Yazyk i soznanie M 1979 Suchasna ukrayinska literaturna mova navchalnij posibnik S O Karaman O V Karaman M Ya Plyush 2011